Кінолітопис Великої Вітчизняної
Saved in:
| Published in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Date: | 1995 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
1995
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213816 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Кінолітопис Великої Вітчизняної / Л.П. Mаpкітан // Український історичний журнал. — 1995. — № 3. — С. 47–51. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860281869253214208 |
|---|---|
| author | Mаpкітан, Л.П. |
| author_facet | Mаpкітан, Л.П. |
| citation_txt | Кінолітопис Великої Вітчизняної / Л.П. Mаpкітан // Український історичний журнал. — 1995. — № 3. — С. 47–51. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| first_indexed | 2026-03-16T15:13:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІСТОРІОГРАФІЯ
ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО
л. П. Маркітан (Київ)
Кінолітопис Великої Вітчизняної
«Пройдуть тяжкі часи війни... На руїнах, що зберігають терпкий запах
гару й крові, ми почнемо будувати нові міста, села, розбивати квітучі
сади, заливати асфальтом глибокі воронки від снарядів і авіабомб, ви
корчовувати з орної землі обвуглену, іржаву сталь німецьких танків,
що згоріли...
Тоді витягнуть із сталевих незгоряемих сейфів рулони кіноплівки,
сотні кілометрів стрічки — безцінного літопису великих наших днів, який,
ми зараз називаємо простим словом — кінохроніка.
І притихне занурений у темряву глядачевий зал, де будуть наші
діти...
І, дивлячись на екран, згадає тоді схвильований і вдячний кіногля
дач імена тих героїв— операторів, які крок у крок, день у день, рік^у
рік в ім’я Батьківщини і перемоги фіксували на плівку незабутні події
наших днів»,— так писала «Правда» влітку 1942 р. 1, коли фашистські
орди рвалися до Сталінграда, а Україна і Білорусія стікали кров’ю.
Так, ще в перший, найтяжчий, етап бойових дій з’явилося поняття —
кінофотолітопис Великої Вітчизняної війни. Десятки тисяч метрів кіно-
і фотоплівки, що зберігаються у фондах Центрального державного
архіву кінофотофонодокументів України (ЦДАКФФД України) і
Центрального державного архіву кінофотодокументів Росії (ЦДАКФД
Росії),— це документи безприкладного подвигу багатомільйонного ра
дянського народу, свідчення небаченого в історії масового героїзму.
Збулося передбачення газети. Давно вже заліковано рани війни,
відбудовано міста, відроджено села, але в пам’яті народній назавжди
залишилися ті, хто для нас і прийдешніх поколінь часом ціною свого
життя здобував перемогу, чий подвиг зафіксувала плівка.
Створення кінофотолітопису війни — акт великої мужності. Близь
ко 250 кінооператорів, сотні фотокореспондентів працювали на фронтах,,
поділяючи з бійцями весь тягар війни. Багато хто з них віддав своє
життя, знімаючи бойові дії на передньому краї, під вогнем ворога.
Тисячі окремих кінозйомок (так званий «літописний матеріал»),
випуски «Союзкіножурналу», в яких брали участь і українські опера
тори, «Радянської України»2, «За Радянську Україну», «Новини дня»,
десятки спеціальних випусків та документальних фільмів, окремі сю
жети, що не увійшли в готову продукцію і не демонструвалися на екра
нах кінотеатрів, безліч фотографій — усе це й складає фонд кінофото
літопису Великої Вітчизняної. Найповніше, найоб’ємніше він представ
лений в Росії, в ЦДАКФД. Тут зберігаються кіно- й фотоматеріали,
зняті не лише на території СРСР, а й в країнах Східної Європи, у
Німеччині, скрізь, де пройшов радянський солдат.
Хоча більшість документів кінофотолітопису розшифровано, але
ще й сьогодні чимало таких, що потребують подальшого ретельного вив
чення із залученням писемних та архівних джерел, особистих архівів
фронтових кінооператорів і фотокореспондентів, тобто всієї супутньої
документації, тогочасної преси, мемуарної літератури. Цю роботу ма
ють здійснити архівісти, дослідники, журналісти, майстри документаль
ного кіно, краєзнавці. І тоді зникне анонімність енських військових час
тин, які засекречувалися через воєнний час.
І58У 0130- 5247. Укр. іст. журн. 1995, № з 47
Л . П. Маркітан
Велику роботу по уточненню безцінної кінохроніки провели спів
робітники ЦДАКФФД України, видавши до 30-річчя визволення рес
публіки «Кінолітопис» (Анотований каталог) 3. Він містить перелік усіх
документальних кінофільмів, кіножурналів та кіносюжетів, що збері
гаються в архіві, а також окремих сюжетів з фондів ЦДАКФД Росії.
