Buchumschlag

Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення

У статті здійснено індикативне оцінювання смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення. Обґрунтовано доцільність розгляду цифрової трансформації як необхідної, але недостатньої передумови смарт-розвитку громад, що потребує інтеграції з економічною мод...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Вісник економічної науки України
Datum:2025
Hauptverfasser: Ляшенко, В.І., Петрова, І.П., Рогоза, М.Є., Землянкін, А.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2025
Schlagworte:
Регіональна економіка
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211966
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення / В.І. Ляшенко, І.П. Петрова, М.Є. Рогоза, А.І. Землянкін // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 2 (49). — С. 41–53. — Бібліогр.: 22X назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859612973508591616
author Ляшенко, В.І.
Петрова, І.П.
Рогоза, М.Є.
Землянкін, А.І.
author_facet Ляшенко, В.І.
Петрова, І.П.
Рогоза, М.Є.
Землянкін, А.І.
citation_txt Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення / В.І. Ляшенко, І.П. Петрова, М.Є. Рогоза, А.І. Землянкін // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 2 (49). — С. 41–53. — Бібліогр.: 22X назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Вісник економічної науки України
description У статті здійснено індикативне оцінювання смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення. Обґрунтовано доцільність розгляду цифрової трансформації як необхідної, але недостатньої передумови смарт-розвитку громад, що потребує інтеграції з економічною модернізацією, інституційним посиленням та розвитком партнерських механізмів. Методичну основу дослідження становить використання Індексу цифрової трансформації територіальних громад / регіонів України як аналітичного проксі для оцінювання рівня цифрової зрілості та передумов смарт-трансформацій на місцевому рівні. Застосовано поєднання рейтингового, компонентного, квартильного та міжквартильного аналізу, що дозволило виявити просторову асиметрію цифрового розвитку, структурні дисбаланси між окремими складовими цифровізації та сформувати типологію смарт-профілів громад. Доведено наявність поляризації цифрового простору з формуванням відносно вузького ядра цифрово спроможних громад і широкої групи територій із низьким та середнім рівнем цифрової трансформації. Показано, що домінування адміністративно-сервісної цифровізації без належного розвитку цифрової економіки обмежує конверсію цифрових зусиль у стійкий соціально-економічний ефект. На основі отриманих результатів обґрунтовано доцільність переходу від уніфікованих програм цифровізації до диференційованих інструментів підтримки смарт-трансформацій, адаптованих до типу смарт-профілю громад. Особливу увагу приділено ролі публічно-приватного та міжнародно-публічно-приватного партнерства як інституційного механізму прискорення смарт-трансформацій у повоєнний період. The article provides an indicative assessment of smart transformations of territorial communities in Poltava region under post-war recovery conditions. The study substantiates the expediency of considering digital transformation as a necessary but insufficient prerequisite for smart development, which requires integration with economic modernisation, institutional strengthening, and partnership-based mechanisms. The methodological framework is based on the use of the Digital Transformation Index of territorial communities/regions of Ukraine as an analytical proxy for assessing the level of digital maturity and the preconditions for smart transformations at the local level. A combination of ranking, component-based, quartile and interquartile range (IQR) analysis is applied, enabling the identification of spatial asymmetry in digital development, structural imbalances among digitalisation components, and the formation of a typology of community smart profiles. The results reveal a pronounced polarisation of the digital space, characterised by the emergence of a relatively narrow core of digitally capable communities and a wide group of territories with low and medium levels of digital transformation. It is shown that the dominance of administrative and service-oriented digitalisation in the absence of sufficient development of the digital economy constrains the conversion of digital efforts into sustainable socio-economic effects. Based on the findings, the paper justifies the transition from uniform digitalisation programmes to differentiated smart transformation support instruments tailored to specific community smart profiles. Particular attention is paid to the role of public–private and international public–private partnerships as institutional mechanisms for accelerating smart transformations in the post-war period.
first_indexed 2026-03-14T05:12:11Z
format Article
fulltext ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 2025 / № 2 (49) 41 https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.2(49).41-53 УДК 332.1:004.9:330.341.1 Вячеслав Іванович Ляшенко, д-р екон. наук, професор, ORCID 0000-0001-6302-0605 e-mail: slaval.aenu@gmail.com; Ірина Павлівна Петрова, канд. екон. наук, старший дослідник, ORCID 0000-0002-0515-5349 e-mail: msirynapetrova@gmail.com; Микола Єгорович Рогоза, д-р екон. наук, професор, ORCID 0000-0002-5654-7385 e-mail: rogoza.ne@gmaіl.com; Анатолій Іванович Землянкін, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, ORCID 0000-0002-7746-2241 e-mail: anatoliy.zemlyankin@gmail.com Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ОЦІНКА СМАРТ-ТРАНСФОРМАЦІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ Постановка проблеми. Полтавська область тра- диційно посідає вагоме місце в економічному прос- торі України завдяки концентрації унікального поєд- нання ресурсних, промислових та аграрно-технологі- чних активів. Регіон є одним із ключових центрів на- фтогазової інженерії, агробіотехнологічних вироб- ництв, харчової переробки та логістичних вузлів, що визначає його значення у формуванні національної енергетичної та продовольчої безпеки. Водночас по- воєнні виклики актуалізували для територіальних громад області необхідність переходу від інерційних і ресурсно орієнтованих моделей розвитку до нової па- радигми, заснованої на смарт-трансформаціях, циф- ровізації та інноваційній модернізації локальних еко- номік. Смарт-трансформації передбачають глибоку пе- ребудову управлінських, виробничих, інфраструктур- них і соціальних процесів на основі цифрових техно- логій, використання даних, інтелектуальних рішень та принципів смарт-спеціалізації [1-5]. Для Полтав- ської області такий підхід є критично важливим не лише з погляду відновлення пошкоджених активів, а й з позицій забезпечення довгострокової конкуренто- спроможності територіальних громад у повоєнний період, зокрема їх здатності інтегруватися у європей- ські виробничі, логістичні та інноваційні ланцюги до- даної вартості. Разом із тим реалізація смарт-модернізації на мі- сцевому рівні ускладнюється низкою системних об- межень. Значна частина територіальних громад Пол- тавської області характеризується недостатньою кад- ровою спроможністю, що проявляється у дефіциті фахівців з цифрової трансформації, інвестиційного менеджменту, проєктного управління та аналітики даних. Фінансова обмеженість громад звужує можли- вості запуску масштабних інфраструктурних і техно- логічних проєктів, тоді як доступ до міжнародних фі- нансових та інституційних інструментів залишається фрагментарним і несистемним. Додатковим бар’єром виступає нерівномірність рівня цифровізації – від ок- ремих громад із відносно розвиненою цифровою інф- раструктурою до територій, де базові цифрові сервіси фактично відсутні. Суттєвою проблемою є також відсутність у біль- шості територіальних громад цілісних програм і стра- тегій смарт-розвитку, які б поєднували завдання ци- фрової трансформації з економічною модернізацією та інституційним посиленням. Наявні стратегічні до- кументи здебільшого зосереджені на традиційних на- прямах розвитку – комунальній інфраструктурі, агра- рному секторі, благоустрої – і недостатньо врахову- ють сучасні пріоритети, зокрема розвиток цифрових платформ управління, інноваційних і кластерних форм організації виробництва, зеленої енергетики, переробних виробництв, логістичних рішень, а також механізмів інтеграції у міжнародно-публічно-прива- тне партнерство. У результаті територіальні громади не використовують повною мірою потенціал дивер- сифікації локальної економіки та підвищення її тех- нологічності. За таких умов виникає об’єктивна потреба у ро- зробленні цілісної, адаптованої до територіальної специфіки Полтавської області індикативної системи оцінювання смарт-трансформацій територіальних громад, яка дозволила б виявляти структурні дисба- ланси, визначати точки зростання та формувати об- ґрунтовані портфелі проєктів повоєнного віднов- лення. Не менш важливим є формування моделей ін- ституційної, фінансової та партнерської підтримки громад із використанням інструментів ЄС, державних програм, механізмів публічно-приватного партнерс- тва та локальної мобілізації ресурсів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про- блематика смарт-трансформацій регіонів і територіа- льних громад набула широкого висвітлення у працях вітчизняних науковців. У центрі уваги перебувають питання цифровізації економіки, переходу до Індус- трії 4.0, формування смарт-спеціалізації та нових під- ходів до регіональної політики й управління розвит- ком громад. У роботах українських дослідників [6-9] акцентується, що впровадження цифрових, інтелек- туальних і автономних технологій істотно змінює структуру економічних систем, механізми створення доданої вартості, просторову організацію виробниц- тва та роль регіонів у національній економіці. © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025 © Видавець Академія економічних наук України, 2025 ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 42 ISSN 1729-7206; ISSN 3041-1629 (print) ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Значний масив досліджень присвячено концеп- ціям «розумного міста» та «розумної громади», у ме- жах яких аналізуються інструменти електронного врядування, відкритих даних, цифрових сервісів, смарт-мобільності, енергоефективності та кліматич- ної нейтральності. У працях, що розвивають підхід смарт-спеціалізації, наголошується на необхідності виявлення унікальних комбінацій ресурсів, компете- нцій і технологій, формування інноваційних класте- рів та ланцюгів доданої вартості за участі бізнесу, на- уки й органів влади [10-12]. Окремий напрям становлять дослідження, прис- вячені публічно-приватному партнерству та механіз- мам фінансової підтримки інфраструктурних і інно- ваційних проєктів на регіональному та місцевому рі- внях, зокрема з використанням міжнародних форма- тів партнерств [13-16]. Водночас у більшості наукових робіт смарт-трансформації територіальних громад ро- зглядаються фрагментарно, без урахування специ- фіки повоєнних умов розвитку. Попри наявність розвиненої теоретичної бази, недостатньо опрацьованими залишаються питання формування цілісних моделей оцінювання смарт-тра- нсформацій саме територіальних громад у повоєнний період, коли на розвиток суттєво впливають ризики безпеки, втрати інфраструктури, міграційні процеси, обмеженість фінансових ресурсів і зсув пріоритетів у бік відновлення критичних систем. Також бракує до- сліджень, у яких інтеграція