75-річчя ленського розстрілу
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1987 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1987
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/214828 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | 75-річчя ленського розстрілу / О.О. Ковальчук // Український історичний журнал. — 1987. — № 4. — С. 135–138. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860301239528456192 |
|---|---|
| author | Ковальчук, О.О. |
| author_facet | Ковальчук, О.О. |
| citation_txt | 75-річчя ленського розстрілу / О.О. Ковальчук // Український історичний журнал. — 1987. — № 4. — С. 135–138. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| first_indexed | 2026-03-21T19:31:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАШ КАЛЕНДАР
75-РІЧЧЯ Кривава столипінська реакція не могла
ЛЕНСЬКОГО РОЗСТРІЛУ зупинити революційного виступу робіт-
ничих мас. Січнева 1912 р. Всеросійська
конференція РСДРП констатувала, що в широких колах демократії,
насамперед серед пролетаріату, помічається початок політичного
пожвавлення. Росія вступила у смугу революційного піднесення. | в
цьому, наголошував В. |. Ленін, нема нічого випадкового, настання його
цілком закономірне й з неминучістю обумовлене всім попереднім
розвитком країни. Приводом для переходу революційного настрою
мас у революційне піднесення став ленський розстріл, в якому вияви-
лась відсутність свободи від провокації, від загального безправ'я, від
огульної сваволі.
На початку 1912 р. на Ленських золотих приїсках, розташованих на
річці Лен! та її притоках Ольокмі й Вітіму, працювали 5514 робітників —
вихідців з 50 губерній Росії. На роботу приймали головним чином мо-
лодих, здорових людей. Із загального числа працюючих 77,7, мали від
17 до 40 років і лише 6,3% — понад 40 років (на 16% працюючих ві-
домостей немає) ?.
Умови праці на копальнях були надто тяжкі: низька заробітна пла-
та, тривалий робочий день, погане харчування тощо. Офіційні органи
країни в своїх звітах мусили це визнати. Так, наприклад, у звіті сенат-
ської комісії 1912 р. зазначалося, що золотодобувники працювали в над-
звичайно несприятливих для життя та здоров'я умовах. У шахтах було
мокро і сиро, освітлювалися вони погано, температура там у середньо-
му становила 4° тепла, повітря через відсутність пристосувань для штуч-
ної вентиляції було нечистим. «Далеко не на висоті», як відзначав
у своєму рапорті інженер Олекмінського гірничого округу, була й тех-
ніка. Добування піску та його відкатка велися вручну, доставка на по-
верхню робилася кіньми. Ні парових, ні тим більше електричних під-
йомів не було. Вагонеток також не вистачало 3. В таких умовах робочий
день офіційно тривав у літній період (з 1 квітня по 1 жовтня) — 11,5 год.,
взимку -- 11. Фактично ж він доходив до 17 годин.
Гнітюче враження справляли й побутові умови робітників. Цього не
змогли замовчати навіть члени урядової комісії, у звіті якої зазначалося,
що з 103 казарм в задовільному стані знаходилися лише 15, а решта
88 зовсім непридатні для життя *. Не кращим було становище й на ін-
ших приїсках.
Згідно з договором, робітники копалень мали користуватися без-
платною медичною допомогою. Проте, як правило, вони її не одержу-
вали. В лікарнях не вистачало ліків, медичного персоналу. 3,5 тис.
робітників лікували лише один лікар та один фельдшер. Медична до-
помога надавалася несвоєчасно. Тяжко хворі змушені були йти пішки
до лікарні, що знаходилася за десятки кілометрів від місця їх прожи-
вання. Якщо більше трьох днів робітник не виходив на роботу, йому
відмовляли у видачі продуктів харчування 5.
Останні продавалися по завищених цінах, часто були неякісними.
Грішми робітники одержували лише незначну частину заробітної плати.
На купівлю необхідних товарів їм видавали талони. Так, за 5 місяців
"Див: Ленін В. 1. Революційне піднесення // Повне зібр. творів.-- Т. 21--
С. 323—324.
2 Правда о ленских событиях.— М., 1913.— С. 16, 17.
з Ленские прииски: Сб. документов.— М., 1937.— С. 252—253, 257.
«Там же-- С. 257.
» Правда о ленских событиях.— С. 82.
