Потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання

Аналізуються загальні засади національної екологічної політики і їх відповідність аналогічним засадам у краї нах ЄС. Виявлено вплив рівня імплементації екологіч ного законодавства Євросоюзу на процес формування конкурентоспроможності вітчизняної економіки. The general fundamentals of national...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автори:	Веклич, О., Бугас, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2006
Теми:	Статті та огляди
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2133
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання / О. Веклич, В. Бугас // Вісн. НАН України. — 2006. — N 3. — С. 49-57. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859941162799857664
author	Веклич, О. Бугас, В.
author_facet	Веклич, О. Бугас, В.
citation_txt	Потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання / О. Веклич, В. Бугас // Вісн. НАН України. — 2006. — N 3. — С. 49-57. — укр.
collection	DSpace DC
description	Аналізуються загальні засади національної екологічної політики і їх відповідність аналогічним засадам у краї нах ЄС. Виявлено вплив рівня імплементації екологіч ного законодавства Євросоюзу на процес формування конкурентоспроможності вітчизняної економіки. The general fundamentals of national ecological policy and their correspondence with analogous fundamentals of EU countries are analyzed. The influence of EU ecological legislation implementation level on national economy competitiveness formation process is determined.
first_indexed	2025-12-07T16:11:27Z
format	Article
fulltext	ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 3 49 Об’єктивні закономірності соціально�економічного розвитку України зумовили нагальність розв’язання двох взаємопов’язаних проблем — забезпечення конку� рентоспроможності національного господарства й активізацію його євроінтег� раційного поступу. Вчасно проведена вітчизняними науковцями «діагностика» цих викликів міжнародного економічного змагання знайшла своє відображення у розпорядженні Президента України від 3 жовтня 2005 р. «Про деякі питання забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в процесі євро� пейської та євроатлантичної інтеграції». У цьому документі акцентується увага на визначенні умов, необхідних для розвитку конкурентоспроможної Ук� раїни у глобальному середовищі. Автори статті, залучаючи сучасний інструментарій, досліджують рівень «євроідентичності» вітчизняної економічної системи природокористування і розмірковують, наскільки це впливає на процес формування конкурентоспро� можності української економіки. О. ВЕКЛИЧ, В. БУГАС ПОТРІБЕН «ЄВРОРЕМОНТ» ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОЛОГІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ © ВЕКЛИЧ Оксана Опанасівна. Доктор економічних наук. Головний науковий співробітник Державної установи «Інститут економіки та прогнозування» НАН України (Київ). БУГАС Валерій Васильович. Кандидат економічних наук. Завідувач кафедри політичної економії Київського національного університету технологій та дизайну (2006). Колись англійський професор математи� ки Льюїс Керолл, більш знаний як пись� менник, вустами свого літературного героя радив: «Щоб залишатися на тому самому міс� ці, потрібно іноді дуже швидко бігти». Спра� ведливість і влучність метафоричного змісту цього афоризму, здається, дуже добре розу� міють саме ті фахівці�економісти, які розроб� ляють тактику забезпечення конкуренто� спроможності України. Справді, можливості стабільного економічного зростання та місце нашої країни на світовому ринку переважно залежатимуть від того, наскільки швидко й ефективно державою і підприємницьким се� редовищем розв’язуватимуться питання під� вищення конкурентоспроможності вітчизня� ної економіки. Аналіз змін міжнародних позицій конкурен� тоспроможності національних економік упро� довж 2000—2005 років засвідчує, що Україна, попри економічне зростання від 2000 р., не під� вищила свого рейтингу серед інших держав, а, навпаки, втратила у наступні роки конку� рентні переваги й опустилася по ієрархічній драбині світової конкурентоспроможності. Так, протягом 2000—2003 рр. за індексом зро� стання конкурентоспроможності (GCI) вона зійшла з 57 місця на 77 серед 80 країн. Причо� му, порівняно вже зі 102 країнами світу, в 2003 р. Україна зайняла 84 позицію. До речі, її місце (86 за показником GCI серед 104 дер� жав) у 2004 р. було останнім з�поміж країн Європи. При цьому обнадійливими