Національна специфіка публічного дискурсу: атенційний аспект

Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова. Стаття із спеціалізовано...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Культура народов Причерноморья
Datum:2006
1. Verfasser: Пейчева, О.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21431
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Національна специфіка публічного дискурсу: атенційний аспект / О.О. Пейчева // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — Т. 2. — С. 67-69. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21431
record_format dspace
spelling Пейчева, О.О.
2011-06-16T11:28:01Z
2011-06-16T11:28:01Z
2006
Національна специфіка публічного дискурсу: атенційний аспект / О.О. Пейчева // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — Т. 2. — С. 67-69. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21431
Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова.
Стаття із спеціалізованого випуску наукового журналу "Культура народов Причерноморья", матеріали якого поєднані загальною темою "Мова і Світ" і присвячені загальним питанням мовознавства і приурочені до 80-річчя з дня народження Миколи Олександровича Рудякова.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Язык и Мир
Національна специфіка публічного дискурсу: атенційний аспект
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Національна специфіка публічного дискурсу: атенційний аспект
spellingShingle Національна специфіка публічного дискурсу: атенційний аспект
Пейчева, О.О.
Язык и Мир
title_short Національна специфіка публічного дискурсу: атенційний аспект
title_full Національна специфіка публічного дискурсу: атенційний аспект
title_fullStr Національна специфіка публічного дискурсу: атенційний аспект
title_full_unstemmed Національна специфіка публічного дискурсу: атенційний аспект
title_sort національна специфіка публічного дискурсу: атенційний аспект
author Пейчева, О.О.
author_facet Пейчева, О.О.
topic Язык и Мир
topic_facet Язык и Мир
publishDate 2006
language Ukrainian
container_title Культура народов Причерноморья
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
format Article
description Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова. Стаття із спеціалізованого випуску наукового журналу "Культура народов Причерноморья", матеріали якого поєднані загальною темою "Мова і Світ" і присвячені загальним питанням мовознавства і приурочені до 80-річчя з дня народження Миколи Олександровича Рудякова.
issn 1562-0808
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21431
citation_txt Національна специфіка публічного дискурсу: атенційний аспект / О.О. Пейчева // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — Т. 2. — С. 67-69. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT peičevaoo nacíonalʹnaspecifíkapublíčnogodiskursuatencíiniiaspekt
first_indexed 2025-11-27T07:58:19Z
last_indexed 2025-11-27T07:58:19Z
_version_ 1850804512758956032
fulltext 67 Пейчева О.О. НАЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА ПУБЛІЧНОГО ДИСКУРСУ: АТЕНЦІЙНИЙ АСПЕКТ У зв’язку із переорієнтацією сучасного мовознавства на антропометричність зростає науковий інтерес до вивчення мовлення: закономірностей людського спілкування. Дискурс є однією із найважливіших категорій лінгвістики мовлення. „Лингвистический энциклопедический словарь” детермінує дискурс як „ зв’язний текст у сукупності з екстралінгвістичними – прагматичними, соціокультурними, психологічними та іншими факторами; текст, узятий у подієвому аспекті; мовлення, яке розглядається як цілеспрямована соціальна дія, як компонент, що бере участь у взаємодії людей і механізмів їх свідомості (когнітивних процесах)” [2, с. 136- 137]. Спектр функціонування цього терміна на сьогодні є надзвичайно широким і неооднозначним. Серед його тлумачень виділяють, головним чином, наступні: 1) зв’язний текст; 2) усно-розмовна форма тексту; 3) діалог; 4) група висловлювань, пов’язаних між собою за змістом; 5) мовленнєвий твір як даність – письмова або усна [7, с. 467]. Певною мірою збігається і класифікація дефініцій дискурсу, розроблена К.