В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки
Рецензія на видання: В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки. К. : Либідь, 1991.-- 443 с.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Datum: | 1992 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
1992
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/212972 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки / В.О. Замлинський // Український історичний журнал. — 1992. — № 1. — С. 151–154. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860297644512903168 |
|---|---|
| author | Замлинський, В.О. |
| author_facet | Замлинський, В.О. |
| citation_txt | В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки / В.О. Замлинський // Український історичний журнал. — 1992. — № 1. — С. 151–154. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Рецензія на видання: В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки. К. : Либідь, 1991.-- 443 с.
|
| first_indexed | 2026-03-21T18:34:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
К Р И Т И К А Т А Ь І Ь А іи і І'Л Ч 'іл
В . М . Д а н и л е н к о , Г . В . К а с ь я н о в , С . В . К у л ь ч и ц ь к и й .
С Т А Л І Н І З М Н А У К Р А Ї Н І : 2 0 — 3 0 - т і р о к и .
К . : Л и б і д ь , 1 9 9 1 . — 3 4 3 с.
Кожна історична епоха, держава, релігія лишають по собі пам’ять
значними архітектурними спорудами, палацами, книгами. Сталінізм
також полишив по собі пам’ять. Недобру пам’ять ГУЛАГів, зламаного
життя не лише окремих людей, а й цілих народів, пам’ять страху і то
талітаризму. Все це повною мірою відчула на собі й Україна, про що
переконливо свідчить книга українських істориків В. М. Даниленка,
Г. В. Касьянова та С. В. Кульчицького, яка нещодавно вийшла в світ.
Коли я розділ за розділом читав цю колективну працю, в мене все
більше й більше утверджувалося переконання у специфічності її місця
в нашій оновленій історіографії. І не лише тому, що її автори одними з
перших розкривають зміст сталінізму, його згубне втручання у такі сфе
ри суспільного життя України, як економіка, ідеологія та культура, а й
тому, що завдяки наведеним фактам книга беззаперечно свідчить, з яки
ми жорстокостями, порушеннями найелементарніших понять про спра
ведливість відбувалися на Україні становлення, розвиток і зміцнення
бюрократичної партійної диктатури, тимчасом як участь народу в
державному житті зводилася до пустої формальності. Це — історія
тотального насильства над народом, здійснюваного в ім’я найгуман-
ніших цілей.
Роблячи цей висновок на самому початку аналізу рецензованої
праці, хочеться, однак, зауважити, що з усього змісту книги відчува
ється — розгляд поставлених у ній питань був для авторів не з легких.
Адже з погляду нинішніх відкритості та різноманітності суджень про
ті чи інші факти й події багато раніше усталених понять, зокрема
й тих, які формувалися і утверджувалися не так давно, потребували
нових пояснень чи уточнень. І одне з них — «сталінізм». Автори пи
шуть: «Сталінізм не є специфічною ознакою нашої країни або соціа-
ї"°му. Це один з варіантів тоталітаризму, в різні часи тією чи іншою
мірою притаманного будь-якій суспільній формації. Але у нас в силу
багатьох конкретно-історичних обставин він виявився в надзвичайно
гіпертрофованій формі, продемонстрував дивовижну живучість, і його
наслідки не зжиті ще й до сьогодні» (с. 3).
Думаю, що не в усьому з цим визначенням сталінізму та його гет
нези можна погодитися, і насамперед тому, що за останні роки в ра
дянській публіцистиці й суспільствознавстві правомірно утвердилися
два поняття — «сталінізм» і «сталінщина» з різними відтінками зна
чень. Розгляд і оцінка скоєного на Україні в 20—30-ті роки базуються
в книзі на суворо документальній основі. Будь-який наведений у ній
факт — достовірний і підтверджений не одним джерелом. Мабуть, са
ме тому викладений і проаналізований дослідниками матеріал справ
ляє такий сильний емоційний вплив, що їхні думки й висновки органіч
но випливають з цих неспростовних документів і фактів.
Розглядаючи економічні підвалини сталінізму, автори, зокрема,
правомірно вважають, що визначити, наприклад, глибинну суть та міру
соціалістичності воєнного комунізму і непу неможливо, грунтуючись
лише на ленінських оцінках. Сьогодні особливо видно їх суперечливість
І мінливість. Важливим у цьому плані є розгляд у книзі наслідків
/55АГ 0130—5247. Укр. іст. журн., 1992, № 1 151
Критика та бібліографія
втручання Леніна в хід тогочасного історичного процесу в країні, його
позицій щодо запровадження в ній соціалізму, конкретної програми
побудови якого він не мав. За цих умов перетворення Сталіним у своїх
корисливих цілях ленінської спадщини на абсолютний еталон істини
й досконалості, а себе — на єдиного монопольного інтерпретатора цієї
спадщини відкрило шлях до насаджування в суспільстві культу його
особи. Про це свідчать і політика Сталіна в період воєнного комунізму,
і сталінська «автономізація» країни, і, як пишуть автори, «підхльосту
вання» індустріалізації та «всеосяжна колективізація», які зумовили
утвердження командної економіки з усіма * її наслідками. Одним з них
став голодомор 1933 р.
