Загальноміські постійно діючі партійні конференції більшовиків України (травень 1917 - січень 1918 рр.)

В статье освещаются общегородские партийные конференции как высшая форма руководства крупными местными организациями большевиков Украины, возникшая в условиях подготовки Октябрьской революции, раскрываются особенности их деятельности в сравнении с общими партийными собраниями (выборный постоянный со...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Український історичний журнал
Date:1987
Main Author: Варгатюк, П.Л.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 1987
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/214039
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Загальноміські постійно діючі партійні конференції більшовиків України (травень 1917 - січень 1918 рр.) / П.Л. Варгатюк // Український історичний журнал. — 1987. — № 12. — С. 42-51. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860299582326439936
author Варгатюк, П.Л.
author_facet Варгатюк, П.Л.
citation_txt Загальноміські постійно діючі партійні конференції більшовиків України (травень 1917 - січень 1918 рр.) / П.Л. Варгатюк // Український історичний журнал. — 1987. — № 12. — С. 42-51. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
description В статье освещаются общегородские партийные конференции как высшая форма руководства крупными местными организациями большевиков Украины, возникшая в условиях подготовки Октябрьской революции, раскрываются особенности их деятельности в сравнении с общими партийными собраниями (выборный постоянный состав членов, периодичность его пленарных заседаний), анализируется содержание заседаний конференций.
first_indexed 2026-03-21T19:05:32Z
format Article
fulltext П. Л. В А РГ А Т Ю К (Киї в) ЗАГАЛЬНОМІСЬКІ ПОСТІЙНО ДІЮЧІ ПАРТІЙНІ КОНФЕРЕНЦІЇ БІЛЬШОВИКІВ УКРАЇНИ (травень 1917 — січень 1918 рр.) Досліджуючи діяльність більшовиків у революційній боротьбі в Ро­ сії, В. І. Ленін відзначав пряму залежність між піднесенням революції і зростанням рядів пролетарської партії1. Цей висновок був підтверд­ жений практикою трьох російських революцій. Якщо на початку 1905 р. в більшовицьку партію входило 8,4 тис., то в 1907 р., напередодні V з’їз­ ду РСДРП, — 47 тис. членів. В Лютневій революції партія налічувала 24 тис. членів, напередодні Жовтня — 350 тис., тобто збільшилась за цей час майже в 15 разів1 2. За 8 місяців 1917 р. ряди більшовиків Ук­ раїни зросли з 2 тис. до 60 тис. (у ЗО разів) 3. В. І. Ленін також вказав на зв’язок між зростанням рядів партії, її переходом до напівлегальних чи легальних умов існування і розши­ рення та вдосконалення форм її організації, появою нових форм партій­ ного будівництва. Особливо значні зміни в перебудові форм організа­ ційно-партійної роботи відбулися в період підготовки і проведення Ве­ ликої Жовтневої соціалістичної революції. Історико-партійна наука, починаючи з 20-х років, приділяла серйоз­ ну увагу питанням про форми організаційно-партійної роботи більшо­ виків України у Жовтневій революції. Їх торкалися автори ряду ста­ тей, брошур, монографій, хронікальних досліджень, упорядники доку­ ментальних збірників. Проблема довгий час висвітлювалася попутно, в зв’язку із загальними питаннями історії діяльності більшовиків по підготовці мас до соціалістичної революції. Лише в останні десятиріччя з’явились монографії і статті, які повністю або частково присвячені аналізу організаційно-партійної роботи більшовиків у 1917 р. 4. Автори цих праць, в найбільшій мірі У. І. Рядніна і Б. І. Корольов, показали перебудову партійних організацій на легальній основі, створення і ді­ яльність заводських, сільських, районних, міських і обласних організа­ цій, проведення періодичних партійних конференцій, висвітлили інші пи­ тання будівництва більшовицьких організацій України в умовах революції. 