Огляд редакційної пошти
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Datum: | 1992 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
1992
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213370 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Огляд редакційної пошти // Український історичний журнал. — 1992. — № 6. — С. 145–148. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860294880772751360 |
|---|---|
| citation_txt | Огляд редакційної пошти // Український історичний журнал. — 1992. — № 6. — С. 145–148. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| first_indexed | 2026-03-21T06:04:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
ДІАЛОГ З ЧИТАЧЕМ
Огляд редакційної пошти
Не зменшується кількість читацьких листів де редакції «Українського
історичного журналу» *. В них порушуються найрізноманітніші питан
ня, пов'язані з тематикою та змістом наших публікацій. На адресу
редакційного колективу часопису та його авторів висловлюється чима
ло цікавих, часто емоційних, зауважень і побажань.
Більшості наших дописувачів прийшлися до вподоби ті докорінні
зміни, що відбулися в журналі протягом кількох останніх років. Так,
викладач історії та суспільствознавства Гайворонської середньої школи
№ 1 Кіровоградської області, канд. пед. наук А. Резнік висловлює
вдячність редакції за публікації, «які при нинішній скруті таки допо
магають нам, учителям історії, в роботі». Як приклад він називає стат
ті М. В. Коваля «1941— 1945. Україна», Ю. І. Шаповала «Сталінізм і
Україна». Слушно звертаючи увагу на ту обставину, що серед читачів
часопису багато вчителів, він висловлює конструктивну, на наш пог
ляд, пропозицію: започаткувати «відверту розмову про викладання
історії України в школі». Редакція й надалі охоче надаватиме сторінки
журналу для публікації матеріалів на допомогу викладачу історії.
Словами подяки «за цікаві і корисні публікації» розпочинається й
лист М. Паєва — мешканця с. Новофедорівка Березанського району
Миколаївської області. Водночас він нарікає на незручності, що вини
кають при користуванні матеріалами «Українського історичного жур
налу», коли вони подаються з продовженням у багатьох номерах.
М. Паєву хотілося б виготовити саморобні брошури з таких публіка
цій, як «Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и
портретах» В. Антоновича, «Чужинці про Україну» В. Січинського,
«Сталінізм і Україна» Ю. І. Шаповала, та ін. Тому він пропонує, «щоб
статті починалися на непарних, а закінчувалися на парних сторінках.
Коли ж залишатиметься сторінка — півтори, «заповнювати їх другоряд
ною інформацією». Звичайно, це — слушна пропозиція, однак втілен
ня її в життя пов'язане із значними складностями технічного характеру.
Нарікання на публікації матеріалів з продовженням, зокрема, істо
ріографічної спадщини, висловлює у своєму листі й М. Курдибас із
Умані. За «Українським історичним журналом» він, як зазначається у
листі, стежить від того часу, коли в ньому почали друкувати «Мазепу»
М. І. Костомарова. «Невеликий за обсягом твір,— докоряє нам читач,—
але в рік не вклалися... Друкуєте праці, ради яких передплачую ваше
видання, крихітками, щоб заохотити».
Звісно, якась частка правди у цих словах є, однак не можемо ж
ми віддавати перевагу публікаціям виключно праць істориків минуло
го. Адже своє завдання вбачаємо в тому, щоб журнал був різнома
нітний за змістом. Коли б вирішилося питання про створення «Бібліо
течки «Українського історичного журналу» як щорічного додатку до
часопису, де можна було б друкувати історіографічну спадщину виз
начних, але призабутих сьогодні українських авторів — дослідників та
історичних повістярів, дана проблема була б знята. Однак на най
ближчу лерспективу не бачимо іншого виходу, крім того, щоб вміщу
* Див. попередні огляди читацьких листів у № 1 та 11 журналу за 1990 р.
10. /55ДГ 0130—5247. Укр. іст. ж у р н 1992, № 6 145
Діалог в чштшчем
вати такі матеріали на сторінках журналу з продовженнями, оскільки?
це відповідає інтересам багатьох шанувальників історії.
Втім, окремі читачі висловлюють щодо цього й інші думки. На
приклад, С. В. Атаманенко з м. Жовті Води на Дніпропетровщині за
уважує: «Зараз ми звертаємося до М. Грушевського, В. Антоновича,
а де ж наші сучасні українські історики?» Як бачимо, читачам цікаво
знати, як відбувається переосмислення нашими вченими тих чи іншик
історичних подій. Звертаючись до редакції з проханням більше дру
кувати матеріалів про українське середньовіччя, С. В. Атаманенко зак
ликає авторів журналу «не описувати нашу історію з позицій «молод
шого брата» і користуватись не тільки російськими документами, але:
й польськими».
До редакції надходить чимало листів, у яких висловлюються кон
кретні пропозиції щодо висвітлення в нашому виданні тих чи інших,
проблем історичного минулого українського народу. Так, робітник
О. Недошовенко з м. Козятина Вінницької області хотів би, «щоб на
сторінках «Українського історичного журналу» були подані неуперед-
жені матеріали про УСС та УГА, а також про січових стрільців УНР».
