Новітні технології використання вугілля в енергетиці

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2006
Main Authors:	Корчевой, Ю.П., Півняк, Г.Г.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2006
Subjects:	Наукові доповіді
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2130
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Новітні технології використання вугілля в енергетиці / Ю.П. Корчевой, Г.Г. Півняк // Вісн. НАН України. — 2006. — N 2. — С. 51-58. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859866311958462464
author	Корчевой, Ю.П. Півняк, Г.Г.
author_facet	Корчевой, Ю.П. Півняк, Г.Г.
citation_txt	Новітні технології використання вугілля в енергетиці / Ю.П. Корчевой, Г.Г. Півняк // Вісн. НАН України. — 2006. — N 2. — С. 51-58. — укр.
collection	DSpace DC
first_indexed	2025-12-07T15:48:32Z
format	Article
fulltext	ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 2 51 Сьогодні гостро актуальними стали про� блеми зниження будь�яких видів втрат і підвищення ефективності роботи транспор� тних енергетичних систем. Так, газотурбінні установки потужністю 16 МВт, що діють на газоперекачувальних станціях для приводу нагнітачів природного газу, викидають в ат� мосферу теплову енергію, еквівалентну 60— 70% усієї споживаної. Коефіцієнт корисної дії таких установок не перевищує 32%. Цю енергію доцільно використовувати для до� даткового виробництва електроенергії, що йде на власні потреби і потреби підприємств чи житлових масивів, розміщених поблизу компресорних станцій. За оцінками екс� пертів «Укртрансгазу», сумарна додаткова електрична потужність, яку можна отрима� ти від утилізації теплової енергії, що виді� ляється газокомпресорними агрегатами Ук� раїни, сягає 1,5 млн кВт. Інший ефективний шлях — це вироблення на компресорних станціях холоду за допомогою установок, які утилізували тепло газотурбінних двигунів. Використання таких установок для охолод� жування транспортованого газу допоможе приблизно на 8–10% підвищити продук� тивність магістральних трубопроводів. Утилізація теплових вторинних ресурсів на газокомпресорних станціях потрібна та� кож для дотримання екологічних вимог, що висуваються до великих енергетичних об’єктів згідно з Кіотським протоколом. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОРИСТАННЯ ВУГІЛЛЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ Ю.П. КОРЧЕВОЙ, академік НАН України, Г.Г. ПІВНЯК, академік НАН України Електроенергетика є однією з найважливі� ших галузей господарювання, основою еко� номіки України. Загальна потужність електро� станцій, які працюють на Об’єднану енергетич� ну систему України, становить 53,9 млн кВт. У 2004 р. виробіток електроенергії елект� ростанціями Мінпаливенерго досяг майже 181 млрд кВт·год, із яких одержано, %: на атомних електростанціях — 48; на теплових — 45,5; на гідроелектростанціях — 6,5; від нетрадиційних джерел — 0,005. Як бачимо, у забезпеченні України елект� роенергією провідну роль відіграє атомна енергетика (табл.1). При цьому слід пам’ята� ти, що АЕС працюють у базовому режимі і тому успішно функціонувати можуть тільки у гнучкій комбінації з маневреними типами генерації електроенергії. Найбільшою маневреністю відзначаються гідроелектростанції, але їхня частка у виро� бітку електроенергії досить незначна, голов� не — ми не можемо її істотно збільшити че� рез обмеженість гідроресурсів України. Примітка. Виробництво електроенергії вітровими двигу� нами у 2004 р. – 7,7 млн кВт·год; у чисельнику — млрд кВт·год; у знаменнику — %. Тип станцій Таблиця 1. Структура виробництва електроенергії Об’єднаною енергетичною системою України за роками 1991 2000 2004 ТЕС 182,5 / 65,9 76,34 / 44,7 73,34 / 40,5 АЕС 75,13 / 27,2 77,34 / 45,3 87,02 / 48 ГЕС 11,90 / 4,3 11,38 / 6,7 11,75 / 6,5 Блок�станції 7,24 / 2,6 5,67 / 3,3 9,20 / 5,0 та комунальні ТЕЦ 52 