Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва України
У статті розглядається діяльність Г.М. Носова, педагога і науковця у контексті розвитку процесу автоматизації сільськогосподарського виробництва в Україні у другій половині ХХ ст....
Saved in:
| Published in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215232 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва України / О.О. Головата // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 52-57. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860301788466380800 |
|---|---|
| author | Головата, О.О. |
| author_facet | Головата, О.О. |
| citation_txt | Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва України / О.О. Головата // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 52-57. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | У статті розглядається діяльність Г.М. Носова, педагога і науковця у контексті розвитку процесу автоматизації сільськогосподарського виробництва в Україні у другій половині ХХ ст.
|
| first_indexed | 2026-03-21T19:40:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________
52
О.О. Головата
КОРИФЕЙ АВТОМАТИЗАЦІЇ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНИ
У статті розглядається діяльність Г.М. Носова, педагога і науковця у контексті
розвитку процесу автоматизації сільськогосподарського виробництва в Україні у другій
половині ХХ ст.
На сучасному етапі розвитку України історики науки і техніки пере-
осмислюють науково-теоретичне надбання українського народу. На новій мето-
дологічній основі, вільній від будь-яких ідеологічних догматів, аналізують
життєвий шлях, теоретичні та практичні здобутки визначних українців, що стояли
біля джерел науки, у тому числі й сільськогосподарської. Процес національно-
культурного та державного відродження країни потребує дбайливого ставлення
до пошуку та об’єктивної оцінки духовних скарбів нашого народу з тим, щоб
повернути їх широкому загалу. Важливе завдання для істориків – переосмислення
ролі тієї чи іншої особистості в історії та вивчення її наукової спадщини. Це
стосується, перш за все, внеску української нації у наукове забезпечення авто-
матизації сільськогосподарського виробництва – провідної галузі української
промисловості. Таку роботу вже здійснено стосовно П.М. Василенка, С.М. Богда-
нова, О.А. Янати та багатьох інших. Осмислення та об’єктивна оцінка внеску
кожного вченого у розвиток світової науки у економічне піднесення промисло-
вості тієї чи іншої країни є запорукою подальшого успішного розвитку суспіль-
ства, яке добре знає, шанує і творчо опановує досягнення своїх попередників.
Дослідження життєвого шляху Григорія Романовича Носова додає багато
нових сторінок до історії Кіровоградського національного технічного універси-
тету – Координаційної Ради Придніпровського наукового центру АН України
[1, 35]. Персоналізація української історії науки уможливлює визначення етапів
розвитку наукових напрямків, надає історії української науки та освіти портретної
конкретики. Все це разом визначає актуальність поставленої проблеми.
Аналіз діяльності проблемної науково-дослідної лабораторії з автоматизації
технологічних процесів сільськогосподарського виробництва в контексті загально-
національного розвитку дослідної справи в Україні допоможе адекватно показати
перебіг історичних подій, оскільки за певними явищами та ситуаціями завжди
стоять конкретні особистості. У зв’язку з цим значної уваги заслуговують науковці
ХХ століття, чільне місце серед яких, перш за все, і належить професорові Кірово-
градського інституту сільськогосподарського машинобудування Г.Р. Носову [2, 42].
На сучасному етапі розвитку історії науки і техніки існує значний інтерес
до проблеми дослідження життєвого та творчого шляху багатьох вітчизняних
науковців ХХ ст., що й привертає особливу увагу дослідників та стимулює їхні
зусилля щодо повернення до наукової скарбниці України багатої творчої спад-
щини вчених минулих поколінь. Об’єктивне дослідження історії науки і техніки
неможливе без вивчення життя та діяльності найбільш видатних учених.
