Радіоекологічні проблеми водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС
У статті проаналізовано результати досліджень динаміки радіонуклідного забруднення водних екосистем і
 дозових навантажень на гідробіонтів Чорнобильської
 зони відчуження. Розглянуто деякі цитогенетичні та
 гематологічні ефекти дії хронічного іонізуючого випромінювання на вод...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2121 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Радіоекологічні проблеми водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС / Д. Гудков, М. Кузьменко, С. Кірєєв, О. Назаров, Н. Шевцова, О. Дзюбенко, О. Каглян // Вісн. НАН України. — 2008. — N 4. — С. 44-55. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860107071630868480 |
|---|---|
| author | Гудков, Д. Кузьменко, М. Кірєєв, С. Назаров, О. Шевцова, Н. Дзюбенко, О. Каглян, О. |
| author_facet | Гудков, Д. Кузьменко, М. Кірєєв, С. Назаров, О. Шевцова, Н. Дзюбенко, О. Каглян, О. |
| citation_txt | Радіоекологічні проблеми водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС / Д. Гудков, М. Кузьменко, С. Кірєєв, О. Назаров, Н. Шевцова, О. Дзюбенко, О. Каглян // Вісн. НАН України. — 2008. — N 4. — С. 44-55. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті проаналізовано результати досліджень динаміки радіонуклідного забруднення водних екосистем і
дозових навантажень на гідробіонтів Чорнобильської
зони відчуження. Розглянуто деякі цитогенетичні та
гематологічні ефекти дії хронічного іонізуючого випромінювання на водні організми, а також ураження
вищих водних рослин грибами-паразитами та галоутворювальними безхребетними.
The results of radioactive contamination dynamics in the
main components of aquatic ecosystems and absorbed
dose rate for hydrobionts within the Chornobyl accident
exclusion zone has been analysed. Some cytogenetical
and haematological effects of long-term irradiation on
aquatic organisms as well as damage of higher aquatic
plants by parasitic fungi and gall-producing arthropods
has been considered.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:32:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4
Уже досить давно надзвичайно актуальною стала проблема збереження для
прийдешніх поколінь одного з найдорожчих природних багатств – чистої води.
За власними запасами води, доступними для споживання, Україна, на жаль,
перебуває серед найменш забезпечених цим природним ресурсом країн Європи.
Особливе занепокоєння суспільства викликає сьогодні водно-екологічна ситу-
ація в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, адже з її території, разом із по-
верхневим стоком і ґрунтовими водами, у річкові системи та водосховища ви-
носяться небезпечні для всього живого радіонукліди.
Для запобігання цим негативним явищам у зоні відчуження проводять
постійний моніторинг міграції pадіонуклідів із водними потоками і вивча-
ють вплив різних рівнів іонізуючого випромінювання на живі організми, які
населяють водні екосистеми.
У статті, за матеріалами багаторічних досліджень, розглядаємо дина-
міку радіонуклідного забруднення водних екосистем і дозових навантажень
на гідробіонтів зони відчуження, цитогенетичні та гематологічні ефекти дії
хронічного іонізуючого випромінювання на водні організми, а також уражен-
ня вищих водних рослин грибами-паразитами та галоутворювальними без-
хребетними.
Д. ГУДКОВ, М. КУЗЬМЕНКО, С. КІРЄЄВ,
О. НАЗАРОВ, Н. ШЕВЦОВА, О. ДЗЮБЕНКО, О. КАГЛЯН
РАДІОЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ
ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС
© ГУДКОВ Дмитро Ігорович. Доктор біологічних наук. Завідувач відділу прісноводної радіоекології Інсти-
туту гідробіології НАН України.
КУЗЬМЕНКО Михайло Ілліч. Доктор біологічних наук, професор. Провідний науковий співробітник від-
ділу прісноводної радіоекології цього інституту.
КІРЄЄВ Сергій Іванович. Начальник Центру радіоекологічного моніторингу зони відчуження, заступник
директора Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Екоцентр» МНС України.
НАЗАРОВ Олександр Борисович. Провідний інженер Центру радіоекологічного моніторингу зони відчу-
ження в Державному спеціалізованому науково-виробничому підприємстві «Екоцентр» МНС України.
ШЕВЦОВА Наталія Леонідівна. Кандидат біологічних наук. Старший науковий співробітник відділу
прісноводної радіоекології Інституту гідробіології НАН України.
ДЗЮБЕНКО Олена Володимирівна. Аспірантка відділу прісноводної радіоекології цього інституту.
КАГЛЯН Олександр Євгенійович. Кандидат біологічних наук. Старший науковий співробітник відділу
прісноводної радіоекології цього інституту (Київ). 2008.
Сучасний рівень і склад радіонуклід-
ного забруднення водних екосистем
зони відчуження Чорнобильської АЕС (да-
лі зона відчуження) зумовлені насамперед
кількістю радіоактивних речовин, що по-
трапили в навколишнє середовище в перші
тижні після аварії у квітні 1986 р., інтен-
сивністю їх подальшого довготривалого
надходження з території водозбору і гідро-
динамічними процесами транспортування
радіо нуклідів за межі водойм. Істотне зна-
чення при цьому має трансформація в ґрун-
тах водозбірних територій і донних відкла-
дах водойм фізико-хімічних форм радіонук-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 45
відігравати істотну роль вторинного джере-
ла забруднення водойм. Сьогодні радіону-
кліди надходять у річки здебільшого вна-
слідок їх змиву з водозбірних територій,
притоку з більш забруднених водних об’єк-
тів, а також із ґрунтовими водами. Разом із
тим замкнені водойми й, особ ливо, озера
ближньої (10-кілометрової) зони відчужен-
ня мають значно вищі рівні радіоактивного
забруднення, зумовлені обмеженістю водо-
обміну і порівняно високим вмістом радіо-
нуклідів, що накопичені в донних відкла-
дах. Тому в більшості непроточних водойм
уміст радіонуклідів у воді залежить пере-
важно від інтенсивності обміну їхніх мо-
більних форм між донними відкладами і
водною масою, а також від зовнішнього
змиву з території водозбору. У зв’язку з
цим найбільше значення мають заплавні
ландшафти р. Прип’яті, які внаслідок ава-
рії на ЧАЕС зазнали інтенсивного радіо-
нуклідного забруднення і є одним із най-
впливовіших джерел надходження радіоак-
тивних речовин із поверхневим стоком у
річкові системи зони відчуження, що нале-
жать до басейну Дніпра.
