І. К. Свєшніков. Битва під Берестечком
Saved in:
| Published in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Date: | 1995 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
1995
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213923 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | І. К. Свєшніков. Битва під Берестечком / В.Й. Козак // Український історичний журнал. — 1995. — № 4. — С. 142–144. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860299376417570816 |
|---|---|
| author | Козак, В.Й. |
| author_facet | Козак, В.Й. |
| citation_txt | І. К. Свєшніков. Битва під Берестечком / В.Й. Козак // Український історичний журнал. — 1995. — № 4. — С. 142–144. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| first_indexed | 2026-03-21T19:02:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
Критика та бібліографія
рактер договору 1654 р. між Україною та Росією. Про автономію України
можна говорити тільки з 1659 рп коли уряд Ю. Хмельницького уклав з
російськими представниками новий договір ("Переяславські статті", «14 ста
тей»). Варто було б детальніше проаналізувати окремі статті договору 1654
р., бо тоді автори б не сприйняли позицію московського уряду відносно
зовнішньої політики України як остаточно узгоджену обома сторонами. Ад
же тут маємо справу не з остаточним варіантом — оригіналом договору, а
тільки з проміжною позицією, у якій не проставлено всіх крапок над «і». Як
показують результати нашого дослідження, навряд чи можна говорити про
вирішеність даного важливого питання (та ще деяких) у договорі 1654 р.
Сторони тоді не дійшли по цих статтях до спільного знаменника* І чи не є
красномовним той факт, що Б. Хмельницький у проведенні
зовнішньополітичної діяльності керувався відповідними пропозиціями, вик
ладеними українським урядом у 1654 р., вступаючи проти волі Москви у
контакти з Річчю Посполитою та Османською імперією, укладаючи союз з
Швецією, котра була у стані війни з Московською державою, тощо. Занадто
критично ставляться автори до діяльності І. Виговського. Шкода, що у тако
му суто науковому дослідженні були зняті видавцями посилання на вико
ристані джерела, іменний та географічний покажчики, книгу набрано негар
ним шрифтом, є у ній дрібні погрішності, друкарські помилки. Так,
київський протопоп М. Гунашевський (до речі, автор «Львівського літопису»
та зять І. Виговського) йменується Гунатерським (с. 178), Б. Хмельницького
автори називають інколи «Богданом Михайловичем» (с. 36, 38), хоч таке звер
нення було нетиповим для тодішньої України.
Однак згадані недоліки не можуть суттєво вплинути на загальну пози
тивну оцінку роботи, яку виконано на високому професійному рівні. Це, на
наш погляд, великий творчий успіх авторів і, сподіваємося, не останній.
Можна тільки пошкодувати, що така важлива й потрібна книга вийшла яв
но замалим тиражем, що робить її майже недоступною для читачів, особли
во із східної та південної України.
Ю . А М И Ц И К (Дніпропетровськ)
/. АГ. Свєшиіков.
Б И Т В А П І Д БЕРЕ С ТЕ Ч К О М .
Львів, вид. «Слово*, 1993, ЗОЇ с. У
У рецензованій праці на основі широкого кола писемних джерел та числен
них археологічних матеріалів, добутих в ході 20-річних розкопок під
керівництвом автора, вперше грунтовно розповідається про одну з найвиз
начніших подій Визвольної війни українського народу 1648 — 1654 рр. —
битву під Берестечком.
Автор детально проаналізував писемні джерела, репрезентовані
офіційними документами, листами урядових і приватних осіб, щоденниками
учасників битви, спогадами, хроніками та літописами. Окрему групу доку
ментів становлять зізнання полонених, донесення королівських послів до
Б. Хмельницького. Заслугою автора є використання найбільш масового дже
рела — листів учасників та сучасників цих подій, що зберігаються в архівах
Варшави, Ватикану, Відня, Києва, Гданська, Кракова, Львова, Москви, Сто
кгольма. Значна частина цих документів ще не була опублікована і
досліджена. Критичний аналіз цих джерел дає змогу відтворити події сере
дини XVII ст. з точністю до одного дня, а подекуди — і години. В монографії
також критично й творчо використано твори хроністів — сучасників Бере
стецької битви І. Пасторія, Й.-Г. Шледера, В. Каховського, П. Шевальє, М.
Бізаччіоні, А. Віміни та анонімного історика, ймовірно німецького офіцера
142 /5519 0130-5247. Укр. іст. жури.. 1995, N9 4
Критика та бібліографія
на службі польського короля. Окремо розглядаються твори пізніших
істориків — М. Грушевського, Л. Кубалі, І. Каманіна, Н. Петровського,
К. Осипова, В. Голобуцького, І. Крип’яковича, Ф. Шевченка, В. Грабовецько-
го та інших. Вдало залучаються іконографічний матеріал, твори усної на
родної творчості. Критичний аналіз усіх цих творів дає змогу виправити досі
існуючі в українській історіографії окремі недокладності, більш детально і
повно зрозуміти обставини і хід подій важливої сторінки в історії України.
