Аксесуари одягу для носіння грошей у населення Волині в останній чверті ХVI ст. (за актовими джерелами)
У статті розглядається використання населенням Волинського воєводства предметів одягу для носіння грошей в останній чверті XVI ст. Опрацювання актового матеріалу книг Луцького гродського суду 1580-х рр. дало автору можливість показати різноманіття вмістилищ для грошей, особливості їх використання рі...
Saved in:
| Published in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215528 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аксесуари одягу для носіння грошей у населення Волині в останній чверті ХVI ст. (за актовими джерелами) / В. Безпалько // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 566-576. — Бібліогр.: 68 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860480747663523840 |
|---|---|
| author | Безпалько, В. |
| author_facet | Безпалько, В. |
| citation_txt | Аксесуари одягу для носіння грошей у населення Волині в останній чверті ХVI ст. (за актовими джерелами) / В. Безпалько // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 566-576. — Бібліогр.: 68 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | У статті розглядається використання населенням Волинського воєводства предметів одягу для носіння грошей в останній чверті XVI ст. Опрацювання актового матеріалу книг Луцького гродського суду 1580-х рр. дало автору можливість показати різноманіття вмістилищ для грошей, особливості їх використання різними станами суспільства в економічних, господарських та побутових ситуаціях.
В статье рассматривается практика использования населением Волынского воеводства принадлежностей одежды для ношения денег в последней четверти XVI в. Обработка актового материала книг Луцкого гродского суда 1580-х гг. дала автору возможность показать разнообразие емкостей для денег, особенности их использования разными классами общества в различных экономических, хозяйственных и бытовых ситуациях.
The article sheds light on dress accessories for carrying money by the population of Volhynian voivodeship in the last quarter of the 16th century. Based on the 1580 record books of the Lutsk Hrodsky Court, it offers a variety of items for carrying money, their specific use by different social strata in various economic and real-life situations.
|
| first_indexed | 2026-03-23T19:05:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
Владислав Безпалько. Аксесуари одягу для носіння грошей…
565
УНІФОРМОЛОГІЯ
ТА ІСТОРІЯ ОДЯГУ
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
566
УДК 930(477):347.931:903.24+336 «16»
Владислав Безпалько
АКСЕСУАРИ ОДЯГУ ДЛЯ НОСІННЯ ГРОШЕЙ
У НАСЕЛЕННЯ ВОЛИНІ В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ ХVI ст.
(ЗА АКТОВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ)
Гроші є невід’ємною частиною матеріальної культури. У ХVI ст. в
Європі вони мали вигляд металевої монети різного розміру та ваги.
Відповідно, населення для зручності користування грошима, для носіння
монет мало певні аксесуари (приналежності), адже кишені в одязі на-
прикінці ХVI ст. лише починали входити в ужиток. Основними спосо-
бами фіксації на одязі вмістилищ для грошей були або закріплення
(привішування) їх на паску, або вкладання за пазуху, де вони зна-
ходилися, знову ж таки, завдяки підперізуванню.
У статті ми ставимо за мету на основі документального матеріалу книг
Луцького гродського суду (переважно за 1580-і рр.) показати різнома-
нітність вмістилищ для грошей та способів їхнього використання. Справи
про пограбування — записи скарг потерпілих, свідчення возних про
оглядання тілесних ушкоджень і завданої грабунком шкоди — дають
численні дані про одяг та аксесуари до нього.
Хоча в документальних прикладах фігурують жителі Волинського
воєводства й прилеглих до нього адміністративних одиниць Речі Пос-
политої, подібні аксесуари одягу побутували не тільки на українських
землях, але й у всьому східноєвропейському регіоні1. Адже Луцьк
підтримував широкі торговельні зв’язки2, а Волинь входила у спільний
економічний простір між Балтійським та Чорним морями3.
У дослідженнях з історії одягу населення українських земель (зокрема
й Волині), українського народного одягу, повсякденного життя ранньо-
модерної доби про аксесуари згадується вкрай мало або й не згадується
взагалі.4 Безпосередньо до цього питання звертався Іван Сінчук, який
прикладами з білоруських письмових джерел показав різноманіття вміс-
тилищ для грошей у білоруського населення XVI–XIX ст.5.