видають� ся показники за 2005 р. — Україна дещо зміц� нила конкурентні позиції, поліпшивши свій рейтинг серед 117 країн (84 місце), однак усе ще не змогла досягти власного результату 2000 року. Крім того, і за індексом поточної конкурентоспроможності (BCI) неухильно знижувався рейтинг нашої держави впро� ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 350 довж 2000–2005 років — з 56 місця (серед 89 країн) до 75 (з�поміж 117 країн). Це сигналізує передусім про погіршення підприємницько� го середовища, надзвичайно високі ризики господарської діяльності 1. Наведені цифри міжнародного рейтингу України щодо конкурентоспроможності еко� номіки виявляють не просто його доволі низь� ке значення, а — найголовніше — відсутність сприятливих умов для успішного використан� ня конкурентних переваг, реалізації можли� востей національних виробників змагатися на внутрішніх і зовнішніх ринках з виробни� ками інших країн. Одним із ефективних напрямів посилен� ня конкурентних переваг національних това� ровиробників, як свідчить зарубіжний досвід, є впровадження системи регулятивних, еко� номічних та інформаційних інструментів СОТ, що доповнюють один одного. Система� набір таких інструментів спрямована на ко� ригування взаємозв’язків між торговельни� ми правилами і групами певних національ� них інтересів. Хоч як прикро, але й дотепер науковою думкою залишається малорозробленою низ� ка проблем, розв’язання яких безпосередньо стосується реалізації зовнішньоекономічних інтересів України і забезпечення її екологіч� ної безпеки. Невідкладним є дослідження впливу екологічного фактора на конкуренто� спроможність країни, використання цього чинника для зміцнення економічних позицій та підвищення конкурентоспроможності на� ціональних товарів на світових ринках, ви� значення комплексу умов формування діло� вого клімату, сприятливого розвитку вітчиз� няного екологічного підприємництва. Для України такі аналітичні оцінки є над� звичайно актуальними і нагальними. Вони необхідні для запобігання передбачуваним ризикам у зв’язку з неминучими технологіч� ними, структурними, регуляторними, інсти� туційними трансформаціями, адекватними нормативним екологічним вимогам СОТ. Тому доцільно проаналізувати стан готовності економічної системи природокористування та її найважливішої підсистеми — екологіч� ного оподаткування — до сучасних еколого� економічних вимог функціонування світового господарства. Оскільки проведення такого ємного дослідження виходить за рамки цієї статті, то звузимо його мету до визначення «євроідентичності» вітчизняної економічної системи природокористування з відповідним механізмом екологічного регулювання в краї� нах Євросоюзу — членах ОЕСР/СОТ. Євроінтеграційний процес України об’єк� тивно полягає у формуванні спільного з Євро� пейським Співтовариством (ЄС) екологічно� го, економічного, соціального, політичного та правового простору, який нині утворюють майже п’ятдесят держав. Україна, будучи скла� довою цього геополітичного простору та вод� ночас екосистемним складником загальноєв� ропейських природних багатств, безперечно, впливає на їхні стан і якість. У свою чергу, заз� наючи зворотного впливу європейських еко� логічних факторів, Україна має належним чи� ном сприймати тенденції екологічної політи� ки ЄС, адаптуючи їх до національної політики, але у контексті формування екологічно без� печного європейського простору та реалізації власних інтересів. Тому від рівня і якості на� працювання та впровадження політико�еко� номічних й організаційних механізмів євро� пейської екологічної інтеграції залежить і рівень розв’язання національних екологічних проблем, які, власне, є транснаціональними і глобальними. До цього також зобов’язує і так званий «п’ятий пріоритет» імплементації Плану дій Україна — ЄС в рамках Угоди про партнер� ство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, яка визначає цілі та� кої співпраці. Сутність п’ятого пріоритету — 1 World Economic Forum. Global Competitiveness Report 2000–2005 // Інтернет�ресурс: http.: //www. weforum.org. ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 3 51 інтенсифікація розв’язання проблем охоро� ни та відтворення навколишнього природно� го середовища. Одним із пріоритетів міжна� родного співробітництва у сфері екології є участь у міждержавному процесі «Довкілля для Європи». Прикметно, що провідна ідея цього процесу полягає в інтеграції екологіч� ної політики з політикою державного управ� ління (включаючи економічну) в регіонах ЄЕК ООН. Зазначена ідея розвиває і поглиб� лює рішення саміту Ради Європи у м. Кар� дифі щодо імплементації оцінок впливу на навколишнє природне середовище у головні політичні та економічні заходи Співтовари� ства, в усі стратегії ЄС (так званий «Кар� дифський процес»). Стосовно Нових Незалежних Держав про� відна ідея розгортання процесу «Довкілля для Європи» трактується як інтеграція еко� логічних рішень з економічною та політичною реформами. Україна приєдналася до цього процесу, що надало потужного імпульсу для суспільного осмислення важливості розбудо� ви ефективної вітчизняної системи раціо� нального природокористування та захисту навколишнього природного середовища як засобу формування екологічно безпечного європейського простору. Визнання інтеграції до європейських еко� номічних структур стратегічним пріоритетом неминуче ставить перед Україною низку пи� тань стосовно подальшої стратегії реформу� вання національної економіки, адекватної принципам регулювання суспільної самоор� ганізації європейської спільноти. Одним із провідних засобів здійснення такої стратегії має стати економічний механізм природоко� ристування (економічний механізм екологіч� ного регулювання). Таким чином, європейський вимір для дер� жавної екологічної політики означає її орієн� тацію на впровадження тих інструментаріїв ЄС, які спроможні нейтралізувати україн� ський діапазон європейського спектра еколо� гічних загроз і викликів. Водночас євро� пейський вимір для державної екологічної політики — це визнання бажання й готовно� сті України будувати свою економічну сис� тему природокористування адекватно до ці� лей, вимог, правил, принципів, стандартів екологічної політики ЄС. Уже протягом 30 років Європейське Спів� товариство здійснює екологічну політику, яка передбачає кілька етапів організації та проведення заходів у сфері охорони навко� лишнього середовища. Практична діяльність ЄС тут ґрунтується на Договорі про засну� вання Європейського Співтовариства (статті 2, 3 (ї) та 6). Основні положення щодо прин� ципової політики ЄС у сфері охорони довкіл� ля викладено у статтях 174–176 Договору. Метою політики є збереження та захист осо� бистих екологічних прав людини з подаль� шим поліпшенням стану довкілля, захист здоров’я людей, досягнення розумного та раціонального використання природних ре� сурсів, а також сприяння розв’язанню питань регіонального та загальносвітового співробіт� ництва 2. Ці положення мають принципове значення, оскільки визначають пріоритетний характер вирішення екологічних завдань ЄС. У Шостій програмі дій ЄС у сфері охорони довкілля, яка ґрунтується на статтях 174 та 175 згаданого Договору, чітко визначені загальні засади співробітництва та принципи, що сформува� лися у процесі природоохоронної діяльності країн�членів ЄС. Серед них слід виокремити як провідні: сталий розвиток; запобігання завданню шкоди довкіллю; захист від кліма� тичних змін; захист природи та біологічної різноманітності; охорона природи та здоров’я людини; принцип «платить забруднювач»; ро� зумне управління навколишнім середовищем; інтегроване запобігання забрудненню навко� лишнього природного середовища та конт� роль за ним; оцінка впливу на довкілля; сво� 2 Європейський Союз. Консолідовані договори. — К.: Port�Royal, 1999. — C. 47–50. ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 352 бода доступу до інформації про довкілля; відповідальність за забруднення навколиш� нього природного середовища. Загальні принципи окреслюють межі до� сягнення економічних і соціально�політич� них цілей через реалізацію екологічної полі� тики, вони тісно взаємопов’язані зі спеціаль� ними галузевими принципами охорони довкілля, які узгоджуються конкретизовани� ми директивними положеннями про раціо� нальне використання природи. Порівняльний аналіз загальних засад на� ціональної екологічної політики виявляє, що вони за суттю не відрізняються від аналогіч� них засад у країнах ЄС. Що ж до завдання «євроідентичності» принципів реалізації вітчизняної економічної системи природоко� ристування, то виконання його і дотепер є проблематичним. Це засвідчує дослідження ідентичності принципів прийняття екологіч� них рішень в Україні в контексті імплементації відповідних принципів ЄС. Принцип запобігання екологічній шкоді. Здебільшого ціна ліквідації наслідків еколо� гічного лиха є вищою, ніж витрати на його попередження. Тому запобігання — раціо� нальніший шлях порівняно з намаганнями розв’язати проблему після її виникнення. Дотримувати цього принципу