Як і коли з'явилися шведські колонії в Південній Україні
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1995 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1995
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213825 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Як і коли з'явилися шведські колонії в Південній Україні / І.М. Кулинич // Український історичний журнал. — 1995. — № 1. — С. 118–121. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860299214341275648 |
|---|---|
| author | Кулинич, І.М. |
| author_facet | Кулинич, І.М. |
| citation_txt | Як і коли з'явилися шведські колонії в Південній Україні / І.М. Кулинич // Український історичний журнал. — 1995. — № 1. — С. 118–121. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| first_indexed | 2026-03-21T18:59:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
Пошуки та знахідки
века. У тех у всех жителей: 29 солеварних колодезей, 49 дворов, 49 изб,
11 анбаров, 48 куреней и землянок» І0.
Таким точним, різнобічним даним вро час заснування, які має у
своєму розпорядженні Бахмут, може позаздрити багато старих міст. Усе
про нього окреслено чітко: рік народження — І701, виник не за велінням
згори, а стихійно, за волею заповзятливих людей; соціальний склад на
селення— вільні міщані й козаки, національний склад — українці й ро
сіяни. Всього у Бахмуті в 1702 р. проживали 150 чол. Рід їх занять—со
леваріння.
Отже, Артемівськ (колишній Бахмут), що став великим промисло
вим центром Донецької області, відзначив своє 290-річчя.
1 Історія міст і сіл УРСР: Донецька обл.— К., 1970.— С. 151.
* Укр. Рад. енциклопедія.— К., 1974.— Т. 1 .— С, 256; Книга о Донбассе.— Донецк,
1977.— С. 181.
8 Б е л я е в И. О сторожевоб, станичной и полевой службе на Польской Украяне
Московского государства за царя Алексея Михайловича.— М., 1)346.— С. 7.
4 Там же.— С. 9.
6 Там же.— С. 12.
• Там же.
7 Б а г а л е й Д . И. Очерки из нстории колоннзации я бьіта Украйни Московского
государства.— М., 1887.— С. 93.
8 Советская нсторическая знциклопедия.— М., 1962.— Т. 2.— С. 215.
9 Записки Одесского общества нстории и древностей.— Одесса, 1844.— Т. 1 .—
С. 352.
10 Там же.— С. 353.
І. М. Кулмнич (КиТв)
Як і коли з'явилися шведські колонії
в Південній Україні
Після зруйнування Запорізької Січі російська імператриця Катерина II
доручила своєму фавориту князю Г. О. Потьомкіну терміново засели
ти причорноморські та приазовські степи, названі Новоросійським краєм.
У всі європейські країни були розіслані царські емісари, які вербували
там бажаючих оселитися на півдні України та в Нижньому Поволжі.
«Потьомкін,— зазначав Г. Писаревський,— зайнятий тоді влаштуван
ням Новоросійського краю, охоче приймав туди і російських втікачів, і
покидьків західноєвропейського суспільства і всерйоз замислювався
над тим, щоб поселити в Криму навіть біглих англійських злочинців
і каторжників, вирішив скористатися цими обставинами з метою ко
лонізації дорученого йому краю» *.
На прохання Потьомкіна Катерина II у 1781 р. видала указ про
переселення з мизи (хутора) Гогенгольм (острів Даго, Ліфляндія) *
шведських селян у Новоросійський край. Цим займався полковник Іван
Синельников, який 9 липня того ж року виїхав у Ревель, де вимагав
надіслати з ним на о. Даго спеціальних чиновників для перепису се
лян, яких мали переселяти в Україну. Місія Синельникова увінчалася
цілковитим успіхом.
Потьомкін поставив перед шведськими переселенцями такі умови:
1. В Новоросійській губернії для кожної сім’ї буде виділено по
60 дес. родючої землі. 2. Протягом перших чотирьох років вони не
сплачуватимуть податки, а потім платитимуть їх нарівні з «державни
ми поселянами». 3. На спорудження будинків та первісне облашту
вання їм будуть видані державні будматеріали та грошова допомога
418 І55М 0130—5247. Укр. іст. журн., 1995, № 1
Пошуки та знахідки
по 12 крб. на двір. 4. Буде виділена необхідна кількість насіннєвого
матеріалу та казенний провіант для харчування протягом року. 5. На
нових місцях вони будуть поселені «відрубними колоніями», тобто ок
ремо від поселенців інших національностей, і матимуть свою церкву і
пастора. 6. Під час переїзду до нових місць поселення їм надавати
меться всіляке сприяння.