На прикладі озер лівобережної (Крас-
ненської) заплави р. Прип’яті, яка є однією
з найбільш забруднених радіонуклідами те-
риторій зони відчуження, показано, що пе-
реважна кількість радіонуклідів у озерних
екосистемах накопичена в донних відкла-
дах: 90Sr — 89—95 %, 137Cs — 99 %, трансура-
нових елементів (ТУЕ) 238Pu, 239+240 Pu та
241Am — майже 100 % від загальної кількос-
ті радіонуклідів у екосистемі. Підвищена
міграційна активність 90Sr зумовлює його
вищий вміст у водній компоненті (4—10 %)
порівняно із 137Cs (0,5—0,6 %) і ТУЕ
(0,03—0,04 %) і, навпаки, менший — у сес-
тоні (0,15—0,16 %) порівняно з 137Cs (0,25—
0,30 %). Вміст 90Sr у біотичній компоненті
становить 0,25—0,61 %, 137Cs — 0,14—0,47 %,
ТУЕ — 0,07—0,16 % від їхнього загального
вмісту в екосистемі (табл. 1).
лідів, їхня участь у біогеохімічному кругоо-
бігу, а також подальша міграція з водними
потоками.
Протягом останнього десятиліття в ґрун-
тах і донних відкладах водойм забрудне-
них територій зони відчуження відзначе-
но тенденцію до збільшення виходу рух-
ливих форм радіонуклідів [7, 8, 10], які з
поверхневим стоком надходять у гідроло-
гічну мережу або локалізуються в безстіч-
них замкнених водних системах, де швидко
включаються в біотичний кругообіг. Хоча
минуло 22 роки, відколи сталася наймасш-
табніша в історії атомної енергетики аварія,
забруднені території залишаються відкри-
тим джерелом поширення радіонуклідів,
які з поверхневими і ґрунтовими водами
надходять до річкових систем і виходять за
межі зони відчуження, потрапляючи в Дні-
про та його водосховища. Безперечно, одні-
єю з важливих і все ще недостатньо вивче-
них проблем водних екосистем зони відчу-
ження залишається дослідження хронічно-
го впливу іонізуючого випромінювання на
представників біоти.
Результати досліджень та їх обговорен-
ня. Комплексні радіоекологічні досліджен-
ня, які виконує Інститут гідробіології НАН
України разом із ДСНВП «Екоцентр» МНС
України після аварії на Чорнобильській
АЕС (ЧАЕС), дозволили з’ясувати, що в
останнє десятиліття в зоні відчуження спо-
стерігаємо істотні зміни фізико-хі міч них
форм і динаміки радіонуклідного забруд-
нення в різних ландшафтах, збільшення
мобільності радіонуклідів та їхньої біоло-
гічної доступності, а також пов’язаний із
цим перерозподіл у компонентах водних
екосистем [4, 5, 9, 12].
Найнижчою питомою активністю радіо-
нуклідів характеризуються компоненти річ-
кових екосистем, донні відклади яких за-
знали природного самоочищення (особли-
во під час паводків та весняних повеней) і
за роки, що минули з часу аварії, перестали
46 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4
Озеро Глибоке характеризується більш
високим вмістом досліджених радіонуклі-
дів у біотичній компоненті і 90Sr — у вод-
ній. Такий розподіл 90Sr в екосистемах озер
пов’язаний насамперед із високою біома-
сою вищих водних рослин, якими інтенсив-
но заростає оз. Глибоке. Відомо, що в міру
того як збільшуються та ущільнюються за-
рості макролітів, погіршується кисневий
режим, нагромаджується значна кількість
органічних речовин і біогенних елементів,
знижується pН водного середовища. При
зменшенні pН підсилюється десорбція ра-
діонуклідів, насамперед 90Sr, та перехід їх
у розчинний стан. Про це свідчать більш
низькі середні значення питомої активнос-
ті 90Sr, а також її співвідношення у воді і
донних відкладах щодо 137Cs в оз. Глибоко-
му порівняно з оз. Далеким-1.
Основні радіоекологічні проблеми тери-
торії Красненської заплави пов’язані з будів-
ництвом комплексу протиповеневих дамб,
які перешкоджають залповому (при висо-
ких рівнях води) вимиванню радіоактив-
них речовин із ґрунтів та їх надходженню в
річкові системи. Проте одночасно ці спору-
ди впливають на зміну гідрологічного ре-
жиму, підсилюють процеси перезволожен-
ня та заболочування територій, де збудова-
но дамби. Відповідно, на тлі загальної тен-
денції збільшення мобільних форм 90Sr у
ґрунтах водозбірних територій і донних
відкладах водойм зони відчуження, в забо-
лочених ґрунтах Красненської заплави під-
вищується кількість фульво- і гумінових
кислот, що зумовлює зменшення рН водно-
го середовища, підсилення десорбції радіо-
нуклідів та їхній перехід у розчинний стан,
насамперед 90Sr, який утворює з фульво-
кислотами розчинні комплекси. При цьому
спостерігаємо збільшення концентрації йо-
го мобільних форм та включення їх у біо-
тичний кругообіг водних екосистем. Про це
свідчить підвищення протягом останніх ро-
ків питомої активності 90Sr у воді озер
Красненської заплави на тлі її стабілізації
для 137Cs. Крім того, якщо динаміка вмісту
основних радіонуклідів у тканинах вищих
водних рослин річкових екосистем зони
відчуження за період 1990—2007 рр. харак-
теризувалася зниженням питомої актив-
ності 90Sr і 137Cs (рис. 1а), то в замкнених
водоймах Красненської заплави лівобереж-
жя р. Прип’яті за період 1993—2007 рр.
