Удосконалення соціалістичного способу життя
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1987 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1987
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/214818 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Удосконалення соціалістичного способу життя / А.В. Орлов, В.М. Ткаченко // Український історичний журнал. — 1987. — № 4. — С. 144–146. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860295779229368320 |
|---|---|
| author | Орлов, А.В. Ткаченко, В.М. |
| author_facet | Орлов, А.В. Ткаченко, В.М. |
| citation_txt | Удосконалення соціалістичного способу життя / А.В. Орлов, В.М. Ткаченко // Український історичний журнал. — 1987. — № 4. — С. 144–146. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| first_indexed | 2026-03-21T08:33:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
Критика та бібліографія
1-—1\У конгресів | Комінтерну. Хотілося б,
щоб у своїх наступних працях автор
продовжив роботу над узагальненням до-
кументів і наступних форумів Комуністич-
ного Інтернаціоналу .
В цілому дослідження Фірсова Ф. 1.
узагальшоє багатющий досвід боротьби
братніх комуністичних партій проти опор-
УДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛІСТИЧНОГО
СПОСОБУ ЖИТТЯ
Н. Я. Бромлей.
Образ жизни в условиях
совершенствования социализма.
Опыт историко-сравнительного
исследования.
М.: Наука, 1986.— 224 с.
Процеси, що відбуваються в країнах со-
ціалізму, потребують глибокого осмислення
та узагальнення найважливіших рис жит-
тєдіяльності всіх категорій їх населення.
Як наголошувалося на ХХУИ з'їзді КПРС,
«..сьогодні особливо зд важливо на основ!
розвитку -- і не однієї, а ряду країн-- про-
аналізувати характер соціалістичного спосо-
бу життя...» 1.
Г це зрозуміло. Адже сутність етапу роз-
винутого соціалізму, в який або вже всту-
пив, або ж перебуває на стадії його тво-
рення ряд європейських країн соціалістич-
ної співдружності, становить могутня 1
багатогранна тенденція до перетворення
цієї | соціально-економічної формації в
цілісність, що неможливо без узагальнення
міжнародного досвіду. Передбачаючи не-
минучість певної однобічності й неповноти
уявлення про ступені зрілості соціалізму,
яке базувалося б на досвіді лише однієї
країни, В. І. Ленін писав, що «..лтільки
шляхом ряду спроб,- з яких кожна, ок-
ремо взята, буде однобічна, слабуватиме
на певну невідповідність, -- створиться
цільний соціалізм з революційного співро-
бітництва пролетарів усіх країн» 2.
Значний інтерес у цьому зв'язку стано-
вить рецензована монографія Н. Я. Бром-
лей, підготовлена в Інституті загальної істо-
ри АН СРСР і присвячена пасамперед ак-
туальній у теоретичному і практичному пла-
ні проблем! — розвитку основних сфер спо-
собу життя в процесі вдосконалення соціа-
лізму. Автор уперше в радянській історіо-
графії зробила спробу в порівняльно-істо-
ричному плані, з широким залученням кон-
кретно-історичного, статистичного, соціоло-
гічного і частково стнографічного матеріалу
дати комплексну історико-типологічну (а не
країнознавчу) характеристику способу жит-
тя в державах соціалістичної співдружності,
головним чином у Болгарії, Угорщині, НДР,
| Матеріали ХХУП з'їзду Комуністич-
ної партії Радянського Союзу.- К., 1986.—
. 85.
2 Ленін В. І.
і про дрібнобуржуазність // Повне
твор!в.— Т. 36.— С. 289.
144
Про «ліве» хлоп'яцтво
зібр.
тупізму й ревізіонізму, за завоювання мас
1 створения єдиного робітничого фронту
на основі творчого застосування марк-
систсько-ленінської теоретичної спадщини,
уроків більшовизму.
1. Ф. КОРОЛЬ (Ужгород),
О. В. ХЛАНТА (Ужгород)
Румунії, СРСР та Чехословаччині. Такий
підхід дав їй можливість ширше розкрити
характер співвідношення загального і особ-
ливого в досліджуваній проблемі.
