В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1995 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1995
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213880 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху / Ю.В. Павленко // Український історичний журнал. — 1995. — № 6. — С. 142–145. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860299266881224704 |
|---|---|
| author | Павленко, Ю.В. |
| author_facet | Павленко, Ю.В. |
| citation_txt | В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху / Ю.В. Павленко // Український історичний журнал. — 1995. — № 6. — С. 142–145. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| first_indexed | 2026-03-21T19:00:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
Критика та бібліографія
міські верстви населення), гніт чужоземних монархів, що надавало особливої
ваги етнічному й «патріотичному» чинникам, врешті-решт величезне значен
ня іноземної підтримки з огляду на вищеназвані фактори. З’ясування рівня
адекватності цієї моделі щодо пояснення явищ і процесів тогочасної
історичної реальності та реконструкції причинно-наслідкових зв’язків сепа
ратистського руху в першій половині XVIII ст. — справа наступних студій.
Однак висновки автора щодо відсутності у мазепинців таких «модерних по
нять, як національна держава», та висунення тези про пріоритет тра
диційних станових інтересів української старшини над «патріотичними» та
«національними» в конфлікті з «московськими суверенами», видаються
цілком слушними й обгрунтованими (С. 153 — 155). Достоїнством
дослідження є також європоцентрична орієнтація викладу емпіричного ма
теріалу та висвітлення українського історичного процесу, що зрозуміло з ог
ляду на англомовний читацький загал першого видання. Не зайва вона і
для україномовної версії «Мазепинців», зважаючи на певну відірваність роз
робки дослідницьких проблем в царині національної історії від загаль
ноєвропейського контексту, що виявилося останнім часом. Щодо недоліків
праці, то, на нашу думку, доцільно звернути увагу на очевидну перевагу по
зитивної аргументації провідних положень над їх негативними
відповідниками, враховуючи багатющу історіографічну спадщину з названої
проблеми
Вихід у світ чергової книги Ореста Субтельного свідчить про
домінування тенденції на перевидання наявної друкованої продукції в су
часній українській історіографії. Загалом праця канадсько-українського
історика містить ряд самобутніх підходів стосовно розв’язання однієї з
найбільш дискусійних проблем нашої минувщини. Вона становить інтерес
як для фахівців-дослідників, так і для широкого кола читачів.
О. В. ЯСЬ (Київ)
В. М. Зубарь.
ХЕРСОНЕС ТАВРИЧЕСКИЙ В АНТИЧНУЮ ЗПОХУ
(ЖОНОМИКА И СОЦИАЛЬНЬІЕ ОГНОШЕНИЯ).
Кисв: Наукова думка, 1993. — 140 с.
60-ті — 80-ті рр. були відзначені істотним розривом між історико-теоретич-
ними та конкретно-археологічними дослідженнями. Це цілком зрозуміло,
якщо взяти до уваги схоластичність і догматизм, що панували в
суспільствознавстві у попередні часи, коли дуже часто у наукових працях
істматівські тези просто ілюструвалися окремими, відповідним чином
інтерпретованими фактами. Для адекватного осмислення минулого не
обхідно було, попри всі вади «застійних часів», розробити теоретичну базу,
яка б відповідала методологічним вимогам сучасності і, відповідно, могла б
стати основою стратегії дослідницького пошуку, а також значно збільшити
обсяг джерелознавчого підгрунтя, нагромадити археологічний матеріал і, ви
користовуючи спеціальні методики, простежити певні емпіричні зако
номірності його групування. Без розв’язання цих завдань якісно новий рівень
у справі суспільно-історичної реконструкції давніх, відомих здебільшого за
археологічними даними соціумів досягнути було б неможливо. І з цими завдан
нями наукове співтовариство в цілому справилося до межі 80-х — 90-х рр.
З одного боку, працями таких дослідників, як Е. О. Берзін, Л. С. Ва
сильєв, В. П. Ілюшечкін, Г. А. Мелікішвілі, Й. О. Стучевський, які розпочали
свої теоретичні студії ще в 60-ті роки, були досягнуті значні результати у
справі переосмислення стадійної природи розвитку людства. Запозичена мо
142 /55Н 0130-5247. Укр. іст. жури^ 1995, ЛЬ б
Критика та бібліограф ія
лодими К. Марксом та Ф. Енгельсом у К. Сен-Симона півтора століття тому
так звана «п’ятичленна формаційна схема», догматизована радянським
істматом, на рівні серйозної теоретичної думки була остаточно відкинута.