можна завдя� ки проведенню екологічної експертизи та моніторингу, який передбачає аналіз і про� гнозування екологічних ризиків. Проте ни� нішня екологічна політика України не врахо� вує повною мірою цих процедур. Принцип «платить забруднювач». Цю ви� могу в Україні запроваджено від 1999 року. Втім, забруднювачі лише частково покрива� ють соціальні та економічні втрати, що ви� никли внаслідок забруднення чи неефектив� ного використання ресурсів шляхом компен� сації видатків на переробку відходів або знешкодження шкідливих викидів, оскільки в самій системі нарахування плат за викори� стання або забруднення ресурсів фактично не закладена реалізація цього принципу. Принцип ефективного використання при� родних ресурсів. Згідно з ним у процесі гос� подарювання не можна порушувати баланс між екологічним й економічним розвитком. Підхід, за яким при використанні природних ресурсів потрібно враховувати правила еко� номічної ефективності в часі (перспективі), є для України порівняно новим. Тому такий принцип досі належним чином не запрова� джено. Принцип використання найкращих еколого� безпечних і доступних технологій. Через не� достатнє фінансування цей принцип зали� шається здебільшого декларативним. Окрім того, в Україні діють лише стандарти, що стосуються використання та забруднення дов� кілля (які, до речі, потребують реформування відповідно до системи екологічних стандар� тів ЄС), тоді як країни ЄС послуговуються екотехнологічними нормами — так званими «стандартами найкращої наявної техно� логії». Принцип вільного доступу до екологічної інформації має забезпечити розвиток ме� ханізмів участі громадян у процесі ухвалення рішень та їх залучення до формування політи� ки захисту довкілля. Обов’язковість цієї заса� ди зафіксовано в законі України «Про еколо� гічну експертизу» (1995). Принцип екологічної відповідальності озна� чає відповідальність за будь�які порушення екологічних нормативних актів, що відобра� жено в екологічному законодавстві України. Втім, українські закони в галузі екології зде� більшого є декларативними. Адже досі не роз� роблено належних підзаконних актів, що ві� дігравали б роль механізмів упровадження екологічного законодавства та дії міжнарод� них угод. З огляду на результати аналізу «євроіден� тичності» принципів національної екологіч� ної політики, слід констатувати, що її реалі� зація переважно не відповідає основним принципам здійснення природоохоронної діяльності країн�членів ЄС. Отже, нинішній ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 3 53 інструментарій екологічного регулювання має бути не лише адекватним ідеї еколого� зрівноваженого сталого соціально�економіч� ного розвитку, а й принциповій політиці ЄС у сфері охорони довкілля. Однак тверде рішення України щодо роз� робки всеохоплюючої програми адаптації власного законодавства та, відповідно, ме� ханізмів управління, зокрема природокори� стування, можна вважати важливим свідчен� ням того, що країна готова впроваджувати досвід функціонування європейської моделі правового та економічного регулювання сус� пільної самоорганізації як рушійну силу для прискорення еколого�економічних та соці� альних перетворень, котрі мають відбувати� ся паралельно. Змістовність останньої тези наочно підтвер� джується результатами аналізу факторів еко� номічного зростання, здійсненого російськи� ми науковцями на базі даних Світового еко� номічного форуму (1999—2000) для групи із 36 країн, що є порівнянними за рівнями їхньо� го економічного розвитку з Росією (включа� ючи Україну). Дослідженням виявлено не� сподівано відчутне значення такого фактора економічного зростання, як «відповідність на� ціональних норм у сфері охорони навколиш� нього природного середовища міжнародним домовленостям». Коефіцієнт кореляції цього чинника з темпами зростання ВВП зазначе� ної групи країн становить 0,558, а очікуваний «внесок» його дії у річний приріст ВВП Росії оцінюється від 1,3 до 2,1% 3. Статистично виявлений зв’язок економіч� ного зростання з екологічними вимогами світової спільноти свідчить, у свою чергу, про певний вплив досягнутого рівня від� повідності принципових засад вітчизняної економічної системи природокористування міжнародним екологічним регуляторним заходам на процес формування конкурен� тоспроможності національної економіки. Цей висновок заслуговує на особливу увагу при опрацюванні тактики здійснення прогно� зованої політики «супроводження» процесу відкриття української економіки, лібералі� зації її зовнішньоторговельних