Ю. І. Шаповал. Україна 20-х–50-х років: сторінки ненаписаної історії
Рецензія на видання: Ю. І. Шаповал. Україна 20-х – 50-х років: сторінки ненаписаної історії К. Наукова думка, 1993.–350 с. Монографія, що рецензується, без сумніву матиме великий вплив на наукове розуміння сталінізму в Україні та на загальне усвідомлення сталінщини в СРСР через український мікрокосм...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1994 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1994
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/212620 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ю. І. Шаповал. Україна 20-х–50-х років: сторінки ненаписаної історії / Дж. Мейс // Український історичний журнал. — 1994. — № 1. — С. 150–152. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860280463729360896 |
|---|---|
| author | Мейс, Дж. |
| author_facet | Мейс, Дж. |
| citation_txt | Ю. І. Шаповал. Україна 20-х–50-х років: сторінки ненаписаної історії / Дж. Мейс // Український історичний журнал. — 1994. — № 1. — С. 150–152. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Рецензія на видання: Ю. І. Шаповал. Україна 20-х – 50-х років: сторінки ненаписаної історії К. Наукова думка, 1993.–350 с.
Монографія, що рецензується, без сумніву матиме великий вплив на наукове розуміння сталінізму в Україні та на загальне усвідомлення сталінщини в СРСР через український мікрокосм. В зв’язку з цим важливо враховувати, що хоч українська історія мала свої специфічні риси і в імператорському, і у радянському періодах, все ж політичні імпульси центру були продуктами генеральних пріоритетів централізації, інтеграції, стандартизації. На мою думку, глибоко помиляються ті традиційно емігрантські історики, які розглядають українську специфіку в ізоляції від загальних рис центральної політики, так само як ії західні радянологи, котрі вважають, що тільки на російському грунті можна зрозуміти радянську історію.
|
| first_indexed | 2026-03-17T07:53:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
Критика та, бібліографія
артист СРСР В. С. Василько названий заслуженим артистом СРСР
(такого звання ніколи не було) (кн. 2, с. 86). Часом термін «Донеччи
на» не має чіткої визначеності: чи це Донецька область, чи весь
Донбас.
У цілому ж обидві книги видання «Нові сторінки в історії Донба
су» заслуговують на позитивну оцінку. Авторам вдалося порушити
важливі, оригінальні питання історії регіону, в тому числі й ті, які
протягом тривалого часу замовчувалися. Вміщені в збірнику публіка
ції в основному відповідають вимогам, що ставляться нині до історич
ної літератури, відзначаються різнобічністю й зваженістю висновків та
оцінок. Вони можуть служити певним орієнтиром для розгортання
краєзнавчої роботи в Донбасі.
Вважаємо, що за зразком рецензованого видання подібні збірни
ки могли б готуватися і в інших регіонах та областях України. Це
сприяло б розгортанню як науково-дослідної роботи, так і культурно-
освітньої діяльності на місцях.
А. В. САНЦЕВИЧ (Київ), В. Г. САРБЕЙ (Київ)
Ю. І. Шаповал.
У К Р А Ї Н А 20—50-років:
С Т О Р І Н К И Н Е Н А П И С А Н О Ї І С Т О Р І Ї .
К .: Наукова думка, 19)93—350 с.
Монографія, що рецензується, без сумніву матиме великий вплив на
наукове розуміння сталінізму в Україні та на загальне усвідомлення
сталінщиии в СРСР через український мікрокосм. В зв’язку з цим
важливо враховувати, що хоч українська історія мала свої специфічні
риси і в імператорському, і у радянському періодах, все ж політичні
імпульси центру були продуктами генеральних пріоритетів централіза
ції, інтеграції, стандартизації. На мою думку, глибоко помиляються
ті традиційно емігрантські історики, які розглядають українську специ
фіку в ізоляції від загальних рис центральної політики, так само як
іі західні радянологи, котрі вважають, що тільки на російському грунті
можна зрозуміти радянську історію.
Книга «Україна 20—30-х років: сторінки ненаписаної історії» роз
починається стислим нарисом про російську та україномовну літера
туру про сталінізм та стосунки Сталіна з українськими працівниками
до призначення Кагановича першим секретарем ЦК КП(б)У у 1925
році. Надзвичайно важливо, що автор переконливо доводить, як репре
сивна служба одразу включилась у політичну боротьбу проти опозиції,
а сам шеф ДПУ В. Балицький став активним і ефективним поплічни
ком Кагановича.
Юрій Шаповал багато уваги приділяє першому відкритому про
цесу сталінського типу в Україні так званій Спілці визволення України.
Такі процеси — відкритий над СВУ і закритий — над «Українським
національним центром» були генеральним наступом режиму проти
традиційної української інтелігенції та символічного керівника укра
їнських державницьких устремлінь М. С. Грушевського. Автор критикує
емігрантських захисників реальності існування Спілки Визволення
України і на невідомих дотепер фактах переконливо доводить, що
фальсифікація цього процесу здійснювалася з метою завдати нищівного
удару по традиційних провідниках обмеженої самодіяльності нації.