Розгляд об’єкта дослідження ми уявляємо не лише з точки зору
вивчення костюму, але й вивчення грошового обігу та повсякденності
простої людини. Адже документальні джерела подають інформацію про
вмістилища для грошей не тільки в статичному переліку предметів, а й у
їхньому використанні в контексті певних життєвих ситуацій.
Письмові джерела й археологічні знахідки дають можливість різно-
стороннього вивчення предметів одягу. Наприклад, Тетяна Матехіна на
Владислав Безпалько. Аксесуари одягу для носіння грошей…
567
основі археологічного матеріалу з розкопок середньовічного Новгорода
Великого показує різні види середньовічних шкіряних вмістилищ, які
кріпилися до пояса, подає конструкцію їхнього крою6. Оскільки актовий
матеріал дає небагато інформації про конструктивні особливості аксесу-
арів одягу, ми поставили за мету більше уваги приділити їхньому функ-
ціональному використанню, місцю в грошовому обігу й повсякденному
житті.
Письмові джерела зафіксували чисельні згадки назв предметів одягу
для носіння грошей у чоловіків — «мошна», «калита», «черес», «мішок»,
«вачок» та ін. Це пояснюється домінуючою роллю чоловіків у житті
суспільства XVI ст., зокрема в економічній сфері. Зауважимо, що подача
матеріалу за критеріями «у чоловіків» і «у жінок» є досить умовною.
Лише деякі з аксесуарів є суто чоловічими або жіночими (наприклад,
«гольник», «шабельтас»), інші мали застосування поза гендерним поді-
лом, для зручності чи необхідності у тій чи іншій ситуації.
Одним із найбільш часто згадуваних у документах аксесуарів є
«мошна». Вона являла собою невеликий шкіряний мішечок, який мав
стяжну на шнурі верхню частину і підвішувався до пояса7. Наприклад, у
шупківського селянина Яцука Проскурничича «… пояс з мошною за пять
грошей купленые, а в мошне грошей готовых литовских* десят отняли и
пограбили»8.
Серед пограбованих речей часто зустрічається назва «мошонка».
Актовий матеріал переконливо свідчить, що це поняття використову-
валося не для визначення мошни малих розмірів, але означало той самий
предмет, що й «мошна», лише з додаванням до назви демінутивного
суфікса. Документи дають достатньо прикладів, коли при перерахуванні
пограбованого одна й та ж річ подається й у звичайній назві, і в
зменшувальній формі. «Паробка его збили и сермягу, дей, з него зняли,
кожухъ, пояс з ножами, з мошною, што, дей, его коштовало полъторы
копы и грошей десет литовских, а особливе, дей, в мошонце было грошей
полкопы литовских…», — дізнаємося про пограбування селян у позові
пана Яна Котлинського9. В іншому випадку, 6 січня 1580 р. в Сергія,
————————
* На Волині 1580-х років основною грошовою одиницею в обігу та лічбі залишався
литовський гріш. У грошовій масі переважали монети литовського карбування, еміто-
вані до Люблінської унії 1569 г. Рахунок вівся на копи (копа = 60 литовських грошів).
Польські гроші також були в обігу, приймались у співвідношенні 5 до 4 до литовських
грошів. Рахункова одиниця польський злотий (золотий) = 30 польських грошів. Відпо-
відно, литовська копа = 2,5 польського злотого. Західноєвропейські талери («таляры
старые») і дукати («золотые чирвоные, черленые»), які також перебували в обігу, при-
ймалися за певним курсом: талер = 35 польським грошам, дукат = 56 польським грошам.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
568
найманого працівника тучинського селянина Пігиля, відібрали «… пояс
кованый за чотыри гроши, мошонку, а в мошне было грошей три…»10.
Інколи мошну могли ховати в одязі. Наприклад, зі скарги Лаврена
Васильовича, слуги лаврівського урядника, дізнаємося про напад на нього
під Луцьком 3 жовтня 1580 р.: «… при котором, дей, израненю моемъ
згинуло в мене з мошонкою зъ запазушъя пенезей пана моего, которые
есми вез арендареви лавровскому, копъ полтрете литовскихъ, а моих, дей,
власныхъ грошей полкопы и пят»11.
Зібрані статистичні дані про грошову наповненість мошни зазвичай
дають суми від 3 грошів до 3 кіп грошів. Імовірно, більш вагомі суми
просто не вміщались, якщо брати до уваги, що переважаючими розмін-
ними номіналами були монети півгріш та гріш12.
