Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу
Стаття висвітлює поняття «модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу». Визначено основні складники та принципи побудови моделі спеціаліста з метою раціонального підходу до змісту підготовки й перепідготовки співробітників у системі підвищення інформаційно-бібліографічної кваліфікації...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2144 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу / І. Макеєва // Бібл. вісн. — 2008. — N 3. — С. 22-27. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859630701137100800 |
|---|---|
| author | Макеєва, І. |
| author_facet | Макеєва, І. |
| citation_txt | Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу / І. Макеєва // Бібл. вісн. — 2008. — N 3. — С. 22-27. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Стаття висвітлює поняття «модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу». Визначено основні складники та
принципи побудови моделі спеціаліста з метою раціонального підходу до змісту підготовки й перепідготовки співробітників у
системі підвищення інформаційно-бібліографічної кваліфікації.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:10:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 322
оделювання як метод універсального
способу пізнання використовується з
метою вивчення й перетворення явищ у
будь-якій сфері діяльності. Модель є аналогом, за-
мінником досліджуваного об’єкта, системою, вив-
чення якої є способом одержання інформації про
іншу систему.
Метод моделювання широко використовується в
сучасних психолого-педагогічних дослідженнях.
Це підтверджують роботи як українських учених
(І. Бех, О. Пономарьов, І. Сабатовська та ін.), так і
російських (Г. Поспєлов, В. Сагановський, Е. Три-
фонов) [4; 15; 18; 16; 19; 22].
У теорії і практиці бібліотечної справи термін
«модель спеціаліста» ще не має однозначного фор-
мулювання, хоча в суспільно-публіцистичних ви-
даннях він досить часто використовується у зрозу-
мілому для всіх, щонайменше на інтуїтивному рів-
ні, значенні. Однак без відповідного формулюван-
ня цього поняття стає неможливим раціональний
підхід до змісту підготовки й перепідготовки біб-
ліотекарів, адекватних форм і методів навчання,
ефективних технологій. Не маючи чіткого уявлен-
ня про модель фахівця бібліотеки й модель його
професійної діяльності, не можна всерйоз говори-
ти про сучасну систему підвищення інформацій-
но-бібліографічної кваліфікації фахівців бібліотек
вищих навчальних закладів.
Насамперед потрібно визначити, що таке модель
фахівця. Російський учений Г. Поспєлов уважає,
що «модель – це змістовне подання про істотні
властивості об’єкта й головних зв’язків між цими
властивостями» [16, с. 304].
Енциклопедичний словник дає таке визначення
моделі фахівця: «Модель спеціаліста – певний звід
вимог, які пред’являє практика до випускника, і
які повинні знайти відповідне відбиття в навчаль-
ному процесі. Із усього різноманіття моделей виді-
ляють два типи – модель діяльності й модель під-
готовки. Перша орієнтована на вивчення сфери ді-
яльності випускників даного профілю, на опис рис
їхньої праці, необхідних знань, умінь, навичок і
якостей. Друга включає насамперед навчальні пла-
ни й програми, форми зв’язку з виробництвом й
інші засоби, що забезпечують потрібну підготов-
ку» [23, с. 10–11].
Професор Казанської державної академії культу-
ри й мистецтв П. Терехов так визначає модель фа-
хівця: «Модель спеціаліста являє собою зразок
професіонала, що володіє не тільки високою ду-
ховністю й соціальною зрілістю, розвиненими ін-
телектуальними й моральними якостями, але й
властивостями талановитого комунікатора, що во-
лодіє техніками й стратегіями спілкування, його
різними формами й змістом» [21, с. 77].
На нашу думку, під моделлю спеціаліста слід
розуміти однозначну внутрішньо несуперечливу
сукупність найбільш загальних соціальних вимог
до рівня його професійної компетентності, світо-
глядних і морально-етичних позицій і переконань,
загальної і професійної культури й особистісних
якостей.
У наведеному визначенні поняття «модель фа-
хівця» необхідно особливо підкреслити слова про
найбільш загальні вимоги до рівня професійної
компетентності. Різні спроби конкретизувати й де-
талізувати перелік необхідних фахівцеві бібліоте-
ки ВНЗ професійних знань, умінь і навичок прирі-
кають його на відоме відставання від вимог життя.
