Фальшиві монети у Кримському ханстві другої половини XV–XVI ст.

У статті автор здійснює опис та спробу класифікації фальшивих монет ханів Гіреїв, поділ їх на групи залежно від цілей та особливостей процесу їх виготовлення. Запропонована класифікація фальшивих монет розроблена в розрізі загальної класифікації фальшування, наведеної зарубіжними вченими і дослідник...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики
Дата:	2011
Автор:	Бойко-Гагарін, А.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2011
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215236
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Фальшиві монети у Кримському ханстві другої половини XV–XVI ст. / А.С. Бойко-Гагарін // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 25-32. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860283397980553216
author	Бойко-Гагарін, А.С.
author_facet	Бойко-Гагарін, А.С.
citation_txt	Фальшиві монети у Кримському ханстві другої половини XV–XVI ст. / А.С. Бойко-Гагарін // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 25-32. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики
description	У статті автор здійснює опис та спробу класифікації фальшивих монет ханів Гіреїв, поділ їх на групи залежно від цілей та особливостей процесу їх виготовлення. Запропонована класифікація фальшивих монет розроблена в розрізі загальної класифікації фальшування, наведеної зарубіжними вченими і дослідниками.
first_indexed	2026-03-21T14:48:17Z
format	Article
fulltext	__________________ Бойко-Гагарін А.С. Фальшиві монети у Кримському ханстві 25 А.С. Бойко-Гагарін ФАЛЬШИВІ МОНЕТИ У КРИМСЬКОМУ ХАНСТВІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XV–XVI ст. У статті автор здійснює опис та спробу класифікації фальшивих монет ханів Гіреїв, поділ їх на групи залежно від цілей та особливостей процесу їх виготовлення. Запропонована класифікація фальшивих монет розроблена в розрізі загальної класи- фікації фальшування, наведеної зарубіжними вченими і дослідниками. Тема фальшивих монет Кримської держави слабо вивчена, як і корпус монет династії Гіреїв у цілому. Суттєвий внесок у вивчення та класифікацію монет династії Гіреїв зробили О. Блау та О. Ретовський, фундаментальні роботи котрого залишаються актуальними й нині, отже, більше, ніж століття з моменту їх написання. Окремі питання нумізматики ханів династії Гіреїв вивчали А. Бертье- Делагард, В. Муралевич, В. Лебедєв, К. Хромов, М. Чореф та інші дослідники. Проблематичним аспектом східної нумізматики відносно монет Гіреїв залишає- ться відсутність найновіших повних публікацій щодо монет, які карбувалися у Кримському ханстві, особливо коли йдеться про знахідки останніх десятиліть. Попереднє дослідження теми загострювало увагу, головним чином, на класиці- кації монет ханів Гіреїв регулярного державного карбування, і зовсім не приді- лялося значення фальшивим монетам. Із розвитком та вдосконаленням технологій археологічних досліджень щорічно збільшується кількість відомого науці нумізматичного матеріалу, дослід- никам відкриваються нові, раніше не описані, типи монет ханів Гіреїв. Мета даної статті полягає в описові та спробі класифікації фальшивих монет Кримського ханства, поділ їх на групи залежно від цілей та особливостей процесу їх виготовлення. Представлена нами класифікація фальшивих монет ха- нів Гіреїв розроблена в розрізі загальної класифікації фальшування, наведеної зарубіжними вченими і дослідниками. Інакше кажучи, взявши за основу загально- прийняті в нумізматичній літературі уявлення про фальшування монет, ми спро- бували виділити найбільш характерні для Кримського ханства його види. Споді- ваємось, що із появою цієї статті зросте інтерес дослідників до фальшивих крим- ських монет, а також загостриться увага нумізматів до кількості матеріалу для подальшого групування даних по фальшуванню монет в Кримському ханстві в цілому. Польський