До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських монетах
У статті аналізуються монетні легенди джучидських денгів. Автор пропонує визначення напису «ал-Джедід» на монетах Улусу Джучі як означення карбування монети нового зразка або стопи, а не в якості епітету до назви міста карбування....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215215 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських монетах / К.К. Хромов // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 214-221. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860279660518047744 |
|---|---|
| author | Хромов, К.К. |
| author_facet | Хромов, К.К. |
| citation_txt | До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських монетах / К.К. Хромов // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 214-221. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | У статті аналізуються монетні легенди джучидських денгів. Автор пропонує визначення напису «ал-Джедід» на монетах Улусу Джучі як означення карбування монети нового зразка або стопи, а не в якості епітету до назви міста карбування.
|
| first_indexed | 2026-03-21T13:48:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________
214
К.К. Хромов
ДО ПРОБЛЕМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЕПІТЕТА «АЛ-ДЖЕДІД»
НА ДЖУЧИДСЬКИХ МОНЕТАХ
У статті аналізуються монетні легенди джучидських денгів. Автор пропонує
визначення напису «ал-Джедід» на монетах Улусу Джучі як означення карбування
монети нового зразка або стопи, а не в якості епітету до назви міста карбування.
Протягом кількох останніх років нумізматами, які вивчають монетну
справу Улуса Джучі, відзначений ряд нумізматичних пам’яток, що не «впису-
ються» до звичної картини, якою ми на сьогодні уявляємо організацію монетної
справи в Улусі Джучі. Крім того, з’явилася низка робіт, в яких піддається сумніву
існування міста Сарая ал-Джедід [3; 2]. При цьому справедливо вказується на те,
що за умови визнання існування міста Сарай з епітетом «ал-Джедід» як іншого
міста ніж просто місто Сарай, слід визнавати та шукати решту міст-двійників:
Крим ал-Джедід, Кафа ал-Джедід, Булгар ал-Джедід∗ і, нарешті, просто місто без
назви, але назване на монетах як «дарб ал-Джедід» (нове карбування). Крім того,
з епітетом «ал-Джедід» (новий) нам відомі і монети, карбовані в Орді, тобто
припускається існування не тільки ставки хана «Орда», а і існування паралельно
ще однієї більш «нової» ставки Орда ал-Джедід. Сумніви з приводу існування
«нових» міст висловлював ще В.Д. Смирнов, який присвятив цій проблемі такі
рядки: «Замечательно, что все эти НОВЫЕ Сараи, Булгары, и пр. доселе пока
значатся лишь на монетах, никаких же других археологических признаков
действительного существования дублетных географических пунктов ученым
исследователям не удалось в точности констатировать. Оказывается, судьба так
была безжалостна, что не пощадила ни одного из вышеисчисленных геогра-
фических дублетов для избавления ученых от напрасных трудов по отысканию
этих дублетов. Нам кажется, что это отыскание есть погоня за призраком,
созданным себе самими же учеными» [7].
Разом з тим, багато фактів, зібраних до купи, дозволяють виступити з
достатньо несподіваною і, на думку автора, перспективною версією щодо зна-
чення слова «ал-Джедід» (новий) в легенді джучидських монет, пов’язаною з
організацією монетної справи в Улусі Джучі, а також висловити припущення про
дещо інакший смисловий зміст монетних легенд із вказівкою на «монетний двір»
і значення слова «карбування» (Ljy [дарб]).
Поштовхом для обґрунтування даного припущення стали:
∗ Відносно монет із позначенням «Булгар ал-Джедід» останні дослідження Р. Реви достатньо
переконливо показують помилку у такому прочитанні. За версією дослідника, яку підтримують
багато нумізматів, слово «ал-Джедід» на реверсі болгарських монет Пулада слід читати як пере-
кручене «Хуліде Мулькугу», перенесене з лицьового боку монетного типу (За матеріалами доповіді
Р. Реви на VII Міжнародній нумізматичній конференції у Бахчисараї 8–13 вересня 2008 року).
