В. А. Смолій, В. С. Степанков. Богдан Хмельницький
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1995 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1995
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213922 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | В. А. Смолій, В. С. Степанков. Богдан Хмельницький / Ю.А. Mицик // Український історичний журнал. — 1995. — № 4. — С. 140–142. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860273823887130624 |
|---|---|
| author | Mицик, Ю.А. |
| author_facet | Mицик, Ю.А. |
| citation_txt | В. А. Смолій, В. С. Степанков. Богдан Хмельницький / Ю.А. Mицик // Український історичний журнал. — 1995. — № 4. — С. 140–142. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| first_indexed | 2026-03-21T12:16:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
Критшса та бібліографія
більшовики віддавали перевагу насильницьким формам політичної боротьби
і соціальних перетворень, нелегальній антиурядовій діяльності, а меншовики
виявляли готовність брати участь у реформуванні суспільства, вступати в
угоду з будь-якою політичною організацією чи партією, опозиційною цариз
мові. При цьому, як наголошує автор, обидві фракції російської соціал-де
мократії ігнорували «українське питання», нехтували національними потре
бами усіх народів імперії.
На сучасному етапі в російській історіографії особливо помітною є тен
денція щодо ідеалізації діяльності П. Столипіна на початку XX ст. В. Г. Сар-
бей, відзначаючи ганебну роль цього діяча у придушенні революційного,
національного руху, показав справжній сенс аграрної політики П. Сто
липіна, спрямованої на руйнування традиційно общинного землеволодіння.
В книжці досить докладно висвітлюється життя та діяльність ук
раїнської діаспори. Зокрема, розповідається про еміграцію з України у ме
жах Російської імперії, а також про переселення українців (переважно з Ав
стро-Угорщини) до СІЛА, Канади, Бразилії, Аргентини.
Передостанній параграф підручника присвячується Україні в першій
світовій війні (до 1916 р.). Розкриваються агресивні плани воюючих держав
щодо України, показано активні бойові дії українських січових стрільців, ан
тивоєнний і соціальний рух народних мас.
Кожний розділ книжки закінчується змістовним параграфом про розви
ток української культури у відповідний період. Розглядаються питання
освіти, науки, літератури, різних галузей мистецтва. Значна увага
приділяється проблемам народної творчості, побуту населення.
У загалом грунтовній та змістовній книжці зустрічаються окремі огріхи.
Так, досить частим є цитування російською мовою (див. с. 28, 37), що надає
викладу певної строкатості. На с. 88 диференціація визначається як розчле
нування. Стосовно соціальної диференціації краще вжити слово «розрашу-
вання». На с. 105 читаємо: «Романівська монархія», а треба «Романовська».
На с. 115 на підтвердження «громадівського соціалізму» наводиться велика
цитата з М. Павлика, в якій фактично пропагується зрівнялівка. При цьому
автор не дав ніякого коментаря щодо утопічності цього положення. У
підручнику не вказано, що свій роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Панас Мирний написав у співавторстві із своїм братом Іваном (Біликом)
Рудченком (с. 148). Зауважимо, що подібних похибок у книзі небагато. Вона
підготовлена досить ретельно.
У цілому рецензований підручник, безумовно, заслуговує високої оцінки.
Особливо цінним є те, що він написаний на основі найновіших досягнень
історичної науки і методики викладання. Сподіваємося, що книжка викличе
інтерес з боку не тільки вчителів та учнівської молоді, а й широкої громад
ськості, яка бажає скласти реалістичне уявлення про історичне минуле своєї
країни.
А. В. САНЦЕВИЧ (Київ)
Смолій В. А , Степанков В. С.
Б О Г Д А Н Х М Е Л Ь Н И Ц Ь К И Й :
С О Ц ІА Л Ь Н О -П О Л ІТ И Ч Н И Й П ОРТРЕТ .
Либідь, 1993.
400-річному ювілею від дня народження великого сина України гетьмана
Богдана Хмельницького присвячений ряд видань наукової та науково-попу
лярної літератури. Перша з цієї серії книжок — фундаментальне
дослідження відомих українських істориків — директора Інституту історії
140 15 5К 0130-5247. Укр. іст. журк. 1995, N9 4
Критика та бібліографія
України НАНУ академіка В, А. Смолія та професора Кам’янець-
Подільського педінституту В. С Стспанкова.
