Нове дослідження з історії зародження й розвитку партій нового типу

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Український історичний журнал
Date:1987
Main Authors: Король, І.Ф., Хланта, О.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 1987
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/214820
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Нове дослідження з історії зародження й розвитку партій нового типу / І.Ф. Король, О.В. Хланта // Український історичний журнал. — 1987. — № 4. — С. 142–144. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860283055932964864
author Король, І.Ф.
Хланта, О.В.
author_facet Король, І.Ф.
Хланта, О.В.
citation_txt Нове дослідження з історії зародження й розвитку партій нового типу / І.Ф. Король, О.В. Хланта // Український історичний журнал. — 1987. — № 4. — С. 142–144. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
first_indexed 2026-03-17T10:47:08Z
format Article
fulltext КРИТИКА ТА БІБЛІОГРАФІЯ НОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ З ІСТОРІЇ ЗАРОДЖЕННЯ И РОЗВИТКУ ПАРТІЙ НОВОГО ТИПУ Ф.Н. Фирсов. Ленин, Коминтерн и становление коммунистических партий. М. : Политиздат, 1985.— 353 с. Питання про роль В. І. Леніна, Комін- терну в ідейно-політичному та організа- ційному зміцненні міжнародного комуні- стичного руху привертало й привертає увагу радянських і зарубіжних досл!дии- ків. Широке коло проблем, пов'язаних з діяльністю Комуністичного Інтернаціо- налу в цьому напрямі у період, коли ним безпосередньо з керував В. І. Ленін, роз- глянуто в фундаментальному монографіч- ному дослідженні Ф. І. Фірсова. На основі марксистсько-ленінської ме- тодології, глибокого і всебічного аналізу фактичного матеріалу автор відтворив ці- лісну картину зародження й розвитку комуністичних 0 партій -- партій | нового типу у країнах Європи й Азії, показав роль В. 1. Леніна, Комінтерну в утвер- дженні революційних принципів їх побу- дови, у згуртуванні пролетарського аван- гарду на основі творчого використання досвіду більшовизму. В цьому полягає як новизна, так і політичне й наукове зна- чення рецензованої праці. Книга написана на багатій джерельній базі. В ній використано праці класиків марксизму-ленінізму, партійні й державні документи, статті та промови видатних діячів міжнародного комуністичного і ро- бітничого руху. Вперше до наукового обігу введено важливі матеріали, що збе- рігаються в партійних архівах інститутів марксизму-ленінізму: при ЦК КПРС, при ЦК Компартії Чехословаччини, при ЦК Болгарської компартії, при ЦК Соціалі- стичної Єднної партії Німеччини та ін. Це забезпечило | високий науково-теоре- тичний рівень монографії. В дослідженні 4 наголошується, що не- вичерпним джерелом енергії, могутнім прикладом для наслідування стала для багатьох народів світу епохальна за сво- їм міжнародним резонансом і значенням подія -- Велика Жовтнева соціалістична революція. Саме з її перемогою, з іменсм Леніна, з діяльністю Комінтерну безпосе- редньо пов'язані розвиток і - зміцнення міжнародного комуністичного руху. Ста- новлення цієї могутньої сили сучасності відбувалося у складних умовах, в непри- миренній боротьбі проти ревізіоністських течій. Велика ідейно-теоретична і прак- тична допомога В. І. Леніна, Коміптерну, подана молодим комуністичним партіям, 142 сприяла зростанню їх впливу й авторите- ту в масах, перетворенню в справді рево- люційні партії нового типу, дала можли- вість успішно подолати допущені помил- ки. Автор підкреслює, що створення Ко- мінтерну / знаменувало не розкол міжна- родного робітничого руху, як це твердять наші ідейні противники, а навпаки, - означало відродження його інтернаціона- лістських принципів, «забутих» лідерами більшості партій П