Цифровізація праці та трансформація професій: виклики для сталого розвитку

• Опубліковано в: : Вісник економічної науки України
• Дата: 2025
• Автор: Пожуєва, Т.О.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2025
• Теми: Цифрова економіка та інформаційні технології
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211952
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Цифровізація праці та трансформація професій: виклики для сталого розвитку / Т.О. Пожуєва // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 2 (49). — С. 175–179. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

В умовах цифрової трансформації світова економіка стикається з безпрецедентними змінами у сфері праці. Цифровізація праці та трансформація професій є амбівалентним процесом, що одночасно відкриває нові можливості і породжує структурні ризики. Автоматизація, платформна зайнятість та гнучкі форми роботи трансформують професійну структуру та створюють як нові можливості, так і ризики. Цифровізація праці провокує якісні зміни у структурі зайнятості. Зникають професії, що ґрунтуються на рутинних діях та низькому рівні цифрових навичок – касири, архіваріуси, диспетчери, телемаркетологи, оператори кол-центрів. Їх замінюють автоматизовані системи, алгоритми та чат-боти. З іншого боку, ринок праці відчуває гостру потребу у фахівцях з компетенціями в галузі ІТ, аналітики даних, кібербезпеки, цифрового дизайну та управління цифровими проєктами. Ці професії демонструють стійке зростання попиту навіть за умов економічної нестабільності. У зв’язку з цим раціонально розглянути динаміку зростання кількості фрілансерів в Україні та Азербайджані до 2025 року. Ринок праці швидко змінюється: зникають рутинні професії, з’являються нові форми зайнятості, загострюється конкуренція за цифрові компетенції. Ці процеси вимагають гнучкої та відповідальної політики, спрямованої на скорочення цифрової нерівності, розвиток навичок ХХІ століття та адаптацію законодавства під реалії цифрової економіки. Таким чином, тільки людиноцентричний підхід до цифровізації праці, де пріоритет віддається соціальній стійкості, інклюзивності та доступності, може забезпечити не тільки зростання ефективності, але й реальний сталий розвиток. У статті аналізуються ключові тенденції цифровізації праці, зміни на ринку професій та соціальні наслідки цих процесів. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу ситуації в Азербайджані та Україні. In the context of digital transformation, the global economy is facing unprecedented changes in the field of labor. The digitization of labor and the transformation of professions is an ambivalent process that simultaneously opens up new opportunities and creates structural risks. Automation, platform employment, and flexible forms of work are transforming the professional structure and creating both new opportunities and risks. The digitalization of work is causing qualitative changes in the structure of employment. Professions based on routine tasks and low digital skills are disappearing—cashiers, archivists, dispatchers, telemarketers, call center operators. They are being replaced by automated systems, algorithms, and chatbots. On the other hand, the labor market is in dire need of specialists with competencies in IT, data analytics, cybersecurity, digital design, and digital project management. These professions are showing steady growth in demand even in conditions of economic instability. In this regard, it is reasonable to consider the dynamics of the growth in the number of freelancers in Ukraine and Azerbaijan until 2025. The labor market is changing rapidly: routine professions are disappearing, new forms of employment are emerging, and competition for digital skills is intensifying. These processes require flexible and responsible policies aimed at reducing digital inequality, developing 21st-century skills, and adapting legislation to the realities of the digital economy. Thus, only a human-centered approach to the digitalization of labor, where priority is given to social sustainability, inclusiveness, and accessibility, can ensure not only increased efficiency but also real sustainable development. The article analyzes key trends in the digitalization of labor, changes in the job market, and the social consequences of these processes. Particular attention is paid to a comparative analysis of the situation in Azerbaijan and Ukraine.