Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность
Рецензія на видання: Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность (естественнонаучные и сокровенные знания в России XVI в, Связанные с Иваном Рыковым). М.: Изд-во МГАП, 1994. — 168 с.: илл....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1997 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1997
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213732 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность / О.П. Толочко // Український історичний журнал. — 1997. — № 1. — С. 128-130. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860271804337094656 |
|---|---|
| author | Толочко, О.П. |
| author_facet | Толочко, О.П. |
| citation_txt | Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность / О.П. Толочко // Український історичний журнал. — 1997. — № 1. — С. 128-130. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Рецензія на видання: Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность (естественнонаучные и сокровенные знания в России XVI в, Связанные с Иваном Рыковым). М.: Изд-во МГАП, 1994. — 168 с.: илл.
|
| first_indexed | 2026-03-21T11:44:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
КРИТИКА ТА БІБЛІОГРАФІЯ
Р. А Симонов, А А Турилов, А В. Чернецов
ДРЕВНЕРУССКАЯ КНИЖНОСТЕ
(ЕСТЕСТВЕННОНАУЧНЬІЕ И СОКРОВЕННЬІЕ
ЗНАНИЙ В РОССИИ XVI А,
СВЯЗАННЬІЕ С ИВАНОМ РЬІКОВЫМ)
М.: Изд-во МГАП, 1994. — 168 с.: илл.
Назва цієї книжки та її скромний зовнішній вигляд» мабуть, не привернуть
особливої уваги пересічного читача. І навіть підзаголовок, що уточнює її
зміст, не обіцяє йому, здавалося б, нічого захоплюючого. А між тим, це
майже взірець книги науково-популярного жанру, де науковість зумовлена
не лише академічним реноме авторів, а популярність зовсім не означає
примітивності викладу.
Наукова робота за письмовим столом, в архівах, книгосховищах, на
перший погляд, має мало спільного з детективним розслідуванням, але за
своєю напруженістю і гостротою нерідко може посперечатися з ним. Сюжет
рецензованої книжки — це історія наукового пошуку, що почався досить
випадково і спочатку не віщував нічого несподіваного, а в результаті привів
до відкриття невідомого імені в історії російської культури XVI ст. — Івана
Рикова — «російського Фауста», як називають його автори, фігури для того
століття незвичайної — математика, астронома, чорнокнижника Нове ім'я
у досить добре вивченому полі російської культури — це сенсація.
Відправною точкою дослідження послужив малюнок в одному з
найвідоміших давньоруських рукописів — Радзивіллівському літописі. На
одній з його мініатюр (арк. 228), що зображує момент взяття владимирсь-
кими військами 1182 р. міста Торжка, є досить дивний фрагмент — верти-
кально розміщена комбінація точок, розділених вертикальними рисками.
Один з авторів рецензованої книги - Р. А. Симонов —- у процесі пошуку
відомостей про давньоруські рахувальні інструменти зацікавився малюн-
ком, на який зверкув його увагу Б. О. Рибаков, — давній дослідник
мініатюр Кенігсберзького кодексу. Р, А. Симонов, однак, припустив, що
малюнок може мати відношення не до підрахунків, а до якогось способу
гадання. Цим зацікавився О. В. Чернецов, який швидко знайшов аналогії та
впевнено зміг пов'язати малюнок з досить поширеним у Західній Європі,
Візантії та арабському Сході гаданням — «геомантією» (гаданням на землі).
Цей тип гадання базується на чергуванні парних і непарних чисел (крапки
і дві крапки), з яких складалися «чотириповерхові» фігури, і має
відношення до астрології — кожній з 12 фігур малюнку відповідає один з
12 «домів» гороскопу.
Переглянувши спеціальну літературу, О. В. Чернецов з'ясував, що
західноєвропейська геомантія, як свого часу припускав ще академік
М. Н. Сперанський, була відома на Русі під назвою «Рафлі». Ця назва
зустрічається у списку засуджених книг, затвердженому на Стоглавому со-
борі 1551 р. Тих, хто знав і читав цю книгу, на Русі зараховували до
єретиків і відлучали від церкви. Відомий навіть один судовий процес часів
патріарха Філарета над нижегородським дячком Семейкою Григорьєвим, у
якого була знайдена книга «Рафлі», М. Н. Сперанський встановив
близькість європейської геомантії та візантійського гадання ramplion, знав
він і те, що це слово являє собою спотворене арабське «рамль», тобто пісок,
на якому спочатку гадали. Він знайшов і слов'янські рукописи, що містили
гадання з використанням геомантичних фігур, однак вважав, що
«Рафлі» — це астрологічна книга, яку ще доведеться шукати. Тільки авто-
128 ISSN 0130-5247. Укр. іст.журн., 1997,№ 1
Критика та бібліографія
рам рецензованої книги стало зрозумілим, наскільки Сперанський був
близький до розгадки. Між тим, малюнок Радзивіллівського літопису (до
речі, чомусь невідомий вченому) не схожий на ті, що знайшов Сперанський.