С.Серажим: 1) зв’язний текст у сукупності з екстралінгвістичними чинниками; 2) текст, узятий у подієвому аспекті; 3) текст, що утворився в процесі дискурсії, коли значення „на виході” стає адекватним авторському задуму; 4) сукупність тематично, культурно або інакше пов’язаних текстів, що допускає розвиток доповнення іншими текстами; 5) спілкування, що розглядається як реалізація певних дискурсивних практик [9, с. 12]. Уточнюючи тлумачення дискурсу як складного соціолінгвістичного феномена сучасного комунікативного середовища, К.С. Серажим робить акцент на таких його основних рисах: 1) детермінація соціокультурними, політичними, прагматично-ситуативними, психологічними та іншими чинниками; 2) наявність двох структур – лінгвістичної („видимої”) та екстралінгвістичної („невидимої”) [9, с. 13]. Не зважаючи на неоднозначні трактування терміна „дискурс”, більшість вчених схиляється до думки, що фундаментом функціонування дискурсу в інформаційному просторі є текст або їх сукупність. Звідси виходить, що актуалізація тексту при наявності прагматичного компонента і є дискурс. Ця актуалізація можлива лише при наявності адресанта та адресата повідомлення. Щодо останнього, то тут же варто було б відзначити специфіку публічного, зокрема, газетного дискурсу. Адже для нього характерна невизначеність адресату (за винятком спеціалізованих періодичних видань). Газета має за мету здійснення впливу на якомога найбільшу кількість членів суспільства. Звідси виходить, що головна установка газетного дискурсу спрямовується на середнього читача [1, с. 9]. У реалізації такої цілі – залучення великої кількості реципієнтів – важливу роль відіграє атенційний аспект. Серед засобів безпосереднього впливу на читача найсильнішими позиціями В.Л.Наєр називає заголовок, вступний та останній абзаци [6,с. 115]. Ці позиції, беперечно, є універсальними для більшості періодичних видань. Однак, на нашу думку, на сьогодні дискурсологія потребує нових розроблень у зіставному плані. Адже дискурс здійснюється засобами певної мови, враховуючи при цьому національний менталітет отримувача інформації. Тому наша стаття присвячується вивченню національно-культурної специфіки атенційного аспекту публічного дискурсу. Мета представленої роботи полягає у : 1) дослідженні специфічних особливостей газетного дискурсу у Німеччині та в Україні; 2) з’ясуванні засобів впливу та привертання уваги реципієнта. Джерелами нашої розвідки стали популярні видання Німеччини „Bild” (№ 211/37, 9. September 2004) та російськомовна газета України „Бульвар” (№ 2, январь 2005; № 5, •м.• но 2005 ) . Як вже зазначалось, заголовок є одним із дієвих способів привертання уваги читача. Тому об’єктом нашого аналізу стали архітектонічні та композиційно-стилістичні засоби оформлення заголовків цих газет. Нами було обстежено 129 заголовків у німецькому виданні та 127 в українських. 1. Архітектонічні способи. Аналіз показує, що у „Bild ” велику роль відіграють графічні засоби. Насамперед, це поєднання двох і більше кольорів у заголовку. Як правило, це сполучення червоного із чорним або білим. У більшості випадків контрастним кольором виділяються перше слово або початок заголовку : „ Gemeinbrief an die Formel-1-Bosse.” – „Ich habe Oma & Opa getötet, weil sie meine Schwester quälten.” [Тут і далі виділено нами. – О.П.]. Спорадичними є випадки виділення іншим кольором слів, що знаходяться у середині або у кінці заголовків: „ Er hat schon langst eine Neue.” – „ Vor Hunger assen sie Pferdekadaver.” – „ Anna Nicole Smith halbiert sich fast selbst.” Що стосується газети „Бульвар”, то на її сторінках наявними є лише три кольори : чорний, білий та рожево- бузковий. Кольорові контрасти використовуються лише на першій та останній сторінках. На відміну від „Bild” , нами не зафіксовано поєднання в одному заголовку різних кольорів. Щодо фото, то вони, як в українських, так і в німецькій газетах розміщені у кожній статті, крім коротких інформаційних повідомлень. Крім того, більшість статей мають по два і більше фотознімка. 