1 Див.: Л е н і н В. І. До питання про доповіді комітетів і груп РСДРП загально­ партійному з’їзду II Повне зібр. творів.— Т. 7.— С. 72—82; його ж. Про реорганізацію партії І/ Там же.— Т. 12.— С. 83—93; ного ж. Про деякі риси сучасного розпаду / / Там же.-—Т. 17.— С. 145; його ж. Підсумки піврічної роботи / / Там же.— Т. 21.— С. 427—440; його ж. Як В. Засулич вбиває ліквідаторство // Там же.— Т. 24.— С. 22—44; його ж. Більшовики повинні взяти владу // Там же.— Т. 34.— С. 239—241; та ін. 2 В а р г а т ю к П. Л., С о л д а т е н к о В. Ф., Ш м о р г у н П. М. В огне трех революций: Из истории борьбы большевиков Украины за осуществление ленинской стратегии и тактики в трех российских революциях.— К., 1986.— С. 574. 3 Там же. 4 Р я д н і н а У. І. Більшовицькі організації України в Жовтневій революції.— К., 1958.— 382 с.; К о р о л ь о в Б. I. На шляху до Жовтня: 3 історії партійного бу­ дівництва на Україні в 1917 р.— К., 1968.— 235 с.; Ш и л о в ц е в Ю. В. Партійне бу­ дівництво на Україні (листопад 1917 — липень 1918 рр.). — Харків, 1972. — 218 с.; Х м і л ь І. В. Утворення більшовицьких організацій, осередків і груп в селах України (березень 1917 — березень 1918 рр.).— УІЖ.— 1973.— № 11.— С. 57—65; М у с і є н - к о В. В. Більшовики України в Жовтневій революції: До історіографії проблеми.— К., 1976.— 196 с.; Більшовицькі організації України в боротьбі за гегемонію проле­ таріату в трьох російських революціях.— К., 1976.— С. 82— 175; Нариси історії Ко­ муністичної партії Україні.— К., 1977.— С. 171—252; В а р г а т ю к П. Л. В. И. Ленин и большевистские организации Украины в 1917 г.: (К освещению вопроса в современ­ ной литературе) II Науч. труды по ист. КПСС.— К., 1978.— Вып. 92.— С. 16—23; Т и м о ш е н к о І. І. Ленінський принцип демократичного централізму в будівництві більшовицьких організацій України (серпень — жовтень 1917 р.) // УІЖ.— 1980.— № 2.— С. 18—ЗО; та ін. Проте, як не дивно, ніхто з авторів досі не розкрив таку організа­ ційну форму діяльності більшовиків України в 1917 р., як постійно дію­ чі загальноміські партійні конференції — вищі виборні органи керів­ ництва міськими організаціями РСДРП (б). Документи про утворення і діяльність цих органів (протоколи, статути, інформаційні матеріали) вперше були передруковані в двох збірниках ще в 1957—1962 рр. з біль­ шовицьких газет періоду революції та архівних партійних фондів 5. Але при цьому упорядники не відзначили характерну особливість цих кон­ ференцій, що відрізняє їх від разових періодичних конференцій, — по­ стійний характер їх існування і діяльності. В деяких пізніших публіка­ ціях ця особливість була частково розкрита, але недостатньо, постійно діючі конференції ще не одержали належної характеристики6. В ен­ циклопедичному довідникові «Великий Жовтень і громадянська війна на Україні», який вийшов цього року, вміщена невелика замітка автора цих рядків про такі конференції7. Але вона не може замінити грунтов­ ного аналізу цієї форми діяльності міських більшовицьких організацій. Дослідження проблеми переконує, що нова форма організаційної діяльності більшовиків