___ Хромов К.К. До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських…
215
- уточнене трактування слів «монета» (Éœm [сікка]) і «карбування» (Ljy
[дарб]) в легендах монет;
- нові нумізматичні знахідки в різних регіонах Улуса Джучі монет
однакового типу, але з очевидними штемпельними відмінностями, що вказують
на карбування однотипних монет із вказівкою на один і той самий «монетний
двір» у різних частинах Улусу Джучі;
- відсутність використання цього епітета для позначення будь-якого нового
монетного двору у всій історії сучасної Улусу Джучі монгольської або мусуль-
манської нумізматики;
- особисте листування автора з багатьма нумізматами – дослідниками
монетної справи Улусу Джучі і сучасних йому держав.
Перед усім слід зупинитися на уточненні смислових значень слів «карбу-
вання» (Ljy [дарб]) та «монета» (Éœm [сікка]), що вживаються на монетах Улусу
Джучі. Докладні і ґрунтовні роз’яснення з цих та інших питань середньовічної
арабської та тюркської граматики були отримані від керівника відділу східних
рукописів Інституту Сходознавства Російської академії наук к.і.н. В.Н. Настіча∗.
За його висновками слова «карбування» та «монета» контекстуально∗∗ цілком
можливо вважати синонімами, які позначають, що перед нами «карбована
монета». А ось легенду, відому за багатьма монетним типами в Улусі Джучі
«карбовані в місті (області) ...» (…f¼I Ó¯ Ljy [дуриба фі балад…]) в смисловому
значенні можна вважати вказівкою на конкретне місце випуску монет. Крім того,
епітет «ал-Джедід» однаково може бути віднесений як до назви міста, так
і поняття «нова монета».
У другій половині XIII ст. з'являється цілий ряд місцевих, тюркських, назв
грошових металів і пов'язаних з ними грошових одиниць: «йармак», «алтун»,
«пул», «денг», причому на деяких мідних монетах з XIV ст. вживається словоспо-
лучення «янгі пул» (новий пул). Тюркське «Янгі» при цьому рівнозначно араб-
∗ Автор висловлює свою подяку Настічу В.Н. за допомогу, надану під час роботи над цим
матеріалом. Цитування В.Н. Настіча наведено з особистого листування автора.
∗∗ А.І. Гальперін у статті «Очерки по стилистике английского языка» [1] пише про контекстне
значення слів: «…Но многие слова в связи с особыми условиями употребления, приобретают в кон-
тексте такие значения, которые не входят в их смысловую структуру. Эти значения появляются на
данный случай, имеют преходящий характер и возможны только в условиях данного контекста.
Такие значения мы будем называть контекстуальными значениями. В отличие от основных,
производных и других предметно-логических значений слова, контекстуальное предметно-логиче-
ское значение является наиболее подвижной, неустойчивой, колеблющейся в своем содержании
категорией. Первые закреплены в словаре, как результат языковой общественной практики
коллектива, говорящего на данном языке. Они реализуются в данном контексте. Контекстуальное
значение не реализуется, а возникает в данном контексте. Проблема контекстуального значения
слова тесно связана с такими понятиями лексикологии, как многозначность слова, перенос
значения, оттенки значения слова, фразеологически связанные значения и т. п. Контекстуальное
значение появляется только в связи с наличием у слова объективного значения. Контекстуальное
значение слова возникает в связи с употреблением слова в речи, начиная от простых сочетаний слов
до развернутого контекста…».
Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________
216
ському «ал-Джедід» у значенні «новий». Про значення цих термінів В.Н. Настіч в
особистому листуванні на запитання автора висловив таку думку: «...Чи можна
поставити в ряд слова: [сікка], [дарб], [йармак], [дирхам], [динар] – як поняття,
що позначають або монету невизначеного номіналу (перші два), або монету
певного номіналу або грошової лічби (останні три)? – Ні. Перші два – просто
«монета, чекан» тощо, решта – не обов'язково конкретний номінал, але приблизно
як синоніми понять «срібло» та «золото» як для монетного металу в цілому.»
За версією автора, слово «новий» (fÍV»A [ал-Джедид]), що вживане на
монетах Улуса Джучі начебто у вигляді епітета до назви міста, має те саме
смислове значення, що і на сучасних їм європейських монетах. Коли в кінці
ХІІІ ст. замість денаріїв почалося карбування монет різних номіналів, з’явилася і
ця легенда. Вона відома, наприклад, на естерлінах (esterline) Флоренції 1313–
1322 рр. (вага 1,31 г), Намура, 1312 р. (вага 2,03 г), Камбре 1309–1324 рр. (вага
1,39 г)∗. Латинська легенда «NOVA» практично завжди вживалася в тому
розумінні, що монета або нового зразку, або карбована за новою стопою (лат.
