До питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі Едеського графства)

Стаття присвячена проблемі нумізматики хрестових походів, зокрема перших грошових емісій у Едеському графстві. Визначено основні економічні, зовнішньо- і внутрішньополітичні чинники, під впливом яких було започатковане монетне карбування Болдуіном Булонським (Болдуіном І)....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики
Дата:	2011
Автор:	Орлик, В.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2011
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215224
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	До питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі Едеського графства) / В.М. Орлик // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 157-162. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860283379429146624
author	Орлик, В.М.
author_facet	Орлик, В.М.
citation_txt	До питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі Едеського графства) / В.М. Орлик // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 157-162. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики
description	Стаття присвячена проблемі нумізматики хрестових походів, зокрема перших грошових емісій у Едеському графстві. Визначено основні економічні, зовнішньо- і внутрішньополітичні чинники, під впливом яких було започатковане монетне карбування Болдуіном Булонським (Болдуіном І).
first_indexed	2026-03-21T14:48:00Z
format	Article
fulltext	_______________ Орлик В.М. До питання започаткування монетного карбування 157 В.М. Орлик ДО ПИТАННЯ ЗАПОЧАТКУВАННЯ МОНЕТНОГО КАРБУВАННЯ В ДЕРЖАВАХ ХРЕСТОНОСЦІВ (НА ПРИКЛАДІ ЕДЕСЬКОГО ГРАФСТВА) Стаття присвячена проблемі нумізматики хрестових походів, зокрема перших грошових емісій у Едеському графстві. Визначено основні економічні, зовнішньо- і внутрішньополітичні чинники, під впливом яких було започатковане монетне карбування Болдуіном Булонським (Болдуіном І). «Крестовые походы представляют собой одну из самых ярких страниц средневековой истории. Это, пожалуй, единственная в своем роде авантюра, не похожая ни на миграцию, ни на колонизацию, в которой учавствовали добровольцы со всех уголков Европы, оторванные от ресурсов и лишенные всякой центральной организации» [1, 5] Кінець ХІ ст. увійшов до світової історії як початок хрестових походів, які дійсно стали однією із наймасштабніших і найвинятковіших сторінок середньо- віччя. Їхня винятковість пов’язана як із часовими рамками, обсягом людських і матеріальних ресурсів, географічними масштабами, так і з участю в них видатних особистостей того часу. Тому й не дивно, що проблеми історії такого унікального явища, як хрестові походи, не залишилися поза увагою істориків, письменників, митців та величезної маси людей, які захоплюються історією. Не стала винятком і нумізматика держав хрестоносців [2–6], проте питання перших грошових емісій усе ж недостатньо висвітлені дослідниками. Зупинимось лише на деяких ключових моментах цієї складної проблеми. Як відомо, в Першому хрестовому поході не брали безпосередньої участі європейські монархи. Рицарське військо, яке виступило в Перший хрестовий по- хід у 1096 р., очолили представники могутніх дворянських родів з різних регіонів середньовічної Європи. Так, зокрема, рицарів Провансу повів за собою граф Рай- мунд Тулузький, а лідерами хрестоносців з Північної Франції були граф Роберт Фландрський, герцог Роберт Нормандський (старший син Вільгельма Завойов- ника та брат Вільгельма Рудого, короля Англії), граф Стефан Блуаський та граф Гуго Вермандуа (син Анни Київської, доньки Ярослава Мудрого і молодший брат Пилипа I, короля Франції); князі Боємунд Таренський та його племінник Танкред Таренський були на чолі війська сицилійських норман; щодо німецьких хресто- носців, то воєначальниками лотарингців стали герцог Нижньої Лотарингії Гот- фрід Бульонський зі своїми братами Євстахієм (Есташем) та Болдуіном. Відсут- ність серед лідерів Першого хрестового походу європейських монархів та відпо- Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________ 158 відно їхніх похідних монетних дворів унеможливлювала випуски традиційних європейських монет для потреб населення завойованих хрестоносцями територій і спровокувала власні випуски монет правителями створених на Близькому Сході держав хрестоносців. В історіографії існує думка про те, що у Візантії хрестоносці вперше зіштовхнулися із мідними монетами, адже в Європі монетний обіг ґрунтувався на біметалізмі – срібних та золотих