інструментів публічно- приватного партнерства (ППП) міжнародно-публі- чно-приватного партнерства (МППП) розглядається як складова смарт-трансформацій на рівні конкрет- них регіонів, зокрема Полтавської області. Отже, наукова прогалина полягає у відсутності комплексного підходу до розроблення індикативної системи оцінювання смарт-трансформацій територі- альних громад у повоєнних умовах з урахуванням те- риторіальної специфіки, ризиків безпеки та можли- востей міжнародно-публічно-приватного партнерс- тва. Метою статті є здійснення індикативного оціню- вання смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області на основі показників цифрової трансформації, виявлення просторово-структурних дисбалансів і формування типології смарт-профілів громад, а також обґрунтування диференційованих ін- струментів їх прискорення у повоєнний період, зок- рема із застосуванням механізмів публічно-приват- ного партнерства / міжнародно-публічно-приватного партнерства (ЄС–Україна–громади). Методичну основу дослідження становить вико- ристання Індексу цифрової трансформації територіа- льних громад / регіонів України, розробленого ко- мандою регіональної цифровізації Міністерства циф- рової трансформації України, як індикативного ін- струменту оцінювання рівня цифрової зрілості [17- 19]. Водночас у межах даної роботи індекс не розгля- дається як прямий показник смарт-трансформації, а використовується як аналітичний проксі, що відобра- жає сформованість ключових передумов цифрових змін на місцевому рівні. Принциповим методичним обмеженням індексу є його орієнтація переважно на адміністративно- сервісний та інфраструктурний виміри цифровізації, тоді як економічні ефекти цифрових змін (зростання продуктивності, трансформація бізнес-моделей, інте- грація у цифрові ланцюги створення вартості) пред- ставлені опосередковано та фрагментарно. У зв’язку з цим інтерпретація інтегральних значень індексу здійснюється з урахуванням компонентної структури та внутрішніх дисбалансів між окремими складовими. Особливу увагу в методиці приділено обробці нульових значень індексу, які не можуть трактуватися як повна відсутність цифрових процесів у громадах. Такі значення інтерпретуються як індикатори дефі- циту або відсутності первинних даних, обмеженої участі громад у системі моніторингу чи методичних збоїв вимірювання. З метою уникнення статистичних викривлень громади з нульовими показниками розг- лядаються як окремий аналітичний клас і не включа- ються до типологічних порівнянь. Для поглиблення аналітичних висновків засто- совано поєднання рейтингового, компонентного та квартильного аналізу, що дозволило виявити просто- рову асиметрію цифрової трансформації та ідентифі- кувати стійкі структурні патерни дисбалансів. Такий підхід забезпечує перехід від формального вимірю- вання цифрової зрілості до змістовної інтерпретації смарт-траєкторій розвитку територіальних громад. Таким чином, використання індексу цифрової трансформації в межах дослідження має індикативно- аналітичний характер і слугує підґрунтям для розро- блення типології смарт-профілів громад, а не само- ціллю кількісного оцінювання. Це дозволяє інтегру- вати результати індексного аналізу у ширший кон- текст смарт-трансформацій та повоєнної структурної модернізації регіональної економіки. Виклад основного матеріалу. Індекс цифрової трансформації регіонів України розроблений коман- дою регіональної цифровізації Міністерства цифрової трансформації України та є одним із ключових ін- струментів оцінювання ефективності діяльності за- ступників голів обласних військових адміністрацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформа- цій і цифровізації (CDTO) у 24 областях країни [20- 22]. Застосування даного індексу дає змогу комплек- сно оцінити рівень цифрової зрілості регіонів у роз- різі окремих сфер, інституційну спроможність місце- вих органів виконавчої влади та органів місцевого са- моврядування впроваджувати державні цифрові рі- шення на регіональному та місцевому рівнях, а також ступінь реалізації стратегічних цілей держави у сфері цифрової трансформації та цифровізації. Результати вимірювання індексу цифрової тран- сформації Полтавської області у 2022–2024 роках (табл. 1) свідчать про відносно високі позиції регіону на загальнонаціональному тлі, а також про наявність суттєвих структурних змін у динаміці окремих ком- понентів цифрового розвитку. У 2022–2023 роках ін- тегральне значення індексу по Полтавській області (0,814 та 0,833 відповідно) істотно перевищувало се- редній показник по Україні (0,651 та 0,632), що вка- зує на підвищену інституційну готовність регіону до впровадження цифрових рішень навіть в умовах во- єнних викликів. Водночас у 2024 році зафіксовано зниження ін- тегрального індексу Полтавської області до 0,640, що, з одного боку, залишається вищим за загальноукра- їнський рівень (0,497), а з іншого – свідчить про упо- вільнення темпів цифрової трансформації та вичер- пання екстенсивних резервів цифровізації. Така ди- наміка відображає перехід регіону від фази швидкого нарощування цифрових рішень до складнішого етапу їх інституційного, сервісного та економічного закріп- лення. ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 2025 / № 2 (49) 43 Таблиця 1. Індекс цифрової трансформації Полтавсь- кої області Складові індексу 2022 2023 2024 Індекс по Україні 0,651 0,632 0,497 Індекс по Полтавській області 0,814 0,833 0,640 Інституційна спроможність 0,800 0,800 0,937 Розвиток інтернету 0,894 0,917 0,964 Розвиток ЦНАП 0,905 0,709 0,593 Режим без паперів 0,967 0,902 0,763 Цифрова освіта 0,880 0,936 0,742 Візитівка області 0,600 1,000 0,726 Проникнення базових елект- ронних послуг 0,737 0,738 0,786 Галузева цифрова трансформа- ція 0,560 0,836 0,694 Джерело: [20-22] Компонентний аналіз індексу показує, що у 2024 році найбільш стійке зростання продемонстрували показники інституційної спроможності (0,937) та ро- звитку інтернет-інфраструктури (0,964), які форму- ють базову основу смарт-трансформації регіону. Це свідчить про посилення організаційної та технічної здатності органів влади забезпечувати цифрові зміни у довгостроковій перспективі. Натомість низка компонентів, безпосередньо пов’язаних із якістю взаємодії влади, бізнесу та насе- лення, у 2024 році демонструє негативну динаміку. Зокрема, істотно знизилися показники розвитку цен- трів надання адміністративних послуг (ЦНАП) (до 0,593), режиму без паперів (до 0,763) та цифрової освіти (до 0,742). Така динаміка вказує на послаб- лення сервісно-компетентнісного виміру цифрової трансформації, який є критично важливим для фор- мування реальних смарт-ефектів у повоєнний період. Певною мірою позитивною тенденцією є зрос- тання показника проникнення базових електронних послуг (0,786), що свідчить про збереження попиту на цифрові сервіси з боку населення. Водночас зни- ження значення галузевої цифрової трансформації у 2024 році (0,694 проти 0,836 у 2023 році) підтверджує недостатню інтеграцію цифрових технологій у реаль- ний сектор економіки та окремі сфери життєдіяльно- сті регіону. Таким чином, регіональний аналіз індексу циф- рової трансформації Полтавської області засвідчує, що наявність розвиненої інфраструктурної та інсти- туційної бази не гарантує автоматичного переходу до повноцінної смарт-трансформації. Це обумовлює до- цільність подальшого аналізу цифрових профілів ок- ремих територіальних громад як просторових «вузлів» реалізації регіональної цифрової політики та визна- чення диференційованих інструментів прискорення смарт-трансформацій у повоєнний період. Разом із тим регіональний індекс цифрової тра- нсформації, відображаючи узагальнену картину циф- рової зрілості Полтавської області, не дозволяє пов- ною мірою виявити внутрішні просторові відмінності та локальні дисбаланси цифрових змін. Реалізація державної та регіональної політики цифрової транс- формації відбувається безпосередньо на рівні терито- ріальних громад, які виступають ключовими суб’єктами впровадження цифрових інструментів у систему місцевого управління, публічних послуг та соціально-економічного розвитку. У зв’язку з цим до- цільним є перехід від регіонального рівня аналізу до оцінювання цифрових профілів територіальних гро- мад Полтавської області, що дає змогу конкретизу- вати джерела зростання та «вузькі місця» смарт- трансформацій (табл. 2). Таблиця 2. Рейтинг територіальних громад за загальним індексом цифрової трансформації № Громада З а га л ь н и й і н д е к с Ц и ф р о в а е к о н о м ік а Ц и ф р о в і н а в и ч к и Ц и ф р о в а і н ф р а - с тр у к ту р а Ц и ф р о в із а ц ія п у б л іч н и х п о с л у г 1 2 3 4 5 6 7 1 Миргородська 63,36 24,20 47,56 64,86 76,33 2 Кременчуцька 53,11 37,65 46,33 65,71 50,41 3 Петрівсько- Роменська 52,36 13,68 64,26 63,61 49,49 4 Новоселівська 50,93 65,00 54,88 45,61 50,04 5 Драбинівська 50,07 1,71 56,84 59,10 52,55 6 Терешківська 49,99 15,06 53,48 56,71 52,11 7 Гадяцька 48,57 15,43 64,48 44,95 53,05 8 Мачухівська 48,42 24,79 58,47 60,54 42,25 9 Хорольська 48,31 13,73 47,19 53,38 52,98 10 Ромоданівська 48,08 16,57 32,95 54,98 55,52 11 Кам’янопотоків- ська 47,27 20,18 52,36 55,34 46,21 12 Чутівська 45,89 9,38 47,39 63,60 41,70 13 Пирятинська 45,55 42,83 51,02 31,02 54,02 14 Оржицька 44,10 20,79 52,77 49,57 42,75 15 Чорнухинська 43,69 9,74 50,73 38,02 52,66 16 Лубенська 43,29 22,06 50,98 34,26 51,46 17 Сенчанська 40,49 15,74 56,93 34,87 44,26 18 Глобинська 40,34 7,05 51,29 35,82 47,09 19 Піщанська 40,10 65,00 44,21 25,07 43,21 20 Сергіївська 39,48 9,51 45,10 42,52 42,23 21 Зіньківська 39,38 15,01 55,57 27,25 47,48 22 Опішнянська 39,22 15,02 48,80 31,35 46,64 23 Семенівська 38,50 22,48 47,94 3,81 42,05 24 Новооржицька 38,34 9,84 50,72 39,33 39,88 25 Білицька 38,12 12,80 56,65 51,93 28,36 26 Омельницька 37,97 8,02 50,51 31,71 44,62 27 Гоголівська 37,85 15,08 54,16 34,15 39,94 28 Кобеляцька 37,41 14,95 50,84 37,71 37,73 29 Гребінківська 36,83 15,17 54,65 28,76 41,09 30 Котелевська 35,87 13,39 43,73 23,89 46,24 31 Машівська 34,69 7,67 53,46 33,17 35,46 32 Великосорочин- ська 34,82 8,69 31,18 33,83 42,50 33 Карлівська 34,45 21,95 47,15 29,66 36,18 34 Пришибська 32,34 2,79 17,54 45,06 35,36 35 Решетилівська 31,49 13,88 47,41 23,20 35,62 36 Заводська 31,39 11,69 40,13 29,42 34,17 37 Краснолуцька 30,51 9,78 48,19 29,72 29,76 38 Великобудищан- ська 29,94 6,30 39,79 28,68 32,74 39 Диканьська 29,38 13,17 40,33 24,87 32,34 40 Лютенська 28,01 12,39 28,37 30,04 30,01 41 Комишнянська 26,47 6,22 51,61 30,52 19,89 42 Ланнівська 25,22 4,13 34,37 25,01 27,00 43 Скороходівська 23,61 7,05 42,42 17,72 24,94 44 Оболонська 19,12 4,13 30,38 19,45 18,48 45 Горішньоплавнів- ська 18,68 10,44 24,59 21,31 16,78 46 Білоцерківська 8,51 10,96 22,00 2,17 7,70 47 Великобагачанська 8,74 10,23 22,43 2,22 8,20 ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 44 ISSN 1729-7206; ISSN 3041-1629 (print) ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Закінчення тал. 2 1 2 3 4 5 6 7 48 Градизька 8,71 14,55 22,00 1,67 7,68 49 Лохвицька 8,62 11,49 22,23 2,24 7,69 50 Шишацька 8,59 12,29 22,29 2,22 7,44 51 Новосанжарська 8,40 12,45 22,26 2,00 7,15 52 Нехворощанська 7,93 7,33 22,00 2,19 7,20 53 Щербанівська 7,53 16,63 22,00 1,94 4,40 54 Михайлівська 6,61 5,56 22,00 1,67 5,00 55 Новогалещинська 5,92 3,34 22,00 2,22 3,60 56 Великорублівська 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 57 Козельщинська 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 58 Коломацька 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 59 Мартинівська 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 