Поряд з мошною в документах не менш часто зустрічається назва
«калита». Це невелика шкіряна сумка,13 яка також кріпилася до пояса
спеціальними петлями й при пограбуванні зазвичай знімалася разом з
ним: «… пояс с калитою, з ножами, з огнивом, коштовал грошей пет-
надцат, в калите грошей литовских две копе», — такий достатньо
типовий опис калити серед відібраних речей14. Калита як приналежність
одягу в чоловіків фіксується в різних соціальних станів у різноманітних
ситуаціях: перебування на ярмарку чи ринку, виконання слугами та
селянами доручень від пана або господарських робіт (заготівля дерева,
випас худоби, сільськогосподарські польові роботи) та ін. Інколи в калиті
крім грошей знаходилися й інші предмети, що говорить про можливу
наявність декількох внутрішніх відділень. Є приклади, коли в калитах
носили листи та фінансові документи15, прикраси16 або взагалі лом срібла:
«… с поясом с калитою талярей тридцать, ламаного сребра шабелного и
сагайдачного гривен три…»17.
Письмові джерела дають інформацію про різні суми грошей у калиті —
від 3 грошів до 3–8 коп грошів. Сума залежала від рівня заможності
власника та конкретної ситуації. У випадку роботи в лісі чи полі
зустрічаються згадки калити (а також і мошни) взагалі без будь-якого
вмісту18, що свідчить про універсальність використання населенням таких
вмістилищ для носіння дрібних речей.
В актових книгах часто згадується «мішок» для носіння грошей. Сама
назва має на увазі приналежність одягу, конструктивно подібну до
мошни. Основною відмінністю, імовірно, були матеріал виготовлення та
розмір предмету19. Якщо мошна була зі шкіри, то мішок переважно
виготовлявся з тканини. Є згадка мішка з полотна20, а також із шовку,
бавовни. Наприклад, у жовтні 1580 р. луцький возний пан Григорій
Красносільський скаржиться: «… при которомъ, дей, зраненью оборвал у
мене мешокъ китайки чирвоное, в которомъ было два таляры ста-
Владислав Безпалько. Аксесуари одягу для носіння грошей…
569
рых…»21. У боголюбського урядника Матиса Кошковського при нападі
18 червня 1585 р. було відібрано «… пояс китайчаный, мешок бавол-
няный, в которомь было чотыри золотых чирвоных а монеты полкопы
грошей…»22.
Мішок зазвичай привішувався до пояса. Так, 2 листопада 1580 р. в
одного з селян княгині Марі Корецької, які їхали до лісу по хмиз, було
відібрано «… пояс з ножами з мешком, за девет грошей купленое, у
мешку было грошей пятнадцать…»23. Якщо гроші передавалися в мішку
для здійснення фінансових операцій, вони могли також підвішуватися до
пояса контрагента в доповнення до інших аксесуарів. Наприклад, згідно
скарги Філона Халецького, урядника пана Остафія Малинського, у січні
1582 р. його побили й пограбували на ярмарку в Мельнику, причому «…
пояс з ножами и з мошонкою, в которой было грошей осмнадцат… и к
тому грошей его милости пана моего, которые мне давал для купованя
речей, ино все есми был выдал з мешком полотняным, к поесу при-
вязаным, таляров двадцат старых, в мене взял и пограбил»24.
Слід відмітити, що потрібно відрізняти мішки для грошей від пред-
метів з такою ж назвою, але більшого розміру для господарського при-
значення. Так ще називали вмістилище для транспортування одягу. Такі
мішки не чіплялися до поясу, а знаходилися на возі, санях чи у скрині.
У них, зокрема, також могли ховати гроші. Наприклад, згідно скарги
луцького єврея Януша Левоновича, при його пограбуванні в лютому
1582 р. в нього відібрали «… готовых грошей коп двадцать литовских,
которые пенязи у мешку были, где ризы ховаем, а на мне, дей, пояс с
калитою оборвали, в которой калите было готовых грошей коп пол-
трете…»25. Там же на санях окремо був мішок із сорочками.
Не слід плутати «мішки» з «міхами». Останні були великого розміру й
призначалися для транспортування й зберігання сипучих тіл, продуктів
харчування та ін. Так, у березні 1582 р. в одного зі слуг пана Іони
Охлоповського, крім інших речей, при пограбуванні були взяті «… на
санях… мехов три по чотыри гроши…»26.
