Про деякі особливості мови сучасних весільних проповідей
Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова. Стаття із спеціалізовано...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2006 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21409 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про деякі особливості мови сучасних весільних проповідей / В.В. Яригіна // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — Т. 2. — С. 254-256. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859672846939193344 |
|---|---|
| author | Яригіна, В.В. |
| author_facet | Яригіна, В.В. |
| citation_txt | Про деякі особливості мови сучасних весільних проповідей / В.В. Яригіна // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — Т. 2. — С. 254-256. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова.
Стаття із спеціалізованого випуску наукового журналу "Культура народов Причерноморья", матеріали якого поєднані загальною темою "Мова і Світ" і присвячені загальним питанням мовознавства і приурочені до 80-річчя з дня народження Миколи Олександровича Рудякова.
|
| first_indexed | 2025-11-30T15:00:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
254
неї: семантика минулого переводить семантику теперішнього у темпоральний план мови автора, опосередновано
змінюючи його часову орієнтацію” [7, c. 77]. В итоге видовременные формы обретают новые, не свойственные им
функции, и, сочетаясь, создают единое художественное время.
Многие лингвисты, исследуя функционирование типов изложения в составе художественного произведения,
отмечают тот факт, что системное взаимодействие последних неизбежно сказывается на их лингвистической
организации. В частности, В. В. Виноградов тесно связывал строй диалога со строем речи повествователя [4, c. 214].
Подчеркивая отличие диалога драматического от диалога в прозаических жанрах, Виноградов пишет: «Диалог в
прозе не «самостоятелен», как в драме, а соотнесен с принятой формой повествования и образом самого
повествователя» [там же, c. 305]. В свою очередь, в системе текста диалог воздействует на авторское повествование.
“Речь героев … почти всегда оказывает влияние ( иногда могущественное) на авторскую речь, рассеивая по ней
чужие слова (скрытую чужую речь героя) и этим внося в нее расслоение, разноречивость” [2, c. 129].
Системное взаимодействие типов изложения может отражаться не только на лингвистической организации
последних, но и проявляться в перераспределении их долей в художественном произведении. Так, например, в
романе Фаулза “Женщина французского лейтенанта” психологический анализ поведения героев, раскрытие мотивов
их поступков осуществляется средствами авторского повествования, что сокращает представленность типов
изложения, традиционно связываемых с воспроизведением речемыслительной деятельности персонажей.
Как отмечают исследователи, в современной литературе в произведениях, написанных от 3-го лица, позиция
персонажей получает большее количественное выражение, чем авторская [12, c. 184]. Сокращение авторского плана
в пользу персонажного не означает снижения роли авторского повествования в организации текста в целом.
Наоборот, при уменьшении текстовой протяженности данного типа изложения в системе художественного
произведения его конструктивная значимость возрастает. Авторское повествование скрепляет воедино разные
позиции и речевые зоны, выступая своеобразным стержнем, вокруг которого группируются все другие типы
изложения. По мнению Т. М. Голосовой, авторское повествование является и основным способом существования
художественного времени, речь персонажей выступает лишь как “своеобразная инкрустация” [6, c. 31].
В заключение считаем необходимым отметить следующее. Текстовой объем типов изложения, их языковая
специфика и представленность отличаются от произведения к произведению, но при этом общим является
системный характер взаимодействия последних. Исследование типов изложения, формирующих повествовательную
структуру художественного текста, следует проводить с учетом их взаимовлияния и взаимозависимости.
Литература
1. Арнольд И. В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сборник статей. – СПб., 1999.
2. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. – М., 1975.
3. Брандес М. П. Стилистика немецкого языка. – М., 1990.
4. Виноградов В. В. О языке художественной прозы. – М., 1980.
5. Выготский Л. С. Избранные психологические исследования. – М., 1956.
6. Голосова Т. М. Категориальная доминанта времени ( на материале украинского и русского языков). – К., 1997.
7. Голосова Т. М. Темпоральна система макроструктури художнього тексту (посібник з функціональної граматики). – Черкаси, 1998.
8. Гончарова Е. А. Лингвостилистические особенности “авторской” и “персонажной” несобственно-прямой речи // Стилистика художественной
речи. Вып. 3. – Л., 1977.
9. Кожевникова Н. А. О соотношении типов повествования в художественных текстах //Вопросы языкознания. – 1985. – № 4.
10. Кусько Е.Я. Проблемы языка современной художественной литературы: Несобственно-прямая речь в литературе ГДР. – Львов, 1980.