вищі водні рослини, що належать до різних
екологічних груп, з кінця 1990-х років ви-
являють виражену тенденцію до збільшен-
ня вмісту 90Sr у тканинах (рис. 1б). У серед-
оз. Далеке-1
Вода 1650 4,25 236 0,45 0,27 0,03
Донні відклади 37000 95,35 51800 99,11 1100 99,90
Сестон 58 0,15 155 0,30 × ×
Біота 96 0,25 73 0,14 0,81 0,07
оз. Глибоке
Вода 50900 10,21 6200 0,64 10 0,04
Донні відклади 444000 89,02 962000 98,64 25900 99,80
Сестон 800 0,16 2471 0,25 × ×
Біота 3035 0,61 4598 0,47 42 0,16
Таблиця 1. Вміст радіонуклідів у основних компонентах озерних екосистем Красненської заплави р. Прип’яті
в зоні відчуження [2]
Примітка: × – вимірювання не проводили.
Об’єкт
90Sr 137Cs 238+239+240Pu і 241Am
МБк % МБк % МБк %
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 47
ині 1990-х років питома активність 137Cs у
тканинах вищих водних рослин озер Крас-
ненської заплави значно перевищувала
таку для 90Sr, тоді як наприкінці минулого
десятиліття ці величини були порівнянни-
ми, а зараз питома активність 90Sr істотно
перевищує цей показник для 137Cs.
В озерах Красненської заплави р. При-
п’яті протягом 1999—2007 рр. зареєстрова-
но закономірне збільшення питомої актив-
ності 90Sr у тканинах риб. Так, наприклад, в
оз. Глибокому при відносно стабільному
вмісті 137Cs у тканинах риб із кінця 1990-х
років спостерігаємо стійку тенденцію збіль-
шення активності 90Sr як у «мирних», так і
в хижих видів. При цьому якщо в 1999 р.
відношення вмісту 90Sr до 137Cs в організмі
«мирних» риб становило 0,2, то у 2000 р.
воно зросло до 0,6, у 2001 р. — до 2 переви-
щивши вміст 90Sr, а у 2006 р. досягло зна-
чення 5,6. У зв’язку з ефектом трофічних
рівнів збільшення вмісту 90Sr в організмі
хижих видів відбувалося не так швидко,
незначно перевищивши загальний вміст
137Cs лише у 2005 р. (рис. 2).
Загалом питому активність 90Sr у рибі
замкнених водойм зони відчуження реє-
стрували в діапазоні 660—139500 Бк/кг із
найбільшими значеннями в оз. Азбучин
(137Cs — 810—27000 Бк/кг), з найбільшими
значеннями — в оз. Далекому-1. У річкових
екосистемах і Київському водосховищі на
ділянці, що прилягає до зони відчуження,
вміст 90Sr і 137Cs був відповідно в діапазоні
1—99 і 3—530 Бк/кг із максимальними се-
редніми показниками для обох радіонуклі-
дів у тканинах риб р. Прип’яті. Вміст 90Sr у
тканинах риб водойми-охолоджувача реє-
стрували в діапазоні 27—680, а 137Cs —
930—10500 Бк/кг. Найбільші значення
вмісту 137Cs в усіх водоймах зареєстровано
для хижих видів риб. Середні значення пи-
томої активності 238Pu, 239+240Pu і 241Am у
тканинах риб оз. Глибокого були відповід-
но 0,4, 0,8 і 6,2 Бк/кг.
Зараз питома активність 90Sr і 137Cs у тка-
нинах риб досліджених заплавних озер і
Янівського затону з урахуванням загально-
го вмісту радіонуклідів у організмі риб у
всіх випадках багаторазово перевищує са-
нітарно-гігієнічні допустимі рівні (ДР) від-
повідно до прийнятих в Україні нормативів
для рибної продукції [6]. Зареєстровані
максимальні значення перевищили ДР: для
Рис. 1. Динаміка вмісту радіонуклідів у вищих водних рослин зони відчуження: а — рогіз вузьколистий
(р. Прип’ять); б — водяний різак алоеподібний (оз. Глибоке).
а б
48 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4
90Sr — майже в 3990 разів у оз. Азбучин, для
137Cs — у 180 разів у оз. Далекому-1. Вміст
90Sr у тканинах риб водойми-охо ло джувача
ЧАЕС майже в усіх виловле них особин пе-
ревищував ДР у середньому в 6 разів, заре-
єстроване максимальне значення — в 20 ра-
зів. Вміст 137Cs в усіх випадках також зна-
чно перевищував ДР у середньому в 26 ра-
зів із максимальним показником у 70 разів.
У тканинах риб р. Прип’яті, незважаючи на
те що середні значення вмісту радіонуклі-
дів не перевищували ДР, випадки неістот-
ного перевищення концентрації 137Cs ста-
новили майже 20 % від загальної кількості
виловлених особин. Насамперед це стосу-
валося хижих видів. У р. Уж перевищення
ДР 137Cs в організмі риб за період дослі-
джень відзначено в одиничних випадках.
