Що робили Гітлер і Муссоліні в Умані у серпні 1941 p.?
Saved in:
| Published in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Date: | 1994 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
1994
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/212628 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Що робили Гітлер і Муссоліні в Умані у серпні 1941 p.? / Б.М. Петров // Український історичний журнал. — 1994. — № 1. — С. 82–87. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860289663143510016 |
|---|---|
| author | Петров, Б.М. |
| author_facet | Петров, Б.М. |
| citation_txt | Що робили Гітлер і Муссоліні в Умані у серпні 1941 p.? / Б.М. Петров // Український історичний журнал. — 1994. — № 1. — С. 82–87. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| first_indexed | 2026-03-19T19:24:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
ДОКУМЕНТАЛЬНІ РОЗПОВІДІ
Б. М. Петров (Москва)
Що робили Гітлер і Муссоліні
в Умані у серпні 1941р.!
У Ц ентральном у архіві М ін істерства оборони м . П одольська я натрапив
у тр о ф ей но м у нім ецьком у альбомі на ф о то гр аф ію , на якій зображ ені
ф ю р ер і дуче (так називали в Італії ватаж ка італійських ф аш истів М ус
соліні). Викликала подив не сам а ф о то гр аф ія , а те, щ о привело цих
диктаторів у серпні 1941 р. у районний центр Ч еркасько ї області. Відо-
м о, щ о сам е під Ум анню на початку то го м ісяця опинилися «в котлі»
дві арм ії П івденно-Західного ф ронту.
Спроби знайти хоч би згад ку про візит двох ф аш истських диктато
рів у наших багатотом них працях, присвячених другій світовій і Великій
Вітчизняній війнам, були марними.
Виник сумнів, чи мав м ісц е такий випадок, чи не є це ф альсиф іка
цією . А л е , продовж ую чи пошуки, м ені вдалося відтворити досить до
кладну картину ц іє ї под ії. В щ оденнику начальника нім ецького ген е
рального ш табу Ф . Гальдера є п ідтвердж ення зустр іч і М уссоліні з Г іт-
л ером в Ум ані з вказівкою то чно ї дати — 28 серпня *.
Д еяк і дані було знайдено також у щ оденнику начальника італійсь
кого генерального ш табу У . К авальєро 2. К о р отко охар актер и зуєм о цей
щ оденник, оскільки про нього у нас, на відміну від щ оденника Гальде
ра, м ало хто знає.
О тж е , це не просто щ оденник, а більш ою м ірою стен о гр аф ічн и й
запис того , про щ о Кавальєро говорив у своєм у робочом у кабінеті, на
ф р о нті, в п о їзд і чи у л ітаку, запис його розпорядж ень, ком ентарів і
розм ов. З а начальником генерального ш табу завж ди невідступно сл ід у
вав стен о гр аф , а в кабінеті Кавальєро був установлений невидимий для
стороннього ока м ікроф он, щ о передавав кож не виголош ене ним слово»
у сусідню кім нату, д е його записував черговий о ф іц ер . Ці записи скла
ли 28 том ів м аш инописного тексту і 5 тис. аркуш ів до кум ентац ії.
Д ля опублікування цих м атеріалів італійське видавництво відібрало
найцікавіші, на його погляд, записи і докум енти . Радянське видання
являє собою скорочений переклад з італійського. На ж аль, нашим
військовим начальникам не дозволялося під час війни вести будь-якг
записи. Том у відрм ості про діяльність органів вищ ого військового ке
рівництва ми черпаєм о в основном у з м ем уар н о ї л ітератури , яка бага
то в чому гріш ить суб 'єктивізм ом .
Як ж е розгорталися події? Як відомо, уж е в липні німецькі плани
щ одо ш видкого загарбання чужих країн зазнали зм ін. Воєнні події н&
всьом у радянсько-н ім ецьком у ф ронті розгорнулися не так, як плану
вали гітлерівські стратеги . Наступ німців зустрів великий опір радянсь
ких військ. Том у ворог змуш ений був перейти в основном у до оборони.