відносин у форматі вступу до СОТ. Досвід країн�членів ОЕСР та ЄС перекон� ливо доводить, що своєю дієвістю система екологічного менеджменту зобов’язана, на� самперед, ефективності економічного меха� нізму природокористування, який базується на збалансованому поєднанні регуляторів примусово�обмежувального та стимулюючо� компенсаційного характеру. Саме у такий спосіб можна створити сприятливіші умови для природо� і ресурсозбереження, а також для застосування екологічно безпечних тех� нологій та методів господарювання. Існуючий в Україні економічний механізм екологічного управління здебільшого оперує групою таких регуляторів екологічної пове� дінки товаровиробників, які змушують їх обмежувати свою природоруйнівну діяль� ність згідно з вимогами нормативних актів, постанов і законів. Однак явна спрямованість вітчизняного економічного механізму еколо� гічного регулювання на пріоритет методу «батога» стосовно природокористувачів, які працюють у нинішніх складних економічних і соціальних умовах, аж ніяк не стимулює їхню зацікавленість у дотриманні екологіч� них норм та зниженні техногенних наванта� жень на природу. Такий механізм не спонукає їх до викори� стання екологічно безпечних способів госпо� дарювання, сковує природоохоронну діяль� ність, обмежує впровадження інноваційних екологоорієнтованих технологій, що спричи� нює закономірне погіршення якості довкіл� ля. Отже, виявляється неконструктивність економічного інструментарію існуючого ме� ханізму, який не здатний заохотити суб’єктів господарювання задля досягнення екологіч� 3 Ц и р е л ь С . Экономический рост и информацион� ные технологии: компаративистский подход // Вопр. экономики. — 2004. — № 11. — С. 95–96. ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 354 них цілей і створити необхідні фінансові умо� ви для реалізації природоохоронних заходів. У визначенні комплексу умов, сприятли� вих для формування екологічно безпечного європейського простору та його сталого роз� витку, пріоритетним напрямом, — як підкрес� лено у рішеннях V Пан’європейської конфе� ренції міністрів охорони навколишнього сере� довища «Довкілля для Європи», — є кон� центрація науково�практичних і державних зусиль на вдосконалення ефективності при� родоохоронних інструментів і механізмів 4. Щодо цього показове, на наш погляд, здійс� нення екологічного оподаткування в країнах� членах ЄС. Особливість розвитку системи європей� ського екологічного менеджменту 90�х ро� ків — висування екологічного оподаткуван� ня до рангу провідних, з�поміж інших регу� ляторів природокористування, шляхом розширення та зміцнення його бази. Нині у країнах�членах ОЕСР широко впрова� джується понад 370 таких податків, більшість із яких, а також їхню структуру і ставки зат� верджено національними парламентами. За цільовою спрямованістю вони поділя� ються на податки, які: переважно слугують для покриття екологічних витрат; стимулю� ють екологічно релевантну поведінку еконо� мічних агентів (виробників і споживачів); виконують здебільшого фіскальну функцію задля подальшого фінансування природо� охоронних заходів. Характерно, що «позеленіння» бюджетно� податкової системи, як свідчить практика оподаткування розвинених країн, є ефектив� ним засобом успішного досягнення водночас двох національно значущих цілей — напов� нення державних бюджетів і розв’язання проблем якості довкілля. Так, у країнах ЄС надходження від екологічних податків упро� довж 1980–2001 років зросли більш як учет� веро. В 2001 р. вони становили 238 млрд євро, або 2,7% ВВП і 6,5% сумарних податкових надходжень 5. З 2001 по 2003 роки загальна сума внеску екологічних податків у форму� вання ВВП Євросоюзу оцінювалася на рівні 2–2,5%, але відрізнялася по країнах�членах ОЕСР — від 1% ВВП (США) до 5,3% ВВП (Туреччина). При цьому важливо підкреслити, що сума надходжень — не єдиний істотний параметр податків, пов’язаних із охороною навколиш� нього середовища. З погляду раціонального природокористування суттєвим критерієм доцільності застосування екологічних по� датків є зміни у поведінці суб’єктів господа� рювання — ті, що спонукають до відмови від екологічно шкідливих товарів або відповід� них видів діяльності. У результаті формуєть� ся потенціал одночасного зменшення подат� кових надходжень (наприклад, завдяки ско� роченню відрахувань за забруднення) та підвищення природоохоронного ефекту. Прикметно, що сьогодні вже 8 країн�членів ОЕСР здійснили радикальні реформи приро� доохоронного та податкового законодавства (так звані «екотрудові податкові реформи»). Їх суть — зниження чи анулювання певних податків (наприклад, зменшення прибутково� го податку з населення або виплат із соціаль� ного забезпечення) з одночасним уведенням нових податків, пов’язаних з охороною навко� лишнього середовища, завдяки розширенню бази екологічного оподаткування, але без збільшення загального податкового тягаря. Вважаємо, що ідея екотрудової податкової ре� форми є плідною і для подальшого вдоскона� лення системи екологічного оподаткування України.4 Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому при� родному середовищі. Спеціальне видання до V Пан’єв� ропейської конференції міністрів охорони навколиш� нього середовища «Довкілля для Європи». — К.: Новий друк, 2003. — С. 75–74. 5 J o h a n s s o n U . , S c h m i d t � F a b e r C . Environ� mental taxes in European Union 1980–2001. — Statis� tics in focus. — 2003. — Theme 8–9. — P. 1. ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 3 55 Отже, у країнах�членах ЄС інтенсивно ви� користовуються екологічні податки не лише як дієвий інструмент економічного стиму� лювання товаровиробників до активної ін� вестиційно�інноваційної природоохоронної та ресурсоощадливої діяльності, а й як засіб перерозподілу фінансових коштів на користь екологічних програм і як метод розв’язання поточних проблем збереження якості довкіл� ля та запобігання екологічній шкоді націо� нальним господарствам. Варто звернути увагу на той факт, що в Україні практично всі види платежів у формі плати, збору та відрахувань, пов’язаних з природокористуванням та охороною навко� лишнього середовища, попри їхню принци� пову різницю за економічною суттю та з по� зицій джерел фінансування природоохорон� них заходів, мають характер податкових надходжень і фактично є способами збіль� шення коштів у прибутковій частині Держав� ного бюджету. Уявлення про доходний «внесок» від при� родокористування дають такі цифри: саме завдяки платежам (податкам) за природоко� ристування у Державному бюджеті України формується майже 7% коштів. Так, за ав� торськими розрахунками, у 2006 р. частка екоресурсних платежів у доходах бюджету становитиме 7,6% 6. Показовими є матеріали аналізу групи експертів ОЕСР, за якими у 2001 р. надходження лише від однієї групи платежів — за забруднення довкілля — сфор� мували 0,1% ВВП України 7. Отже, частка надходжень до бюджету України від платежів за природокористу� вання є порівнянною з відповідною часткою екологічних податків у країнах�членах ЄС, але істотно відрізняється від неї не лише за абсолютною сумою, а й за іншими парамет� рами, насамперед, змістом і якісним скла� дом екологічних податків, а найголовніше — економічним механізмом їхнього впливу на розв’язання проблем охорони навколиш� нього середовища. Стосовно «євроідентифікації» якісних ха� рактеристик вітчизняної системи екологіч� ного оподаткування слід наголосити на то� му, що в Україні відсутні певні групи еколо� гічних податків, які притаманні системі оподаткування у країнах ЄС. Ідеться про: «відкладені платежі», що сприяють покрит� тю екологічних витрат (earmarked charges — податки на шумове забруднення, батарейки, доходи від тваринництва та інші); «пото� варні» або «продуктові», які стимулюють обмеження або ощадливе споживання това� рів — потенційних забруднювачів довкілля (incentive charges — податки на пестициди, детергенти, пластмасу, певні види палива, транспорту). Однак головна відмінність вітчизняної системи екологічного оподаткування від європейської полягає у тому, що механізми її реалізації є не ефективними, оскільки не створюють в економічних агентів реальних стимулів для природоохоронних дій. Зрозу� міло, що суто фіскальна спрямованість ме� ханізму збирання коштів за природокорис� тування, з ігноруванням регулювальної, об� межувальної і стимулювальних функцій, не сприяє ефективному використанню природ� них благ 8. Нинішня система екологічного оподатку� вання України не відповідає сучасним реалі� ям і потребує реформування. Його мета по� в’язана зі стимулюванням екологобезпечної 6 Розраховано за: Таблиця поправок до Закону Украї� ни «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (з Додатку №1). — К.: Верховна Рада України, 2005. — № 8000, грудень. 7 The use of economic instruments for pollution control and natural resource managements in EECCA (Eastern Europe, Caucasus and Central Asia)/ — Copenhagen: Danish environmental protection agency, 2003. — Р. 73. 