Укр. іст. журн. 1987, М 4 135
Наш календар
(з листопада 1911 р. по лютий 1912 р.) робітники готівкою одержали
лише 28,65, заробітку, 43 ‚9% пішло на купівлю продуктів, 2,9% — на
талони для придбання товар в у магазинах і 24,6 залишилося в касі"
Нестерпн! умови праці й побуту, знущання, повне безправ'я робіт-
ників та членів їх сімей викликали у них велике незадоволення. Проте
правління Ленського товариства, як згадував пізніше керівник централь-
ного страйкового комітету більшовик П. Н. Баташев, вважало, що нав-
ряд чи знайдеться якийсь смільчак, який вирішить узимку висловити
протест і залишитися після цього без роботи. Адміністрація підприємств
дедалі частіше занижувала плату за виконану роботу й погіршувала
постачання робітників продовольчими товарами. Невдоволення трудя-
щих наростало. Потрібно було зовсім небагато, щоб воно вилилося
в протест усіх працюючих на приїсках 7. Причиною його виникнення стала
видача робітникам Андріївської копальні неякісного м'яса та цинічна
заява виконуючого обов'язки голови правління товариства: «З’сте це,
тоді дамо інше».
28 лютого 1912 р. робітники вирішили з наступного дня припинити
роботу. Звістка про це швидко прокотилася по всій окрузі. В середині
березня до страйку приєдналися працівники всіх приїсків Ленського
товариства. Всюди були створені страйкові комітети, які очолили бо-
ротьбу робітників. Загальне керівництво останньою здійснювало цен-
тральне бюро, до складу якого входили більшовики П. Н. Баташев
(голова), Г. В. Черепахін (перший заступник), Р. І. Зеленко (другий за-
ступник) й ін. Страйкарі вимагали встановлення 8-годинного робочого
дня, збільшення заробітної плати на 30%, скасування штрафів, позбав-
лення права адміністрації звільняти робітників без відома робітничої
комісії, поліпшення умов праці, побуту, медичного обслуговування, ввіч-
ливого ставлення до працюючих тощо.
Характерними рисами Ленського страйку, як згадував пізніше один
з його керівників І. Кудрявцев, були «міцне єднання, цілковитий поря-
док...» 8. Члени сенатської комісії також відзначали організований ха-
рактер страйкової боротьби. В своєму звіті вони, зокрема, зазначали, що
протягом чотирьох місяців страйку ніхто з робітників не пошкодив
промислового устаткування, не було з їх боку також випадків нападу
чи насильства °.
Зірвати страйк шляхом провокацій або деяких поступок підприєм-
цям не вдалося. На приїски | прибули війська, почалися арешти.
Вершиною народного гніву стали події 4 квітня, коли в мирних робіт-
ників (3 тис. чол.), які вирушили із скаргою до прокурора у зв'язку з
арештом членів страйкового комітету, почали стріляти. В результаті
270 чол. було вбито і 250 — поранено 15.
Про ці події писала 8 квітня 1912 р. легальна більшовицька газета
«Звезда». Найкращим пам'ятником робітникам, вбитим на Лені, зазна-
чала вона, буде стійка, свідома та організована робота російського
пролетаріату для завоювання таких умов, за яких криваві погроми ста-
нуть неможливими.
Страйки, мітинги й демонстрації на знак протесту проти розстрілу
робітників у далекій сибірській тайзі широкою хвилею прокотилися
по всій країні. Перші мітинги відбулися 7--8 квітня 1912 р. в Петербурзі.
З 14 по 22 квітня страйкували більш як 140 тис. робітників (60% тру-
дівників столиці), понад 400 фабрик і заводів". У Москві в страйках
протесту з 12 по 30 квітня взяли участь близько 70 тис. чол.!?
8 Там же -- С. 260.
7 Баташев П. Н. Ленская забастовка: Воспоминания председателя централь-
ного бюро стачечного комитета.— М., 1933.— С. 35.
8 Кудрявцев 1. Ленський розстріл: Спогади учасника подій.-- Х., 1932.— С. 24.
9 Там же-- С. 24—25
10 История СССР.— М, 1968.-- Т. 6.—С. 423.
п Правда.— 1912.— 26 "апр.
12 История СССР.— Т. 6.—С. 424.
136 Укр. іст. жирн. 1987, М
Наш календар
На захист своїх товаришів на Лені стали також трудящі Риги, Киє-
ва, Одеси, Харкова, Баку, Миколаєва та інших міст. Ленські постріли
стали сигналом для виступу пролетаріату всієї країни. «Немає сумніву,
що підземні сили визвольного руху запрацювали»,-- писала 15 квітня
«Звезда». Пролетарі Росії усіх національностей виступили як єдина сила.