Розповідаючи про свої пошуки в цьому напрямі на одній з конфе-
ренцій, О. В. Чернецов не знав, що одному з присутніх в залі відомий ру-
копис книги «Рафлі». Це був майбутній третій автор рецензованої книги —
А. А. Турилов, який багато працював над описами слов'янських рукописів,
у тому числі нових надходжень Російської державної бібліотеки (колишньої
ім. В. І. Леніна), серед яких й було нарешті знайдено таємничу книгу. її
було вилучено з колекції відомого історика літератури В. А. Десницького.
Книгу бачив і такий тонкий знавець давньоруської літератури і рукописів,
як В. І. Малишев, але він не усвідомив, що це єдиний вцілілий примірник
опальної «Рафлі». Знахідка датується зламом XVII—XVIII ст., тобто часом
правління Петра І, але в своїй основі текст укладений набагато раніше —
в XVI ст. Рукопис досить цікавий — текст перших десяти сторінок не має
відношення до головного змісту і приховує таким чином від стороннього
ока заборонену книгу. Власне, гадальна її частина займала близько 100
сторінок (описові способів гадання присвячено главу 2 рецензованої
праці — «О чем гадали наши предки»). Саме в цьому рукописі, а точніше
в його заголовку, й знаходимо ім'я Івана Рикова: «Предисловие святцом,
творение грешного раба Йвана Рнкова. Списание вкратце о году и о про-
тчих пристоящих в нем».
Ім'я цього книжника нічого не говорило спеціалістам з російської
культури. І тут починаються нові несподівані відкриття. З рукопису стало
відомим і ім'я замовника — кір Іоанна, і час написання — епоха Іоанна
Грозного, і навіть місце створення — Псков. Автори рецензованого видання
припустили, що від'їзд царя, згаданий в тексті, вказує на дату 1579 р., коли
він, наляканий наступом Стефана Баторія, спішно залишив місто. Вдалося
знайти ще кілька текстів подібних же вступів із згадкою про від'їзд царя (тоб-
то про тотожною подію), але в них не значилося ім'я Івана Рикова та вказу-
вався інший адресат — царевий «книгчий» кір Софроній Постник. Ці тексти
мали не гадальний, а календарно-астрономічний характер.
Отже, нагромаджувалася певна кількість рукописів, що здогадно мож-
на було б приписати авторству Івана Рикова. Підтвердження цієї гіпотези
прийшло несподівано. До відділу рукописів надійшов маленький збірник
XVII ст., і перше, що кинулося у вічі А. А. Турилову, був заголовок: «Пре-
дисловие святцом. Творение грешного Bвана Рнкова. Списание вкратце о
году и о протиих пристоящих в нем...». Рукопис містив лише одну статтю
твору («О часех»), а в кінці її містилася примітка: «Конец скончеват сове-
щание божественних дел. Написано во граде Пскове российских стран в ле-
то господнє 1579». Таким чином підтвердилося і походження Івана Рикова,
і дата створення його праць.
Пізніше Турилов і Чернецов відшукали в Російському державному
архіві давніх актів ще один, як вважалося, анонімний рукопис, адресований
кір Софронію, і з тексту його з'ясували, що це також «творение грешного
Ивана Рнкова». То був календарно-астрономічний твір Рикова у більш
повній редакції. Ось таким чином в історії російської культури з'явилося
нове ім'я — автор XVI ст., який писав гадальні, астрономічні, календарні і
навіть, можливо, медицинські трактати. Вдалося розшукати відомості і про
його родичів, які мешкали в Пскові, — у 1577 р. Іван Грозний дав якомусь
попу церкви Успіння на Паромені Василю Рикову тарханну грамоту. В
писцових книгах Пскова за 1585—1587 рр. згадується якійсь Якуш Василів
син Риков, очевидно, купець. Знайдено також деякі дані й про адресата
Івана Рикова — кір Софронія, який, імовірно, у 1591 р. переписав у
кремлівських майстернях розкішно ілюстровану Псалтир.
Встановлення імені автора XVI ст. дало можливість атрибутувати ба-
гато рукописів, що вважалися анонімними, передатувати їх і, отже, по-но-
вому оцінити культурну ситуацію в Москві кінця того століття.
Главу 3 («Кругозор псковского книжника») автори присвятили
дослідженню астрономічнокалендарних тюрів Івана Рикова. На підставі цих
ISSN 0130-5247. Укр. іст.журн., 1997,№ 1 129
9. 7-53
Критика та бібліографія
текстів їм вдалося виявити рівень та джерела його знань. Так, Риков постає
не тільки як ерудит-начитанець європейського рівня, а й як своєрідний
письменник, який вміло одягав наукові трактати у шати епістолярного
жанру і навіть художньої прози (хоча і різної якості), а, може, й був авто-
ром алегоричних притч.