нумізмат Ежи Пінінскі [1] наводить класифікацію видів фальшу- вання монет, виділяючи 6 типів. Слід зазначити, що автор виокремлює фальшу- вання монет, відштовхуючись від об’єктивних та суб’єктивних ознак, де класифі- куючими об’єктивними ознаками є самі фальшиві монети та їх якісні характе- ристики, а також процеси, пов’язані із функціонуванням фальшивих монет, їх виробництвом та збутом. Суттєва різниця між групами таких монет, за Пінінскі, заснована на суб’єктивних ознаках, з вибудовуванням паралелі між фальшиво- монетникками у державному монетному дворі та поза ним. Спробуємо тепер на Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________ 26 основі виділених автором груп визначити найбільш характерні для Кримського ханства типи фальшивих монет. До першого типу нами віднесено свідоме погіршення якості монети апара- том влади шляхом пониження ваги чи проби металу, без зміни її номінальної вартості. Розглядаючи монети Криму в часи правління династії Гіреїв, ми спостерігаємо погіршення якості карбованих монет вже з часів правління Менглі І Гірея. Результати апробування монет державного карбування періоду 899–920 років місячної Хіджри (р.х.) показують пониження проби срібла в монетах з 50– 60 % до приблизно 21 % вмісту срібла в кінці періоду правління хана Менглі І Гірея. Зменшилась також і середня вага досліджуваних монет, із середнього показника в 0,62 вона опустилась до 0,53 грама. За даними Лебедєва В.П., резуль- тат якісного емісійного спектрального аналізу монет номіналом в акче, карбова- них в 901 р.х., показав, що монетний сплав, практично, бінарний, складається із міді та срібла із незначними домішками вісмуту [2]. До другого типу нами віднесені «імпортні» монети, які потрапляли на внутрішній ринок і могли відрізнятись за якістю від монет державного зразка. Зауважимо, що в разі виявлення серед певних привізних монет типів зі стабіль- ними показниками гіршої якості, місцева влада нерідко намагалась обмежити потрапляння таких монет на власний внутрішній ринок, оголошуючи їх фальши- вими. Фактів обмеження обігу іноземних монет у Криму ми не знаходимо, тому схильні вважати, що даний тип фальшування монет не є характерним для Кримського ханства. Також не виявлено аналогій і за третьою групою, що визначена автором. Тобто, з монетами, карбованими приватними емітентами, що не мають права монетної регалії, навіть у випадку відповідної якості карбованих ними монет. Як відомо, право на карбування монети мав монарх, маючи на це право монетної регалії. Карбування монети особами, які не мали права монетної регалії, вважалось злочином і прирівнювалось до фальшування монети. Вважаємо, що дана група може бути також означена поняттям імітації монет, чого стосовно монет Криму періоду правління династії Гіреїв нами не було встановлено. Характерною для нумізматики Гіреїв назвемо четверту групу, до якої відносяться монети, що карбувалися власне майстрами монетного двору, проте несанкціонованим шляхом. Серед вивчених нами фальшивих монет Кримського ханства віднайдено екземпляри, що, на наше переконання, карбовані офіційними штемпелями, проте якість їх карбування була значно гіршою на відміну від державних монет. (Рис. 1.1–1.4). Монети, які ми розглядали, карбовані здебільшо- го на заготовках з недорогоцінного металу, проте згодом їм було надано вигляду срібних. Дані дії обумовлені злими намірами і прагненням нелегального заробітку самих працівників монетного двору. У нашій класифікації виділену Пінінскі четверту групу фальшивих монет умовно йменуємо першою, адже вона повною мірою накладається на особливості грошового обігу в Криму досліджуваного періоду. Таким чином, до першої групи згідно з нашою класифікацією фальшивих монет Кримського ханства відносимо __________________ Бойко-Гагарін А.