Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Datum: | 1995 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
1995
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213902 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні / С.В. Кульчицький // Український історичний журнал. — 1995. — № 5. — С. 137–141. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860271857684447232 |
|---|---|
| author | Кульчицький, С.В. |
| author_facet | Кульчицький, С.В. |
| citation_txt | Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні / С.В. Кульчицький // Український історичний журнал. — 1995. — № 5. — С. 137–141. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| first_indexed | 2026-03-21T11:44:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
Листи до редакції
С. В. Куль'МЦЬюА (Київ)
Ще раз до питання про демографічні
наслідки голоду 1932 — 1933 рр. в Україні
27 — 29 січня 1995 р. в Центрі російських і східноєвропейських досліджень
Торонтського університету (Канада) було проведено семінар на тему «Насе
лення Радянського Союзу 20 — 30-х рр. у світлі нових документальних
свідчень». У його роботі взяли участь 23 фахівці з 16 університетських* ака
демічних або галузевих науково-дослідних установ дев’яти країн.
Найчисленніша делегація прибула з Росії. До її складу входили:
А. Г. Вишневський (Інститут економічних прогнозів РАН), Ю. О. Поляков
(Інститут російської історії РАН), Є. М. Андреєв, В. О. Бирюков, А. Г. Волков,
Л. Є. Дарський, Т. Л. Харкова (усі з Інституту статистики і економічних
досліджень Держкомстату). Канада була представлена Р. Джонсоном, С. Со-
ломон, Н. Ховелл (усі з Торонтського університету) і А. Романюком
(університет Альберти). Делегація України складалася з С. В. Кульчицького
(Інститут історії України НАНУ), А. Л. Перковського (Інститут економіки
НАНУ) і С. І. Пирожкова (Інститут стратегічних досліджень). До американ
ської делегації входили О. П. Бабьонишев, відомий за публікаціями під
псевдонімами К. Мзксудов або С. Максудов (Гарвардський університет),
Б. Андерсон (університет Енн Арбор), Б. Сільвер (Мічіганський державний
університет). З Франції приїхали співробітники Національного інституту де
мографічних досліджень С. Адамець і А. Блюм. У семінарі взяли участь та
кож С. Віткрофт (Центр російських і східноєвропейських досліджень
університету Мельбурна, Австралія), Р. Девіс (Центр російських і
східноєвропейських досліджень університету Бірмінгема, Великобританія),
М. Ліві-Баччі (Відділення статистики Флорентійського університету, Італія) і
М. Тольц (московський статистик, автор перших публікацій про репресова
ний радянський перепис 1937 р., тепер живе і працює в Ізраїлі).
Матеріали радянської демографічної статистики після голодомору стали
державною таємницею і були відкриті для наукового дослідження тільки з
1989 р. Тоді ж з’явилися перші публікації з конкретними посиланнями на
перепис 1937 р. Вони давали уявлення про масштаб демографічної катастро
фи, спричиненої суцільною колективізацією, голодомором і Великим теро
ром. За п’ять років інтенсивного дослідження демографічної статистики
міжвоєнного періоду нагромаджено величезний матеріал, який потребує ко
лективного осмислення. З цією метою член-кореспондент РАН Ю. О. Поля
ков запропонував провести відповідний семінар, а керівник канадського
Центру російських і східноєвропейських досліджень проф. Р. Джонсон до
бився виділення відповідних асигнувань. За півтора роки невеликому колек
тиву торонтських учених вдалося підготувати семінар, на який зібралася
значна частина демографів, соціологів та істориків, які розробляють цю про
блематику.
Організація семінару виявилася бездоганною. Організатори узгодили
його програму з усіма учасниками, добилися від останніх своєчасного над
ходження доповідей, розмножили їх і надіслали кожному за місяць до
зустрічі. Поряд з доповідачами було запрошено дискусантів з світовим
іменем у галузі демографії. їм доручалося провести експертизу доповідей і
підбити підсумки загальної дискусії безпосередньо на семінарі. Оскільки се
ред його учасників переважали фахівці з демографічної статистики, в центрі
дискусії були вузькоспеціальні питання обліку народонаселення під час пе
реписів і поточної реєстрації. Виявилося, що стан архівних джерел дає мож
ливість хоча б частково відтворити первісний вигляд фальсифікованого пе
репису населення 1939 р. Це має колосальне значення, бо до нас дійшла
тільки невелика частина матеріалів репресованого перепису 1937 р.
На семінарі також обговорювалася проблема кількісної оцінки демог
рафічної катастрофи міжвоєнного періоду, в тому числі втрати населення
155К 0133-5247. Укр. іст. жури. 1995, N9 5 137
Листи, до редакції
від голоду 1932 — 1933 рр. Спроби визначення втрат у регіональному розрізі
були зроблені тільки у доповідях членів української делегації і розрахунках,
представлених С. Максудовим.
