Деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Український історичний журнал
Дата:1992
Автор: Алексєєв, Ю.М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 1992
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213356
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі / Ю.М. Алексєєв // Український історичний журнал. — 1992. — № 7-8. — С. 80–83. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860281239347396608
author Алексєєв, Ю.М.
author_facet Алексєєв, Ю.М.
citation_txt Деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі / Ю.М. Алексєєв // Український історичний журнал. — 1992. — № 7-8. — С. 80–83. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
first_indexed 2026-03-17T10:05:42Z
format Article
fulltext На допомогу викладачу історії Ю. М. Алекссєв (Київ) Деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі Викладачам вузів, як і вчителям загальноосвітніх шкіл, у сучасних умо­ вах необхідно не тільки вчити молодь, а у багатьох випадках і самим наполегливо вчитись. Адж е без серйозних змін у галузі освіти, засвоєн­ ня кращих ї ї здобутків неможливо досягнути значних успіхів у навчанні та вихованні нового покоління. У педагогів-істориків з'явилися можли­ вості працювати справді ініціативно, творчо, демократизувати навчаль­ но-виховний процес. Настав час для вироблення нових поглядів щодо наукового осмислення взаємозв'язку загальнозначимого в розвитку ци­ вілізації з тим самобутнім , що випливає з національних і конкретно-іс­ торичних умов кожного народу. Аналіз історичних і культурних факторів допоможе визначити за­ гальні закономірності соціального розвитку, багато в чому пояснити йо­ го асинхронність у різних регіонах України. Однак таке осмислення не­ можливе без об'єктивної оцінки рівня того, що досягнуто в історичних дослідженнях, новаторського досвіду викладачів історії. Сл ід зазначити, що зроблено вже чимало. Так, вийшли праці, які раніше ретельно зберігались у спецфондах *, а також праці зарубіжних українських істориків1 2. З'явилися наукові, методичні розробки курсів лекцій з історії України 3. Чимало змістовних матеріалів, присвячених істор ії України, надруковано в «Українському історичному ж урнал і»4. Ці та інші праці підводять до думки, що однією з основних проб­ лем викладання й вивчення історичних дисциплін сьогодні є періодиза­ ція. У зв'язку з цим спинимося на деяких положеннях, які висунув біло­ руський історик Б. С. Клейн. Він справедливо підкреслює, що кожен етап істор ії Росії набуває самоцінності, як об'єкт дослідження... і..., що аналіз мож е бути ефективним тільки в загальноісторичному контексті XX с т .5 & Д алеко не з усіма положеннями цієї праці можна погодитись. Однак запропонована ним періодизація має серйозні підстави і грунтується на законах історії. 1 А р к а с И. И. Історія України-Русі.— К., 1990; Б а т а л і й Д. І. Історія Сло­ бідської України— Харків, 19*90; Г р у ш е в с ь к и й М. С. Ілюстрована історія України.— К., 1990; Е ф и м е н к о А. Я- История украинского народа.— К , 1990; К р и п ’ я к е в и ч І. П. Історія України.— Львів, 1990; К р и п ’ я к е в и ч І. П. Мала історія України.— Львів, 1990; Р і г е л ь м а н О. Літописна розповідь про Малу Росію //Н аука і сус-во.— 1990.— № 10.— Г р у ш е в с к и н М. С. Очерк истории украинского парода.— К-, 1991; Історія України.— Львів, 1991; Д о р о ш е н к о Д. Нарис історії України.— К., 1991; К о н и н с ь к и й Т. Історія русів.— К., 1991. 2 П р і ц а к О. Що таке історія України? // Вісн. АН УРСР.— 1991.— № 3.— С. ЗІ—33; С у б т е л ь н и й О. Україна. Історія.— К., 1991. 3 Програма Курсу з історії України для студентів гуманітарних спеціально­ стей / Авт. кол. під керівництвом Л. Г. Мельника — К., 1991; Програма і робочі плани з курсу «Історія України та спецкурсів» / За редакцією Л. ІО. Бернштейна.— К., 1991; В о й ц е х і в с ь к и й Ю. В. Лекції з історії України з найдавніших часів до 1654 ро­ ку.