У тканинах риб Київського водосховища
лише один раз було зареєстровано незна-
чне перевищення ДР вмісту 137Cs у м’язових
тканинах сома звичайного.
Наведена динаміка вмісту 90Sr у ткани-
нах гідробіонтів істотно відбивається на
дозових навантаженнях, яких зазнають ви-
щі водні рослини, риби та інші гідробіон-
ти внаслідок дії інкорпорованих радіону-
клідів. Якщо в проточних водних об’єктах
зниження вмісту радіонуклідів визначає
відповідно і зниження дозових наванта-
жень для водних організмів, то в озерах лі-
вобережної заплави р. Прип’яті при до-
сить стабільній внутрішній потужності по-
глиненої дози, зумовленої 137Cs у період
1993—2007 рр. (приблизно 0,2 мкГр/год.),
для деяких видів водних організмів більш
ніж у 20 разів зросло дозове навантажен-
ня, зумовлене вмістом 90Sr порівняно з по-
чатком 1990-х років. При цьому загальна
внутрішня доза опромінення рослин збіль-
шилася в 6 разів (рис. 3а).
Потужність поглиненої дози, зумовлена
ін корпорацією 90Sr, у 2007 р. зросла для «мир-
них» видів риб майже в 15 разів порівняно з
1999 р. Загальна доза від інкорпорованих ра-
діонуклідів також зросла більш ніж у 6 разів
(рис. 3б). Таке зростання дозових наванта-
жень на гідробіонтів унаслідок дії інкорпоро-
ваних радіонуклідів свідчить про істотне по-
гіршення радіаційної ситуації на території
Красненської заплави для водної біоти, зо-
крема для риб та вищих водних рослин.
Аналіз середніх показників потужності
поглиненої дози від інкорпорованих радіо-
нуклідів свідчить, що нині для риб замкне-
них водойм зони відчуження на частку 90Sr
Рис. 2. Динаміка вмісту радіонуклідів у хижих (а) та «мирних» видів риб (б) оз. Глибокого.
а б
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 49
припадає більше ніж 90 % внутрішньої дози
опромінення. Максимальне значення цього
показника характерне для риб оз. Азбучин,
для яких доза опромінення від внутрішніх
джерел становить у середньому 17 мкГр/
год., а внесок 90Sr у потужність поглиненої
дози завдяки високому вмісту цього радіо-
нукліда у воді й особливостям гідрохіміч-
ного режиму перевищує 95 %. У Янівсько-
му затоні при загальному порівняно неви-
сокому вмісті радіонуклідів у воді потуж-
ність внутрішньої дози опромінення риб
становить приблизно 3,5 мкГр/год. із част-
кою 90Sr більше ніж 90 %. В оз. Глибокому
90Sr формує близько 90 % дозового наван-
таження від інкорпорованих радіонуклідів
при загальній дозі внутрішнього опромі-
нення риб майже 15 мкГр/год.
У річкових екосистемах зони відчужен-
ня, а також у верхів’ях Київського водосхо-
вища внесок 90Sr у внутрішню дозу опромі-
нення риб становив від 60 % у р. Прип’яті
до 35—40 % у Київському водосховищі та
в р. Уж. Середня потужність поглиненої
дози від інкорпорованих радіонуклідів
була найменшою для риб Київського во-
досховища — 0,01 мкГр/год., у р. Уж вона
становила 0,02 мкГр/год., а в р. Прип’яті —
приблизно 0,05 мкГр/год. Вміст 90Sr у внут-
рішній дозі опромінення риб водойми-охо-
лоджувача (до 30 %) при потужності погли-
неної дози до 0,8 мкГр/год. був найменшим.
Дозове навантаження на риб оз. Глибокого,
зумовлене інкорпорацією трансуранових
елементів, для 238Pu становило 0,001, для
239+240Pu 0,002 і для 241Am — 0,020 мкГр/год.
Таким чином, загальний вміст трансурано-
вих елементів у внутрішній дозі опромінен-
ня риб становить приблизно 0,16 %.
З перших днів після аварії на ЧАЕС і до
сьогодні однією з головних була і залиша-
ється проблема оцінювання порушень у біо-
системах унаслідок інтенсивного радіону-
клідного забруднення, яке в зоні відчужен-
ня згодом набуло хронічного характеру. За
22 роки науковці різних установ і країн про-
вели багато досліджень, спрямованих на ви-
вчення медико-біологічних наслідків аварії.
Цілком зрозуміло, що основним об’єктом за-
значених досліджень була людина. При цьо-
му відбувався істотний розвиток і вдоско-
налення методів оцінювання доз опроміню-
вання осіб, що зазнали радіаційного впливу.
Значно меншу увагу радіобіологи і радіое-
кологи приділяли представникам тварин-
ного і рослинного світу, зокрема водним ор-
Рис. 3. Динаміка потужності поглиненої дози від інкорпорованих радіонуклідів для вищих водних рослин (а)
та «мирних» видів риб (б) оз. Глибокого.
а б
50 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4
ганізмам, переважно менш радіочутливим.
Гідробіонти зони відчужен ня, що живуть
у різноманітних умовах формування дозо-
вих навантажень, як і раніше залишають-
ся недостатньо вивченим, з цього погляду,
об’єктом. У всякому разі нечисленні дослі-
дження, проведені в цьому напрямі, у своїй
більшості не підкріплені даними дозиметрії,
що ускладнює науково обґрунтоване зістав-
лення спостережуваних ефектів із величи-
ною потужності поглиненої дози.