На жаль, кінохроніка Великої Вітчизняної війни представлена в Києві
далеко не повно, обмежена головним чином роботами українських кіно-
установ. Немає тут таких фундаментальних кінотворів, як «Розгром
німців під Москвою», «Сталінградська битва», «Ленінград у боротьбі»,
стрічок про визволення Білорусії, Прибалтики, Молдови, країн Східної
Європи, про розгром гітлерівців на території самої Німеччини-
ЦДАКФФД України постійно поповнюється за рахунок фільмів, які
створюються кіно- і теледокументалістами на основі осмислення подій
минулої війни, скрупульозного вивчення архівної кінохроніки і широ
кого її використання. Яскравим прикладом цього може бути двадця-
тисерійна телевізійна кіноепопея «Велика Вітчизняна», яка широко де
монструвалася на Заході під назвою «Невідома війна». Ця стрічка
стала науково-історичним дослідженням на екрані. Саме про цей теле
фільм уславлений радянський воєначальник генерал армії, двічі Герой
Радянського Союзу П. І. Батов писав: «Чимало я бачив документаль
них стрічок про війну — від перших випусків воєнної хроніки, які ще
ніби не остигли від жару боїв, що гриміли..., до повнометражних творів
останнього часу, де війна досліджується з вершин історичної мудрості.
Та не було ще в історії кіно нічого, подібного до двадцятигодинної
програми фільмів «Велика Вітчизняна», ...не було такого масштабного,
такого всеохоплюючого, спільного за задумом і звершенням докумен
тально-публіцистичного свідоцтва народної, священної війни проти гіт
лерівської чуми, яка загрожувала всьому світові»4.
Чимало фільмів створено українськими документалістами у пово
єнні роки із залученням фронтової кіно- і фотохроніки. Серед них кіно
стрічки «Невідомому солдату», «Битва під Корсунем», «І згадав парти
зан», фільми-портрети «Згадуючи Черняховського», «їй завжди двад
цять» (про Героя Радянського Союзу юну кіноактрису М. (Гулю) Ко-
рольову), «Безсмертна мить» (про політрука О. Єременка) 5 та інші.
Для створення кіно- і телефільмів воєнної тематики широко за
лучаються й документальні фотографії. Ретельно підібрані та органічно
поєднані з хронікальними кінокадрами, вони допомагають повніше
відтворити події тих років.
Зупинимося докладніше на змісті самих документів.
22 червня 1941 р., коли па екранах країни ще демрнструвався ос
танній кіножурнал мирного часу, в Центральній студії кінохроніки
(Москва) вже готувався до випуску перший кіножурнал Великої Віт
чизняної війни. Він вийшов на екрани через день — 24 червня 6. У ньому
ще немає матеріалів з фронту, ще тільки готувалися до виїзду перші
кінооператори, але весь журнал присвячений війні — мітинг на заводі
«Серп і 'молот», виступи робітників. У наступних випусках показано пе
ребудову країни на військовий лад, і лише в липні — серпні з’явилися
перші фронтові репортажі. Бойові дії, штаб Південно-Західного фрон
ту на чолі з генерал-полковником М. П. Кирпоносом, відступ військ,
зруйновані промислові об’єкти, будинки, залізничні станції, палаючі
села, евакуація мирного населення. На плівці відбито тяжке київське
літо 41-го, героїчна оборона міста 7.
Одесі, що мужньо билася з ворогом, присвячено ряд кіножурналів
і кіносюжетів8. Тут— вулиці й майдани, вкриті барикадами, протитан
ковими «їжаками», окопами та щілинами. Робітники заводу ім. Січне
вого повстання будують бронепоїзд, представники командування одер
жують бронемашини. Виготовляється і ремонтується військова техніка.
Зрнитники ведуть бій з ворожими літаками. Плівка донесла до нас і
кінопортрети героїв оборони міста — простих трудівників, бійців і ко
48 /88 М 0130—5247. Укр. іст. журн. 1995, № З
Кінолітопис Великої Вітчизняної
мандирів Червоної армії. Серед останніх — генерал В. Ф. Воробйов
(95-а стрілецька дивізія), полковник Я. І. Осипов (1-й полк морської пі
хоти), майор М. В. Богданов (265-й стрілецький полк), майор Л. Л. Шес-
таков (69-й авіаційний полк), льотчик-винищувач П. В. Полоз та інші.
