Моделювання визначення оптимальної ціни на інформаційну продукцію
Розглядається проблема визначення ціни наукового товару, яка саме і цікавить учасників обміну науково-технічними досягненнями. Побудована математична модель визначення оптимальної ціни на продукцію інформаційного профілю з урахуванням особливостей взаємодії оператора телефонних послуг, Інтернет-пров...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2006 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21353 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Моделювання визначення оптимальної ціни на інформаційну продукцію / В.В. Огліх // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — С. 29-31. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21353 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Огліх, В.В. 2011-06-16T07:47:26Z 2011-06-16T07:47:26Z 2006 Моделювання визначення оптимальної ціни на інформаційну продукцію / В.В. Огліх // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — С. 29-31. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21353 Розглядається проблема визначення ціни наукового товару, яка саме і цікавить учасників обміну науково-технічними досягненнями. Побудована математична модель визначення оптимальної ціни на продукцію інформаційного профілю з урахуванням особливостей взаємодії оператора телефонних послуг, Інтернет-провайдера та клієнтів оператора телефонних послуг є багатокритеріальною задачею оптимізації. Рассматривается проблема определения цены научного товара, которая именно и интересует участников обмена научно-техническими достижениями. Построенная математическая модель определения оптимальной цены на продукцию информационного профиля с учетом особенностей взаимодействия оператора телефонных услуг, Интернет-провайдера и клиентов оператора телефонных услуг является многокритериальной задачей оптимизации. The problem of determination of cost of scientific commodity is examined. Built mathematical model of determination of optimum price on the products of informative type taking into account the features of co-operation of operator of telephones services, internet Provider and clients of operator of telephones services is the multicriterion task of optimization. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Моделювання визначення оптимальної ціни на інформаційну продукцію Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Моделювання визначення оптимальної ціни на інформаційну продукцію |
| spellingShingle |
Моделювання визначення оптимальної ціни на інформаційну продукцію Огліх, В.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Моделювання визначення оптимальної ціни на інформаційну продукцію |
| title_full |
Моделювання визначення оптимальної ціни на інформаційну продукцію |
| title_fullStr |
Моделювання визначення оптимальної ціни на інформаційну продукцію |
| title_full_unstemmed |
Моделювання визначення оптимальної ціни на інформаційну продукцію |
| title_sort |
моделювання визначення оптимальної ціни на інформаційну продукцію |
| author |
Огліх, В.В. |
| author_facet |
Огліх, В.В. |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| description |
Розглядається проблема визначення ціни наукового товару, яка саме і цікавить учасників обміну науково-технічними досягненнями. Побудована математична модель визначення оптимальної ціни на продукцію інформаційного профілю з урахуванням особливостей взаємодії оператора телефонних послуг, Інтернет-провайдера та клієнтів оператора телефонних послуг є багатокритеріальною задачею оптимізації.
Рассматривается проблема определения цены научного товара, которая именно и интересует участников обмена научно-техническими достижениями. Построенная математическая модель определения оптимальной цены на продукцию информационного профиля с учетом особенностей взаимодействия оператора телефонных услуг, Интернет-провайдера и клиентов оператора телефонных услуг является многокритериальной задачей оптимизации.
The problem of determination of cost of scientific commodity is examined. Built mathematical model of determination of optimum price on the products of informative type taking into account the features of co-operation of operator of telephones services, internet Provider and clients of operator of telephones services is the multicriterion task of optimization.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21353 |
| citation_txt |
Моделювання визначення оптимальної ціни на інформаційну продукцію / В.В. Огліх // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — С. 29-31. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT oglíhvv modelûvannâviznačennâoptimalʹnoícíninaínformacíinuprodukcíû |
| first_indexed |
2025-11-25T22:45:26Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:45:26Z |
| _version_ |
1850571368628748288 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
29
ного алгоритма.
Источники и литература
1. Кочетков В.Н., Шипова Н.А. Экономический риск и методы его измерения. Учеб пособие. – К.: Европ.