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 2 Енергоносій Таблиця 2. Структура енергоресурсів у виробництві електричної енергії і тепла тепловими електростанціями України за роками 1991 1997 2000 2003 2004 Примітка: у. п. — умовне паливо. Вугілля млн т 37,9 29,9 26,5 27,9 25,5 млн т у. п. 22,7 18,0 15,5 20,0 18,5 % 31,3 52,3 52,4 63,9 62,3 Мазут Те саме 11,0 1,3 0,2 0,2 0,07 15,1 1,8 0,3 0,3 0,1 20,8 5,2 0,9 1,0 0,3 Природний газ млрд м3 30,2 12,8 12,1 9,7 9,6 млн т у. п. 34,7 14,6 13,7 11,0 11,1 % 47,9 42,5 46,7 35,1 37,4 Р а з о м млн т у. п. 72,5 34,4 29,5 31,3 29,7 Одиниця виміру І нарешті — теплова електроенергетика, яка працює на вугіллі та природному газі (табл. 2). У 2004 р. з 9,6 млрд м3 газу, що вит� ратила енергетична галузь, майже 4 млрд м3 пішло на підтримку горіння вугілля у фа� кельних вугільних котлах. Взагалі за останнє десятиліття динаміка зміни структури гене� руючих потужностей характеризується стійкими показниками для атомної енергети� ки, незначним зниженням генерації — на ву� гільних енергоблоках та прискореним падін� ням — на газових. Уже нині можна передба� чити, що природний газ як енергоносій не відіграватиме істотної ролі у стратегічному розвитку енергетики України. Його викори� стання обмежиться комунальною та, частко� во, промисловою сферами. Так само в енер� гетиці свого часу скоротилася частка мазуту (див. табл. 2). Тобто другим стратегічним енергоносієм для нашої держави є вугілля, розвіданих запасів якого вистачить на сотні років. На рис. 1 представлено загальні запа� си енергетичного вугілля, а також ті, що пе� ребувають на балансі: 91,5% у Донецькому, 5,8% — у Дніпровському басейнах, 1,22% — у Дніпровсько�Донецькій западині. Вугільні станції України споживають велику частку газу для горіння. Це пов’язано з такими фак� торами (рис. 2). 1. Основу енергетики України становлять 104 блоки теплових електричних станцій, більша частина яких побудована у 60–70�ті роки минулого століття, 91 з них працює на пилоподібному вугіллі. 90% усіх блоків мо� рально та фізично застаріли, вже відпрацю� вали свій розрахунковий ресурс (100 тис. год). Понад 70% енергоблоків перевищили гра� ничний (170 тис. год) ресурс роботи, а поло� вина взагалі перебуває за межею граничного зносу. 2. Упродовж останніх 15 років на пило� вугільні електростанції постачається вугілля із зольністю, що перевищує розрахункову. А це потребує для підтримки теплового наван� таження топки спалювання значних додатко� вих об’ємів природного газу (до 30% за теп� лом). Таке спільне спалювання збільшує не� допал вуглецю (до 30%) та знижує ККД котлоагрегату. 3. Робота пиловугільних котлів усклад� нюється ще й тим, що вони працюють у ма� неврених, непередбачених проектом режимах. А це призводить до швидкого зносу обладнан� ня, додаткових витрат газу, і, як наслідок, збільшення частки умовного палива на виро� біток 1 кВт·год електричної енергії (рис. 3). Вихід із цієї складної ситуації ми вбачає� мо у подовженні ресурсу роботи ТЕС за ра� ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 2 53 Рис.1. Розвідані запаси енергетичного вугілля в Ук� раїні, млрд т: загальні — 90,81; балансові — 31,94 Рис. 2. Технічний стан енергоблоків Мінпаливенерго України за ресурсом роботи на 01.01.2005 р. Рис. 3. Витрати умовного палива на відпуск електро� енергії ТЕС Мінпаливенерго України хунок модернізації та реконструкції, впро� вадженні високоефективних, екологічно чи� стих вугільних енерготехнологій. Розглянемо детальніше ці два шляхи. Перший — подовження ресурсу роботи ТЕС. У котлоагрегатах, які ще не виробили свій граничний ресурс, можна провести мало� витратну реконструкцію зі встановленням газощільних екранів, заміною систем пило� живлення, пальників (наприклад, розроблених в Інституті вугільних енерготехнологій (ІВЕ) НАН та Мінпаливенерго України пальників з термохімічною