Н епередбачений хід війни змусив Гітлера і вищ е нім ецьке коман
дування внести серйозні корективи в початкові плани і розрахунки. Піс
ля захоплення С м о л енська , в ході якого радянські війська завдали про
тивнику великих втрат, змінилася обстановка на м осковськом у напрям
ку. Великий опір Ч ервоної ар м ії змусив гітлер івське командування ви
рішувати проблем у: куди наступати далі? На М оскву чи повернути
значні частини сил з м осковського напрямку на південь і добиватися
вирішальних успіхів у район1 Києва?
82 /55Л' 0130—5247. Укр. іст. жури. 1*94. № І
Документальні розповіді
Гітлера дедалі б ільш е почала привертати ідея ш видкого захоплення
Д онецького басейну, Кавказу та багатих сільськогосподарських районів
України . 23 липня 1941 р. Кейтель віддав Браухичу розпорядж ення зо
середити зусилля 1-ї і 2-ї танкових груп для захоплення пром ислового
району Х аркова, а потім наступати через Д он на Кавказ. При цьому
планувалося основні сили насам перед спрям увати для загарбання У к
раїни, Криму і центральних районів на Д ону. Гітлер гадав, що до по
чатку осінніх дощ ів німецьким «рухом им з'єднанням пощ астить вийти
до Волги і вступити на Кавказ» 3.
Незваж аю чи на те, що за строкам и і завданнями німецькі плани
провалилися, Гітлер все щ е розраховував закінчити заплановану о п е
рацію «до осіннього листопаду». П роте, щ об вирішити це завдання,
необхідно було поповнити німецькі війська новими силами. Н астала
черга Італії внести свій вклад у затіяний ф ю реро м авантюрний «похід
на Схід».
Спочатку в плани Гітлера не входило залучати Італію для війни про
ти Радянського С о ю зу , оскільки він не вважав ї ї досить сильним со
ю зником і не мав нам іру ділитися здобуткам и сво єї перем оги , яку
планував одерж ати протягом кількох м ісяців. А л е стійкий опір радян
ських військ у перш і дні війни показав Гітлеру нерозум ність відмовля
тися від допом оги Італії. Тим більш е, що М уссоліні всією душ ею рвався
до участі в колоніальному грабеж і на Сході. «Чи не запізняться м о ї
війська в Росію ? — з хвилюванням запитував дуче нім ецького військо
вого аташ е» 4.
Н ареш ті, ЗО червня М уссоліні одерж ав довгож даного листа від Гіт
лера. На початку послання ф ю р ер ділився перш ими враж еннями про
хід операцій на С ході. Він не приховував, що опір російських військ
виявився сильнішим, ніж передбачалося . «Російські солдати б'ю ться ф а
натично»,— зазначав Гітлер і повідомляв, що наявність у росіян 54-
тонних танків було для нім ецького генерального ш табу повною неспо
діванкою . «Я з вдячністю приймаю вашу б лагор од ну пропозицію на
правити експедиційний корпус і винищувальну авіацію на східний театр
воєнних дій»,— повідомляв ф ю р ер М у с с о л ін і5. В кінці листа Гітлер
пропонував дуче зустр ітися на Східном у ф ронті, щ о надзвичайно по
тішило його сам олю бство.