Ун-т финансов, информ. Систем. Менеджмента и бизнеса, 2000. – 60 с.
2. Редхэд К., Хьюз С. Управление финансовыми рисками. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 288 с.
3. Хохлов В.Н. Управление риском. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 239 с.
Огліх В.В.
МОДЕЛЮВАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ЦІНИ НА ІНФОРМАЦІЙНУ
ПРОДУКЦІЮ
Вступ. В теперішній час, швидко розвивається сфера телефонних, інформаційних послуг, Інтернету.
Інформаційні послуги є науково-технічними. Закон України «Про інноваційну діяльність» визначає інфор-
маційно-комутативні підприємства і організації як об’єкти інноваційної інфраструктури; інформаційне за-
безпечення як складову інноваційної політики. Інформаційній складовій відведено одно з основних місць у
інноваційній політики України. Нікому сьогодні немає потреби пояснювати, що таке глобальна комп'ютер-
на мережа Інтернет і які можливості вона надає. Крім того, Інтернет постійно має на увазі нововведення,
удосконалення. Проте разом з цим очевидним є й інше питання: Інтернет – це не безкоштовне задоволення.
Таким чином, виникає необхідність визначення оптимальної ціни доступу до мережі Інтернет, тобто такої
ціни, яка була б прийнятна і для продавців даних послуг і для споживачів, Розв’язання цієї задачі і є метою
роботи.
Дослідженню актуальних проблем в системі інноваційно-інвестиційної діяльності суб’єктів господарю-
вання, пов'язаних з визначенням оптимальної ціни на продукцію інформаційного профілю присвячено ряд
робіт. У роботі [1] проаналізована сутність інноваційної стратегії розвитку економіки України, стан і перс-
пективи. У роботі [2,3] розглянуті підходи до оцінки інтелектуальної власності.
Постановка задачі. Поява наукової продукції на ринку як товару відразу ж ставить в центр уваги ряд
проблем, серед яких на першому місці – ціноутворення на науково-технічні продукти та послуги. По суті
теоретичні міркування про вартість і її величину пов'язані з необхідністю обґрунтувати ціну наукового то-
вару, оскільки саме ціна, а не вартість цікавлять кінець кінцем учасників обміну науково-технічними досяг-
неннями. Встановлення певної ціни на товар або послугу служить для подальшого їх продажу та отримання
прибутку. Ціна повинна зумовлюватися величиною економічного ефекту, який проявляється при викорис-
танні.
Покупець, який придбає науковий продукт або послугу (науково-технічну інформацію, програмний
продукт, комерційні відомості, методики, розробки і т.п.), прагне забезпечити собі додаткову вигоду – ви-
передити конкурента, знизити витрати, підвищити якість і т.п. Чим важливіше для нього науковий продукт,
тим більший прибуток він може йому принести. Але очікуваний ефект не байдужий і продавцеві. І він по
праву претендує на отримання його певної частки. Вона-то якраз і повинна визначити справжню ціну това-
ру. Призначення високої ціни може бути чревате втратою інтересу до придбання. Призначення низької ціни
також може викликати негативну реакцію, наприклад, сумнів в якості, недоотримання прибутку.
Визначення ціни є однією з найважчих задач, що стоять перед будь-яким підприємством. І саме ціна
зумовлює успіхи підприємства – обсяги продажів, доходи, одержуваний прибуток.
Таким чином, при реалізації науково-технічної продукції або послуги, задача фірми полягає у тому,
щоб вибрати оптимальну стратегію ціноутворення, тобто встановити оптимальну ціну на даний продукт або
послугу. Під оптимальною мається на увазі ціна, найприйнятніша як для виробника, так і для покупця.
Серед великого числа чинників ціноутворення на науково-технічну продукцію основними є: додатко-
вий прибуток (економія) в наслідок застосування новин, витрати з розробки, упущена вигода від їх прода-
жу, витрати передачі і супроводу наукового продукту.