У главі 4 книги («Русский Фауст») постать Івана Рикова розглядається
в контексті сучасної йому культурної ситуації в Східній Європі, простежу-
ються впливи на нього європейської польсько-литовської, старовізантійської
культур. Автори висувають також досить сміливу гіпотезу щодо перекладу
Риковим значної частини книги «Рафлі» безпосередньо з арабської мови
(с. 117—124), І, нарешті, дуже інтригуючий сюжет — автори пов'язують ге-
незис творчості Рикова із знаменитою новгородсько-псковською єрессю
XV—XVI ст. — єрессю «жидовствующих» (с. 126—130).
У додатках до книги опубліковано твори Рикова (та їх переклади), які
автори вважають оригінальними («Легенда о происхождении книги Рафли»,
«Притча о четырех временах года», «Притча о царе-годе», «Изложение ан-
тичних мифов»).
Завершити огляд надзвичайно цікавої і змістовної книжки хотілося б
одним спостереженням, що стосується безпосередньо нашої історії. Хоча
Радзивіллівський літопис містить давньоруський текст, сам рукопис, треба
гадати, було створено у XV ст. в межах Великого князівства Литовського
(можливо в Полоцьку), і навіть в його мініатюрах, попри те, що вони зроб-
лені за старими взірцями, явно відчуваються західні впливи. Отже, геоман-
тичний малюнок відбиває зацікавлення мініатюриста, за старою
термінологією, «західноруського». Крім того, автори відзначають серйозний
вплив на Рикова польсько-литовської вченості (він знає, щоправда дуже по-
верхово, латину, в його творах присутні лексичні відгуки «західноруської»
мови, часом навіть польської). Все це врешті-решт вказує на культурне се-
редовище Великого князівства Литовського, зв'язки якого з Псковом загаль-
новідомі. Саме звідти (і ширше — з руських земель Речі Посполитої),
можна гадати, виходили ті культурні імпульси, що привели до появи
псковського Фауста. І, хто знає, почни хтось розкручувати слід того гео-
мантичного малюнку в зворотній, «литовський» бік, скільки Фаустів
вітебських, полоцьких чи луцьких довелося б відкрити?
О.П. ТОЛОЧКО (Київ)
Г. Сагановіч
НЕВЯДОМАЯ ВАЙНА 1654—1667
Мінск, 1995,— 144 с.
Українська та білоруська історіографії розвивалися в радянські часи в од-
наково несприятливих умовах. Особливо небажаними в СРСР були
дослідження історії боротьби народів проти цієї імперії, за власну незалеж-
ну державу. Радянська історіографія розвивалася в цілому в річищі старої
російської великодержавницької історичної думки, обслуговуючи насампе-
ред інтереси Російської імперії і відповідним чином фальсифікуючи минуле.
Всім добре пам'ятно, як нав'язувалося відверто антинаукове трактування
Переяславської ради 1654 р., як національно-визвольна боротьба ук-
раїнського та білоруського народів XVII—XVIII ст. зводилася в писаннях
радянського офіціозу до боротьби «за воссоединение Украйны с Россией». У
такому ж дусі висвітлювалася й історія російсько-польської війни 1654—
1667 рр., про яку взагалі згадувалося мало.
Отже, давно вже назріла потреба у дослідженні цієї винятково важли-
вої для Білорусі й України події, тим більше, що починаючи з 30-х рр.
XX ст. у нечисленних працях, присвячених історії Білорусі доби фео-
130 ISSN 0130-5247. Укр. іст.журн., 1997,№ 1
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-213732 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T11:44:01Z |
| publishDate | 1997 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Толочко, О.П. 2026-02-18T13:45:29Z 1997 Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность / О.П. Толочко // Український історичний журнал. — 1997. — № 1. — С. 128-130. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213732 Рецензія на видання: Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность (естественнонаучные и сокровенные знания в России XVI в, Связанные с Иваном Рыковым). М.: Изд-во МГАП, 1994. — 168 с.: илл. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Критика та бібліографія Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность Article published earlier |
| spellingShingle | Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность Толочко, О.П. Критика та бібліографія |
| title | Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность |
| title_full | Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность |
| title_fullStr | Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность |
| title_full_unstemmed | Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность |
| title_short | Р.А. Симонов, А.А. Турилов, А.В. Чернецов. Древнерусская книжность |
| title_sort | р.а. симонов, а.а. турилов, а.в. чернецов. древнерусская книжность |
| topic | Критика та бібліографія |
| topic_facet | Критика та бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213732 |
| work_keys_str_mv | AT toločkoop rasimonovaaturilovavčernecovdrevnerusskaâknižnostʹ |