2. Композиційно-стилістичні способи. У сприянні •м.• но важливу роль відіграє негативне поле семантики. Актуалізація цієї негативності можлива лише у протиставленні її позитивному полю. У досліджуваних нами джерелах зафіксовано опозицію „•м.• нормо / норма” і похідну від неї „насильство / ненасильство” . У першій групі опозицій виокремлюємо лексику, що асоціюється із концептом „хвороба”. Bild : „ Das bittere Leid der Schönheits-Königin. Mit 20 Miss Brandenburg. Mit 21 im Rollstuhl.” У даному випадку виразам „bittere Leid” та „Rollstuhl” протиставлено титул – переможниці конкурсу краси та молодий вік героїні статті. Семантику конфлікта виражено і у заголовку : „Parkinson! Liz Taylor sehnt sich nach dem Tod.” Негативне значення лексем, що позначають тяжку хворобу та смерть, актуалізується у контексті із іменем •м.• нормою•ідомої актриси.Далі ця опозиція розвивається у підзаголовках: „ Diva Elizabeth Taylor galt jahrzehntelang als 68 „ schönste Frau der Welt.” Heute leidet Liz Taylor (72) an Parkinson und Demenz”. Ефект підсилено фотознімками акторки у різні роки її життя. „Todkranker Immerdorf geht jetzt wieder auf Partys”.В опозиції до лексеми „Todkranker” знаходиться вираз „ auf Partys ”. Аналогічні випадки опозицій встановлено і „Бульварі” . „Юрий Соломин попал в клинику.” – „Лайза Минелли госпитализирована после падения” . Асоціативними із •м.• нормою є виділені нами лексеми. У представлених прикладах позитивне поле семантики відсутнє, воно лише мислиться. Лексичним словосполученням, що асоціюється із семою „нижча істота”, протиставлено •м.’я людини, що зіграла значну роль в об’єднанні сучасної Німеччини: Bild: „ Harte Wörte vom Mann, der uns die deutshe Einheit brachte! Ex-Sowiet-Präsident Michail Gorbatschow (73, Foto) nennt die Kindermörder von Beslan „Tiere”. Нами встановлено випадки опозиції до лексики, що асоціюється із аморальністю: Bild: „40 Lehrer als Pornodarsteller ”. Бульвар : „Сатанист Мэрилин Мэнсон сыграет Христа”. Щодо другої групи – опозиції „ насильство / ненасильство”, то у німецькому виданні нами встановлено випадки, де позитивне поле семантики є первинним по відношенню до негативного, що надає опозиції більш гострого характеру і яскравішого атенційного відтінку: „Мädchen (16) von Jeep zu Tode geschleift ”. – „ Ich habe Oma & Opa getötet, weil sie meine Schwester qualten.” В опозиції „Terroristen sind wie Tiere” лексеми із семами „насильник” та „нижча істота” наявне лише негативне поле, а позитивне домислюється. У встановлених нами фактах мовної опозиції на сторінках газети „Бульвар” актуалізується, головним чином, лексика із семантикою конфлікту: „ У Азизы отобрали российский паспорт”. – „ Костюшкин может остаться без жилья”.- „Буди Аллен не будет прощен сыном”. Суттєву роль у атенційному аспекті публічного дискурсу відіграють й інші стилістичні засоби: 1) структури емоційного синтаксису, вжиті у заголовках.Насамперед, це спонукальні та запитальні речення: Bild : „Das Rennen ist noch nicht gelaufen!”- „ Taifun Songda wirft sogar Frachter um!” – „Super-Joker geknackt – 5000 Euro gewonnen!” – „Hat Putin Fehler gemacht, Herr Gorbatschow ? ”- „ Wird dieser nette Herr der Schwager von Heidi Klum?” Бульвар: „ Расслабься!” – „Ну и ну!” –„ У внука Ельцина роман с внучкой Гамзатова?” –„ У Ханги роман с кубинским джазменом?” Варто відзначити, що серед запитальних речень, лише одне з них сформульоване із запитальним словом: Bild: „Wie kann ich bei meinen Auto sparen?” Як бачимо, на відміну від вищевказаних прикладів, автор статті має за мету привернути увагу обмежену кількість читачів, а саме, тих, хто має власні автомобілі. У цій же групі заголовків виокремлюємо поєднання графічних і синтаксичних засобів: Bild: „Insolvenzantrag, muss das sein ???” – Бульвар: Только в „ Бульваре ” !!!” Речення із трьома крапками на початку або в кінці у досліджуваних джерелах зустрічаються спорадично: Bild: „Wer will, bekommt jeden Tag einen Arschritt von mir... ” – „ ...und noch mehr Promis für die BILD-Tattoo- Jury!” – Бульвар: „Что наша жизнь? Игра...” . 