Цікаво, Що серед обвинувачених у справі УНЦ був офіційний партій
ний критик М. Грушевського М. Яворський. Одначе тут автор помилко
во вважає, що приводом для критики Яворського став його конфлікт
150 ІЗЗИ 0130—5247. Укр. іст. жири., 1994, № 1
Критика та бібліографія
з М. Покровським під час Всесоюзної конференції істориків-марксис-
тів. Джерело всіх помилок Яворського, як підкреслював на процесі
юдин з його критиків, полягало у тому, що він представляв історію
України як особливий процес. І це дуже важливо для розуміння сут
ності розгортання офіційної дискредитації ідеї національної історії.
У розділі «Голод і згортання українізації» автор вводить до нау
кового обігу факти з недрукованої частини III Всеукраїнської парт-
коиференції липня 1932 р., розкриває діяльність сталінських уповнова
жених Молотова та Кагановича, які ретельно поширювали міф про
«відсталість» комуністів України щодо хлібозаготівель, про діяльність
саботажників-націоналістів. Сталін використав цей міф, щоб задушити
українізацію та національно-самодіяльні течії партії на чолі з Мико
лою Скрипником. Тут, очевидно, було б корисно дати більше пояснень
щодо причин всесоюзної чистки та репресій 32—33-х років в Україні в
контексті праці Арча Геттія, який на основі аналізу Смоленського архі
ву зробив спробу довести, що рухомі сили чистки прийшли знизу. Та
все ж нові документальні відкриття Юрія Шаповала демонструють —
погляди Геттія та однодумців не відповідають дійсності.
Історія розшуку колишніх національних ухильників та перетво
рення їх у шпигунів, саботажників, зрадників тощо була б неповною
без показу «ліквідації міфічної (в Радянському Союзі) Української
Військової організації та її «лідера» О. Я. Шумського. Важливо, що
в зв’язку з цим автор наводить протоколи допитів обвинувачених.
Якщо Роберт Конквест свою книгу «Великий терор» розпочинає з убив
ства Кірова, після якого піднялася страхітлива хвиля арештів і роз
стрілів у Радянському Союзі, то у монографії Юрія Шаповала вбивство
Кірова розглядається в середині книжки. І це глибоко символічно,
адже великий терор в Україні тривав уже більшу частину десятиріччя.
І ця подія, себто заоркестроване параноїдство режиму, була викорис
тана, щоб вщент знищити представників української інтелігенції, таких
відомих письменників, як Дмитро Фальківський, Кость Буревій та ін.
Автор має рацію, коли стверджує, що великий терор 37—38-х років був
в Україні тільки продовженням терору попередніх років. Процес над
колишніми боротьбістами у 1935 р. підготував грунт для політичного
падіння Панаса Любченка у 1937 р. А це, в свою чергу, стало інтеграль
ною частиною тотального розгрому керівних кадрів КП(б)У. Як дово
дить автор, навіть така всесоюзна риса радянського політичного життя,
як боротьба з троцькізмом мала в Україні свою специфіку, офіційна
ідеологія створила міфічний блок «троцькістсько-зінов’євського центру»
з українськими націоналістами.
Не без цікавості можна прочитати у монографії авторську розпо
відь про В. О. Юринця — марксистського філософа, академіка, який
протягом багатьох років був секретним співробітником НКВС. Цей
затятий сексот був заарештований в 1937 р. Після того як він на
допиті розповів про свою таємну діяльність на користь режиму, за
арештували і його контролерів.
Щоб дати розгорнуту і повну картину сталінського періоду в Ук
раїні, автор останню частину своєї праці присвятив воєнним і повоєн
ним рокам і так званій «хрущовській відлизі». Наведені аналітичні
матеріали про післявоєнну антисемітську кампанію (боротьба проти
«безрідних космополітів», арешти єврейських письменників, знищення
Антифашистського єврейського комітету тощо) становлять неабиякий
інтерес для фахівців історії єврейства в радянській Україні.
Не можна не погодитись з висновком Ю. Шаповала, що аналіз
подій 20—50-х років перетворення України на державну, політичну і
духовну провінцію відбувалося не автоматично. Воно жорстоко і по
слідовно спрямовувалось центром. І хоч Сталін для цього використо
вував КП(б)У як основне знаряддя, це зовсім не означає, що не було
/55ЛГ 0 Ш —5247. Укр. іст. журн., 1994. М і 151
Критика та бібліографія
серед комуністів свідомих українців, які чесно намагалися відшукати:
будь-який синтез комуністичної ідеї з національним відродженням.
Книга Юрія Шаповала з’явилась у непростий для України період;
становлення державницького, політичного, економічного характеру.
Навіть неозброєним оком помітні процеси духовної розгубленості, пси
хологічного роздвоєння її громадян. Люди замислюються над своїм
майбутнім і часто не бачать ніякої перспективи. І все ж такі книги*
як грунтовне дослідження Юрія Шаповала, що стосується непростого*
історичного періоду, цінні саме тим, що розкривають і висвітлюють дже
рела багатьох проблем, які нині переживає Україна. І тому книга спря
мована у перспективу. Вона буде корисна всім, хто цікавиться політич
ною історією України.