Інтернаціоналу в ро- ки першої світової війни. Велику увагу в книзі приділено аналі- зові документів 1—ГУ конгресів | Комін- терну, виступів на них В. І. Леніна. Во- ни являють собою справжню школу ле- пінізму і відіграли неоціненну роль у роз- робці ідейно-теоретичних та організацій- них принципів, політики, правильно! ре- волюційної стратегії і тактики братніх марксистських партій. З достатньою повнотою характеризує Ф. І. Фірсов марксистсько-ленінську по- становку питання про класову суть дик- татури пролетаріату і буржуазної демо- кратії, основні принципи Діяльності Кому- ністичного Інтернаціоналу, глибоко роз- криває необхідність з ідейного й організа- ційного розмежування з реформістами та опортуністами. Матеріали, використані в дослідженні, переконливо підтверджують, що розвиток В. 1. Леніним учення про. пролетарську партію нового типу, її ідей- но-теоретичні, політичні й організаційні принципи, досвід РКП(б) у боротьбі за єдність своїх рядів дали можливість за- класти міцний фундамент для розвитку світового комуністичного руху та створен- пло його революційного штабу -- Комуні- стичного Інтернаціоналу. Конкретизуючи ию думку, автор монографії на основ! фактів доводить, що в цьому процесі виявився діалектичний взаємозв'язок за- гального та особливого, специфічного для тих чи інших країн. Водночас підкресле- но основоположну роль загальних зако- помірностей. Як показано в монографії, події 1919 р.— встановлення Радянської влади в Угорщині, Баварії, Словаччині, вступ ло Комінтерну соціалістичних партій Іта- лії, | Югославії, Інтернаціонально-соціалі- стичної партії Аргентіни, Болгарської ро- бітничої соціал-демократичної партії (тісняків) та багатьох інших -- перекон- ливо свідчили, що в ході класових битв відбувався процес організаційно-політич- ного оформлення лівих сил у робітничо- му русі різних країн. Це було результа- том поширення в світі ідей Жовтневої революції, ленінізму, плодом діяльності Комінтерну. Водночас автор розкриває і ті трудно- щі, які доводилося долати революційному пролетарському рухові в капіталістичних Укр. іст. журн. 1987. № 4 Критика та бібліографія країнах у перші роки Комінтерну. Серед них: опір сильної і досвідченої міжнародної буржуазії, тра- диції та пережитки сощал-демократизму в комуністичному й робітничому русі, вплив центризму на частину пролетаріату. Молодим компартіям не вистачало теоре- тичних знань, досвіду політичної боротьби. У рецензованій праці 0 аргументовано показано значення розробленої В. І. Ле- піним стратегії і тактики в розвитку сві- тового комуністичного й робітничого ру- ху. Автор підкреслює, що комуністи сві- ту вивчали, пропагували, брали на озбро- єння історичний досвід РКП(б) і творчо використовували її ідейно-теоретичні, так- тичні та організаційні принципи з ураху- ванням конкретних, національно специфіч- них особливостей своїх країн. З інтересом читаються сторінки моно- графії, де йдеться про допомогу, що її подавали компартіям В. І. Ленін, Кому- ністичний Інтернаціонал у боротьбі проти правого опортунізму та в подоланні «лі- визни». Не повторюючи своїх попередни- ків, дослідник об'єктивно аналізує стан комуністичного руху напередодні І кон- гресу Комінтерну, його успіхи, проблеми і труднощі, розкриває значення ленін- ських публікацій у журналі «Коммунисти- ческий Интернационал», зустрічей | Воло- димира Ілліча з керівниками комуністич- пих партій і груп, показує його участь у роботі Бюро Внконавчого Комітету Ко- муністичного Інтернаціоналу. В книзі розкрито величезне значення праці В. |. Леніна «Дитяча хвороба «лі- визни» в комунізмі», у якій міститься теоретичне узагальнення першого туру пролетарських революцій, розвитку кла- сової боротьби на світовій арені під впливом