novus, nova – новий). «NOVA» відносилася не до дати, і не до вказаного місця
карбування, а до типу монети, і, при цьому, тип монети з цим словом в легенді міг
існувати досить тривалий час – до кількох десятиліть. Один з найбільш
характерних прикладів такої легенди для більш пізнього часу виглядає наступним
чином: «MONETA NOVA ARGENTI CIVITAC RIGENSIS» – «Монета нова,
срібна, міста Риги». За версією автора, розширене смислове значення цієї
легенди: «Монета нова, карбована зі срібла в Ризі за прийнятою в місті ваговою
нормою». У такому випадку, розшифрування нашої, все ще загадкової, легенди
«Дарб ал-Джедід» стає очевидним. Це, всього-на-всього означає «монета нова»,
без імені міста (області), тобто без вказівки на будь-які вагові норми чи на
загальноприйняту, єдину для всіх, норму карбування монети.
Це значення яскраво проявилося у карбуванні великих срібних монет Росії,
починаючи від часів Петра І – «МОНЕТА НОВАЯ – ЦЕНА РУБЛЬ».
Увагу привертає також періодична заміна слова «карбування» на «монета»
на початковому етапі монетної справи в Улусі Джучі (наприклад, «сікка Булгар»,
«сікка Кирим», «сікка Сарай», «сікка Саганак»). Враховуючи те, що ці два слова в
монетних легендах очевидно є синонімами, тобто слово «карбування» за змістом
повністю відповідає слову «монета» і означає дослівно не дію, а кінцевий продукт
цього процесу. У XIV ст. вживання слова «карбування» стає домінуючим в
легендах джучидських монет.
Також знаковим є використання різних форм у вказівці на «монетний
двір»∗∗. В одному випадку це (Ó¯ Ljy [дуріба фі]), тобто «карбовано у…»,
∗ Автор висловлює вдячність О. Тростянському за грунтовні консультації по багатьом
питанням нумізматики Середньовічної Європи.
∗∗ Поняття «монетний двір» також викликає певне негативне сприйняття. Скоріше за все,
вказівка на монеті робилася більше на область (Улус), у якій відбувався випуск монети. Згадування
___ Хромов К.К. До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських…
217
в іншому – («Ljy [дарб]»), – «карбування» у значенні «монета». При цьому фор-
мула «карбовано у…» можливо використовується для вказівки на реальне місце
карбування (просто місто чи місто та область) і, зазвичай, не зустрічається на
монетах з позначенням «епітета» міста «ал-Джедід».
Таким чином, можливо вивести наступні формули значення монетних ле-
генд джучидських денгів др. пол. XIV ст. (на прикладі деяких монетних легенд):
1. Срібні монети з позначенням місця карбування як «карбування ал-
Махруса Янгі Шехр» з датами 765, 766 рр.х. і «карбування ал-Махруса Шехр ал-
Джедід» з датами 766, 767, 769, 770 рр.х. У цих випадках ми маємо справу зі
вказівкою на місто (Шехр), і «епітет» «Новий» на двох мовах – тюрській «Янгі»
та арабській «ал-Джедід» із ще одним епітетом «Богомхранимий» арабською
мовою. За запропонованою схемою легенду слід читати як «Монета (карбування)
Богомхранимого міста Нова», і на мідних недатованих монетах із вказівкою на
місце карбування «карбування Шехр ал-Джедід», слід читати як «Монета (карбу-
вання) міста Нова». Відсутність назви міста не повинно дивувати, оскільки відомі,
наприклад, два типи срібних монет з іменем Токтамиша із вказівкою на місце
карбування як «карбовано в місті (області) (f¼I Ó¯ Ljy [дуріба фі балад]) без
назви міста (області), срібні монети з позначенням «Монета Нова» тощо.
2. Легенда на реверсі денгу з ім’ям Токтамиша: «782 ÉÄm Ó¯ fÍV»A
ÔAjn»A f¼I Ljy [Дарб Сарай ал-Джедід фі санат 782]». Смисловий переклад цієї
легенди має виглядати наступним чином: «Монета (карбування) Нова, карбована
за грошово-ваговою системою, прийнятою в місті Сарай, у 782 [р.х.]».