Головним у книзі є розгляд історичних
передумов становлення соціалістичного спо-
собу життя у сфері соціально-класових від-
носин, в розподілі й споживанні, духовній
культурі, в галузі національних відносин.
Звертає на себе увагу ретельний підхід
автора до понятійно-термінологічного апа-
рату. Основна увага при цьому приділена
становленню в мархсистському суспільство:
знавстві самого поняття «спосіб життя». У
праці зазначається, що безпосередня роз-
робка, зокрема радянськими вченими, проб-
лематики соціалістичного способу життя
розпочалася порівняно недавно. Спочатку
термін «спосіб життя» здебільшого вживав-
ся в публіцистиці. На сторінках суспіль-
ствознавчих праць він з'явився наприкінці
60-х років і поступово утвердився як спе-
ціальна наукова категорія.
Посилення уваги до неї в науковій літе-
ратурі пов'язується в рецензованій праці з
особливостями процесів, що відбувалися на
рубежі 60--70-х років у розвитку соціалі-
стичного суспільства, «в результаті яких
особливо відчутною стала потреба в уза-
гальнюючій характеристиці сутнісних рис
життя людей у такому суспільстві» (с.
13—14).
В історичному плані проблеми соціалі-
стичного способу життя почали грунтовно
вивчатися лише останнім часом. Відзначив-
ши цей факт, автор слушно підкреслює, що
без історичного (в тому числі й історико-
типологічного) розгляду становлення й роз-
витку соціалістичного способу життя немож-
ливо розкрити основні тенденції його дина-
міки та конкретно-історичне багатство форм.
«Презентизм при аналізі соціалістичного
способу життя,— наголошує вона,— немину-
че утруднює показ тих досягнень, яких до-
билося соціалістичне суспільство, удоскона-
люючи життєдіяльність своїх членів; такий
підхід відкриває широку можливість | її
спрощення» (с. 15).
Високим теоретичним рівнем відзнача-
ється розкриття в книзі діалектики націо-
нального й інтернаціонального в соціалі-
тичному способі життя. Особливо це
стосується всебічного аналізу терміна «ін-
тернаціоналізація», який відбиває об'єк-
тивні процеси, що в ході вдосконалення
національних відносин ведуть до внникнен-
ня міжнаціональних явищ. Пояснюється це
тим, що в радянській науковій літературі
при розгляді інтернаціонального -- об'єдну-
ючої засади в розвнтку країн соціалістич-
ної співдружності — звичайно поряд з по-
няттям «інтернаціоналізація» дедалі часті-
Укр. іст. журн. 1987. М 4
Критика та бібліографія
ше вживаються близькі за своїм значенням
терміни «інтеграція» і «зближення». На наш
погляд, автор дотримується досить перс-
пективного підходу, згідно з яким «збли-
ження» відбиває більш ранню стадію «ін-
тернаціоналізації», причому обидва ці по-
няття, на відміну від «інтеграції», ще не
передбачають створення всеохоплюючої ці-
лісності. Таким чином, розмежування в
книзі процесів зближення й інтеграції, що
відбивають різні рівні вияву соціалістично-
го типу інтернаціоналізації, відбуваєть-
ся на основі аналізу самого 1х змісту (с.
180--181).
Заслуговує також на увагу комплексне
дослідження автором об'єднавчих процесів
у системі соціалістичної співдружності, які,
за її справедливим твердженням, є багато-
ярусними, ієрархічними. Вони можуть від-
буватися всередині однієї національної чи
етнічної спільності, кількох спільностей у ме-
жах однієї держави чи їх групи і, нареш-
ті-- всієї співдружності. В радянській істо-
ріографії головна увага приділяється в ос-
новному другому і третьому «рівням». При
цьому найчастіше маються на увазі не між-
національні (міжетнічні), а міждержавні
об'єднавчі процеси. Тому спроба автора
охарактеризувати найважливіші | аспекти
різноманітного вияву об'єднавчих тенден-
цій на різних рівнях національної струк-
тури країн соціалістичної співдружності
викликає значний інтерес.