8 Докладніше див.: О . О . В е к л и ч . Економічний механізм екологічного регулювання в Україні. — К.: Укр. ін�т досліджень навкол. середовища і ресурсів при РНБОУ, 2003. — С. 34–50. ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 356 підприємницької діяльності та, врешті�решт, зменшенням негативного впливу народно� господарського комплексу країни на природ� не середовище, зниженням природо� й еко� логоємності одиниці ВВП. Доречно нагадати, що впродовж 1990— 2002 років екологоємність нашого ВВП, по� при певні позитивні зміни у загальній еколо� гічній ситуації, зросла з 14 до 16,53%, а на� ціонального доходу — до 17,04%. Це завдає збитків національному господарству через значні екологічні втрати 9. Екстраполяція тенденції збільшення питомих екологічних втрат функціонування національного госпо� дарства України свідчить не лише про перс� пективу появи додаткових екологічних втрат, які значно перевищують вигоду від економіч� ного зростання, а й про посилення небезпе� ки екологічної деструкції довкілля країни че� рез домінування екологоємності економіки, неефективність економічного механізму еко� логічного регулювання. Погіршення стану природно�ресурсного потенціалу України, у свою чергу, спричи� нює зниження продуктивності природного капіталу суспільного відтворення через ско� рочення сталого потоку природних благ й екологічних послуг. Внаслідок цього звужу� ються конкурентні можливості виробницт� ва та отримання стабільного доходу, що не� гативно впливає на процес формування на� ціональних конкурентних переваг, рівень конкурентоспроможності української еко� номіки. Науково�практичний аналіз свідчить про нерезультативність економічного механіз� му природокористування та природоохо� ронної діяльності в Україні щодо збережен� ня навколишнього природного середовища та його неспроможність забезпечити еколо� гічно сприятливі умови для господарюван� ня. Вітчизняний економічний механізм природокористування має оперувати таким набором регуляторного інструментарію, який би стимулював ефективне викорис� тання природно�ресурсного потенціалу Ук� раїни. Адже оскільки саме екологічним (по� ряд із людським) факторами суспільного виробництва найбільш забезпечена вітчиз� няна економіка, то на його оптимальне ви� користання має опиратися реалізація кон� курентних можливостей та переваг нашої держави у міжнародному економічному змаганні. Зважаючи на еколого�економічну ситуа� цію в Україні, обставини господарювання, що складаються у процесі переходу до ринку, та досвід організації природоохоронної ді� яльності в країнах�членах ЄС, пріоритетним напрямом формування дієвої екологічної політики слід вважати фінансово�економіч� не заохочення суб’єктів господарювання, які прагнуть знизити обсяги шкідливих викидів і відходів виробництва. Стрижнем екологіч� ної політики України має бути стимулюван� ня природоохоронної діяльності, яке ґрун� тується на існуючій методологічній базі, ап� робованій вітчизняною практикою, а також враховує досягнення інших країн у розв’я� занні екологічних проблем. Ідеться про необхідність формування та реалізації такого економічного механізму екологічного регулювання в Україні, який би гнучко та ефективно вводив екологічний складник до ринкової моделі розвитку націо� нального господарства. Іншими словами — назріла потреба у реалізації національної екологічно безпечної моделі ринкових відносин у контексті імплементації відповід� них принципів ЄС. Це, у свою чергу, акцен� тує увагу на екологічному аспекті «нової хвилі» економічних реформ. Отже, на часі — екологічна орієнтація економічних реформ, тобто практична спрямованість на поліпшен� ня екологічної ситуації у процесі реформу� вання економіки. 9 Методи оцінки екологічних втрат / За ред. Л.Г. Мель� ника та О.І. Карінцевої. — Суми: ВТД «Універси� тетська книга», 2004. — С. 49–51, 220, 232–235. ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 3 57 Саме у цій площині, на нашу думку, і сти� куються, з одного боку, заходи щодо підви� щення ефективності вітчизняних механізмів екологічного регулювання, скоригованих з відповідними механізмами регулювання еко� номічних структур суспільної самооргані� зації європейської спільноти, а з другого — загальні та спеціальні заходи стимулювання розвитку природно�ресурсного потенціалу України як національної конкурентної пере� ваги, а звідси — зростання конкурентоспро� можності національної економіки. У такий спосіб реалізується інтегрований підхід до розв’язання проблем природокористування і досягнення в нашій країні прийнятного рів� ня