ідей Великого Жовтня, проаналі- зовано досвід міжнародного комуністич- після утворення ного руху, більшовицької партії. Теоре- тичні положення цієї праці, наголошує Ф. І. Фірсов, було покладено в основу рішень П конгресу Комінтерну (19 лип- ня -- 7 серпня 1920 р.). Виступи Володимира Ілліча на конгре- сі, прийняті ним документи, справедливо відзначається в праці, мали вирішальне значення не тільки для того історичного періоду, вони залишаються актуальними і в сучасних умовах. Ленінське вчення про партію, її ідейно-теоретичні, полі- тичні та організаційні основи, закріплені в документах цього 1сторичного форуму, озброюють комуністів світу в їх боротьбі за мир, демократію, національну неза- лежність і соціалізм. Утвердження ленін- ського вчення про партію нового типу дало сильний поштовх процесу створення компартій і консолідації комуністичного руху на принципах / марксизму-ленінізму та пролетарського інтернаціоналізму. Виникнення компартій у світі стало відповіддю передового загону робітничого руху на потреби революційної епохи. У книзі зазначається, що в кожній країні цьому процесові, залежно від багатьох факторів і особливостей розвитку її ро- бітпичого руху, були властиві | свссрідні специфічні риси. Разом з тим у роки піс- Укр. іст. журн. 1987. № 4 лявоєнного революційного піднесення (1918—1923) чітко внявилася домінуюча роль таких загальних закономірностей, властивих формуванню компартій, роз- робці їх стратегії: виділення з робітничих партій і організацій, що перебували під керівництвом реформістів, лівих револю- ційних елементів, кристалізація 0 лівого крила соціал-демократичних партій і пе- ретворення ,його в компартії; об'єднання різних лівих організацій і груп, соціалі- стів, синдикалістських елементів і пере- хід їх на позиції комунізму; вступ у Ко- мінтерн і перетворення в комуністичні тих партій, які стояли на марксистських позиціях; перемога в деяких соціал-демо- кратичних партіях революційно-інтерна- ціоналістських елементів, які діставали підтримку з боку Комінтерну і завойову- вали на свій бік більшість у парти (с. 199--200). Глибокий аналіз 1сторико-партйних до- кументів і подій дав авторові можливість рельєфно й переконливо 0 показати роль В. І. Леніна, Комінтерну в розробці стра- тегії і тактики міжнародного комуністич- ного руху в умовах спаду революційної хвилі й наступу буржуазії на робітни- чий клас, в обгрунтуванні завдань ком- партій капіталістичних країн у нових істо- ричних умовах, зокрема їх курсу на за- воювання більшості робітничого класу та інших верств трудящих на свій бік 1 підготовку до нових вирішальних револю- ційних битв. В рецензованій книзі показано також, як під керівництвом В. 1. Леніна ПІ і ГУ конгреси Комінтерну, розвиваючи далі стратегію і тактику комуністичного руху, визначили цілі і завдання політики єди- ного робітничого фронту, що стала зго- дом основною платформою боротьби проти фашизму; висвітлено ряд інших важливих проблем. Достоїнством книги є те, що в ній глибоко проаналізовано ключові питання розвитку комуністичного руху, ряд з яких не втратили свого значення і в наші дні. Це особливо стосується питань його ідейно-політичної та організаційної єдності, інтернаціональної згуртованості, необхідності боротьби проти ревізіонізму й реформізму. Водночас необхідно відзначити, що не всі поставлені в монографії | питання висвітлені з належною повнотою. Так, на наш погляд, у ній недостатньо широко розкрито значення досвіду ленінської пар- тії, набутого нею у боротьбі проти троць- кізму, що являв собою серйозну небезпе- ку для о міжнародного комуністичного руху. Ленінська партія підтримувала й піл- тримує широкі, багатогранні інтернаціо- нальні зв'язки з усіма загонами міжна- родного