Продовжуючи свого листа, він пише: «Зовсім мало відомо про заги
бель під Крутами студентського куреня січових стрільців, деякі з них
поховані в Києві на колишньому Аскольдовому цвинтарі. Десь між
Козятином та Махнівкою також полягло багато воїнів УГА, але біль
шовики тільки й займалися, що фальшували нашу історію». Читачеві з
Козятина цікаво було б дізнатися про історію створення Організації,
українських націоналістів (ОУН) та про життя і долю видатних II діячів:
Є. Коновальця, С. Бандери, Р. Шухевича, А. Мельника та ін. Наш допи
сувач не єдиний, хто пропонує також ознайомити широкий читацький
загал з архівами ОУН — УПА.
Співзвучним з попереднім є й побажання, висловлені в листі4
П. Ю. Синіло із селища Палатки на Харківщині: «Вперше передплатив
ваш журнал з наміром хоч трохи краще знати історію України,— чому
вона (Україна.— Р е д . ) опинилася в такім незавиднім становищі, що на
род її не є господарем на своїй землі. Тому хотілося б перш за все
прочитати у журналі чесні публікації про історію української держав
ності в 1917— 1927 роках, про громадянську війну на Україні, чому уряд.
РСФРР порушив суверенітет України, тобто, визнавши УНР, потім вів
з нею війну. Дуже добре було б, якби ви почали публікувати працю
В. Винниченка «Відродження нації»... Також хотілося б краще знати
про історію національного руху в Західній Україні, причому не так од
нобоко, як це висвітлюється в комуністичних виданнях». З огляду на
побажання читачів редакція приступила до підготовки ряду публікацій,
а також добірок документів на ці теми. Що ж до праці В. Винничен
ка «Відродження нації», то, вочевидь, друкувати її на дорогоцінній
журнальній площі було б марнотратством. Адже нещодавно з'явилося
окреме її видання, яке ще можна придбати у книжкових крамницях.
В. П. Федоренко з м. Краматорська Донецької області пропонує
надрукувати в журналі працю ще якогось дореволюційного автора
про Мазепу, бо, на його думку, «твір М. Костомарова не дає повного
уявлення про цю непересічну особистість». Крім того, цікавить читача
постать Степана Бандери, земельна політика більшовиків на Україні
тощо.
«Із задоволенням читаю журнал, не те, що раніше»,— відзначає у
своєму листі до редакції В. І. Паньків із с. Озеро Немирівського райо
ну на Вінниччині. Йому хотілося б знайти у нашому виданні подробиці
про події 1941 р. в Україні.
Киянина А. В. Орленка приваблюють у нашому часописі такі роз
діли й рубрики, як «Маловідомі сторінки історії», «На допомогу вик
ладачу історії», «Історія в особах», «Документи та матеріали». У своє
му листі він висловлює побажання редакції більше уваги приділяти
146 188N 0130—5247. Укр. іст. журн., 1992, № 6
Діалог з читачем
висвітленню сторінок життя і творчості «маловідомих і цікавих істори
ків минулого та сучасного». Особливо зворушили нас ті рядки в його
листі, де він повідомляє про свій намір лишитися передплатником жур
налу, незважаючи на вкрай мізерну власну платню та різке підвищення
цін, у тому числі й на періодику.
А от М. С. Левицький з м. Миколаєва, одержавши 1990 р. вперше
наше видання, «великого задоволення не отримав». Та все ж він бажає
«Українському історичному журналу» стотисячного накладу. Його по
бажання редакції — більше уваги приділяти «висвітленню історії Укра
їни до X ст., а також від XIII до XV ст. і періоду після Богдана Хмель
ницького».
На одному листі хотілося б спинитись більш детально. Вчитель-
пенсіонер М. М. Радічук (м. Нововолинськ) рішуче протестує проти
твердження Ореста Субтельного з частково опублікованої в нашому
журналі його праці «Україна. Історія» про те, що «з 389 православних
церков, які діяли на Волині у 1914 р., у 1939 р. продовжувала функціо
нувати тільки 51» (Укр. іст. журн.— 1991.— № 12.— С. 116). Він, корін
ний волинянин, твердить, що «може без особливих труднощів назвати
два десятки церков, які в 1939 р. діяли в навколишніх селах (навколо
мого рідного села) тодішнього Володимирського повіту. А відома
мені тільки частина цього повіту. Всього ж повітів у Волинському воє
водстві було 9».
Не погоджується наш читач і з причинами, які, за твердженням
Субтельного, призвели до такого катастрофічного скорочення кіль
кості православних церков на Волині. Він пише: «Факти руйнування
церков були, але переважно на Холмщині. На Волині ж (на «кресах
всходніх») фашистська організація «кракусів» такої сили ще не набра
ла. Уніатам церкви не передавалися, бо їх (уніатів.— Р е д . ) на Волині,
яка до першої світової війни входила до складу Росії, не було. Поль
ські «санаційні» власті, зі свого боку, зовсім не були зацікавлені в ши-
ренні унії, бо це означало б посилення Шептицького й українського
націоналізму (про що, до речі, пише і сам Субтельний). Ополячуван
ня велось тому через залучення не до греко-католицької, а до римо-
католицької церкви. Та й ополячування тут, особливо серед селян, які
становили переважну більшість населення, було нікчемно малим.
