Перший етап становлення радянської архівної справи в Зінов’євську (1920 – березень 1925 рр.)
Стаття присвячена проблемам становлення архівної справи на Кіровоградщині у 20-х роках ХХ століття.
Saved in:
| Published in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215211 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Перший етап становлення радянської архівної справи в Зінов’євську (1920 – березень 1925 рр.) / С.І. Шевченко, О.М. Марченко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 237-241. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860288144373448704 |
|---|---|
| author | Шевченко, С.І. Марченко, О.М. |
| author_facet | Шевченко, С.І. Марченко, О.М. |
| citation_txt | Перший етап становлення радянської архівної справи в Зінов’євську (1920 – березень 1925 рр.) / С.І. Шевченко, О.М. Марченко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 237-241. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | Стаття присвячена проблемам становлення архівної справи на Кіровоградщині у 20-х роках ХХ століття.
|
| first_indexed | 2026-03-18T08:22:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
__ Шевченко С.І., Марченко О.М. Перший етап становлення радянської архівної...
237
С.І. Шевченко, О.М. Марченко
ПЕРШИЙ ЕТАП СТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ АРХІВНОЇ
СПРАВИ В ЗІНОВ’ЄВСЬКУ (1920 – БЕРЕЗЕНЬ 1925 рр.)
Стаття присвячена проблемам становлення архівної справи на Кіровоградщині
у 20-х роках ХХ століття.
Одним із здобутків незалежності України стала можливість, фактично,
вперше об’єктивно та різнобічно дослідити й оприлюднити низку проблем на-
ціональної історії. Зникли замовчувані чи заборонені теми часів, коли головні рі-
шення в науковій сфері щодо української минувшини приймалися не в Києві, а в
Москві чи інших столицях сусідніх метрополій (Петербурзі, Відні, Варшаві, Буха-
ресті, Будапешті). У процесі ліквідації «білих» плям у знаннях суспільства моло-
дої держави про події, постаті, процеси, явища неоціненне значення мають доку-
ментальні першоджерела. На їх повноту, збереженість, упорядкованість важли-
вий чи й визначальний вплив здійснював стан архівної галузі, ставлення до неї
органів державної влади та управління. До вивчення й оприлюднення в моно-
графіях, збірниках основних етапів історії архівної справи у всеукраїнському мас-
штабі зверталися науковці у другій половині ХХ – на поч. ХХІ ст. [1]. Водночас
до особливостей розвитку галузі в різних регіонах республіки виявлено менше
уваги. Історія Державного архіву Кіровоградської області, який зберігає доку-
ментальну спадщину Центральної України, котра об’єднує частини трьох етно-
графічних районів (Наддніпрянщина, Південь, Схід), території колишніх різних
губерній та областей, висвітлена фрагментарно, переважно у довідкових видан-
нях [2] та періодиці [3]. При цьому, як правило, відлік радянської історії береться
від утворення Зінов’євського окружного архівного управління в листопаді 1925 р.
[4, 2]. Першу ж половину 1920-х рр., коли за умов політичних проблем, еконо-
мічної кризи, частих адміністративно-територіальних експериментів, входжен-
ня номінально незалежної УСРР до Радянського Союзу, приходу в управлінські
структури, архіви фахово й практично не підготовлених людей формувалася
централізована, одержавлена документальна база джерел з історії Приінгулля,
науковцями поки що не досліджено. У даній статті робиться спроба висвітлити
проблеми становлення радянської архівної справи в Зінов’євську (до 1924 р. –
Єлисаветград), а також прилеглій місцевості в початковий період діяльності
нових владних структур.
Серед перших дій радянської влади, яка в Єлисаветграді прийшла на зміну
денікінцям наприкінці січня 1920 р., стали огляд, реєстрація та розподіл доку-
ментів колишніх організацій для їх подальшого зберігання. На підставі наказу
відділу управління повітревкому від 10 лютого почала діяти комісія з ліквідації
міського та земського самоврядування [5, 49]. 5 березня під головуванням Попов
ського комісія, у роботі якої взяли участь представники військово-квартирної
частини міста й повіту, контори електроосвітлення та водопроводу, міськгоспу,
Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________
238
розглянула питання «прийому і розсортування книг колишньої Земської Управи»,
доручивши «т. Єрусалимському за участю двох спеціально запрошених осіб
скласти список книг і грошових документів та здати їх до архіву» [6, 6]
(Зауважимо, що сьогодні в Держархіві Кіровоградської області (ДАКО) є 947
справ Єлисаветградської повітової земуправи за 1879–1921-х рр. [7]). Комісія
закінчила роботу й припинила діяльність до початку травня, зокрема, сконцентру-
вавши у своєму діловодстві акти прийому-здачі й описи справ земської та міської
управ, котрі нині зберігаються у фонді першої в ДАКО.