Характерною у цьому плані була резолюція, прийнята робітниками
Дніпровського механічного заводу в Києві. У ній, зокрема, підкреслю-
валося: «Це наші груди-- груди усього робітничого класу -- простре-
лені в далекій сибірській тайзі» 13,
Одним з перших на криваві події відгукнувся пролетаріат України,
яким керували більшовики. На початку квітня Київський комітет
РСДРП розповсюдив по місту прокламацію, в якій зазначалося: «Невже
і тепер ми будемо мовчати. Невже при звістці про криваву бойню на
Ленських приїсках не закипить гнівом серце кожного з нас. Невже не
вирветься з наших грудей крик обурення та протесту!... Ні, товариші!
Соромно й злочинно мовчати. Тепер, коли не висохла ще кров убитих
товаришів, нехай.. вихором пронесеться по всій країні грізний про-
тест» |. Київський комітет закликав усіх пролетарів провести одноден-
ний страйк і тим самим висловити своє обурення політикою са-
модержавства.
Чернігівські соціал-демократи у своїй листівці вказували, що, поки
існує царський режим, робітники не гарантовані, що завтра не повто-
риться така ж бійня на будь-якому іншому заводі чи фабриці, й закли-
кали їх до об'єднаної боротьби із спільним ворогом -- капіталістич-
ним ладом 15.
В зв'язку із загостренням становища на Лені департамент поліції
розіслав таємний циркуляр, у якому наголошувалося на необхідності
посилення нагляду за робітниками та його інформування про станови-
ще в містах.
У департамент поліції один за одним надходили донесення про
мітинги, страйки, припинення роботи в зв'язку з ленськими подіями.
У Києві першими на знак протесу виступили 9 квітня 1912 р. понад
700 робітників Південноросійського машинобудівного заводу 15. В ухва-
леній на зборах резолюції вони вимагали суду над винуватцями роз-
стрілу та просили передати «братам-ленцям, що горе, яке їх спіткало, --
наше горе, що їх вороги-- наші вороги.. Прийде день, дорого нам
заплатять наші вороги за всі причинені нам лиха, а цей день уже неда-
леко» ?. Загалом у квітні в Києві у страйках-протестах взяли участь
6 тис. чол.!8
12 квітня, згідно з донесенням місцевої поліції, в Одесі припинили
роботу понад 2 тис. робітників Адміралтейства, Новоросійського маши-
нобудівного, чавуноливарного, металургійного й ряду інших заводів
міста. 13 квітня не вийшли на роботу робітники 21 одеської друкарні "3.
Під час мітингу, що відбувся 12 квітня на Катеринославському трубо-
прокатному заводі, зав'язалася сутичка між робітниками та поліцією.
В прийнятій на ньому резолюції підкреслювалося, що лише рішуча
й організована боротьба робітничого класу з існуючим політичним ре-
жимом і капіталістичною експлуатацією може покласти кінець «лен-
ським бойням». На знак трауру був оголошений одноденний страйк ?°. 16
квітня мітинг робітників Юзівського заводу Боссе на Катеринославщині
13 Звезда.— 1912.— 15 апр.
й Центр. держ. іст. арх. УРСР, ф. 442, оп. 862, спр. 7, арк. З (дал — ЦА
УРСР).
15 Там же, ф. 1439. оп. 1, спр. 1392, арк. 19.
16 Там же, ф. 317, оп. 1, спр. 5501, арк. 1, 32.
17 Звезда.— 1912.— 15 апр.
18 История Украинской ССР. В 10 т.— Киев, 1983.— Т. 5.— С. 261.
" ЦДІА УРСР, ф. 419, оп. 3, спр. 318, арк. 1—3, 5, 6, 9.
20 Письма рабочих в «Звезду» и «Правду» // Красин. архив. — 1936.— №4.— С. 35.
Укр. іст. журн. 1987. №4 137
Наш календар
також вилився у страйк. Наступного дня вони організували збір коштів
на користь поранених товаришів та сімей загиблих на Лен! ?'.
Тільки на Україні у квітні на знак солідарності з робітниками Лен-
ських золотих приїсків відбулося 140 політичних страйків, в яких взяли
участь понад 40 тис. чол. «Адже,-- як зазначалося у листівці одеських
соціал-демократів,-- усе життя російських робітників і селян є масовий
ленський розстріл, є кривава розправа, в якій гинуть мільйони людей.
Перші заводи, що зупинилися після ленської бойні, поклали незгладиму
лінію між епохою реакції й новим революційним піднесенням. Квітневі
страйки — це нова дата в історії боротьби з царським урядом. Ми йде-
мо до нової революції!» 22.