монетах. Дійсно, для учасників першого хресто- вого походу, основу котрих склали вихідці із Франції, використання у грошовому обігу міді було незвичним. Проте значну частину хрестоносців склали сицилій- ські нормани, і використання як платіжного засобу мідних монет було для них звичним явищем, адже власне у Сицилії традиційно в основі грошового обігу лежали два метали: мідь та золото∗. Сицилійські мідні монети карбувалися за зразком візантійських. Такі мідні емісії підтримувалися протягом декількох сто- літь візантійськими адміністраторами, арабськими та норманським завойовни- ками острова. Головною функцією сицилійських мідних монет, як справедливо наголошує професор П. Спаффорд, були розрахунки за дріб’язковими платежами, які були звичайним явищем міського життя [1, 10]. Ці монетарні традиції були збережені норманами після їхнього завоювання Південної Італії та Сицилії у другій половині в ХІ ст. [8] Так, зокрема, відомі південноіталійські випуски мідних фоларо Роберта Гіскарда (1059–1085 рр.) вагою 2,8–3,2 г., його наступник Роджер Борсо карбував подвійний фоларо вагою 6,7 г. [9, 174], дрібні мідні монети (kharruba) першого представника норманської династії Отвілів у Сицилії графа Рожера (1072–1101 рр.) вагою близько 0.3–0.4 г. та діаметром 10–11 мм. (рис.1–2)∗∗. Рис. 1. Рис. 2. Серед корпусу мідних монет, карбованих за даного правителя Сицилії, якісно виділяється три фоларо емісії 1098–1101 рр. (рис.3) [10] вагою 16–18 г. та діаметром 27–30 мм. [11] На одному боці монети зображено сидячого на коні графа зі штандартом, а на іншому – сидячу Богородицю, котра тримає Ісуса. ∗ Срібні монети в норманській Сицилії розпочали карбувати в ХІІ ст. ∗∗ Зображення монет із аукціонів на сайті ebay.com _______________ Орлик В.М. До питання започаткування монетного карбування 159 Рис 3. Окрім Візантійських мідних монет учасники першого хрестового походу зіткнулися і з мідними грошима Кілікійської Вірменії, які поряд із сріблом лежали в основі її біметалевої грошової системи [12, 48–53]. Щоправда, необхідно зазначити, що мідні монети Кілікійської Вірменії були наслідуванням візантійських мідних монет [12, 52 ], особливо яскраво це наслідування демонструють візантійська (рис.4) та вірменська монети (рис.5) [12, Pl.1]. Рис. 4. Рис. 5. Серед корпусу монет, які ідентифікуються в історичній науці з першими державами хрестоносців, особливо виділяються емісії Едеського графства та Антіохійського князівства – феодальних володінь, утворених ще до взяття Ієруса- лиму. Вони, поряд із графством Тріполі, були лише номінально підпорядковані ієрусалимському королю, а їхні володарі, як цілком слушно вказує відомий французький історик Жан Рішар, «були скоріш «вірними», ніж «васалами» коро- ля» [13, 103]. Проте лідери цих двох, майже незалежних, держав хрестоносців тривалий час суперничали за вплив у регіоні, мали місце навіть збройні конфлікти. Витоки цього протистояння були покладені лотарингським графом Болдуіном Булонським у Кілікії 1097 р., коли він, спираючись на значну чисельну перевагу, змусив невеликий загін норманських хрестоносців на чолі з Танкредом Тарентським віддати йому відвойоване останнім у турків місто Тарс. Після створення Едеського графства та Антіохійського князівства перед очільником першого – Болдуіном Булонським (1098–1100 рр.) та другого – Боемундом Таренським і, відповідно, їхніми наступниками постала проблема забезпечення грошовою масою дрібних угод, у тому числі й купівлі-продажу, Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________ 160 особливо актуальним це було для адміністративних центрів цих державних утворень – міст Едеси та Антіохії, з їхнім багатотисячним населенням. До приходу хрестоносців ці функції виконували мідні монети Візантійської імперії та Кілікійської Вірменії, тим більше, що ці регіони ще в 80-х роках ХІ ст., фактично, перебували у складі Візантійської імперії. Специфічний релігійний та етнічний склад населення у перших двох державних утвореннях хрестоносців на Близькому Сході, основу котрого в Едесі складали християни-міафізити (вірмени й сирійці) та незначна кількість православних греків і мусульман, а в Антіохії – православні греки та міафізити вірмени, лише за межами міста мешкала незначна частина мусульман, обумовлював популярність у них візантійських грошей із християнською символікою. Нетривале турецьке панування в Антіохії (1084– 1098 рр.), та уникнення турецької окупації Едесою після відходу її від Візантійської імперії не змінили цієї ситуації, хіба що в обігу