явилася в 1917 р. не випадково. Вона була зу­ мовлена потребами будівництва партійних організацій в умовах їх швид­ кого кількісного зростання. Таке нововведення виникло не скрізь, а ли­ ше в найбільших міських партійних організаціях. Виникло воно не від­ разу після Лютневої революції, а тоді, коли зростання цих організацій вступило в суперечність з нормальним функціонуванням вищих керівних органів міських партійних організацій — їх загальних зборів. Це по­ роджене внутрішнім життям партії явище змусило шукати таку орга­ нізаційну форму, яка б і в нових умовах забезпечила ефективне керів­ ництво названими організаціями. Справді, за березень—квітень 1917 р. число членів більшовицьких організацій України збільшилось в кілька разів. На час скликання VII (Квітневої) Всеросійської конференції РСДРП (б), тобто на 24 квіт­ ня, в Харківській організації налічувалось 1200, в Катеринославській, Луганській і Макіївській — по 1500, в Київській — 1900 членів партії8. Ще через два місяці Харківська організація зросла до 2400, Луган­ ська — 2596, Катеринославська — 3500, Київська — 4000 членів партії9. Ці дані свідчать про бурхливе зростання рядів великих організацій, від­ ображають загальний процес перетворення більшовиків у масову по­ літичну партію. Скликання в таких умовах загальних зборів у великих міських пар­ тійних організаціях ставало практично неможливим. Тоді в містах не було приміщень, де можна було б скликати збори з кількома тисячами учасників. Крім того, неможливо було забезпечити присутність усіх членів організації на загальних зборах і з інших причин (двозмінна ро­ бота на підприємствах членів партії — робітників, казарменне станови­ 5 Большевистские организации Украины в период подготовки и проведения Ве­ ликой Октябрьской социалистической революции (март — ноябрь 1917 г.): Сб. до­ кументов.— К., 1957.— 980 с.; Большевистские организации Украины в период уста­ новления и укрепления Советской власти (ноябрь 1917 — апрель 1918 гг.): Сб. доку­ ментов и материалов.— К., 1962.— 757 с. 6 Нариси історії Комуністичної партії України.— К., 1971.— С. 167; Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской власти на Украине. Февраль 1917 — февраль 1918 гг.: Хроника важнейших историко-партийных и рево­ люционных событии. В 2-х ч.— К., 1977.— Ч. 1.— 711 с.; 1982.— Ч. 2.— 959 с.; В э р ­ га т ю к П. Л., К у р а с И. Ф., С о л д а т е н к о В. Ф. В. И. Ленин и большевистские организации Украины в Октябрьской революции.— К., 1980.— 373 с.; їх же. Сплоче­ ние большевиков Украины на идейно-политической платформе Апрельских тезисов В. И. Ленина // Великой партии отряд: Из истории большевистских организаций Украины.— К., 1983.— С. 140— 159. 7 Великий Жовтень і громадянська війна на Україні: Енциклопедичний довід­ ник.- К., 1987.— С. 403. 8 Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской власти на Украине: Хроника событий.— Ч. 1.— С. 139—140. • Там же.— С. 338—339, 372—373. ще солдатів, несвоєчасне оповіщення про збори, транспортні труднощі тощо). Нерідко на загальні збори з’являлось менше половини усіх чле­ нів організації, що позбавляло збори належних повноважень для вирі­ шення питань. Наприклад, у Київській організації в квітні 1917 р. під час обговорення Квітневих тез В. І. Леніна в двох загальних зборах двічі брали участь по 300 чол. із 1900 членів організації10 11. Напевне, саме тому в Київській організації раніше, ніж в інших більшовицьких організаціях України, зародилася ідея створення вибор­ ного постійного органу, який би, будучи демократично уповноваженим всією організацією, міг замістити загальні збори і виступати вищим ке­ рівником загальноміської партійної організації. 