____ Головата О.О. Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва
53
Об'єктивне відтворення становлення та розвитку вітчизняної науки з авто-
матизації технологічних процесів сільськогосподарського виробництва було б не-
повним без визначення внеску в її розвиток професора – Григорія Романовича
Носова (1932–1997), академіка Міжнародної інженерної академії, академіка Інже-
нерної академії України, доктора технічних наук, професора [3, 35]. У галузі
розвитку електрифікації та автоматизації сільськогосподарського виробництва
України він мав досягнення світового рівня, які прославили вітчизняну науку
далеко за межами країни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання
даної проблеми, свідчить про те, що ще існують малодосліджені джерела, які
стосуються розвитку автоматизації сільськогосподарського виробництва України
в ХХ ст. та діяльності професора Г.Р. Носова.
Народився Григорій Романович 12 липня 1932 року в селі Селечня Сузем-
ського району Брянської області в сім’ї колгоспників [16, 7]. У 1955 році Г. Носов
вступає до Дніпропетровського гірничого інституту ім. Артема на спеціальність
«гірничий інженер-електромеханіки», після закінчення якого у 1960 році розпо-
чинає в цьому інституті трудову діяльність як один із найперспективніших
студентів [16, 7]. Працював спочатку інженером науково-дослідного сектора,
молодшим науковим співробітником, а з 1962 року – асистентом щойно створеної
кафедри автоматики. В цьому ж році він вступає до аспірантури кафедри
автоматики, до професора Іванова Анатолія Олександровича. Деякий час молодий
науковець набуває виробничого досвіду, працюючи на шахті Д-1 тресту Гідро-
вугілля у селищі Ново-Донецьку [11]. Стрімко розвивається і його партійна
кар’єра. У 1963 році він обраний членом партбюро факультету, через рік – членом
парткому інституту, а з 1965 року – членом райкому комсомолу [2, 42].
У 1964 році Г. Носов стає начальником науково-дослідного сектора Дніпро-
петровського гірничого інституту, паралельно завершує кандидатську дисерта-
цію, яку успішно захищає у березні 1965 року на тему: «Радиоволновой метод
контроля толщины угольной пачки в очистных забоях угольных шахт». У тому ж
році рішенням ВАК при РНК СРСР Г.Р. Носову було присвоєно науковий ступінь
кандидата технічних наук, а 1966 року його затверджено доцентом по кафедрі
автоматизації виробничих процесів, де молодий кандидат наук організував лабо-
раторію технічних засобів автоматики [6]. У 1967 р. Г.Р. Носов обирається голо-
вою Ради молоді м. Дніпропетровська, отримує срібну медаль ВДНГ за винахід – авто-
генераторний датчик для автоматизації гірничо-видобувної промисловості [16, 7].
Новий етап у житті Г.Р. Носова розпочався у липні 1969 року, коли наказом
Міністра вищої та середньої спеціальної освіти УРСР його було призначено
ректором Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування.
Багато сил, уміння, наполегливості Григорій Романович віддав будівництву
навчально-лабораторного комплексу, в якому і зараз знаходиться наш універси-
тет. Під керівництвом ректорату і штабістів новобудови В.Ф. Петрова, В.А. Кри-
жанівського, Ф.Й. Златопольського, С.С. Жосана, М.В. Остапчука, І.А. Федотова,
Ф.М. Шабали, О.Г. Ляха, В.Я. Пихтіна та інших командирів і членів студентських
Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________
54
загонів малярів, бетонників і штукатурів були своєчасно введені в дію навчально-
лабораторні корпуси і гуртожитки, побудоване на околиці міста сучасне
студентське містечко нинішнього КНТУ [4].
Г.Р. Носов як ректор зумів організувати колектив, у якому практично всі
без винятку брали активну участь по складанню планів перспективного розвитку
інституту. Вже тоді чітко була розроблена структурна схема управління інсти-
тутом, створені Ради з методичної, ідейно-виховної роботи, широкого застосуван-
ня набули електронні засоби навчання з використанням обчислювального центру.