На шляху до ринкових відносин підприємства прагнуть отримати максимальний прибуток, а ціни вста-
новлюють самостійно залежно від типу ринку, на якому функціонує дане підприємство, попиту, пропозиції,
корисності і інших чинників, що впливають на політику ціноутворення підприємства. Інша річ і з прибут-
ком новаторів. Покупець і продавець можуть ретельно зважувати перспективні ідеї. Користувач ефективної
новини гарантовано отримає надприбуток, а той хто відстає в технологічному процесі, зазнає збитки і для
нього існує загроза банкрутства.
Інформаційна складова інноваційного розвитку зумовила спрямованість зусиль на розробку моделі ви-
значення ціни на продукцію інформаційного профілю, а саме на визначення оптимальної ціни доступу до
мережі Інтернет, тобто такої ціни, яка була б прийнятна і для продавців даних послуг і для споживачів.
На ринку України є декілька операторів телефонних послуг. Між ними існує конкуренція. З метою за-
лучення більшого числа клієнтів і утримання тих, хто вже ними є, один з операторів вирішує замовити роз-
робку власного Інтернет-провайдера, за допомогою якого клієнти даного оператора зможуть отримати ви-
хід в глобальну комп'ютерну мережу. При цьому замовник провайдера гарантує високу якість обслугову-
вання: мінімальний час реєстрації і підключення, велику швидкість передачі даних, невелику втрату інфор-
мації, тощо. Між інтернет-провайдером, що розробляється, і оператором телефонних послуг, встановлю-
ються ринкові відносини купівлі-продажу. При цьому ринок ресурсу визначає оператор телефонних послуг,
а ринок послуг – інтернет-провайдер.
При аналізі взаємодії оператора телефонних послуг та Інтернет-провайдера в моделі розглядаються
Огліх В.В.
МОДЕЛЮВАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ЦІНИ НА ІНФОРМАЦІЙНУ ПРОДУКЦІЮ
30
тільки ті клієнти оператора телефонних послуг, які бажають скористатися послугою доступу до
комп’ютерної мережі Інтернет. Усі інші клієнти оператора телефонних послуг у моделі не розглядаються.
Результати. Розглянемо взаємодію оператора телефонних послуг та Інтернет—провайдера докладніше.
Дану модель можна розглядати як одноканальну СМО з відмовами, на вхід якої поступає найпростіший
(стаціонарний, ординарний потік без наслідків) потік заявок з інтенсивністю λ.
Ринок послуг Ринок ресурсу
Виробничий ресурс
Вартість виробничого ресурсу
Ринкові відносини купівлі-продажу
Рис. Схема взаємодії замовника і розробника СМО
Проаналізуємо властивості вхідного потоку заявок.
1. Ординарність. Дана властивість виражає собою умову практичної неможливості появи двох або декі-
лькох заявок за малий проміжок часу. Тобто заявки з'являються поодинці, а не групами по декілька від-
разу.
Протягом доби інтенсивність вхідного потоку істотно відрізняється. Тому добу розіб’ємо на часові інтерва-
ли, які характеризуються однаковою інтенсивністю вхідного потоку. Та будемо розглядати кожний часовий
інтервал окремо.
Припустимо, що клієнти, які бажають скористатися послугою доступу до комп’ютерної мережі Інтер-
нет, будуть звертатися до Інтернет-провайдера рівномірно протягом одного часового інтервалу. Тобто,
ймовірність того, що за малий проміжок часу за отриманням доступу звернуться не менше 2-х клієнтів, є
мала величина.
2. Стаціонарність. Характеристики ймовірності потоку не залежать від часу, а залежать від довжини ча-
сового інтервалу.
3. Марківська властивість потоку. Тривалість проміжків часу між послідовними надходженнями заявок
вважається незалежною, тобто час між заявками – випадкова величина, розподілена по показовому за-
кону.