Мета ж полягає у тому, щоб модель фахівця біблі-
отеки вищої школи була дієвим педагогічним інс-
трументом і орієнтувала колектив бібліотеки на
розвиток бібліотечного професіоналізму.
Як справедливо підкреслює відомий філософ,
фахівець із онтології і гносеології В. Сагановсь-
кий, модель спеціаліста може бути суто функціо-
Ірина Макеєва,
провідний методист Наукової бібліотеки
Дніпропетровського національного університету, аспірантка ХДАК
Ìîäåëü ñïåö³àë³ñòà á³áë³îòåêè
âèùîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó
Стаття висвітлює поняття «модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу». Визначено основні складники та
принципи побудови моделі спеціаліста з метою раціонального підходу до змісту підготовки й перепідготовки співробітників у
системі підвищення інформаційно-бібліографічної кваліфікації.
К л ю ч о в і с л о в а: модель спеціаліста, професійна діяльність, професійна культура, інформаційна культура, самоосвіта,
індивідуально-психологічні особливості людини.
М
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 3
Ìîäåëü ñïåö³àë³ñòà á³áë³îòåêè âèùîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó
23
нальною, технологічною й реалізовуватися як сис-
тема показників, яким аж до рівня технічних стан-
дартів повинен відповідати продукт. Таке розумін-
ня ідеальної моделі (вираженої у професіограмах
або балових методиках підведення підсумків зма-
гань) веде до технократизації і вульгаризації підго-
товки фахівця [19].
З цим можна погодитись, однак модель спеціа-
ліста вишівської бібліотеки все ж таки потрібна
для періодичної корекції цілей і завдань підготов-
ки й перепідготовки працівників цих бібліотек.
Створення таких моделей має спиратися на алго-
ритми, однозначно визначальні підходи щодо
здобуття системи знань і набуття навичок, необ-
хідних для успішної професійної діяльності відпо-
відно до пропонованих вимог.
При побудові моделі спеціаліста бібліотеки ВНЗ,
крім принципів доцільності, повноти, алгоритмічнос-
ті, слід також дотримуватись таких принципів, як:
• принцип універсальності, що припускає вико-
ристання єдиних понять і термінів як безпосе-
редньо в наукових і науково-технічних бібліоте-
ках, так і у сфері науки та освіти;
• принцип комплексності відбиття в моделі різ-
них професійних якостей, у першу чергу знань і
вмінь працівників;
• принцип практичної спрямованості, що означає,
що головні вимоги до фахівця задаються вихо-
дячи з потреб бібліотек вищої школи у виконан-
ні певних функцій;
• принцип орієнтації, пов’язаний з урахуванням
перспектив розвитку бібліотечної справи, який
відбиває тенденції, зумовлені процесами інфор-
матизації суспільства.
Перераховані принципи мають бути закладені в
основу технології побудови моделі спеціаліста біб-
ліотеки ВНЗ, відповідно до них розроблятися її
структура, визначатися зв’язки між елементами.
На основі сучасних розробок моделі спеціаліста
пропонуємо розглянути основні її компоненти.
Перший компонент передбачає професійну діяль-
ність, оскільки саме в ній відбувається процес фор-
мування особистості. Сутність розвитку особистос-
ті у процесі діяльності полягає у якісній зміні ос-
танньої, у якій людина постає як суб’єкт. Це окрес-
лює вирішальне значення діяльності в розвитку
особистості. Зміни відбуваються шляхом усклад-
нення всіх структурних компонентів діяльності –
цілей, мотивів, змісту, їхніх взаємозв’язків, а також
через зміни у фаховій діяльності особистості.
Іншим компонентом є професійна культура –
система професійних знань, навичок, умінь, які
відповідають вимогам професіональної діяльнос-
ті, функціям і обов’язкам бібліотекаря бібліотеки
ВНЗ, що закріплено в його кваліфікаційній харак-
теристиці.
Третій компонент – інформаційна культура, яка
передбачає комплекс знань і умінь у сфері цифро-
вих технологій, електронних ресурсів Інтернету,
освоєння інформаційних засобів і технологій.