20 квітня Рада Народних Комісарів УСРР затвердила «Тимчасове поло-
ження про архівну справу», по суті, про націоналізацію й централізацію цієї
галузі в республіці [8, 36] за зразком Радянської Росії (відповідного «ленінського»
декрету). Ним передбачалася, зокрема, передача документів діючих установ,
непотрібних для поточного діловодства, у відання архівних секцій при губнар-
освітах, а бездоглядних архівів разом з приміщеннями – у повне розпорядження
згаданих секцій. Виконання «Положення…» було покладено на Архівний відділ
Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини (очолюваний
відомим громадським діячем, істориком Дмитром Багалієм, і створений напри-
кінці того ж місяця [9, 363]. 5 липня Єлисаветградський повітвиконком наказом
№ 61 зобов’язав усі установи та посадових осіб міста, у віданні котрих перебу-
вали архіви, надавати широке сприяння комісії з огляду документів у складі
представників поліграфвідділу повітнаргоспу, робітничо-селянської інспекції,
відділу управління, юрвідділу. Наслідки перевірки мали бути безпосередньо
доведені президії виконкому [10, 37 зв.]. 10 липня комісія у своєму акті зафік-
сувала: «Був оглянутий архів, який знаходиться у приміщенні Червоноармій-
ського клубу (колишнього повітового З’їзду)… Архів знаходиться у хаотичному
стані, через несправність вікон здійснювались крадіжки архівів. Архів за своєю
сукупністю не дає можливості розбірки його і перегляду кожної справи окремо,
тому комісія знаходить можливим прийняти його без розгляду; з огляду на те, що
всі справи застаріли, передати Поліграфічному відділу для використання друку
(очевидно, із зворотного боку. – С.Ш., О.М.), а що стосовно друкованого
матеріалу, як зводів законів і роз’яснення, передати в розпорядження Юрвідділу»
[11, 1]. Зазначимо, що станом на липень 1921 р. гарнізонний червоноармійський
клуб знаходився по вул. Шевченка. Того року створюється Головне архівне
управління при Наркомосвіти УСРР, головою колегії якого став нарком внут-
рішніх справ Микола Скрипник, заступником – Дмитро Багалій [9, 367]. Почала
діяти республіканська комісія «для історії української революції і Комуністичної
партії» (Істпарт) з місцевими осередками. До її відання переходили архівні та
музейні матеріали з революційно-компартійної тематики. 1922 р. замість губерн-
ських архівних комісій створено архівні управління.
9 вересня 1924 р. президія Зінов’євського окрвиконкому доручила інспекції
відділу наросвіти розробити план заходів з архівної справи і подати його на
наступне засідання президії. На поч. 1920-х рр. провідні держави Заходу не ба-
жали встановлювати зв’язки із Радянським Союзом до компенсації націоналізо-
__ Шевченко С.І., Марченко О.М. Перший етап становлення радянської архівної...
239
ваного майна своїх підданих. У відповідь СРСР виставив більшу суму вішко-
дування збитків, завданих внаслідок перебування і бойових дій військ тих країн
на своїй території у попередні роки. Цьому передувала, фактично, авральна
діяльність оперативно створених при окрвиконкомах «комісій з вияснення
збитків, нанесених іноземними окупаціями в 1918–1920 рр.». У листі Одеського
губвиконкому з грифом «таємно, терміново» до Зінов’євського окрвиконкому від
20 жовтня 1924 р. говорилося про необхідність «звернути особливу увагу на
розшук архівів, справ, звітів, документів і листування» вказаного періоду як
«головного доказового матеріалу». Оскільки ці документи не мали значення для
поточної роботи установ, то не завжди знаходилися в належному порядку і не
мали «суворого обліку». До їх передачі місцевим органам «Державного архіву не
виключається небезпека їх приховування або знищення. Тому робота з їх розшуку
і вилучення має вестися в таємному порядку…». За три тижні необхідно було
зібрати матеріал 1918 – поч. 1920 рр., коли «окремі райони Одещини і колишньої
Миколаївської губерній зазнали окупації іноземних загонів, які брали участь
разом з білогвардійцями у громадянській війні». Зауважимо, що війська Англії та
Франції (про контрпретензії саме до них, як виявляється, і йшла мова) на
території Центральної України практично не перебували. Тож на Зінов’євщині
збирали спогади про денікінський і навіть петлюрівський періоди. На першому
засіданні 31 жовтня окркомісія просила окрвиконком зобов’язати райвиконкоми
надати всі архіви. На нараду 4 листопада був запрошений представник «Істпарту
при Агітпропі» [12, 89].