Власні дослідження цитогенетичних по-
рушень в ембріональних клітинах прісно-
водного молюска ставковика звичайного
(Lymnaea stagnalis L.) водойм зони відчу-
ження (озера Азбучин, Далеке-1, Глибоке
та Янівський затон) свідчать про підвище-
ний рівень аберацій хромосом у цих молюс-
ків порівняно з молюсками умовно «чис-
тих» водойм (озера Голосіївське, Опечінь та
Вирлиця у м. Києві). За період досліджень
найбільша частота хромосомних аберацій
зареєстрована для безхребетних з оз. Гли-
бокого, у клітинах яких значення цього по-
казника у 2001 р. сягало 27 %, що більш ніж
у 10 разів перевищує рівень спонтанного
мутагенезу для водних організмів. Середні
значення частоти аберацій для молюсків із
найбільш забруднених озер зони відчужен-
ня становили приблизно 23, 21, 20 та 18 %
відповідно для озер Азбучин, Далекого-1,
Глибокого та Янівського затону. Ембріони
молюсків у річках Уж і Прип’ять характе-
ризувалися порівняно невисоким середнім
рівнем аберантних клітин, який становив
відповідно 2,5 і 3,5 %. Для молюсків умов-
но «чистих» озер цей показник становив у
середньому 1,5 % із максимальними зна-
ченнями близько 2,5 % (рис. 4). Зауважи-
мо, що протягом терміну досліджень помі-
чено тенденцію незначного зниження кіль-
кості аберантних клітин в ембріональних
тканинах молюсків зони відчуження.
Частота аберацій хромосом у клітинах
меристематичних тканин коренів очерету
звичайного і стрілолиста стрілолистого з
найбільш забруднених озер зони відчужен-
ня становила приблизно 7—17 %. У росли-
нах річок Уж і Прип’ять цей показник до-
рівнював у середньому 3,5—5,0 %, а в умов-
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
aa
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
a
Рис. 4. Середня частота хромосомних аберацій в ембріонів ставковика звичайного у водоймах зони відчужен-
ня та в умовно «чистих» водоймах м. Києва протягом 1998–2007 рр.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 51
но «чистому» оз. Голосіївському не переви-
щував 2,6 % і становив у середньому 1,9 %
(рис. 5).
Зареєстровано позитивну кореляцію між
частотою хромосомних аберацій і потуж-
ністю поглиненої дози опромінення очере-
ту звичайного у водоймах зони відчужен-
ня. Дозова залежність кількості аберантних
клітин у меристематичних тканинах рос-
лин найбільше відповідає ступеневій функ-
ції (рис. 6).
Порівняльний аналіз складу формених
елементів гемолімфи ставковика звичайно-
го свідчить, що в молюсків із водойм зони
відчуження (озера Глибоке, Далеке -1, Аз-
бучин та Янівський затон) відсоток мерт-
вих агранулоцитів сягає 43,8 %, а кількість
фагоцитів — 45,0 %. Аналогічні показники в
молюсків із умовно «чистих» водойм (озера
Вирлиця, Підбірна та р. Альта) становили
відповідно 5,3 та 4,2 %. Навпаки, кількість
молодих амебоцитів у молюсків зони від-
чуження була невисокою — близько 20 %, а
в молюсків умовно «чистих» водойм сягала
89,6 %. Загалом склад формених елементів
мантійної рідини досліджуваних ставкови-
ків свідчить про істотне ушкодження гемо-
лімфи молюсків із найбільш забруднених
озер зони відчуження (рис. 7).
У водоймах із підвищеним рівнем радіо-
нуклідного забруднення (озерах Краснен-
ської заплави р. Прип’яті) спостерігаємо
високий ступінь ураження очерету зви-
чайного галоутворювальними членистоно-
гими, зокрема кліщами Steneotarsonemus
phrag mitidis, яких уперше зареєстрували на
території України саме в зоні відчуження
[2]. На наш погляд, масштаби і швидкість
поширення цього явища у водоймах зони
відчуження заслуговують на особливу ува-
гу. Оскільки очерет звичайний є майже кос-
мополітом, то цілком логічно прогнозувати
широке розселення кліщів у інших водо-
ймах, на які так багатий регіон Полісся.
Про це свідчить і той факт, що коли у 2000
і 2001 рр. гали реєстрували тільки в одній
із семи полігонних водойм — оз. Далеко-
му-1 (рис. 8), то протягом 2002—2005 рр.
уражені особини очерету траплялися в
усіх інших досліджуваних водних об’єктах
зони відчуження: оз. Глибокому, оз. Азбу-
чин, Янів ському затоні, водоймі-охо ло джу-
вачі ЧАЕС, річках Уж (біля c. Черевач) і
Прип’ять (біля м. Чорнобиля). При цьому
якщо у водоймі-охолоджувачі ЧАЕС тра-
плялися поодинокі особини, а на досліджу-
ваних ділянках річок Уж і Прип’ять частка
уражених рослин була невисокою, то в
Рис. 5. Середня частота і основні типи хромосомних
аберацій у кореневих меристемах очерету звичайно-
го у водоймах зони відчуження у 2007 р.
Рис. 6. Залежність кількості аберантних клітин у ме-
ристематичних тканинах очерету звичайного у водо-
ймах зони відчуження від потужності поглиненої дози.
52 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4
Янівському затоні та оз. Азбучин описува-
не явище швидко набуло поширення, і у
2005 р. частка рослин, уражених кліщем,
становила відповідно 74 % і 32 %.