Четвертий компонент – це здатність самостійно
вчитися, набувати професійних знань, навичок,
умінь, оволодівати новими технологіями, удоско-
налювати кваліфікацію.
П’ятим компонентом є індивідуально-психоло-
гічні особливості людини, які передбачають поєд-
нання різних структурно-функціональних компо-
нентів психіки й визначають індивідуальність,
стиль діяльності, поведінки та виявляються як
особливі.
Розглянемо ці компоненти детальніше.
Найбільш чітке й компетентне визначення про-
фесійної діяльності дає російський психолог
Е. Трифонов, який вважає, що професійна діяль-
ність (лат. profesio – офіційно зазначене заняття,
професія) – це трудова діяльність, яка властива
професіоналові, гарному фахівцеві, що володіє
достатнім мінімумом знань, умінь, навичок для то-
го, щоб дана діяльність була ефективною [22].
Професійна діяльність, у т. ч. бібліотечна, як
складна динамічна система має свою специфічну
структуру, до складу якої входять визначені еле-
менти в їхній взаємодії. Традиційно вона розгляда-
ється як складна багаторівнева система, для визна-
чення якої необхідно мати уявлення про структуру,
що виявляється в кількісному та якісному складі
зв’язків між елементами, які її утворюють.
Таке визначення професійної діяльності дає тер-
мінологічний словник: «Галузь інформаційно-біб-
ліотечної діяльності із задоволення потреб у бібліо-
течно-бібліографічній інформації, тобто всебічне
забезпечення (виявлення, задоволення й формуван-
ня документних інформаційних потреб), здійсню-
ване бібліотекою з науково-допоміжною, виробни-
чою, виховною і пропагандистською метою; із сис-
темної точки зору охоплює всі бібліотечні процеси,
суб’єкти, об’єкти, результати й засоби» [3, с. 78].
Із психологічної точки зору, як цілісне явище
професійна діяльність спеціаліста бібліотеки ви-
щої школи є особливою життєвою реальністю в її
предметному, ціннісному й просторовому аспекті.
При предметному розгляді професійна діяльність
бібліотекаря характеризується певним об’єктом
(ті, на що спрямована діяльність) та суб’єктом (ті,
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 3
²ðèíà Ìàêåºâà
24
хто реалізує діяльність), метою (передбачуваний,
очікуваний результат, на досягнення якого спрямо-
вана діяльність), способами (шляхи досягнення
мети) і засобами (сукупність матеріальних еле-
ментів, завдяки яким досягається мета) досягнен-
ня цілей і завдань, функціями (зовнішні вияви,
значення діяльності) й умовами (елементи навко-
лишнього середовища, без яких діяльність не мо-
же існувати).
Специфіка бібліотечної діяльності пов’язана
перш за все з особливостями її об’єкта та суб’єкта.
Об’єкт, суб’єкт і мета бібліотечної діяльності –
явища історичні: виникають, формуються й визна-
чаються як відображення етапу соціального роз-
витку суспільства в цілому.
Сучасна думка бібліотекознавців прагне до
суб’єкт-об’єктної рольової системи бібліотечних
технологій, у якій і бібліотекар, і користувач є йо-
го активними діячами. А об’єктом професійної ді-
яльності бібліотекаря бібліотеки ВНЗ виступають
бібліотечно-бібліографічні процеси, спеціальні
знання, процес освоєння професійної діяльності.
Метою професійної діяльності спеціаліста біблі-
отеки ВНЗ є створення умов всебічного розвитку
майбутніх спеціалістів, забезпечення успішного
оволодіння студентами знанням загальнонауко-
вих, спеціальних та суспільних наук й формування
на цій основі цілісного наукового світогляду.
Засобами професійної діяльності спеціаліста
бібліотеки ВНЗ є:
• професійні знання, за допомогою й на основі
яких здійснюється інформаційно-бібліографіч-
не обслуговування користувачів;
• документи, що є носіями знання, які має у сво-
єму фонді бібліотека;
• допоміжні технічні засоби (комп’ютери тощо).
Способами реалізації професійної діяльності є
різні бібліотечні технології, форми й методи ін-
формаційно-бібліографічного обслуговування ко-
ристувачів бібліотеки.
