В. Г. Сарбей. Історія України (XIX – початок XX ст.)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1995 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1995
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213921 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | В. Г. Сарбей. Історія України (XIX – початок XX ст.) / А.В. Санцeвич // Український історичний журнал. — 1995. — № 4. — С. 138–140. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860273811924975616 |
|---|---|
| author | Санцeвич, А.В. |
| author_facet | Санцeвич, А.В. |
| citation_txt | В. Г. Сарбей. Історія України (XIX – початок XX ст.) / А.В. Санцeвич // Український історичний журнал. — 1995. — № 4. — С. 138–140. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| first_indexed | 2026-03-21T12:15:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
КРИТИКА ТА БІБЛІОГРАФІЯ
В . Г. Сарбей.
ІС Т О Р ІЯ У К Р А ЇН И ( X I X — П ОЧ АТОК X X СТ.):
Пробний підручник для 9 класу середньої школи. — К : Генеза, 1994. — 224 с.
У радянській історіографії історія України висвітлювалася у дуже
політизованому, ідеологізованому вигляді, з партійно-класових позицій. Ре
цензований підручник позбавлений цих догматичних постулатів. У ньому
різнобічно та зважено викладено курс нової історії України. Оскільки книж
ка призначена для старшокласників, автор подає у посиланнях стисле і
чітке пояснення деяких слів та виразів іншомовного походження.
У порівнянні з попередніми навчальними посібниками та підручниками,
в рецензованій праці значно розширено матеріал про український
національно-визвольний рух на всіх етапах нової історії України. Вдало роз
кривається діяльність різноманітних національних організацій та партій, на
водяться численні призабуті чи й просто ігноровані раніше імена світочів
українського життя.
Грунтовно і цікаво висвитлюється розвиток української культури —
освіти, науки, літератури, мистецтва. А уривки з творів художньої
літератури (особливо часто з поезій Т. Шевченка) і фольклору сприяють
більш конкретному усвідомленню викладених положень.
Не обійшов автор увагою і традиційні в українській історіографії останніх
десятиліть сюжети із соціально-економічної історії, соціальних рухів (рево
люційного, селянського, робітничого) у всій їх різноманітності та непересічносіі
Перед автором стояло надзвичайно складне завдання: синхронно
висвітлити життя українського народу в досліджуваний період у складі
Росії та Австрійської імперії. До того ж, не можна було не згадати і наших
земляків у діаспорі (з кінця XIX ст.). З цим завданням він справився
успішно.
Складніше стояла справа із загальною періодизацією досліджуваного
періоду. В. Г. Сарбей виділив у своїй праці три розділи, що відповідали
трьом історичним етапам: 1. перша половина XIX ст., 2. друга половина XIX
ст., 3. початок XX ст. Отже, перший розділ присвячено кризовим явищам у
кріпосницькій системі та розвитку національно-культурного руху в Росії та
Австрії, включаючи українські землі; в другому йдеться про утвердження
капіталістичного ладу в умовах розгортання національних рухів народів ба
гатонаціональних імперій — Росії та Австрії; третій відображає револіційні
та воєнні потрясіння початку XX ст.
Наддніпрянська ̂ Україна в складі Росії та західноукраїнські землі, що
входили до Австрійської імперії, перебували не на однаковому рівні
соціально-економічного та культурного розвитку. Хід економічних реформ
в Австрії у часі випереджав відповідний процес в Росії. Проте за населенням
і територією Наддніпрянська Україна була більшою за західноукраїнські
землі. Тому В. Г. Сарбей, природно, орієнтувався переважно на історичний
процес в Наддніпрянській Україні.
У короткій рецензії немає можливості бодай стисло викласти зміст ба
гатої за фактичним матеріалом та відповідними узагальненнями книжки.
Тому спинимося тільки на її найважливіших оригінальних положеннях.
Автор послідовно, цілеспрямовано викриває як колонізаторську ру
сифікаторську політику царизму в Наддніпрянській Україні, так і гноблення
українського населення в Австрійській імперії. Важливо, що в окремому
«ліхтарику» (с. 16 — 19) учні дізнаються про становлення та розвиток ук-
138 158ГЯ 0130-5247. Укр. іст. журн. 1995, Л*> 4
Критика та бібліографія
раїнської історіографії з цієї теми, що допоможе прищепити їм смак до са
мостійного читання історичної літератури та джерел.