Грошова наповненість мішка могла бути різною — від 12–15 грошів у
селян до 3–5 кіп грошів і більше в міщан-купців чи панів.
Пасок для грошей — «черес» — згадується при участі в торгівлі,
виконанні слугами панських доручень та іншій діяльності, пов’язаній з
переміщенням доволі великих сум готівкою. Наприклад, під час ярмарку
в Жидичині при описанні речей, відібраних у чорторийських міщан
(у чотирьох з п’яти пограбованих), згадуються череси, з грошовою
наповненістю від 3 до 10 кіп грошів27. Найімовірніше, цей предмет одягу
виготовлявся зі шкіри — у джерелі згадується «черес ремянный»28.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
570
Черес одягався окремо від основного пояса. Так, 20 квітня 1582 р. на
ринку в Луцьку був схоплений Богдан Козакович, служебник пана Мико-
лая Харлинського, який пізніше засвідчив: «…и пенязи пана моего, кото-
рые при мне были монеты коп тринадцать грошей литовскихъ, а таляров
старыхъ осмьнадцать, с чересом з мене оборвал, а моих коп две грошей
литовских з мошною, с поясом и з ножами так же оборвалъ, и з шаб-
лею…»29. Пан Марко Мировицький скаржиться, що в його підданого
пограбували «… пояс з мошною, а в мошне, дей, было коп три грошей
литовских, и моих власных грошей коп двадцат с чересом, которое-м был
послал выкуповати заставы…»30. У Каспора, урядника пана Федора
Гулевича, було пограбовано «… копу грошей литовскую з мошною и с
поясом, шапку и десет коп грошей литовских с чересомъ панских,
которые он на тот час при собе мелъ для потребы пана своего сукна
купить…»31. Подібне носіння грошей, яке дозволяло фіксувати й розпо-
діляти вагу монетного металу на талії людини, давало певні переваги й
зручність. Таким чином, за бажанням можна було сховати гроші під одяг
від небажаної уваги оточуючих, а головне — їх вже неможливо було
непомітно вкрасти. Під час сну черес могли класти під голову. Напри-
клад, при пограбуванні сплячого Дмитра Сторожовецького, служебника
княгині Збаразької, який перебував у Луцьку в будинку одного з міщан,
«… гроши готовые ее милости княгини… которые под головами у череси
были, на тотъ часъ взято, поясъ з мошною и ножемъ, а в мошне, дей, было
талярей старых шесть, монеты золотый полъский…»32. Як бачимо, слуга
тримає свої гроші на поясі, а до панських грошей проявляє особливе
ставлення.
У статті про одяг українців XVI–XVIII ст. Н.М. Калашникова подає
інформацію про черес, виходячи з етнографічного матеріалу XVIII–
XIX ст.33. Такий пасок, за описами, був виготовлений із товстої шкіри, з
металевими накладками, з прошитими кишенями, до нього могли
привішуватися ножі, гаманці, кресала та ін. Однак у документах XVI ст.
ми не знаходимо інформації про те, що черес використовувався з іншою
метою, окрім як вмістилище для грошей. На прикладі наведеного нами
пояса для грошей (Рис. 1) із чеських музейних зібрань можна про-
ілюструвати крій череса34. Він являє собою шкіряну трубу-панчоху,
зшиту вздовж по середині. Таким чином утворюється відділення, що
застібається, з пряжкою та ременем, який фіксує пояс на тілі власника35.
Є документальні свідчення, коли власник міг ховати черес із готівкою
серед краму та інших речей. Наприклад, у пана Себастияна Думовського
він був вкладений посеред сувоїв сукна: «… а межи сукном полтораста
золотых грошей готовых в чересе зашитых, без трох золотых…»36.
Владислав Безпалько. Аксесуари одягу для носіння грошей…
571
Рис. 1. Пояс для грошей
Грошову наповненість чересів джерела подають від 3–6 кіп грошів і
вище. З чересами частіше, ніж у випадках з іншими приналежностями
одягу, згадуються у великій кількості крупні номінали — талери й дукати.
Нерідко гроші просто зав’язували в «хустку» (ідеться мова не про
головний убір для жінок, а саме про приналежність чоловічого одягу).