Це, разом з іншими обставинами, дало можливість по-новому про
аналізувати природу і структуру соціально-економічних відносин добуржу
азних експлуататорських суспільств. Особливе значення у цьому відношенні
мали грунтовні дослідження В. П. Ілюшечкіна, які продемонстрували
різноманітність форм організації виробництва, залежності й експлуатації,
що були поширені у так званих «станово-класових» суспільствах до
капіталістичних цивілізацій, однією з яких була антична. Його висновки до
бре узгоджуються з розробками фахівців-античників (зокрема, К. К. Зельїна,
В. І. Кузищіна, С. Л. Утченко, О. М. Штаєрман) стосовно того, що рабовлас
ництво зовсім не обов’язково було провідною формою соціально-еко
номічних відносин в межах давніх Середземномор’я та Причорномор’я.
З іншого боку, останні три десятиліття в історії вітчизняної археології
були ознаменовані небаченим раніше обсягом польових досліджень. їх ре
зультатами стали не лише загальновідомі сенсаційні знахідки коштовностей
у скіфських курганах, а й послідовне і ретельне вивчення системи поселень
та господарських садиб в античних містах-державах Північного Причорно
мор’я. Зразковими з точки зору реконструкції територіально-поселенських
структур можуть вважатися праці колективу авторів на чолі з С. Д. Кри-
жицьким, присвячені Ольвійському полісу та його хорі. Подібні
дослідження проводилися і в інших районах Півдня України: в Нижньому
Придністров’ї (Тіра), на Керченському півострові (Пантікапей) та особливо в
межах Севастополя і його околиць, де в давні часи існувало місто-держава
Херсонес Таврійський. Там, у середньовічному Херсоні-Корсуні, за легендою,
у 988 р. прийняв хрещення великий князь київський Володимир Святосла-
вич. Тому багата і складна історія цього міста, що відіграло найістотнішу
роль в культурному оновленні Київської Русі наприкінці X ст., сьогодні
особливо привертає увагу.
Саме в такому контексті можна оцінювати нову працю відомого фахівця
з археології і історії античного Причорномор’я доктора історичних наук
В. М. Зубаря «Херсонес Таврійський за доби античності (економіка та
соціальні відносини)», що вийшла нещодавно у видавництві «Наукова дум
ка». Вона є вдалим прикладом осмислення нагромаджених протягом ос
танніх десятиліть численних археологічних фактів з точки зору сучасних
теоретичних поглядів щодо суті античного суспільства. Метою праці є
аналіз суспільно-економічного розвитку автономного соціального ор
ганізму — античного Херсонеса.
Увага дослідника зосереджується насамперед на аграрних відносинах та
організації сільськогосподарського виробництва як основі життя будь-якого
докапіталістичного суспільства. За старим, але ще досі поширеним уявлен
ням, основу аграрного, як і всякого іншого, виробництва античної доби ста
новили рабовласницькі відносини. Значне поширення останніх передбачає
перевагу відносно великого землеволодіння. І оскільки рабовласницька при
рода відносин у сільському господарстві давнього Херсонеса постулювалася
самою античною приналежністю останнього, то вчені кінця 40-х — 60-х рр.
вважали великі земельні ділянки площею 17,6 та 26,4 га, які були покладені
в основу розмежування херсонеської хори, за такі, що належали окремим
сімейним домогосподарствам. При цьому велика площа таких ділянок вва
жалася аргументом на користь того, що при їх обробці мала використову
ватися рабська праця, а, отже, аграрні відносини Херсонеса були рабовлас
ницькими.
Однак, як доводить В. М. Зубар, нові дослідження спростовують ці твер
дження. З одного боку, у переважній більшості античних полісів, особливо
периферійних, до яких належав і Херсонес, протягом всієї їх історії перева
жало саме дрібне землеволодіння. Воно становило основу життєзабезпечення
переважної маси вільних, наділених громадянськими правами членів
полісної громади. З цим теоретичним висновком повністю узгоджується той,
І53И 0130-5247. Укр. іст. журн, 1995, № б 143
Критика та бібліографія
встановлений останнім часом факт, що згадані вище великі ділянки, як то
видно з їх внутрішнього розмежування, поділялися на 3 або 4 менші
ділянки, приблизно по 4,4 га. А обробити таку площу було під силу окремій
малій сім’ї. Такий висновок автор підкріплює і іншими, зокрема соціально-
демографічними (необхідна для функціонування поліса кількість громадян)
міркуваннями.