комуністичного, робітничого руху. Вопи відігравали й відіграють величезну роль у взаємозбагаченні, творчому вико- ристаниі кращого досвіду в інтернаціо- пальному вихованшні трулящих. Очевидно, ці моменти варто було б в широкому плані відобразити у монографії. В книзі детально розкрито зміст рішень 143 Критика та бібліографія 1-—1\У конгресів | Комінтерну. Хотілося б, щоб у своїх наступних працях автор продовжив роботу над узагальненням до- кументів і наступних форумів Комуністич- ного Інтернаціоналу . В цілому дослідження Фірсова Ф. 1. узагальшоє багатющий досвід боротьби братніх комуністичних партій проти опор- УДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛІСТИЧНОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ Н. Я. Бромлей. Образ жизни в условиях совершенствования социализма. Опыт историко-сравнительного исследования. М.: Наука, 1986.— 224 с. Процеси, що відбуваються в країнах со- ціалізму, потребують глибокого осмислення та узагальнення найважливіших рис жит- тєдіяльності всіх категорій їх населення. Як наголошувалося на ХХУИ з'їзді КПРС, «..сьогодні особливо зд важливо на основ! розвитку -- і не однієї, а ряду країн-- про- аналізувати характер соціалістичного спосо- бу життя...» 1. Г це зрозуміло. Адже сутність етапу роз- винутого соціалізму, в який або вже всту- пив, або ж перебуває на стадії його тво- рення ряд європейських країн соціалістич- ної співдружності, становить могутня 1 багатогранна тенденція до перетворення цієї | соціально-економічної формації в цілісність, що неможливо без узагальнення міжнародного досвіду. Передбачаючи не- минучість певної однобічності й неповноти уявлення про ступені зрілості соціалізму, яке базувалося б на досвіді лише однієї країни, В. І. Ленін писав, що «..лтільки шляхом ряду спроб,- з яких кожна, ок- ремо взята, буде однобічна, слабуватиме на певну невідповідність, -- створиться цільний соціалізм з революційного співро- бітництва пролетарів усіх країн» 2. Значний інтерес у цьому зв'язку стано- вить рецензована монографія Н. Я. Бром- лей, підготовлена в Інституті загальної істо- ри АН СРСР і присвячена пасамперед ак- туальній у теоретичному і практичному пла- ні проблем! — розвитку основних сфер спо- собу життя в процесі вдосконалення соціа- лізму. Автор уперше в радянській історіо- графії зробила спробу в порівняльно-істо- ричному плані, з широким залученням кон- кретно-історичного, статистичного, соціоло- гічного і частково стнографічного матеріалу дати комплексну історико-типологічну (а не країнознавчу) характеристику способу жит- тя в державах соціалістичної співдружності, головним чином у Болгарії, Угорщині, НДР, | Матеріали ХХУП з'їзду Комуністич- ної партії Радянського Союзу.- К., 1986.— . 85. 2 Ленін В. І. і про дрібнобуржуазність // Повне твор!в.— Т. 36.— С. 289. 144 Про «ліве» хлоп'яцтво зібр. тупізму й ревізіонізму, за завоювання мас 1 створения єдиного робітничого фронту на основі творчого застосування марк- систсько-ленінської теоретичної спадщини, уроків більшовизму. 1. Ф. КОРОЛЬ (Ужгород), О. В. ХЛАНТА (Ужгород) Румунії, СРСР та Чехословаччині. Такий підхід дав їй можливість ширше розкрити характер співвідношення загального і особ- ливого в досліджуваній проблемі. Головним у книзі є розгляд історичних передумов становлення соціалістичного спо- собу життя у сфері соціально-класових від- носин, в розподілі й споживанні, духовній культурі, в галузі національних відносин. Звертає на себе увагу ретельний підхід автора до понятійно-термінологічного апа- рату. Основна увага при цьому приділена становленню в мархсистському суспільство: знавстві самого поняття «спосіб життя». У праці зазначається, що безпосередня роз- робка, зокрема радянськими вченими, проб- лематики