Наприклад, у міщанина Яцька Богушевича під час бійки в будинку
луцького органіста зникли гроші в хустці з чорною шовковою вишивкою:
«… згинула хустка с чорным едвабом, которая, дей, мне коштовала
полтора золотого, в которой хустце было золотыхъ чирвоных шесть а
монеты полтрети копы литовскихъ…»37. У п’ятьох із десяти муравицьких
міщан, які були пограбовані 17 листопада 1585 р. під час поїздки до лісу
за драницями, гроші знаходилися у хустках38.
Імовірно, хустку застосовували й для пакування грошей, і як окреме
самостійне вмістилище, і ситуативно за відсутності спеціально при-
значених для цього предметів (мошни, калити). Також ми не виключаємо
можливості, що в ряді випадків за допомогою зав’язування чи загортання
в хустку власник прагнув приховати в одязі окрему суму готівки.
Наприклад, підданий пана Микити Ощовського Андрій Матфехчич
засвідчив, що 6 січня 1580 р., під час нападу, у нього зникла шапка з
грошима: «… згинул у мене шлик бараний, за который, дей есми, дал сем
грошей литовских, а у шлыку, дей, была хустка ткацкая, в которой, дей,
было полотна два локти, а локот по пяти грошей куплен, а в хустцы, дей,
было готовых грошей полкопы литовских»39. В іншому випадку в по-
страждалого від грабежу хустка з дукатами знаходилася за пазухою: «…
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
572
мел при собе въ хустце завязаных шестдесят и пят чирвоных золотых теж
за пазухою…» (жовтень 1583 р.)40. У міщанина Михайла під час ярмарку
в хустці знаходилося 40 грошів, а в чересі — 10 кіп грошів41. Загалом,
спосіб носіння за пазухою хустки з монетами був дуже розповсюдженим.
У практичному застосуванні подібний до хустки був рушник. Так,
25 лютого 1585 р. в Андрія Хацковича, підданого луцького старости, на
ринку в Луцьку єврей Мошко Еєлович «… ручник зъ запазушъя, в
которомъ было грошей семъдесять, оборвалъ…»42.
У представників шляхетського стану інколи згадується «вачок»43.
У нього, крім грошей, могли поміщатися дрібні предмети побутового
вжитку, прикраси. Наприклад, уночі 29 вересня 1580 р. в Луцьку був
пограбований пан Андрій Хреновський, у якого відібрали «… пояс з
вачком, за вачок, дей, дал грошей десет, а у вачку, дей, было грошей
сорок, гребен костеный, за который, дей, дал грошей шест…»44. У горо-
дельського боярина, який гостював у пана Василя Гулялницького, у квітні
1582 р. з вачком пограбовано 2 злотих45.
Для носіння грошей використовували також шабельтас — сумку
чотири- або п’ятикутної форми, яку носили на поясі з лівої сторони46.
Така сумка, як частина військового спорядження, була зручною для
служебників, заміняючи інші подібні «цивільні» приналежності. Напри-
клад, 6 січня 1585 р. в Януша Шимановського, слуги князя Якова Чет-
вертинського, «… пограбили шаблю, за которую далъ таляровь чотыри, а
при той шабли шабелташъ былъ, у которомъ было грошей золотых
полъских пятънадцать а перстенковъ два…»47. Згідно скарги пана Гри-
горія Бронницького, 5 січня того ж року при нападі на його двір у
Рогачові в служебника Андрейка були відібрані «… шабля угорская,
которая коштовала таляров старых пят, а при шабли был шабелтас, у
котором было полтрети копы грошей литовских...»48.
Аксесуари для носіння грошей у жінок згадуються досить рідко, у
зв’язку з нечастими (порівняно з чоловіками) документально зафіксова-
ними випадками їхнього грабунку.
Безперечно, жіночою приналежністю одягу є гольник («ыгольник»).
Це футляр49 для дрібних предметів (у першу чергу для голок), в який
могла вміщуватися певна незначна сума грошей. Наприклад, при нападі
на володіння володимирського єпископа Мелентія Хребтовича в лісі при
збиранні ягід у однієї з селянських жінок, окрім одягу, «…пояс с
ыгольником, в котором, дей, было грошей двадцат литовских взяли и
пограбили»50. При нападі 19 квітня 1582 р. на дім Мартина Скрелдев-
ського, слуги пана Богдана Дрозденського, з його дружини Пеки «… пояс
з ыгольникомъ, в ыголнику копа грошей была, оборвал»51.