3. Легенда на реверсі денгу з ім’ям Токтамиша:
«782 ÉÄm ÔAjn»A f¼I Ó¯ Ljy [Дуріба фі балад Сарай санат 782]». Смисловий
переклад: «Монета, карбована в області Сарай у 782 [р.х.]».
4. Легенда на деяких типах денгів і пулів «карбування Нове» (fÍV»A Ljy
[дарб ал-Джедід]) має перекладатися: «Монета (карбування) Нова», тобто «черго-
вий випуск, карбований за загальноприйнятою грошово-ваговою системою».
5. Відома за анонімними мідними монетами Криму легенда в овальному
картуші з однієї чи з обох сторін монетного кружала «Карбування» Ljy [Дарб]
перекладається як просто «монета».
Якщо слово «дарб», що, як зазначалося вище, є синонімом до слова
«монета», замінити словом «денг», що вказує на те, що це саме срібна монета∗, то
можна отримати формулу існуючу на багатьох типах руських дєнг. «Денга
області «Хорезм», а не конкретного столичного центру цієї області є зайвим тому свідченням, а
наявність в легендах кримських мідних монет Токти назви міста Солхат також може вказувати на
те, що легенди решти кримських монет «монета (карб) Криму» є вказівкою на карбування в
Кримському Улусі і на його діючу грошово-вагову систему.
∗ Виключенням з цього залишається ранній етап карбування в містах Поволжя, коли на
срібних екземплярах Булгара і Сарая нам відомі легенди «динар Булгара», «динар Сарая».
Пояснення цим фактам поки не знайдено. Можливо, такі випуски обслуговували замовлення на
монетних дворах, що надходили у золоті.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________
218
Московская», «Денга Псковская», «Денга Тверская» – це не тільки і не стільки
вказівка на місце випуску, а передусім, вказівка учасникам ринку на власника
тиражу, а також – за якою ваговою системою (проба і вказівна вага) відкарбована
дана монета. Як приклад більш пізнього використання цієї формули слід
відзначити дєнгі часів Івана IV з татарською легендою «Це дєнга Московська»
(дослівно – це срібло, карбоване за прийнятою в Москві ваговою нормою).
Найважливіший наслідок такої інтерпретації легенд монет полягає у тому,
що вказівка в легенді монет будь-якого міста не обов’язково означає місце, де ця
монета була карбована. Передусім це пов’язане з тим, що з плином часу стабільні
грошово-вагові системи міст займали відоме всім становище на ринку. Наприк-
лад, московська, новгородська, турська, кёльнська тощо. Це припущення стає
очевидним під час аналізування монетних знахідок, зроблених на достатньому
віддалені від «вказаних» на монеті «центрів карбування».
Далі наводяться найбільш характерні приклади того, що карбування монет
певного вагового стандарту будь-якого міста (улусу) у різні часи здійснювалася в
інших містах Улуса Джучі і суміжних держав.
Першим і найбільш важливим прикладом нашого твердження може
слугувати припущення, висловлене одразу кількома дослідниками мідних пулів з
квітковим орнаментом «розетка», легендою «Дарб Сарай ал-Джедід» і різними
датами. На підставі досліджень закритих комплексів з різних городищ ними
виявлені локальні типи цієї монети ,які, скоріше за все, карбовані саме у межах
цих городищ. Так, В.Б. Клоков і В.П. Лебедєв вважають, що: «…Причиной
большого несоответствия между количеством самих пулов и числом их типов
является огромный тираж пулов 50-х гг. с указанным местом выпуска «Сарай ал-
Джадид». При этом на его городище этих монет в процентном отношении
встречается вдвое меньше, чем на Водянском, и в 4,5 раза меньше, чем в Старом
Орхее. Поштемпельный анализ многовариантных «новосарайских» пулов 752 г.х.
Водянского комплекса показал, что три самых массовых в Бельджамене варианта
образовали три не связанных между собой сетки штемпельных связей. Такое не
могло бы случиться, если бы они чеканы на одном монетном дворе. Таким
образом, остается предположить, что некоторые из самых обильных типов пулов,
в частности «Цветочная розетка» 751–753 гг. х., могли выпускаться разными
монетными дворами, но с обязательным указанием места выпуска – «Сарай ал-
Джадид». Один из таких монетных дворов мог, по-видимому, находиться в
Бельджамене, где чеканился один из восьми вариантов пула 752 г. х., доля
которого здесь 50 %. Дополнительным аргументом в пользу этого утверждения
является находка на его городище трех нечеканенных и, что более важно,
впервые в джучидской нумизматике столько же неплющенных монетных
заготовок. В следующем 753 г. х. на нем была предпринята попытка выпустить
оригинальный тип пулов с именем своего города в форме «Базджин». Однако эта
инициатива, очевидно, была пресечена, а выпущенные монеты стали
перечеканиваться старыми штемпелями «розеток» 751–753 гг. х.» [5, 121].