підготовкою високозольно� го антрациту або передтопки — запалювачі фонтануючого шару тощо) (рис. 4). Кілька слів стосовно пальників з термо� хімічною підготовкою (ТХП) вугілля для спа� лювання високозольного антрациту. Процес відбувається, як правило, в модернізованому пальниковому пристрої і не спричинює знач� них змін у транспортних магістралях та конст� руктивному виконанні котлоагрегату. Техноло� гія термохімічної підготовки високозольного антрациту — це швидкісне нагрівання твердо� го палива високотемпературним, хімічно ак� тивним теплоносієм (наприклад, продуктами згоряння органічного палива). В результаті ТХП створюється високотемпературне дво� фазне паливо, що складається з летких, газо� подібних продуктів газифікації та коксового залишку з властивостями, які відрізняться від властивостей первинного антрацитового пилу. Така підготовка вугільного пилу дає змогу іс� тотно зменшити витрати газу або мазуту на під� свічування факела, втрати з механічним недо� палом, викиди оксидів азоту в довкілля. Для масштабнішої реконструкції котлоаг� регатів із заміною проектного палива на ви� сокозольне (до 30%) можна рекомендувати реконструкцію топки на «арочну» зі вста� новленням плечових шлакових передто� пок, як на котлі №8 Зміївської ТЕС (рис. 5). Реконструкція котлоагрегату ТПП�210А з монтуванням у нижній частині топки плечо� Кількість блоків ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 254 Рис. 4. Пальник з термохімічною підготовкою палива для факельних котлоагрегатів, що спалюють антрацит: 1 — змінний равлик центрального повітря; 2 — равлик пиловугільної суміші; 3, 5 — існуючі газові магістралі; 4, 6 — підводи і завихрювачі вторинного повітря; 7 — канал вторинного вугілля; 8 — канали вторинного по� вітря; 9 — муфель вих шлакових передтопок виконана для по� довження часу перебування паливних часто� чок у топці, підвищення температури горін� ня і, як результат, — зростання конверсії вугілля, а також повернення леткої золи на допалення у топку. Для реалізації цієї ідеї значно збільшено об’єм топки в її нижній ча� стині, а пальники розміщено на існуючих пле� чах вертикально вниз. Плечові передтопки торкретовані для зменшення витрат тепла в зоні запалення і горіння та підвищення тем� ператури (до 1700–1800 °С) у них і нижній частині топки. Котлоагрегат працює таким чином. Основ� на частина процесу спалювання — понад 90% вугілля вигорає у плечових передтопках. Сю� ди також у вигляді шлаку виводиться майже 50% золи. Летка зола з електрофільтрів част� ково повертається на допалення у плечові передтопки, а частково системою гідрозоло� видалення виводиться у відвал. Цей котлоаг� регат після реконструкції дасть змогу спалю� вати антрацит зольністю до 30% та регулюва� ти навантаження у межах 70–100% без підсвічування, причому ККД котла сягне 87%. Але запровадження плечової топки не зні� має питань очищення вихідних газів від ок� сидів сірки й азоту і є лише модернізацією іс� нуючого котлоагрегату. Інститутом вугільних енерготехнологій у рамках робіт з введення в експлуатацію кот� ла №8 Зміївської ТЕС здійснено такі заходи: вибір оптимального складу палива з ура� хуванням реакційної здатності вугілля, температури плавкості золи тощо; розробку рекомендацій з оптимізації про� цесу горіння у шлакових передтопках (виз� начення оптимальної температури горіння, пропорції первинного і вторинного повіт� ря, розрахунки необхідної температури пі� дігріву первинного повітря, тонни помелу вугілля та ін.); підготовку рекомендацій зі створення су� мішей пісного вугілля та антрациту перед їх подаванням до котла. Другим, найперспективнішим шляхом розвитку енергетичної галузі, є впроваджен� ня високоефективних й екологічно чистих технологій термічної переробки твердого палива. Основою цих технологій є нове об� ладнання, яке забезпечує оптимізацію проце� су