Владислав Безпалько. Аксесуари одягу для носіння грошей…
573
Мошна в жіночому одязі нам зустрічалася в документах лише в тих
випадках, коли жінки безпосередньо задіяні в торгівлі (зокрема, у «шин-
карстві», тобто продажі алкогольних напоїв). Імовірно, вмістилище для
грошей саме такої конструкції якнайкраще підходило для подібного роду
діяльності. Наприклад, омеляницький орендар Тишко скаржиться, що під
час погрому в шинку «…у девки, дей, моее шинкарки з мошною семдесят
грошей отняли…»52. У іншому випадку, згідно скарги панів Бережецьких,
«… в Ганьки шинъкарки оборвали пояс з мошною, а в мошне было
полторы копы грошей…»53. За подібних обставин згадується й мішок.
Під час нападу на єсеницьку корчму в Ганни, дружини орендаря, «…
оборвали мешокъ с поясом, в которомъ дей было пятъ копъ грошей
литовъских, которые дей собрала была за шинкъ»54.
У представниць привілейованого стану згадуються також мішок і
вачок. Так, у джерелах є згадки, що, наприклад, у мішку пані Ждани
Зиглинської було півтори копи грошів і золоті персні55. У дружини пана
Томила Ощовського при пограбуванні «… згинул с панее пояс среб-
реный, который собе шацует золотых петнадцат, там же у того пояса
вацок згинул, в котором вацку было перстеней злотых чотыри»56.
Також ми хочемо згадати такі види сумок, як «торба» й «ворок». Ці
предмети безпосередньо не носилися на одязі, однак за функціональним
призначенням використовувалися для перенесення, крім інших речей,
великих сум грошей. Наприклад, у Мартина Плонського, служебника
пана Филипа Стубелського, у дорозі пограбували панські речі, і серед них
«… торбу, в которой было грошей панских готовых осмънадцат коп
грошей, кошул, дей, две коленских, ручникъ ткацкий, к тому, дей, инших
речей дробных немало…»57. Андрій Сиросецький, служебник полоцького
воєводи Миколая Монвида, віз своєму панові деякі речі від родичів із
Мінська. Він скаржиться на пана Романа Козинського, що той пограбував
його вночі в дорозі: «… оборвал на мне с чересомъ золотыхъ черленыхъ в
золоте двесте сорок пят, а с торбою отнял в мене таляров старыхъ двесте
двадцат»58. Імовірно, уся сума просто не могла поміститися в черес, тому
більш важку частину в талерах передали в окремій сумці59.
Ворок (с польск. worek — сумка) повинен був мати підвищену міц-
ність і витримувати значну вагу. Наприклад, паном Олександром Семаш-
ком у листопаді 1582 р. був повернутий борг більш ніж 4 тисячі поль-
ських злотих готівкою в золотій і срібній монеті різних номіналів у двох
ворках60. За нашими підрахунками, в одному ворку було близько 32 кг, в
іншому — близько 50 кг монетного металу.
Письмові джерела дають небагато інформації про вартість аксесуарів
для носіння грошей. За поодинокими згадками, мошна коштувала гріш61,
замшовий мішок — 4 литовських гроші62, вачок — 10 грошів63, торба —
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
574
талер64. За 1594 р. є згадка про вартість череса в 5,5 грошів65. Згадки
вартості калити в 12 грошів66, на нашу думку, мали на увазі багатше
прикрашені аксесуари, власники яких вважали за доцільне оцінювати їх
окремо від інших речей. У 3–7 грошів можна оцінити вартість мінімально
прикрашеної калити, вирахувавши її з багатьох прикладів загальної
вартості пояса, ножів і калити 67 й знаючи окрему вартість поясів і ножів
за іншими перерахуваннями предметів з їх окремою оцінкою68.
Отже, населення Волині другої половини XVI ст. мало у вжитку
різноманітні предмети для носіння грошей, які якнайкраще підходили для
різних фінансових, економічних, господарчих і побутових ситуацій.
Завезення з американського континенту в Європу у великій кількості
дорогоцінних металів забезпечило значне збільшення грошової маси,
зокрема, у великій кількості стала карбуватися крупна срібна монета —
талер. Це, у свою чергу, вплинуло на поширення у вжитку більш містких,
зручних і міцних ємностей для грошей.