Клієнти, які бажають отримати доступ до мережі Інтернет, звертаються до Інтернет-провайдера у випадкові
моменти часу. Число заявок, що поступили, в одиницю часу – випадкова величина, що має розподіл
Пуасона.
4. Відсутність післядії полягає у тому, що ймовірність надходження к заявок протягом деякого проміжку
часу не залежить від того, скільки заявок і як поступали до цього проміжку.
У Інтернет-провайдера достатньо велика кількість клієнтів, тому ймовірність звернення до провайдера
нових клієнтів за проміжок часу (t, t+h) мало залежить від того, скільки клієнтів звернулося за обслугову-
ванням до моменту часу t.
Замовник — оператор телефонних послуг має в своєму розпорядженні певний запас D грошових коштів
на забезпечення для своїх клієнтів можливості використання Інтернетом Саме для цього він замовляє цю
послугу Інтернет—провайдеру — виробнику послуги.
В свою чергу для надання послуг виробник купує у замовника виробничий ресурс υ — телефонні лінії
за ціною с за одиницю. Оскільки ціна ресурсу фіксована, то його вартість залежить лише від кількості ре-
сурсу, що використовується. Таким чином, с*υ визначає вартість ресурсу для розробки СМО.
Бажаючи скористатися послугою, клієнти звертаються до оператора телефонних послуг, що в свою
чергу, призводить до надходження на вхід СМО потоку заявок з параметрами Λ=(λ,N), де λ - інтенсивність
потоку, тобто середнє число заявок в одиницю часу, N – кількість заявок. Зауважимо, що у разі невиконан-
ня якої-небудь заявки, замовник несе економічний збиток у вигляді недоотриманого прибутку Р0.
Потрібно звернути увагу на те, що параметр υ припускає подвійне тлумачення: як технологічний па-
раметр системи, що розробляється, він описує інтенсивність обслуговування, а як економічний – виробни-
чий ресурс, який є у розпорядженні споживача і обмежений величиною υ0.
Таким чином, υ - кількість виробничого ресурсу: кількість телефонних ліній, а також інтенсивність
обслуговування: середні кількість заявок, котрі були обслужені в одиницю часу.
інтернет-провайдер Роз-
робник СМО – виробник
послуг
()
оператор телефонних по-
слуг Замовник –споживач
(запас грошових коштів
Клієнти
оператора
Потік заявок
Вартість по-
слуги
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
31
Визначимо інтереси обох сторін, а саме визначимо, яким чином кожний з учасників відносин може ма-
ксимізувати свій прибуток. В наслідок такого співробітництва виробник послуг прагне збільшити свій при-
буток, а замовник – зберегти максимальним свій бюджет.
Маючи в своєму розпорядженні ресурс υ, виробник при обслуговуванні потоку заявок може надати по-
слуг на суму p*MΛ(υ), забезпечивши собі прибуток, який він хоче максимізувати при фіксованій ціні на
послугу р і певній кількості ресурсу υ, що використовується.
U(υ,р)=p*MΛ(υ)-сυ → max,
де MΛ(υ) – якість обслуговування СМО, яка розробляється, а саме математичне очікування числа за-
явок, які можуть бути обслужені за умови, що на її вході утворюється потік заявок з параметрами Λ=(λ,N),
υ– інтенсивність обслуговування;
р – ціна обслуговування однієї заявки. Тобто це плата за надання доступу до комп’ютерної мережі Ін-
тернет одному клієнту оператора телефонних послуг. p*MΛ(υ) — виручка від надання послуг;
сυ — затрата на придбання виробничого ресурсу.
