Бар’єри та драйвери стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України

• Veröffentlicht in: Вісник економічної науки України
• Datum: 2025
• 1. Verfasser: Поп, В.В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2025
• Schlagworte: Трибуна молодого вченого
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211947
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Бар’єри та драйвери стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України / В.В. Поп // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 2 (49). — С. 212–218. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

У статті розглянуто проблематику стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України в умовах сучасних трансформаційних процесів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у забезпеченні конкурентоспроможності бізнесу, формуванні позитивного іміджу підприємств, зміцненні довіри з боку стейкхолдерів та підвищенні рівня сталого розвитку економіки країни. Особлива увага приділяється виявленню бар’єрів, що ускладнюють інтеграцію принципів соціальної відповідальності у стратегічні рішення промислових компаній, а також аналізу драйверів, які можуть стати каталізаторами цього процесу. Визначено, що ключовими бар’єрами виступають: обмеженість фінансових ресурсів, відсутність довгострокових стратегій у сфері КСВ, недостатня нормативно-правова підтримка, низький рівень корпоративної культури та опір змінам з боку управлінського персоналу. Важливою перешкодою є також нерозвиненість інституційної інфраструктури та слабка мотивація підприємств до запровадження соціально відповідальних практик через невизначеність економічних вигід у короткостроковій перспективі. Серед основних драйверів стратегічної консолідації КСВ виокремлено глобалізаційні тенденції, інтеграцію України у міжнародні ринки, зростання суспільного запиту на прозорість та підзвітність бізнесу, посилення ролі екологічних стандартів, розвиток соціального партнерства, а також впровадження інноваційних управлінських інструментів. Підкреслено, що додатковим стимулом для промислових підприємств стає можливість зміцнити позиції у сфері міжнародної кооперації та підвищити інвестиційну привабливість. Наукова новизна роботи полягає у систематизації бар’єрів і драйверів стратегічного управління консолідацією КСВ, а також у розробці рекомендацій щодо посилення впливу позитивних чинників і нейтралізації перешкод. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання його результатів керівниками промислових підприємств для вдосконалення стратегій корпоративного розвитку, побудови партнерських відносин зі стейкхолдерами та формування довгострокових конкурентних переваг. У підсумку зроблено висновок, що ефективне стратегічне управління консолідацією соціальної відповідальності є важливим чинником підвищення стійкості промислових підприємств України до сучасних викликів та ключовою передумовою їх інтеграції у глобальний економічний простір. The article addresses the issue of strategic management of corporate social responsibility (CSR) consolidation in industrial enterprises of Ukraine under the conditions of current transformational processes. The relevance of the study is determined by the growing role of CSR in ensuring business competitiveness, building a positive corporate image, strengthening stakeholder trust, and enhancing the sustainable development of the national economy. Particular attention is given to identifying barriers that hinder the integration of CSR principles into the strategic decisions of industrial companies, as well as to analyzing the drivers that can catalyze this process. The study highlights the main barriers, which include limited financial resources, the absence of long-term CSR strategies, insufficient regulatory and legal support, low levels of corporate culture, and resistance to change from management personnel. Another important obstacle is the underdeveloped institutional infrastructure and the weak motivation of enterprises to implement socially responsible practices due to uncertainty regarding short-term economic benefits. Among the key drivers of strategic CSR consolidation are globalization trends, Ukraine’s integration into international markets, growing societal demand for transparency and accountability, the strengthening of environmental standards, the development of social partnership, and the adoption of innovative management tools. An additional incentive for industrial enterprises is the opportunity to strengthen their positions in international cooperation and increase investment attractiveness. The scientific novelty of the paper lies in the systematization of barriers and drivers of strategic CSR consolidation, as well as in the development of recommendations aimed at reinforcing positive factors and mitigating obstacles. The practical significance of the research is the possibility of applying its results by industrial enterprise managers to improve corporate development strategies, build stakeholder partnerships, and create long-term competitive advantages. In conclusion, the study emphasizes that effective strategic management of CSR consolidation is an important factor in enhancing the resilience of Ukrainian industrial enterprises to modern challenges and a key prerequisite for their integration into the global economic environment.