горіння й отримання тепла: Рис. 5. Реконструкція блоку №8 Зміївської ТЕС з мон� туванням плечових передтопків ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 2 55 Рис. 6. Схема установки для спалювання вугілля у цир� кулюючому киплячому шарі: 1 — циклон, 2 — топка, 3 — теплообмінник киплячого шару, 4 — електрофільтр, L�клапан • пиловугільні котли на надкритичні пара� метри пари із системами сірко� й азотоо� чищення; • котли циркулюючого киплячого шару, що працюють в умовах атмосферного тиску, і котли киплячого шару підвищеного тиску; • парогазові установки з внутрішньоцикло� вою газифікацією вугілля у потоці та спа� люванням у киплячому шарі під тиском. Вагомий внесок у розробку та впрова� дження в українську теплоенергетику високоефективних, екологічно чистих техно� логій протягом останніх двох десятиліть зро� бив Інститут вугільних енерготехнологій НАН та Мінпаливенерго України. У рамках фундаментальних НДР, викону� ваних інститутом, визначено основні зако� номірності, кінетичні та динамічні характе� ристики взаємодії вугілля і коксів різного ступеня метаморфізму з багатьох регіонів світу з газами�реагентами у широкому діа� пазоні зміни зольності вугілля, температур реагування, концентрації і тиску газу�реа� генту. На основі цих робіт створено методики розрахунку топок і реакторів для спалюван� ня та газифікації вугілля у потоці та цирку� люючому киплячому шарі за атмосферного і підвищеного тисків, адаптовано існуючі тех� нології киплячого шару для українського енергетичного вугілля, розроблено технології спалювання високозольного, високосірчис� того вугілля і відходів вуглезбагачення у цир� кулюючому киплячому шарі, спалювання та газифікації енергетичного вугілля у кипля� чому шарі під тиском для парогазових уста� новок на твердому паливі. Результати дослі� джень використані не тільки багатьма провід� ними зарубіжними фірмами, а й впроваджені у першому українському енергетичному котлоагрегаті циркулюючого киплячого шару для блоку №4 Старобешівської ТЕС продуктивністю 670 т пари на годину та елек� тричною потужністю 210 МВт (рис. 6 і 7). Блок №4 Старобешівської ТЕС введено в експлуатацію 1961 року. Напрацьований час на початок реконструкції (квітень 1997 р.) дорівнював 232 тис. год. Встановлений новий ЦКШ�парогенератор розраховано на спалювання шламів із накопи� чувачів збагачувальних фабрик (зольність — майже 55%, вологість — 22,5, вміст летких фракцій — 5%). Рис. 7. Енергоблок №4 електричною потужністю 210 МВт Старобешівської ТЕС з циркулюючим кип� лячим шаром: ліворуч — димар звичайного енергобло� ка ТП�100 (значні викиди шкідливих газів та пилу); праворуч — димар ЦКШ�ененргоблока, який забезпе� чує викиди у межах європейських норм 56 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 2 Рис. 8. Схема технології спалювання вугілля у киплячому шарі під тиском Технологія атмосферного ЦКШ забез� печує зниження викидів оксидів азоту до 200 мг/нмі за рахунок низької температури у камері топки (850–900 °С) та концентрацію оксидів сірки — до 200 мг/нмі — завдяки її зв’язуванню вапняком. Котел оснащений новим електрофільтром, який дав змогу зменшити викиди твердих часточок до євро� пейських норм (<50 мг/нмі). Особливістю цього котла є спалювання ву� гільних часточок з багаторазовою циркуля� цією за рахунок встановлення виносного циклона. Слід зазначити, що під час спалю� вання у ЦКШ частка вуглецю у циркулю� ючому матеріалі — всього 3–5%. Діапазон регулювання становить 50–100% номіналь� ного навантаження без погіршення техноло� гічних показників процесу. ІВЕ проведено такі роботи з реалізації тех� нології ЦКШ на Старобешівській ТЕС: • здійснено адаптацію технології до українсь� кого антрациту та його шламів (визначено оптимальну температуру горіння, співвід� ношення первинного і вторинного повітря, кальцію і сірки, що забезпечує зв’язування