Якість питної води та доступ до неї в Полтаві XIX — початку XX ст.

• Veröffentlicht in: Місто: історія, культура, суспільство
• Datum: 2023
• 1. Verfasser: Пєшков, Д.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2023
• Schlagworte: Якість життя Наддніпрянської України
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/212055
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Якість питної води та доступ до неї в Полтаві XIX — початку XX ст. / Д. Пєшков // Місто: історія, культура, суспільство. — 2023. — № 16(2). — С. 52-66. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.

У статті проаналізовано підходи до оцінки якості питної води, які використовували в губернському місті Полтава упродовж XIX — початку ХХ століття. Простежено еволюцію методів від органолептичного (ґрунтується на суб’єктивному сприйнятті органами чуття людини) до більш наукоємних та об’єктивних — хімічного та бактеріологічного. Окрім того, досліджено різні фактори, що могли впливати на якість води в місті, насамперед антропогенний тиск (епізодичне й тимчасове зростання населення), брак екологічної свідомості, недотримання санітарних норм, обʼєктивну неможливість виконувати урядові санітарні вимоги. Окремо розглянуто спроби удоступнити перевірену питну воду для містян. Досліджено позитивні й негативні наслідки введення в дію централізованого водогону (однак без водовідведення). Додаткову увагу звернено на відповідні політики міських інституцій, діяльність яких потребувала водозабезпечення. У статті також висвітлено проблеми нерівного доступу до питної води для різних прошарків населення і соціальних груп, а також зв’язок якості води з епідеміями черевного тифу і холери, які поширювалися в зазначений історичний період. Проаналізовано результати протиепідемічних заходів, спрямованих на покращення водопостачання міста під час епідемій холери в 1892 та 1907–1910 рр. Зроблено висновки, що поліпшення якості життя, зокрема завдяки водозабезпеченню, не треба розглядати як безперервний рух уперед та «еволюцію». Для українського губернського міста в ХІХ столітті антропогенні чинники, похідні від губернського статусу міста, могли мати сильніший (негативний) вплив на якість води, ніж санітарні заходи місцевої адміністрації та лікарів. Зміни у водозабезпеченні були неоднорідними для різних соціальних груп і районів міста. Ці розбіжності ще належить дослідити. The article analyses the approaches to assessing the quality of drinking water that was used in the provincial city of Poltava in the 19th and early 20th centuries. It traces the evolution from drinking water quality organoleptic approaches (which rely on human senses and subjective perception) to more advanced and objective methods like chemical and bacteriological analyses. Besides, the paper examines various factors that could affect the quality of water in the city, primarily anthropogenic pressure (episodic and temporary population growth), lack of environmental awareness, non-compliance with sanitary standards, and the objective inability to meet government sanitary requirements. The study also delves into efforts to provide safe drinking water to the city’s inhabitants. It investigates both the positive and negative outcomes of introducing a centralized water supply system (without a corresponding sewage system). Additional attention is paid to the policies of urban institutions that require water supply under their activities. The article also addresses the problems of unequal access to drinking water for different segments of the population and social groups, as well as the connection between water quality and the typhoid and cholera epidemics that took place in this historical period. The results of anti-epidemic measures aimed at improving the city’s water supply during the 1892 and 1907–1910 cholera epidemics are analysed. The article concludes that improving the quality of life, including through water supply, should not be seen as a continuous movement forward and "evolution". For a nineteenth-century Ukrainian provincial city, anthropogenic factors derived from the city’s provincial status could have a stronger (negative) impact on water quality than the sanitary measures of the local administration and doctors. Changes in water supply varied among different social groups and city districts, giving rise to disparities and inequalities that merit further investigation.