60 Полтавська 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Джерело: складено на даними [20-22] Загальна оцінка цифрової трансформації терито- ріальних громад, здійснена на основі інтегрального Індексу цифрової трансформації, сформованого за методикою Міністерства цифрової трансформації Ук- раїни, свідчить про виразну просторову та структурну нерівномірність цифрового розвитку. Отримані ста- тистичні параметри розподілу індексу дозволяють стверджувати, що процес цифровізації громад має асиметричний характер і формується під впливом рі- зноспрямованих інституційних, економічних та управлінських чинників. Середнє значення загального індексу становить 30,41 бала, тоді як медіана дорівнює 34,82 бала. Пере- вищення медіанного значення над середнім свідчить про негативну асиметрію розподілу, за якої значна ча- стина громад демонструє результати, близькі до серед- нього або дещо вищі за нього, тоді як відносно неве- лика група громад із дуже низькими значеннями інде- ксу знижує загальне середнє. Таким чином, «типова» громада за рівнем цифрової трансформації перебуває радше у сегменті середньо-низької або середньої циф- рової зрілості, ніж на рівні мінімальних значень. Діапазон варіації індексу є надзвичайно широ- ким: від 0,00 до 63,36 бала, що вказує на наявність істотних міжгромадних розривів у доступі до цифро- вої інфраструктури, спроможності впроваджувати ци- фрові рішення та якості управління цифровими про- цесами. Максимальні значення індексу більш ніж у два рази перевищують середній рівень, що підтвер- джує існування окремих «островів» відносно високої цифрової зрілості на тлі загалом фрагментованого простору цифрового розвитку. Аналіз міжквартильного розмаху (IQR) показує, що половина громад зосереджена в інтервалі від 13,71 до 43,49 бала та свідчить про формування відносно широкого «ядра» громад із низьким та середнім рів- нем цифрової трансформації. Водночас наявність значних «хвостів» розподілу – як у зоні дуже низьких, так і у зоні високих значень – підкреслює поляриза- цію цифрового розвитку, коли крайні групи істотно відхиляються від основної маси спостережень. Особливу аналітичну увагу привертає група з п’яти громад із нульовими значеннями за всіма ком- понентами індексу (Великорублівська, Козельщин- ська, Коломацька, Мартинівська, Полтавська). З на- укової точки зору такі «нульові профілі» не можуть бути інтерпретовані як повна відсутність цифрових процесів на відповідних територіях. Найімовірніше, вони відображають дефіцит або некоректність пер- винних даних, обмежену участь громад у моніторин- гових процедурах чи їх невключеність до системи ви- мірювання. Узагальнюючи, можна констатувати, що зага- льна картина цифрової трансформації територіальних громад формується під впливом структурної неодно- рідності та просторової асиметрії, де середній рівень цифровізації співіснує з локальними осередками ви- сокої цифрової зрілості та зонами цифрової деприва- ції. Така конфігурація створює методичні передумови для переходу від уніфікованих підходів цифрової по- літики до диференційованих моделей підтримки гро- мад, адаптованих до їхнього реального рівня цифро- вої та інституційної спроможності. Рейтингова структура загального індексу цифро- вої трансформації дозволяє виокремити полюси ци- фрового розвитку – громади-лідери та громади-аут- сайдери, між якими формується суттєвий розрив за рівнем цифрової зрілості. Аналіз цієї структури є принципово важливим, оскільки дає змогу не лише зафіксувати нерівномірність цифровізації, а й розк- рити якісно різні моделі та траєкторії розвитку гро- мад. До групи лідерів загального індексу (топ-10) на- лежать: Миргородська громада – 63,36, Кременчуць- ка громада – 53,11, Петрівсько-Роменська громада – 52,36, Новоселівська громада – 50,93, Драбинівська громада – 50,07, Терешківська громада – 49,99, Га- дяцька громада – 48,57, Мачухівська громада – 48,42, Хорольська громада – 48,31, Ромоданівська громада – 48,08. Зазначені громади формують умовне «цифрове ядро» регіонального простору, суттєво випереджаючи середній рівень цифрової трансформації. Їхні зна- чення загального індексу стабільно перевищують ме- діану та верхню межу міжквартильного інтервалу, що свідчить про якісно інший рівень цифрової спромо- жності. Спільною рисою громад-лідерів є відносна зба- лансованість компонентів цифрової трансформації. У більшості з них високі або середньо-високі значення цифрових навичок поєднуються з розвиненою циф- ровою інфраструктурою та достатньо високим рівнем цифровізації публічних послуг. Саме ця узгодженість компонентів забезпечує мультиплікативний ефект, коли розвиток одного напряму підсилює інші, фор- муючи цілісну локальну цифрову екосистему. Водночас аналіз показує, що навіть серед лідерів структура цифрового розвитку є неоднорідною. Так, у низці громад (зокрема, Драбинівській та Новоселів- ській) високі значення загального індексу досяга- ються передусім за рахунок інфраструктури та серві- сної цифровізації, тоді як цифрова економіка зали- шається порівняно слабкою. Це дозволяє говорити про адміністративно-сервісну модель цифровізації, у межах якої цифрові інструменти активно застосову- ються в управлінні та наданні послуг, але ще не пов- ною мірою трансформують місцеву економічну дія- льність. Таким чином, громади-лідери не лише демон- струють вищі кількісні показники, а й виступають по- тенційними центрами дифузії цифрових практик. Їх- ній досвід може бути використаний як еталонний або пілотний для поширення цифрових рішень на менш спроможні громади за умови інституційної адаптації та урахування локального контексту. На протилежному полюсі рейтингів перебуває група громад із найнижчими ненульовими значення- ми загального індексу, серед яких Новогалещинська (5,92), Михайлівська (6,61), Щербанівська (7,53), Не- хворощанська (7,93), Новосанжарська (8,40) та низка інших. Ці громади утворюють зону підвищеної циф- ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 2025 / № 2 (49) 45 рової вразливості, для якої характерна принципово інша конфігурація компонентів цифрової трансфор- мації. Ключовою особливістю є наднизький рівень цифрової інфраструктури (переважно в межах 1,67– 2,22 бала), що суттєво обмежує можливості впрова- дження навіть базових цифрових рішень. За таких умов доступ до широкосмугового інтернету, сучасних цифрових платформ і технічних ресурсів залишається фрагментарним або нестабільним. Водночас рівень цифрових навичок у цих грома- дах демонструє відносну стабілізацію на «плато» бли- зько 22 балів, що свідчить про сформованість базової цифрової грамотності населення та відсутність її ролі як ключового стримувального чинника. Відповідно, цифрова відсталість цих громад має не людський, а інфраструктурно-інституційний характер. У результаті виникає ситуація структурного дис- балансу, за якої наявні цифрові навички не можуть бути трансформовані у продуктивність, економічну активність або якісні публічні послуги. Відсутність належної інфраструктури та низький рівень цифрові- зації управлінських процесів фактично «блокують» потенціал людського капіталу, формуючи «пастку ни- зької цифрової віддачі». Порівняння лідерів і аутсайдерів загального ін- дексу переконливо демонструє, що вирішальним чинником цифрової трансформації громад є не лише наявність цифрових навичок, а передусім інститу- ційна спроможність і розвинена інфраструктура. Гро- мади-лідери підтверджують важливість комплексного підходу до цифровізації, тоді як громади з найниж- чими значеннями ілюструють ризики фрагментарних і несистемних цифрових змін. Рейтингова структура індексу відображає поля- ризацію цифрового простору з формуванням вузь- кого ядра цифрово спроможних громад та значної групи територій із нижчим рівнем цифрової зрілості. За таких умов доцільним є перехід від універсальних програм цифровізації до диференційованих політик розвитку, адаптованих до рівня цифрової зрілості та структурних обмежень громад. Компонентний аналіз Індексу цифрової транс- формації територіальних громад дає змогу ідентифі- кувати, які саме складові визначають інтегральний результат, а також виявити внутрішні структурні дис- баланси цифрового розвитку. Порівняння середніх значень окремих компонентів по вибірці свідчить про суттєву нерівномірність їх внеску у формування зага- льного індексу. Середнє значення компонента «цифрова еконо- міка» становить лише 14,02 бала, що робить його най- слабшою ланкою цифрової трансформації громад у цілому. Натомість цифрові навички мають середнє значення 38,82 бала, цифрова інфраструктура – 28,68 бала, а цифровізація публічних послуг – 32,06 бала. Така конфігурація компонентів указує на те, що про- цес цифровізації на місцевому рівні розвивається не- рівномірно та асинхронно, з чітким домінуванням ад- міністративно-сервісного та людського вимірів над економічним. Компонент цифрових навичок характеризується найвищим середнім значенням серед усіх складових індексу. Така динаміка свідчить про відносно висо- кий рівень базової цифрової грамотності населення та персоналу органів місцевого самоврядування, сфо- рмований під впливом масового поширення цифро- вих технологій, дистанційних сервісів, електронних комунікацій та освітніх ініціатив. Водночас високі значення цифрових навичок не трансформуються автоматично у високі значення за- гального індексу. У багатьох громадах цифрові нави- чки співіснують із низьким рівнем інфраструктури або слабкою цифровізацією публічних послуг. Це до- зволяє розглядати цифрові навички як необхідну, але недостатню умову цифрової трансформації, яка пот- ребує інституційного та інфраструктурного підкріп- лення. Цифрова інфраструктура з середнім значенням 28,68 бала виступає одним із ключових чинників, що визначають загальний рівень цифрової трансформації громади. Саме цей компонент демонструє сильний статистичний і логічний зв’язок із загальним індек- сом, оскільки доступ до якісного інтернет-з’єднання, цифрових платформ, технічних засобів та систем об- міну даними є фундаментальною передумовою реалі- зації будь-яких цифрових ініціатив. Громади з низькими інфраструктурними показ- никами практично позбавлені можливості масштабу- вати цифрові рішення, навіть за наявності людського капіталу. Натомість громади з розвиненою інфрастру- ктурою отримують мультиплікативний ефект, коли інвестиції в технічні засоби підсилюють розвиток еле- ктронних сервісів, управлінських інновацій і цифро- вих форм взаємодії з громадянами. Компонент цифровізації публічних послуг (сере- днє значення 32,06 бала) виявляється найбільш узго- дженим із загальним індексом. Це означає, що гро- мади з розвиненою системою електронних адмініст- ративних послуг, цифрових сервісів для населення та бізнесу, інтегрованих інформаційних систем управ- ління, як правило, посідають вищі позиції у загаль- ному рейтингу. Особливістю цього компонента є його висока за- лежність від управлінських рішень, а не виключно від фінансових ресурсів. Навіть громади з обмеженим бюджетом можуть досягати відносно високих показ- ників цифровізації публічних послуг за рахунок орга- нізаційних інновацій, використання національних цифрових платформ та міжмуніципальної кооперації. Таким чином, цифровізація публічних послуг висту- пає ключовим індикатором інституційної спромож- ності громади. На тлі інших складових компонент «цифрова економіка» з середнім значенням 14,02 бала виглядає системно недорозвиненим. Низькі значення цього показника свідчать про обмежене впровадження ци- фрових бізнес-моделей, слабку інтеграцію місцевих підприємств у цифрові ланцюги