понад 90% оксидів сірки, мінімальну темпе� ратуру рециркулюючого коксозольного за� лишку, оптимальний розмір паливних час� точок); • з’ясовано, що максимальна частка шламу, який подається до котлоагрегату, не має перевищувати 85%; • створено методики та проведено розра� хунки висоти топки ЦКШ і діаметра його циклонів, підготовлено рекомендації щодо розміщення теплообмінних повер� хонь. Окрім того, спеціалісти ІВЕ виконали тех� нічну експертизу проектів сушарок і ЦКШ� котлоагрегатів під час проведення тендера на реалізацію цього проекту. Iнший приклад високоефективної, еколо� гічно чистої вугільної технології — спалю� вання у киплячому шарі під тиском (КШТ) для парогазових установок на твердому паливі (рис. 8). Її основні переваги: мож� ливість створення енергоблоку з високим ККД (42–44%), малими габаритами установ� ки, що дає змогу монтувати КШТ�котлоаг� регати у комірках старих блоків, низькі ви� киди оксидів сірки й азоту (< 200 мг/нм3), ДИМОВА ТРУБА ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 2 57 широкий діапазон використовуваних палив (високосірчистих та з вмістом золи до 50%). Максимальна потужність блоків, які вже працюють за КШТ�технологією, становить 360 МВт. Особливістю процесу спалювання у КШТ є високий тиск повітря у котлоагрегаті (12– 16 атм). Висота киплячого шару у топці — 3– 4 м, швидкість потоку газу — 1 м/с, що змен� шує ерозію поверхонь нагрівання. Темпера� тура у топці сягає 850–870 °С. З метою вдосконалення технології спалю� вання вугілля під тиском в ІВЕ опрацьовано робочий проект установки з циркулюючим киплячим шаром під тиском (ЦКШТ) 8– 12 атм (рис. 9). Вона розрахована на витра� ти 2 т вугілля на годину і має теплову потуж� ність 10 МВт. Ця установка передбачає від� працювання різних режимів: спалювання у ЦКШТ; двостадійний режим піроліз — спа� лювання у ЦКШТ. Технологія ЦКШТ є більш прогресивною, ніж традиційний класичний киплячий шар під тиском, оскільки дає змогу спалювати з високою ефективністю таке низькореакцій� не високозольне вугілля, як антрацит. Це до� сягається за рахунок необхідного часу пере� бування паливних часточок у реакційній зоні. Двостадійна термічна переробка (піро� ліз—спалювання) забезпечує підвищення температури продуктів горіння на вході до газової турбіни до 1200–1400 °С завдяки спа� люванню продуктів пролізу в камері згорян� ня газової турбіни. Таким чином, ККД енер� гоустановки зростає до 44–46%. Серед технологій газифікації вугілля нині найпоширенішою є його газифікація у по� тоці. Переваги цієї технології — можливість створення потужних парогазових установок (300 МВт і більше) на твердому паливі, що мають значний ККД (44–47%), високу еко� логічну чистоту та найвищу питому продук� тивність. У переважній більшості газифікаторів про� цес відбувається на парокисневому дутті під тиском 20–30 атм за температури 1700– 1900 °С. Синтез�газ, що виробляється гази� фікатором, ефективно спалюється у газовій турбіні, де генерується понад 65% електрое� нергії, а решту отримують у паровому циклі. У технологічних схемах газифікації утво� рюється менший об’єм газу, який потребує очищення. Крім того, відходи процесу є си� ровиною для вторинної продукції. Так, на� приклад, система сіркоочищення дає змогу отримувати товарні продукти на основі сірки, шлак може використовуватися у будівельній галузі. Рис. 9. Установка для спалювання (газифікації) вугілля у циркулюючому киплячому шарі під тиском ЦКШ�1,0: 1, 2 — бункери вугілля; 3 — бункер золи; 4 — реактор; 5 — перфорована ґратка; 6 — допалювач донної золи; 7 — пальники; 8, 11 — циклони; 9 — піролізер; 10 — тракт повернення коксозольного залишку; 12, 13 — бункери донної та леткої золи; 14 — камера спалювання піроліз� ного газу; 15 — до газової турбіни; 16, 22, 23 — тепло� обмінники; 17 — компресор; 18 — димовсмоктувач; 19, 20 — шнек; 21 — підігрів дуття; 