У книзі детально описується хід битви, починаючи від подій 1649 р.
Зіставлення думок істориків з архівними матеріалами дало змогу авторові
спростувати окремі положення дослідників і внести ясність у рад спірних
питань. Так, на нашу думку, вдалося переконливо вирішити питання щодо
відсутності Б. Хмельницького під Берестечком під час облоги козацького та
бору шляхтою з 1 по 10 липня 1651 р. Окремі історики (Л. Кубаля) писали
про «ганебну втечу Хмельницького з поля битви», інші (М. Грушевський)
вважали, що Хмельницький, поїхавши слідом за ханом, щоб повернути його
до місця битви, добровільно залишився з татарами, а потім уже не міг по
трапити під Берестечко. І. Свєшніков використав оригінальні архівні доку
менти, зіставив їх і довів, що відсутність Б. Хмельницького на полі бою зу
мовлювалася тим, що він був захоплений у полон Іслам-Гіреєм III. Авторові
вдалося також зібрати усі можливі писемні матеріали щодо місця розташу
вання і характеру укріплень козацького табору, побудованого вночі з ЗО
червня на 1 липня 1651 р. Жодних даних про цей табір у науковій літературі
не існувало. Послідовно зображено повну картину подій під Берестечком, що
дає змогу спростувати загальнопоширену думку про нищівну поразку ко
заків під Берестечком і загибель до ЗО тисяч чоловік. Спираючись на архівні
документи і свідчення шляхтичів — учасників битви, автор довів, що 10
липня І. Богун розпочав регулярний відступ козацької армії з обложеного
табору, паніка виникла внаслідок неузгодженості дій козаків і селянських
повстанців, а втрати козацьких військ того дня не перевищували 4 тис. чол.
Таким чином, створений польською шляхтою міф про її велику перемогу
над повсталим українським народом повністю розвіяний у рецензованій
книзі. Тут же на підставі історичних джерел висвітлюється здебільшого за
мовчуваний польськими істориками факт відмови шляхти продовжувати
війну, що велася в інтересах цього пануючого у Речі Посполитій класу.
І. К. Свєшніков розповідає про результати археологічних розвідок і роз
копок на місці битви. Слід відзначити, що тут уперше на території України
було застосовано археологічну методику для дослідження місця середнь
овічної битви, і вперше в Європі експедиція такого роду завершилася
успішно. Так, вдалося доповнити писемні джерела про битву, зокрема, уточ
нити локалізацію місця битви, переправи королівських військ через Стир,
королівського і козацького таборів, острова, на якому героїчно оборонялися
300 козаків в останній день битви, озерця, де загинув останній козак, бойо
вого козацького табору в день битви, їхнього редуту поблизу с. Плоска на
Дубнівщині тощо. Розкопками, проведеними на місці переправи козацьких
військ через заплаву річки Пляшівки 10 липня 1651 р., вдалося відтворити
картину відступу козацьких військ через болота, виявити рештки побудова
ної за наказом І. Богуна греблі для відступу, віднайти кістяки загиблих на
переправі козаків та їхніх коней, зібрати величезну колекцію оригінальних
козацьких речей, що збереглися у торф’яному грунті і мають точну дату —
після 10-ої години ранку 10 липня 1651 р. Ця колекція (близько 6000 експо
натів) є нині унікальною на Україні. Вона допомагає реконструювати побут
і озброєння українського козацтва і селянських повстанців часів Визвольної
війни, обладнання козацького вершника, дає уявлення про рівень розвитку
ремесла на Україні в середині XVII ст.
Вивчаючи кістяки загиблих воїнів, вчені встановили, що всі вони гинули
зі зброєю в руках під час запеклого бою. Це спростовує твердження окремих
істориків про те, що козаки самі топилися на переправах, ніким не пе
реслідувані. На основі знайдених на переправі черепів антропологи
відтворили скульптурні портрети козаків, які з науковою достовірністю пе-
155М 0130-5247. Укр. іст. жури. 1995, 4 143
Критика та бібліографія
редають їх індивідуальні риси обличчя. Одним з досягнень археологічних
розкопок під Берестечком було підтвердження участі у битві донських ко
заків і московських стрільців, про що писемні джерела не згадують.
Кількість виявлених на переправі людських кістяків наочно спростовує
твердження про величезну кількість загиблих козаків: на дослідженій площі
2,6 га їх знайдено всього 91.