Дж. МЕЙС (СІНА, Вашингтон)
Н. Якупов.
Т Р А Г Е Д И Я П О Л К О В О Д Ц Е В .
М .: Мьісль, 1992.— 350 с.
В останні роки вийшло чимало досліджень, які дають певне уявлення-
про характер і суть сталінізму, побудованого на насильстві. Небачений
за своїми масштабами терор проти свого народу, вчинений Сталіним
та його оточенням, став предметом дослідження багатьох авторів, які
на доступних на сьогодні архівних джерелах прагнуть висвітлити «білі
плями» сімдесятирічної історії колишнього СРСР. Однією із спроб
підняти завісу таємниці над деякими питаннями є праця Н. Якупова.
Вона складається з нарисів про найвідоміших полководців, що стали
жертвами репресій у передвоєнні роки. Нині відомо, що масовий
терор проти командного складу РСЧА мав негативні політичні, вій
ськові й моральні наслідки.
Із списку джерел та літератури, вміщеного в книжці, видно, що
Н. М. Якупов досить грунтовно опрацював фонди багатьох архівів,
спогади, опубліковані документальні видання, історичні дослідження,
матеріали преси.
Відкривається праця грунтовним нарисом «Культ особи Сталіна і
трагедія Червоної армії». В ньому автор наголошує, що Сталін був
особисто причетним до організації масових репресій, схвалював методи
фізичного тиску на безпідставно заарештованих. В нарисі поясню
ються й інші причини репресій у країні. Досить переконливо змальо
вується картина тогочасного стану суспільства, коли мусувалася ста
лінська теорія про закономірність загострення класової боротьби з
просуванням до соціалізму, коли всі народи жили в системі «надзви
чайності» і будь-який протест проти неї викликав гнів і обурення з
боку їхнього «батька», який безапеляційно проголосив тезу, що реп
ресії в період соціалістичного будівництва є необхідним елементом.
Чи були невдачі першого періоду війни неминучими, чи їх можна
було уникнути? Чому СРСР ВИЯВИВСЯ, ПО суті, НЄПІДГОТОВЛЄНИМ ДО'
відсічі агресії з боку гітлерівської Німеччини? Певною мірою відповідь
на ці запитання міститься у названому нарисі, де подано обширний
матеріал про репресії в передвоєнні роки у рядах Червоної армії.
Автор цілком справедливо зазначає, що командно-адміністративна бю
рократична система управління країною і народним господарством,
абсолютний волюнтаризм Сталіна, масові репресії в армії ослабили
командування Збройних Сил, створили атмосферу невпевненості й
страху серед командирських кадрів, особливо вищого складу. Реальна
152 /55М 0130—5247. Укр. іст. жури., 1994, № ї
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-212620 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-17T07:53:37Z |
| publishDate | 1994 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мейс, Дж. 2026-02-09T08:32:26Z 1994 Ю. І. Шаповал. Україна 20-х–50-х років: сторінки ненаписаної історії / Дж. Мейс // Український історичний журнал. — 1994. — № 1. — С. 150–152. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/212620 Рецензія на видання: Ю. І. Шаповал. Україна 20-х – 50-х років: сторінки ненаписаної історії К. Наукова думка, 1993.–350 с. Монографія, що рецензується, без сумніву матиме великий вплив на наукове розуміння сталінізму в Україні та на загальне усвідомлення сталінщини в СРСР через український мікрокосм. В зв’язку з цим важливо враховувати, що хоч українська історія мала свої специфічні риси і в імператорському, і у радянському періодах, все ж політичні імпульси центру були продуктами генеральних пріоритетів централізації, інтеграції, стандартизації. На мою думку, глибоко помиляються ті традиційно емігрантські історики, які розглядають українську специфіку в ізоляції від загальних рис центральної політики, так само як ії західні радянологи, котрі вважають, що тільки на російському грунті можна зрозуміти радянську історію. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Критика та бібліографія Ю. І. Шаповал. Україна 20-х–50-х років: сторінки ненаписаної історії Article published earlier |
| spellingShingle | Ю. І. Шаповал. Україна 20-х–50-х років: сторінки ненаписаної історії Мейс, Дж. Критика та бібліографія |
| title | Ю. І. Шаповал. Україна 20-х–50-х років: сторінки ненаписаної історії |
| title_full | Ю. І. Шаповал. Україна 20-х–50-х років: сторінки ненаписаної історії |
| title_fullStr | Ю. І. Шаповал. Україна 20-х–50-х років: сторінки ненаписаної історії |
| title_full_unstemmed | Ю. І. Шаповал. Україна 20-х–50-х років: сторінки ненаписаної історії |
| title_short | Ю. І. Шаповал. Україна 20-х–50-х років: сторінки ненаписаної історії |
| title_sort | ю. і. шаповал. україна 20-х–50-х років: сторінки ненаписаної історії |
| topic | Критика та бібліографія |
| topic_facet | Критика та бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/212620 |
| work_keys_str_mv | AT meisdž ûíšapovalukraína20h50hrokívstorínkinenapisanoíístoríí |