Спостереження, зроблені на основі такого джерела масового харак-
теру, як луцькі гродські книги, а також наведені приклади з документів
будуть корисні в подальших дослідженнях з історії одягу, а також для
ідентифікації археологічних знахідок.
————————
1 Słownik polszczyzny XVI wieku. — Wrocław–Warszawa–Kraków–Cdańsk, 1976. —
T. X (K–Korzyść). — S. 27–28; Матехина Т.С. Средневековые кожаные кошельки //
Нумизматика. — М., 2003. — № 3. — С. 7–16; Svetikas E. Tretininkų odiniai kapšeliai: jų
apkalų tipologija, chronologija ir simbolika // Lietuvos archeologia. — Vilnius, 2003. — T. 24. —
P. 241–260; Nohejová-Prátová E. Základy numizmatyky. — Praha, 1975. — S. 121.
2 Наприклад, на ярмарок на св. Семена у Луцьку восени 1581 р. прибули купці зі
Львова, Кременця, Кракова, Любліна, Белза, Пинська, Голоб, Острога, Кам’янця-
Подільского, Ковеля, Володимира. Див.: Центральний державний історичний архів
України у м. Києві (далі — ЦДІАК України), ф. 25, оп. 1, спр. 25, арк. 88–93 зв.; Торгівля
на Україні. XIV — середина XVII століття: Волинь і Наддніпрянщина / Упоряд.
В.М. Кравченко, Н.М. Яковенко. — К., 1990. — С. 185–188. Восени 1585 р. прибули
купці зі Львова, Кракова, Любліна, Кілії, Кам’янця-Подільского, Володимира, Кременця,
Острога, Хотина, Могилева, Слуцька, Пинська. Див.: ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1,
спр. 34, арк. 1063–1066 зв.
3 Грушевський М.С. Історія України-Руси. — К., 1995. — Т. VI: Житє економічне,
культурне, національне XIV–XVI віків. — C. 102; Сидоренко О.Ф. Українські землі у
міжнародній торгівлі (IX — середина XVII ст.). — К., 1992. — C. 166–189.
4 Калашникова Н.М. Одежда украинцев XVI–XVIII вв. // Древняя одежда народов
Восточной Европы. Материалы к историко-этнографическому атласу / Отв. ред.
М.Г. Рабинович — М., 1986. — С. 112–132; Николаева Т.А. Украинская народная
одежда. Среднее Поднепровье. — К., 1987; Стельмащук Г. Давнє вбрання Волині:
етнографічно-мистецькознавче дослідження. — Луцьк, 2006; Бохан Ю.М., Скеп’ян А.А.
Владислав Безпалько. Аксесуари одягу для носіння грошей…
575
Побыт феадалаў Вялікага Княства Літоўскага ў XV — першай палове XVII ст. — Мінск,
2011. — С. 180.
5 Сінчук І. Як грошы носяць і даўней насілі // Спадчына. — 2003. — № 2–3. — С. 80–
86.
6 Варфоломеева Т.С. Средневековые кожаные кошельки // Новгород и Новгородская
земля. История и археология: (Материалы научной конференции. Новгород, 28–30
января 1997 г.). — Новгород, 1997. — Вып. 11. — С. 111–112; Матехина Т.С. Указ. соч.
7 Матехина Т.С. Кожанные изделия средневекового Новгорода. Чехлы, футляры,
сумки. Дис. ... канд. ист. наук. 07.00.06. — М., 2009. — C. 116–117.
8 ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 22, арк. 406.
9 Там само, спр. 28, арк. 77 зв.
10 Там само, спр. 22, арк. 90.
11 Там само, спр. 21, арк. 426 зв.
12 Нами був проведений практичний експеримент по визначенню можливого розміру
мошни за її максимальною грошовою місткістю, беручи в розрахунок, що в 1580-і рр.
переважаючою монетою в обігу залишався литовський півгріш, який мав розміри
близько 20 мм, товщину близько 1 мм, вагу близько 1,2 грами. Сума грошей у 3 копи
литовськими півгрошами становить 360 монет. Заміри такої кількості монет дали розмір
пакунку близько 65 на 70 мм, обтягнутого тонкою тканиною.
13 Słownik polszczyzny XVI wieku… — T. X (K — Korzyść). — S. 27.
14 ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 26, арк. 266 зв.–268.
15 Там само, спр. 21, арк. 731 зв.; спр. 26, арк. 145.