створення вартості та недостатній розвиток електронної комерції й циф- рових форм зайнятості. Важливо підкреслити, що зв’язок цифрової еко- номіки із загальним індексом є помітно слабшим, ніж у випадку інфраструктури та цифровізації публічних послуг. Це може мати дві взаємопов’язані інтерпре- тації. По-перше, цифрова трансформація на рівні громад на сучасному етапі має переважно адміністра- тивно-сервісний характер, а економічний ефект ци- фровізації ще не набув системності. По-друге, показ- ники цифрової економіки на місцевому рівні є мето- дично складнішими для вимірювання, що може за- нижувати їх реальний внесок у загальний індекс. Загалом компонентний профіль індексу свід- чить, що «успіх» цифрової трансформації громади в межах застосованої системи оцінювання де-факто ви- значається поєднанням двох ключових контурів – цифрової інфраструктури та зрілості публічних елек- ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 46 ISSN 1729-7206; ISSN 3041-1629 (print) ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ тронних послуг. Саме вони формують основу для під- вищення інтегрального показника та визначають по- зицію громади у рейтингу. Натомість цифрова економіка залишається сла- бкою ланкою, розвиток якої відстає від темпів адмі- ністративної цифровізації. Зазначене означає, що по- дальша еволюція цифрової трансформації громад має бути спрямована на зміщення акцентів від сервісної цифровізації до економічної дигіталізації, що перед- бачає підтримку цифрового підприємництва, іннова- ційних форм зайнятості та інтеграції місцевих бізне- сів у національні й глобальні цифрові ринки. У науковому вимірі такий компонентний дисба- ланс підтверджує тезу про те, що цифрова трансфор- мація територіальних громад є незавершеним проце- сом, у межах якого сформовані передумови (навички та інфраструктура) ще не повною мірою конвертовані у стійкий економічний ефект. Поглиблений компонентний аналіз Індексу ци- фрової трансформації територіальних громад дозво- ляє ідентифікувати стійкі структурні патерни дисба- лансів, які відтворюються у значної частини громад незалежно від їхнього розміру, фінансових можливо- стей чи адміністративного статусу. Такі дисбаланси формують так звані «вузькі місця» цифрової трансфо- рмації, що обмежують конверсію цифрових зусиль у сталий соціально-економічний ефект. Одним із найбільш поширених патернів є ситу- ація, коли громади демонструють відносно сформо- ваний рівень цифрових навичок (близько 20–25 ба- лів), але водночас характеризуються критично низь- кими показниками цифрової інфраструктури (приб- лизно 1,67–2,22 бала). Така конфігурація створює структурну пастку нереалізованого цифрового по- питу. У межах цього патерну населення та працівники органів місцевого самоврядування володіють базо- вими компетенціями користування цифровими сер- вісами, електронними платформами та онлайн-кому- нікаціями. Проте відсутність стабільного широкосму- гового доступу до інтернету, недостатня технічна оснащеність установ, дефіцит серверних і хмарних рі- шень фактично блокує можливість практичного ви- користання наявних навичок. У результаті цифрові компетенції не трансформуються ані в підвищення якості публічних послуг, ані в зростання економічної активності. З інституційної точки зору це означає, що інве- стиції у розвиток людського капіталу без паралель- ного розвитку інфраструктурного контуру мають об- межену віддачу. Навички в такій ситуації не стають каталізатором цифрової трансформації, а лише фік- сують потенціал, який не може бути реалізований у поточних умовах. Це створює ризик демотивації ко- ристувачів цифрових сервісів та поглиблення цифро- вої нерівності між громадами. Іншим характерним дисбалансом є ситуація, коли громади демонструють високі значення цифро- вої інфраструктури та цифровізації публічних послуг, але при цьому мають вкрай низький рівень цифрової економіки. Яскравою ілюстрацією такого патерну є Драбинівська громада, яка за загального індексу 50,07 бала має лише 1,71 бала за компонентом цифрової економіки, тоді як інфраструктура (59,10) і цифрові- зація публічних послуг (52,55) перебувають на висо- кому рівні. Цей випадок свідчить про формування «сервіс- но-цифрової» моделі розвитку, у межах якої цифрові інструменти активно впроваджуються в адміністрати- вну діяльність, документообіг та надання послуг на- селенню, але майже не впливають на структуру міс- цевої економіки. Бізнес-сектор у таких громадах за- лишається слабко інтегрованим у цифрові ланцюги створення вартості, а цифрові технології не викорис- товуються як інструмент підвищення продуктивності праці, інноваційності чи конкурентоспроможності підприємств. У довгостроковій перспективі така модель ство- рює ризик обмеженого економічного ефекту цифро- візації, коли зростання індексу відображає насампе- ред управлінську та сервісну модернізацію, але не су- проводжується відчутними змінами у місцевому еко- номічному розвитку. Це підкреслює необхідність ці- леспрямованої політики стимулювання цифрової економіки на рівні громад, зокрема через підтримку малого та середнього бізнесу, розвиток цифрових під- приємницьких екосистем та інноваційних форм зай- нятості. Окремий патерн формують громади, у яких ком- понент цифрової економіки демонструє різко підви- щені значення, істотно перевищуючи середній рівень. До таких належать Новоселівська та Піщанська гро- мади (по 65,00 бала), а також Пирятинська громада (42,83 бала). У цих випадках фіксується наявність ло- кальних осередків цифрового підприємництва, актив- ного використання електронної комерції або залу- чення населення до цифрових форм зайнятості. Однак високі значення цифрової економіки не завжди корелюють із високими позиціями у загаль- ному рейтингу. Так, Піщанська громада, маючи мак- симальний показник цифрової економіки, демонст- рує лише 40,10 бала за загальним індексом. Стриму- вальними чинниками виступають помірний рівень цифрової інфраструктури (25,07) та недостатня зрі- лість інших компонентів цифрової трансформації. Цей патерн підтверджує, що цифрова економіка як окремий «сплеск» не здатна забезпечити лідерство громади без збалансованого розвитку інфраструктур- ного та інституційного контурів. Локальні успіхи біз- несу або окремих секторів залишаються фрагментар- ними та не масштабуються на рівень усієї громади за відсутності відповідної підтримуючої екосистеми. Виявлені дисбаланси та типові «вузькі місця» свідчать, що цифрова трансформація територіальних громад відбувається переважно несинхронно, з домі- нуванням окремих компонентів за відсутності їх сис- темної узгодженості. Наявність цифрових навичок, інфраструктури або навіть окремих осередків цифро- вої економіки сама по собі не гарантує високого рі- вня загального цифрового розвитку. З наукової точки зору це означає, що ефективна смарт-трансформація громад можлива лише за умови збалансованого розвитку всіх ключових контурів ци- фровізації. Для практики регіональної політики це обґрунтовує необхідність переходу від фрагментарних цифрових проєктів до інтегрованих програм розви- тку, орієнтованих на усунення конкретних структур- них дисбалансів кожної громади. Застосування квартильного підходу до групу- вання територіальних громад за значеннями загаль- ного індексу цифрової трансформації дозволяє пе- рейти від суто рейтингової логіки до типологічного аналізу рівня готовності громад до цифрових і смарт- трансформацій. Такий підхід є методично обґрун- тованим, оскільки дає змогу виокремити відносно однорідні групи громад, ідентифікувати ключові ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 2025 / № 2 (49) 47 бар’єри їх розвитку та сформувати підґрунтя для ди- ференційованої політики цифровізації. Громади-лідери (≥ 43,49). До групи громад-ліде- рів, значення загального індексу яких перевищують 43,49 бала, належать 15 територіальних громад. Вони формують стійке цифрове ядро регіону, що характе- ризується відносно високим рівнем цифрової готов- ності та інституційної спроможності. Для цієї групи типові: збалансоване поєднання цифрової інфраструктури та цифровізації публічних послуг; достатньо високий рівень цифрових навичок населення і управлінського персоналу; наявність ор- ганізаційних практик використання цифрових ін- струментів у повсякденному управлінні. Громади-лідери виступають потенційними центрами трансляції кращих цифрових практик, пі- лотними майданчиками для впровадження іннова- ційних управлінських рішень і ключовими опорними точками регіональної цифрової політики. Водночас навіть у цій групі спостерігається недостатня розви- неність цифрової економіки, що вказує на необхід- ність переходу від адміністративної цифровізації до глибшої економічної дигіталізації. Громади з рівнем вище середнього (34,82– 43,49). Група громад із рівнем цифрової трансформа- ції вище середнього охоплює також 15 громад, які за своїми показниками наближаються до лідерів, але ще не досягли стійкої цифрової зрілості. Для них харак- терний перехідний стан, у якому окремі компоненти цифровізації розвинені достатньо, тоді як інші зали- шаються фрагментарними. Ці громади зазвичай мають: сформований рівень цифрових навичок; помірно розвинену інфраструк- туру; нерівномірну цифровізацію публічних послуг. У стратегічному вимірі ця група становить най- більш перспективний сегмент для прискорення циф- рової трансформації, оскільки відносно невеликі ці- льові інтервенції (модернізація інфраструктури, роз- ширення переліку е-послуг, інституційне навчання персоналу) можуть перевести ці громади до групи лі- дерів у коротко- та середньостроковій перспективі. Громади з рівнем нижче середнього (13,71– 34,82). До групи громад із рівнем цифрової трансфо- рмації нижче середнього належать 14 громад, які фо- рмують найбільш чисельну та внутрішньо неоднорі- дну категорію. Вони перебувають у стані латентної цифрової готовності, коли окремі передумови циф- ровізації вже наявні, але не забезпечують системного ефекту. Типовими рисами цієї групи є: наявність базо- вих цифрових навичок населення; недостатня або не- рівномірна цифрова інфраструктура; обмежена циф- ровізація управлінських процесів і публічних послуг. Саме в цій групі найбільш виразно проявля- ються структурні дисбаланси між людським капіта- лом і інституційними можливостями. Для таких гро- мад ключовим викликом є подолання фрагментарно- сті цифрових ініціатив та перехід до системного під- ходу, який поєднує інфраструктурні інвестиції з управлінськими та організаційними змінами. Громади з низьким рівнем цифрової трансфор- мації (0–13,71, але не нуль). Групу громад із низьким рівнем цифрової трансформації складають 10 громад, для яких характерні мінімальні значення загального індексу за відсутності формально нульових показни- ків. Ці громади перебувають у зоні підвищеного ри- зику цифрового відставання, оскільки їхній розвиток стримується базовими інфраструктурними та інститу- ційними обмеженнями. Основними характеристиками цієї групи є: кри- тично низький рівень цифрової інфраструктури; об- межена доступність електронних публічних послуг; низька управлінська спроможність щодо впрова- дження цифрових проєктів. Для таких громад пріоритетом має стати віднов- лення базових цифрових умов – підключення до ін- тернет-мереж, забезпечення мінімального технічного оснащення та інтеграція до національних цифрових платформ. Без вирішення цих базових питань пода- льші цифрові ініціативи матимуть фрагментарний і нестійкий характер. Громади з нульовими або відсутніми даними. Окрему категорію становлять 5 громад із нульовими або відсутніми даними. Їх