У 1983 р., коли відзначалася піввікова річниця голодомору, в пресі ук
раїнської діаспори втрати українців в СРСР оцінювалися в діапазоні від 7
до 10 млн. чол. Це — експертні оцінки, що не спираються на розрахунки,
оскільки демографічна статистика була тоді недоступною для дослідників.
Вони базувалися головним чином на зіставленні чисельності українців за
переписами 1926 і 1939 рр. з поправкою на можливий приріст населення у
міжпереписний період. Однак зіставлення за національними ознаками не є
коректним. Відомо, що багато українців під час перепису 1939 р. добровільно
або примусово відмовилися від своєї національності Поза межами УРСР це
явище стало масовим.
Слід вказати на чотири основні вади таких експертних оцінок: кількісну
недостовірність внаслідок відсутності вірогідної статистичної основи; непра
вомірний розгляд голодомору як єдиної причини демографічних втрат у
1926 — 1939 рр.; об’єднання даних про жертви геноциду і етноциду;
об’єднання прямих втрат від голоду (загибелі людей) з опосередкованими
(зниження народжень). Отже, подібні оцінки є не тільки недостовірними, але
й завищеними в силу їх природи.
Однак у 1993 р., коли в Україні вперше було відзначено чергову, 60-у
річницю голодомору, використовувалися саме такі оцінки втрат. З’явилися
й оцінки, зроблені на основі матеріалів радянської демографічної статисти
ки. Проте широкій громадськості вони здавалися заниженими, а тому непе
реконливими.
Ми розповімо про розгляд учасниками семінару в Торонто методики, яка
давала змогу розрахувати і в 1990 р. опублікувати дані про демографічні
наслідки голодомору. Користуючись нею, авторові цих рядків тоді вдалося
визначити кількість жертв по роках, виділити прямі і непрямі втрати. Вияв
ляється, що перевищення смертних випадків понад звичайну норму
дорівнювало 3 238 тис. Враховуючи неточність висхідних статистичних да
них, прямі втрати від голоду оцінювалися в діапазоні від 3 до 3,5 млн. чол.
Обрана методика дозволяє також оцінити прямі втрати від голоду 1932 рп
який був наслідком зимових хлібозаготівель 1931 — 1932 рр., в 144 тис. чол.
Загальні втрати, включаючи ненароджених, визначаються для 1932 р. в 443
тис., а для 1933 р. разом з демографічною луною у формі зниження народ
жуваності в 1934 р. — в 4 207 тис. чол. .
Прямі й опосередковані втрати за 1932 — 1933 рр. з демографічною лу
ною за 1934 р. становлять 4 649 тис. чол. Неточність висхідних даних змушує
визначити втрати населення УРСР від голодомору в інтервалі від 4,5 до
5 млн. чол. ‘.
Ці дані пізніше наводилися в працях автора або книгах, що виходили
під його редакцією, у тому числі в шкільних та вузівських підручниках, з
вітчизняної історії. Проте, як уже зазначалося, вони не знайшли підтримки
широкої громадськості, хоч спроб наукової критики обраної методики не бу
ло. Тому її критичний розгляд на семінарі в Торонто був особливо важли
вим. Висунуті застереження і зауваження спеціалістів у галузі демог
рафічної статистики дозволять читачам самостійно зорієнтуватися в
об’єктивних труднощах наукового розрахунку демографічних втрат і
оцінити якість джерельної бази, яка є в розпорядженні вчених.
Оцінка втрат може здійснюватися шляхом прямої реконструкції
відсутніх даних або методом демографічного моделювання. Розрахунки, ос
новані на моделюванні демографічного переходу, дають в цілому досить
об’єктивний результат. Вони грунтуються на пересуванні по роках (вниз на
початок періоду або вгору на кінець періоду) базової вікової структури на
родонаселення.
Якщо у дослідника є надійні характеристики цієї величини, а також ста
тистика природного руху населення та матеріали переписів, він може змо-
делювати гіпотетичний процес демовідтворення, що відповідає нормальним
138 /55Н 0130-5247. Укр. іст. жури. 1995. На 5
Ласти до рбдакщі
умовам, і порівняти його з фактичним, тобто таким, який відбувався за не
нормальних умов. С. Максудов здійснив відповідні розрахунки ще до
відкриття архіву ЦСУ СРСР і дійшов висновку, що зумовлені голодом і ре
пресіями втрати населення України за 1927 — 1938 рр„ включаючи недобір
народжуваності, становлять 4 372 тис. чол. 2. У доповіді Максудова на
семінарі в Торонто, яка вже грунтується на документах радянських архівів,
відповідні втрати між 1926 і 1937 рр. оцінюються в 4 286 тис. чол. На його
думку, можливий інтервал відхилень досягав раніше близько ЗО % як у бік
їх перевищення, так і в бік зменшення, а після відкриття архівів діапазон
помилки звузився до 10 — 15 %.