Звичайно, такі умови влаштовували шведських селян, і Синельни-
ков з допомогою чиновників Ревельської генерал-губернської канцеля
рії склав список тих з них, які бажали переселитися на південь Украї
ни. Загалом їх налічувалося близько 960 чол. 20 серпня 1781 р. пере
селенці мали рушити на чужину, але оскільки не всі встигли вирішити
свої майнові справи, їх від’їзд трохи затримався. З собою переселенці
повинні були брати лише «інструменти», вози, запряжені кіньми чи
волами. Продажем зібраного або ще не зібраного збіжжя та майна,
яке не встигли реалізувати переселенці, мала займатися місцева адмі
ністрація, а виручені кошти вона повинна була передати в комісаріат
для переказу в Новоросійську губернію.
Коней та волів Синельников вирішив переправити раніше за їх
власників у місто Гапсаль, де місцевий магістрат мав виділити відпо
відні пасовиська. Не вистачало також барж для перевезення пересе
ленців з острова Дато, але ландрат граф Стенбок, намагаючись
догодити всесильному Потьомкіну, допоміг «усіма своїми паромами,
човнами і селянами». Попри всі ці перепони майбутні колоністи під
керівництвом відставного капітана Макаретова розпочали далекий і
нелегкий путь у Новоросійську губернію.
А в цей час Потьомкін надіслав новоросійському губернатору
М. Д. Язикову спеціальний «ордер», згідно з яким останній повинен:
а) відвести на березі Дніпра, вище міста Кази-Кермена (переймено
ваного в 1784 р. на Берислав),, кожному господарству шведів у складі
чотирьох осіб по 60 дес. землі, а також для загального користування
«достатню частину лісу на найближчих дніпровських островах»; б) за-.
купивши на губернські кошти для посіву жито і зібравши по запорозь
ких зимівниках воли і плуги, виорати відведені площі «за казенну
плату» і засіяти на кожний двір по дванадцять четвериків протягом
осені 1781 р.; в) оскільки переселенці мають прибути пізньою осінню,
то, «обравши вигідне село, розмістити їх на зиму, виділивши з казни
необхідну кількість продовольства».
Виконуючи розпорядження Потьомкіна, губернатор Язиков виділив
для переселенців зимові квартири в містечку Решетилівка, куди вони
прибули 26 листопада. «їх шлях був стерпним,— доносив Синельников
Потьомкіну 9 грудня з Кременчука,— але обтяжливо було з малолітні*
ми дітьми, які в дорозі захворіли на віспу, від чого й досі страждають».
В дорозі та на зимових квартирах до 24 січня 1782 р. померло ЗО до
рослих переселенців, головним чином старих людей, і 56 дітей від віспи,
якою вони заразилися в Білорусії. Живими лишилися 880 осіб обох
статей.
З початком польових робіт у середині квітня колоністи повинні
були зайняти відведені їм ділянки. Адміністрація також забезпечила
їх продуктами та посівним матеріалом з розрахунку по 12 четвериків.
Потьомкін наказав губернатору Язикову спорудити будинки під наг
лядом майстрів, запрошених з Курляндії **, щоб на новому місці збе
регти характерний для Прибалтики тип будівель, до яких шведські се
ляни звикли на батьківщині, і таким чином полегшити їм адаптацію
в нових умовах. Оскільки на півдні України було обмаль будівельного
лісового матеріалу, губернатор розпорядився споруджувати будинки
з плиточного каменю.
Для задоволення релігійних потреб переселенців Потьомкін звер
нувся до пастора Йогана-Адольфа Європеуса з пропозицією поїхати
на Південь України і одержав від нього згоду. «Дізнавшись про вашу
153М 0130—5247. Укр. іст. журн., 1995. № 1 119
Пошуки та знахідки
згоду прийняти звання дивізійного і шведських переселенців пастора
у дорученій мені Новоросійській губернії,— писав Потьомкін Європеу-
су,— пропоную вам такі вигоди для ліпшого засвідчення з нашого бо
ку: 1. Встановлюю вам платню щорічно по чотириста карбованців; для
облаштування ж вашого в рахунок платні видаю вам наперед двістГ
карбованців з тим, щоб вони були вирахувані за два роки. 2. Платня,
призначена вам, розпочнеться з дня вашого від’їзду на місце, після
прибуття ж вашого туди ви одержите як у згаданій колонії шведських
селян, так і в Кременчуці пристойну вашому званню квартиру і землю,,
окремо виділену для церкви. 3. Охоче погоджуюсь з вами і у власне
ваше володіння, вічне і спадкове, окремо наказую відвести тисячу де
сятин придатної землі на основі височайше конфірмованого про землі
плану. 4. Незаперечно дозволяю вам користуватися тими прибутками,
які за звичаями шведських прихожан і за їхньою власною згодою свя
щеникам від них визначаються. 5. Після п’яти років ви будете мати
цілковиту свободу виїхати звідти, якщо далі у цьому званні там зали
шатися не захотіли, в зв’язку з чим вам необхідно буде заздалегідь-,
повідомити мені або місцевому губернаторові. Нарешті, проїзд ваш
туди буде оплачений без відшкодування з вашої платні».