— Бердянськ.— Ч. 1.— 1991; Програма курсу історії української культури за загаль­ ною редакцією А. С. Кондратюка.— К., 1991; Історія України. З історії національно- державної символіки України. Відп. ред. В. Я. Хоменко — К-, 199*1; Робоча програма курсу «Історія України».— К., 1992. 4 К у л ь ч и ц ь к и й С. В. Новітня історія України // УІЖ.— 1991.— XI? 40, 12; Г а м р е ц ь к и й Ю. М. Універсали — визначальні віхи історії Центральної Ради // Там же.— 199’1.— № 8, 9; С о л д а т е н к о В. Ф. До питання про початок громадян­ ської війни на Україні // Там же.— 1991, № 7; С м о л і й В. А. Феномен українського козацтва в загальноісторичному контексті // Там же.— 1991.— Х° 5; С м о л і й В. А. Традиції визвольної війни 1648—1654 рр. в антифеодальній боротьбі на Україні (др. пол. XVII—XVIII ст.) // Там же.— 1991.— X? 1; С а м а р ц е в І. Г. Чорносотенці на Україні (1905—1917 рр.) // Там же.— 1992 — № 1. & К л е й н Б. С. Россия между реформой її диктатурон (1861 — 1920 гг.) /'/Вопро- •сьі истории.— 1991.— Х1> 9/10.— С. 4. 80 /55М 0130—5247. Укр. іст. журн., 1992, № 7—8 На допомогу викладачу історії Багато в чому з колегою з Гродно погоджується й проф. М . Д . Бе- резовчук. Є також ряд інших програм, які відрізняються від варіанту Б. С. Клейна не тільки хронологічно, а й породжують деякі сумніви че­ рез недостатню наукову обгрунтованість. Питання досить складне, і всі наукові пошуки повинні заохочуватись. А ле не слід забувати, що науко­ вець має дотримуватися істини. Зараз на історичних факультетах багатьох педагогічних вузів Укра ї­ ни відкрито кафедри історії слов'янських народів. І це цілком зрозум і­ ло, якщо вести мову про вивчення вітчизняної історії у загальноєвропей­ ському контексті, взаємозв'язків українців з іншими слов'янськими на­ родами, які склалися протягом століть і мають чималий позитивний досвід спільної боротьби за незалежність і свободу. Подібні кафедри давно існують в університетах. Враховуючи необхідність підвищення рів­ ня фахової підготовки вчителя, відкриття кафедр історії слов'янських народів в педінститутах слід вітати. Концептуально розглядаючи предмет дослідження, викладачі ка­ федри істор ії слов'янських народів Київського педагогічного інституту ім М . Д . Драгоманова переглянули програми курсів, запропонували студентам на вибір такі спецкурси: «Актуальні проблеми пам'яткознав- ства», «Теорія і методика джерелознавства», «Етнографія України», «Україна в другій світовій війні. Новий погляд на актуальні проблеми», ««Соціалістичний експеримент в СРСР», «Сучасні проблеми історико- культурної спадщини», «Становлення та розвиток адміністративно-ко­ мандної системи в СРСР», «З історії білого руху», «Громадсько-політич­ ні рухи і партії України на сучасному етапі», «Історіографія політичних партій України і Росії (кінець X IX — XX ст.)» , «Історична географія слов'ян». Для читання цих спецкурсів залучені як викладачі нашого інституту, так і провідні науковці міста. Це, зокрема, професор Київського універ­ ситету А . А . Буравченков, професор Інституту історії України М. В. Ко­ валь, доцент Інституту міжнаціональних відносин і політології Ю . І. Ша- повал, ст. науковий співробітник Інституту істор ії України Т. А . Бала- бушевич. Під час проведення занять по спецкурсу «Сучасні проблеми істори- ко-культурної спадщини» запрошували священнослужителів Києво-Пе­ черської лаври, отців Оліпія та Віктора. На заняття, присвячене вивченню народної культури, запрошували тріо бандуристок на чолі з Народною артисткою України Е. Миронюк. Частина семінарських занять з археології, істор ії народів Росії, СРСР, української культури, допоміжних історичних дис­ циплін проводиться на базі м узеїв Києва (Державного історично­ го музею , м узеїв українського і російського мистецтва, Києво-Печер­ ської лаври, Археологічного музею та ін.). Поряд з педагогічною викладачі кафедри здійснюють і науково-до­ слідну роботу. Вони