Квітневі виступи трудящих мас країни мали мирний і організований
характер. Робітники залишали роботу дружно, «ніби по сигналу». По-
ведінка страйкарів вказувала на те, що серед них «панує залізна дис-
ципліна, що дає можливість їх керівництву у кожну хвилину надати
робітничому рухові той чи інший напрямок», як неодноразово підкрес-
лювалося в таємних донесеннях поліції 23.
Підбиваючи підсумки всеросійського виступу трудящих у зв'язку
з ленськими подіями, газета «Правда» від 25 квітня 1912 р. писала: «За
минулі два тижні вся Росія розбилася на дві сторони: імущі класи й
пролетаріат. Серед перших панували розгубленість, мінливість, різного-
лосиця. Це спостерігалося в правлячій верхівці, серед підприємців, полі-
ції та в їх пресі. Й усе це проходило при повній зовнішній єдності, при
існуванні організації, грошей, газет, свободи зборів і т. д.
Інша сторона -- пролетаріат. У нього, можна сказати, майже відсут-
ня організація, він майже позбавлений права зборів, його газети не
можуть говорити на повний голос, не можуть відкрито закликати до
боротьби. | не дивлячись на все це — скільки єдності в діях, яка згода
у поглядах! Ніщо не могло порушити стрункості пролетарського полі-
тичного виступу».
Логічним продовженням квітневих виступів були першотравневі, які,
за словами однієї з листівок РСДРП, виданої у 1913 р., вписали золоту
сторінку в історію робітничого руху країни. Незважаючи на масові
арешти та переслідування, страйки прокотилися широкою хвилею по
всій країні. Якщо у 1911 р. проведення маївок мало місце лише в 11
губерніях Росії, то у 1912 р.—в 50. У той день на захист своїх прав під-
нялися близько 400 тис. чол. На Україні масовими політичними виступами
були охоплені всі найважливіші промислові центри: Київ, Харків, Одеса,
Катеринослав й ін. Всього ж на квітень — травень припадало понад 60%
страйкуючих у тому році 2.
1912 рік характеризувався значним зростанням політичних страйків.
Так, якщо в 1910 та 1911 роках вони становили близько 80), від їхі
загальної кількості, то у 1912 р.-- 76% 25.
Квітнево-травневий рух 1912 р. поклав початок новому революцій-
ному піднесенню мас Росії. Гегемоном у цій боротьбі виступив про-
летаріат, який підніс «прапор революції за весь народ, від імені всього
народу, Оля пробудження і залучення до боротьби всіх класів, кому
свобода потрібна, хто здатний добиватися її» 27. Квітнево-травневі
страйки поклали початок нової активної боротьби проти царизму й
гніту капіталу.
О. О. КОВАЛЬЧУК (Київ)
м Там же. -- С. 42.
272 ЦДІА УРСР, ф. 385, оп. 2, спр. 37, арк. 194.
23 Там же, ф. 275, оп. 1, сир. 2570, арк. 2--2 зв. ф. 442, оп. 861, спр. 259,
ч. Її, арк. 87.
23 Там же, ф. 274, оп. 1, спр. 3139, арк. 29.
25 Там же, ф. 442, оп. 864, спр. 296, арк. 159.
26 Там же, арк. 160.
21 Ленін В. І. Лозунги Всеросійської конференції РСДРП в січні 1912 р. і трав-
невий рух // Повне зібр. творів.-- Т. 21.— С. 332—333.
138 Укр. іст. журн. 1987. №14
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-214828 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T19:31:52Z |
| publishDate | 1987 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ковальчук, О.О. 2026-02-26T17:14:49Z 1987 75-річчя ленського розстрілу / О.О. Ковальчук // Український історичний журнал. — 1987. — № 4. — С. 135–138. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/214828 uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Наш календар 75-річчя ленського розстрілу 75-летие ленского расстрела Article published earlier |
| spellingShingle | 75-річчя ленського розстрілу Ковальчук, О.О. Наш календар |
| title | 75-річчя ленського розстрілу |
| title_alt | 75-летие ленского расстрела |
| title_full | 75-річчя ленського розстрілу |
| title_fullStr | 75-річчя ленського розстрілу |
| title_full_unstemmed | 75-річчя ленського розстрілу |
| title_short | 75-річчя ленського розстрілу |
| title_sort | 75-річчя ленського розстрілу |
| topic | Наш календар |
| topic_facet | Наш календар |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/214828 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹčukoo 75ríččâlensʹkogorozstrílu AT kovalʹčukoo 75letielenskogorasstrela |