включення до загального рейтингу без спеціального маркування може призво- дити до спотворення результатів аналізу. З методоло- гічної точки зору такі громади доцільно розглядати як окремий аналітичний клас, що потребує уточнення первинної інформації та інституційного залучення до системи моніторингу цифрової трансформації. Здійснене квартильне групування підтверджує наявність структурної поляризації цифрового розви- тку територіальних громад. Відносно вузьке ядро гро- мад із середньо-високою цифровою спроможністю співіснує з широкою групою територій, де цифрова трансформація стримується базовими умовами, на- самперед рівнем розвитку цифрової інфраструктури та зрілістю сервісних контурів. У практичному вимірі це обґрунтовує доціль- ність диференційованої цифрової політики, орієнто- ваної не на формальне підвищення показників інде- ксу, а на усунення конкретних структурних обме- жень, притаманних кожній групі громад. Сформована в межах дослідження типологія смарт-трансформації територіальних громад відобра- жає якісно різні траєкторії цифрового розвитку, що виникають у результаті нерівномірного поєднання економічних, інституційних, інфраструктурних і люд- ських чинників. Її ключова аналітична цінність поля- гає в переході від кількісної фіксації рівня цифрові- зації до змістовного розуміння механізмів і обмежень цифрових змін на місцевому рівні. Перший тип – сервісно-орієнтовані громади з домінуванням управлінсько-інституційного контуру – ілюструє модель, у якій цифрова трансформація реа- лізується насамперед як інструмент модернізації пуб- лічного управління. Високі показники цифровізації публічних послуг і розвинена інфраструктура свідчать про наявність управлінської спроможності та полі- тичної волі до цифрових змін. Водночас слабкий ро- звиток цифрової економіки означає, що ці зміни не транслюються в економічну площину. У такому ви- падку цифровізація виконує функцію підвищення до- ступності та якості сервісів, але не формує стійкого економічного ефекту. Це дозволяє інтерпретувати цей тип як адміністративно зрілу, але економічно не- повну модель смарт-трансформації. Другий тип – економічно активні громади зі збалансованим цифровим профілем – є найближчим до цільової моделі смарт-розвитку. Поєднання циф- рової економіки, інфраструктури та навичок створює передумови для системної трансформації локальної ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 48 ISSN 1729-7206; ISSN 3041-1629 (print) ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ економіки, тоді як відносно середній рівень цифро- візації публічних послуг вказує на резерви управ- лінського вдосконалення. Інтерпретаційно цей тип демонструє, що економічний потенціал може бути драйвером цифрових змін, але для максимізації ефе- кту потребує інституційного «підсилення» через циф- рові регуляторні та сервісні механізми. Третій тип – громади з високими цифровими навичками та інфраструктурою за слабкої цифрової економіки – репрезентує ситуацію нереалізованого цифрового потенціалу. Наявність людського капіталу та технічних передумов не конвертується в економі- чну активність через відсутність відповідних інстру- ментів і стимулів. Це свідчить про інституційний ро- зрив між освітою, інфраструктурою та підприємниц- твом. У ширшому теоретичному контексті цей тип підтверджує, що цифрові навички не є автоматичним чинником економічного зростання, якщо вони не вбудовані в локальні ланцюги створення вартості. Четвертий тип – громади з випереджальним ро- звитком цифрової економіки за недостатньої інфра- структурної та сервісної підтримки – відображає про- тилежну асиметрію. Тут цифрові практики форму- ються «знизу», на рівні бізнесу та окремих економіч- них агентів, але не отримують належної підтримки з боку інфраструктури й управління. Така модель є вразливою з точки зору масштабування та стійкості, оскільки економічні цифрові ініціативи залишаються фрагментарними й не інтегрованими в єдину смарт- екосистему громади. Аналітично це дозволяє тракту- вати цей тип як економічно інноваційний, але інсти- туційно незавершений. П’ятий тип – громади з фрагментарною або по- чатковою смарт-трансформацією – репрезентує ста- ртову або перехідну фазу цифрового розвитку, у ме- жах якої жоден із компонентів не досягає критичної маси. Відсутність домінуючого контуру означає, що смарт-трансформація тут ще не набула системного характеру. У науковому сенсі цей тип відображає пе- редумови для розвитку, але водночас – високу зале- жність від зовнішньої підтримки та координації. Загалом запропонована типологія переконливо демонструє, що смарт-трансформація територіальних громад є багатовекторним і нелінійним процесом, у якому домінування окремих компонентів цифрової трансформації не забезпечує стійкого соціально-еко- номічного результату без їх системної узгодженості. Цифрова інфраструктура, навички, публічні сервіси та цифрова економіка виступають не ізольованими складовими, а взаємозалежними контурами єдиної смарт-екосистеми. З метою узагальнення отриманих результатів та підвищення їх прикладної інтерпретованості запро- поновану типологію доцільно поєднати з рейтингно- квартильним групуванням територіальних громад за рівнем Індексу цифрової трансформації. Такий підхід дозволяє, по-перше, верифікувати структурну неод- норідність цифрового розвитку в межах області, а по- друге – показати, як кількісні позиції громад у роз- поділі Індексу цифрової трансформації корелюють із якісно відмінними смарт-траєкторіями (типами смарт-профілів). У цьому контексті таблиця 3 подає компактну матрицю «група за рівнем Індексу цифро- вої трансформації → перелік громад → відповідний тип смарт-профілю», що забезпечує цілісне бачення просторової конфігурації смарт-трансформацій та створює підґрунтя для диференційованого добору ін- струментів підтримки. Таблиця 3. Групування територіальних громад Полтавської області за рівнем Індексу цифрової трансформації та відповідними типами смарт-профілю Група за рів- нем ІЦТ Громади (перелік) Тип смарт-профілю (тег у дужках біля громади) Г р о м а д и -л ід е р и ( ≥ 4 3 ,4 9 ) Миргородська, Кременчуцька, Петрівсько-Ромен- ська, Новоселів- ська, Драбинівська, Терешківська, Га- дяцька, Мачухівсь- ка, Хорольська, Ро- моданівська, Кам’я- нопотоківська, Чу- тівська, Пирятин- ська, Оржицька, Чорнухинська Миргородська [T1]; Кре- менчуцька [T2]; Петрів- сько-Роменська [T3]; Новоселівська [T4]; Дра- бинівська [T1]; Тереш- ківська [T1]; Гадяцька [T2]; Мачухівська [T2]; Хорольська [T1]; Ромо- данівська [T1]; Кам’яно- потоківська [T2]; Чутів- ська [T3]; Пирятинська [T2]; Оржицька [T2]; Чорнухинська [T1] В и щ е с е р е д н ь о го ( 3 4 ,8 2 – 4 3 ,4 9 ) Лубенська, Сенчан- ська, Глобинська, Піщанська, Сергіїв- ська, Зіньківська, Опішнянська, Се- менівська, Новоо- ржицька, Білицька, Омельницька, Гого- лівська, Кобеля- цька, Гребінківська, Котелевська, Вели- косорочинська Лубенська [T2]; Сенчан- ська [T5]; Глобинська [T5]; Піщанська [T4]; Сергіївська [T5]; Зіньків- ська [T5]; Опішнянська [T5]; Семенівська [T5] (критично слабка інфра- структура); Новооржи- цька [T5]; Білицька [T3]; Омельницька [T5]; Гого- лівська [T5]; Кобеляцька [T5]; Гребінківська [T5]; Котелевська [T5]; Вели- косорочинська [T5] Н и ж ч е с е р е д н ь о го (1 3 ,7 1 – < 3 4 ,8 2 ) Машівська, Карлів- ська, Пришибська, Решетилівська, За- водська, Краснолу- цька, Великобуди- щанська, Дикань- ська, Лютенська, Комишнянська, Ланнівська, Скоро- ходівська, Оболон- ська, Горішньопла- внівська Усі громади групи пере- важно [T5] (фрагмента- рна/перехідна смарт-тра- нсформація з локаль- ними «вузькими міс- цями»); Пришибська – [T5] (інфраструктурний «перекіс» при слабких навичках) Н и зь к и й р ів е н ь (0 – 1 3 ,7 1 ; н е н у - л ь о в і) Білоцерківська, Ве- ликобагачанська, Градизька, Лохви- цька, Шишацька, Новосанжарська, Нехворощанська, Щербанівська, Ми- хайлівська, Новога- лещинська Усі громади групи – [T5] (початкова/ризи- кова траєкторія; як пра- вило, інфраструктура й е-послуги – найслабші) Н у л ь о в і/ в ід с у тн і д а н і Великорублівська, Козельщинська, Коломацька, Мар- тинівська, Полтав- ська Усі – [Z] (нульові/відсу- тні дані; розглядати ок- ремо, щоб не спотворю- вати порівняння) Примітки: типи смарт-профілю: [T1] – сервісно-оріє- нтована (управлінсько-інституційний контур домінує; е-по- слуги/інфраструктура «тягнуть» індекс, економіка слабша), [T2] – економічно активна, відносно збалансована, [T3] – «нереалізований потенціал» (високі навички/інфраструк- тура при слабкій цифровій економіці), [T4] – випереджа- льна цифрова економіка при недостатній інфраструктурно- сервісній підтримці, [T5] – фрагментарна/початкова (без домінуючого контуру; «суміш» середніх/низьких значень), [Z] – нульові/відсутні дані (окремий аналітичний клас) ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 2025 / № 2 (49) 49 У прикладному вимірі виявлені смарт-профілі створюють методичне підґрунтя для диференційова- ної цифрової політики, яка враховує реальний стан і потенціал кожної громади. Перехід від уніфікованих рішень до профільно орієнтованих інструментів до- зволяє підвищити ефективність використання ресур- сів, зменшити внутрішньорегіональні диспропорції та сприяти формуванню стійких моделей розвитку. Особливо важливим є висновок про роль міжна- родно-публічно-приватного партнерства як адаптив- ного механізму підтримки смарт-трансформацій. Його ефективність визначається не універсальністю, а відповідністю конкретному смарт-профілю гро- мади – від інституційно-інфраструктурного старту до масштабування економічно орієнтованих цифрових проєктів. У ширшому концептуальному вимірі отримані результати підтверджують доцільність розгляду циф- рової трансформації не як самодостатньої цілі, а як складової комплексної смарт-трансформації терито- рій, що поєднує цифровізацію, інноваційний розви- ток, економічну модернізацію та активну участь те- риторіальних громад. Саме така інтегрована логіка створює передумови переходу громад від ресурсно- сировинної моделі розвитку до інноваційно орієнто- ваної, дано-центричної та стійкої соціально-економі- чної системи. В умовах повоєнного відновлення та структурної трансформації економіки України ключовим інстру- ментом реалізації смарт-трансформацій доцільно ро- зглядати публічно-приватне партнерство у розшире- ному форматі міжнародно-публічно-приватного пар- тнерства, яке інтегрує наднаціональний (ЄС), націо- нальний (Україна) та локальний (територіальні гро- мади) рівні управління, фінансування й реалізації проєктів. Такий підхід виходить за межі класичного трактування ППП як контрактного механізму та фо- рмує багаторівневу інституційну архітектуру, зорієн- товану на довгострокові смарт-зміни. МППП у цій логіці виконує функцію інтегра- тора цифрових, інфраструктурних і економічних тра- нсформацій, забезпечуючи узгодження стратегічних пріоритетів Європейського Союзу, національних ці- лей розвитку України та конкретних потреб і спро- можностей територіальних громад. При цьому ЄС ви- ступає каталізатором і якірним партнером смарт- проєктів, національний рівень – системним коорди- натором і гарантом регуляторної та фінансової узго- дженості, а територіальні громади – ядром практич- ної реалізації смарт-рішень. Водночас ефективність публічно-приватного та міжнародно-публічно-приватного партнерства істо- тно залежить від відповідності застосовуваних моде- лей реальному профілю цифрової, економічної та ін- ституційної спроможності громад. Використання уні- версальних партнерських рішень за умов суттєвої те- риторіальної неоднорідності