8 квітня 1782 р. пастору Європеусу для церкви створюваної швед
ської колонії було видано такий церковний інвентар: велика срібна з
позолотою посудина, велика позолочена срібна тілохранительниця, на
кришці якої красувався агнець, позолочена срібна маленька посудина,
подібна мала посудина, два дискоси срібні з позолотою, велика срібна
посудина з хрестом і ручкою для зберігання церковного вина, друга
дорожня позолочена посудина у вигляді банки також для церковного
вина, велика тарілка срібна, чотири ризи для священика. Крім того,
казна виділила підсвічники, дзвони, торбинки з дзвіночками для зби
рання грошей у церкві тощо.
Як бачимо, російський уряд робив усе можливе для заснування
першої шведської колонії на правому березі Дніпра поблизу міста
Берислава (Херсонська губернія). Вона дістала назву Старошведської
(Альт-Шведендорф).
За царювання Павла І, у 1800 р., шведам, хоч вони й були
російськими підданими до переселення на південь України, надали
права «іноземних колоністів» «у зв’язку з надзвичайною різницею
нової місцевості від їх батьківщини», а в період царювання Олек
сандра І, у 1804 р., було засновано ще три шведські колонії. Разом
з раніше заснованою колонією вони ввійшли до складу шведської ко
лоністської округи 2.
Загалом чотирьом шведським колоніям — Альт-Шведендорф, Клос-
тердорф, Мюльгаузендорф, Шлангендорф — належало 8709 дес. родю
чої землі. Крім того, 300 дес. належало окрузі. Кожна родина володіла
наділом площею 60 дес. У цих колоніях мешкало 585 осіб (145 гос
подарств мали землю, а 21 родина з 82 особами була безземельною).
На кожну особу припадало в середньому по 13,5 дес.3.
На початку XIX ст. царський уряд відрядив у Новоросійський край
надвірного радника С. Контеніуса з метою «зробити особистий огляд,,
детально проаналізувати колоністські господарства та всі недоліки в
них розкрити і на основі цього зробити всебічний опис» 4. Ознайомив
шись з умовами життя шведських колоністів, Контеніус у звіті, надісла
ному в міністерство державного майна, писав: «Шведські колоністи
переселені у 1782 р. з о. Дато в кількості 940 осіб обох статей і посе
лені у Херсонському повіті. Всі вони господарюють старанно і економ
но, причому вони успішно займаються і рибальством, яке дає їм певний
додатковий прибуток... Оподатковані вони, як і данцігські колоністи,
однаково з усіма в тій губернії державними селянами. З шведських
колоністів належить повернути в казну за поселення 19622 крб. 70 коп.» 5.
Він пропонував надати шведським і данцігським колоністам такі ж
120 I58N 0130—5247. Укр. іст. журн., 1995. № Ґ
Пошуки та знахідки
пільги, як й іншим колоністам, додатково виділити їм землю та спи
сати борги 1 2 3 4 5 6.
За даними Міністерства державного майна, на початку 40-х років
минулого століття існувало вже п'ять шведських колоній, які володіли
10,6 тис. дес. 222 родини мали земельні наділи, а 15 — були безземель
ними. В цих колоніях налічувалася 1691 особа (873 чоловіки і 818 жі
нок) 7. В колоніях було 555 коней, 2130 голів великої рогатої худоби,
3243 вівці., В садах та лісосмугах було посаджено 6774 фруктових,
тутових та інших порід дерев, 550 кущів винограду. Колоністи мали
15 млинів, ЗО ткацьких верстатів, 198 житлових будинків. Діяли
5 церков та молитовних домів, одна школа, в якій навчалося 188 дітей
(93 хлопчики і 95 дівчаток).
Прибутки шведських колоністів у 1841 р. становили 9752 крб. сріб
лом: 650 крб.— від продажу хліба, 7950 крб.— від реалізації рогатої
худоби, овець та вовни і 1152 крб.— від продажу різних продуктів. Піс
ля виплати 2697 крб. податків у колоніях залишалося 7055 крб. сріб
лом чистого прибутку. За п’ять років у цих поселеннях було скоєно
лише 8 злочинів — одне вбивство, три згвалтування, одна крадіжка і
три злочини не розкриті. Крім того, було зареєстровано 18 випадків
пияцтва, шість — бродяжництва, три — незадовільного ведення госпо
дарства, дві сварки тощо 8.