В окремому розділі рецензованої праці детально проаналізовано знайдені
археологічні матеріали: побутові сільські речі середини XVII ст., деталі ко
зацького одягу, особисті речі козаків, донських козаків і московських
стрільців, їх гроші і коштовності, холодну і вогнепальну зброю, загаль
новійськове спорядження, обладнання бойового козацького коня, а також
трофеї козаків — речі польської шляхти. Консервуючі властивості торфу
зберегли на переправі також вироби з дерева і шкіри, яких досі на Україні
більше ніде не виявлено. Завдяки цьому встановлено: козаки свою вогне
пальну зброю носили у шкіряних футлярах — факт до тих пір не відомий
дослідникам. Аналіз здобутого розкопками матеріалу дає можливість роз
витку занедбаної на Україні галузі історичної науки — зброєзнавства. На
переправі вдалося віднайти й побутові козацькі речі, зокрема глиняні й де
рев’яні люльки, що становлять тепер еталон, за яким точно датуються їх
численні випадкові знахідки. Серед інших речей можна згадати й дерев’яний
апарат для «куріння» горілки, а також вироби, пов’язані з культурою — му
зичний інструмент, найдавнішу українську світську карикатуру, що зобра
жає якогось пихатого шляхтича — виріб майстра-гравера з великими ху
дожніми здібностями. Значення знайденої розкопками під Берестечком ко
лекції козацьких речей неможливо переоцінити.
Підбиваючи підсумки проведеної роботи, автор доходить висновку, що
козацька армія періоду Визвольної війни XVII ст. за всіма показниками (ор
ганізація, тактика, озброєння, постачання), нічим не відрізнялася від
тодішніх європейських. Однак, на відміну від них, формувалася не за раху
нок найманців чи примусово мобілізованих шляхтичів (посполите рушення),
а комплектувалася з людей, які добровільно, без будь-якої грошової винаго
роди, воювали за волю для українського народу. Автор наголошує також на
тому, що Берестецька битва не являла собою повний розгром козацького
війська, а була лише тимчасовою невдачею і не позбавила український на
род прагнення вибороти волю. Через два з половиною місяці після Берестеч
ка козацька армія під Білою Церквою становила настільки грізну для шлях
ти силу, що королівські гетьмани змушені були підписати з Хмельницьким
мирний договір. Це суперечить прийнятій, зокрема у польській історіографії,
думці про те, що «блискуча перемога шляхти» під Берестечком знищила ко
зацьку силу і дала шляхті можливість знову запанувати на Україні, однак
цієї можливості вона через свою неорганізованість не використала. В
дійсності на перешкоді цьому стояла тверда воля українського народу, якого
не зламала невдача під Берестечком.
Рецензована праця не позбавлена й деяких недоліків. Так, на с. 71 не
точно вказані дати виїзду короля з Варшави до Любліна і розсилання ним
мобілізаційних листів до шляхти (замість 13 квітня — 13 червня). Картосхе
ми і пояснення до них набрані дуже дрібним шрифтом, що ускладнює їх
сприйняття. Та ці дрібні огріхи не знижують цінності рецензованої праці.
Заслуга автора полягає в тому, що завдяки багаторічний титанічній праці
він не тільки опрацював усі доступні йому писемні джерела з багатьох країн
Європи, а й вперше в історії вивчення Визвольної війни українського народу
1648 — 1654 рр. провів археологічні дослідження на місці козацької битви сере
дини XVII ст. Він розробив методики розкопок в умовах торф’яного болота та
консервації здобутих там експонатів, у тому числі з дерева і шкіри. Усе це дало
йому змогу всебічно вивчити цю визначну подію в історії українського народу
в усіх її аспектах, завдяки чому ми тепер знаємо про Берестецьку битву значно
більше, ніж про всі інші битви періоду Визвольної війни.
144
В. Й. К О ЗА К (Д рогобич)
133N 0130-5247 . Укр. іст. журн. 1995, N9 4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-213923 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T19:02:16Z |
| publishDate | 1995 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Козак, В.Й. 2026-02-19T09:11:50Z 1995 І. К. Свєшніков. Битва під Берестечком / В.Й. Козак // Український історичний журнал. — 1995. — № 4. — С. 142–144. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213923 uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Критика та бібліографія І. К. Свєшніков. Битва під Берестечком Битва под Берестечком Article published earlier |
| spellingShingle | І. К. Свєшніков. Битва під Берестечком Козак, В.Й. Критика та бібліографія |
| title | І. К. Свєшніков. Битва під Берестечком |
| title_alt | Битва под Берестечком |
| title_full | І. К. Свєшніков. Битва під Берестечком |
| title_fullStr | І. К. Свєшніков. Битва під Берестечком |
| title_full_unstemmed | І. К. Свєшніков. Битва під Берестечком |
| title_short | І. К. Свєшніков. Битва під Берестечком |
| title_sort | і. к. свєшніков. битва під берестечком |
| topic | Критика та бібліографія |
| topic_facet | Критика та бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/213923 |
| work_keys_str_mv | AT kozakvi íksvêšníkovbitvapídberestečkom AT kozakvi bitvapodberestečkom |