11. Кусько Е. Я. Текст як об’єкт дослідження у світлі наукової спадщини Ю. О. Жлуктенка //Наукова спадщина професора Ю. О. Жлуктенка та
сучасне мовознавство: Збірник наукових праць. – К., 2000.
12. Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту. – Вінниця, 2004.
13. Разинкина Н. М. Функциональная стилистика английского языка. – М., 1989.
14. Селиванова Е. А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации : Монографическое учебное пособие. – К., 2002.
15. Сидоров Е. В. Коммуникативный принцип исследования текеста // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. – 1986. – Т. 45. – № 5.
16. Тураева З. Я. Категория времени. Время грамматическое и время художественное. – М., 1979.
17. Чистогонова Л. К. Некоторые особенности строения плана рассказчика в романе Р. П. Уоррена «Вся королевская рать» // Текст и его
компоненты как объект комплексного анализа. – Л., 1986.
18. Ярмоленко Г. Г. Типы и функции изображенной внутренней речи (на материале современной англоязычной прозы) : Автореф. дис. … канд.
филол. наук : 10.02.04. – Одесса, 1982.
19. Galperin I.R. Stylistics. – M., 1981.
Яригіна В. В.
ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ МОВИ СУЧАСНИХ ВЕСІЛЬНИХ ПРОПОВІДЕЙ
У зв’язку зі змінами в суспільному житті, посиленням уваги до табуйованих раніше тем, зокрема теми релігії,
на початку 90-х років ХХ ст. в українській мові відроджується ще один функціональний стиль – релігійний
(конфесійний, богословський, сакральний). На сьогодні не маємо остаточної назви цього стилю, хоча найбільш
частотним є його найменування як „конфесійний”. Українською мовою починають проводитися богослужіння,
перекладаються молитви, проповіді, релігійна література, що сприяло проведенню Всеукраїнської наукової
конференції „Сучасна українська богословська термінологія: від історичних традицій до нових концепцій”. Ухвалою
цієї конференції було запропоновано „переглянути доцільність вживання терміна „конфесійний стиль” як логічно
неправильного і концептуально невідповідного в сучасному церковному мовленні” [8, с. 346].
Ми поділяємо таку думку і погоджуємося на використання у своїх дослідженнях назви „релігійний стиль”.
У релігійному стилі досить виразними є жанри церковно-релігійного красномовства. Серед них особливе
місце належить проповіді. На сьогодні недостатньо вивчені мовні особливості проповідей, зокрема весільних. Це
питання не є до кінця розв’язаним, а отже, є актуальним.
У вітчизняному мовознавстві належну увагу жанрам церковно-релігійного красномовства приділяли такі
вчені, як І. Павлова (досліджувала семантико-функціональні аспекти слова в проповідях, також дослідниця
розглядала мовні засоби виразності проповідей митрополита Іларіона „Навчаймо дітей своїх української мови!”),
З.Куньч (приділяла увагу історії становлення терміна „проповідь” в українській мові), Л. Полюга (аналізував
255
становлення релігійної проповіді як жанру ораторського мистецтва), Г. Чуба (досліджувала мову проповідей в
українських Учительних Євангеліях) та інші.
Мета цієї статті – з’ясувати мовні особливості українських проповідей, зокрема весільних, як жанру
церковно-релігійного красномовства.
В Україні – Русі була створена оригінальна література. Учені виділяють у ній такі жанри: ораторську,
агіографічну, паломницьку, художню і ділову. Саме в межах ораторської літератури, яка зараз має багатовікову
історію, відбувається становлення сучасної церковної проповіді, формуються її визначальні мовні риси [2, с. 184].
Ораторська література, як і агіографічна, паломницька, художня і ділова, на думку вчених, належать до
високого стилю. Відомо, що промови проголошували до воїнів перед битвою, на князівських з’їздах, у зверненні до
союзників і до ворогів. Найвиразніший твір ораторського мистецтва „Слово о закони и благодати” київського
митрополита Іларіона (1050 р.). Написаний старослов’янською мовою, твір багатий на метафори, алегорії, епітети,
протиставлення. Також проповідник удається до інверсій.
До ораторської літератури, яка була присвячена питанням релігії, також належать повчання єпископа
К. Туровського, такі як „Слово про пасху”, „Слово на Фомину неділю” та інші; „Слово” (Моління) Даниїла
Заточника, яке було написане для Ярослава Всеволодовича; до першої чверті ХІІІ ст. відносимо „Києво-Печерський
Патерик”.