Як наголошує В. Ільганаєва, «діяльність, спря-
мована на реалізацію функцій бібліотеки як скла-
дової системи соціальних наукових комунікацій,
зумовлює впровадження інноваційних техноло-
гій, що неможливо без кардинальних змін в орга-
нізації діяльності бібліотеки і праці бібліотека-
рів» [10, с. 4].
Специфічною особливістю професійної діяльнос-
ті спеціаліста бібліотеки ВНЗ виступає її всеохоп-
ний комунікативний характер, який потребує від
бібліотекаря високого рівня розвитку професійних
комунікативних якостей, професійної культури.
Як відзначає український учений І. Бех, входжен-
ня в професійну діяльність потребує від людини не
тільки наполегливості щодо оволодіння засобами
професійної діяльності, а й значної перебудови са-
мосвідомості й усієї свідомості в цілому. Вчений
вважає, що необхідна своєчасна корекція, а то й
пропедевтика професійних уявлень (вимог, цілей і
цінностей професійної діяльності), а також оцінка
власних можливостей і врахування відповідності
трудової діяльності особистим інтересам [4].
Таким чином, сутність професійної діяльності
фахівця бібліотеки ВНЗ потребує системного ана-
лізу. Він по-новому розкриває цю діяльність як ці-
лісну систему, що має свою внутрішню структуру,
свої компоненти. Взаємозв’язок внутрішньої
структури бібліотечної діяльності зі структурами,
у які вона входить, дає змогу чітко представити й
гармонізувати ієрархію її цілей, визначити потре-
би науково-педагогічних співробітників і студен-
тів навчального закладу, повніше реалізувати осо-
бистісний потенціал бібліотекаря, створити необ-
хідні матеріально-технічні умови.
Професійна діяльність фахівця бібліотеки вищої
школи передбачає такі якості, як індивідуальний
стиль діяльності й спілкування, інтелектуальну
культуру й творчий потенціал.
Індивідуальний стиль діяльності й спілкування,
як відзначає Н. Збаровська, зумовлений здатністю
орієнтуватися в ситуаціях спілкування, комуніка-
тивними вміннями й навичками, мовними здат-
ностями, спрямованістю особистості (авторитар-
на, манипулятивна, альтруїстична, діалогічна),
здатністю саморегуляції [9].
Під інтелектуальною культурою спеціаліста біб-
ліотеки ВНЗ розуміється цілісне поєднання широ-
кої ерудиції, що базується на історико-культурно-
му фундаменті; професійної компетентності, зас-
нованої на необхідному обсязі загальнопрофесій-
них і спеціальних знань, умінь і навичок; гнучкос-
ті й адаптивності мислення, що сприяють розумін-
ню теоретичних знань і набуттю нових практич-
них умінь і навичок.
Творчий потенціал особистості спеціаліста біб-
ліотеки вищої школи включає певний рівень роз-
витку творчих здібностей (оригінальність мислен-
ня, сприйнятливість проблем, уява, здатність до
формулювання нових визначень тощо); інтуїтив-
ності; особистісних орієнтацій; здатності до само-
розвитку.
П. Отле зазначав, що «сумлінно виконуючи свою
роботу в бібліотеці, бібліотекар тим самим вико-
нує свою соціальну роль. Він виступить активним
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 3
Ìîäåëü ñïåö³àë³ñòà á³áë³îòåêè âèùîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó
25
діячем інтелектуальної культури у своєму середо-
вищі» [14, с. 110].
Цю роль можна реалізувати за умови підвищен-
ня рівня професійної культури спеціаліста бібліо-
теки ВНЗ шляхом формування спеціальних, пси-
холого-педагогічних знань і вмінь, моделювання
реальних професійних відносин у процесі діяль-
ності й включення його в міжособистісні стосунки
як повноцінного суб’єкта.
Професійна культура (як частина загальної куль-
тури) розглядається як форма людської діяльності,
як найважливіший аспект життєдіяльності особис-
тості, як соціальна діяльність, що складається із вза-
ємозалежних цілісних компонентів, які не зводяться
лише до певного комплексу знань, умінь і навичок.