Таким чином, як вважає дослідник, у Херсонесі протягом всієї його ан
тичної історії основу економічного життя становило дрібне землеволодіння,
що трималося на праці особисто вільних людей — повноправних членів гро
мадського колективу. Це твердження в цілому є слушним і щодо інших
полісів Північного Причорномор’я, але потребує додаткової фактичної аргу
ментації у кожному конкретному випадку, будь то Тіра чи Ольвія.
Цей загальний висновок не суперечить тому, що протягом століть свого
існування економічна система Херсонеса, і зокрема землеробство, зазнавали
певної трансформації. В. М. Зубар простежує ці зміни, що були обумовлені
взаємодією різних — соціально-економічних, політичних, демографічних
факторів. Так, за еліністичних часів у зв’язку з приєднанням до Херсонесь-
кої держави територій Північно-Західного Криму збільшується відсоток ве
ликих господарств, що дає підстави припускати підвищення ролі залежних
працівників (рабів, але, імовірно, не тільки їх) в економічному житті. Це бу
ло пов’язане із структурними змінами у сільськогосподарському вироб
ництві: поблизу Херсонеса зростає значення такої високотоварної галузі, як
виноградарство, тоді як населення Північно-Західного Криму
спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур. Однак скіфська екс
пансія незабаром призводить до скорочення території держави, що безпосе
редньо позначається на сільськогосподарській діяльності херсонеситів.
Проаналізувавши структуру та динаміку аграрних відносин як основу
всього суспільно-економічного життя Херсонеса, автор розглядає й інші га
лузі виробництва та торгівлю у динаміці їх органічних зв’язків. Важливо
підкреслити, що, на відміну від традиційного для археологічних праць пе
реліку низки даних про ті чи інші галузі, тут бачимо аналіз кожної з них
у системі економічного життя. Автор показує їх місце у загальному кон
тексті економіки Херсонеса і простежує, як зміни в одних її субсистемах (на
самперед у секторі аграрного виробництва) приводять до певних зрушень в
інших. Така системно-динамічна реконструкція функціонування економіки
Херсонеса є новим істотним кроком у вивченні античних суспільств
Північного Причорномор’я як таких і може стати прикладом для ана
логічних досліджень інших давніх культурних центрів.
Чітке уявлення про економічне життя давніх херсонеситів стає
підставою для реконструкції системи її соціальних відносин. Дослідник до
водить, що протягом усієї античної історії міста основну масу його меш
канців становили особисто вільні люди, які мали достатні засоби виробниц
тва для того, щоб силами власної сім’ї забезпечити собі необхідний для
існування життєвий мінімум. Поряд з ними, зрозуміло, існувала й певна
кількість досить заможних громадян, які використовували у своїх господар
ствах (аграрному Секторі, виноробстві та рибопосолочному промислі, ке
рамічному виробництві тощо) і працю людей, що не мали власних засобів
виробництва, а подекуди знаходилися в стані особистої залежності. У цьому
відношенні варто підкреслити, що в цій монографії хіба що не вперше не
тільки порушуються, а й докладно розглядаються питання про орендні
відносини, значення найманої праці, такі форми залежності, як ілотія та ко-
лонат у Херсонесі. Маємо сподіватися, що, спираючись на цю розробку, ана
логічні питання почнуть вирішувати й дослідники інших
північнопричорноморських міст-держав.
Особливо вдалою є, на наш погляд, остання глава монографії, присвяче
на основним тенденціям і особливостям соціально-економічного розвитку
античного Херсонеса. В ній на тлі загальних уявлень сучасної науки про
розвиток античної цивілізації подається характеристика херсонеського
суспільства пізньокласичної, еліністичної та римської доби. Динаміка його
144 І55М 0130-5247 . Укр. іст. жури.̂ 1995, б
Критика та бібліографія.