Найвищий відсоток уражених рослин
спостерігаємо в оз. Далекому-1 (майже
100 %), що розташоване на території ділян-
ки Красненскої заплави, де збудовано дам-
бові огородження. Для цієї території харак-
терна максимальна щільність радіонуклід-
ного забруднення в зоні відчуження. Пито-
ма активність радіонуклідів у тканинах
оче рету (при природній вологості) у дослі-
джуваний період сягала майже 10000 Бк/кг
для 137Cs і 2000 Бк/кг для 90Sr [3]. При цьо-
му потужність поглиненої дози, зумовленої
зовнішнім гамма-випромінюванням і радіо-
нуклідами, які інкорпоровані в тканинах
рослин, дорівнювала 3,4 Гр/рік [11]. Як по-
казали цитогенетичні дослідження очерету,
частота хромосомних аберацій у клітинах
меристематичних тканин в оз. Далекому -1
сягає 17 % і є максимальною серед дослі-
дже них водойм зони відчуження.
У водоймах зони відчуження слід від-
значити також високий ступінь ураження
очерету звичайного грибами-паразитами
Claviceps purpurea (ріжками). Особливо ви-
сокий відсоток склероціїв ріжків у воло-
тях очерету спостерігали в озерах ділянки
Красненської заплави, де збудовано дам-
би, з найбільшими рівнями радіонуклід-
ного забруднення — Глибокому і Далеко-
му-1 (рис. 9). Таке істотне ураження воло-
тей очерету грибами-паразитами в озерах
Красненської заплави р. Прип’яті спосте-
рігаємо на тлі найнижчих загальних показ-
ників насіннєвої продуктивності рослин у
водоймах зони відчуження.
Рис. 7. Склад формених елементів мантійної рідини
ставковика звичайного у водоймах зони відчуження
та в умовно «чистих» водоймах у 2007 р.
Рис. 8. Очерет звичайний в оз. Далекому-1, уражений кліщем Steneotarsonemus phragmitidis: а – уражена курти-
на, що не утворила волотей наприкінці вегетації; б – загальний вид галів на уражених рослинах (2007 р.).
Водойми
а б
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 53
Отже територія Чорнобильської зони
відчуження залишається відкритим
джерелом радіонуклідного забруднення зі
складною структурою розподілу і динамі-
кою трансформації фізико-хімічних форм,
що впливають на міграцію і концентру-
вання радіонуклідів компонентами вод-
них екосистем. При цьому основні про-
блеми радіаційної безпеки зони відчужен-
ня пов’язані насамперед зі змивом радіо-
активних речовин із поверхневим стоком
у річкові системи, винесенням їх за межі
зони відчуження й участю у формуван-
ні якості води Дніпра та його водосховищ.
Особливого значення також набули про-
блеми хронічного впливу різних рівнів іо-
нізуючого випромінювання на живі орга-
нізми зони відчуження, зокрема на пред-
ставників водних екосистем.
Будівництво комплексу протиповеневих
дамб і деградація наявних меліоративних
систем на ділянці лівобережної заплави
р. При п’яті спричинили зміну гідрологіч-
ного режиму, підсилили процеси перезво-
ложення і заболочування територій, де
збудовано дамбові огородження. Відповід-
но на тлі загальних тенденцій збільшення
мобільних форм 90Sr у ґрунтах водозбір-
них територій і донних відкладах водойм
зони відчуження поступово підвищується
питома активність цього радіонукліда у
воді озер, розташованих на території, ого-
родженої гідротехнічними спорудами, а та-
кож інтенсивність його концентрування
вищими водними рослинами та рибами.
Для деяких видів уміст 90Sr порівняно з по-
чатком 1990-х років зріс більш як на поря-
док і значно перевищив уміст 137Cs. Пере-
зволоження і заболочування забруднених
радіонуклідами територій призводить до
прискорення процесів мобілізації раніше
фіксованих ґрунтовими частками радіоак-
тивних речовин і формування своєрідних
«депо» рухливих форм, передусім 90Sr, що в
багатоводні періоди можуть бути джерелом
збільшення винесення цього радіонукліда
в р. Прип’ять і далі за межі зони відчужен-
ня.
Потужність поглиненої дози для гідро-
біонтів літоральної зони досліджуваних вод-
них об’єктів протягом 1997—2007 рр. реє-
стрували в діапазоні 1,8·10—3 — 3,4 Гр/рік.
Максимальні рівні відзначено для озер ді-
лянки лівобережної заплави р. Прип’яті
(Гли боке і Далеке-1), де збудовано дамби,
мінімальні — для проточних водних об’єк-
тів (річки Уж і Прип’ять). Співвідношення
доз, зумовлених зовнішнім і внутрішнім
опроміненням гідробіонтів у різних во до -
й мах, істотно варіює і залежить від умісту
гамма -випромінювальних радіонуклідів у
дон них відкладах літоральної зони і ґрун-
тах, що прилягають до берегової лінії. За
високого рівня забруднення цих ґрунтів
близько 95 % дози може формуватися на
основі зовнішніх джерел і лише 5 % — на
основі радіонуклідів, інкорпорованих у
тканинах. Потужність дози зовнішнього
опромінення для гідробіонтів однієї водо-
йми може коливатися в межах трьох по-
рядків і залежати від рівня радіонуклідно-
го забруднення екологічної зони у водо-
Рис. 9. Середні показники насіннєвої продуктивності
та ураження грибами-паразитами Claviceps purpurea
волотей очерету звичайного у водоймах зони відчу-
ження та Київського водосховища.
54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4
ймі, яку займає вид. Основним дозоутво-
рювальним радіонуклідом у більшості за-
мкнутих водойм зони відчуження сьогодні
є 90Sr, на частку якого припадає близько
90—95 % внутрішньої дози опромінення
гідробіонтів.