___ Хромов К.К. До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських…
219
Н. Бокій та І. Козир посилаються у своїй публікації на думку київського
нумізмата Г.А. Козубовського: «…На думку Г.А. Козубовського, мідні монети
дуже цікаві, наслідують найпоширеніший тип мідного джучидського пула
з квітковою розеткою і легендою «Карбування Сарая – ал-Джедід». Такі
наслідування могли карбуватися в багатьох золотоординських центрах, в тому
числі і в Торговиці. Поява цих монет може пояснюватися припиненням притоку
монет регулярного карбування в другій половині 50–60-х рр. XIV ст.» [6, 73].
Наступним прикладом може слугувати усне повідомлення П.Н. Петрова
про те, що в результаті його подорожі у Китай, у місцевих нумізматичних
зібраннях були виявлені срібні фракції (2/3 основного номіналу) чагатайських
дирхемів із вказівкою на «двір» Бухара, але жодного разу він не зустрічав таких
власне в Бухарі чи її околицях.
У літописі Ібн Дукмана в перекладі В.Г. Тізенгаузена можна прочитати
повідомлення про те, що « … [еще] в 711 году султан [Эльмелик-Эззахыр]
отправил было к Токте, царю Татарскому в Северных странах, послов…Когда
они прибыли в местность, составляющую летнее пребывание Токты и
называющуюся Курна – на расстоянии 10 дней от города Сарая – то они застали
там Токту больным и, вследствие болезни его, не виделись с ним, а явились к
женам его, представили бывшие с ними [послами] подарки, и остались выжидать
выздоровления его, но он умер; хатуни снарядили обоих [в путь] и назначили им
на переезд из Крыма 30 000 дирхемов Крымских, [из которых] каждая тысяча
[составляет] 400 дирхемов [Египетских]…» [4, 150]. Виникає правомірне запи-
тання: вказані у тексті Кримські дирхеми були карбовані в місті (області) Крим
чи відкарбовані тут саме, у ставці хана, але за ваговою системою, прийнятою в
Кримському улусі і добре знайомою послам з мамлюкського Єгипту?
Також прикладом може слугувати срібний денг Узбека, «дарб Сарай ал-
Махруса», 722 р. х., знайдений у Криму. Звичайний тип, добре відомий по
нумізматичній літературі, відрізняється від відомих штемпельних різновидів
своїм оформленням, почерком різчика і також може бути віднесений до продукції
місцевого монетного двору (для порівняння – рис. 1 і 2).
В процесі підготовки даної публікації автору стало відомо ще про одну
знахідку з району м. Білгород-Дністровський (Одеська обл., Україна). Це над-
карбування на срібному наслідуванні монети хана Саїд Ахмада, карбованого в Орду
Базарі з великим надкарбуванням «fÍV»A [ал-Джедід]» (рис. 3). Якщо поста-
вити значення цього слова у запропоновану автором схему, то смисловий
переклад виявляється той самий, що й на монеті «Дарб ал-Джедід», пропущено
тільки слово «карб». Надкарбування «Новий» підтверджує відповідність старої
монети новій, прийнятій в регіоні грошово-ваговій системі і дозволяє обіг старої
монети, що у більшості випадків повністю відповідає самій сутності існування і
призначення надкарбувань – підтверджувати обіг старої монети.
Коротко сформульовані висновки даного дослідження виглядають
наступним чином:
Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________
220
1. Зміст і значення легенд на монетах – як виконуючих свої функції «товара
товарів» мали бути раціональними і зрозумілими усьому населенню країни, де
вони були емітовані. Навряд чи комусь в Улусі Джучі була цікавою інформація
про те, що дана монета просто випущена не у Сараї, а, наприклад, в Гюлістані. Не
це було найважливішим. Головними були відомості про те, яка купівельна
спроможність тієї чи іншої монети. Ці відомості містилися, передусім, у
наявності інформації про цей карбований кружок срібла або міді, тобто, якої вони
якості (проби) і скільки у них срібла (для срібних монет), або за яким курсом їх
можна обміняти на срібло (для мідних монет). І назва міста на монеті вказує де
і за ваговим стандартом якого міста, затвердженим верховною владою (ханом),
карбовано це срібло (золото, мідь).