Польські власті почували себе на «кресах всходніх» настільки непевно,
що намагалися спертись на православне духовенство — з квітня 1939 р.
всі православні церковнослужителі, від дяка до єпископа, крім зви
чайних церковних доходів, одержували оклади від держави». Історик,
наголошує М. М. Радічук, має вдумливо підходити до наявних у його
розпорядженні фактів, ретельно й зважено формулювати свої вис
новки.
О. Н. Щетинін з м. Запоріжжя у своєму листі до редакції заува
жує, що ні в 1991, ні в 1992 р. не передплатив наше видання. Йому
здалося, що «редакція друкує те, що вважає за потрібне, а не те, що
цікавить читачів. За минулий рік я не знайшов у вашому журналі май
же нічого, що мене цікавить». А цікавить його демографічна ситуація
в Україні XV— XVIII ст., відомості про її адміністративно-територіаль
ний поділ, а також свідчення про маєтності таких магнатських родин,
як Острозькі, Збаразькі, Заславські, Синявські, Конєцпольські, Сапеги,
Радзивілли, та ін. Що ж, ці теми варті спеціальної уваги нашого часо
пису.
Старший науковий співробітник Дніпропетровського історичного
музею ім. акад. Д. І. Яворницького, канд. іст. наук С. В. Абросимова
звертає увагу на необхідність детальнішого висвітлення стану дослід
жень у галузі спеціальних історичних дисциплін. «Бажано було б,—
пише вона,— побачити в «Українському історичному журналі» розвід
ки з нумізматики, палеографії, хронології, сфрагістики, метрології та
інших спеціальних історичних дисциплін. Такі статті допомагають нам,
/55ЛГ 0130—5247. Укр. іст. журн., 1992, № 6 147
Діалог з читачем
практикам, працювати на науковому грунті, вводити до наукового обі
гу багатющі різноманітні історичні джерела — невичерпну скарбницю
нашого народу».
Не згасає інтерес читачів до такого самобутнього явища в історії
України, як козацтво. Так, Ю. П. Заєць із с. В. Раковець Збаразького
району на Тернопільщині хотів би прочитати на сторінках «Українсько
го історичного журналу» матеріали про полковника Війська Запорозь
кого Антона Ждановича. А науковий співробітник Генічеського відділу
Херсонського краєзнавчого музею Д. О. Варакіна разом зі своїми ко
легами просить допомоги у висвітленні питання про перебування за
порозьких козаків на узбережжі Азовського моря, зокрема, в районі
Арабатської Стрілки, а також розповісти про залюдненість Приазов'я
в добу середньовіччя та розробку соляних промислів на Сиваші.
Чимало нарікань містить редакційна пошта на адресу зв'язківців.
Так, І. Г. Кулик (с. Білка Тростянецького району на Сумщині), зокрема,
пише: «Я передплатив «Український історичний журнал». Всі матеріа
ли, які в ньому вміщуються, мені дуже подобаються. Та через безвід
повідальне ставлення до своїх обов'язків працівників Тростянецького
вузла зв'язку не одержав кількох номерів часопису». Подібних при
кладів можна наводити багато, як і непоодиноких, на жаль, фактів
відсутності нашого видання у кіосках по продажу газет і журналів.
Міністерство зв'язку України дбає тільки про свою власну кишеню.
Лише для того, щоб довідатися, наприклад, як іде передплата, редак
ції необхідно викласти кілька тисяч карбованців. І немає зв'язківцям
діла до того, що видання єдиного в Україні історичного журналу об
ходиться більше двох млн. крб., що грошей на це в Академії наук
обмаль...
Всі пропозиції, що їх висловлюють наші читачі, уважно вивчають
ся. Редакція докладає багато зусиль до того, щоб вони, по можливості,
втілилися у життя. Хочеться сподіватися, що завдяки цьому «Україн
ський історичний журнал» стане тематично багатшим і буде вам, ша
новні читачі, добрим порадником у роботі та цікавим співрозмовни
ком у години дозвілля.
РЕДКОЛЕГІЯ
148 /55ДГ 0130—5247. Укр. іст. журн., 1992, № 6
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-213370 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T06:04:50Z |
| publishDate | 1992 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2026-02-17T12:15:09Z 1992 Огляд редакційної пошти // Український історичний журнал. — 1992. — № 6. — С. 145–148. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213370 uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Діалог з читачем Огляд редакційної пошти Обзор редакционной почты Article published earlier |
| spellingShingle | Огляд редакційної пошти Діалог з читачем |
| title | Огляд редакційної пошти |
| title_alt | Обзор редакционной почты |
| title_full | Огляд редакційної пошти |
| title_fullStr | Огляд редакційної пошти |
| title_full_unstemmed | Огляд редакційної пошти |
| title_short | Огляд редакційної пошти |
| title_sort | огляд редакційної пошти |
| topic | Діалог з читачем |
| topic_facet | Діалог з читачем |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213370 |