1942 р. На всіх фронтах Червона армія веде важкі оборонні бої.
В ті дні (18 лютого) на екрани країни виходить перший повнометраж
ний документальний воєнний фільм «Розгром німців під Москвою»9. В
нього увійшли найкращі кадри з 9-ти номерів спецвипуску «На захист
рідної Москви», зняті під час оборони міста. Ця кінострічка — свідчен
ня першого відчутного удару по фашистській армії, що розвіяв міф про
її непереможність. Цікаво відзначити, що у дні нашого наступу з екра
нів гітлерівської Німеччини зникли репортажі зі Східного фронту, а в
пресі з’явилося повідомлення міністерства пропаганди про те, що в
Росії, особливо під Москвою, стоять занадто сильні морози, які зава
жають роботі кінознімальної техніки.
Проте мороз не завадив нашим кінооператорам показати втечу
гітлерівців під Москвою. Авторський колектив цієї стрічки удостоєний
Державної премії, а американська Академія кіномистецтв присудила
їй першу премію, як кращому документальному фільму 1942 р .10
Серед воєнної кінодокументалістики слід згадати і «День війни» п.
160 кінооператорів, які знімали на фронтах і в тилу, розповідають про
один, 356-й день Великої Вітчизняної, а саме— 13 червня 1942 р. На
плівці — бойові дії на Північно-Західному, Західному, Південному, Ле
нінградському, Калінінському фронтах, робота в тилу — на Уралі, у
Середній Азії, Закавказзі, Фільм містить кінопортрети героїв фронту
й тилу, зокрема майбутнього маршала А. А. Говорова, уславлених
льотчиків М. М. Громова, В. К. Коккінакі, авіаконструктора С. В. Ілью-
шина, знатного гірника О. І. Семиволоса та ін.
Про безприкладну мужність радянських людей, виявлену під час
250-денної оборони Севастополя, розповідають серія кіножурналів і кі-
носюжетів та документальний фільм «Чорноморці» 12. Згодом про вра
ження, яке справляла ця стрічка на глядачів, фронтовий оператор
В. Мікоша писав: «...Перед моїми очима постав маленький кінозал на
студії Чарлі Чапліна, де ми, радянські кінооператори, показували йому
фільм про оборону Севастополя — «Чорноморці». Коли погаснув екран,
Чаплін повернувся до нас, маючи щось сказати. Проте так нічого і не
сказав. В його очах були сльози, і, ховаючи їх від нас, він нахилив
голову в складені долоні. Потім підвів голову і промовив: «Я такий
приголомшений! Пробачте, я не можу говорити» 13.
Документальний кінофільм «Радянський народ у боях за Бать
ківщину (за рідний Донбас)» 14 змальовує напружену роботу донецьких
робітників, які виготовляли й ремонтували бойову техніку, зброю, видо
бували вугілля у важких умовах стрімкого наближення фронту.
У кінофотолітопису Великої Вітчизняної важливе місце посідають
документальні матеріали, про Сталінградську битву. Кінозйомки, про
ведені 15-ма операторами за 6 місяців (з червня 1942 по лютий 1943 рр.),
відтворюють всеохоплюючу панораму подій. У лютому 43-го на екрани
вийшов спецвипуск «Союзкіножурналу», присвячений ліквідуванню
Сталінградського угруповання фашистських військ, а в березні того ж
року — повнометражний документальний фільм «Сталіїнград» 15. Ця кі
нострічка— унікальний документ, що дає змогу простежити увесь пе
ребіг битви, що поклала початок докорінному зламу в ході війни. Кіно
зйомки, зроблені в умовах жорстокої, смертельної сутички з ворогом,
вражають своєю об’єктивністю і достовірністю- Авторів фільму було
нагороджено Державною премією СРСР 16.
Справжнім шедевром не лише української, а й світової кінодоку
менталістики є стрічки О. П. Довженка «Битва за нашу Радянську
Україну» (1948 р.) 17 і «Перемога на Правобережній Україні та ви
гнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель»
■ІЗЗАГ 0130-5247. Укр. іст. журн. 1995, № З 4—5-847 49
Л. П. Маркітан
(1945 р.) 18. Багатогранні за охопленням подій, ці фільми е безцінним,
матеріалом як для істориків, так і для фахівців з культурної спадщини
минулого. Довженко якнайширше використав зйомки 24-ох кіноопера
торів, багатьох фотокореспондентів, зроблені на території України від
початку війни. Ці матеріали були розкидані у вигляді кіносюжетів по
різних кіножурналах, спецвипусках і т. ін. Митець зібрав їх докупи,
переосмислив, підвів до висот історичного узагальнення, вибудував в
єдину струнку картину найбільшої трагедії і найвеличнішого подвигу
українського народу.