2. Слова «карбування» (Ljy [дарб]) і «монета» (Éœm [сікка]) в монетних
легендах є синонімами. Таким чином, слово «карбування» за значенням повністю
відповідає слову «монета», тобто у смисловому значенні означає не дію
(карбування), а кінцевий продукт цієї дії – (монета).
3. Слово «новий» (fÍV»A [ал-Джедід]), яке присутнє в легендах монет Улусу
Джучі начебто у вигляді епітета до назви міста, має те саме смислове значення,
що і слово «NOVA» на сучасних їм європейських монетах. Це слово не має
ніякого відношення до назви міста (області) і вживалося в тому значенні, що
монета або нового зразка, або карбована за новою стопою.
З приходом до влади хана Джанібека у 1340 р. і протягом року не було
ніякого практично моментального перенесення столиці і монетного двору з міста
Сарай до Сарая ал-Джедід. На думку автора, було проведено грошову реформу
загальнодержавного масштабу, що встановила єдину грошово-вагову систему і
заборонила карбування срібної монети в інших улусних центрах за місцевим
стандартом (за виключенням Хорезму), залишивши при цьому в Кримському
Улусі місцеве карбування мідної розмінної монети.
Всі наступні після цієї реформи зміни в монетній справі областей Улуса
Джучі заслуговують на окреме дослідження.
Рис. 1.
___ Хромов К.К. До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських…
221
Рис. 2.
Рис. 3.
Література
1. Гальперин А.И. «Очерки по стилистике английского языка» – Електрон. текст.
дані. – Режим доступу: http://www.classes.ru/grammar/30.Ocherki_po_stilistike_angliyskogo_
yazyka/html/unnamed_18.html)
2. Гончаров Е.Ю. «Старый и Новый Сарай – столица Золотой Орды (новый взгляд на
известные источники)» – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://lowvolga.chat.ru/
saroldnew.htm
3. Евстратов И.В. О золотоордынских городах, находившихся на местах
Селитренного и Царевского городищ (опыт использования монетного материала для
локализации средневековых городов Поволжья) // Эпоха бронза и ранний железный век в
истории древних племен южнорусских степей – Саратов, 1997.
4. Золотая Орда в источниках. Том первый. Арабские и персидские сочинения.
Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды, в переводах В.Г. Тизен-
гаузена. – М., 2003
5. Клоков В.Б., Лебедев В.П. «Монетное обращение золотоордынского города
Бельджамен» // Древности Поволжья и других регионов, нумизматический сборник. –
Нижний Новгород, 2000. – Т. III.
6. Бокій Н., Козир І. Комплекс золотоординського часу біля с. Торговиця на Кірово-
градщині (попередня публікація) // Синьоводська проблема у новітніх дослідженнях / наук. ред.
Ф.М. Шабульдо. упор. О.Д. Брайченко. – К., 2005.
7. Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты. Т. 1. Крыское
ханство под верховенством Оттаманской Порты до начала ХVIII века. [Изд. 2-е]. – М., 2005.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215215 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-3144 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T13:48:53Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Хромов, К.К. 2026-03-10T13:56:36Z 2011 До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських монетах / К.К. Хромов // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 214-221. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215215 У статті аналізуються монетні легенди джучидських денгів. Автор пропонує визначення напису «ал-Джедід» на монетах Улусу Джучі як означення карбування монети нового зразка або стопи, а не в якості епітету до назви міста карбування. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських монетах Article published earlier |
| spellingShingle | До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських монетах Хромов, К.К. |
| title | До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських монетах |
| title_full | До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських монетах |
| title_fullStr | До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських монетах |
| title_full_unstemmed | До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських монетах |
| title_short | До проблеми інтерпретації епітета «ал-Джедід» на джучидських монетах |
| title_sort | до проблеми інтерпретації епітета «ал-джедід» на джучидських монетах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215215 |
| work_keys_str_mv | AT hromovkk doproblemiínterpretacííepítetaaldžedídnadžučidsʹkihmonetah |