додалися монети Кілікійської Вірменії. Із останньою новоутворені наприкінці 90-х років ХІ ст. держави хрестоносців – Антіохійське князівство та Едеське графство, мали спільні кордони, а останнє навіть династійні зв’язки внаслідок одруження 1100 р. Болдуіна Бульонського з Арді (онуці засновника династії Рубенідів – Рубена І). Тому очільники Едеського графства та Антіохійського князівства, знаючи про потребу місцевого населення в грошовому дріб’язку, продовжили традицію карбування мідних монет. Проблема випуску монет в Едеському графстві є до- сить складною та багатогранною, особлива складність її дослідження полягає як в обмеженій кількості писемних джерел з історії Едеського графства, так і в не- великій кількості монет, що доступні для дослідників цього державного утво- рення хрестоносців, які на сьогодні є нумізматичною рідкістю. Піонер вивчення нумізматики держав хрестоностів, французький учений Густав Шлюмбержер, ще у другій половині ХІХ ст. указував, що карбування монет у візантійській традиції першими графами Едеси легітимізувало їхню владу в очах підданих вірмен та греків, відображало наступність володарів, окрім того початково для карбування монет використовувалися старі монети, перекарбу- вання яких сприяло вилученню з грошового обігу монет попередніх правителів [2, 17]. Для правителів Едеси, як і інших, подібних до них монетних сеньйорів, важливим було забезпечення активного й вигідного використання їхніх монет у власних та суміжних володіннях, тому, як цілком слушно указує відомий росій- ський учений Всеволод Потін, для наслідування зазвичай слугувала повноцінна монета, як завоювала міцні економічні позиції, зарекомендувала себе і яку охоче приймало населення [14, 132]. Щоправда, мідні монети важко назвати повноцін- ними монетами, але все ж вони були звичними для населення, а нові правителі зберігали метал, з якого вони раніш карбувалися, їхній розмір та вагу. Проте перші випуски монет Едеського графства переважно лише металом нагадували візантійські, а стиль скоріш був подібним до монет південноіталійських та сицилійських норманів, зокрема зображеннями воїнів. Ми цілком підтримуємо тезу відомого українського вченого Володимира Зварича про те, що мідні монети графів Едеси до 1110 р. [9, 175] називалися фоларо, це обумовлювалося як полі- _______________ Орлик В.М. До питання започаткування монетного карбування 161 тичними мотивами, зокрема підкреслювалася незалежність Едеського графства від Візантійської імперії, що підтверджувалося й назвою південноіталійських та сицилійських монет, які вони наслідували. У той же час мідні монети Едеси, карбовані після 1110 р., були виконані здебільшого у візантійському стилі, часом навіть більш витончено, ніж у візантійських оригіналів, для них більш право- мірною буде назва фоліси. Проведений автором аналіз монет графства Едеси (для аналітичної роботи були використані матеріали інтернет-аукціонів: www.ebay.com, www.vcoins.com, сайту, присвяченому східним монетам: http://www.zeno.ru, а також монети із приватних колекцій), свідчить, що початково для цих мідних монет були характерними грубість їхнього карбування та значна вага, часом навіть більша, ніж про це вказується у спеціальних дослідженнях. Так, наприклад, у розділі, присвяченому монетам держав хрестоносців, з фундаментальної шести- томної історії хрестоносців, указується, що монети Едеського графства мали вагу 6,5–8,5 г. [3, 363], проте виставлене на сайті http://www.zeno.ru, фоларо Болдуіна Булонського (Болдуіна І (1098–1100 рр.)) має вагу 9,5 г. та діаметр 27 мм. [15]. Зустрічаються також і дещо пізніші, проте масивні мідні фоларо Річарда де Прінчіпато (Салернського), регента Едеси (1104–1108 рр.) вагою 8,74 г. та діа- метром 25–28 мм. [16]. Після 1110 р. вага монет становить близько 4,5 г. [3, 364], а з часом їхня вага та розмір зменшуються до 1,89 г. вагою та 19 мм. в діаметрі [17–18]. Таким чином, можемо стверджувати, що карбування монет у Едеському графстві, започатковане Болдуіном Булонським (Болдуіном І) обумовлювалося кількома вагомими економічними та зовнішньо- і внутрішньополітичними чинни- ками: по-перше, потребою, переважно міського населення, в дрібних грошах для оплати послуг та незначних покупок; по-друге, заміною монетної маси Візантій- ської імперії, незалежність від якої підкреслювалася існуванням власних монет, особливо наслідуванням норманського південноіталійського та Сицилійського (завойовницького) монетного карбування правителями Едеси до 1110 р.; по-третє, статус монетного сеньйора підкреслював особливе положення правителя граф- ства у складній феодальній ієрархії Латинського Сходу. Література 1. Перну Р. Крестоносцы / Пер. с франц. Карачинского А.