6 травня Київський Ко­ мітет РСДРП (б), обговоривши організаційне питання, вирішив надалі відмовитися від скликання загальноміських партійних зборів, замінив­ ши їх загальноміською конференцією, назвавши її «верховним органом Київської організації» и. На засіданні комітету був розглянутий про­ ект структури організації, намічені норми представництва і порядок виборів делегатів (членів) конференції. 10 травня ця структура була обговорена на спеціально скликаних загальних зборах організації, а пізніше остаточно затверджена на першому засіданні загальноміської партійної конференції. Вибори членів загальноміської конференції проходили в середині травня на загальних зборах районних партійних організацій (один де­ легат на 40 членів партії), а також на об’єднаних засіданнях і зборах партійних фракцій в Радах, профспілках, міській думі та від комісій загальноміського комітету РСДРП (б). Перелік питань для обговорення конференцією був визначений Київським комітетом партії. Перше засі­ дання конференції відбулося 21 травня. Мандатна комісія, обрана на конференції, затвердила повноваження 51 її члена. Конференція заслу­ хала і обговорила доповідь комітету, його фінансовий звіт, доповіді з місць (чотирьох райкомів, п’яти фракцій у профспілках) та інші питан­ ня. Але оскільки порядок денний був перевантажений, засідання в один день не закінчилося, було продовжене і закінчене 28 травня І2. Серед інших важливих питань цього засідання загальноміської кон­ ференції було затвердження структури Київської організації РСДРП (б)—її місцевого статуту. Другий розділ цього документа ви­ значав статус загальноміської конференції, містив такі принципові по­ ложення: «Загальноміська конференція є законодавчим органом Київ­ ської організації... Конференція є органом постійним і переобирається кожні 3 місяці. Конференція скликається комітетом щомісячно» 13. Ста­ тут визначав також склад конференції, порядок виборів її членів та скликання надзвичайних (позачергових) зібрань конференції. За статутом Київський комітет РСДРП (б) обирався на загально­ міській партійній конференції і був їй підзвітним. В переобраний на конференції 28 травня комітет увійшли Є. Б. Бош, Л. Б. Горвіц, В. М. Довнар-Запольський, М. П. Зарніцин, В. П. Затонський, А. В. Іва­ нов, І. М. Крейсберг, В. М. Примаков, Г. Л. Пятаков, М. В. Реут та інші більшовики — всього 15 чоловік, як це було визначено статутом 14. Київська загальноміська партійна конференція більшовиків першо­ го скликання існувала до кінця липня, коли її склад було переобрано. Тоді ж на зібраннях конференцій, що відбулися ЗО липня і 3 серпня, були заслухані звіти загальноміського і районних комітетів партії, Вій­ 10 В а р г а т ю к П. Л., К у р а с И. Ф., С о л д а т е н к о В. Ф. Сплочение боль­ шевиков Украины на идейно-политической платформе Апрельских тезисов В. И. Ле­ нина.— С. 147, 151. 11 Большевистские организации Украины (март —- ноябрь 1917 г.).—* С. 267. 12 Большевистские организации Украины (март — ноябрь 1917 г.).— С. 281—289; Голос социал-демократа.— 1917.— 25, 27, 30, 31 мая. 13 Большевистские организации Украины (март — ноябрь 1917 г.).— С. 292. 14 Голос социал-демократа.— 1917.