Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.)

Рецензія на книгу: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.). — К.: ВД «Стилос», 2012. — 336 с.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики
Дата:2013
Автор: Дмитрієнко, М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2013
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215520
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.) / М. Дмитрієнко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 658-661. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860480768628752384
author Дмитрієнко, М.
author_facet Дмитрієнко, М.
citation_txt Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.) / М. Дмитрієнко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 658-661. — укр.
collection DSpace DC
container_title Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики
description Рецензія на книгу: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.). — К.: ВД «Стилос», 2012. — 336 с.
first_indexed 2026-03-23T19:05:25Z
format Article
fulltext Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23 658 Марія Дмитрієнко Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення гро- шового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.). — К.: ВД «Стилос», 2012. — 336 с. Наприкінці 2012 р. вийшла у світ монографія кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Глухівського національного університету імені Олександра Довженка Бакальця О.А. «Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.)». У вітчизняній історіографії не було досі створено спеціальних праць, які б виключно в комплексі розглядали монетні скарби як надзвичайно цікаве та інформативне джерело. Монети та скарбові комплекси біль- шості музеїв України майже зовсім не досліджені детально, оскільки бракує кваліфікованих музейних фахівців — нумізматиків, а також необ- хідної літератури для ідентифікації знахідок. У праці О.А. Бакальця розглядаються монетні скарби доби Гетьман- щини як джерело для реконструкції грошового обігу, фінансової політики та економічного розвитку країни другої половини XVII–XVIII ст. Рецен- зована праця чи не вперше ставить широкомасштабне завдання на основі представленого скарбового матеріалу з відомих на сьогодні знахідок — проаналізувати грошовий обіг на теренах Гетьманщини, спираючись ви- ключно на матеріальні джерела. Для нумізматів-дослідників не буде новиною той факт, що вчені неодноразово звертали увагу на скарби, що засвідчували наявність в обігу на території Гетьманщини певних монет різного ґатунку й походження. Це доводить існування значного товарообігу на українських землях, у ході якого гроші виконували свою основну функцію посередника між виробниками різного товару й покупцями, які мали можливість купувати необхідні їм речі. Грошима розраховувалися за службу у війську, аму- ніцію, коней, реманент, вози тощо. Проте, вивчаючи нумізматичний матеріал, дослідники довели, що в основі обігу перебували монети сусідніх держав, а Україна, не маючи єдиної могутньої держави на своїх етнічних землях, так і не спромоглася розпочати власний карб, що мав задовольнити фінансово-економічні від- носини. Вони вдавалися до численних перерахунків з однієї валюти на іншу, а скарби засвідчили суцільну розбалансованість у фінансах взагалі. За своєю побудовою монографія О.А. Бакальця не викликає зауважень. Дослідження виконане на методологічних засадах, що напряму пов’язані із загальнонауковими принципами об’єктивності та історизму, діалек- тичного розуміння історичного процесу. Автором чітко простежується Марія Дмитрієнко. Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет… 659 системність і спадковість писемних та скарбових джерел, без цього неможливо було б провести аналіз скарбового матеріалу, представленого в такому великому обсязі. Оскільки географічні межі дослідження сяга- ють території колишньої Гетьманщини, то за обсягом це охоплює великі терени, а за теперішнім адміністративно-територіальним поділом вони сягають кількох областей, відзначимо, достатньо своєрідних за своєю історичною долею — Полтавської, Вінницької, Чернігівської, Житомир- ської, частин Сумщини та Хмельниччини. Коротка як для такої праці передмова мала за мету ввести читачів, перш за все, до історії Гетьманщини як своєрідного державного утво- рення й показати значення наявності власної валюти на даній території та залучення іноземних монет. Автор для вступу обрав інший напрямок, подаючи оповідь про те, що одним із найважливіших джерел для ви- вчення грошового обігу є монети й чому