Італійський генеральний ш таб докладав великих зусиль, щ об напра
вити в Росію все найкращ е, щ о м ала в своєм у розпорядж енні Італій
ська арм ія. С ам М уссоліні уваж но стеж ив за п ідготовкою експедицій
ного корпусу. В його голові виношувалися плани збільш ити вклад Італії
в бор о тьб у з Радянським С о ю зо м і довести чисельність військ, щ о на
правлялися на Східний ф ронт, до о д н ієї арм ії. Виступаю чи на засіданні
ради м іністрів 5 липня 1941 р., М уссоліні заявив: «Є одна дум ка, яка
часто приходить мені в голову: після н ім ецької перем оги над Росією
чи не б уд е досить велика диспропорція м іж німецьким та італійським
вкладом у справи осі? В цьому питанні м іститься основна причина, щ о
побудила м ене направити італійські сили на російський ф ронт» 6. А л е
ф аш истський диктатор лукавив, не це було основною причиною. Го
ловним був страх спізнитися до ділення шкури вбитого ведм едя. То
му, готую чи війська на Східний ф ронт, М уссоліні нам агався заручитися
обіцянками економ ічної винагороди за участь у поході. Ф о рм ально він
їх одерж ав від Гітлера, який у своєм у листі від 20 липня писав:
«Крім усього інш ого, для нас б уд е можливим забезпечити на вели
чезном у східном у континенті ті основні економ ічні умови, які, навіть
у разі продовж ення війни, забезпечать для реш ти Європи все
необхідне» 7.
Начальник італійського генерального ш табу У . Кавальєро також був
не проти поправити становищ е воєнної пром исловості за рахунок май
бутніх загарбань, але, маючи досвід співробітництва з гітлерівською
верхівкою , був настроєний досить скептично. Він вважав, що не варто
155N 0130— 5247. Укр. іст. журн., 1994, № 1 6* 83
Документальні розповіді
дуж е розраховувати на ресурси Росії, «оскільки велика частина здоби
чі попаде до німців» 8.
П роте 10 липня 1941 р. італійський експедиційний корпус у складі
трьох дивізій «П асубіо», «Торіно» і «Ч елере» вирушив на схід, «на ве
ликі ратні подвиги в ім'я свящ енної Італії». 226 залізничних еш елонів
через усю Є вропу везли 62 тис. італійців. Під час їх відправлення було
виголош ено багато промов. Генерал М е ссе , який очолю вав експедицій
ний ко рпус, закликав своїх солдатів см іливіш е боротися за У кр аїн у —
«майбутню житницю перем ож ців». В Італії стояла сонячна погода, і,
здавалося, сонце б уде супроводж увати італійців протягом ус іє ї кампа
нії. Ніхто не сум нівався, щ о до зими все б уд е закінчено і доблесні
воїни повернуться до д о м у з бойовими нагородам и.
О днак неприєм ності почалися в ідразу, як тільки експедиційний кор
пус залишив кордони р ідно ї Італії. Рухомий склад, негайно зібраний
з ус іє ї країни, не був підготовлений для тако ї д а л е к о ї подорож і. На
гірсько м у перевалі Бреннера один з еш елонів розірвався навпіл, в р е
зультаті чого 15 солдатів дивізії «П асубіо» вибули із строю .
Ч ерез 27 діб італійці досягли кордонів України . Тут їх планувалося
використати в надто обм еж ених районах. Г ітлер дав розпорядж ення
«за будь-яких ум ов уникнути їх участі у прибереж них районах Чорно
го м оря» і «ні в яком у разі не допускати в Крим», що мав стати тер и
то р ією неподільного владарю вання рейху. Том у командуванню 11-ї ар
м ії, до складу якої повинен був увійти італійський корпус, був даний
секретний наказ використовувати італійців на своєм у лівом у ф ланзі, щ о
розм іщ увався далі від Чорного м оря 9.
Тим часом обстановка для військ П івденно-Західного напрямку на
початку серпня 1941 р. складалася надто несприятлива. П ерш е серпня
був перелом ним днем для 6-ї і 12-ї радянських армій в Ум анськом у
котлі. Вранці командую чі ними П. Г. П онедєлін й І. М . М узиченко доповіли
по рад іо військовій раді ф р о н ту і Ставц і: «Становищ е стало критич
ним. О точення 6-ї і 12-ї армій закінчено... Боєприпасів нем ає. Пальне
закінчується 10. Спроби вирватися з оточення були безуспіш ним и. 7 с е р
пня опір радянських військ був зламаний. З а німецькими даними, під
Ум анню було взято в полон 103 тис. радянських солдатів і о ф іц е р ів 11.