Ця книга не належить до літератури, яка писалася нашвидкуруч до
ювілею. Тут ми маємо випадок, коли роками виношувана праця (В. С. Сте-
панков, наприклад, друкував статті, присвячені Національно-визвольній
війні українського народу середини XVII ст. та Богдану Хмельницькому, ще
у 70-ті рр.), збіглася в часі з ювілеєм гетьмана. До того ж не треба забувати,
що майже все в радянській історіографії вимагає критичного перегляду,
оскільки було створене під пильним оком партійної цензури. Книга
В. А. Смолія та В. С. Степанкова є першою біографією Богдана, написаною
та виданою у незалежній Українській державі Автори об’єктивно
висвітлили тему, не впадаючи в газетну публіцистику та не догоджаючи
смакам якихось політичних сил чи партій.
Безсумнівною позитивною рисою роботи є те, що вона грунтується на
міцному джерельному фундаменті, причому багато з цих джерел було впер
ше виявлено у ряді вітчизняних та зарубіжних (через мікрофільми)
архівосховищ. Автори використати значне коло праць попередників, особли
во тих, котрі були забутими або «проіндексованими» (видання дисидентів,
представників української еміграційної історіографії), на які донедавна не
можна було посилатися. Все це дозволило створити солідну, повнокровну та
науково обгрунтовану біографію Б. Хмельницького.
Насамперед, автори звернули особливу увагу на замовчуваний та
нерідко фальсифікований аспект діяльності гетьмана: його роль як творця
відродженої Української держави. Вони слушно підкреслили прогресивний
характер діяльності Хмельницького у даному напрямку, проаналізували
еволюцію його державотворчої програми, виявили сильні й слабкі сторони
останньої. Думаємо, що саме ці сторінки будуть з глибокою зацікавленістю
прочитані нашими сучасниками, бо історія дає чимало матеріалу для
зіставлень та аналогій з сьогоденням України. Розкриті у книзі головні на
прямки зовнішньої та внутрішньої політичної діяльності, титанічні зусилля
гетьмана по консолідації українського народу, створення єдиного фронту
для успішної боротьби проти іноземних загарбників, за незалежну Ук
раїнську державу. Причому постать Б. Хмельницького не ідеалізується, у
дослідженні згадані його помилки та прорахунку Слушно, на наш погляд,
підкреслюється головна політична помилка гетьмана: недооцінка значення
західноукраїнських земель, відхід з них без бою на рубежі Волині й Поділля
наприкінці 1648 — на початку 1649 рр. (с. 148).
Дуже важливим є те, що автори приділили увагу останнім рокам Б. Хмель
ницького (від Переяславської ради до смерті гетьмана). Про діяльність його у
цей період ще донедавна історики УРСР мусили або мовчати, або говорити ско
ромовкою, обходячи «незручні» та «неактуальні» сюжети. Автори ж доводять
тут, що зовнішня політика Б. Хмельницького була в цей період гнучкою і
плідною для України, зовсім не зорієнтованою виключно на Росію. Блискучий
політик і дипломат, Б. Хмельницький всіма засобами боронив суверенітет Ук
раїни перед наступом не тільки з заходу (Річ Посполита), але і з сходу,
оскільки московський уряд все активніше хотів порушити рівноправний харак
тер взаємного договору 1654 р. У книзі аналізуються союзи, укладені урядом
України з Швецією і Трансільванією для збереження політичної рівноваги, ад
же вони були формально у стані війни з Московською державою. Це було
відповіддю на грубе порушення московським урядом (укладення сепаратного
миру з Польщею) договору 1654 р. Ряд важливих даних наводиться щодо пе
реможних походів українських військ проти Речі Посполитої у 1656 — 1657 рр.,
взяття нами Любліна, Варшави, Кракова та інших міст, про що чбмусь дуже
не любили згадувати у радянській історіографії, хоча війна, яку вела Україна,
була справедливою, спрямованою на визволення всіх етнічних українських зе
мель з-під гніту Польщі
Як і кожне свіже та оригінальне дослідження, книга В. А Смолія та
В. С. Степанкова викликає природне бажання подискутувати з рядом її по
ложень. Так, на нашу думку, автори дещо недооцінюють рівноправний ха-
І6 5 Н 0130-6247. Укр. іст. жури. 1996 , N9 4 141
Критика та бібліографія
рактер договору 1654 р. між Україною та Росією. Про автономію України
можна говорити тільки з 1659 рп коли уряд Ю. Хмельницького уклав з
російськими представниками новий договір ("Переяславські статті", «14 ста
тей»). Варто було б детальніше проаналізувати окремі статті договору 1654
р., бо тоді автори б не сприйняли позицію московського уряду відносно
зовнішньої політики України як остаточно узгоджену обома сторонами. Ад
же тут маємо справу не з остаточним варіантом — оригіналом договору, а
тільки з проміжною позицією, у якій не проставлено всіх крапок над «і». Як
показують результати нашого дослідження, навряд чи можна говорити про
вирішеність даного важливого питання (та ще деяких) у договорі 1654 р.