Цитогенетичні та гематологічні дослі-
дження гідробіонтів у зоні відчуження
свідчать про високий рівень аберацій хро-
мосом в ембріональних тканинах молюс-
ків та кореневих меристемах вищих водних
рослин, а також істотні зміни складу гемо-
лімфи молюсків у найбільш забруднених
радіонуклідами водоймах. Частота хромо-
сомних аберацій у тканинах гідробіонтів
замкнених водойм зони відчуження багато-
разово перевищує рівень спонтанного му-
тагенезу для водних організмів і може бути
проявом радіаційно-індукованої генетичної
нестабільності.
Для очерету звичайного у водоймах бли-
ж ньої зони відчуження виявлено високий
рівень ураження грибами-паразитами Cla vi-
ceps purpurea та галоутворювальними чле-
нистоногими, зокрема кліщами Ste neo tar so-
nemus phragmitidis (іноді до 100 % популяції
водойми). Ураження зазначеними кліщами
швидко поширюється в інших водоймах зо-
ни відчуження, істотно знижуючи темпи
росту, насіннєву продуктивність і біомасу
рослин. Немає остаточних підстав ствер-
джувати, що ураження очерету кліщами зу-
мовлене саме дією іонізуючого випроміню-
вання, проте викликає стурбованість той
факт, що цей вид кліща вперше зареєстрова-
но на території України саме в зоні відчу-
ження, зокрема на найбільш забрудненій ра-
діонуклідами території. У зв’язку з цим при-
пускаємо, що однією з можливих причин
масового ураження рослин може бути зни-
ження паразитарної стійкості очерету в умо-
вах хронічного радіаційного впливу.
Процеси автореабілітації замкнених во-
дойм зони відчуження відбуваються вкрай
повільно, внаслідок чого екосистеми біль-
шості озер, стариць, затонів і дотепер ха-
рактеризуються високим рівнем радіону-
клідного забруднення. У водних організ-
мів, які перебувають у водоймах зони від-
чуження, зареєстровано численні ефекти,
які свідчать про ураження біологічних сис-
тем на різних рівнях організації. Подальше
вивчення цих ефектів є важливим складни-
ком комплексу заходів, пов’язаних із про-
гнозуванням і мінімізацією наслідків аварії
на ЧАЕС для біоти.
1. Гудков Д.И., Ужевская С.Ф., Назаров А.Б., Колодоч-
ка Л.А., Дьяченко Т.Н., Шевцова Н.Л. Поражение
тростника галлообразующими членистоногими
в водоемах зоны отчуждения Чернобыльской
АЭС // Гидробиологический журнал. — 2005а. —
Т. 41. — № 5. — С. 92—99.
2. Гудков Д.И., Деревец В.В., Зуб Л.Н., Каглян А.Е.,
Киреев С.И., Кленус В.Г., Кузьменко М.И., Ку-
лачинский А.В., Машина В.П., Назаров А.Б., Са-
вицкий А.Л. Распределение радионуклидов по
основным компонентам озерных экосистем зоны
отчуждения Чернобыльской АЭС // Радиацион-
ная биология. Радиоэкология. — 2005б. — Т. 45.
— № 3. — С. 271—280.
3. Гудков Д.И., Деревец В.В., Кузьменко М.И., Наза-
ров А.Б. 90Sr и 137Cs в высших водных растениях
зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Ра-
диационная биология. Радиоэкология. — 2001. —
Т. 41. — № 2. — С. 232—238.
4. Гудков Д.И., Кузьменко М.И., Киреев С.И., Наза-
ров А.Б. Радиоэкологические последствия аварии
на Чернобыльской АЭС для водных экосистем
зоны отчуждения // Радиоэкологические иссле-
до вания в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС
(к 20-летию аварии на Чернобыльской АЭС).
Труды Коми научного центра УрО РАН. —
Сыктывкар, 2006. — №180. — С. 201—223.
5. Гудков Д.І., Кірєєв С.І., Обрізан С.М., Назаров О.Б.,
Каглян О.Є., Кленус В.Г., Халява В.Г. Радіоеколо-
гічні проблеми перезволожування та заболочуван-
ня одамбованої території Красненської заплави в
зоні відчуження // Бюлетень екологічного стану
зони відчуження та зони безумовного (обо в’яз-
кового) відселення. — 2005. — № 2 (26). — С. 3—7.
6. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у
продуктах харчування та питної води (ДР—97).
— К.: Мін. охорони здоров’я України. Комітет з
питань гігієнічного регламентування. НКРЗУ,
1997. — 38 с.
7. Іванов Ю.О. Динаміка перерозподілу радіонуклі-
дів в ґрунтах і рослинності // Чорнобиль — Зона
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 55
відчуження / За ред. В.Г. Бар’яхтара. — К.: Науко-
ва думка, 2001. — С. 47—76.
8. Кашпаров В.О. Забруднення 90Sr території зони
відчуження // Бюлетень екологічного стану зони
відчуження та зони безумовного (обов’язкового)
відселення. — 1998. — № 12. — С. 41—43.
9. Кірєєв С.І., Обрізан С.М., Халява В.Г. До питання
оцінки впливу правобережної намивної дамби на
окремі елементи гідрологічного режиму та раді-
аційного стану заплави р. Прип’яті // Бюлетень
екологічного стану зони відчуження та зони без-
умовного (обов’язкового) відселення. — 2006. —
№ 2 (28). — С. 52—59.
10. Соботович Э.В., Бондаренко Г.Н., Кононенко Л.В. и
др. Геохимия техногенных радионуклидов. — К.:
Наук. думка, 2002. — 332 с.
11. Gudkov D.I., Derevets V.V., Kuzmenko M.I., Nazarov
A.B. Radioactive contamination of aquatic ecosystem
within the Chernobyl NPP exclusion zone: 15 years
after accident // In: Protection of the Environment
from Ionising Radiation. — IAEA-CSP-17. — IAEA,
Vienna, 2003. — P. 224—231.