Війська П івденного ф р о н ту лишилися двох армій, ком андую чі ними ген е
рали П. Г. П онедєлін та І. М . М узиченко опинилися в полоні 12.
О точення радянських військ під Ум анню Гітлер розціню вав як д о
сягнення п ерш о ї стр атегічно ї мети групи армій «Південь». Під час ві
зиту ф ю р ер а (4 серпня) в цю групу (м. Борисов) предм етом о бго в о
рення було питання про визначення стратегічних цілей та використання
сил на друго м у етапі операц ії.
6 серпня Гітлер прибув у Бердичів, де в той час розм іщ увалася
ш таб-квартира групи армій «Південь». Тут також продовж увалося о б
говорення плану ‘дальших дій. Як свідчить запис, зроблений Гальдером ,
знову «було поруш ено питання про значення М оскви. Ф ю р е р знову
недвозначно відхилив ці пропозиції. Він знову продовж ував свою піс
ню: «Спочатку м ає бути захоплений Л ен інград ... П отім відбувається
захоплення східно ї частини України . І лише в останню чергу б уд е зд ій
снено наступ з м етою захоплення М оскви» 13.
Потім Рундш тедт доповів про успіх операцій, які проводилися на
ф ронті групи «Південь». Гітлер схвалив це повідом лення. О собливо
йому приємно було почути про успішний наступ танково ї групи Клей-
ста на Кривий Ріг, «оскільки у цьому районі, як він сподівається, є ви
нятково цінні поклади високосортної зал ізно ї руди і велика м еталур
гійна база» 14. По закінченню наради відбувся урочистий прийом на
честь А нто неску , який був нагородж ений Рицарським Хр естом .
Виконуючи наказ Г ітлера, нім ецьке командування для розгро м у
військ П івденно-Західного ф ронту додатково залучило 2-у армію й
розпочало наступ у напрямку С та р о д уб — Конотоп — Гом ель — Черні
84 /55М 0130—5247. Укр. іст. ж у р н 1994, № 1
Документальні розповіді
гів, що створю вало загр о зу правом у крилу і тилу П івденно-Західного
ф р о нту. Враховуючи це, С тавка 19 серпня наказала відвести арм ії цього
ф р о н ту за Д ніпро й організувати о бор ону на його східном у березі*
Н а західном у б ер е з і Д ніпра було наказано утрим увати лиш е Київ 15«
Трохи раніш е н ім ецьке командування наказом від 14 серпня вивело
італійський експедиційний корпус з підпорядкування 11 -ї ар м ії і вклю
чило його до складу танково ї групи Клейста, щ о наступала до Д ніпра
у районі Запоріж ж я і Д ніпропетровська. «М ож на передбачати ,— пише
історик В. Г. С аф р о н о в ,— що одним з головних мотивів такого перепід-
порядкування було те , щ о 11-а армія о держ ала наказ діяти в Криму,
куди італійцям у зв'язку із секретним розпорядж енням Гітлера доступ
не ДОЗВОЛЯВСЯ» 16.
Італійці, які боролися з бездор іж ж ям і в 'язкою українською гря
зю кою , не могли угнатися за танками Клейста і безнадійно відстали.
Д ивізія «П асубіо» загр узл а в грязю ці. Колони італійського корпусу,
розтягнувш ись на сотні кілом етр ів, вийшли з-під контролю свого ко
м андую чого . Тоді Клейст наказав корпусу прибути 29 серпня до Д ніпра
і замінити німецькі частини гарнізонної служ би, звільнивши їх для ви
конання активних завдань.