Сторони тоді не дійшли по цих статтях до спільного знаменника* І чи не є
красномовним той факт, що Б. Хмельницький у проведенні
зовнішньополітичної діяльності керувався відповідними пропозиціями, вик
ладеними українським урядом у 1654 р., вступаючи проти волі Москви у
контакти з Річчю Посполитою та Османською імперією, укладаючи союз з
Швецією, котра була у стані війни з Московською державою, тощо. Занадто
критично ставляться автори до діяльності І. Виговського. Шкода, що у тако
му суто науковому дослідженні були зняті видавцями посилання на вико
ристані джерела, іменний та географічний покажчики, книгу набрано негар
ним шрифтом, є у ній дрібні погрішності, друкарські помилки. Так,
київський протопоп М. Гунашевський (до речі, автор «Львівського літопису»
та зять І. Виговського) йменується Гунатерським (с. 178), Б. Хмельницького
автори називають інколи «Богданом Михайловичем» (с. 36, 38), хоч таке звер
нення було нетиповим для тодішньої України.
Однак згадані недоліки не можуть суттєво вплинути на загальну пози
тивну оцінку роботи, яку виконано на високому професійному рівні. Це, на
наш погляд, великий творчий успіх авторів і, сподіваємося, не останній.
Можна тільки пошкодувати, що така важлива й потрібна книга вийшла яв
но замалим тиражем, що робить її майже недоступною для читачів, особли
во із східної та південної України.
Ю . А М И Ц И К (Дніпропетровськ)
/. АГ. Свєшиіков.
Б И Т В А П І Д БЕРЕ С ТЕ Ч К О М .
Львів, вид. «Слово*, 1993, ЗОЇ с. У
У рецензованій праці на основі широкого кола писемних джерел та числен
них археологічних матеріалів, добутих в ході 20-річних розкопок під
керівництвом автора, вперше грунтовно розповідається про одну з найвиз
начніших подій Визвольної війни українського народу 1648 — 1654 рр. —
битву під Берестечком.
Автор детально проаналізував писемні джерела, репрезентовані
офіційними документами, листами урядових і приватних осіб, щоденниками
учасників битви, спогадами, хроніками та літописами. Окрему групу доку
ментів становлять зізнання полонених, донесення королівських послів до
Б. Хмельницького. Заслугою автора є використання найбільш масового дже
рела — листів учасників та сучасників цих подій, що зберігаються в архівах
Варшави, Ватикану, Відня, Києва, Гданська, Кракова, Львова, Москви, Сто
кгольма. Значна частина цих документів ще не була опублікована і
досліджена. Критичний аналіз цих джерел дає змогу відтворити події сере
дини XVII ст. з точністю до одного дня, а подекуди — і години. В монографії
також критично й творчо використано твори хроністів — сучасників Бере
стецької битви І. Пасторія, Й.-Г. Шледера, В. Каховського, П. Шевальє, М.
Бізаччіоні, А. Віміни та анонімного історика, ймовірно німецького офіцера
142 /5519 0130-5247. Укр. іст. жури.. 1995, N9 4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-213922 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T12:16:07Z |
| publishDate | 1995 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Mицик, Ю.А. 2026-02-19T09:11:19Z 1995 В. А. Смолій, В. С. Степанков. Богдан Хмельницький / Ю.А. Mицик // Український історичний журнал. — 1995. — № 4. — С. 140–142. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213922 uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Критика та бібліографія В. А. Смолій, В. С. Степанков. Богдан Хмельницький В. А. Смолий, В. С. Степанков. Богдан Хмельницкий Article published earlier |
| spellingShingle | В. А. Смолій, В. С. Степанков. Богдан Хмельницький Mицик, Ю.А. Критика та бібліографія |
| title | В. А. Смолій, В. С. Степанков. Богдан Хмельницький |
| title_alt | В. А. Смолий, В. С. Степанков. Богдан Хмельницкий |
| title_full | В. А. Смолій, В. С. Степанков. Богдан Хмельницький |
| title_fullStr | В. А. Смолій, В. С. Степанков. Богдан Хмельницький |
| title_full_unstemmed | В. А. Смолій, В. С. Степанков. Богдан Хмельницький |
| title_short | В. А. Смолій, В. С. Степанков. Богдан Хмельницький |
| title_sort | в. а. смолій, в. с. степанков. богдан хмельницький |
| topic | Критика та бібліографія |
| topic_facet | Критика та бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213922 |
| work_keys_str_mv | AT micikûa vasmolíivsstepankovbogdanhmelʹnicʹkii AT micikûa vasmoliivsstepankovbogdanhmelʹnickii |