Створенню державних регіональних архівів у Центральній Україні сприяло
адміністративно-територіальне реформування, у перебігу якого замість повітів
виникали округи, ліквідовувалися губернії. 2 січня 1925 р. робоча трійка
Зінов’євського окрвиконкому ухвалила «утворити округовий архівний відділ за
штатами, розробленими Губархівом» [13, 1 зв.]. 30 березня 1925 р. президія
окрвиконкому (голова – Іванов) вже заслухала «планову доповідь про роботу
і становище Окружного Архіву» Павлюченка, ухваливши: «1. Констатувати, що
Архівне Управління організаційно оформлено і розпочало роботу з упоряд-
кування архівів на Зінов’євщині… 3. Відзначити, що установи як міст, так
і округи не достатньо уважно віднеслися до збереження архівів, завдяки чому
останні знаходяться у хаотичному стані і з боку цих установ необхідних заходів
з їх упорядкування не здійснюється. 4. … Приміщення, котре виділене для
Архівоуправління, не може повністю вмістити всі архівні справи округи.
5. Пропонувати Архівоуправлінню в короткий термін стягнути усі архівні справи
округи, як революційні, так і дореволюційні, до 1920 року включно, звернувши
особливу увагу на розшук і стягування архівів революційного часу і громадян-
ської війни та розпочати систематизацію і розробку їх, щоб до 10-ї річниці
Жовтневої революції мати матеріал про революційний рух в окрузі. 6. Запропо-
нувати всім закладам та райвиконкомам відтепер дбайливо відноситися до
збереження архівів і вживати заходи з упорядкування архівів, котрі залишаються
в установах, для чого Архівному Управлінню разом із секретаріатом Окрвикон-
Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________
240
кому розробити відповідний акт, в котрому уточнити порядок розміщення архівів.
7. Доручити інструкторам Окрвиконкому при перевірці районів звернути увагу на
становище архівів у районах і сільрадах та інструктувати останніх про порядок їх
розміщення. … 10. Запропонувати Відміськгоспу перевірити приміщення Окрар-
хіву у пожежному відношенні і якщо воно в цьому напрямку задовольняє, визна-
ти необхідним виселення із вказаного приміщення мешканців. Якщо приміщення
не задовольняє вимогам протипожежної безпеки, запропонувати Відміськ-
госпу підшукати для Окрархіву інше приміщення. 11. Просити Укрцентрархів
дозволити використати непотрібний матеріал, котрий не має ні політичного, ні
історичного значення, створити для цього експерту комісію» [14, 108–109].
Із вищеназваних документів можна зробити висновок, що, принаймні, де-
юре початок організації окружних архіву та управлінської архівної структури
відноситься до перших місяців 1925 р. Це підтверджує, зокрема, і дата початку
роботи архівара І. Ніколаєва – 31 березня 1925 р., українця, який закінчив чотири
курси реального училища, мав 25 років стажу роботи друкарем [15, 3].
Період боротьби за владу, зміна політичних режимів у 1917–1919 рр., гос-
поддарська, фінансова криза на поч. 1920-х р., інші гострі проблеми унеможли-
вили повне збереження документальної бази Центральної України за цей та
попередні часи. Вони не сприяли ефективному вирішенню питань, які стояли
перед новою державною галуззю архівів. Нігілістичне ставлення до нерадянської
(царської, української) історії, проблеми з опаленням, дефіцит паперу для
поліграфії, відсутність якісних вільних приміщень, дефіцит кваліфікованих кадрів
стали тяжким гальмом на шляху реалізації завдань збереження, обліку,
упорядкування, комплектування та використання документів у першій половині
1920-х рр. в Зінов’євську. Водночас у цей перехідний час закладалися традиції
(директивний контроль з боку влади, ідеологізація, «залишковий» принцип тощо)
саме державної архівної справи, які, певним чином, наявні й сьогодні.