Реконструюючи цю жахливу трагедію нашого народу, автори пока
зують її причини, організаторів і винуватців: Сталіна, Молотова, Ка-
гановича, ГІостишева та інших діячів партії і держави. Це на їх совісті
лежить доведення українського народу до небаченого голоду, людоїд
ства і трупоїдства, до страху перед постійними чистками й репресіями.
За словами авторів, своєю книгою вони аж ніяк не мали на меті
довести, ніби в нашій республіці сталінізм та вчинені ним злочини ма
ли якісь особливості, притаманні лише даному регіонові якості. Може,
це й так. Однак те, що Сталін та його поплічники мали щодо України
свою особливу позицію, — також незаперечний факт. І не лише тому,
що республіці належало важливе місце в економіці країни, а й тому,
що народ України, її інтелігенція несли в собі такі демократичні й во
лелюбні традиції, які становили неабияку загрозу всій системі сталі
нізму з її авторитарністю, тоталітарністю, гіпертрофованнм класовим
підходом до життя суспільства, цілковитою зневагою до людської осо
бистості та ін. Може, саме тому на Україні раніше, ніж в інших регіо
нах Радянського Союзу, розпочалися насаджування командно-адмініст
ративної системи, декласування селянства, зведення робітничого класу
(під гаслом перетворення його в авангард суспільства) до рівня «дер
жавних трудових ресурсів» з фактичним позбавленням прав на управ
ління країною й виробництвом, хрестовий похід на українську інтелі
генцію. Все це відбувалося, як зазначають автори, в «національному
розрізі»: насильства й репресії, розпалювання на Україні атмосфери
ненависті та доносительства чинилися під приводом боротьби проти
«українського буржуазного націоналізму». Важливим у цьому плані е
розгляд у книзі ідеологічних проявів сталінізму, висвітлення механіки
його впливу на формування суспільної свідомості. Тут автори зосере
дили свою увагу на таких проблемах, як необхідність насильства у
здійсненні Жовтневої революції та в подальшому втіленні в життя її
ідей; насаджування Сталіним суцільної одноманітності в галузі ідео
логії, зведення її до єдиної — марксистської, яка стала офіційною для
тоталітарного режиму, охопивши всі сфери суспільної свідомості; ство
рення у зв’язку з цим ідеологічних жупелів, кожен з яких виконував
певні політико-ідеологічні функції (зокрема, «націоналізм» та «націо-
нал-ухильництво» на Україні); аналіз культу особи як складової части
ни ідеології й практики сталінізму, та ін.
Будь-яка з названих тут проблем, будучи складовою частиною
міфології сталінізму, заслуговує на предметний аналіз. Згрупувавши їх
в одному розділі, автори, однак, зуміли на конкретних фактах розкри
ти генезу кожної з них. Причому магістральною лінією їх теоретичного
аналізу став чисто фактологічний підхід, який дав можливість наочно
показати злочинність перед суспільством як винайдення, так і практич
ного застосування цих жупелів. Для їх реалізації потрібен був особли
вий тип людини, не обтяженої ніякими нормами моралі, совісті і честі*
здатної будь-якої миті, коли це було потрібно керівництву, вдатися до
насильства, терору, примусу. Автори слушно наводять щодо цього дум
ку М. О. Бердяєва: «Виник новий тип мілітаризованої людини. На від
міну від старого типу інтелігента він гладенько поголений, підтягнений^
І85М 0130—5247. Укр. іст. журн., 1992, № 11 5 2
з твердою і стрімкою ходою, він має вигляд завойовника, він не пере
бирає засобів і завжди готовий до насильства, він захоплений волею
до влади і могутності, він пробивається у перші ряди, він бажає бути
не тільки руйнівником, але й будівником і організатором».
Саме такі люди й були потрібні Сталіну для здійснення своєї по
літики, утвердження свого єдиновладдя та знищення неугодних. Це во
ни, за його вказівкою, здійснили насильницьку колективізацію селян
ства, викривали «шкідництво» старої інтелігенції, громили так званий
«правий ухил» в партії та профспілках, боролися проти «націоналізму»
й «націонал-ухильництва» на Україні... І все це вершилося іменем Ле
ніна, єдиним наступником якого вважав себе Сталін.
Автори вбачають у цьому, і з ними слід погодитися, велику траге
дію В. І. Леніна, який сам закликав до тотального насильства щодо
всіх, хто, на його погляд, заважав будівництву «нового життя», ставля
чи в один ряд «багатіїв», «шахраїв» та «буржуазні елементи». «Ніякої
пощади цим ворогам народу, — закликав В. І. Ленін у статті «Як ор
ганізувати змагання?» (Повне зібр. творів. — Т. 35. — С. 194), — во
рогам соціалізму, ворогам трудящих. Війна не на життя, а на смерть
багатим і їх блюдолизам, буржуазним інтелігентам, війна шахраям,
дармоїдам і хуліганам».