Розрахунки гіпотетичної вікової структури народонаселення при
зіставленні з реальною структурою за переписом 1939 р. дали С. І. Пирож-
кову підставу твердити, що демографічні втрати між 1929 і 1939 рр. станови
ли в Україні близько 5,8 млн. чол. \
Метод моделювання, як бачимо, дає неоднакові результати, хоч
дослідники використовують одну й ту джерельну базу. Інакше й бути не
може: в основу розрахунку покладено штучно сконструйований цифровий
ряд. Метод має й інший недолік: згідно з ним втрати населення оцінюються
лише сумарно, тобто за весь досліджуваний період, як правило,
міжпереписний. Визначити кількість жертв за певний рік неможливо, що
виключає достовірну оцінку втрат від голодомору. Нарешті, неможливо
відділити прямі втрати від опосередкованих, тобто окремо врахувати
кількість дітей, які могли народитися, але не народилися внаслідок неспри
ятливих обставин.
Пряма реконструкція відсутніх даних позбавлена вад, властивих моде
люванню, хоч має інші, зокрема більшу залежність від якості наявних ста
тистичних даних. Автор, однак, переконаний у тому, що на демографічну
статистику, як правило, можна покладатися. Тільки під час голодомору во
на виявилася нездатною відобразити дійсність. У наявності є цифри про
смертність населення по районах, областях і в цілому по Україні за
міжвоєнний період. За формою «Природний рух населення» органи ЗАГС
республіки зареєстрували у 1933 р. 1 850,3 тисп а за формою «Смертність на
селення за національною ознакою» — 1 909 тис. смертельних випадків. Якби
можна було б довіряти цим цифрам, проблеми визначення демографічних
наслідків голодомору не існувало б. Однак у районах голодування не
фіксувався весь обсяг смертності. Працівники ЗАГС у сільській місцевості
гинули, як й інші люди.
Автор зіставляв чисельність населення за переписами 1926 і 1937 рр. з
даними про його природний та механічний рух у міжпереписний період. Та
кий розрахунок дає можливість визначити єдину невідому величину —
кількість смертей під час голодомору, оцінити прямі і опосередковані втрати
по роках, тобто відділити жертви голодомору від жертв, якими супроводжу
валася насильницька колективізація 1929 — 1930 рр. або голод, що спалах
нув у зимові місяці 1931 — 1932 рр. внаслідок конфіскації майже всього хліба
у колгоспників та одноосібників.
Критичні зауваження учасників семінару стосувалися найвразливіших
аспектів методики автора: можливості використання даних ЦСУ СРСР про
механічний рух населення і підходів до визначення гіпотетичної народжу
ваності (тобто такої, що існувала б за нормальних умов) в голодні роки. Дані
про міграцію впливають на визначення прямих втрат від голоду, а дані про
народжуваність — на розрахунок непрямих втрат, тобто викликане голодом
скорочення народжень.
Відбулася жвава дискусія з питання про те, чи можна довіряти
офіційним даним щодо міграційних процесів у міжпереписний період.
С. Максудов відкинув цю статистику, згідно з якою відтік населення у
1927 — 1936 рр. становив в Україні 1 343 тис. чол. Вивчаючи зміни у
національному складі населення між переписами, він дійшов висновку, що
баланс міграції був для республіки позитивним і дорівнював 200 тис. чол.
ІЗ&ТУ 0130-5247. Укр. Іст. журн. 1995, N9 5 139
Листи до редакц ії.
Користуючись його даними, довелося б збільшити прямі втрати від голоду
1932 — 1933 рр. на 1 543 тис, тобто до 4 781 тис. чол. Чи варто це робити?
Думаю, що не варто. Є. М. Андреєв, Л. Є. Дарський і Т. Л. Харкова під
час обговорення доповіді С. Максудова слушно вказали на обмежені мож
ливості використання даних про зміни в етнічному складі населення для
оцінки втрат у період між переписами 1926 і 1937 або 1939 рр. Додаткова ар
гументація наведена у доповіді Є. М. Андреєва «Демографічна історія
Російської Федерації». Він повідомляє, що кількість росіян у Російській Фе
дерації збільшилася з 74 072 тис. в 1926 до 85 361 тис. у 1937 р., тобто на
15 %, а кількість українців, відповідно, зменшилася з 7 873 тис. до 3 087 тис.,
тобто на 61 %.
Це величезне зменшення відбулося, незважаючи на інтенсивну
міграцію з України в Росію, яка підтверджується безліччю документаль
них даних. Андреєв пояснює це явище змінами в етнічному самовизна
ченні українців внаслідок іншого формулювання відповідного запитання
у переписних листах.