вони «осідали» в скарбах. Оскільки книгу рекомендовано (призначено) для студентів та всіх, хто цікавиться нумізматикою, особливо професійно — працівникам музеїв, науковцям, — то саме тут постає питання: чому гроші (монети) давніх часів є таким цінним джерелом у структурі моделі формування, функ- ціонування й удосконалення фінансової політики? Власне, у вступі про це сказано, але не зовсім наголошено на акцентах, що, зрештою, неминуче призводять до появи власної валюти. Автор, що цілком логічно, при написанні тексту книги ставить перед собою ряд завдань, що стосуються, передусім, ступеня розробки теми. Відразу зазначимо, що його попередники не могли так прискіпливо й досконало опрацювати джерельний матеріал через його розпорошеність по різних сховищах і приватних колекціях. Авторові вдалося за багато років наполегливої праці зібрати «під єдиним дахом» величезну кількість даних про скарби монет, проаналізувати в подальшому склад знахідок — і в цьому його найбільша заслуга перед нумізматикою, яка в системі спецдисциплін посідає почесне місце як матеріальне джерело. Отже, ми маємо працю доброякісну, науково обґрунтовану, потрібну для подаль- шого розвитку нумізматики як науки. Можемо сподіватися, що й закор- донні нумізмати знайдуть для себе тут чимало цікавого достовірного матеріалу. О.А. Бакалець чимало зробив для встановлення й аналізу інформа- тивності основних джерельних комплексів, демонструючи на фактах за- стосування різних методичних підходів для аналізу їхнього аналітичного розгляду. Як професіонал-нумізмат, роблячи аналіз якісного й одночасно кількісного складу монет із певних комплексів, визначаючи їхню дер- жавну приналежність, а відтак — участь у грошовому ринку держави, він зумів показати причини появи цих монет на грошовому ринку Геть- манщини. Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23 660 Розглядаючи спроби формування власної грошової системи, О.А. Бака- лець, ідучи за своїми попередниками, усе ж намагається довести праг- нення провладних структур бити своє срібло, започаткувати прорив у систему торгівлі, спираючись на власні сили. Таким чином, скарбовий матеріал (357 скарбів) другої половини XVII ст. доби Гетьманщини, за висновками автора, засвідчує панівну роль на грошовому ринку україн- ської держави традиційної західноєвропейської золотої, срібної та мідної (переважно польської) монети та активну участь української економіки в загальноєвропейському економічному процесі. Широка джерельна база дослідження дозволила автору виокремити закономірності та особливості монетного обігу (відповідно, і грошової лічби) на землях Української держави й, що важливо, в окремих її регіо- нах. Для доведення правомірності таких висновків використано дані центральних, обласних, районних архівів. Зауважимо, що до 60 скарбів монет виявлено ним особисто, а дані з них уведено до загальнонаукового обігу. Саме в процесі дослідження поповнено й розширено знання про історію грошового обігу, а також окреслено ряд проблем, що ще вима- гають вирішення нумізматами. На основі відомостей, отриманих у результаті розгляду 494 скарбових комплексів, у рецензованому виданні визначається питома вага західно- європейських та російських монет на українському грошовому ринку. Проаналізовані скарбові матеріали, що, безперечно, характеризують об- лаштування грошового обігу в регіонах, несуть відомості й для істориків щодо особливості ведення господарства, торгівлі, монетного обліку. У подальшому можна зробити висновки щодо розвитку економіки хроно- логічно визначеного часу, отримати узагальнену інформацію для подаль- ших широкомасштабних студій. Слід окремо наголосити, що автором аналізуються здобутки вітчиз- няної та закордонної історіографії в галузі української нумізматики, почи- наючи від її становлення в другій половині ХІХ ст. до сьогодення. Визначаються особливості та специфіка наукових підходів та методик найбільш знаних науковців, які зверталися до проблем вітчизняної нуміз- матики, простежується поступове зростання наукового рівня їхніх праць, розширення джерельної бази розвідок, посилення критичного ставлення до джерел. Переконливо демонструються можливості монетних скарбів як достовірного історичного джерела, визначається рівень його інфор- мативності. У праці використано здобутки та методики аналізу складу монетних скарбів польських, російських, білоруських та вітчизняних нумізматів. Значну частину рецензованої книги становлять додатки. Вони є неод- мінною складовою результату аналізу будь-якого джерельного комп- Марія Дмитрієнко. Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет… 661 лексу. Особливо це стосується монетних скарбів. Якщо перші 3 розділи (7 підрозділів) займають у книзі сто сторінок, то для додатків, що склали основний зміст дослідження, відведено понад двісті сторінок (С. 115– 334). Саме ці функціонально необхідні для роботи додатки складають той величезний доробок автора, який він вніс у розробку нумізматичної науки. А надто необхідний для такої роботи й невеликий словник нуміз- матичних термінів, що відкриває їхній перелік. По-перше, він знайомить читачів із рідко вживаними спеціальними термінами; по-друге, містить відомості під кожним гаслом: коли виникла лічильно-грошова одиниця, за часів якого царя (кесаря) карбувалася, її вагове означення (у грамах), з чого виготовлялася, зміну ваги та ін. Однак, на нашу думку, для додатка А потрібно було б виділити більше місця, зокрема дати ширшу інфор- мацію про монету. Іноземні монети повинні обов’язково за назвою бути продубльовані мовою оригіналу — назвою монети, бажано дати й легенду повністю. Для укладання подібних словників існують відповідні правила. Їх автор не дотримується, а тому критикувати гасла — марна річ. Серед інших додатків слід виділити додаток Б — «Скарби монет другої половини XVII–XVIII ст.», що являє собою зразок упорядкованої інфор- мації: територія (місце знахідки), час виявлення, кількість монет, най- старша та наймолодша монета, її назва, звідки походить. Далі — відо- мості про джерело. Без сумніву, можна твердити, що цей додаток стане слушним при визначенні монет майбутніх виявлень. Загалом же, у процесі дослідження автором узагальнено наукові знан- ня про історію грошового обігу Гетьманщини, визначено основні проб- леми та перспективи з обсягу дослідження, розглянуто в комплексі пи- семні та скарбові джерела, що характеризують грошове господарство Української козацької держави, здійснено аналіз скарбового матеріалу як достовірного історичного джерела, визначено ступінь інформативності та дослідженості певних скарбів монет, доведено його значення для рекон- струкції історії грошового обігу та розвитку економіки визначеного хро- нологічного часу, продемонстровано та обґрунтовано основні методики для всебічного вивчення скарбових комплексів. Монографія адресована викладачам, студентам історичних та еконо- мічних факультетів вузів, науковцям, співробітникам історичних та крає- знавчих музеїв, історико-культурних заповідників, колекціонерам — усім, хто цікавиться вітчизняною нумізматикою. Ще раз наголосимо на зна- ченні для дослідників наявності опису 494 скарбів монет другої половини XVII–XVIII ст., діаграм, карт монетних знахідок, 35 таблиць та 13 кольо- рових ілюстрацій. Усе це заслуговує на високу оцінку праці, яка по- служить чималій кількості нумізматів у справі вивчення й дослідження грошового обігу такого важливого для України періоду.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215520
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2307-3144
language Ukrainian
last_indexed 2026-03-23T19:05:25Z
publishDate 2013
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Дмитрієнко, М.
2026-03-19T16:30:09Z
2013
Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.) / М. Дмитрієнко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 658-661. — укр.
2307-3144
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215520
Рецензія на книгу: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.). — К.: ВД «Стилос», 2012. — 336 с.
uk
Інститут історії України НАН України
Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики
Рецензії, огляди, анонси, дискусії
Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.)
Article
published earlier
spellingShingle Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.)
Дмитрієнко, М.
Рецензії, огляди, анонси, дискусії
title Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.)
title_full Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.)
title_fullStr Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.)
title_full_unstemmed Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.)
title_short Рец. на кн.: Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648–1764 рр.)
title_sort рец. на кн.: бакалець о.а. скарби монет як джерело вивчення грошового обігу гетьманщини (1648–1764 рр.)
topic Рецензії, огляди, анонси, дискусії
topic_facet Рецензії, огляди, анонси, дискусії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215520
work_keys_str_mv AT dmitríênkom recnaknbakalecʹoaskarbimonetâkdžerelovivčennâgrošovogoobígugetʹmanŝini16481764rr