С. Фальшиві монети у Кримському ханстві 27 монети, карбовані офіційними штемпелями на державному монетному дворі з використанням для карбування недорогоцінного металу, що надавало таким монетам фальшивого характеру. На фальшивих монетах даної групи часто видимі залишки посріблення. Слід зазначити, що існування даних фальшивих монет може бути також і результатом ініціативи вищого апарату влади, що ми детальніше розглянемо нижче. Характерною для Кримського ханства визначаємо також і п’яту, виділену Пінінскі, групу фальшивих монет. У продовженні нашої класифікації ми умовно іменуємо її другою групою, яка цілком відповідає за своїми ознаками монетам Криму XV–XVI ст. Друга група монет за наведеною нами класифікацією (Рис. 2.1–2.2) визначилася за підробками приватних фальшивомонетників, які виділяються часто низьким художнім виконанням рисунків та монетних легенд. Головною класифікаційною ознакою зазначеної групи фальшивих монет став факт їх виробництва за межами державного монетного двору. В добу пізнього Середньовіччя та раннього Нового Часу умисний збут фальшивих монет також прирівнювався до фальшування монет, що визначаються Пінінскі як шоста група монет з наведеної ним класифікації. Слід зазначити, що дане явище могло бути характерним для будь-якого ринку тогочасного світу у період, який став об’єктом нашого вивчення. В даному дослідженні ми не розглядаємо процеси збуту фальшивих монет, загострюючи увагу, головним чином, на особливостях власне фальшивих монет. Доцільно зауважити, що білоруським нумізматом і дослідником Дмитром Гулєцьким також була сформована класифікація фальшивих монет [3], де, окрім розглянутих Пінінскі груп, в окремі види фальшування монет виділено обтинання монет по кружку з метою отримання прибутку у вигляді обрізаних шматочків дорогоцінного металу. Слід зазначити, що практика обтинання монет була поши- рена на теренах Кримського ханства у XVII столітті. У процесі вивчення монет ханів династії Гіреїв нами були віднайдені екземпляри монет, котрі, ймовірніше за все, були обрізані по монетному кружку під розміри більш пізніх монет, які були легші за вагою. Таке обтинання прирівнювало «вдосконалену» монету до нового середньовагового показника. У Великому князівстві Литовському обрізан- ня монетного кружка з метою привласнення шматочків дорогоцінного металу у приватному порядку каралося на рівні із фальшуванням монет шляхом їх безпосереднього виготовлення [4]. Можливо, саме тому автор вищенаведеної статті виокремив явище обтинання монет в окрему групу фальшування. Але ми переконані, що обтинання монет є, скоріше, злочином, що виникав на ґрунті грошового обігу. В даній статті ми детально не розглядаємо проблему обрізання кримських монет, адже факти обтинання зафіксовані у пізніший період, а ця проблема виходить за рамки нашого дослідження. Припускаємо, що при деталь- ному аналізові даного питання можуть бути виявлені певні закономірності, а саме – визначені монетні типи, які найчастіше піддавалися обтинанню, а також такі часові періоди, коли обрізання монети було економічно вигідним для приватних осіб, які мешкали у Криму. Вважаємо, що дане питання теж вимагає окремого аналізу. Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________ 28 Спробуємо нижче детальніше розглянути виділені нами групи, умовно іме- новані як перша та друга, що відповідають четвертій та п’ятій групам фальшивих монет за класифікацією Ежи Пінінскі, яка наведена вище. Відомі фальшиві монети, що віднесені нами до першої групи, карбовані штемпелями акче Менглі І Гірея 901 р.х. (Рис. 1.1), 908 р.х. (Рис. 1.2) та особливо 913 р.х. (Рис. 1.3–1.4). Переважна частина відомих нам фальшивих монет хана Менглі І Гірея відкарбо- вана таким чином, що на ній не збереглося видимої дати карбування монети. Слід зазначити, що вказана на монетах дата не обов’язково має відповідати саме даті карбування даних фальшивих монет, карбування могло відбуватися й пізніше, саме завдяки використанню для карбування старого штемпеля. Майже 23% загальної кількості відомих нам фальшивих монет, віднесених до періоду правління хана Менглі І Гірея, датовано 913 роком Хіджри. Цей факт можна пояснити тим, що після 913 р.