Професійна культура виступає певною якістю тієї
діяльності, що охоплює як мотивацію, так і механізм
соціальної регуляції й саморегуляції особистості.
Формами існування професійної культури є не
тільки освіта й кваліфікація, але й думки, символи,
цінності, норми, які стосуються професійної ді-
яльності й того, що виражає її сутність, відокрем-
лює її від культури суспільства в цілому й інших
субкультур. Носіями цих норм і цінностей є про-
фесіонали, що мають високий рівень освіченості й
кваліфікації.
Український соціолог І. Сабатовська підкрес-
лює, що поняття «кваліфікація» використовується
часто в різноманітних значеннях, з яких можна ви-
окремити такі: 1) як результат освіти, 2) як рівень
відносної рідкісності необхідних професійних і
особистісних якостей, 3) як визначення рівня від-
повідальності працівника в процесі праці, 4) як
престиж праці. Досвід же є категорією складнішо-
го й охоплює такі складники, як знання, навички,
уміння, настанови, набуті в результаті практичної
діяльності [18]. Таким чином, названі чинники
виступають не основою розуміння професійної
культури, а основою її формування.
Сьогодні є всі підстави стверджувати, що про-
фесійна культура спеціаліста бібліотеки ВНЗ є
комплексною системою таких елементів, як: про-
фесійне мислення, професійні знання, уміння, на-
вички й здатності, професійне зацікавлення, сту-
пінь готовності особистості до конкретного виду
діяльності, професійний світогляд, професійна
майстерність, адаптованість до професійного се-
редовища, професійна мораль тощо. До сучасного
бібліотекаря висуваються вимоги чітко уявляти
собі моральний зміст, цінність, наслідки своєї ді-
яльності, мати цілісний світогляд, економічно
розвинене мислення, володіти культурою спілку-
вання, правовими знаннями, навичками організа-
ції виробництва. Професійна культура посідає
особливе місце у структурі культури особистості,
оскільки в процесі професійної діяльності культу-
ра особистості набуває свого всебічного й ефек-
тивного втілення.
Процес модернізації бібліотек вищої школи,
який розпочався у 1990-х роках, й нова парадигма
освіти є головними стимулами інноваційних змін
у бібліотеках вищих навчальних закладів. Іннова-
ційні перетворення стосуються всіх напрямів їх-
ньої діяльності й зачіпають усі сфери функціону-
вання бібліотек як інформаційних, освітніх і куль-
турних центрів.
Динамічний процес розвитку бібліотек ВНЗ ле-
жить в основі формування нових професійних ви-
мог, яким має відповідати сучасний бібліотекар. Сьо-
годні він – не тільки знавець наукової і художньої
продукції й інформаційних читацьких потреб, але й
фахівець у галузі нових цифрових технологій, наві-
гатор в електронних ресурсах Інтернету, провідник
інформаційної культури, менеджер і маркетолог в
інформаційно-бібліотечній сфері. У зв’язку з цим
постає гостра потреба у прискореному розширенні
й принциповому оновленні його професійних
знань, умінь і навичок.
Формування інформаційної культури особистос-
ті в бібліотеці припускає, що індивід не просто ос-
воює інформаційні засоби й технології, але й зас-
тосовує їх для одержання особистісно й соціально
перспективних рішень.
Так, Ю. Дрешер включає в інформаційну культу-
ру бібліотекаря такі вміння й навички, як: «уміння
аналізувати матеріал у цілому й окремих частинах;
уміння працювати з різними джерелами інформа-
ції, володіння методикою бібліографічного опису,
анотування, реферування, предметизації і систе-
матизації, індексування; уміння застосовувати су-
часні інформаційні технології у професійній ді-
яльності» [5, c. 115].
Система формування інформаційної культури осо-
бистості за допомогою інформаційно-освітнього се-
редовища бібліотеки є безперервним процесом, що
включає: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, емо-
ційний і дієво-практичний компоненти; сукупність
взаємодіючих принципів і соціально-педагогічних
умов, що сприяють її формуванню; форми й методи
взаємодії суб’єктів і об’єктів процесу бібліотечного
обслуговування; гуманістичний характер відносин
між учасниками бібліотечної взаємодії.