У другій половині серпня Гітлер запросив М уссоліні на Східний
ф ронт. О станній не примушував довго чекати себ е і 25 серпня прибув
у ставку Гітлера, щ о розм іщ увалася в Растенбурзі. Його супроводж у
вали начальник генерального ш табу Кавальєро, начальник кабінету мі
н істерства закордонних справ А н ф узо і посол у Берліні А л ьф ьєр і. Гітле
р а супроводж ували Кейтель, Р іббентроп, Борман, вищі чини арм ії.
З а словами А н ф узо , який залишив докладне описання візиту, зуст
річі у ставці були заповнені довгими м онологам и Гітлера. Найцікавішим
було визнання ф ю р ер а прорахунків щ одо оцінки потенціалу Радянсько
го С о ю зу . «Росіяни опинилися не тими «степовими напівварварами»,
щ о попали під ярм о м арксизм у, які малю валися Г ітлеру до початку
воєнних дій,— пише А н ф у зо ,— у них була, м абуть, груба, але, щ о най
важ ливіш е, до бра зброя, і вони завзято билися. Хоча Гітлер продов
жував твердити , щ о він знищив Червону арм ію , було ясно, що він на
ш товхнувся на міцний горіх» 17.
Із ставки Гітлера М уссоліні направився в Брест, де розм істився
ш таб Герінга. Командую чий 4-ю нім ецькою арм ією ф ельдм арш ал Клю -
че ознайомив М уссоліні з Б рестською ф о р тец ею , на якій залиш илися
сліди недавніх боїв, розповів ї ї історію . В перш у світову війну ф о р те
цею оволоділи війська н ім ецької арм ії. Тут 15 грудня 1917 р. було
підписано перем ир'я з Росією . Розповів він також про захоплення ф о р
тец і в 1941 р., зазначивши при цьому, щ о в могутній артилерійській
підготовці ш турм у брала участь 210-мм і 600-мм зброя 18.
Н аступного дня спеціальні поїзди повезли двох диктаторів через
Польщ у в групу армій «Південь». Кінцевою точкою була Ум ань, куди
нещ одавно перем істився ш таб Рундш тедта. Чому вибір випав на район
ний центр Ч ер касько ї області? Як уж е зазначалося, основні сили
військ Рундш тедта перем іщ увалися на південь до Д о нбасу та Кавказу.
Гео гр аф ічне ж розм іщ ення Ум ані в ідповідало цьом у напрям ку. Досить
розвинута шляхова м ереж а і наявність аер о д р ом у також були на ко
ристь даного місця ш табу. Певно, важливе значення у виборі ш таб-
квартири відіграла і наявність колиш ньрго м аєтку граф ів Потоцьких з
прекрасним дендропарком «С о ф іївка» .
Л ітак з ф ю реро м і дуче 28 серпня 1941 р. призем лився на аер о
дром і К росне поблизу Ум ані. Д ля їх зустрічі була вишикувала дивізія
німецьких солдатів . Велика частина почестей д істалася Гітлеру, в той
час як М уссолін і сиротливо стояв збо ку . Сам о лю б ство дуче було над
то ураж ене. Потім офіційні ф о то гр аф и заф іксували двох диктаторів,
які нахилилися над раніш е підготовленою великою картою воєнних дій.
І85М 0130- 5247. Укр. іст. журн., 1994, № 1 8?
Документальні розповіді
Після цього Гітлер і М уссоліні відправилися на перехрестя дор іг за
18 км від Ум ані, де був призначений огляд італійських частин, які слі
дували на ф ронт. Це була дивізія «Торіно», що в німецьких докум ен
тах значилася як м еханізована. М уссоліні розраховував показати ї ї Гіт-
л е р у в усій красі, у повній бойовій готовності. П роте ї ї солдати пройшли
від рум унського кордону 1300 км пішки і були досить стом лені. М ото
цикли берсальєрських батальйонів через бездор іж ж я значну частину
ш ляху проїхали на возах і в кузовах вантажних машин. Німці дивилися
на це з похмурими обличчями. Ілюзій з приводу бойових якостей своїх
сою зників у них не залиш илося. Було видно, щ о ці чорняві солдатики
кинуться врозтіч при перш ом у ж пострілі.