х. (травень 1507 – квітень 1508 рр.) нам не відомо монет, які були б датовані 914 р.х., а емісії 915 і 916 р.х. виявилися досить незначними (відповідно до кількості відомих монет). Саме цей факт і послужив причиною значної частки появи та функціонування фальшивих монет, датованих 913 роком, адже монети даного типу переважали у грошовому обігу, а, як відомо, фальшуванню найчастіше підлягала популярна у той час монета, яка, зрозуміло, не викличе підозри і, що найбільш імовірно, стане зразком для імітації у фальшивомонетників. У книзі Пиворовича В. «Монеты и клады Юга Украины» [5] наводяться дані про «похідний» монетний двір у фортеці Балаклея, що в Криму, де в резуль- таті проведених археологічних досліджень було знайдено монети Менглі І Гірея у досить великій кількості та монетні заготовки у вигляді невеликих срібних злитків, які були характерні для технології карбування монет із дроту, що вико- ристовувалася у Криму в досліджуваний нами період. Також був знайдений певний предмет, подібний до монетного штемпеля. Ця обставина дає змогу припустити про можливість карбування на «похідному» дворі і вже описаних нами фальсифікатів монет. Але серед знахідок наявні й монети державного регулярного карбування, виготовлені із срібла, що вказує на малоймовірну можливість виготовлення у фортеці фальшивих монет із недорогоцінного металу з подальшим посрібленням їх методом накладання ртутної амальгами. Зазначимо, що питання «кредитних емісій» у Криму досліджував Чореф М.М. [6]. У своїй статті автор головним чином наголошує на віднесення емісій мідних пулів за часів Хаджи І та Нур Девлета Гіреїв до державних фальсифікатів, аргументуючи дане твердження конкретним матеріалом, в ролі якого виступив власний екземпляр пулу із залишками посріблення. Слід зазначити, що нам не відомо жодного мідного пулу із посрібленням. Таким чином, маємо підстави вважати мідні монети Хаджи І і Нур Девлета Гіреїв спробою впровадити в Кримському ханстві мідні монети як дрібніші фракції срібного акче. Крім того Чореф М.М. також описав, за його словами, мідну монету Менглі І Гірея. На жаль, якісного фото монети до зазначеної публікації не було додано, а на видимих частинах монети відсутнє ім’я хана Менглі чи його батька Хаджи Гірея, __________________ Бойко-Гагарін А.С. Фальшиві монети у Кримському ханстві 29 що робить неможливим виконання її точної класифікації. Результати елементного аналізу монети в публікації теж відсутні, що унеможливлює її точне віднесення до фальсифікатів, адже не підтверджує відсоткової частки недорогоцінного металу у сплаві, достатньої для зарахування монети до «кредитних емісій» чи класифікації її як фальшивої. Висновки щодо віднесення автором описаної монети до карбування Менглі Гірея виконано на основі проведеного Михайлом Михайловичем аналізу штемпелів, тому ми можемо лише умовно віднести дану монету до фальсифікатів часів Менглі Гірея, відповідно, до першої групи фальшивих монет у наведеній нами класифікації. Описані монети першої групи були виготовлені, як уже зазначалося вище, із заготовок з недорогоцінного металу з подальшим покриттям сріблом методом нанесення ртутної амальгами. Використання методу ртутної амальгами підтвер- джується наявністю вагомої частки ртуті у сплаві. За результатами елементного аналізу сплаву металу акче Менглі Гірея (Рис. 1.4) став відомим елементний склад металу фальшивої монети. Відсоткові частки елементів виявилися такими: срібло – 32,16%; мідь – 38,18%; ртуть – 26,99%; залізо – 1,73%; свинець – 0,64%; інші елементи – 0,3%. Свинець та залізо потрапили у сплав як важко від’ємні домішки, а отримані результати повністю підтверджують нанесення ртутної амальгами на заготовку з міді. Слід зазначити, що переважна більшість відомих нам фальшивих монет Гіреїв була