На думку фахівців (Ю. Дрешер, Н. Збаровська,
Е. Сукіасян, А. Чачко), значущість виховання ін-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 3
²ðèíà Ìàêåºâà
26
формаційної культури бібліотекарів-початківців
стимулює постійний розвиток і вдосконалювання
форм і методів навчання. Важливо використати та-
кі форми навчання, які спрямовані як на теоретич-
ну (лекції, семінари, лабораторні роботи, екскурсії,
консультації), так і практичну (практикуми, ділові
ігри, тренінги) підготовку [5; 6; 9; 20; 25].
Питання інформаційної культури бібліотекаря
порушує у свої працях Е. Сукіасян, який підкрес-
лює, що «необхідно виходити на світові інформа-
ційні ресурси, а це – уміти працювати з електрон-
ними базами даних за кордоном, знати «інстру-
ментарій» – системи класифікації і предметизації»
[20, c. 26].
Логічно застосовувати в процесі навчання інтерак-
тивні, діалогові технології, що дозволяють бібліоте-
карям, які навчаються, глибше засвоювати знання,
розвивати пізнавальні здібності, а так само – форму-
вати професійні навички й виробляти особистісні
якості, які так необхідні фахівцям бібліотек ВНЗ.
У сучасних умовах, коли йдеться про здатність
людини до самонавчання, не менш важливим стає
такий аспект освіти, як самоосвіта, яку класики
російського бібліотекознавства М. Рубакін і А. Ай-
зенберг розглядають не тільки як пізнавальний
процес, але й засіб виховання, безперервне віднов-
лення інтелектуального арсеналу, крім того, само-
освіта фахівця бібліотеки вищої школи виконує
адаптаційну функцію, даючи змогу найбільш
ефективно розвивати й використовувати людський
капітал, і у зв’язку із цим має особливе значення в
умовах сучасного інформаційного суспільства.
Самоосвіта бібліотекаря дає змогу знаходити
власні способи роботи в різних ситуаціях профе-
сійної діяльності, розвивати творчі здібності, реа-
лізовувати безпосередній взаємозв’язок навчання
із практичною діяльністю. При цьому самоосвіту
слід розуміти не тільки як вивчення бібліотеко-
знавчої, психологічної й педагогічної літератури,
але і як участь у семінарах і конференціях із проб-
лем бібліотечної справи, використання ресурсів Ін-
тернету, самостійну науково-дослідницьку роботу.
Дотепер значне число дослідників, розглядаючи
проблеми формування професійної самостійності,
виходили з об’єктивних потреб суспільства в під-
готовці професіоналів з різних видів діяльності,
що висувало на перший план аналіз самостійності
у зв’язку із самою діяльністю.
Сьогодні розширення поняття професійної са-
мостійності має відбуватися за рахунок орієнтації
на концепцію професійного становлення особис-
тості бібліотекарів-початківців. Така постановка
питання особливо актуальна в умовах становлення
системи безперервної освіти, що створює опти-
мальні умови для процесу безперервного розвитку
особистості фахівця бібліотеки ВНЗ.
Найбільш складним і важко прогнозованим ком-
понентом є особистісна характеристика моделі
спеціаліста. Насамперед, слід мати на увазі, що со-
ціальні й психологічні якості особистості відбива-
ють її світоглядні настанови, що орієнтують на ви-
конання певної соціальної функції (ступінь соці-
альної зрілості, особиста система цінностей і прі-
оритетів, наявність ділових якостей, сформова-
ність моральних настанов тощо).
Також необхідно враховувати соціально значущі
якості, які мають бути у фахівця бібліотеки вищо-
го навчального закладу: відповідальність перед
справою й людьми, сумлінність, соціопривабли-
вість, єдність слова й діла, широка культура тощо.
Таким чином, особистісний аспект припускає
розкриття можливостей людини, формування його
мотивів і інтересів, виховання потреб у процесі ці-
леспрямованої взаємодії усередині бібліотечного
колективу.