— 30, 31 мая. ськової організації, більшовицької фракції в Раді робітничих депутатів та переобрано Київський комітет РСДРП (б). До його складу поряд з рядом попередніх працівників увійшли нові члені партії (М. С. Богда­ нов, Я. Б. Гамарник, Л. Л. Пятаков та ін.) 15 16. Слідом за Київською організацією загальноміська партійна конфе­ ренція виникла в Харківській організації РСДРП (б). 25 травня Харків­ ський комітет більшовиків ухвалив скликати загальноміську конферен­ цію, встановивши при цьому, що представники на неї обираються по одному від кожних 20 членів районних або заводських партійних орга­ нізацій 1в. Перше засідання конференції в присутності 68 її членів від­ крилося ЗО травня. На обговорення конференції було винесено 10 пи­ тань, тому перше зібрання конференції продовжувалося 4 дні — ЗО і 31 травня, 6 і 12 червня. Серед інших питань на ньому обговорювалися доповідь комітету, його фінансовий звіт, доповіді районних комітетів, статут Харківської організації РСДРП (б) 17 18 19. Цей статут ще раз обговорювався на загальноміській конференції 10 липня і остаточно був затверджений 26 серпня. На відміну від ста­ туту Київської організації він менш чітко визначав повноваження за­ гальноміської конференції як вищого керівного органу місцевої орга­ нізації. Зокрема, в пункті 8 сказано, що Харківський* комітет обирає­ ться на загальноміській конференції, але всупереч цьому тут же зазна­ чається, що не конференція, а комітет є керівником Харківської орга­ нізації. Двоїсто звучить і пункт 4, в якому сказано, що питання про виключення з партії вирішується загальними зборами (тобто збори ор­ ганізації визнаються її вищим органом), а оскаржити їх рішення мож­ на в загальноміській конференції|8. Перший склад Харківської загальноміської конференції РСДРП (б) працював до початку вересня. На засіданні нового складу конференції 17 вересня Харківський комітет склав звіт про свою роботу. Був обра­ ний новий склад комітету у визначеній статутом кількості 13 чоловік, в тому числі Ф. А. Артем-Сергеев, С. Ф. Буздалін, І. Я. Грязев, М. С. Да- нилевський, С. І. Покко, М. Л. Рухимович, О. В. Сурик (Ємелья- нов) та ін .|9. В Катеринославській організації РСДРП (б) загальноміська конфе­ ренція була організована пізніше, ніж у Київській та Харківській орга­ нізаціях. Лише 27 червня Катеринославський комітет обговорив питан­ ня про створення загальноміської конференції і схвалив проект її ста­ туту. Комітет визнав конференцію «верховним повноважним органом РСДРП в Катеринославі»20. За статутом вибори членів конференції здійснювалися під керівництвом районних комітетів заводськими ор­ ганізаціями за нормою один делегат на 25 членів партії. Більшовицькі фракції в Раді робітничих і солдатських депутатів, профспілках і місь­ кій думі обирали по одному представнику з дорадчим голосом. В липні статут загальноміської конференції був розглянутий і за­ тверджений загальними зборами Катеринославської організації РСДРП(б), після чого були проведені вибори складу конференції. Пер­ ше засідання цього органу відбулось вже після VI з’їзду РСДРП(б) — 11 і 17 серпня. Конференція переобрала Катеринославський комітет більшовиків. До його складу ввійшли Г. І. Петровськнй. направлений В. І. Леніним і ЦК партії, В. К. Аверін, Г. М. Баглій, В. О. Ватін (Би- стрянський), С. 11. Власенко. С. І. Гопнср. Е. 1. Квірінг, М. В. Копилов, Б. А. Ройзенман, М. 1. Хавський, Я- А. Епштейн (Яковлев) 21. 15 Голос социал-демократа.— 1917.— 3. 13 авг. 16 Пролетарий.— 1917.— 27 мая, 1 июня. 17 Большевистские организации Украины (март — ноябрь 1917 г.).