Ю. и Малинина Ю.П. – М.: Вече; СПб.: Евразия, 2006. – 320 с. 2. Schlumberger G. Numismatique de l'Orient Latin. – Paris, 1878. – 504 s. 3. Porteous J. Crusader Coinage with Greek or Latin Inscriptions // A histori of the crusader. – Vol. VI. – Wisconsin-London: The University of Wisconsin Press, 1989. – P. 354–420. 4. Malloy A., Preston I., Seltman A., Bates M., Gordus A., Metcalf D., Pesant R. Coins of the Crusader States, 1098–1291: including the Kingdom of Jerusalem and its vassal states of Syria and Palestine, the Lusignan Kingdom of Cyprus (1192–1489), and the Latin Empire of Constantinople and its vassal states of Greece and the Archipelago – New York: Attic Books Ltd, 1994. – 521 p. Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________ 162 5. Metcalf D.M. Coinage of the Crusades and the Latin East in the Ashmolean. – London: Museum, Oxford, 1995. – 366 p. 6. Boas A.J. Archaeology. The Material Culture of the Latin East. – London and New York: Taylor & Francis e-Library, 2005. – 262 p. 7. Spufford P. Money and its use in medieval Europe. – Cambridge–London–New York– New Rochelle–Melbourne–Sydney: Cambridge University Press, 1988. – 467 p. 8. The Normans in Sicily and Southern Italy // http://www.fitzmuseum.cam.ac.uk/gallery/ normans/chapters/Normans_3_2.htm 9. Зварич В.В. Нумизматический словарь. – Львов: Вища школа, 1980. – 338 с. 10. http://www.fitzmuseum.cam.ac.uk/gallery/normans/images/gallery/Images4fullsize/ 24(1).jpg; http://www.fitzmuseum.cam.ac.uk/gallery/normans/images/gallery/Images4fullsize/24(2).jpg 11. The Normans. Three Centuries of Achievement, ad 911–1204 // Reprinted from Minerva, Sept/Oct 2004: minerva@minervamagazine.com; www.minervamagazine.com 12. Monographie des monnaies armenienens par M. Brosset//Bulletin scientifiqve puble par L’academie imperiale des sciences de Saint-Petersbourg et redige par secretaire perpetuel. – Saint-Petersbourg – Leipzig, 1838. – T. VI. – №3–4. – S. 33–66. 13. Ришар Ж. Латино-Иерусалимское королевство. – СПб.: Евразия, 2002. – 448 с. 14. Потин В.М. Введение в нумизматику // Труды Государственного Эрмитажа. – Ленинград: Искусство, 1986. – Т. 26. – Ч. 6. – С. 69–161. 15. http://www.zeno.ru/showphoto.php?photo=68481 16. http://www.zeno.ru/showphoto.php?photo=93444 17. http://www.zeno.ru/showphoto.php?photo=19107 18. http://www.zeno.ru/showphoto.php?photo=19106
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215224
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2307-3144
language	Ukrainian
last_indexed	2026-03-21T14:48:00Z
publishDate	2011
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Орлик, В.М. 2026-03-10T13:57:19Z 2011 До питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі Едеського графства) / В.М. Орлик // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 157-162. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215224 Стаття присвячена проблемі нумізматики хрестових походів, зокрема перших грошових емісій у Едеському графстві. Визначено основні економічні, зовнішньо- і внутрішньополітичні чинники, під впливом яких було започатковане монетне карбування Болдуіном Булонським (Болдуіном І). uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики До питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі Едеського графства) Article published earlier
spellingShingle	До питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі Едеського графства) Орлик, В.М.
title	До питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі Едеського графства)
title_full	До питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі Едеського графства)
title_fullStr	До питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі Едеського графства)
title_full_unstemmed	До питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі Едеського графства)
title_short	До питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі Едеського графства)
title_sort	до питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі едеського графства)
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215224
work_keys_str_mv	AT orlikvm dopitannâzapočatkuvannâmonetnogokarbuvannâvderžavahhrestonoscívnaprikladíedesʹkogografstva

До питання започаткування монетного карбування в державах хрестоносців (на прикладі Едеського графства)

Репозитарії

Схожі ресурси