Звідси – такі вимоги до моделі спеціаліста:
• розуміння сутності й соціального значення сво-
єї спеціальності;
• слідування етичним і правовим нормам сус-
пільства;
• наявність аксіологічних устремлінь, тобто ідеа-
лів, цінностей, пріоритетів, мотивацій тощо;
• знання законів міжособистісного спілкування й
уміння застосовувати їх на практиці;
• здатність приймати рішення й нести за них від-
повідальність;
• наявність суто людських, гуманних спонукань
– почуття справедливості, співчуття, готовність
допомогти, любов до родини та ін.;
• «невиробничі» резерви особистості – патріо-
тизм, дотримування законів валеології (здоро-
вого способу життя), уміння створити сприят-
ливий психологічний клімат у колективі, участь
у суспільному житті, працездатність і інші.
Особистісний складник моделі фахівця незнач-
ною мірою забезпечується в системі підвищення ін-
формаційно-бібліографічної кваліфікації спеціаліс-
тів бібліотек вищих навчальних закладів, оскільки
більше зумовлений іншими обставинами – спадко-
вістю й сімейним вихованням, станом сучасного
суспільства, присутністю національно-державної
ідеї, наявністю прикладів для наслідування.
Отже, модель спеціаліста бібліотеки ВНЗ вклю-
чає професійні, психологічні, культурологічні та
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 3
Ìîäåëü ñïåö³àë³ñòà á³áë³îòåêè âèùîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó
27
інші знання; практичні уміння й навички; дидак-
тичні, організаційні, комунікативні здібності; мо-
рально-психологічні та індивідуально-психологіч-
ні особливості і якості; розвиток інтелектуальних
параметрів (мислення, ерудиція, розвинена
пам’ять, дотепність, володіння усною та писемною
мовами); розвинені професійно спрямовані пара-
метри (любов до людей, відданість професії, відпо-
відальність, обов’язок, чесність, тактовність).
Загальна побудова моделі передбачає такі визна-
чення:
1. функціональну сутність спеціаліста;
2. широту обсягів його професійного профілю;
3. професійні характеристики;
4. експертні оцінки та прогнози розвитку цієї діяль-
ності у найближчій і віддаленій перспективах;
5. організацію системи підвищення кваліфікації та
перепідготовки бібліотечних кадрів бібліотек
ВНЗ.
Створення моделі спеціаліста не є самоціль. У су-
часних умовах, коли реальні можливості розширен-
ня штату обмежені, а обсяг і складність завдань, що
стоять перед бібліотеками вищої школи, зростають
(особливо у зв’язку з підписанням Україною Болон-
ськой конвенції), очевидно, необхідно подумати
про обґрунтований підбір кадрів як важливий засіб
підвищення функціональної ефективності роботи
бібліотеки вищого навчального закладу і її окремих
підрозділів. Необхідно також вирішити проблему
підготовки й перепідготовки кадрів з урахуванням
специфіки роботи даних бібліотек і створення сис-
теми підвищення інформаційно-бібліографічної
кваліфікації спеціалістів бібліотек ВНЗ.
Список
використаної літератури
1. Айзенберг А. Я. Самообразование: история, теория
и современные проблемы / А. Айзенберг. – М., 1986. –
126 с.
2. Астахова В. К вопросу о новых качественных харак-
теристиках модели современного специалиста / В. Аста-
хова // Новый коллегиум. – 2000. – № 2. – С. 19–23.
3. Библиотечное дело: Термин. Словарь / Сост.: И. М. Су-
слова. – М., 1986. – 224 с.
4. Бех І. Д. Виховання особистості: Особистісно орі-
єнтований підхід / І. Д. Бех. – К., 2003. – 280 с.
5. Дрешер Ю. Н. Современная концепция подготовки
специалиста-библиотерапевта / Ю. Н. Дрешер. – М.,
2003. – 248 с.
6. Дрешер Ю. Н. Концептуальная модель в подготов-
ке специалистов / Ю. Н. Дрешер // Библиотека. – 1998.
– № 4. – С. 40–42.
7. Елепов Б. С., Чистяков В. М. Модель специалиста
научно-технической библиотеки / Б. С. Елепов, В. М. Чи-
стяков // Формирование структуры кадров современ-
ных научных библиотек: Сб. науч. тр. – Новосибирск,
1989. – С. 20–32.