Порівняльно-історичний | підхід до вив-
чення досліджуваної проблеми дав Н. Я.
Бромлей можливість рельєфно показати за-
гальні тенденції динаміки основних сфер
життєдіяльності людей у країнах соціалі-
стичної співдружності. При наявності у
кожній з них своєї специфіки у способі
життя в цілому змінам у ньому притаман-
ні загальні риси, які й визначають Його
основні характеристики, шляхи та етапи
розвитку.
Визначальну роль у становленні та зба-
гаченні способу життя в країнах соціалізму
відіграють розвиток соціалістичної власно-
сті, зокрема дальше зближення И держав-
ної і колгоспно-кооперативної форм, а та-
кож нерозривно з цим пов'язані зміни в
соціально-класовій структурі суспільства.
Неухильне вирівнювання економічного роз-
витку націй, народностей і країн соціалі-
стичної співдружності в цілому, індустріа-
лізація, агропромислова кооперація та інші
господарські процеси сприяють посиленню
структурної подібності трудової діяльності
їх населення. Це, в свою чергу, привело
до значного зближення матеріальної осно-
ви способу життя трудящих країн соціа-
лізму.
Позитивною рисою книги є те, що ви-
сунуті в ній положення здебільшого грун-
товно і широко аргументовані фактичним
матеріалом. Разом з тим при ілюструванні
процесів вирівнювання рівня життя всере-
дині окремих країн наведені автором да-
ні не завжди переконливі. Так, посилаючись
на статистичні відомості про темпи зро-
стання промислового виробництва в рес-
публіках СРСР, вона відзначає: «Якщо за
1970--1975 рр. відмінності в цих темпах,
наприклад, між Туркменською | і Латвій-
ською РСР стаповили 18%, то за 1975—
10. Укр. іст. журн., 1957, №4
1980 рр. вони скоротилися до 10% › (с. 190).
Тим часом оцінка зближення рівня розвитку
республік навряд чи може бути такою од-
нозначною. Адже тут важливим є й те, за
рахунок чого це зближення відбувається.
Як відзначалося на ХХУП з'їзді КПРС, у
Туркменії продуктивність суспільної праці
за 15 років взагалі не зросла. Найвищим
же критерієм удосконалення всієї системи
соціалістичних виробничих відносин, згідно
з вимогами з'їзду, «..має бути соціально-
економічне прискорення, зміцнення соціаліз-
му на ділі» ".
Одним з найважливіших показників ін-
тернаціоналізації способу життя в країнах
соціалістичної співдружності є зближення
їх соціальних структур. Ретельний аналіз
значного й цікавого матеріалу привів авто-
ра до висновку про те, що соціально-класо-
ві процеси в них відбуваються в загально-
му руслі та єдиному напрям! — по лінії
посилення соціальної однотипності в кож-
ній країні й дедалі більшої структурної
подібності у масштабах усієї співдруж-
ності.
Все виразніша в умовах удосконалення
соціалізму тенденція до інтернаціоналізації
життя супроводжується зближенням соці-
альних параметрів націй, посиленням у них
рис подібності в культурному середовищі,
життєдіяльності, рівні освіти населення то-
що. Могутніми факторами посилення про-
цесу соціалістичного типу інтернаціоналіза-
ції способу життя є інтернаціоналістська
ідеологія та відповідна їй політика марк-
систсько-ленінських партій, наявність спри-
ятливого для розширення 0 повсякденних
міжетнічних контактів соціально-політичного
клімату. В основу всіх багатогранних форм
співробітництва країн соціалістичної спів-
дружності покладено принципи соціалістич-
ного інтернаціоналізму, які передбачають
органічне поєднання національних інтересів
кожної країни та загальних інтересів усієї
співдружності. При цьому автор перекон-
ливо, як на наш погляд, застерігає від пе-
редчасного висновку про інтегроване духов-
не життя країн соціалістичної співдружно-
сті як про звершений історичний факт.