Що тут можна сказати? Цей ленінський заклик не виявляти ніякої
пощади інтелігентам коштував нашій країні життя сотень тисяч пере
дових людей, які мислили і вже тому були для Сталіна ворогами. Він
розв'язав диктаторові руки для здійснення цього злочину як на Украї
ні, так і по всій країні.
Сталінська практика, за ленінським висловом, «очищення землі ро
сійської від усяких шкідливих комах» була зведена на рівень повсяк
денного буття. Вона давала можливість Сталіну розправитися не
лише зі своїми особистими супротивниками та опонентами, а й
з усіма, хто так чи інакше не вкладався в прокрустове ложе то
талітарної системи.
Критичний аналіз сталінщини привів авторів до висновку, що
«унаслідок діяння ідеології та практики сталінізму в радянському су
спільстві швидко танули ряди інтелігенції, здатної до незалежності в
поглядах, критичного мислення» (с. 231). їх місце займали пристосу
ванці і кар'єристи, які сприяли становленню та зміцненню ідеології
сталінізму, адміністративно-командної системи.
Цей висновок повною мірою стосується й проблеми «Сталінізм і
культура». Розглядаючи її, автори показали, що система адміністру
вання у культурі та колективізація творчої праці призвели до втрати
найголовнішого — життєдіяльності культури та її носія — митця. Тема
загибелі духовного світу людини в умовах сталінізму, його моральних
цінностей проходить через усі частини книги, хоча п неоднаковою мі
рою, як й інші сторони та аспекти цього явища. 1 цілком зрозуміло, що
не може не виникнути думки й про такий гострий сюжет, як різні фор
ми опору сталінізмові, який лише побіжно згадано в рецензованому
дослідженні.
Зрозуміло, що не всі проблеми, заявлені в книзі, авторам вдалося
розкрити з достатньою повнотою. Якщо говорити про причини цього,
то першою з них є, очевидно, складність з джерелами. Зміст книги
більше відповідає темі «Сталінщина на Україні», бо сталінізм — то
лише її теоретичний аспект. Думаю, розгляд цього положення сприяв
би чіткішим висновкам як по всій книзі, так і по окремих її розділах.
Особливо це стосується оцінки об’єктивних і суб’єктивних причин ви
никнення й розвитку сталінської моделі соціалізму, її трагічних наслід
ків. У цілому вони зумовили парадоксальну ситуацію, при якій сталін
ська концепція всебічного зміцнення державної влади трудящих па
практиці вилилася в монопольну диктатуру партійних функціонерів і
практично призвела до знищення демократичних засад держави.
/55Я 0130—5247. Укр. іст. журн., 1992, № 1 153
Однак усс це можна розглядати як побажання на майбутнє. Що ж
до вже зробленого авторами, то, безумовно, вони, а в їх особі і всі істо
рики, зрушили важливу проблему, яка вимагала не лише глибокого
аналізу причин явищ і подій цього складного періоду, а й сміливого,
всебічного їх осмислення.
В цілому зміст книги змушує читача іншими очима подивитися на
нашу радянську історію, на «здобутки соціалізму», ідеологію марксиз-
му-ленінізму. Практика радянського життя, зумовлена цією ідеологією
і проаналізована в книзі, змістила наголоси над основними поняттями
революції, нової, соціалістичної дійсності, нашого героїчного й славно
го минулого, яке постає в жахливій, болючій, нестерпній реальності.
В. О. ЗАМЛИНСЬКИИ (Київ)
Одержано 09.09.9!
До уваги авторів!
«Український історичний журнал» приймає рукописи у двох примірни
ках у такому обсязі: статті — до 1 авт. арк., повідомлення — 20 сторі
нок, замітки — 12— 15, матеріали в розділ «Наш календар» — 8— 10,
рецензії — 6— 7, хроніка та інформація — 2— 3 сторінки машинопису.
Матеріали мають бути надруковані через два інтервали (включаючи
науковий апарат).
154 /55Аг 0130—5247. Укр. іст. журн., 1992, № 1
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-212972 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T18:34:44Z |
| publishDate | 1992 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Замлинський, В.О. 2026-02-15T08:52:57Z 1992 В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки / В.О. Замлинський // Український історичний журнал. — 1992. — № 1. — С. 151–154. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/212972 Рецензія на видання: В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки. К. : Либідь, 1991.-- 443 с. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Критика та бібліографія В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки Article published earlier |
| spellingShingle | В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки Замлинський, В.О. Критика та бібліографія |
| title | В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки |
| title_alt | В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки |
| title_full | В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки |
| title_fullStr | В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки |
| title_full_unstemmed | В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки |
| title_short | В. М. Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки |
| title_sort | в. м. даниленко, г. в. касьянов, с. в. кульчицький. сталінізм на україні: 20—30-ті роки |
| topic | Критика та бібліографія |
| topic_facet | Критика та бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/212972 |
| work_keys_str_mv | AT zamlinsʹkiivo vmdanilenkogvkasʹânovsvkulʹčicʹkiistalínízmnaukraíní2030tíroki |