— С. 59—68. 74-76 . 18 Там же.— С. 457—458. 19 Пролетарий.— 1917.— 19, 20 сент. :л Звезда. 1917.— 1 июля. 21 Звезда.— 1917.— 10, 20 авг. ��<�38��*��8��� ���1� ��9�?� P�� -�������� 1� *�� � <���O�9����?� ��Y P38������ - ��������3��P� ������ �� ��P���� *��8���� ��X^������� ��9��3+��+� *�� �������� � <���O�9�P�� /� �?���� �� !�� � ���P� ����� ���1� ��9�P� ��P3�� �� 2���8���� � <���O�9�?� :BF:$�� :�O�*� O� ��*� ���� - ��������3�� ��3���Y ���P� �� O�<�38��� O�� �� � <���O�9�?�� �� 3���� O�<�38��*��8��� ���1� ��9�?� 1���9������3�� �� _���3�?��8���� �� � �*����98���� ��9��3+��*�� �������� � <���O�9�P��� `�� O�<�38��*��8��� ���1� ��9�?%� ���� �� O�<�38��� O�� �� �� 9��� � <���O�9�P�� - �����3�� �� <��� ��� �� ��8��� ��38Z������� - ���� �-� ��Y ��O*�� *��Z������+��� ��9��� .� 2����� !�� � ���P� ��38Z������ O�3�Z�3�� O�������P� O�<�38��*��8��?� ���1� ��9�?� :BF:$%� - ������]��� - ���� �������� *��Z������+��� ��Y 9���!!�� .� <��� ��� �������P�� - �����3�� O�<�38��� O�� �� 2���8��?� � <���O�Y 9�?� !%� 4� �� J� �� ��P�� ���3����*� ?�� ��3�� ���*�������P� ���� ��� ��9��� �� ���� ���P� �� 2����� � <���O�9�?� ��38Z������� �� *��Z������+���� ��9����+� 3�����%� �� ���P� ??� ��*������ ��� ��3�� O� <�3���]� 2�� ��� �*�38��98��*� �� ���Y ��� �*� $�� B�� ���3���8��*�� .� �����-��*�� 9P� � <���O�9�P� ���� ��3��P� ��� ��38Z���98���� -�O�9�P�� �� O� �2� �� ���P� ���3�� ��O������ ����� ��38Z�Y ��98��]� � <���O�9�^]!>�� ��� 9��� ���� P��� ??� O ��3�� ��� >0""� ��3������ ��*�� ��3�� �� �Z���� ���� ���� �� ���� -�������� ��]��� O�<�38��*��8��� ���Y 1� ��9�]�� $� Z��??�O�������P� �����3��P� J� �����P�!0� /� _���3�?��8���� � <���O�9�?� :BF:$� ��� O��������� O�<�38��*��8��?� ���1� ��9�?� 0� �� -�P� -� �����3�� *��Z�EA��+��� ��9�%� P��� ��*�<�3��P� ������� � <���O�9�?� �� ��� �����8��*�� *��Z���98��*�� OX?O���� $ ���� 98�<�� �����-�3�� ��38Z������� ��� O��������� ���1� ��9�?� 4� �� -�P%� - �� ��<�Y �� ����� -����*���� VW� OX?O��� :BF:$�Q�6� �� *��Z���98��<�� OX?O��%� ��38Z�Y ����� �� *��Z�����+���� ��9����3����� ���*�����3��P� ���� ��� ��9��%� ����Y �3�� �� �*�� � <���O�9�]%� �� �3�� ??� ��*�������� ��*����%� ��� ��3���� P��Y <�� ����Z3��m�� C�� ��*��%� ��� .�� $�� ��%� C�� B�� B�3P %� ��� @�� D�< ��� ��� ����!d� F������8��� <���O�9�����O*�9���Z�%���3���]������J""��3����%�� <���O�Y 9�P� ���� �3�� �������[��� �� ������� <���N�O�<�38��*��8��� ���1� ��9�]�� /� �� ����N������� ��3�� - �������� ���� ??� O�������P�� ��� -� Z�*�� O� ���� QJ� �� ���P6� ���� �� ����� O�<�38��*��8���� ��*����� � <���O�9�?%� ��� � �Y <�*�� Q(� �����P6� N ���� O��3������� O���� - �� ������ ��*�����!4�� L�� ����Y ���8� - �� ��%� [�%� ���� �������� � <���O�9�P� ��� �O ���3�%� O�<�38��*��8��� ���1� ��9�P� �O<3P��3��P� �� ���� P�� ��[��� �� ������ � <��� /� � �*����9�� !J� �� ���P� ��� O��������� O�<�38��*��8��?� ���1� ��9�?� :BF:$� ��38Z������ O�P��3�� - �� ����� ������ O� ��X^�����?� � <���O�9�?�� D�Y �O� ��38��� ����� �1� *�3��8� � �*����98��� � <���O�9�P� :BF:$�Q�6%� �� [�� -�O��Z�%� ��3�� ����� �������8�� O*�9��3�� �� ��38������ O ��3�%� �� ���� -���3�� ��P���O�<�38��*��8��� -� ������ ���1� ��9�P� 2���%� �� -� ������������ -� ���� -�������� ��]��� O�<�38��*��8��� ���Y 1� ��9�?� ������3�� �� (� *��8���� � <���O�9�P�� ��38Z������� /� �?��%� ��3]Y ��]��� _���3�?��8��� � <���O�9�]� ��38Z������� ��� ���� ��9����3������� /� ��^��� �� � ����N������%� O�� ��Z�*�� -�� ������*�%� - ��P<�*� � ����� ��3�� - �������� 4� O������8� O�<�38��*��8��?