Насилля — головний аргумент більшовизму

У статті розглядається марксистсько-ленінське ставлення до насильницьких дій у політиці, аналізується використання керівними колами Комуністичної партії насилля як головного аргумента своєї політики щодо імущих верств населення, колег по революційній боротьбі, а головне — значної частини комуністів...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Український історичний журнал
Дата:1992
Автор: Курносов, Ю.О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 1992
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/212930
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Насилля — головний аргумент більшовизму / Ю.О. Курносов // Український історичний журнал. — 1992. — № 1. — С. 3–18. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті розглядається марксистсько-ленінське ставлення до насильницьких дій у політиці, аналізується використання керівними колами Комуністичної партії насилля як головного аргумента своєї політики щодо імущих верств населення, колег по революційній боротьбі, а головне — значної частини комуністів та мільйонних мас співгромадян. Акцентується увага на поступовому зростанні опору насильству, всезаборонству, обмеженню прав і свобод людини. Йдеться про конкретних учасників цього опору — тих, хто суспільні інтереси ставив вище за особисті і цим самим наближав час демократії, що кінець кінцем зумовило розвал самої партії. В статье рассматривается марксистско-ленинское отношение к насильственным действиям в политике, анализируется использование руководящими кругами Коммунистической партии насилия как главного аргумента своей политики в отношении зажиточных слоев населення, коллег по революционной борьбе, а главное — значительной части коммунистов и миллионных масс сограждан. Акцентируется внимание на постепенном возрастании сопротивления насилию, всезапрещению, ограничению прав и свобод человека. Речь идет о конкретных участниках этого сопротивления тех, кто общественные интересы ставил выше личных и этим самым приближал время демократии, что в конце концов обусловило развал самой партии.
ISSN:0130-5247