2) метафори та метафоричні епітети: Bild: „Haushalts-Duell im Bundestag. Wahlkampf hat begonnen !” – „Das bittere Leid der Schönheits-Königin.” Бульвар: „Распутина воюет с персоналом ”. – „ Экс-жена борется за Алексея Нилова”. 3)порівняння : Bild: „Terroristen sind wie Tiere!” – Бульвар: „КВН – как наркотик[...]”. 4) характерним для українського видання є вживання у заголовках прямої мови персоналій, у яких беруть інтерв’ю: „ Руслана ЛЫЖИЧКО : „ Друзья, свяжите нас с Сашком, бросьте в какой-то поезд, отвезите в Карпаты.” – „ Николай МОЗГОВОЙ : „ Я искренний патриот Украины и крайне возмущен тем, что человек из чужого лагеря делает мне праздник”. При цьому, перед словами автора міститься попередня інформація, якщо він не є відомим широкому колу читачів. У цій інформації, як правило, йдеться про посаду, рід занять, звання, роль , завдяки якій актор став популярним, тощо: „ Директор киностудии имени Довженко Виктор ПРИХОДЬКО : „Вступив в должность , первое, что я сделал, – ввел на киностудии жесточайший сухой закон.” – „ Певица Ксения ГЕОРГИАДИ: „ Папа мне вмазал: ” Чтоб моя дочь в артистки!”- „ Князь Долгорукий из „ Бедной Насти”. Антон МАКАРСКИЙ: „ Я фанат сала, а в Голливуде его нет .” 5) і, як наслідок із вищевказаного, дієвим способом оволодіння увагою читача є вживання у заголовках лайливих або навіть нецензурних слів: „Борис МОИСЕЕВ : „Знаете, чем отличается Пенкин от Моисеева ? Моисеев – большая голова, а Пенкин – большая жопа!” 6) специфічним для українського видання є значно ширше вживання стереотипних мовних засобів, зокрема: кліше („Крупным планом ”. – „Светская хроника ” ); відомих афоризмів, цитат („Остановись, мгновенье!” . – „ Ищите женщину!” – „Отцы и дети ” ) ; рядки із популярних пісень ( „ К нам приехал наш любимый...”. – „ А я сяду в кабриолет”. – „ Погода в доме” ) тощо. Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки: 1. Для публічного дискурсу німецьких та українських видань універсальними є наступні риси: у формуванні атенційного аспекту велике значення надається мовній опозиції, засобам емоційного синтаксису, метафоричним перенесенням. 2. Національна специфіка виявляється у наступних тенденціях: 69 – у німецькому публічному дискурсі значно більшу увагу надають архітектонічним засобам впливу на реципієнта; для синтаксису характерними є широке вживання спонукального або запитального речення як заголовка; – у вітчизняних виданнях значну перевагу для атенційного аспекту дискурсу віддають композиційно- стилістичним засобам; властивим є використання прямої мови, стереотипів у заголовках . Варто зауважити, що розвідка проводилась нами на досить обмеженій кількості першоджерел. Наведений у представленій роботі фактичний матеріал не може являти собою повної картини національної специфіки газетного дискурсу взагалі та, зокрема, його атенційного аспекту. Сподіваємося, що дана праця стане поштовхом для подальших зіставних досліджень у галузі дискурсології. Література 1. Апалат Г. П.Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв’ю (на матеріалі сучасної англомовної преси). – Автореф. дис... канд. філол.наук.- К.: КНЛУ, 2003. – 19 с. 2. Арутюнова Н. Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С.136-137. 3. Денисова С. П. Дискурс у сучасних комунікаційних системах // Дискурс у комунікаційних системах. – К.: КиМУ, 2004. – С. 5-14. 4. Караулов Ю. Н., Петров В. В. Вступительная статья // Дейк Ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация. – М.: Прогресс, 1982. – С.5-11. 5. Красных В. В.Основы психолингвистики и теории коммуникации: Курс лекций. – М.: ИТДК „ Гнозис”, 2001. – 270 с. 6. Наер В. Л. Прагматический аспект английского газетного текста // Коммуникативные и прагматические особенности текстов разных жанров. – М.: МГПИИЯ, 1981. – С.106-116. 7. Николаева Т. М. Краткий словарь терминов лингвистики текста // Лингвистика текста / Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1978. – С. 467-472. 8. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. – К.: Видавничий центр „Київський університет”, 1999. – 308 с. 9. Серажим К. С. Дискурс як соціолінгвістичне явище: методологія, архітектоніка, варіативність. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2002. – 392 с. Петров А. В. МОДЕЛИРОВАНИЕ ФУНКЦИОНАЛЬНО-ДЕРИВАЦИОННЫХ ПОЛЕЙ РУССКОГО ЯЗЫКА Постановка проблемы. В современной семасиологии наблюдается многообразие теоретических концепций и методических подходов при изучении системных отношений между словами. При рассмотрении лексики как системы обнаруживается наличие двух подходов: логического (за основу классификации берется понятие) и лингвистического (основой классификации является слово) [1; 2; 3; 4]. Первое направление связано с семантической теорией Й. Трира, который выделил понятийное, семантическое, поле [1]. Семантическое поле прошло длительный путь от трировских концептуальних полей до современных полей разного типа. С понятийным подходом связано выделение в самостоятельное направление функциональной лексикологии, единицей которой является семантема [5; 6; 7]. Семантему ученые понимают по-разному, обозначая этим термином чаще всего «феномены, освобожденные от собственно языковой материи» [7, с. 75]. В то же время понятие семантемы нуждается в уточнении применительно к гнездовой организации лексики. Тем не менее в поисках конструкта, способного объединить словарный состав языка, включая и фонд производных единиц, в единую систему, мы исходили из уже разработанного исследователями понятия семантемы. В качестве такого конструкта предлагаем выделять гиперсемему (дальше ГС), которая определяется как а) единица уровня языковой абстракции, б) характеризуемая набором сем, расположенных в иерархическом порядке, в) инвариант смысла, сохраняющийся в отдельном слове, основе и словосочетании и, соответственно, в организуемых гнездах простых и сложных слов. В отличие от семантемы, гиперсемема определяется как единица функциональной семантики, точнее, как единица функциональной дериватологии. Соотношение гиперсемемы и семантемы рассмотрено нами в работе [8]. Исследователи обратили внимание на то, что многие интернациональные знаменательные морфемы «сходны по значению с другими конкретными корневыми морфемами или целыми основами слов. Так, можно говорить о синонимии морфем и основ -фил и -люб; -фоб и -ненавистник; -графия и -пись, -писание; -граф и -писец; -метр и - мер...» [9, с. 199]. Однако в лингвистике нет работ, посвященных изучению композитов с иноязычными и русскими основами, сходными по значению. Использование понятия гиперсемемы позволяет объединить в единый континуум гнезда с исконно русскими и иноязычными компонентами. Цель статьи – представить фрагмент функционально-деривационного поля «физическая смерть». Наиболее четко обосновали принцип организации языкового материала, исходя из понятий, французские лингвисты Фердинанд Брюно и Шарль Балли. Так, Ш. Балли предлагает «брать за исходную точку логические категории и отношения, которые живут в сознании всех носителей данного языка, с целью определить средства, которые язык предоставляет в распоряжение говорящих для выражения каждого из этих понятий, категорий и отношений» [10, с.296]. Поиск в этом направлении актуален и для русских ученых. Например, Л. В. Щерба различал два аспекта изучения синтаксиса (трактуемого широко как грамматический строй языка) – пассивный и активный. При пассивном аспекте исходной точкой является форма слов и их значение. В активном же аспекте рассматриваются вопросы о том, как выражается та или иная мысль, тот или иной «кусок действительности». В последнее время весьма актуальной является идея о создании особой дисциплины «ноэтики» – науки о системе понятий, проецируемых на язык. Эту идею развивает немецкий ученый Эрвин Кошмидер [11]. В нашем понимании ноэтика должна опираться на функционально-деривационное поле, которое характеризуется следующими признаками: «именем» поля является то или иное понятие, которое уточняется гиперсемемами; ГС объединяют языковые единицы разных уровней – слова, словосочетания, иноязычные основы, которые эксплицируют структуру различных гнезд русского языка – словообразовательных, фразеодеривационных, морфемных и смешанных.