виготовлена даним методом. На монетах збереглися залишки срібла, або ж частки срібла присутні у сплаві в невеликій кількості, що може бути викликане втратою срібного покриття в агресивному середовищі, де перебувала монета до моменту її вилучення із землі. Причиною використання посріблення заготовки можна вважати той факт, що у сплаві срібла відсоткова частка місткості срібла перебуває в діапазоні 20–30%, а навіть незначне зменшення кількості срібла призводить до суттєвої зміни зовнішнього вигляду монети. Тому явне погіршення якості монети буде помітне вже при незначних коливаннях сплаву в бік зменшення кількості срібла. Таким чином, отримання економічної вигоди від виробництва фальсифікатів шляхом заниження частки срібла у сплаві для монет Кримського ханства було неможливим, а єдиним дієвим способом залишалося нанесення ртутної амальгами, що підтверджується дослідженням відповідних монет, а саме проведеним аналізом їх сплаву. На основі вищенаведеного ми припускаємо, що найбільш імовірною можна вважати приналежність даних фальсифікатів, поєднаних нами в першу групу фальшивих монет ханів Гіреїв, до фальшування самими майстрами монетного двору в несанкціонованому порядку, або ж особами, які могли мати доступ до знарядь карбування. Мінімізація витрат на виробництво фальшивих акче здійснювалася з метою отримання надприбутку від несанкціонованого монетного промислу в межах державного монетного двору. Друга група підробок представлена монетами (Рис. 2.1–2.2), що були виготовлені із заготовок з недорогоцінного металу, покритих сріблом, за межами державного монетного двору. Дана група підробок відрізняється неохайністю виготовлення, довільним зображенням монетних легенд (написів) і тамги (родо- Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________ 30 вого знаку) ханів Гіреїв. Легенди даних монет, зразками для наслідування яких стали монети Гіреїв регулярного карбування, у більшості випадків важко читаю- ться, або нечитаються взагалі, виготовлені за допомогою довільно вироблених штемпелів, які не мали значимої схожості за стилістикою виконання основних елементів малюнка з офіційними штемпелями кримських монет. Дана група різноштемпельних підробок, найбільш імовірно, була виготовлена приватними фальшивомонетниками з метою отримання нелегального прибутку. Приватне карбування монети у всі часи, не зважаючи на наджорстоку кару і переслідування за такий промисел, залишалось в активі, оскільки було дуже прибутковим. Щодо можливості імітацій кримських монет сусідніми державами, то в цьому аспекті слід зазначити, що грошовий обіг у Криму досліджуваного нами періоду був достатньо розвинутим, до нього входили монети багатьох емітентів, головним чином, держав-сусідів. Передумов для виникнення імітації монет Гіреїв не було забезпечено з тієї причини, що на грошових ринках Криму та сусідніх країн були в наявності більш якісні зразки для імітації, емітовані судніми держ- авами, такими, як Османська імперія, Московська держава, королівство Польське й Велике князівство Литовське, князівство Молдавське та інші. Приватні підробки кримських монет є досить рідкісними у монетних знахі- дках і тому значною мірою вони цікаві в науковому плані. Майже всі відомі нам фальшиві монети ханів Гіреїв були знайдені в Криму, що у свою чергу є абсо- лютно логічним, адже карбовані в Криму монети досить обмежено та в малих кількостях були присутні на грошових ринках сусідніх держав. У результаті дослідження фальшивих монет у Кримському ханстві ми виокремили найбільш характерні типи фальшування монет, притаманні грошо- вому обігові в Криму у XV–XVI століттях. У першу групу нами виділено монети, що були карбовані офіційними штемпелями державного монетного двору із наданням їм характеру фальшивих чи «кредитних» грошей. Ми вважаємо, що дані фальсифікати виготовлялися за ініціативи працівників монетного двору таємно, у несанкціонованому порядку, і саме