працюють над колективною темою досліджень «Пам'ятки історії та культури і використання їх у навчально-виховному процесі школи та вузу», до яких активно залучаються студенти. В межах основного напрямку наукової діяльності особливо значимо виглядає робота по складанню Зводу пам'яток істор ії та культури, що проводиться студентами під керівництвом доцента Н. М. Кравченко. Працюють вони за планами А кадем ії наук України. До речі, на кафед­ рі за багато років створено серйозну археологічну школу, працює ла­ бораторія, наукові гуртки, проблемні групи. Професорсько-викладацький склад кафедри бере активну участь у регіональних, українських та міжнародних наукових конференціях з ак­ туальних проблем історичної науки, краєзнавства та джерелознавства. Зокрема, доцент Г. В. Стрельський брав участь у роботі V Всеукраїнсь­ ІЗЗИ 0130—5247. Укр. іст. журн., 1992, № 7—8 6 - 2-411 81 На допомогу викладачу Історії кої наукової конференції з історичного краєзнавства, що проходила у Кам'янці-Подільському в жовтні 1991 р. Доцент І. О . К іку брала участь у науковій конференції з проблем історичної науки, що відбулась у Вільнюсі (вересень 1991 р.). Нині характерною рисою історичних досліджень є їхня міждисцип- лінарність. Особливо це стосується вивчення історії слов'янських наро­ дів, взаємодії і взаємозбагачення їх національних культур, розвитку іс­ торичних традицій. Про це свідчить IX та X Міжнародні з'їзди славістів (Київ, 1983; Соф ія , 1988), де в наукових диспутах взяли участь історики, етнографи, мистецтвознавці, літературознавці. У доповідях аналізували­ ся процеси духовного життя слов'янських народів, тенденції розвитку і функціонування їхніх культур, а також взаємозв'язки слов'ян з іншими народами. У зв 'язку з цим виникає необхідність й у вузівській практиці розширити міждисциплінарні зв'язки, насамперед історії, літератури, мови, збільшити на історичних факультетах кількість годин на викладан­ ня літератури, проведення практичного курсу української мови. Це пов- ною мірою відповідає нинішнім завданням дальш ої гуманізації освіти. В останні роки з'явилося чимало публікацій, в яких необ'єктивно ідеалізується дожовтневе минуле *, прагнення створити образ «щас­ ливого в минулому народу». Втіленням цього всенародного «щастя» такі автори бачать багаті верстви суспільства. Перекручення історичної правди знецінює народ в очах молоді, формує в неї негативне ставлен­ ня до історичних і культурних цінностей. Фальш ивість ідеалізації побуту народу в X IX — на початку XX ст. особливо помітна на тлі творів Т. Шевченка, І. Ф ранка, Ф . Достоєвського, В. Стефаника, інших пись­ менників. Думається, ніхто не наважиться звинуватити цих титанів слова у тенденційному зображенні життя. І в зв'язку з цим виникає проблема вивчення дж ерел, бо окремі факти можуть використовуватись у кон­ тексті, який підтверджує суб'єктивну дум ку того чи іншого дослідника. М айбутньому вчителю історії необхідно використовувати весь комплекс дж ерел, спеціальні методи дослідження, які не дадуть можливості кон'юнктурно використовувати історію як науку, робити висновки, які бажає бачити ідеологічне керівництво, знову виконувати соціальне за­ мовлення якоїсь окремої групи. Довгий час у нашому суспільстві головною й єдиною ідеологією був марксизм-ленінізм. Зрозум іло, що це стримувало ініціативу дослідни­ ків, надавало науковим працям однобічного політичного відтінку. Особ­ ливо це стосувалося питань, пов'язаних з походженням слов'ян, м ігра­ цією народів тощо. Зараз, коли вчені мають доступ до джерел і не скуті ідеологічними догмами, слід, мабуть, не відкидати історичний ма­ теріалізм як ф ілософську концепцію, а показувати його у порівнянні з іншими концепціями, аналізувати помилки марксизму, разом з виклада­ чами ф ілософ ії вчити майбутнього вчителя мислити. Студент, який сприй­ має діалектичний матеріалізм як метод дослідження, повинен широко користуватися необхідною