призводить до фрагмен- тарних ефектів і не забезпечує стійкої смарт-транс- формації. У зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність профільно орієнтованого підходу до вибору моделей ППП / МППП, за якого партнерські інструменти ди- ференціюються залежно від типу смарт-профілю гро- мади та виконують чітко визначені функції – від ін- ституційно-інфраструктурного старту до масштабу- вання економічних і цифрових ефектів. Такий підхід дозволяє інтегрувати результати типологізації смарт- профілів у практичну архітектуру партнерств і забез- печити перехід від фрагментарної цифровізації до си- стемної смарт-трансформації територій. Зазначена логіка узагальнена у таблиці 4, де ві- дображено відповідність смарт-профілів територіаль- них громад Полтавської області та рекомендованих моделей публічно-приватного й міжнародно-публі- чно-приватного партнерства, а також визначено їх функціональну роль у процесі смарт-трансформації. Представлена в таблиці 4 відповідність смарт- профілів територіальних громад Полтавської області та рекомендованих моделей публічно-приватного і міжнародно-публічно-приватного партнерства відо- бражає диференційований підхід до реалізації смарт- трансформацій з урахуванням реального рівня циф- рової, економічної та інституційної спроможності громад. Запропонована логіка ґрунтується на прин- ципі функціональної відповідності інструментів пар- тнерства конкретним структурним обмеженням і по- тенціалам розвитку, що дозволяє уникнути уніфіко- ваних рішень у сфері цифрової та економічної моде- рнізації. Публічно-приватне партнерство та міжнародно- публічно-приватне партнерство у форматі ЄС– Україна–територіальні громади розглядаються як ключові інституційні механізми реалізації смарт-тра- нсформації, оскільки поєднують фінансові, техноло- гічні та управлінські ресурси різних рівнів публічної влади та приватного сектору. Їх застосування створює можливість адаптації цифрових і економічних рішень до гетерогенного простору територіального розвитку та сприяє подоланню внутрішньорегіональної струк- турної неоднорідності. Для сервісно-орієнтованих громад із домінуван- ням управлінсько-інституційного контуру пріоритет- ними є неконцесійні моделі ППП та контракти на основі платежів за доступність, які забезпечують тра- нсформацію зрілої цифрової сервісної інфраструк- тури у стійкий соціально-економічний ефект за умови збереження контролю над активами з боку гро- мади. Такі моделі є особливо релевантними для GovTech-рішень, цифрових платформ управління та розвитку електронних публічних послуг як публіч- ного блага. Економічно активні громади зі збалансованим цифровим профілем потребують застосування більш комплексних форм партнерства, зокрема моделей DBFM/DBFOM, індустріальних ППП та міжнаро- дно-публічно-приватного партнерства із залученням фінансових інструментів ЄС. У цьому випадку ППП виконує функцію масштабування цифрових і еконо- мічних ефектів, інтеграції локальних виробництв у національні та європейські ланцюги створення дода- ної вартості та зниження інвестиційних ризиків для приватного сектору. Для громад із високими цифровими навичками та розвиненою інфраструктурою за умов слабкої ци- фрової економіки ППП і МППП доцільно викорис- товувати як інструменти економічної активації. Пріо- ритетними в цьому контексті є партнерства, спрямо- вані на створення інноваційної інфраструктури, під- тримку цифрового підприємництва та використання механізмів змішаного фінансування (blended finance), що забезпечують конверсію цифрового людського ка- піталу в зайнятість і підприємницьку активність. ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 50 ISSN 1729-7206; ISSN 3041-1629 (print) ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Таблиця 4. Відповідність смарт-профілів територіальних громад Полтавської області та рекомендованих моделей ППП / МППП Тип смарт-профілю громади Територіальні громади Полтавської області Пріоритетні моделі ППП / МППП (ЄС– Україна–громади) Функція ППП / МППП у смарт- трансформації Тип 1. Сервісно-орієнто- вані громади з домінуван- ням управлінсько-інсти- туційного контуру Миргородська, Драбинівська, Терешків- ська, Хорольська, Ромоданівська, Чор- нухинська Availability-based PPP; GovTech- ППП; контракти управління серві- сами Трансформація зрілої е-сервісної бази у стійкий со- ціально-економі- чний ефект Тип 2. Економічно акти- вні громади зі збалансо- ваним цифровим профі- лем Кременчуцька, Гадяцька, Мачухівська, Кам’янопотоківська, Пирятинська, Оржицька, Лубенська DBFM / DBFOM; індустріальні ППП; МППП із залученням фон- дів ЄС Масштабування економічних і ци- фрових ефектів, інтеграція в лан- цюги доданої вар- тості Тип 3. Громади з висо- кими цифровими навич- ками та інфраструктурою за слабкої цифрової еко- номіки Петрівсько-Роменська, Чутівська, Біли- цька ППП для іннова- ційної інфрастру- ктури; інкубатори, коворкінги; blended finance Конверсія цифро- вого людського капіталу в підпри- ємництво та за- йнятість Тип 4. Громади з випере- джальним розвитком ци- фрової економіки за не- достатньої інфраструктур- ної підтримки Новоселівська, Піщанська Інфраструктурні ППП (broadband, data-centers); EPC/ ESCO; availability- payments Інституційне й інфраструктурне закріплення біз- нес-цифровізації Тип 5. Громади з фрагме- нтарною або початковою смарт-трансформацією Сенчанська, Глобинська, Сергіївська, Зі- ньківська, Опішнянська, Семенівська, Новооржицька, Омельницька, Гоголів- ська, Кобеляцька, Гребінківська, Коте- левська, Великосорочинська, Машівська, Карлівська, Пришибська, Решетилівська, Заводська, Краснолуцька, Великобудища- нська, Диканьська, Лютенська, Комиш- нянська, Ланнівська, Скороходівська, Оболонська, Горішньоплавнівська, Біло- церківська, Великобагачанська, Гради- зька, Лохвицька, Шишацька, Новосан- жарська, Нехворощанська, Щербанівська, Михайлівська, Новогалещинська Типові ППП; smart-start пакети; OBA; централізо- вані цифрові рі- шення Подолання базо- вих інфраструкту- рних та інститу- ційних обмежень Z. Громади з нульовими / відсутніми даними Великорублівська, Козельщинська, Коло- мацька, Мартинівська, Полтавська Технічна допомо- га; пілотні ППП; аудит даних Інституційне включення до си- стеми монітори- нгу та планування Джерело: складено авторами У громадах з випереджальним розвитком цифро- вої економіки за недостатньої інфраструктурної та ін- ституційної підтримки ключову роль відіграють інфра- структурні ППП, енергосервісні контракти та моделі з платежами за доступність. Їх функцією є інституційне й технічне закріплення наявних бізнес-цифрових практик, створення умов для їх масштабування та під- вищення стійкості локальних цифрових екосистем. Для громад із фрагментарною або початковою смарт-трансформацією застосування ППП має но- сити стартовий і стандартизований характер. У таких випадках пріоритетними є типові ППП, пакети «Smart Start», моделі, орієнтовані на результат (output-based aid), а також централізовані цифрові рі- шення, спрямовані на подолання базових інфрастру- ктурних та інституційних обмежень і формування мі- німально необхідних передумов для подальшого роз- витку. Окрему аналітичну групу становлять громади з нульовими або відсутніми даними, для яких застосу- вання ППП має передувати проведенню інституцій- ного та інформаційного аудиту. У цьому випадку пар- тнерські механізми виконують функцію інституцій- ного включення громад до системи моніторингу, пла- нування та реалізації смарт-трансформацій. Таким чином, рекомендовані моделі публічно- приватного та міжнародно-публічно-приватного пар- тнерства розглядаються не як універсальні рішення, а як адаптивний інструментарій, ефективність якого визначається відповідністю конкретному смарт-про- філю громади. Запропонований підхід створює мето- дичне підґрунтя для формування профільно орієнто- ваної політики смарт-розвитку територіальних гро- мад у контексті повоєнного відновлення та структур- ної модернізації регіональної економіки. Висновки. У результаті проведеного досліджен- ня здійснено індикативне оцінювання смарт-транс- формацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення на основі аналізу показників цифрової трансформації та їх просторово- ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 2025 / № 2 (49) 51 структурної диференціації. Отримані результати під- тверджують, що процеси цифровізації та смарт-тран- сформації громад мають нерівномірний, асиметрич- ний характер і формуються під впливом поєднання інституційних, інфраструктурних, економічних та управлінських чинників. Встановлено, що наявність розвиненої цифрової інфраструктури та відносно високого рівня цифрових навичок населення не гарантує автоматичного пере- ходу громад до повноцінної смарт-трансформації. У більшості громад цифрові зміни мають переважно ад- міністративно-сервісний характер і недостатньо тра- нсформуються в економічні ефекти, що проявляється у системно низьких значеннях компонента цифрової економіки. Це свідчить про незавершеність цифрової трансформації та збереження структурного розриву між цифровими передумовами і результатами соціа- льно-економічного розвитку. На основі компонентного та квартильного ана- лізу сформовано типологію смарт-профілів територі- альних громад, яка відображає якісно різні траєкторії цифрового розвитку – від сервісно-орієнтованих і економічно активних громад до територій із фрагме- нтарною або початковою смарт-трансформацією. За- пропонована типологія дозволяє перейти від уніфіко- ваних підходів цифрової політики до диференційова- ного інструментарію підтримки громад, адаптованого до їхнього реального рівня цифрової та інституційної спроможності. Обґрунтовано, що ефективна смарт-трансфор- мація територіальних громад у повоєнний період по- требує зміщення акцентів від формального нарощу- вання цифрових сервісів до розвитку цифрової еко- номіки, інтеграції місцевих підприємств у цифрові ланцюги створення вартості та активізації інновацій- них форм зайнятості. У цьому контексті цифровізація має розглядатися не як самодостатня ціль, а як ін- струмент комплексної структурної модернізації лока- льних економік. Доведено доцільність використання механізмів публічно-приватного партнерства у розширеному фо- рматі міжнародно-публічно-приватного партнерства (ЄС–Україна–територіальні громади) як адаптивного інструменту підтримки смарт-трансформацій. Ефек- тивність МППП визначається відповідністю його ін- ституційної архітектури конкретному смарт-профілю громади – від інституційно-інфраструктурного старту до масштабування економічно орієнтованих цифро- вих проєктів. Отримані результати створюють науково-мето- дичне підґрунтя для формування диференційованої регіональної політики смарт-розвитку територіальних громад Полтавської області та можуть бути викорис- тані при розробленні стратегій повоєнного віднов- лення, програм цифрової трансформації та проєктів міжнародно-публічно-приватного партнерства. ЛІТЕРАТУРА 1. Смарт-спеціалізація регіонів України: методологія та прагматика реалізації: монографія /за наук. ред. І. З. Сторонянської. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2022. 424 с. 2. Pidorycheva I., Antoniuk V. Modern development trends and prospects for innovation in the technology-intensive sectors of Ukraine’s industry. Science and Innovation. 2022. Vol. 18, No. 1. P. 3–19. https://doi.org/10.15407/ scine18.01.003 3. Снігова О. Ю. Розкриття потенціалу смарт-спеціалізації для подолання регіональної структурної інер- тності в Україні. Економіка України. 