Л. Полюга дотримується думки, що підвалини релігійної проповіді слід шукати у Святому Письмі.
А національну релігійну проповідь, на думку вченого, розпочав митрополит Іларіон, який утвердив її на україно-
руській національній основі [7, с. 445].
Дослідження довели, що проповідь як жанр має чітку усталену структуру, тобто складається із вступу (має
текст(епіграф)), функції якого у разі опущення бере на себе назва промови, викладу предмета (тракту); закінчення
(епілогу).
І. Павлова поділяє церковні проповіді на догматичні, морально-повчальні, літургічні, історичні [5, с. 1].
Як видається, весільні проповіді належать до морально-повчальних, оскільки містять в собі повчальний
характер.
Церковнослужитель виголошує проповідь для багатьох слухачів. Але вони не всі є високоосвіченими в
релігії. Тому мова проповіді має бути простою і зрозумілою для необізнаного слухача, але разом із цим вона повинна
бути емоційною, експресивною. Мовний світ проповіді повинен духовно впливати на слухачів, переконувати їх у
правді сказаного.
Мова церковної проповіді, на думку З. Куньч, становить собою підстиль релігійного стилю сучасної
української мови. Мову проповідницького стилю вона виділяє поряд із мовою підстилів науково-богословським,
молитовним, піснеспівів та ін. [3, с. 437].
Весільні проповіді промовляються саме для молодят і дуже часто молоде подружжя запам’ятовує їх на все
життя, звичайно ж, не всі проповіді, але багато з них. Ці проповіді є для них дороговказом, а також і підтримкою у
важкі часи життя. Але іноді трапляється, що молоде подружжя запам’ятовує мало із проповідей. Тому весільні
проповіді спрямовані також і на те, щоб з них багато запам’ятали весільні гості.
Проповідь на вінчанні виголошується не заради великого торжества. Вона є частиною обряду вінчання.
У весільних проповідях багато влучних прикладів. Проповіді не довгі, щоб не затягувати відправу.
Не вдаючись до ґрунтовного аналізу мовних особливостей весільних проповідей, окреслимо лише деякі,
найприкметніші особливості.
Весільні проповіді багаті на епітети:
– „Бог Отець і Бог Син і Бог Дух Святий, пресвята єдиносущна Тройця,,, нехай благословить вас, нехай дасть
колись вам радість у Царстві Небесному за молитвами Пресвятої Богородиці й усіх Святих” [6, с. 76].
– „Тоді Катерина впала на землю, говорячи: „Недостойна я, преславний Владико, видіти Царство твоє!”
[6,с.52].
– „Св. Передання наводить сім’ю, що просила і вислухав її Господь Бог, а це батьків Пречистої Діви Марії,
Йокима і Анну” [6, с. 35].
– „Чули ви слова життя вічного” [6, с. 87].
– „Це Господь Бог зробив за честь і гідність подружжя, заради вашої блаженності вічної” [6, с. 98];
– „А здоровим є те серце, що проникнуте живою вірою і глибокою побожністю” [6, с. 56];
– „На одній стороні медальйонка є образ Святішого Отця, а на другій Свята Родина: Пречиста Діва Марія,
св. Йосиф і в середині малий Ісус” [6, с. 31];
– „Отець і Син і святий Дух, всесвятая, єдиносущная і животворящая Тройця, да благословит вас і да
подасть вам долгожитіє, да ісполнит вас всяческих іже на земли благих, і да сподобит вас і обіщанних благ
воспріятія”[6,с.41];
– „Церква нині молиться за вас: „Ти сам, Владико пресвятий, прийми моленіє нас, рабов Твоїх, і якоже в Кані
Галілейській, тако і зді пришед невидимим своїм пришествієм, благослови брак сей...” [6, с. 102];
– „... що лише вічний Бог, що лише його закони не минуться, що Ісус Христос прийшов на землю, учив,
терпів, воскрес і за подружжя ” [6, с. 62] та інші.