В архівних документах 20-х років XX ст. збереглися відомості лише
про одне село під назвою Старошведське, в якому у 1923 р. налічувало
ся 231 господарство, а населення становило 1321 чол. Разом з німець
кими колоніями Костирка (128 господарств, 694 мешканці) та Михай
лівна (відповідно, 121 і 372) воно входило до складу Старошведської
національної сільської ради, що знаходилася у Бериславському районі
Херсонської округи Одеської губернії. В 1928 р. частина жителів цьо
го села емігрувала у Швецію, а в 1930—1931 рр. повернулася на попе
реднє місце проживання. Рееміграції шведів радянські власті надавали
великого політичного значення і тому всіляко їм допомагали. Однак це
не врятувало шведське населення від голодомору 1932—1933 рр., який
охопив Україну 9.
Такою постає картина переселення і життя шведських селян на
півдні України більш як за півторастолітній відрізок часу — від за
снування їх першої колонії у 1782 р. до 30-х років XX ст.
1 П и с а р е в с к и й Г. Из истории иностранной колонизации в России в XVIII в.
(По неизданньїм архивньїм документам).— М., 1909.— С. 221.
* У другій половині XVI ст. Ліфляндія включала території Північної Латвії і
Південної Естонії і входила до Речі Посполитої. В 1629 р. ця територія ввійшла до
складу Швеції як окрема провінція. За Ніштадськнм мирним договором 1721 р. вона
увійшла до складу Росії як Ліфляндська губернія. За радянських часів латиська ча
стина Ліфляндії була об’єднана з Латвією, а естонська — з Естонією. На о. Даго
мешкало шведське населення.
** Курляндія — історична область у Прибалтиці на території сучасної Латвії, на
захід і південний захід від Ризької затоки. З 1561 ,р. існувало Курляндське гер
цогство— васал Польсько-Литовської держави. З 17915 р. Курляндія у складі Ро
сійської імперії.
2 Там же.— С. 222—226.
3 К л а у с А. Наши колонии. О пьітьі и материальї по истории и статнстике ино
странной колонизации в России.— СПб., 1869.— Приложение II.— С. 30.
4 Полное собрание законов Российской империи (далі — П С З).— „\ь 18006, 19372,
19492,
5 В е л и ц н н А. А. Немцьі в России. Очерки историчєского развития и настоя-
щего положення немецких колонистов на юге и на востоке России.— СПб., 1893.—
С 93
6 ПСЗ.— № 19562, 19873.
7 В е л и ц ь і н А. А. Указ. соч.— С. 125.
8 К л а у с А. Указ. соч.— Приложение VII.
9 Німці в Україні в 20—30-і рр. XX ст. Збірник документів державних архі
вів України.— К., 1994.— С. 170, 224.
133П 0130—5247. Укр. іст. журн., 1995, № 1 121
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-213825 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T18:59:41Z |
| publishDate | 1995 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кулинич, І.М. 2026-02-18T15:40:15Z 1995 Як і коли з'явилися шведські колонії в Південній Україні / І.М. Кулинич // Український історичний журнал. — 1995. — № 1. — С. 118–121. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213825 uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Пошуки та знахідки Як і коли з'явилися шведські колонії в Південній Україні Как и когда появились шведские колонии в Южной Украине Article published earlier |
| spellingShingle | Як і коли з'явилися шведські колонії в Південній Україні Кулинич, І.М. Пошуки та знахідки |
| title | Як і коли з'явилися шведські колонії в Південній Україні |
| title_alt | Как и когда появились шведские колонии в Южной Украине |
| title_full | Як і коли з'явилися шведські колонії в Південній Україні |
| title_fullStr | Як і коли з'явилися шведські колонії в Південній Україні |
| title_full_unstemmed | Як і коли з'явилися шведські колонії в Південній Україні |
| title_short | Як і коли з'явилися шведські колонії в Південній Україні |
| title_sort | як і коли з'явилися шведські колонії в південній україні |
| topic | Пошуки та знахідки |
| topic_facet | Пошуки та знахідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213825 |
| work_keys_str_mv | AT kuliničím âkíkolizâvilisâšvedsʹkíkoloníívpívdenníiukraíní AT kuliničím kakikogdapoâvilisʹšvedskiekoloniivûžnoiukraine |