Перші найважчі місяці війни. Тяжкі кровопролитні бої, відступ
на всіх фронтах. Червона армія намагається зачепитися за кожний
зручний рубіж, аби зупинити ворога. Та вдається це далеко не всюди
і не завжди.
Чи не найпершим використовує Довженко трофейну німецьку кіно
хроніку, зняту в мажорних, майже урочистих тонах. З відомих причин,
не акцентуючи на ній особливу увагу, він, так би мовити, підтекстом
говорить глядачам, що перший етап війни іноді дійсно обертався для
гітлерівців парадним маршем.
Яскраво змальовані й події, що розгорталися по той бік фронту.
Це передусім рух народних месників на території України: партизанські
будні, партизанський побут, а головне — партизанська війна, що зро
стила таких видатних її ватажків, як С. А. Ковпак, С. В. Руднєв,
О. М. Сабуров та інші. Всі вони неодноразово представлені у цих
фільмах.
Окремий епізод — перехід до партизанів словацької військової час
тини, яка не бажала воювати за гітлерівський рейх. Нею командував
капітан Ян Налєпка, який загинув 17 листопада 1943 р. в бою за м. Ов
руч і був посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Не обминув Довженко і самовіддану роботу радянського народу
в тилу, що була невід’ємною складовою частиною перемоги над фашиз
мом. В епізодах його документальних фільмів ми зустрічаємо відомих,
тоді всій країні О. Г. Стаханова, М. В. Гнатенко, М. С. Демченко, які
під час війни працювали на казахській землі. Чи була то данина Дов
женка гучному пропагандистському галасу навколо тих імен у перед
воєнні роки? Можливо. А можливо, у нього просто не знайшлося під
руками рівноцінних, з тодішньої точки зору, кіноматеріалів. А ось ви
робничі портрети видатних українських вчених Є. О. Патона, О. О. Бо
гомольця, В. П. Філатова — це вже не випадково, бо вони, кожний у
своїй царині, дійсно зробили великий внесок у загальнонародну справу
розгрому ворога.
Свою розповідь про визвольний похід Червоної армії по Україні
митець починає з Курської битви. І це закономірно, бо ця історична
битва, по-перше, була переломною у перебігу Великої Вітчизняної
війни і, по-друге, вона відбувалася поблизу географічних кордонів
України.
Ми говоримо про фільми, як про збірники документів, не торкаю
чись їх мистецької сторони. Така вже практика склалася у той час.
Усе, що привозили кінооператори з фронтів, з тих чи інших причин
йшло або в різні форми кінохронікальної продукції, або знищувалося.
Тому кінопродукція, що залишалася, є єдиним масивом кінодокумен-
тів, які зберігаються і сьогодні. Решта — втрачена безповоротно.
Довженко обрав найвиразніші, найпереконливіші кадри визволен
ня українських міст і сіл, битви за Дніпро, Київ, фрагменти з Корсунь-
Шевченківської операції. Окремою темою показано митцем страшні
злочини фашистських загарбників на українській землі. Це свідчення
людей, які перебували на окупованій території, і кадри розривання
загальних могил з розстріляними й закатованими мирними жителями,
серед них — ще не бачена в історії людства могила принаймні ста ти
сяч жертв — Бабин яр у Києві.
І55М0130—5247. Уко. іст. журн. 1995, № З
Кіно літопис Великої Вітчизняної
Не можна не відзначити, що у фільмах Довженка звучить хвилю
ючий, пристрасний дикторський текст, написаний автором, емоційна
музика А. Я. Штогаренка та Д. Л. Клебанова, синхронний запис оче
видців— і все це сприяє глибокому, цілеспрямованому сприйманню кі
нокартин.
1944 р. вийшли кінострічки «Київ» 19, «Битва за Севастополь» (про
Кримську наступальну операцію, проведену спільними зусиллями військ
4-го Українського фронту, Окремої Приморської армії, Чорноморського
флоту та Азовською військовою флотилією) 20, «Львів радянський» (про*
визволення міста) 21, «Похорон генерала армії М. Ф. Ватутіна»
«Дніпробуд» (про початок відбудовчих робіт на ГЕС) 23 тощо.