� ���1� ��9�?%� ��� P���� ��3�� ��<��� ���� >4� -����8�� B��38��� �� �� �� ����� �� ��38����8� ����� O�����3�� O�Y <�38��*��8��� ���1� ��9�P� �� �� ����%� ��<��� ��Z�� �2� -����8�� /� 4� ����� ��3�3�� ���?� 0� O�������P� ���1� ��9�P� �� ���� ����3����� ��� ���� ��3�� �O<3P����� �� -����8�� .� 2����� �� _���3�^��� �O�*� �� >� ���� �����3��P� � �� O�������P� ���1� ��9��%� ��� P��� ��3�� ��������� #� -����8�� ����*� ����*%� �� ��O������ -XP��� � <���O�9�P�� �� O�O�������� -� ���� �� 9�3�*�� �����3��P� J� O������8� O�<�38��*��8���� ���1� ��9��%� ��� P���� ��3�� ��<��� ��� 88� �L�[�� ��K�&��� �! � ���I� �<�P�I�@�� ��-� 8@� "��� � 4��������-�I� �<�P�I�:� ���� !0 Голос 4��������-�I� �<�P�I� �@� ���� 8>� ������-� !��-K�+ ��-� �2���� ��&� ��-� ������2�-� �� 4�K� �� 1���� ���� ���, ��� ��� B������Q� V������� �K[����I�S�� ��I�1�� :8:� 8>� 6��+O��� � ���� ������%�2��� B�����[� �����I ��-K�+� �<�P� ����I�1�� ?�<I?8�� � ?88I?89�
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-214039
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2026-03-21T19:05:32Z
publishDate 1987
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Варгатюк, П.Л.
2026-02-19T10:42:10Z
1987
Загальноміські постійно діючі партійні конференції більшовиків України (травень 1917 - січень 1918 рр.) / П.Л. Варгатюк // Український історичний журнал. — 1987. — № 12. — С. 42-51. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.
0130-5247
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/214039
В статье освещаются общегородские партийные конференции как высшая форма руководства крупными местными организациями большевиков Украины, возникшая в условиях подготовки Октябрьской революции, раскрываются особенности их деятельности в сравнении с общими партийными собраниями (выборный постоянный состав членов, периодичность его пленарных заседаний), анализируется содержание заседаний конференций.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Статті
Загальноміські постійно діючі партійні конференції більшовиків України (травень 1917 - січень 1918 рр.)
Общегородские постоянно действующие партийные конференции большевиков Украины (май 1917 - январь 1918)
Article
published earlier
spellingShingle Загальноміські постійно діючі партійні конференції більшовиків України (травень 1917 - січень 1918 рр.)
Варгатюк, П.Л.
Статті
title Загальноміські постійно діючі партійні конференції більшовиків України (травень 1917 - січень 1918 рр.)
title_alt Общегородские постоянно действующие партийные конференции большевиков Украины (май 1917 - январь 1918)
title_full Загальноміські постійно діючі партійні конференції більшовиків України (травень 1917 - січень 1918 рр.)
title_fullStr Загальноміські постійно діючі партійні конференції більшовиків України (травень 1917 - січень 1918 рр.)
title_full_unstemmed Загальноміські постійно діючі партійні конференції більшовиків України (травень 1917 - січень 1918 рр.)
title_short Загальноміські постійно діючі партійні конференції більшовиків України (травень 1917 - січень 1918 рр.)
title_sort загальноміські постійно діючі партійні конференції більшовиків україни (травень 1917 - січень 1918 рр.)
topic Статті
topic_facet Статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/214039
work_keys_str_mv AT vargatûkpl zagalʹnomísʹkípostíinodíûčípartíiníkonferencííbílʹšovikívukraínitravenʹ1917síčenʹ1918rr
AT vargatûkpl obŝegorodskiepostoânnodeistvuûŝiepartiinyekonferenciibolʹševikovukrainymai1917ânvarʹ1918