Бюджет замовника складається з: запасу грошових коштів на споживання послуги D, виручки від про-
дажу виробничого ресурсу за ціною c, за вирахуванням витрат на обслуговування MΛ(υ) заявок і недоотри-
маного прибутку від пропуску N-MΛ(υ) заявок. Замовник прагне зберегти максимальним свій бюджет:
V(υ,р)=D+с*υ-pMΛ(υ)-Р0*(N- MΛ(υ))→ max,
де D – запас грошей замовника (користувача) на споживання (на оплату тарифу за підключення до
глобальної мережі його клієнтів);
Р0 — недоотриманий прибуток від пропуску однієї заявки;
с*υ — виручка замовника від продажу виробнику ресурсу;
p*MΛ(υ) — витрати замовника на обслуговування MΛ(υ) заявок;
Р0*(N- MΛ(υ)) — недоотриманий прибуток від пропуску N- MΛ(υ) заявок.
Допущення про обмеженість ресурсу, що виділяється на розробку СМО: 0≤υ≤υ0. Обмеження на ціну
обслуговування: 0≤р≤ р 0..
З математичної точки зору наведена задача визначення оптимальної ціни на продукцію інформаційного
профілю з урахуванням особливостей взаємодії оператора телефонних послуг, Інтернет-провайдера та кліє-
нтів оператора телефонних послуг є багатокритеріальною задачею оптимізації. Доля розв’язання якої по-
трібна розробка нового та удосконалення існуючого інструментарію, доцільно використати алгоритми оп-
тимізації наведені в [4].
Висновки. В статті максимальну увагу було присвячено тим особливостям, які вносить в складну про-
блему визначення ціни на науково-технічну продукцію специфіка Інтернет-технологій. В рамках запропо-
нованого підходу рівноважна ціна обслуговування і вартість ресурсу визначається узгодженням інтересів
(угодою) замовника і розробника на ринку Інтернет-послуг.
Джерела та література
1. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко
В.П. – К.: Знання України,2002. – 336 с.
2. Глухов В.В., Коробко С.Б., Маринина Т.В. Экономика знаний. – СПб.: Питер, 2003.– 528с.
3. Фонштейн Н.М. Основы коммерциализации НИОКР и технологий. – М.:АНХ,1999.
4. Бейко И.В., Бублик Б.Н., Зинько П.Н. Методы и алгоритмы решения задач оптимизации. – К.: Вища
школа, 1983. – 511с.
Трегулова И.П.
СПЕЦИФИКА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПЕРСОНАЛА САНИТАРНО – КУРОРТНЫХ
И ТУРИСТИЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ НА ПРИМЕРЕ РЕГИОНА СЕВАСТОПОЛЯ
В статье специфика использования персонала санаторно-курортных и туристических предприятий ма-
лого бизнеса решается проблема функционирования этих предприятий в течении года. Сформулированы
особенности организации функционирования санаторно-курортных и туристических предприятий севасто-
польского региона. Выявлена тенденция роста новых рабочих мест, снижение уровня безработицы, как в
регионе, так и в Украине за счет развития отрасли туризма.
Постановка проблемы. Специфика Севастопольского региона состоит в том, что на протяжении дли-
тельного времени промышленность создавалась и основные производственные структуры ориентировались
на обеспечение интересов военно-промышленного комплекса и флота в частности.
Отсутствие заказов и средств на реализацию государственной и региональной программ по конверсии
этих предприятий и переводу их на новые виды продукции приводит к значительному высвобождению тру-
довых ресурсов.
Отсутствие собственной сырьевой базы не позволяет организацию других видов производств. Поэтому
проблема занятости, создание новых рабочих мест и увеличение поступлений от деятельности предприни-
мательских структур являются особо значительными для города Севастополя, что же делать в такой ситуа-
ции – брать внешние займы, требовать у республиканских властей дотаций, субвенций или найти и задей-
ствовать внутренние ресурсы для решения острейших социально – экономических проблем города, достой-
ного поклонения.
Да, такие ресурсы в городе есть. Этими ресурсами является предпринимательская инициатива, люди,
знающие историю и культуру города их гостеприимство, небольшие частные инвестиции в развитии сети
|