соціалістичного способу життя розпочалася порівняно недавно. Спочатку термін «спосіб життя» здебільшого вживав- ся в публіцистиці. На сторінках суспіль- ствознавчих праць він з'явився наприкінці 60-х років і поступово утвердився як спе- ціальна наукова категорія. Посилення уваги до неї в науковій літе- ратурі пов'язується в рецензованій праці з особливостями процесів, що відбувалися на рубежі 60--70-х років у розвитку соціалі- стичного суспільства, «в результаті яких особливо відчутною стала потреба в уза- гальнюючій характеристиці сутнісних рис життя людей у такому суспільстві» (с. 13—14). В історичному плані проблеми соціалі- стичного способу життя почали грунтовно вивчатися лише останнім часом. Відзначив- ши цей факт, автор слушно підкреслює, що без історичного (в тому числі й історико- типологічного) розгляду становлення й роз- витку соціалістичного способу життя немож- ливо розкрити основні тенденції його дина- міки та конкретно-історичне багатство форм. «Презентизм при аналізі соціалістичного способу життя,— наголошує вона,— немину- че утруднює показ тих досягнень, яких до- билося соціалістичне суспільство, удоскона- люючи життєдіяльність своїх членів; такий підхід відкриває широку можливість | її спрощення» (с. 15). Високим теоретичним рівнем відзнача- ється розкриття в книзі діалектики націо- нального й інтернаціонального в соціалі- тичному способі життя. Особливо це стосується всебічного аналізу терміна «ін- тернаціоналізація», який відбиває об'єк- тивні процеси, що в ході вдосконалення національних відносин ведуть до внникнен- ня міжнаціональних явищ. Пояснюється це тим, що в радянській науковій літературі при розгляді інтернаціонального -- об'єдну- ючої засади в розвнтку країн соціалістич- ної співдружності — звичайно поряд з по- няттям «інтернаціоналізація» дедалі часті- Укр. іст. журн. 1987. М 4
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-214820
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2026-03-17T10:47:08Z
publishDate 1987
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Король, І.Ф.
Хланта, О.В.
2026-02-26T16:56:56Z
1987
Нове дослідження з історії зародження й розвитку партій нового типу / І.Ф. Король, О.В. Хланта // Український історичний журнал. — 1987. — № 4. — С. 142–144. — укр.
0130-5247
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/214820
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Критика та бібліографія
Нове дослідження з історії зародження й розвитку партій нового типу
Новое исследование по истории зарождения и развития партий нового типа
Article
published earlier
spellingShingle Нове дослідження з історії зародження й розвитку партій нового типу
Король, І.Ф.
Хланта, О.В.
Критика та бібліографія
title Нове дослідження з історії зародження й розвитку партій нового типу
title_alt Новое исследование по истории зарождения и развития партий нового типа
title_full Нове дослідження з історії зародження й розвитку партій нового типу
title_fullStr Нове дослідження з історії зародження й розвитку партій нового типу
title_full_unstemmed Нове дослідження з історії зародження й розвитку партій нового типу
title_short Нове дослідження з історії зародження й розвитку партій нового типу
title_sort нове дослідження з історії зародження й розвитку партій нового типу
topic Критика та бібліографія
topic_facet Критика та бібліографія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/214820
work_keys_str_mv AT korolʹíf novedoslídžennâzístoríízarodžennâirozvitkupartíinovogotipu
AT hlantaov novedoslídžennâzístoríízarodžennâirozvitkupartíinovogotipu
AT korolʹíf novoeissledovaniepoistoriizaroždeniâirazvitiâpartiinovogotipa
AT hlantaov novoeissledovaniepoistoriizaroždeniâirazvitiâpartiinovogotipa