Маємо у фондах ЦДАКФФД України і кінофотозйомки про бойові
дії Червоної армії на території Східної Європи, зокрема Польщі, Сло
ваччини, Румунії24.
Рамки часописної статті не дозволяють окремо зупинитися на кож
ному кінодокументі воєнної доби. Але не можна обминути увагою
таку кінострічку, як «Суд народів»25, що зберігається в українському
архіві. Нюрнберзький процес був своєрідним підсумком Великої Віт
чизняної і другої світової війн. Це був вирок волелюбних народів світу
такому потворному, страхітливому явищу XX ст., як німецький
фашизм.
У системі доказів, висунутих обвинуваченням, важливу роль відігра
ли кінофотодокументи. Коли в залі, де відбувався процес, гасло світло
і спалахував екран, присутні здригалися, підсудні відвертали очі. Бо
одна справа читати про гори трупів, інша — бачити їх своїми очима.
Одна справа читати про виснажених в’язнів концтаборів, інша — бачи
ти живі скелети... І, може бути, саме тут, у Нюрнберзькому Палаці
правосуддя кіно- і фотокадри вперше одержали статус справжніх істо
ричних документів.
їх називають зараз зримим образом своєї доби. Вони стоять на
грані наукового дослідження, на грані логічного і емоційного начал.
Це цілком нове явище у джерельній базі історичної науки — літопззс,.
написаний світлом і тінню.
1 Правда.— 1942.— II лип.
2 У ЦДАКФФД України зберігається 80 номерів кіножурналів Радянської Ук
раїни воєнних років.
3 Кинолетопись. Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советсксг^
Союза 1941—1945 гг. Аннотированннй каталог документальних фильмов, киножур-
налов и киносюжетов.— К-, 1975.
4 Искусство кино.— 1979.— № 6.— С. 3.
5 ЦДАКФФД України, одиниця збереження (далі — од. зо.) 2430; 4199, 3535,.
4187, 3904, 4971.
с Страницьг живой* истории.— М., 1961.— С. 113.
7 ЦДАКФФД України, од. зб. 2075, 2188, 4550, 2185.
8 Там же, од. зб. 2071, 2073, 2076, 2188.
9 Страницьі живой истории.— С. 115.
10 Там же.— С. 118.
11 ЦДАКФФД України, од. зб. 2195.
12 Там же, од. зб. 212, 2182; ЦДАКФД Росії, од. зб. 0—4680. 0—4719, 0—5СіО,.
0-5956, 0—5992, 0—5993, 0—6073, 0—10767.
13 Искусство кино.— 1979.— № 6.— С. 21.
14 ЦДАКФФД України, од. зб. 1677.
15 Страницьг живой истории.— С. 120.
16 Там же.— С. 121.
17 ЦДАКФФД України, од. зб. 592, 3944.
18 Там же, од. зб. 1536, 3635.
19 Там же, од. зб. 537.
20 Там же, од. зб. 1434.
21 Там же, од. зб. 521.
22 Там же, од. зб. 555.
23 Там же, од. зб. 562.
24 Там же, од. зб. 1775, 2223, 3504, 543, 4549.
25 Там же, од. зб. 2048.
І$$ХпР0 5217. Укр. іст. жион. 1995. № 34*
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-213816 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-16T15:13:45Z |
| publishDate | 1995 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Mаpкітан, Л.П. 2026-02-18T15:37:40Z 1995 Кінолітопис Великої Вітчизняної / Л.П. Mаpкітан // Український історичний журнал. — 1995. — № 3. — С. 47–51. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213816 uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Історіографія та джерелознавство Кінолітопис Великої Вітчизняної Кинолетопись Великой Отечественной Article |
| spellingShingle | Кінолітопис Великої Вітчизняної Mаpкітан, Л.П. Історіографія та джерелознавство |
| title | Кінолітопис Великої Вітчизняної |
| title_alt | Кинолетопись Великой Отечественной |
| title_full | Кінолітопис Великої Вітчизняної |
| title_fullStr | Кінолітопис Великої Вітчизняної |
| title_full_unstemmed | Кінолітопис Великої Вітчизняної |
| title_short | Кінолітопис Великої Вітчизняної |
| title_sort | кінолітопис великої вітчизняної |
| topic | Історіографія та джерелознавство |
| topic_facet | Історіографія та джерелознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213816 |
| work_keys_str_mv | AT mapkítanlp kínolítopisvelikoívítčiznânoí AT mapkítanlp kinoletopisʹvelikoiotečestvennoi |