трансформацій пояснюється через аналіз взаємодії цілої низки внутрішніх
та зовнішніх факторів, серед яких приблизно з межі старої і нової ер дедалі
більшого значення набувала військова присутність Римської імперії у
Південно-Західному Криму. Однак ця проблема у книжці, що рецензується,
не стає темою спеціального дослідження. їй присвячується нова монографія
В. М. Зубаря, що має вийти найближчим часом.
Праця, яку ми розглядаємо, є, таким чином, вагомим внеском у справу
наукового осмислення тієї гілки античної цивілізації, що репрезентується
містами-державами Північного Причорномор’я, зокрема Херсонесом
Таврійським. В. М. Зубар основним об’єктом свого аналізу обирає
найістотніше в житті давніх херсонеситів — те, що забезпечувало саме
існування їх абсолютної більшості, а саме сільське господарство й аграрні
відносини. Можна з упевненістю відзначити, що завдання їх реконструкції
виконане автором найкращим чином.
Однак цілком зрозуміло, що в межах окремої монографії однаково до
кладно і грунтовно проаналізувати всі галузі виробництва чи форми
суспільних відносин неможливо. А відтак подальшого вивчення потребує
проблема організації ремісничої, промислової та торговельної діяльності хер
сонеситів, питання про роль храмів та державних органів у стимулюванні
та регулюванні суспільного виробництва, розподілу та споживання ма
теріальних благ. На жаль, лише побіжно автор торкається такої важливої
для системного розуміння функціонування Херсонеського поліса проблеми,
як розвиток його міської структури.
Варто торкнутися і проблеми методології вивчення порушених у моно
графії В. М. Зубаря питань. На перший погляд, його праця здається прикла
дом послідовного проведення принципів «економічного детермінізму», тоді
як сучасна наука вимагає комплексного, багатофакторного підходу. Проте
докоряти цим автору немає ніяких підстав. Справа в тому, що можливості
використання методологічних принципів значною мірою визначаються ха
рактером емпіричного матеріалу, який має дослідник. Отже, при відсутності
у необхідній кількості писемної історичної інформації вчений змушений
спиратися головним чином на джерелознавчу базу археології. Можливості
ж останньої стосовно реконструкцій різних сфер життєдіяльності давніх
суспільств неоднакові. Якщо реалії господарчого плану реконструюються
відносно надійно, то відтворити соціальну структуру і тим більше політичну
організацію або духовний світ давнього суспільства за археологічними да
ними значно складніше. До того ж, на сьогоднішній день питання теорії
соціально-економічних відносин давніх цивілізацій, зокрема стосовно антич
ного світу, розроблені значно грунтовніше, ніж інші. Тому цілком природно,
що, розглядаючи суспільство античного Херсонеса, В. М. Зубар йде саме від
його економічного підгрунтя, як то на своїх матеріалах роблять і інші ар
хеологи. Це обумовлюється об’єктивними можливостями самої науки, а не
суб’єктивним бажанням дослідника. І, врахувавши це, ми маємо відзначити
грунтовність і аргументованість висновків, до яких доходить автор.
Отже, у рецензованому дослідженні по-новому, у відповідності до вимог
сучасної науки, висвітлюються принципові питання життєдіяльності Херсо-
неса, без розв’язання яких цілісне бачення його розвитку було б неможливе.
Тому ця праця заслуговує позитивної оцінки.
Ю. В. ПАВЛЕНКО (Київ)
/5*5ТУ 0130-5247. Укр. іст. ж ури, 1995, Л*> 6 145
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-213880 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T19:00:31Z |
| publishDate | 1995 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Павленко, Ю.В. 2026-02-19T08:32:27Z 1995 В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху / Ю.В. Павленко // Український історичний журнал. — 1995. — № 6. — С. 142–145. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213880 uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Критика та бібліографія В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху Article published earlier |
| spellingShingle | В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху Павленко, Ю.В. Критика та бібліографія |
| title | В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху |
| title_alt | В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху |
| title_full | В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху |
| title_fullStr | В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху |
| title_full_unstemmed | В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху |
| title_short | В. М. Зубарь. Херсонес Таврический в античную эпоху |
| title_sort | в. м. зубарь. херсонес таврический в античную эпоху |
| topic | Критика та бібліографія |
| topic_facet | Критика та бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213880 |
| work_keys_str_mv | AT pavlenkoûv vmzubarʹhersonestavričeskiivantičnuûépohu |