Переформатування міського простору як управлінський прийом радянських чиновників 1920-х рр. (на прикладі Вінниці)

Зі встановленням радянської влади трансформація міських поселень, що вважалися базою радянізації суспільства, мала відбуватися відповідно до комуністичної доктрини. Складність ситуації полягала в тому, що урбаністична тематика ніколи до того не розроблялася теоретиками марксизму, тому радянські функ...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Місто: історія, культура, суспільство
Date:2023
Main Author: Кароєва, Т.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2023
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211997
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Переформатування міського простору як управлінський прийом радянських чиновників 1920-х рр. (на прикладі Вінниці) / Т. Кароєва // Місто: історія, культура, суспільство. — 2023. — № 15(1). — С. 72-85. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862695863531339776
author Кароєва, Т.
author_facet Кароєва, Т.
citation_txt Переформатування міського простору як управлінський прийом радянських чиновників 1920-х рр. (на прикладі Вінниці) / Т. Кароєва // Місто: історія, культура, суспільство. — 2023. — № 15(1). — С. 72-85. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Місто: історія, культура, суспільство
description Зі встановленням радянської влади трансформація міських поселень, що вважалися базою радянізації суспільства, мала відбуватися відповідно до комуністичної доктрини. Складність ситуації полягала в тому, що урбаністична тематика ніколи до того не розроблялася теоретиками марксизму, тому радянські функціонери мали на ходу вигадувати способи управління містами. За відсутності міських виконкомів влада зосереджувалася в руках чиновників губернських/округових виконкомів, які за браком часу та досвіду потребували простого інструментарію для ухвалення рішень. У пригоді стало переформатування міського простору за різними критеріями відповідно до конкретних завдань. Під поняттям «міський простір» слід розуміти його фізичний (територія, будівлі, інженерно-транспортна інфраструктура), соціальний (практики створення та використання фізичного простору, особливий міський спосіб життя, соціальні відносини) та уявний (образ міста) вияв. Якщо до затвердження радянської влади осмислення міського середовища відбувалося з урахуванням функціонального підходу на основі історико-культурних традицій, то згодом провідним став соціально-функціональний підхід. Численні переформатування міського простору привели до його радянізації (особливо соціального та уявного проявів). Така управлінська практика розглянута на прикладі Вінниці як міста, яке не потрапило під щільний експериментальний пресинг держави, на відміну від міст-флагманів радянської індустріалізації. With the establishment of Soviet power, the transformation of urban settlements, deemed essential for Sovietizing society, was mandated by communist doctrine. The complexity of the situation stemmed from the fact that urban issues had never been developed by Marxist theorists before, so Soviet functionaries had to invent ways to manage cities on the fly. In the absence of city executive committees, power was vested in provincial/district executive committee officials who relied on simple decision-making tools, constrained by limited time and experience. Reshaping urban space to meet various criteria tailored to specific objectives proved advantageous. The concept of “urban space” encompasses its physical manifestation (territory, buildings, engineering, and transport infrastructure), social manifestation (practices of creating and using physical space, a distinctive urban lifestyle, and social relations), and imaginary manifestation (the image of the city). Prior to the revolution, the understanding of urban space was guided by a functional approach rooted in historical and cultural traditions, whereas the socio-functional viewpoint became predominant under the Soviet government. Extensive reshaping of urban space led to its Sovietization (mainly in its social and imaginary manifestations). This managerial practice is exemplified by Vinnytsia, a city not subjected to the intense experimental pressure experienced by the flagship cities of Soviet industrialization.
first_indexed 2026-03-18T06:25:22Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-211997
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2616-4280
language Ukrainian
last_indexed 2026-03-18T06:25:22Z
publishDate 2023
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Кароєва, Т.