2018. № 8. С. 75–88. https://doi.org/10.15407/economyukr.2018.08.075 4. Amosha O., Lyakh O., Soldak M., Cherevatskyi D. Institutional determinants of implementation of the smart specialisation concept: case for old industrial coalmining regions in Ukraine. Journal of European Economy. 2018. Vol. 17, No. 3. P. 305–332. https://doi.org/10.35774/jee2018.03.305 5. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. In search of smart specialization to ensure the sustainable development of the post-conflict territory: the case of the Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development. 2020. Vol. 9, No. 2. P. 512–524. https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n2p512 6. Сердюк О. С. Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0. Економіка промисловості. 2025. № 3 (111). С. 40-58. https://doi.org/10.15407/econindustry.2025.03.040 7. Брюховецька Н. Ю., Черних О. В. Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України. Економіка промисловості. 2020. № 2 (90). С. 116- 132. https://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.116 8. Вишневський О. С. Цифрова платформізація процесу стратегування розвитку національної економіки: монографія. НАН України, Інститут економіки промисловості. Київ, 2021. 449 с. URL: https://iie.org.ua/mono grafiyi/cifrovaplatformizacija-procesu-strateguvannja-rozvitku-nacionalnoi-ekonomiki/ (дата звернення: 10.11.2025). 9. Ляшенко В. І., Вишневський О. С. Цифрова модернізація економіки України як можливість прорив- ного розвитку. Полтава: ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», 2018. 251 с. 10. Шпак О., Федорка П., Пригара М. Розумні міста та Інтернет речей: вплив розробок у сфері ІТ на розвиток міст і покращення якості життя. Сучасний стан наукових досліджень та технологій в промисловості. 2023. № 3 (25). С. 114–128. https://doi.org/10.30837/ITSSI.2023.25.114. 11. Даншина С., Андрєєв С. Формування моделі розумного міста з огляду на динаміку змін міської за- будови. Сучасний стан наукових досліджень та технологій в промисловості. 2025. № 2 (32). С. 16–32. https://doi.org/10.30837/2522-9818.2025.2.016 12. Панченко А. О., Мороз Ю. М., Підвисоцький Є. В. Трансформація українських міст у смарт-регіони в контексті відбудови та сталого розвитку. Економіка та суспільство. 2025. № 74. https://doi.org/10.32782/2524- 0072/2025-74-71. 13. Кліновий Д., Коржунова Н., Семенець Р. Формування публічно-приватного полісуб’єкта управління просторовим розвитком. Демографія та соціальна економіка. 2025. № 3. С. 115-134. https://doi.org/10.15407/ dse2025.03.115 https://doi.org/10.15407/ https://iie.org.ua/mono%20grafiyi/cifrovaplatformizacija-procesu-strateguvannja-rozvitku-nacionalnoi-ekonomiki/ https://iie.org.ua/mono%20grafiyi/cifrovaplatformizacija-procesu-strateguvannja-rozvitku-nacionalnoi-ekonomiki/ https://doi.org/10 ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 52 ISSN 1729-7206; ISSN 3041-1629 (print) ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 14. Петрова І. П., Шилепницький П. І. Публічно-приватне партнерство у повоєнній відбудові України: основні виклики та напрями розвитку. Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання. 2024. С. 140–153. https://doi.org/10.37405/2221-1187.2024.140-153 15. Венгер В. В., Кушніренко О. М. Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики України. Економічний вісник Донбасу. 2025. № 1. С. 86–94. https://doi.org/10.12958/ 1817-3772-2025-1(79)-86-94 16. Петрова І.П. Концептуальні засади ітеративності інституційного забезпечення імплементації держав- ної політики розвитку інвестиційної взаємодії влади, бізнесу та суспільства. Вісник економічної науки Укра- їни. 2025. № 1 (48). С. 72–79. https://doi.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).72-79. 17. Цифрова трансформація регіонів – один з основних напрямів Мінцифри. URL: https://pravo.ua/ tsyfrova-transformatsiia-rehioniv-odyn-z-osnovnykh-napriamiv-mintsyfry/. (дата звернення: 10.11.2025). 18. Цифрова трансформація регіонів України. URL: https://hromada.gov.ua/. (дата звернення: 10.11.2025). 19. Індекс цифрової трансформації територіальних громад України. URL: https://hromada.gov.ua/index (дата звернення: 10.11.2025). 20. Індекс цифрової трансформації регіонів України: підсумки 2024 року. URL: https://hromada.gov.ua/ research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-pidsumki-2024-roku (дата звернення: 10.11.2025). 21. Індекс цифрової трансформації регіонів України 2023. URL: https://hromada.gov.ua/research/indeks- cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-2023 (дата звернення: 10.11.2025). 22. Індекс цифрової трансформації регіонів України 2022. URL: https://hromada.gov.ua/research/indeks- cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-2022 (дата звернення: 10.11.2025). Надійшла до редакції 21.11.2025 р. Прийнята до друку 19.12.2025 р. REFERENCES 1. Storonianska, I. Z. (Ed.). (2022). Smart Specialisation of Ukrainian Regions: Methodology and Implementation Pragmatics. Lviv: M. I. Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 2. Pidorycheva, I., & Antoniuk, V. (2022). Modern development trends and prospects for innovation in the technology-intensive sectors of Ukraine’s industry. Science and Innovation, 18(1), 3–19. https://doi.org/10.15407/ scine18.01.003 3. Snihova, O. Yu. (2018). Unlocking the Potential of Smart Specialisation to Overcome Regional Structural Inertia in Ukraine. Ekonomika Ukrainy, 8, 75–88. https://doi.org/10.15407/economyukr.2018.08.075 [in Ukrainian]. 4. Amosha, O., Lyakh, O., Soldak, M., & Cherevatskyi, D. (2018). Institutional determinants of implementation of the smart specialisation concept: case for old industrial coalmining regions in Ukraine. Journal of European Economy, 17(3), 305–332. https://doi.org/10.35774/jee2018.03.305 5. Shevtsova, H., Shvets, N., Kramchaninova, M., & Pchelynska, H. (2020). In search of smart specialization to ensure the sustainable development of the post-conflict territory: the case of the Luhansk region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development, 9(2), 512–524. https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n2p512 6. Serdiuk, O. S. (2025). Transformation of the Economic System under the Impact of Industry 4.0 Technologies. Ekon. promysl., 3(111), 40–58. https://doi.org/10.15407/econindustry.2025.03.040 [in Ukrainian]. 7. Briukhovetska, N. Yu., & Chernykh, O. V. (2020). Industry 4.0 and Digitalisation of the Economy: Opportu- nities for Using Foreign Experience at Ukrainian Industrial Enterprises. Ekon. promysl., 2(90), 116–132. https://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.116 [in Ukrainian]. 8. Vyshnevskyi, O. S. (2021). Digital Platformisation of the National Economic Development Strategising Process. Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine. https://iie.org.ua/monografiyi/cifrovaplatformizacija-pro- cesu-strateguvannja-rozvitku-nacionalnoi-ekonomiki/ [in Ukrainian]. 9. Liashenko, V. I., & Vyshnevskyi, O. S. (2018). Digital Modernisation of the Ukrainian Economy as an Oppor- tunity for Breakthrough Development. Poltava: Poltava University of Economics and Trade [in Ukrainian]. 10. Shpak, O., Fedorka, P., & Pryhara, M. (2023). Smart Cities and the Internet of Things: Impact of IT Devel- opments on Urban Development and Quality of Life. Suchasnyi stan naukovykh doslidzhen ta tekhnolohii v promys- lovosti, 3(25), 114–128. https://doi.org/10.30837/ITSSI.2023.25.114 [in Ukrainian]. 11. Danshyna, S., & Andrieiev, S. (2025). Formation of a Smart City Model Considering the Dynamics of Urban Development Changes. Suchasnyi stan naukovykh doslidzhen ta tekhnolohii v promyslovosti, 2(32), 16–32. https://doi.org/10.30837/2522-9818.2025.2.016 [in Ukrainian]. 12. Panchenko, A. O., Moroz, Yu. M., & Pidvysotskyi, Ye. V. (2025). Transformation of Ukrainian Cities into Smart Regions in the Context of Recovery and Sustainable Development. Ekonomika ta suspilstvo, 74. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-74-71 [in Ukrainian]. 13. Klinovyi, D., Korzhunova, N., & Semenets, R. (2025). Formation of a Public–Private Polysubject of Spatial Development Governance. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, 3, 115–134. https://doi.org/10.15407/dse2025.03.115 [in Ukrainian]. 14. Petrova, I. P., & Shylepnytskyi, P. I. (2024). Public–Private Partnership in the Post-War Recovery of Ukraine: Key Challenges and Development Directions. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chumachenkivski chytan- nia, 140–153. https://doi.org/10.37405/2221-1187.2024.140-153 [in Ukrainian]. 15. Venher, V. V., & Kushnirenko, O. M. (2025). Formation of a Public–Private Partnership Model as the Basis of Ukraine’s Investment Policy. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, 1(79), 86–94. https://doi.org/10.12958/1817-3772- 2025-1(79)-86-94 [in Ukrainian]. 16. Petrova, I. P. (2025). Conceptual Principles of Iterative Institutional Support for Implementing State Policy of Investment Interaction between Government, Business and Society. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1(48), 72–79. https://doi.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).72-79 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.12958/ https://pravo.ua/ https://hromada.gov.ua/index https://hromada.gov.ua/%20research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-pidsumki-2024-roku https://hromada.gov.ua/%20research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-pidsumki-2024-roku https://hromada.gov.ua/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-2023 https://hromada.gov.ua/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-2023 https://hromada.gov.ua/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-2022 https://hromada.gov.ua/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-2022 https://doi.org/10.15407/ https://doi.org/10.15407/economyukr.2018.08.075 https://iie.org.ua/monografiyi/cifrovaplatformizacija-procesu-strateguvannja-rozvitku-nacionalnoi-ekonomiki/ https://iie.org.ua/monografiyi/cifrovaplatformizacija-procesu-strateguvannja-rozvitku-nacionalnoi-ekonomiki/ https://doi.org/10.30837/ITSSI.2023.25.114 https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-74-71 ЛЯШЕНКО В. І., ПЕТРОВА І. І., РОГОЗА М. Є., ЗЕМЛЯНКІН А. І. 2025 / № 2 (49) 53 17. Ministry of Digital Transformation of Ukraine. (2025). Digital Transformation of Regions as One of the Key Priorities of the Ministry of Digital Transformation. https://pravo.ua/tsyfrova-transformatsiia-rehioniv-odyn-z-osnov- nykh-napriamiv-mintsyfry/ [in Ukrainian]. 18. Digital Transformation of Regions of Ukraine. (2025). Hromada Platform. https://hromada.gov.ua/ 19. Digital Transformation Index of Territorial Communities of Ukraine (2025). Hromada Platform. https://hromada.gov.ua/index [in Ukrainian]. 20. Digital Transformation Index of Ukrainian Regions: Results of 2024. (2025). Hromada Platform. https://hromada.gov.ua/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-pidsumki-2024-roku [in Ukrainian]. 21. Digital Transformation Index of Ukrainian Regions 2023. (2024). Hromada Platform. https://hromada.gov.ua/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-2023 [in Ukrainian]. 22. Digital Transformation Index of Ukrainian Regions 2022. (2023). Hromada Platform. https://hromada.gov.ua/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-2022 [in Ukrainian]. Received: 25.11.2025 Accepted: 19.12.2025 Ляшенко В. І., Петрова І. П., Рогоза М. Є., Землянкін А. І. Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення У статті здійснено індикативне оцінювання смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської об- ласті в умовах повоєнного відновлення. Обґрунтовано доцільність розгляду цифрової трансформації як необ- хідної, але недостатньої передумови смарт-розвитку громад, що потребує інтеграції з економічною модерніза- цією, інституційним посиленням та розвитком партнерських механізмів. Методичну основу дослідження ста- новить використання Індексу цифрової трансформації територіальних громад / регіонів України як аналітич- ного проксі для оцінювання рівня цифрової зрілості та передумов смарт-трансформацій на місцевому рівні. Застосовано поєднання рейтингового, компонентного, квартильного та міжквартильного аналізу, що дозво- лило виявити просторову асиметрію цифрового розвитку, структурні дисбаланси між окремими складовими цифровізації та сформувати типологію смарт-профілів громад. Доведено наявність поляризації цифрового простору з формуванням відносно вузького ядра цифрово спроможних громад і широкої групи територій із низьким та середнім рівнем цифрової трансформації. Показано, що домінування адміністративно-сервісної цифровізації без належного розвитку цифрової економіки обмежує конверсію цифрових зусиль у стійкий со- ціально-економічний ефект. На основі отриманих результатів обґрунтовано доцільність переходу від уніфіко- ваних програм цифровізації до диференційованих інструментів підтримки смарт-трансформацій, адаптованих до типу смарт-профілю громад. Особливу увагу приділено ролі публічно-приватного та міжнародно-публічно- приватного партнерства як інституційного механізму прискорення смарт-трансформацій у повоєнний період. Ключові слова: смарт-трансформація, цифрова трансформація, територіальні громади, регіональний ро- звиток, індекс цифрової трансформації, типологія громад, публічно-приватне партнерство, повоєнне віднов- лення. Liashenko V. I., Petrova I. P., Rohoza M. Ye., Zemliankin A. I. Assessment of Smart Transformations of Terri- torial Communities in Poltava Region under Post-War Recovery Conditions The article provides an indicative assessment of smart transformations of territorial communities in Poltava region under post-war recovery conditions. The study substantiates the expediency of considering digital transformation as a necessary but insufficient prerequisite for smart development, which requires integration with economic modernisation, institutional strengthening, and partnership-based mechanisms. The methodological framework is based on the use of the Digital Transformation Index of territorial communities/regions of Ukraine as an analytical proxy for assessing the level of digital maturity and the preconditions for smart transformations at the local level. A combination of ranking, component-based, quartile and interquartile range (IQR) analysis is applied, enabling the identification of spatial asym- metry in digital development, structural imbalances among digitalisation components, and the formation of a typology of community smart profiles. The results reveal a pronounced polarisation of the digital space, characterised by the emergence of a relatively narrow core of digitally capable communities and a wide group of territories with low and medium levels of digital transformation. It is shown that the dominance of administrative and service-oriented digital- isation in the absence of sufficient development of the digital economy constrains the conversion of digital efforts into sustainable socio-economic effects. Based on the findings, the paper justifies the transition from uniform digitalisation programmes to differentiated smart transformation support instruments tailored to specific community smart profiles. Particular attention is paid to the role of public–private and international public–private partnerships as institutional mechanisms for accelerating smart transformations in the post-war period. Keywords: smart transformation, digital transformation, territorial communities, regional development, Digital Transformation Index, community typology, public–private partnership, post-war recovery. Формат цитування: Ляшенко В. І., Петрова І. П., Рогоза М. Є., Землянкін А. І. Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення. Вісник економічної науки України. 2025. № 2 (49). С. 41-53. https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.2(49).41-53 Liashenko, V. I., Petrova, I. P., Rohoza, M. Ye., & Zemliankin, A. I. (2025). Assessment of Smart Transfor- mations of Territorial Communities in Poltava Region under Post-War Recovery Conditions. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 2(49), 41-53. https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.2(49).41-53 https://pravo.ua/tsyfrova-transformatsiia-rehioniv-odyn-z-osnovnykh-napriamiv-mintsyfry/ https://pravo.ua/tsyfrova-transformatsiia-rehioniv-odyn-z-osnovnykh-napriamiv-mintsyfry/ https://hromada.gov.ua/ https://hromada.gov.ua/index https://hromada.gov.ua/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-pidsumki-2024-roku https://hromada.gov.ua/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-2023 https://hromada.gov.ua/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-2022
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211966
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1729-7206
language Ukrainian
last_indexed 2026-03-14T05:12:11Z
publishDate 2025
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Ляшенко, В.І.
Петрова, І.П.
Рогоза, М.Є.
Землянкін, А.І.
2026-01-20T16:10:34Z
2025
Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення / В.І. Ляшенко, І.П. Петрова, М.Є. Рогоза, А.І. Землянкін // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 2 (49). — С. 41–53. — Бібліогр.: 22X назв. — укр.
1729-7206
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211966
332.1:004.9:330.341.1
https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.2(49).41-53
У статті здійснено індикативне оцінювання смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення. Обґрунтовано доцільність розгляду цифрової трансформації як необхідної, але недостатньої передумови смарт-розвитку громад, що потребує інтеграції з економічною модернізацією, інституційним посиленням та розвитком партнерських механізмів. Методичну основу дослідження становить використання Індексу цифрової трансформації територіальних громад / регіонів України як аналітичного проксі для оцінювання рівня цифрової зрілості та передумов смарт-трансформацій на місцевому рівні. Застосовано поєднання рейтингового, компонентного, квартильного та міжквартильного аналізу, що дозволило виявити просторову асиметрію цифрового розвитку, структурні дисбаланси між окремими складовими цифровізації та сформувати типологію смарт-профілів громад. Доведено наявність поляризації цифрового простору з формуванням відносно вузького ядра цифрово спроможних громад і широкої групи територій із низьким та середнім рівнем цифрової трансформації. Показано, що домінування адміністративно-сервісної цифровізації без належного розвитку цифрової економіки обмежує конверсію цифрових зусиль у стійкий соціально-економічний ефект. На основі отриманих результатів обґрунтовано доцільність переходу від уніфікованих програм цифровізації до диференційованих інструментів підтримки смарт-трансформацій, адаптованих до типу смарт-профілю громад. Особливу увагу приділено ролі публічно-приватного та міжнародно-публічно-приватного партнерства як інституційного механізму прискорення смарт-трансформацій у повоєнний період.
The article provides an indicative assessment of smart transformations of territorial communities in Poltava region under post-war recovery conditions. The study substantiates the expediency of considering digital transformation as a necessary but insufficient prerequisite for smart development, which requires integration with economic modernisation, institutional strengthening, and partnership-based mechanisms. The methodological framework is based on the use of the Digital Transformation Index of territorial communities/regions of Ukraine as an analytical proxy for assessing the level of digital maturity and the preconditions for smart transformations at the local level. A combination of ranking, component-based, quartile and interquartile range (IQR) analysis is applied, enabling the identification of spatial asymmetry in digital development, structural imbalances among digitalisation components, and the formation of a typology of community smart profiles. The results reveal a pronounced polarisation of the digital space, characterised by the emergence of a relatively narrow core of digitally capable communities and a wide group of territories with low and medium levels of digital transformation. It is shown that the dominance of administrative and service-oriented digitalisation in the absence of sufficient development of the digital economy constrains the conversion of digital efforts into sustainable socio-economic effects. Based on the findings, the paper justifies the transition from uniform digitalisation programmes to differentiated smart transformation support instruments tailored to specific community smart profiles. Particular attention is paid to the role of public–private and international public–private partnerships as institutional mechanisms for accelerating smart transformations in the post-war period.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Вісник економічної науки України
Регіональна економіка
Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення
Assessment of Smart Transfor-mations of Territorial Communities in Poltava Region under Post-War Recovery Conditions
Article
published earlier
spellingShingle Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення
Ляшенко, В.І.
Петрова, І.П.
Рогоза, М.Є.
Землянкін, А.І.
Регіональна економіка
title Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення
title_alt Assessment of Smart Transfor-mations of Territorial Communities in Poltava Region under Post-War Recovery Conditions
title_full Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення
title_fullStr Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення
title_full_unstemmed Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення
title_short Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення
title_sort оцінка смарт-трансформацій територіальних громад полтавської області в умовах повоєнного відновлення
topic Регіональна економіка
topic_facet Регіональна економіка
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211966
work_keys_str_mv AT lâšenkoví ocínkasmarttransformacíiteritoríalʹnihgromadpoltavsʹkoíoblastívumovahpovoênnogovídnovlennâ
AT petrovaíp ocínkasmarttransformacíiteritoríalʹnihgromadpoltavsʹkoíoblastívumovahpovoênnogovídnovlennâ
AT rogozamê ocínkasmarttransformacíiteritoríalʹnihgromadpoltavsʹkoíoblastívumovahpovoênnogovídnovlennâ
AT zemlânkínaí ocínkasmarttransformacíiteritoríalʹnihgromadpoltavsʹkoíoblastívumovahpovoênnogovídnovlennâ
AT lâšenkoví assessmentofsmarttransformationsofterritorialcommunitiesinpoltavaregionunderpostwarrecoveryconditions
AT petrovaíp assessmentofsmarttransformationsofterritorialcommunitiesinpoltavaregionunderpostwarrecoveryconditions
AT rogozamê assessmentofsmarttransformationsofterritorialcommunitiesinpoltavaregionunderpostwarrecoveryconditions
AT zemlânkínaí assessmentofsmarttransformationsofterritorialcommunitiesinpoltavaregionunderpostwarrecoveryconditions

Ähnliche Einträge