Оригінально, по-новому подає автор матеріал про масонство як таємну
організацію, що прагнула до удосконалення суспільства, зокрема, про масо
нську ложу «З’єднаних слов’ян», діяльність В. Лукашевича, який організував
1821 року Малоросійське товариство. Стисло розкривається діяльність декаб
ристів в Україні. Однак дивно, що не виділено окремого «ліхтарика» про по
встання Черніговського полку (с. 38 — 39) — найяскравішу подію згаданого
руху, що відбулася саме в Україні.
Автор цілком слушно приділяє велику увагу слов’янській темі, згурту
ванню слов’янських народів, які у досліджуваний період зазнавали жорсто
кого гноблення у складі багатонаціональних імперій. Багато йдеться про
ідею слов’янської федерації. Проте чомусь В. Г. Сарбей не наголошує на то
му, що це утопічна ідея, що історичний досвід показав (особливо наша су
часність), що у будь-якій багатонаціональній державі, навіть слов’янській,
найбільша, найсильніша нація, як правило, здійснює гноблення інших. Отже,
найреалістичніший шлях — створення незалежних слов’янських держав, як
це ми маємо нині.
Цінним нам здається те, що в книжці значне місце відводиться історії
української символіки. Так, на с. 61 йдеться про синьо-жовті хоругви князя
Данила Галицького, про те, що ці кольори запозичила Головна Руська Рада
Галичини для прапорів своїх прихильників. А на с. 108 наводиться текст
урочистої пісні пригнобленого українського народу «Ще не вмерла Україна»,
що нині є гімном нашої держави. В окремому параграфі автор висвітлює
події революції 1846 — 1849 рр. в Австрійській імперії, насамперед її ходу на
західноукраїнських землях, Львівське збройне повстання, показує вплив цієї
революції на прикордонні повіти Правобережної України, де розгорнувся
могутній селянській рух. Однак викликає сумнів вживаний автором термін
«Європейська демократична революція». Адже, в § 7 власне йдеться про де
мократичну революцію 1848 — 1849 рр. в Австрійській імперії. Відбулися ре
волюції у Франції 1848 року, в Австрійській імперії (Австрія, Угорщина, Га
личина), Німеччині, Італії в 1848 — 1849 рр., але не існувало ніякого окремого
центру цих революцій, тісного взаємозв’язку між подіями в різних країнах.
Кожна з цих революцій мала свої особливості, завдання, що відповідали
національним інтересам, хоча існували і спільні риси, пов’язані з утверджен
ням буржуазних відносин. Однак наголошуємо, ніякої спільної платформи в
них не було. На нашу думку, змісту «ліхтарика» «Українська національна
революція в Галичині» більше відповідав би заголовок «Піднесення ук
раїнського національно-визвольного руху в Галичині» (с. 60 — 62).
Як нам здається, дещо перебільшується роль Слобожанщини в культур
ному розвитку України в кінці XVIII — на початку XIX ст. (ліхтарик «Сло
божанщина — колиска українського культурного відродження» (с. 12 — 14).
Слід було б згадати і Полтавщину (І. Котляревський), і Київщину.
Вважаємо, що В. Г. Сарбей занадто захоплюється вживанням
ленінського визначення «революційний демократ» стосовно діячів, належних
до різних партій, громадських організацій та об’єднань. Так, «ліхтарику»
«Тарас Шевченко і російські революційні демократи» (с. 125 — 126) більше
підходив би заголовок «Т. Шевченко і російські революціонери».
У книзі грунтовно висвітлено діяльність таких національних громадсь
ких організацій, як «Громади», «Хлопомани», «Братерство тарасівців», «Мо
лода Україна», «Просвіти» та ін., які радянська історіографія звичайно об
минала увагою або бездоказово критикувала. Переконливо показано
патріотизм таких українських діячів, як А. Антонович, І. Франко, М. Павлик,
М. Драгоманов, Б. Грінченко, С. Подолинський, М. Лисенко, простежується
участь українців у загальноросійських революційних організаціях (народни
ки), робітничому русі, діяльності земств. Стисло висвітлено утворення та
діяльність українських національних партій — РУП, «Спілка», УСДРП,
УПСР, УДП, УРП і т. д. У книзі досить точно охарактеризовано методи
діяльності більшовиків та меншовиків (с. 162)- Так, відзначається, що
155N 0130-5247. Укр. іст. жури. 1995, М> 4 139
Критшса та бібліографія
більшовики віддавали перевагу насильницьким формам політичної боротьби
і соціальних перетворень, нелегальній антиурядовій діяльності, а меншовики
виявляли готовність брати участь у реформуванні суспільства, вступати в
угоду з будь-якою політичною організацією чи партією, опозиційною цариз
мові. При цьому, як наголошує автор, обидві фракції російської соціал-де
мократії ігнорували «українське питання», нехтували національними потре
бами усіх народів імперії.