соціально�економічного та екологічного добробуту. О. Веклич, В. Бугас ПОТРІБЕН «ЄВРОРЕМОНТ» ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОЛОГІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ Р е з ю м е Аналізуються загальні засади національної екологічної політики і їх відповідність аналогічним засадам у краї� нах ЄС. Виявлено вплив рівня імплементації екологіч� ного законодавства Євросоюзу на процес формування конкурентоспроможності вітчизняної економіки. O. Veklych, V. Bugas «EURO3REPAIR» IS REQUIRED FOR ECONOMIC MECHANISM OF ECOLOGICAL CONTROL S u m m a r y The general fundamentals of national ecological policy and their correspondence with analogous fundamentals of EU countries are analyzed. The influence of EU ecological legislation implementation level on national economy competitiveness formation process is determined. Серед хвороб, які називають соціальним лихом, найдавнішою і найпоширенішою є алкоголізм. Як відомо, розвиток пристрасті до алкоголю залежить від бага� тьох чинників та умов — соціальних, психологічних, біологічних, генетичних, а наслідок один — саморуйнування, деградація особистості, ушкодження всіх життєво важливих систем організму. Особливо прикро, коли хронічний алкого� лізм вражає людей молодих, тим самим позбавляючи їх можливостей реалізації свого фахового і творчого потенціалу. Останні дослідження виявили, що істотною причиною виникнення при� страсті до алкоголю є порушення обміну речовин в організмі людини, активація чи інгібування продукції певних ферментів. З’ясування молекулярних механізмів розвитку алкогольної залежності сприятиме селективному пошуку ефектив� них лікувальних засобів, спрямованих на компенсацію окремих реакцій організ� му, зменшення токсичного впливу етанолу. О. ХАРЧЕНКО, Л. ГАВРИШ, Л. ОСТАПЧЕНКО ТОКСИЧНА ДІЯ ЕТАНОЛУ ТА ЙОГО ПРОДУКТІВ НА ОРГАНІЗМ © ХАРЧЕНКО Ольга Іванівна. Інженер кафедри біохімії біологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. ГАВРИШ Лариса Іванівна. Кандидат біологічних наук. Науковий співробітник тієї самої кафедри. ОСТАПЧЕНКО Людмила Іванівна. Доктор біологічних наук. Професор зазначеної кафедри (Київ). 2006.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2133
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:11:27Z
publishDate	2006
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Веклич, О. Бугас, В. 2008-09-10T16:45:27Z 2008-09-10T16:45:27Z 2006 Потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання / О. Веклич, В. Бугас // Вісн. НАН України. — 2006. — N 3. — С. 49-57. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2133 Аналізуються загальні засади національної екологічної політики і їх відповідність аналогічним засадам у краї нах ЄС. Виявлено вплив рівня імплементації екологіч ного законодавства Євросоюзу на процес формування конкурентоспроможності вітчизняної економіки. The general fundamentals of national ecological policy and their correspondence with analogous fundamentals of EU countries are analyzed. The influence of EU ecological legislation implementation level on national economy competitiveness formation process is determined. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Статті та огляди Потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання «EURO3REPAIR» IS REQUIRED FOR ECONOMIC MECHANISM OF ECOLOGICAL CONTROL Article published earlier
spellingShingle	Потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання Веклич, О. Бугас, В. Статті та огляди
title	Потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання
title_alt	«EURO3REPAIR» IS REQUIRED FOR ECONOMIC MECHANISM OF ECOLOGICAL CONTROL
title_full	Потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання
title_fullStr	Потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання
title_full_unstemmed	Потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання
title_short	Потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання
title_sort	потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання
topic	Статті та огляди
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2133
work_keys_str_mv	AT vekličo potríbenêvroremontekonomíčnogomehanízmuekologíčnogoregulûvannâ AT bugasv potríbenêvroremontekonomíčnogomehanízmuekologíčnogoregulûvannâ AT vekličo euro3repairisrequiredforeconomicmechanismofecologicalcontrol AT bugasv euro3repairisrequiredforeconomicmechanismofecologicalcontrol

Потрібен "євроремонт" економічного механізму екологічного регулювання

Репозитарії

Схожі ресурси