2026-01-21T18:42:39Z
2023
Переформатування міського простору як управлінський прийом радянських чиновників 1920-х рр. (на прикладі Вінниці) / Т. Кароєва // Місто: історія, культура, суспільство. — 2023. — № 15(1). — С. 72-85. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
2616-4280
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211997
930 (477.44)”1920”
10.15407/mics2023.01.072
Зі встановленням радянської влади трансформація міських поселень, що вважалися базою радянізації суспільства, мала відбуватися відповідно до комуністичної доктрини. Складність ситуації полягала в тому, що урбаністична тематика ніколи до того не розроблялася теоретиками марксизму, тому радянські функціонери мали на ходу вигадувати способи управління містами. За відсутності міських виконкомів влада зосереджувалася в руках чиновників губернських/округових виконкомів, які за браком часу та досвіду потребували простого інструментарію для ухвалення рішень. У пригоді стало переформатування міського простору за різними критеріями відповідно до конкретних завдань. Під поняттям «міський простір» слід розуміти його фізичний (територія, будівлі, інженерно-транспортна інфраструктура), соціальний (практики створення та використання фізичного простору, особливий міський спосіб життя, соціальні відносини) та уявний (образ міста) вияв. Якщо до затвердження радянської влади осмислення міського середовища відбувалося з урахуванням функціонального підходу на основі історико-культурних традицій, то згодом провідним став соціально-функціональний підхід. Численні переформатування міського простору привели до його радянізації (особливо соціального та уявного проявів). Така управлінська практика розглянута на прикладі Вінниці як міста, яке не потрапило під щільний експериментальний пресинг держави, на відміну від міст-флагманів радянської індустріалізації.
With the establishment of Soviet power, the transformation of urban settlements, deemed essential for Sovietizing society, was mandated by communist doctrine. The complexity of the situation stemmed from the fact that urban issues had never been developed by Marxist theorists before, so Soviet functionaries had to invent ways to manage cities on the fly. In the absence of city executive committees, power was vested in provincial/district executive committee officials who relied on simple decision-making tools, constrained by limited time and experience. Reshaping urban space to meet various criteria tailored to specific objectives proved advantageous. The concept of “urban space” encompasses its physical manifestation (territory, buildings, engineering, and transport infrastructure), social manifestation (practices of creating and using physical space, a distinctive urban lifestyle, and social relations), and imaginary manifestation (the image of the city). Prior to the revolution, the understanding of urban space was guided by a functional approach rooted in historical and cultural traditions, whereas the socio-functional viewpoint became predominant under the Soviet government. Extensive reshaping of urban space led to its Sovietization (mainly in its social and imaginary manifestations). This managerial practice is exemplified by Vinnytsia, a city not subjected to the intense experimental pressure experienced by the flagship cities of Soviet industrialization.
uk
Інститут історії України НАН України
Місто: історія, культура, суспільство
Соціалістичні простори та містопланування
Переформатування міського простору як управлінський прийом радянських чиновників 1920-х рр. (на прикладі Вінниці)
Reshaping urban space as a management strategy of soviet officials in the 1920s (the Vinnytsia case)
Article
published earlier
spellingShingle Переформатування міського простору як управлінський прийом радянських чиновників 1920-х рр. (на прикладі Вінниці)
Кароєва, Т.
Соціалістичні простори та містопланування
title Переформатування міського простору як управлінський прийом радянських чиновників 1920-х рр. (на прикладі Вінниці)
title_alt Reshaping urban space as a management strategy of soviet officials in the 1920s (the Vinnytsia case)
title_full Переформатування міського простору як управлінський прийом радянських чиновників 1920-х рр. (на прикладі Вінниці)
title_fullStr Переформатування міського простору як управлінський прийом радянських чиновників 1920-х рр. (на прикладі Вінниці)
title_full_unstemmed Переформатування міського простору як управлінський прийом радянських чиновників 1920-х рр. (на прикладі Вінниці)
title_short Переформатування міського простору як управлінський прийом радянських чиновників 1920-х рр. (на прикладі Вінниці)
title_sort переформатування міського простору як управлінський прийом радянських чиновників 1920-х рр. (на прикладі вінниці)
topic Соціалістичні простори та містопланування
topic_facet Соціалістичні простори та містопланування
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/211997
work_keys_str_mv AT karoêvat pereformatuvannâmísʹkogoprostoruâkupravlínsʹkiipriiomradânsʹkihčinovnikív1920hrrnaprikladívínnicí
AT karoêvat reshapingurbanspaceasamanagementstrategyofsovietofficialsinthe1920sthevinnytsiacase