Література
1. Мітюков О.Г. Радянське архівне будівництво на Україні. 1917–1973. – К.: Наук.
думка, 1975. – 271 с.; Мицак І. Архівна справа в Україні середини 1940 – середини 1960-х
років (історичний нарис). – К.: НАН України. Національна бібліотека України ім.
В. Вернадського, 2006. – 188 с.; Нариси з історії архівної справи в Україні / За заг. ред.
І.Б. Матяш та К.І. Климової. – К.: Видавн. дім «КМ Академія», 2002. – 612 с. та ін.
2. Державний архів Кіровоградської області. Анотований реєстр описів. – Т. 1. Фонди
періоду до 1917 року. – Кіровоград: Кіровоградська районна друкарня, 2005. – 292 с.;
Кіровоградський обласний державний архів: Путівник. – К.: Наук. думка, 1966. – 255 с.
3. Державному архіву області – 85! // Народне слово. – 2010. – 18 листопада;
Трибуцька О.А. Державному архіву області – 85! // Архіви України. – 2010. – № 5. – С. 91–
103; Шевченко С. Починали з будинку Остроухова // Народне слово. – 2010. – 23 грудня.
4. Державний архів Кіровоградської області – невичерпна документальна
скарбниця з історії Кіровоградщини: Буклет. – Кіровоград: Центрально-Українське
видавництво, 2002. – 6 с.
__ Шевченко С.І., Марченко О.М. Перший етап становлення радянської архівної...
241
5. Кіровоградський обласний державний архів: Путівник. – К.: Наук. думка, 1966. –
255 с.
6. Державний архів Кіровоградської області (далі – ДАКО). – Ф. Р-1077. – Оп. 1. –
Спр. 3.
7. ДАКО. – Ф. 20. – Оп. 1–2.
8. Мітюков О.Г. Радянське архівне будівництво на Україні. 1917 – 1973. – К.: Наук.
думка, 1975. – 271 с.
9. Нариси з історії архівної справи в Україні / За заг. ред. І.Б. Матяш та К.І. Климо-
вої. – К.: Видавн. дім «КМ Академія», 2002. – 612 с.
10. ДАКО. – Ф. Р-218. – Оп. 1. – Спр. 30.
11. ДАКО. – Ф. Р-1575. – Оп. 1. – Спр. 12.
12. ДАКО. – Ф. Р-250. – Оп. 3. – Спр. 10.
13. ДАКО. – Ф. Р-250. – Оп. 1. – Спр. 350.
14. ДАКО. – Ф. Р-250. – Оп. 1. – Спр. 542.
15. ДАКО. – Ф. Р-833. – Оп. 1. – Т. 2. – Спр. 3.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215211 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-3144 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-18T08:22:30Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шевченко, С.І. Марченко, О.М. 2026-03-10T13:56:21Z 2011 Перший етап становлення радянської архівної справи в Зінов’євську (1920 – березень 1925 рр.) / С.І. Шевченко, О.М. Марченко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 237-241. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215211 Стаття присвячена проблемам становлення архівної справи на Кіровоградщині у 20-х роках ХХ століття. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Перший етап становлення радянської архівної справи в Зінов’євську (1920 – березень 1925 рр.) Article published earlier |
| spellingShingle | Перший етап становлення радянської архівної справи в Зінов’євську (1920 – березень 1925 рр.) Шевченко, С.І. Марченко, О.М. |
| title | Перший етап становлення радянської архівної справи в Зінов’євську (1920 – березень 1925 рр.) |
| title_full | Перший етап становлення радянської архівної справи в Зінов’євську (1920 – березень 1925 рр.) |
| title_fullStr | Перший етап становлення радянської архівної справи в Зінов’євську (1920 – березень 1925 рр.) |
| title_full_unstemmed | Перший етап становлення радянської архівної справи в Зінов’євську (1920 – березень 1925 рр.) |
| title_short | Перший етап становлення радянської архівної справи в Зінов’євську (1920 – березень 1925 рр.) |
| title_sort | перший етап становлення радянської архівної справи в зінов’євську (1920 – березень 1925 рр.) |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215211 |
| work_keys_str_mv | AT ševčenkosí peršiietapstanovlennâradânsʹkoíarhívnoíspravivzínovêvsʹku1920berezenʹ1925rr AT marčenkoom peršiietapstanovlennâradânsʹkoíarhívnoíspravivzínovêvsʹku1920berezenʹ1925rr |