Незважаючи на те, що інтернаціоналістська
ідеологія й норми соціалістичного способу
життя дедалі глибше проникають у свідо-
мість і побут широких народних мас цих
країн, все ж у їх духовному житті існує
ще чимало відмінностей, які стосуються не
тільки і не стільки його національних форм,
скільки змісту (ставлення до релігії, цін-
сні орієнтації, культурні традиції тощо)
с. 181).
Значно інтенсивніше процеси єднання ду-
ховного життя розвиваються в межах ок-
ремих багатонаціональних соціалістичних
держав (насамперед СРСР), де вони з
достатніми підставами можуть бути оха-
рактеризовані за допомогою поняття «між-
національна (міжетнічна) інтеграція». В
ході розквіту і зближення націй, народно-
стей та етнічних груп нашої країни в ра-
дянського народу з'являється дедалі біль-
ше спільних характерних рис духовного
3 Матеріали ХХУП з'їзду Комуністичної
партії Радянського Союзу.—С. 45.
4 Там же-- С. 46.
145
Критика та бібліографія
життя, помітно зростає питома вага загаль-
норадянської культури. Радянський народ,
наголошує Н. Я. Бромлей, являє собою не
тільки соціально-політичну, а й культурно-
психологічну спільність (с. 201). В цьому
зв'язку привертає увагу висвітлення в кни-
зі деяких питань формування спільних рис
пснхології радянських людей, збагачення
національної самосвідомості та її поєднан-
ня з почуттям загальнорадянської гордості.
Вказуючи на аналогічні тенденції в інших
країнах соціалізму, автор, зокрема, відзна-
чає зародження загальноюгославської само-
свідомості, що дістало свій вняв у терміні
«югославен» (югослав), який може означа-
ти не тільки громадянство, а й національну
належність жителів Югославії (с. 202).
Однак, оскількн в монографії це питання
порушується побіжно і служить свого роду
ілюстрацією тенденції до міжнаціональної
інтеграції («як і в СРСР»), то може скла-
стися враження, що автор ис виключає
паралелі і в трактуванні терміна «радян-
РОБІТНИЧИЙ КЛАС--
ПРОВІДНА СИЛА В ЗДІЙСНЕННІ
КУЛЬТУРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
У РЕСПУБЛІЦІ
В. М. Даниленко.
Рабочий класс и культурная революция
на Украине
Киев: Наук. думка, 1986.—215 с.
Однією з центральних у радянській істо-
ріографії є проблема провідної ролі робіт-
ничого класу в соціалістичному будівницт-
ві. В И дослідженні досягнуто значних ре-
зультатів. Однак до цього часу недостат-
ньо вивчався такий складний і багатогран-
ний аспект цієї проблеми, як робітничий
клас і культурна революція. В літературі
протягом тривалого часу домінував показ
цього класу як об'єкта культурного впливу
з боку соціалістичної держави. У цьому
плані насамперед висвітлювалося зростан-
ня культурно-технічного рівня робітників.
Разом з тим питання про їх роль у духов-
ному прогресі країни, тобто про робітничий
клас як суб'єкт будівництва соціалістичної
культури, почало розроблятися тільки з
60-х років. Дослідники звернулися спочат-
ку до деяких методологічних аспектів, а
згодом перейшли до конкретно-історичного
висвітлення цієї теми.
Рецензована монографія є першою спро-
бою розглянути комплексно, з позицій вка-
заної концепції багатогранний процес уча-
сті робітничого класу у творенні соціалі-
стичної культури в Українській СРР. На-
самперед автор набагато ширше, ніж інші
дослідники, показав роль робітників у за-
кладенні основ та розвитку її матеріальної
бази. У зв'язку з цим у книзі йдеться не
тільки про спорудження ними об'єктів
культури, а й розширення виробництва тех-
нічних засобів для забезпечення роботи
146
ський» як у значенні громадянства, так і в
етнічному аспекті. Думається, що пробле-
ми виникнення загальноюгославської само-
свідомості, як і питання соціально-культур-
них факторів розвитку національної само-
свідомості в умовах удосконалення соціа-
лізму в нашій країні, заслуговували знач-
но більшої уваги автора.
