Product Carbon Footprint (PCF) in the system of assessing the investment attractiveness of export-oriented enterprises

• Опубліковано в: : Економічний вісник Донбасу
• Дата: 2025
• Автор: Donets, D.A.
• Формат: Стаття
• Мова: Англійська
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2025
• Теми: Finance
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/212282
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Product Carbon Footprint (PCF) in the system of assessing the investment attractiveness of export-oriented enterprises / D.A. Donets // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 4 (82). — С. 68-73. — Бібліогр.: 15 назв. — англ.

The article is devoted to the study of the transformation of the Product Carbon Footprint (PCF) from a voluntary tool of corporate social responsibility into a critical factor of competitiveness and investment attractiveness of export-oriented enterprises. The relevance of the study is due to the introduction by the European Union of the Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) from 2026, which creates existential challenges for Ukrainian exporters, more than 40% of whose products are sent to the EU. The methodological basis of the study is a comparative analysis of international PCF measurement standards (ISO 14067, GHG Protocol Product Standard, PACT Methodology, TfS PCF Guideline) and EU regulatory requirements (ESRS E1, CBAM). The structure of greenhouse gas emissions was analyzed according to the three-level classification of Scope 1, 2, 3, it was found that the Scope 3 category accounts for 75-85% of the total carbon footprint of products, but its accounting remains the most problematic. The empirical study is based on the analysis of works by MSCI (4319 issuers, period 2015–2024), Ernst and Woithe, Purbasari and Rokhim, which prove that companies with higher ESG ratings access capital 110 basis points cheaper compared to companies with lower ratings. Critical for the Ukrainian context is the study by Paroussos et al., who identified Ukraine as the most vulnerable country to the implementation of CBAM with potential export losses of over $4.7 billion in the period 2026–2030. SWOT analysis revealed key challenges to PCF implementation: high initial costs (€25–500 thousand), shortage of qualified personnel, complexity of Scope 3 data collection, lack of national support infrastructure. At the same time, strategic opportunities have been identified: post-war reconstruction as a platform for green transformation, access to international climate finance, use of the Article 9 CBAM mechanism to reduce obligations. Practical recommendations have been developed for three levels: enterprises (phased implementation, use of simplified PACT methodologies), public policy (creation of a national database of emission factors, financial support programs), industry associations (collective databases of suppliers, personnel training programs). Стаття присвячена дослідженню трансформації вуглецевого сліду продукції (Product Carbon Footprint, PCF) з добровільного інструменту корпоративної соціальної відповідальності у критичний фактор конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості експортоорієнтованих підприємств. Актуальність дослідження обумовлена введенням Європейським Союзом механізму вуглецевого коригування на кордоні (CBAM) з 2026 року, що створює екзистенційні виклики для українських експортерів, понад 40% продукції яких спрямовується до ЄС. Методологічну основу дослідження становить порівняльний аналіз міжнародних стандартів вимірювання PCF (ISO 14067, GHG Protocol Product Standard, PACT Methodology, TfS PCF Guideline) та регуляторних вимог ЄС (ESRS E1, CBAM). Проаналізовано структуру викидів парникових газів за трирівневою класифікацією Scope 1, 2, 3, виявлено, що категорія Scope 3 становить 75-85% загального вуглецевого сліду продукції, проте саме її облік залишається найбільш проблематичним. Емпіричне дослідження базується на аналізі робіт MSCI (4319 емітентів, період 2015–2024), Ernst та Woithe, Purbasari та Rokhim, які доводять, що компанії з вищими ESG-рейтингами отримують доступ до капіталу на 110 базисних пунктів дешевше порівняно з компаніями з низькими рейтингами. Для українського контексту критичним є дослідження Paroussos та співавторів, які ідентифікували Україну як найбільш вразливу країну до впровадження CBAM з потенційними втратами експорту понад $4,7 млрд у період 2026–2030 років. SWOT-аналіз виявив ключові виклики впровадження PCF: високі початкові витрати (€25–500 тис.), дефіцит кваліфікованого персоналу, складність збору даних Scope 3, відсутність національної інфраструктури підтримки. Водночас визначено стратегічні можливості: післявоєнна відбудова як платформа для зеленої трансформації, доступ до міжнародного кліматичного фінансування, використання механізму Article 9 CBAM для зниження зобов'язань. Розроблено практичні рекомендації для трьох рівнів: підприємства (поетапне впровадження, використання спрощених методик PACT), державна політика (створення національної бази емісійних факторів, програми фінансової підтримки), галузеві асоціації (колективні бази даних постачальників, програми навчання персоналу).