У 1972 році він захищає докторську дисертацію на тему: «Теоретические
и экспериментальные исследования, инженерные методы расчета и разработка
высокочастотной аппаратуры для автоматизации производственных процессов
в горнодобывающей промышленности» у рідному ДГІ [16, 10]. У 1973 році йому
присвоєно вчене звання професора кафедри автоматизації виробничих процесів.
За період своєї роботи на посаді ректора (1969–1979 рр.) Г.Р. Носов багато
зробив для організації і вдосконалення навчального процесу, відкриттю нових
спеціальностей та кафедр, оснащення інституту електронним обладнанням,
навчальними посібниками та лабораторним оснащенням, придбання сільсько-
господарської техніки для навчальних цілей, створенню висококваліфікованого
педагогічного складу. Лише у 1978 році на це було витрачено 5,3 млн. карбо-
ванців. Інтенсивно у цей період велися і наукові дослідження. Обсяг договірних
робіт по впровадженню наукових розробок у виробництво перевищував мільйон
карбованців (у цінах того часу) [5].
За ці десять років кількість студентів КІСМу зросла з 1402 до 2686.
Кількість наукових тем збільшилась з 24 об’ємом 130 тис. крб. до 95 об’ємом
870,85 тис. крб., а річний економічний ефект від їх впровадження зріс з
445,8 тис. крб. до 1167 тис. крб. Зросла якість професорсько-викладацького
складу: якщо в 1969 році з 222 викладачів було 61 доцентів та кандидатів наук, а
докторів наук та професорів взагалі не було, то у 1979 році з 321 викладача було
119 доцентів, кандидатів наук та 2 доктори наук, професори. Якщо у 1969 році
обчислювальної техніки в інституті не було, то у 1979 році в інституті працював
обчислювальний центр з ЕОМ типу БЕСМ-4 та ЕС-1020 [16, 27].
Як ректор і науковець, Г.Р. Носов брав активну участь у громадському
житті міста, області та держави, обирався двічі (1971, 1977 рр.) депутатом Кірово-
градської міської ради депутатів трудящих, був делегатом Всесоюзного з’їзду
працівників профспілки освіти СРСР, делегатом XXIV з’їзду КПУ, депутатом
обласної ради (1973 – 1980 рр.), кандидатом у члени обкому КПРС (1971–
1974 рр.), а з 1974 р. – членом обкому КПРС [3, 47].
За дострокове введення в дію навчально-лабораторних корпусів та гурто-
житків та проявлену при цьому організованість та ініціативу та перевиконання
річного плану неодноразово оголошувалась подяка наказами міністра вищої та
середньої спеціальної освіти УРСР.
Очоливши інститут, Г.Р. Носов змінив напрямок наукової діяльності. Маю-
чи величезний досвід у гірничій справі та машинобудуванні, він почав поглиб-
____ Головата О.О. Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва
55
лено займатися питаннями автоматизації сільськогосподарського виробництва,
зокрема, автоматизацією процесів у тваринництві та землеробстві, що цілком
відповідало профілю інституту. З опублікованих у той період понад 200 наукових
робіт та авторських свідоцтв – понад 80 присвячені агропромисловому комплексу.
Поряд із науково-дослідною Г.Р. Носов вів велику педагогічну діяльність.
У 1979 р. він очолив створену ним кафедру автоматизації виробничих процесів
і 18 років був її незмінним керівником.
Уперше в КІСМІ з 1971 року було розпочато видання збірника наукових
праць «Конструювання та виробництво сільськогосподарської техніки», яке
видавалось у столичному видавництві «Техніка». Зараз це видання друкується
в університеті і входить до переліку фахових видань [9].
Як науковець, Г.Р. Носов виступав на міжнародних та всесоюзних науково-
практичних конференціях, брав участь у симпозіумах, читав лекції для викладачів
та студентів вищих навчальних закладів Білорусії, Росії, Молдови, Чехословач-
чини, Болгарії, Німеччини, Югославії, Фінляндії, відвідав з творчими візитами
Румунію, Швейцарію.