йому літературою . Взагалі, слід досягти ци­ вілізованого рівня, коли твір стає пам'яткою того чи іншого часу і охоро­ няється державою, а бажаючі можуть користуватися книжками всіх ав­ торів, які їм потрібні. Для багатьох регіонів України, зокрема й Києва, у викладанні та вивченні історичних дисциплін складним лишається і мовне питання. За­ раз навколо нього активно ведуться дискусії, бо в цій справі є чимало порушень і перекручень 6. До того ж мова не може обмежуватися по- * Автор розуміє, що такі твердження сьогодні «не модні», але неможливо обійти це питання, якщо ми не хочемо створювати нові кон’юнктурні підходи, нову єдину ідеологію. в Р а д ч у к В. Двомовний Янус України. Крок вперед, два назад // Самостійна Україна.— 1992.— Квітень.— № 15 (36). 82 /5 5 іУ 0130—5247. Укр. Іст. журн., 19923 № 7—8 На допомогу викладачу історії бутовим рівнем, вона має бути літературно чистою. І над цим слід працювати. Говорячи про впровадження Закону про мови, доречно згадати ві­ домого болгарського просвітителя, релігійного діяча Неоф іта Рильського, який вважав, що сл ід перш за все надрукувати посібники, потім Новий і Старий завіти. Насамперед побудувати школи, а потім — церкви і мо­ настирі 7. Здається, і нам про це треба потурбуватися, бо не може бути національного відродження без матеріальної бази. В контексті порушених проблем доцільно торкнутись і такої, як запровадження нової спеціальності — народознавство. Поява цього предмета в загальноосвітніх школах зрозум іла, хоча й там могли б бути основи етнограф ії. Але якщо ми претендуємо на європейський рівень освіти, то доцільно на філологічних і на перших курсах історичних фа­ культетів педагогічних вузів викладати основи етнограф ії, а на випуск­ них історичних курсах ввести нормативні лекційні курси — етнограф ії України та музеєзнавства. О тже, слід зазначити, що українська історична наука має бути адек­ ватною рівню історико-культурного розвитку народу і вона повинна збагачуватися кращими досягненнями історичної, ф ілософ сько ї та педагогічної думки. 9 Р и л ь с к и Н. Болгарска граматика.— Софія, 1084.-— С. XVIII. 133И 0130—5247. Укр. Іст. ж у р н 1992, М 7—8 6 * 83
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-213356
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2026-03-17T10:05:42Z
publishDate 1992
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Алексєєв, Ю.М.
2026-02-17T11:46:20Z
1992
Деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі / Ю.М. Алексєєв // Український історичний журнал. — 1992. — № 7-8. — С. 80–83. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
0130-5247
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213356
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
На допомогу викладачу історії
Деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі
Некоторые проблемы преподавания и изучения исторических дисциплин в педагогическом вузе
Article
published earlier
spellingShingle Деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі
Алексєєв, Ю.М.
На допомогу викладачу історії
title Деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі
title_alt Некоторые проблемы преподавания и изучения исторических дисциплин в педагогическом вузе
title_full Деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі
title_fullStr Деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі
title_full_unstemmed Деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі
title_short Деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі
title_sort деякі проблеми викладання і вивчення історичних дисциплін у педагогічному вузі
topic На допомогу викладачу історії
topic_facet На допомогу викладачу історії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213356
work_keys_str_mv AT aleksêêvûm deâkíproblemivikladannâívivčennâístoričnihdisciplínupedagogíčnomuvuzí
AT aleksêêvûm nekotoryeproblemyprepodavaniâiizučeniâistoričeskihdisciplinvpedagogičeskomvuze