12. Gudkov D.I., Kuzmenko M.I., Kireev S.I., Nazarov A.B.,
Klenus V.G., Kaglyan A.E., Kulachinsky A.V., Zub L.N.
Ra dionuclides in components of aquatic ecosystems of
the Chernobyl accident restriction zone // 20 Years
after the Chernobyl Accident: Past, Present and Fu-
ture / E.B. Burlakova, V.I. Naidich (Eds.). — New York:
Nova Science Publishers, Inc., 2006. — P. 265—285.
Д. Гудков, М. Кузьменко, С. Кірєєв,
О. Назаров, Н. Шевцова, О. Дзюбенко, О. Каглян
РАДІОЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ
ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС
Р е з ю м е
У статті проаналізовано результати досліджень дина-
міки радіонуклідного забруднення водних екосистем і
дозових навантажень на гідробіонтів Чорнобильської
зони відчуження. Розглянуто деякі цитогенетичні та
гематологічні ефекти дії хронічного іонізуючого ви-
промінювання на водні організми, а також ураження
вищих водних рослин грибами-паразитами та галоут-
ворювальними безхребетними.
D. Gudkov, M. Kuzmenko, S. Kireev., O. Nazarov,
N. Shevtsova, O. Dzyubenko., O. Kaglyan
RADIOECOLOGICAL PROBLEMS OF AQUATIC
ECOSYSTEMS OF CHORNOBYL APP EXCLUSION ZONE
The results of radioactive contamination dynamics in the
main components of aquatic ecosystems and absorbed
dose rate for hydrobionts within the Chornobyl accident
exclusion zone has been analysed. Some cytogenetical
and haematological effects of long-term irradiation on
aquatic organisms as well as damage of higher aquatic
plants by parasitic fungi and gall-producing arthropods
has been considered.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2121 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:32:17Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гудков, Д. Кузьменко, М. Кірєєв, С. Назаров, О. Шевцова, Н. Дзюбенко, О. Каглян, О. 2008-09-09T11:13:18Z 2008-09-09T11:13:18Z 2008 Радіоекологічні проблеми водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС / Д. Гудков, М. Кузьменко, С. Кірєєв, О. Назаров, Н. Шевцова, О. Дзюбенко, О. Каглян // Вісн. НАН України. — 2008. — N 4. — С. 44-55. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2121 У статті проаналізовано результати досліджень динаміки радіонуклідного забруднення водних екосистем і
 дозових навантажень на гідробіонтів Чорнобильської
 зони відчуження. Розглянуто деякі цитогенетичні та
 гематологічні ефекти дії хронічного іонізуючого випромінювання на водні організми, а також ураження
 вищих водних рослин грибами-паразитами та галоутворювальними безхребетними. The results of radioactive contamination dynamics in the
 main components of aquatic ecosystems and absorbed
 dose rate for hydrobionts within the Chornobyl accident
 exclusion zone has been analysed. Some cytogenetical
 and haematological effects of long-term irradiation on
 aquatic organisms as well as damage of higher aquatic
 plants by parasitic fungi and gall-producing arthropods
 has been considered. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Відлуння Чорнобиля Радіоекологічні проблеми водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС Radiecological problems of aquatic ecosystem of Chornobyl App Exclussion Zone Article published earlier |
| spellingShingle | Радіоекологічні проблеми водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС Гудков, Д. Кузьменко, М. Кірєєв, С. Назаров, О. Шевцова, Н. Дзюбенко, О. Каглян, О. Відлуння Чорнобиля |
| title | Радіоекологічні проблеми водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС |
| title_alt | Radiecological problems of aquatic ecosystem of Chornobyl App Exclussion Zone |
| title_full | Радіоекологічні проблеми водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС |
| title_fullStr | Радіоекологічні проблеми водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС |
| title_full_unstemmed | Радіоекологічні проблеми водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС |
| title_short | Радіоекологічні проблеми водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС |
| title_sort | радіоекологічні проблеми водних екосистем зони відчуження чорнобильської аес |
| topic | Відлуння Чорнобиля |
| topic_facet | Відлуння Чорнобиля |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2121 |
| work_keys_str_mv | AT gudkovd radíoekologíčníproblemivodnihekosistemzonivídčužennâčornobilʹsʹkoíaes AT kuzʹmenkom radíoekologíčníproblemivodnihekosistemzonivídčužennâčornobilʹsʹkoíaes AT kírêêvs radíoekologíčníproblemivodnihekosistemzonivídčužennâčornobilʹsʹkoíaes AT nazarovo radíoekologíčníproblemivodnihekosistemzonivídčužennâčornobilʹsʹkoíaes AT ševcovan radíoekologíčníproblemivodnihekosistemzonivídčužennâčornobilʹsʹkoíaes AT dzûbenkoo radíoekologíčníproblemivodnihekosistemzonivídčužennâčornobilʹsʹkoíaes AT kaglâno radíoekologíčníproblemivodnihekosistemzonivídčužennâčornobilʹsʹkoíaes AT gudkovd radiecologicalproblemsofaquaticecosystemofchornobylappexclussionzone AT kuzʹmenkom radiecologicalproblemsofaquaticecosystemofchornobylappexclussionzone AT kírêêvs radiecologicalproblemsofaquaticecosystemofchornobylappexclussionzone AT nazarovo radiecologicalproblemsofaquaticecosystemofchornobylappexclussionzone AT ševcovan radiecologicalproblemsofaquaticecosystemofchornobylappexclussionzone AT dzûbenkoo radiecologicalproblemsofaquaticecosystemofchornobylappexclussionzone AT kaglâno radiecologicalproblemsofaquaticecosystemofchornobylappexclussionzone |