тому вони фальшиві. До другої групи ми віднесли фальшиві монети, карбовані приватними фальшивомонетниками, що відрізняються від першої довільним виконанням елементів поля монети. У загальнонауковому світі уявлення про фальшування монет вченими виділяється значно більше видів фальшування, які, на наше переконання, нехарактерні для монетної справи, що мала місце у Кримському ханстві. Маємо підстави для висновку про те, що виникнення імітацій кримських монет у державах-сусідах в досліджуваний нами період виглядає малоймовірним. Подальший пошук відомостей про карбування фальшивих монет, нових екземплярів власне фальшивих монет, складання топографії знахідок монетних фальсифікатів допоможе у ширшому вивченні проблематики фальшування монет у Криму в XV–XVI століття, дасть змогу узагальнити дані щодо фальшування монет у цілому. __________________ Бойко-Гагарін А.С. Фальшиві монети у Кримському ханстві 31 Література 1. Pininski J. Pojecie monety falszywej w Poznym Sredniowieczu (Концепции фальшивых монет в Позднем Средневековье) // Wiadomosci Numizmatyczne. – R. XX. – 1976. – Z. 4. 2. Лебедев В.П. К нумизматике Гиреев. Монеты Са’адата Гирея I (929–938 хиджры / 1523–1532 гг.) // Нумизматика и Фалеристика. – 1998. – № 4. 3. Гулецкий Д. Фальшаванне манет Рэчы Паспалітай // Банковский Вестник. – 2007. 4. Доўнар Т.І., Сатолін У.М., Юхо Я.А. Статут Велікага Княства Літоўскага 1566 года. – Мінск, 2003. 5. Пиворович В. Монеты и клады юга Украины. – Херсон, 2008. 6. Чореф М.М. К вопросу о возможности медного чекана в Крымском ханстве в XV веке // Бахчисарайский историко-археологический сборник. – Симферополь, 2008. – Вып. 3. Додатки Перша група Рис. 1.1 Розмір: 10\11 mm Вага: 0,67 g с. Верхоріччя Бахчисарайского р-ну Рис. 1.2 Розмір: ? mm Вага: ? g Рис. 1.3 Розмір: ? mm Вага: 0,42 g м. Бахчисарай Бахчисарайского р-ну Рис. 1.4 Розмір: 9\10 mm Вага: 0,41 g Спеціальні історичні дисципліни. Число 18 __________________________________ 32 Друга група Рис. 2.1 Розмір: 11\13 mm Вага: 0,5 g м. Бахчисарай Бахчисарайского р-ну Рис. 2.2 Розмір: ? mm Вага: 0,46 g [3, стр. 77] с. Геройське Голопристанського р-ну Херсонскої обл.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215236
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2307-3144
language	Ukrainian
last_indexed	2026-03-21T14:48:17Z
publishDate	2011
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Бойко-Гагарін, А.С. 2026-03-10T13:58:23Z 2011 Фальшиві монети у Кримському ханстві другої половини XV–XVI ст. / А.С. Бойко-Гагарін // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 25-32. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215236 У статті автор здійснює опис та спробу класифікації фальшивих монет ханів Гіреїв, поділ їх на групи залежно від цілей та особливостей процесу їх виготовлення. Запропонована класифікація фальшивих монет розроблена в розрізі загальної класифікації фальшування, наведеної зарубіжними вченими і дослідниками. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Фальшиві монети у Кримському ханстві другої половини XV–XVI ст. Article published earlier
spellingShingle	Фальшиві монети у Кримському ханстві другої половини XV–XVI ст. Бойко-Гагарін, А.С.
title	Фальшиві монети у Кримському ханстві другої половини XV–XVI ст.
title_full	Фальшиві монети у Кримському ханстві другої половини XV–XVI ст.
title_fullStr	Фальшиві монети у Кримському ханстві другої половини XV–XVI ст.
title_full_unstemmed	Фальшиві монети у Кримському ханстві другої половини XV–XVI ст.
title_short	Фальшиві монети у Кримському ханстві другої половини XV–XVI ст.
title_sort	фальшиві монети у кримському ханстві другої половини xv–xvi ст.
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215236
work_keys_str_mv	AT boikogagarínas falʹšivímonetiukrimsʹkomuhanstvídrugoípolovinixvxvist

Фальшиві монети у Кримському ханстві другої половини XV–XVI ст.

Репозитарії

Схожі ресурси