Більшість наукових розробок за участю Г.Р. Носова знайшли практичне
застосування у сільськогосподарському виробництві Кіровоградської, Дніпро-
петровської областей та інших регіонів СРСР і далекого зарубіжжя.
Для наукової школи Г.Р. Носова була характерна особлива творча атмо-
сфера доброзичливих дискусій, демократичності й наукової принциповості,
взаємної поваги і вимогливості, відданості науці та науковому ентузіазму. Велике
значення для підвищення рівня наукових досліджень і конструкторських
розробок на території України та колишнього Радянського Союзу мали науково-
методичні семінари, на яких розглядалися питання застосування механіко-
математичних методів досліджень при конструюванні нової сільськогосподар-
ської техніки. Керівником цих семінарів був професор Г.Р. Носов [13]. Він був
ініціатором й організатором багатьох наукових нарад і конференцій з проблеми
автоматизації сільськогосподарського виробництва [15]. У науковій школі
Г.Р. Носова чітко простежується традиція наступності, що полягає у передачі від
одного покоління дослідників до іншого певного запасу знань, ідей, концепцій,
підходів і методів, стилю мислення і стилю роботи. Керівництво школою
Г.Р. Носов передав своєму учневі й послідовнику В.Ф. Пащенко [14].
Наукова школа академіка Г.Р. Носова не тільки зберігає традиції свого
засновника, але є осередком інтенсивної концентрації творчої енергії у процесі
наукового пошуку, є зародком нових точок росту науки та окремих її напрямків.
Школа не тільки генерує наукову продукцію, ідеї та відкриття, але й забезпечує
розширене відтворення наступних поколінь дослідників, її вихованці самі стають
науковими лідерами, керівниками нових «дочірніх» шкіл або груп учених, нових
напрямків. Школа відкрила шлях у науку кільком поколінням учених – і в цьому
її довголіття і життєва сила. Школа Г. Р. Носова проводить значні наукові
дослідження в галузі автоматизації сільськогосподарського виробництва.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________
56
Наукові здобутки Г.Р. Носова знайшли своє визнання не тільки в Україні,
а й у всьому світі. Видатного вченого було відзначено орденом «Знак Пошани»,
медаллю «За доблесну працю», знаком «Відмінник освіти», а в 1992 році Указом
Президента за заслуги у підготовці спеціалістів для народного господарства
України, йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки та техніки
України». Григорія Романовича заслужено відзначено Почесними грамотами Міні-
стерства освіти та науки України і республіканської галузевої профспілки, Кірово-
градської обласної ради народних депутатів. Його біографія увійшла до біографіч-
ного словника «Хто є хто в Україні» за 1997 рік від Кіровоградщини, який видав
Інститут гуманітарних досліджень Української академії національного прогресу
[15], та видано біобібліографічний покажчик наукових праць за 1963–1997 роки
серії: Вчені Кіровоградського національного технічного університету [16].
Фундаментальні монографії: «Высокочастотный контроль в горном деле»,
«Автоматика и автоматизация мобильных сельскохозяйственных машин»,
«Автоматизация процессов доения на животноводческих комплексах», «Релейные
устройства автоматики», «Электропривод и автоматизация технологических
процессов животноводства и птицеводства», «Автоматизація ферм та спеціалі-
зованих комплексів» внесли значний вклад у розвиток електрифікації та автома-
тизації сільськогосподарського виробництва України [16, 130].
Професор Г.Р. Носов зробив вагомий внесок у підготовку та виховання
інженерних і наукових кадрів. Своїм безпосереднім учителем його вважають
близько 100 науковців. Багато учнів професора Г.Р. Носова нині вже самі досягли
вагомих наукових результатів – вони обрані академіками і членами-кореспонден-
тами Української академії аграрних наук, Академії інженерних наук України,
Російської академії сільськогосподарських наук та Міжнародної академії техні-
чної освіти, очолюють провідні науково-дослідні інститути країни та факультети і
кафедри, є провідними спеціалістами науково-дослідних лабораторій і конструк-
торських бюро, стали заслуженими працівниками народної освіти України,
заслуженими винахідниками та заслуженими діячами науки і техніки України.