На сучасному етапі в російській історіографії особливо помітною є тен
денція щодо ідеалізації діяльності П. Столипіна на початку XX ст. В. Г. Сар-
бей, відзначаючи ганебну роль цього діяча у придушенні революційного,
національного руху, показав справжній сенс аграрної політики П. Сто
липіна, спрямованої на руйнування традиційно общинного землеволодіння.
В книжці досить докладно висвітлюється життя та діяльність ук
раїнської діаспори. Зокрема, розповідається про еміграцію з України у ме
жах Російської імперії, а також про переселення українців (переважно з Ав
стро-Угорщини) до СІЛА, Канади, Бразилії, Аргентини.
Передостанній параграф підручника присвячується Україні в першій
світовій війні (до 1916 р.). Розкриваються агресивні плани воюючих держав
щодо України, показано активні бойові дії українських січових стрільців, ан
тивоєнний і соціальний рух народних мас.
Кожний розділ книжки закінчується змістовним параграфом про розви
ток української культури у відповідний період. Розглядаються питання
освіти, науки, літератури, різних галузей мистецтва. Значна увага
приділяється проблемам народної творчості, побуту населення.
У загалом грунтовній та змістовній книжці зустрічаються окремі огріхи.
Так, досить частим є цитування російською мовою (див. с. 28, 37), що надає
викладу певної строкатості. На с. 88 диференціація визначається як розчле
нування. Стосовно соціальної диференціації краще вжити слово «розрашу-
вання». На с. 105 читаємо: «Романівська монархія», а треба «Романовська».
На с. 115 на підтвердження «громадівського соціалізму» наводиться велика
цитата з М. Павлика, в якій фактично пропагується зрівнялівка. При цьому
автор не дав ніякого коментаря щодо утопічності цього положення. У
підручнику не вказано, що свій роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Панас Мирний написав у співавторстві із своїм братом Іваном (Біликом)
Рудченком (с. 148). Зауважимо, що подібних похибок у книзі небагато. Вона
підготовлена досить ретельно.
У цілому рецензований підручник, безумовно, заслуговує високої оцінки.
Особливо цінним є те, що він написаний на основі найновіших досягнень
історичної науки і методики викладання. Сподіваємося, що книжка викличе
інтерес з боку не тільки вчителів та учнівської молоді, а й широкої громад
ськості, яка бажає скласти реалістичне уявлення про історичне минуле своєї
країни.
А. В. САНЦЕВИЧ (Київ)
Смолій В. А , Степанков В. С.
Б О Г Д А Н Х М Е Л Ь Н И Ц Ь К И Й :
С О Ц ІА Л Ь Н О -П О Л ІТ И Ч Н И Й П ОРТРЕТ .
Либідь, 1993.
400-річному ювілею від дня народження великого сина України гетьмана
Богдана Хмельницького присвячений ряд видань наукової та науково-попу
лярної літератури. Перша з цієї серії книжок — фундаментальне
дослідження відомих українських істориків — директора Інституту історії
140 15 5К 0130-5247. Укр. іст. журк. 1995, N9 4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-213921 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T12:15:55Z |
| publishDate | 1995 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Санцeвич, А.В. 2026-02-19T09:11:07Z 1995 В. Г. Сарбей. Історія України (XIX – початок XX ст.) / А.В. Санцeвич // Український історичний журнал. — 1995. — № 4. — С. 138–140. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213921 uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Критика та бібліографія В. Г. Сарбей. Історія України (XIX – початок XX ст.) В. Г. Сарбей. История Украины (XIX — начало XX ст.) Article published earlier |
| spellingShingle | В. Г. Сарбей. Історія України (XIX – початок XX ст.) Санцeвич, А.В. Критика та бібліографія |
| title | В. Г. Сарбей. Історія України (XIX – початок XX ст.) |
| title_alt | В. Г. Сарбей. История Украины (XIX — начало XX ст.) |
| title_full | В. Г. Сарбей. Історія України (XIX – початок XX ст.) |
| title_fullStr | В. Г. Сарбей. Історія України (XIX – початок XX ст.) |
| title_full_unstemmed | В. Г. Сарбей. Історія України (XIX – початок XX ст.) |
| title_short | В. Г. Сарбей. Історія України (XIX – початок XX ст.) |
| title_sort | в. г. сарбей. історія україни (xix – початок xx ст.) |
| topic | Критика та бібліографія |
| topic_facet | Критика та бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213921 |
| work_keys_str_mv | AT sancevičav vgsarbeiístoríâukraínixixpočatokxxst AT sancevičav vgsarbeiistoriâukrainyxixnačaloxxst |