Фіксуємо у весільних проповідях і порівняння:
– „весілля в Кані Галілейській відкриває Тайну, мету і назначення християн подружжя: восходження до Бога
не одним, але вдвох, мовби одного душею, одним єством” [6, с. 9];
– „любов, сильна, як смерть” [6, с. 13];
– „чоловік як права рука, жінка як ліва рука” [6, с. 14];
– „добрі вчинки і праведне життя, як королеви, але як жінки свого чоловіка” [6, с 17];
– „будьте послідовниками Бога, як любі діти, ходіть у любові, за прикладом Христа, що полюбив вас і видав
себе за вас” [6, с. 41];
256
– „Як вірна, віддана і старанна співробітниця свого чоловіка, як взірцева господиня і старанна ніжна мати
6-их дітей, вона витворила атмосферу...” [6, с. 68];
– „Ви – як християни, е соромтеся, а прославляйте Бога” [6, с. 39];
– „Господь Бог дав вас собі взаємно, як дар святий” [6, с. 78];
– „Так і чоловіки повинні любити своїх жінок, як тіла свої” [6, с. 53];
– „Поводьтеся ж як діти світла” [6, с. 41];
– „Противник ваш, диявол, ходить як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти” [6, с. 43] та інші.
У весільних проповідях можемо знайти і символи: серце Ісуса – символ безмежної любові Ісуса до людей
[6, с. 99]; шлюбний перстень – символ нерозлучного союзу подружнього [6, с. 98]; білий завій – символ чистоти душі
покликаних на весілля небесне [6, с. 67]; червоний завій – символ любові [6, с. 95]; вінець – символ краси душі і
нагороди від Бога [6, с. 65]; вінчальний вінець – символ нагороди вічної [6, с. 51].
Отже, проповідь має багатовікову історію становлення і тісно пов’язана з розвитком ораторського мистецтва
в Україні. Весільні проповіді, у свою чергу, багаті на епітети, порівняння, символи, які надають тексту емоційної
забарвленості. Як особливий жанр релігійної літератури проповідь має надзвичайно важливий вплив на формування
релігійної свідомості слухачів.
Дана розвідка лише накреслює перспективи подальшого дослідження мови сучасної української проповіді,
зокрема її емоційно-експресивних засобів.
Література
1. Деравчук С. Функціонально-семантичний статус епітетів у конфесійному стилі // Дивослово. – 2003. – №1. – С.17-19.
2. Куньч З. До історії термінів „казання” і „проповідь” //Сучасна українська богословська термінологія: від історичних традицій до нових концепцій:
матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Львів, 1998. – С.184-190.
3. Куньч З. Церковна проповідь і проблеми культури мови // Християнство й українська мова: Матеріали наукової конференції – К., 2000. – С. 436-
443.
4. Павлова І. Мовні засоби організації проповідей митрополита Іларіона „Навчаймо дітей своїх української мови!” // Християнство й українська
мова: Матеріали наукової конференції. – К., 2000. – С. 462-470.
5. Павлова І. Слово як семантико-функціональна одиниця в структурі української проповіді: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01. /
Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К., 2005. – 19 с.
6. Пап С. Весільні проповіді. – Рим, 1978. – 126 с.
7. Полюга Л. До джерел українського красномовства в релігійній проповіді (Іларіон-Галятовський-сучасність) // Християнство й українська мова:
Матеріали наукової конференції. – К., 2000. – С. 444-448.
8. Сучасна українська богословська термінологія: від історичних традицій до нових концепцій: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. –
Львів, 1998. – 351 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21409 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T15:00:45Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Яригіна, В.В. 2011-06-16T10:41:40Z 2011-06-16T10:41:40Z 2006 Про деякі особливості мови сучасних весільних проповідей / В.В. Яригіна // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — Т. 2. — С. 254-256. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21409 Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова. Стаття із спеціалізованого випуску наукового журналу "Культура народов Причерноморья", матеріали якого поєднані загальною темою "Мова і Світ" і присвячені загальним питанням мовознавства і приурочені до 80-річчя з дня народження Миколи Олександровича Рудякова. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Язык и Мир Про деякі особливості мови сучасних весільних проповідей Article published earlier |
| spellingShingle | Про деякі особливості мови сучасних весільних проповідей Яригіна, В.В. Язык и Мир |
| title | Про деякі особливості мови сучасних весільних проповідей |
| title_full | Про деякі особливості мови сучасних весільних проповідей |
| title_fullStr | Про деякі особливості мови сучасних весільних проповідей |
| title_full_unstemmed | Про деякі особливості мови сучасних весільних проповідей |
| title_short | Про деякі особливості мови сучасних весільних проповідей |
| title_sort | про деякі особливості мови сучасних весільних проповідей |
| topic | Язык и Мир |
| topic_facet | Язык и Мир |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21409 |
| work_keys_str_mv | AT ârigínavv prodeâkíosoblivostímovisučasnihvesílʹnihpropovídei |