Після повідомлення Рундш тедта про хід бойових дій групи армій
«Південь» з 27 липня по 7 серпня 1941 р., які привели до захоплення
Ум ані та оточення 6-ї і 12-ї радянських армій, л ітак з двом а диктато
рам и на борту піднявся в українське небо. І тут трапилося неперед ба
чене. Н есподівано для всіх М уссоліні, який, крім усіх інших титулів, мав
щ е й звання «перш ого пілота італійської ім перії» , заявив, що він осо
б исто хоче вести літак. Н астала гробова тиша. Есесівська охорона, для
яко ї такий крок був рівноцінним зам аху на ф ю рера, перевела погляди
н а Гітлера... Півгодини у літаку панувала напруж ена обстановка. Як
згадував А н ф узо , «всі думали про можливі заголовки газет, в разі якби
керівники держ ав «осі» рухнули на зем лю » 19.
П ісля пересадки на по їзд , який прямував в Італію , М уссоліні пові
домили, щ о Ріббентроп м ає намір опублікувати ком ю ніке про візит, не
погодивш и його з італійською стороною . Д уче був розлю чений. «Пе
р ед ай те німцям,— сказав він,— що я накаж у зупинити по їзд на най
ближчій зупинці і не зруш у з м ісця, поки мені не представлять текст» 2д.
Після то го як докум ент принесли, М уссоліні особливо виділив те місце,
д е йш лося, що він особисто пілотував л ітак, на яком у летів ф ю рер.
Візит М уссоліні в У кр аїн у не вплинув на долю солдатів експеди
ційного корпусу, які продовж ували місити грязю ку на осінніх дорогах.
Д о середини вересня італійські дивізії зосередилися поблизу Д ніпро
петровського плацдарм у, де сили 7-ї н ім ецької ар м ії наштовхнулися
на опір радянських військ і були зупинені. В ідтак брали участь у кіль
кох боях м ісцевого значення.
Під час вступу в Д ніпропетровськ італійські солдати були здивовані
тим*, щ о населення ставилося до них більш ворож е, ніж до гітлерівців.
Причиною цьому були відмітні знаки італійської ар м ії — білі п'ятикутні
зірочки, завдяки яким їх вважали за білогвардійців. «Пізніш е, коли не
порозум іння розв іялося,— пише один з оф іцерів корпусу Д. Ф уск о ,—
таємнича «радіостеп» поширила звістку, щ о ці хлопці у зеленій ф о р
мі — італійці, люди з добрим характером ... і загалом мало здатні на
ж орстокість» 21.
Війна п р о ти ‘ Радянського С о ю зу була не потрібна італійським сол
датам . Вони не поділяли ї ї цілі з ф аш истським керівництвом і не хоті
ли проливати за ці загарбницькі цілі свою кров. Том у інш ого наслідку
бойових дій італійських військ на радянсько-нім ецьком у ф ронті, крім
нищ івної поразки, бути не м огло.
1 Г а л ь д е р Ф. Военньїй дневник.— М., 1971.— Т. 3.— Кн. 1.— С. 104.
2 К а в а л ь с р о У. Записки о войне. Дневник начальника итальянского генераль
ного шта ба.:— М., 1968.
8 Г е л ь д е р Ф . Указ. соч.— С. 177.
4 Ф и л а т о в Г. 0. Восточньїй поход Муссолини.— М., 1968.— С. 19.
6 Там же.— С. 23.
6 Там же.— С. 58.
7 С а ф р о н о в В. Г. Итальянские войска на советско-германском фронте 1941—*
І943.— М., 1990.— С. 29.
8 К а в а л ь е р о У . Указ. соч.— С. 74.
• С а ф р о н о в В . Г. Указ. соч.— С. 29.