24 — змішувач До димової труби 58 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 2 Вид палива Таблиця 3. Прогнозні оцінки потужностей котлоагрегатів, які можуть бути споруджені для спалювання відходів вуглезбагачення, бурого та «солоного» вугілля Придатні запаси або перезбагачене паливо, млн т Теплота згоряння, ккал/кг Обсяг використання, млнт у. п./рік Загальна потужність енергоблоків, МВт Кількість енергоблоків потужністю 200 МВт Буре вугілля 8 370 2 580 1 800–2 200 2,5–3,0 1 100–1 300 6–7 Шлами 130–155 35–45 4 500–5 200 1,0–1,5 400–600 6–7 Сухі відходи 600–650 73–80 4 200–5 000 2,7–3,3 1 200–1 500 6–8 “Солоне” 10 000 >5 000 5 600–6 300 2,7–3,3 1 200–1 500 6–8 вугілля Загальні запаси, млн т На завершення — кілька слів про роз� ширення паливної бази енергетики (табл. 3). Загальновідомо, що якість енерге� тичного вугілля, яке видобувається впро� довж останнього десятиліття, істотно погір� шилася. Тонкі пласти вугілля у шахтах, збіль� шення глибини їх залягання, технологія видобутку та багато інших чинників призве� ли до значного зниження якості палива і од� ночасного збільшення ціни на нього. Тим часом у муло� і шламонакопичувачах вуглезбагачувальних фабрик зберігається близько 190 млн т вологих відходів зольні� стю 45–70%. Ці відходи після перезбагачен� ня можуть використовуватись у факельних котлоагрегатах, в існуючому вигляді — у котлоагрегатах ЦКШ, а за умови впровад� ження технології «напівгрудкування», роз� робленої Національним гірничим універси� тетом, — у промислових і комунальних кот� лоагрегатах киплячого шару, зокрема в тих, що функціонують на підприємствах вугіль� ної галузі. Крім вологих відходів вуглезбагачення, па� ливно�енергетичний потенціал держави мож� на розширити за рахунок перезбагачення су� хих відходів антрациту (потенціал товарної продукції — 80 млн т), використання бурого (можливий рівень видобутку — до 3 млн т у. п. на рік) та «солоного» ( можливий рівень ви� добутку — до 3,3 млн т у. п. на рік) вугілля. Цього додаткового палива вистачить для за� безпечення роботи 20 енергоблоків із ЦКШ� котлоагрегатами електричною потужністю 200 МВт упродовж 30 років. Враховуючи значні поклади в Україні вугіл� ля та урану, можна забезпечити енергетичну незалежність нашої держави та задовольни� ти її потреби у твердому паливі на 300–400 ро� ків і, що важливо, істотно зменшити спожи� вання природного газу в енергетиці.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2130
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:48:32Z
publishDate	2006
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Корчевой, Ю.П. Півняк, Г.Г. 2008-09-10T16:44:46Z 2008-09-10T16:44:46Z 2006 Новітні технології використання вугілля в енергетиці / Ю.П. Корчевой, Г.Г. Півняк // Вісн. НАН України. — 2006. — N 2. — С. 51-58. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2130 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наукові доповіді Новітні технології використання вугілля в енергетиці Article published earlier
spellingShingle	Новітні технології використання вугілля в енергетиці Корчевой, Ю.П. Півняк, Г.Г. Наукові доповіді
title	Новітні технології використання вугілля в енергетиці
title_full	Новітні технології використання вугілля в енергетиці
title_fullStr	Новітні технології використання вугілля в енергетиці
title_full_unstemmed	Новітні технології використання вугілля в енергетиці
title_short	Новітні технології використання вугілля в енергетиці
title_sort	новітні технології використання вугілля в енергетиці
topic	Наукові доповіді
topic_facet	Наукові доповіді
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2130
work_keys_str_mv	AT korčevoiûp novítnítehnologíívikoristannâvugíllâvenergeticí AT pívnâkgg novítnítehnologíívikoristannâvugíllâvenergeticí

Новітні технології використання вугілля в енергетиці

Institution

Similar Items