Еволюція категорійного апарату інвестиційної привабливості в умовах сучасних економічних викликів та післявоєнного відновлення

• Veröffentlicht in: Вісник економічної науки України
• Datum: 2025
• 1. Verfasser: Пожуєв, Д.О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2025
• Schlagworte: Відновлення економіки
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211948
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Еволюція категорійного апарату інвестиційної привабливості в умовах сучасних економічних викликів та післявоєнного відновлення / Д.О. Пожуєв // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 2 (49). — С. 205–211. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Дослідження присвячено аналізу трансформації науково-теоретичних підходів до категорії “інвестиційна привабливість підприємства” під впливом сучасних економічних викликів, зокрема геополітичної нестабільності, декарбонізаційних трендів, цифрової трансформації та необхідності післявоєнного відновлення економіки України. Проаналізовано еволюцію концепції від класичних фінансово-центрованих підходів Джона Мейнарда Кейнса та Майкла Портера до інтегрованих ESG-орієнтованих моделей. Методологічна база дослідження включає компаративний аналіз наукових джерел, систематизацію підходів різних економічних шкіл, аналіз статистичних даних Національного банку України та Світового банку, вивчення регуляторних документів ЄС щодо декарбонізації та вуглецевої звітності. Виявлено три ключові періоди еволюції категорії: класичний (1936-1985 рр.), неокласичний (1990-2000-ні рр.) та сучасний (2010-ті – теперішній час), кожен з яких характеризується специфічним набором детермінант інвестиційної привабливості. Емпіричний аналіз засвідчує драматичні коливання прямих іноземних інвестицій в Україну: обвал на 97% у 2022 році внаслідок повномасштабної війни з подальшим відновленням на 1800% у 2023 році. Встановлено, що 58% корпоративних досліджень підтверджують позитивний зв’язок між ESG-факторами та фінансовими показниками, а 88% інституційних інвесторів вважають ESG-критерії важливішими за традиційні фінансові метрики при оцінці довгострокової привабливості підприємств. Проаналізовано вплив регуляторних змін ЄС, зокрема запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) та стандартів IFRS S2 щодо кліматичних розкриттів, на формування нової парадигми інвестиційної привабливості металургійних підприємств. Виявлено критичний розрив між високою цифровою зрілістю ІТ-сектору України та застарілою матеріально-технічною базою металургії. Запропоновано оновлене визначення інвестиційної привабливості як динамічної інтегральної характеристики спроможності підприємства генерувати довгострокову вартість через синергію п’яти вимірів: фінансово-економічного, адаптивно-ризикового, технологічно-інноваційного, ESG-орієнтованого та інституційно-репутаційного. Практична значущість результатів полягає у формуванні концептуальної рамки для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств в умовах воєнної економіки та післявоєнного відновлення з урахуванням потреб у 524 мільярди доларів СШA. The research analyzes the transformation of scientific-theoretical approaches to the category “investment attractiveness of an enterprise” under the influence of modern economic challenges, including geopolitical instability, decarbonization trends, digital transformation, and the necessity of post-war recovery of Ukraine’s economy. The evolution of the concept from classical finance-centered approaches of John Maynard Keynes and Michael Porter to integrated ESG-oriented models is analyzed. The methodological basis includes comparative analysis of scientific sources, systematization of approaches of different economic schools, analysis of statistical data from the National Bank of Ukraine and the World Bank, and study of EU regulatory documents on decarbonization and carbon reporting. Three key periods of category evolution are identified: classical (1936-1985), neoclassical (1990-2000s), and contemporary (2010s-present), each characterized by a specific set of investment attractiveness determinants. Empirical analysis demonstrates dramatic fluctuations in foreign direct investment to Ukraine: a 97% collapse in 2022 due to full-scale war followed by a 1900% recovery in 2023. It is established that 58% of corporate studies confirm a positive relationship between ESG factors and financial performance, while 88% of institutional investors consider ESG criteria more important than traditional financial metrics when assessing long-term enterprise attractiveness. The impact of EU regulatory changes, particularly the implementation of the Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) and IFRS S2 standards on climate disclosures, on forming a new paradigm of metallurgical enterprise investment attractiveness is analyzed. A critical gap is identified between Ukraine’s high IT sector digital maturity and the metallurgy industry’s outdated material-technical base. An updated definition of investment attractiveness is proposed as a dynamic integral characteristic of an enterprise’s ability to generate long-term value through synergy of five dimensions: financial-economic, adaptive-risk, technological-innovative, ESG-oriented, and institutional-reputational. The practical significance lies in forming a conceptual framework for assessing enterprise investment attractiveness under wartime economy and post-war recovery conditions with reconstruction needs of $524 billion USD.