66 І53М 0130—5247. Укр. іст. журн., 1994, № 1
Документальні розповіді
10 Центр, арх. Міністерства оборони, ф. 228, оп. 2539, опр. 36, арк. 205—206 (да
л і — ЦАМО).
11 Там же, ф. 500, оп. 12462, спр. 596, арк. ЗО.
12 К оли органи держбезпеки доповіли, що командуючий 12-ї армії здався в по
лон, Сталін наказав віддати його під суд. У жовтні 1941 р. Понедєлін був засуджений
до розстрілу. З трагедією під Уманю був пов'язаний сумно відомий наказ Ставки
270 від 10 серпня 1941 р., в якому говорилося, що Понедєлін, «маючи повну мож
ливість пробратися до своїх, як це зробила більшість частин його армії, не виявив не
обхідної наполегливості і волі до перемоги, піддався паніці, злякався й здався в по
лон ворогу, дезертирував до ворога, здійснивши, таким чином, злочин перед Вітчиз
ною, як порушник військової присяги» (Военно-исторический журнал.— 1988.— № 9.—
'С. 27). У дійсності ж П. Г. Понедєлін попав у полон, будучи тяжко пораненим, в не
притомному стані. Довгі 4 роки гітлерівських таборів не зламали його волі, він гідно
пройшов через усі тортури, знаходячи в собі сили підтримувати ще і падаючих ду
хом. Категорично відмовився від співробітництва з фашистами. Після звільнення та
репатріації в 1945 р. Понедєлін був заарештований і пробув 5 ірокьв уже в радянсько*
му таборі. Після клопотання, направленого Сталіну, його було знову засуджено ї
Л5 серпня 1950 р. розстріляно.
19 Г а л ь д е р Ф . Указ. соч.— С. 247.
14 Ж Є
15 ЦАМО, ф. З, оп. 11556, спр. 1, арк. 376.
16 С а ф р о н о в В. Г. Указ. соч.— С. 33.
17 Ф и л а т о в Г. С. Указ. соч.— С. 30.
11 К а в а л ь е р о У . Указ. соч.— С. 80.
19 Ф и л а т о в Г. С. Указ. соч.— С. 31.
*• Там же.— С. 32.
21 Там же.— С. 41.
/5 5 * 0130—5247. У/ср. іст. журн,„ 1994. М 1 87
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-212628 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-19T19:24:50Z |
| publishDate | 1994 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Петров, Б.М. 2026-02-09T08:44:19Z 1994 Що робили Гітлер і Муссоліні в Умані у серпні 1941 p.? / Б.М. Петров // Український історичний журнал. — 1994. — № 1. — С. 82–87. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/212628 uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Документальні розповіді Що робили Гітлер і Муссоліні в Умані у серпні 1941 p.? Что делали Гитлер и Муссолини в Умани в августе 1941 г.? Article published earlier |
| spellingShingle | Що робили Гітлер і Муссоліні в Умані у серпні 1941 p.? Петров, Б.М. Документальні розповіді |
| title | Що робили Гітлер і Муссоліні в Умані у серпні 1941 p.? |
| title_alt | Что делали Гитлер и Муссолини в Умани в августе 1941 г.? |
| title_full | Що робили Гітлер і Муссоліні в Умані у серпні 1941 p.? |
| title_fullStr | Що робили Гітлер і Муссоліні в Умані у серпні 1941 p.? |
| title_full_unstemmed | Що робили Гітлер і Муссоліні в Умані у серпні 1941 p.? |
| title_short | Що робили Гітлер і Муссоліні в Умані у серпні 1941 p.? |
| title_sort | що робили гітлер і муссоліні в умані у серпні 1941 p.? |
| topic | Документальні розповіді |
| topic_facet | Документальні розповіді |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/212628 |
| work_keys_str_mv | AT petrovbm ŝorobiligítlerímussolínívumaníuserpní1941p AT petrovbm čtodelaligitlerimussolinivumanivavguste1941g |