8. Загуменна В. Концептуальна модель підготовки су-
часного бібліотечно-інформаційного фахівця / В. Загу-
менна // Вісник Книжкової палати. – 2001. – № 2. –
С. 20–21.
9. Збаровская Н. В. Новые инструменты для образова-
ния: Технологии формирования информационной куль-
туры личности / Н. В. Збаровская // Библиотечное дело.
– 2005. – № 7. – С. 18–19.
10. Ільганаєва В. О. Організація діяльності бібліотек /
В. О. Ільганаєва, М. С. Слободяник. – Х., 1998. – 84 с.
11. Колкова Н. И. Модель профессиональной деятель-
ности – основа совершенствования стандартизации об-
разования / Н. И. Колкова // Библиография. – 2001. –
№ 2. – С. 39–44.
12. Лопатина В. А. К вопросу о специфике работы
кадров вузовских библиотек / В. А. Лопатина, Г. Б. Пар-
шукова // Формирование структуры кадров современ-
ных научных библиотек: Сб. науч. тр. – Новосибирск,
1989. – С. 140–155.
13. Мельничук О. Модель специалиста / О. Мельни-
чук // Высшее образование в России. – 2000. – № 5. –
С. 19–25.
14. Отле П. Труды по библиотековедению / П. Отле.
– М., 2002. – 232 с.
15. Пономарьов О. С. Невідкладність проблем форму-
вання загальної професійної культури сучасних фахів-
ців / О. С. Пономарьов // Педагогіка і психологія. –
2002. – № 3. – С. 88–92.
16. Поспелов Г. С. Процедуры и алгоритмы формиро-
вания комплексных программ / Г. С. Поспелов. – М.,
1985. – 424 с.
17. Рубакин Н. А. Избранное / Н. А. Рубакин. – М.,
1974.
18. Сабатовская И. С. Профессиональная культура
специалиста: содержание и проблемы реализации /
И. С. Сабатовская // Грани. – 2002. – № 6. – С. 135–139.
19. Сагановский В. Н. Основы систематизации всеоб-
щих категорий / В. Н. Сагановский. – Томск, 1973. – 432 с.
20. Сукиасян Э. Р. О профессии и профессионализме
библиотекаря / Э. Р. Сукиасян // Шкільна бібліотека. –
2007. – № 2. – С. 23–26.
21. Терехов П. П. Формирование педагогической ком-
петентности специалиста социокультурной сферы /
П. П. Терехов // Педагогика. – 2003. – № 1. – С. 74–81.
22. Трифонов Е. П. Психофизиология человека / Е. П. Три-
фонов. – СПб., 2001. – 360 с.
23. Управление организацией: Энциклопедический
словарь. – М., 2001. – 822 с.
24. Шира Дж. Х. Введение в библиотековедение:
Основные элементы библиотечного обслуживания /
Дж. Х. Шира. – М., 1983. – 255 с.
25. Чачко А. С. Библиотечный специалист: особен-
ности труда и профессионализации / А. С. Чачко. – К.,
1986. – 191 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2144 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:10:31Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Макеєва, І. 2008-09-12T11:13:57Z 2008-09-12T11:13:57Z 2008 Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу / І. Макеєва // Бібл. вісн. — 2008. — N 3. — С. 22-27. — укр. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2144 Стаття висвітлює поняття «модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу». Визначено основні складники та принципи побудови моделі спеціаліста з метою раціонального підходу до змісту підготовки й перепідготовки співробітників у системі підвищення інформаційно-бібліографічної кваліфікації. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Загальні питання Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу Model of the expert of a higher educational institution’s library Article published earlier |
| spellingShingle | Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу Макеєва, І. Загальні питання |
| title | Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу |
| title_alt | Model of the expert of a higher educational institution’s library |
| title_full | Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу |
| title_fullStr | Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу |
| title_full_unstemmed | Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу |
| title_short | Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу |
| title_sort | модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу |
| topic | Загальні питання |
| topic_facet | Загальні питання |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2144 |
| work_keys_str_mv | AT makeêvaí modelʹspecíalístabíblíotekiviŝogonavčalʹnogozakladu AT makeêvaí modeloftheexpertofahighereducationalinstitutionslibrary |