Крім того, на наш погляд, рецензована
праця значно виграла 6, коли б у ній при
розкритті ряду сюжетів було критично
проаналізовано й буржуазну історіографію
з такого важливого в плані ідсологічної
боротьби питання, яким є спосіб життя.
- В цілому ж змістовне дослідження Н. Я.
Бромлей гідно поповнить історіографію тео-
рії й історії соціалістичного способу життя.
Воно сприятиме 0 глибшому осмисленню
проблем, що виникають у процесі будів-
ництва й удосконалення соціалізму.
А. В. ОРЛОВ (Київ),
В. М. ТКАЧЕНКО (Київ)
останніх, вдосконалення видавничої справи
тощо. Показано шефську допомогу робіт-
ничого класу, профспілок установам куль-
тури у поліпшенні їх матеріальної забез-
печеності
Слід вітати те, що в праці широко ви-
користано статистичні дані, які в цілому
мають винятково важливе значення. Однак
па с. 9, де йдеться про те, що в УСРР
бюджет школи у другій п'ятирічці в порів-
нянні з першою зріс у 23 рази, допущено
неточність. Дані джерел, на які посилаєть-
ся автор, свідчать про значно менше пе-
ревищення —у 5,2 раза. У даному випадку
така розбіжність не впливає істотно на
висновок автора про те, що в роки другої
п'ятирічки процес створення й зміцнення
матеріально-технічної бази культури про-
ходив особливо інтенсивно.
Величезні завдання соціалістичного будів-
ництва, які стояли перед країною у пере-
хідний період, вимагали найшвидшої лік-
відації неписьменності народних мас, що
мало стати початком загального піднесення
культурного рівня всього населення. Це й
зумовило, як справедливо підкреслюється
в монографії, той факт, що боротьба проти
неписьменності внявилася одним з головних
напрямів участі робітничого класу в куль-
турному будівництві.
На Україні проблема боротьби з непись-
менністю, як це видно з рецензованої праці,
стояла особливо гостро: до революції дві
третини її населення не вміли читати 1 пи-
сати, рівень освіченості міського населення
був значно нижчим, ніж у цілому в Росії,
не було жодної державної школи з паціо-
нальною мовою навчання. Як показано у
книзі, особливість походу за письменність,
який розпочався на основі ленінського дек-
рету «Про ліквідацію неписьменності серед
населення РСФРР» від 26 грудня 1919 р.,
полягала в тому, що він одразу набув
широкого демократичного характеру. Вже
у 1923 р. в УСРР було засноване доб-
Укр. іст. журн. 1987. №1
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-214818 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T08:33:58Z |
| publishDate | 1987 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Орлов, А.В. Ткаченко, В.М. 2026-02-26T16:53:24Z 1987 Удосконалення соціалістичного способу життя / А.В. Орлов, В.М. Ткаченко // Український історичний журнал. — 1987. — № 4. — С. 144–146. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/214818 uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Критика та бібліографія Удосконалення соціалістичного способу життя Совершенствование социалистического образа жизни Article published earlier |
| spellingShingle | Удосконалення соціалістичного способу життя Орлов, А.В. Ткаченко, В.М. Критика та бібліографія |
| title | Удосконалення соціалістичного способу життя |
| title_alt | Совершенствование социалистического образа жизни |
| title_full | Удосконалення соціалістичного способу життя |
| title_fullStr | Удосконалення соціалістичного способу життя |
| title_full_unstemmed | Удосконалення соціалістичного способу життя |
| title_short | Удосконалення соціалістичного способу життя |
| title_sort | удосконалення соціалістичного способу життя |
| topic | Критика та бібліографія |
| topic_facet | Критика та бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/214818 |
| work_keys_str_mv | AT orlovav udoskonalennâsocíalístičnogosposobužittâ AT tkačenkovm udoskonalennâsocíalístičnogosposobužittâ AT orlovav soveršenstvovaniesocialističeskogoobrazažizni AT tkačenkovm soveršenstvovaniesocialističeskogoobrazažizni |