Суспільство в музеї чи музей у суспільстві (До питання про роль соціології у міських музейних практиках)

• Опубліковано в: : Місто: історія, культура, суспільство
• Дата: 2022
• Автори: Петренко-Лисак, А., Вільхова, Д.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2022
• Теми: Сучасні трансформації міського простору
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211931
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Суспільство в музеї чи музей у суспільстві (До питання про роль соціології у міських музейних практиках) / А. Петренко-Лисак, Д. Вільхова // Місто: історія, культура, суспільство. — 2022. — № 14(2). — С. 155-176. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Музеї та музейний простір зазвичай слабко асоціюються з соціологічною наукою. Переважно музейна тема звужується до царини історичної науки. Решта підходів та оптик позиціонуються або як суміжні, або як тематично фокусовані на окремих аспектах чи конкретних проблемах. Соціологія знаходить себе найчастіше в міждисциплінарному зв’язку та в ситуаціях конкретно-емпіричних досліджень на замовлення музейних інституцій. У цій статті подано міркування щодо соціологічного підходу до вивчення музеїв як соціально інституційованих просторів (науки, політики, економіки, культури, дозвілля, повсякдення, ідентичності та соціалізації). Зауважено на галузевій ніші соціології музеїв, або музейній соціології. Звернено увагу на охоплення соціологічним поглядом соціальних процесів, які супроводжують зародження, функціонування та потенціал музеїв і музейних практик. Музейний простір осмислено як елемент соціальної ойкумени в подвійній оптиці: а) крізь позиціонування соціології в пізнанні та вивченні музейних практик та б) крізь аналіз ролі музеїв у їх власному осмисленні формування себе як компонентів соціальної системи (у функціоналістському значенні). Музеї проаналізовано в соціально-просторовому контексті як складник поселенської одиниці (міста). Музеї в сучасних містах мають враховувати особливості міграційних процесів, які відповідають їхнім локальностям і досить сильно впливають на культурні, соціальні, економічні й політичні умови їхнього функціонування. Місцевим музеям необхідно вибудовувати сценарії взаємодії між місцевим населенням і приїжджими, формувати соціальну атмосферу порозуміння і лояльності, впроваджувати адаптивні заходи для приєднання туристів до локального контексту й організації заходів комплектації всього різноманіття міських культур у загальну картину уявлення про місцеву спільноту та її історію. Зауважено на таких підходах і стратегіях ефективного функціонування музеїв, як комерціоналізація, партисипативність і локалізація. Окремою складовою статті є емпірична компонента про досвід соціологічного дослідження музею, який демонструє кейс прикладних можливостей та практичні інструменти соціології в розвитку й функціонуванні конкретного музею. Sociological science is weakly or not at all related with museums and museum space. Typically, the museum’s focus is limited to historical science. Other techniques and optics are categorized as either related or thematically centered on specific elements or concerns. Sociology actually finds itself in an interdisciplinary context and in museum-commissioned concrete-empirical research scenarios. This essay examines the sociological perspective on museums as socially institutionalized environments (science, politics, economics, culture, leisure, everyday life, identity and socialization). We occupy the specialized niche of “sociology museum” or “museum sociology”. Our focus is on the sociological perspective of the social processes that surround the emergence, operation, and potential of museums and museum practices. In two ways, museum space is viewed as a component of social ecumenism: a) through sociology’s position in the knowledge and study of museum practices, and b) through the role analysis of museums in their own understanding of self-formation as elements of the social system (in functionalist meaning). The socio-spatial setting of museums is examined as a component of a settlement unit (city). The cultural, social, economic, and political aspects of a museum’s operation are strongly influenced by the local migratory dynamics. Therefore, museums in modern cities must take these processes into account. Local museums must construct scenarios of interaction between the local population and visitors in order to foster a social climate of understanding and loyalty, to implement adaptive measures to include tourists in the local context, and to organize events to round out the diversity of urban cultures within the context of the local community and its history. Commercialization, participation, and localization are some of the consequences and methods of museum operation that are observed. An element of the essay is the empirical component of the museum’s sociological research experience, which displays the case of sociology’s applied capabilities and practical tools in the establishment and operation of a specific museum.