Справді, під час перепису 1926 р. люди відповідали на питання про
етнічне походження (народність), а при переписах 1937 і 1939 рр. — на пи
тання про те, до якої нації себе відносить опитуваний (національність). Не
має значення, чи людина добровільно відмовлялася від своєї національності,
чи робила це під тиском. В обох випадках мав місце етноцид. Але етноцид
не є геноцидом. Визначаючи масштаби геноциду, ми повинні залишатися на
позиції наукової інтерпретації джерел.
При розгляді застосованої автором методики розрахунків А. Г. Вишнев-
ський зауважив, що в 20 — 30-х роках в усіх європейських країнах
відбувалося постійне падіння народжуваності. Фіксація гіпотетичної народ
жуваності в голодні роки на рівні 1927 — 1931 рр., яка є одним з елементів
розрахунку, не бере до уваги зазначеної тенденції. Тому Вишневський запро
понував визначити щорічний темп спаду народжуваності у 1927 — 1931 рр.
(відповідний індекс дорівнює 0,935) і застосовувати його для пізніших років.
У результаті ми одержимо таку кількість народжень ( в тис.):
1932 р. - 929,3,
1933 р. — 8&5Д
1934 р. — 843,5
Порівняння цих гіпотетичних даних із зареєстрованими показниками
народжень дає такий недобір (в тис.):
1932 р. - 147,2,
1933 р. — 264Д
1934 р. — 271,9
Отже, при поширенні на 1932 — 1934 рр. властивих для 1927 — 1931 рр.
темпів спаду народжуваності зумовлений голодом недобір скорочується на
583,8 тис. чол.
Та чи слід використовувати при розрахунках корекцію А. Г. Вишнев-
ського і таким чином зменшувати демографічні втрати від голоду? Треба
взяти до уваги умови демовідтворення в Україні напередодні 1932 р.: ве
ликий неврожай 1928 р. і різке погіршення становища селянства з 1929 р.,
зумовлене переходом до сталінської політики суцільної колективізації.
Поширюючи на 1932 і пізніші роки темпи спаду народжуваності, викли
кані цими екстремальними умовами, ми не одержимо нормальної карти
ни, яку можна було б порівняти з даними державної реєстрації.
Доцільніше абстрагуватися від наявної тенденції до спаду народжува
ності. За три роки вона не могла істотно деформувати гіпотетичну кар
тину, яка нам потрібна для порівнянь.
Отже, зауваження учасників семінару щодо розрахунку даних про де
мографічні втрати від голодомору не перекреслюють опублікованих автором
у 1990 р. розрахунків.
140 15519 0130-5247. Укр. Іст. жури. 1995, А& 5
Листи до редакції
' К у л ь ч и ц ь к и й С.В. Трагічна статистика голоду / / Голод 1932 — 1933 років на
Україні: очима істориків, мовою документів. — К., 1990. — С. 77 — 78; К у л ь ч и ц ь-
к и й С. В, М а к с у д о в С е р г і й . Втрати населення України від голоду 1933 р. / / Укр.
іст. журн. — 1991. — № 2. — С. З — 10.
2 М а к 5 и (1 о V М. ІІкгаіпе’х сІешо^гарЬІс Іоазеа 1927 — 1938 / / Рашіпе іп ІЛсгаіпе. 1932 —
1933. Есіііесі Ьу Кошап ЗегЬуп апй ВоЬдап Кга^сЬепко. — Егітопіоп, 1986. — Р. 38.
} П и р о ж к о в С. И. Трудовой потенциал в демографическом измерении. — К.,
1992. — С. 63.
15514 0130-5247. Укр. іст. журн. 1995, № 5 141
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-213902 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T11:44:52Z |
| publishDate | 1995 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кульчицький, С.В. 2026-02-19T09:05:03Z 1995 Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні / С.В. Кульчицький // Український історичний журнал. — 1995. — № 5. — С. 137–141. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213902 uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Листи до редакції Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні Еще раз к вопросу о демографических последствиях голода 1932—1933 гг. в Украине Article published earlier |
| spellingShingle | Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні Кульчицький, С.В. Листи до редакції |
| title | Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні |
| title_alt | Еще раз к вопросу о демографических последствиях голода 1932—1933 гг. в Украине |
| title_full | Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні |
| title_fullStr | Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні |
| title_full_unstemmed | Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні |
| title_short | Ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в Україні |
| title_sort | ще раз до питання про демографічні наслідки голоду 1932–1933 pp. в україні |
| topic | Листи до редакції |
| topic_facet | Листи до редакції |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213902 |
| work_keys_str_mv | AT kulʹčicʹkiisv ŝerazdopitannâprodemografíčnínaslídkigolodu19321933ppvukraíní AT kulʹčicʹkiisv eŝerazkvoprosuodemografičeskihposledstviâhgoloda19321933ggvukraine |