Його творчий шлях гідний для наслідування теперішньому і прийдешнім
поколінням.
Література
1. Технічна освіта на Кіровоградщині. Історичний нарис / Державний архів Кірово-
градської області, Кіровоградський національний технічний університет; Упор.: В.А. Ба-
рабаш, Г.С. Бондаренко, О.В. Бондаренко, Ю.П. Бондарчук, О.О. Головата, С.І. Ілючек,
О.Б. Коломієць, В.М. Орлик, М.М. Петренко (керівник), Н.В. Притюпа, М.П. Тупчієнко,
Т.В. Чвань. – Кіровоград, 2009. – 240 с.
2. Наші професори (1929–2009 рр.). Біографічний довідник / За ред. М.І. Черно-
вола. – Кіровоград: ПВЦ «Імекс-ЛТД», 2009. – 160 с.
3. Історія в особистостях. Кіровоградський національний технічний університет
(1929–2009 рр.). Біографічний довідник / За ред. М.І. Черновола. – Кіровоград: ПВЦ
«Імекс-ЛТД», 2009. – 242 с.
____ Головата О.О. Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва
57
4. Федотов І.А. Будівництво інституту // Студентський вісник. – 1995. – № 4. – 5 травня.
5. Історичні віхи // Студентський вісник. – 1995. – № 3. –7 березня.
6. ДАКО. - Ф. 823. - Оп. 2. - Спр. 58.
7. ДАКО. - Ф. 823. – Оп. 2. - Спр. 57.
8. ДАКО. – Ф. 3. – Оп. 8. - Спр. 9.
9. ДАКО. – Ф. 3. – Оп. 5. - Спр. 9.
10. ДАКО. – Ф. 3. – Оп. 8. - Спр. 25.
11. Академік Г.Р. Носов // Народне слово. – 1997. – 15 травня.
12. Історичні віхи // Студентський вісник. – 1999. – № 7. – 10 травня.
13. «Учись так, будто будешь жить вечно...» // Украина-центр. – 2007. – № 27. –
6 липня.
14. Наследники Носова //Украина центр. – 2009. – № 11. – 11 березня.
15. Хто є хто на Кіровоградщині. Видатні земляки: Випуск другий / Уклад.:
Болгов В.В., Болгов І.В. – К: Українська академія геральдики, товарного знаку та
логотипу, 2008. – 160 с.
16. Біобібліографічний покажчик наукових праць за 1963–1997 роки серії: Вчені
Кіровоградського національного технічного університету / Уклад.: Кропівний В.М., Віх-
рова Л.Г. – Кіровоград: Лисенко В.Ф., 2011. – 172 с.
17. http://www.universities.org.ua/kirovograd/129-kdtu
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215232 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-3144 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T19:40:36Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Головата, О.О. 2026-03-10T13:58:04Z 2011 Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва України / О.О. Головата // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 52-57. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215232 У статті розглядається діяльність Г.М. Носова, педагога і науковця у контексті розвитку процесу автоматизації сільськогосподарського виробництва в Україні у другій половині ХХ ст. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва України Article published earlier |
| spellingShingle | Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва України Головата, О.О. |
| title | Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва України |
| title_full | Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва України |
| title_fullStr | Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва України |
| title_full_unstemmed | Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва України |
| title_short | Корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва України |
| title_sort | корифей автоматизації сільськогосподарського виробництва україни |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215232 |
| work_keys_str_mv | AT golovataoo korifeiavtomatizacíísílʹsʹkogospodarsʹkogovirobnictvaukraíni |