16 Там само, спр. 26, арк. 145.
17 Там само, спр. 21, арк. 530 зв.
18 Там само, арк. 50 зв.
19 Зібрані нами статистичні дані показують, що мішки з тканини містили більші суми,
ніж мошни. З цього припускаємо, що мішки мали бути більшого розміру.
20 Там само, спр. 26, арк. 111 зв.
21 Там само, спр. 22, арк. 445 зв.
22 Там само, спр. 34, арк. 565.
23 Там само, спр. 22, арк. 551 зв.
24 Там само, спр. 26, арк. 111 зв.
25 Там само, арк. 145.
26 Там само, арк. 263.
27 Там само, арк. 435.
28 Там само, спр. 22, арк. 159 зв.
29 Там само, спр. 26, арк. 347.
30 Там само, арк. 415 зв.
31 Там само, арк. 506.
32 Там само, арк. 455 зв.–456.
33 Калашникова Н.М. Указ. соч. — С. 117.
34 Nohejová-Prátová E. Op. cit. — S. 121.
35 Прикладом може слугувати свідчення пана Олександра Гулялницького, у якого
19 травня 1593 р., окрім одягу і речей, пограбували 300 червоних золотих: «… и кгды,
дей, мене пошибли, а жупанъ, и розумели, дей, мя за забитого, и заразъ, дей, тые гроши з
мене щересомъ Степанец из жидомъ и Купалкою обняли и зняли…». Див.: ЦДІАК
України, ф. 25, оп. 1, спр. 26, арк. 543 зв.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
576
36 Там само, спр. 32, арк. 169.
37 Там само, спр. 26, арк. 1055 зв.
38 Там само, спр. 34, арк. 1314 зв.–1316.
39 Там само, спр. 21, арк. 67.
40 Там само, спр. 30, арк. 528.
41 Там само, спр. 26, арк. 435.
42 Там само, спр. 34, арк. 180.
43 Наразі ми не володіємо інформацією про зовнішній вигляд та конструктивну
будову вачка. Припускаємо, що «вачком» могли називати поясні сумки з металевими
каркасами. Див.: Варфоломеева Т.С. Указ. соч. — С. 111–112.
44 ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 22, арк. 415 зв.
45 Там само, спр. 26, арк. 325.
46 Славутич Є.В. Військовий костюм в Українській козацькій державі: Уніформо-
логічний словник. — К., 2012. — С. 84.
47 ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 34, арк. 89, 111 зв., 760 зв.
48 Там само, арк. 96, 118.
49 Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. — Львів, 2006. —
Вип. 13 (И — І). — C. 18.
50 ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 23, арк. 156 зв.
51 Там само, спр. 26, арк. 359.
52 Там само, спр. 22, арк. 3.
53 Там само, спр. 26, арк. 331.
54 Там само, спр. 34, арк. 1319.
55 Там само, спр. 22, арк. 251 зв.
56 Там само, спр. 26, арк. 165.
57 Там само, спр. 22, арк. 375 зв.
58 Там само, спр. 26, арк. 15 зв.
59 При вазі талера в 29 грам вага всієї суми у торбі була близько 6,4 кг.
60 Там само, арк. 1165–1165 зв.
61 Там само, арк. 170; спр. 34, арк. 137.
62 Там само, спр. 34, арк. 1319 зв.
63 Там само, спр. 22, арк. 415 зв.
64 Там само, спр. 26, арк. 1115 зв.–1116.
65 Там само, спр. 45, арк. 1238 зв.
66 Там само, спр. 34, арк. 885 зв., 991 зв.; спр. 35, арк. 754; спр. 36, арк. 89 зв.
67 Наприклад, оцінка пограбованих речей у дорогостайських бояр і міщан: «… пояс с
калитою, з ножами, з огнивом, коштовал грошей пятнадцат… поес с калитою, з ножами,
коштовал двадцат грошей… пояс з ножами, с калитою, коштовал девет грошей… пояс з
ножами, з огнивом, с калитою, коштовал дванадцат грошей…». Див.: ЦДІАК України,
ф. 25, оп. 1, спр. 26, арк. 267 зв.–268.
68 Простий пасок зазвичай оцінювався у 3–5 грошів, пара ножів — у 3–4 гроші,
кресало — у гріш.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215528 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-3144 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-23T19:05:05Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Безпалько, В. 2026-03-19T16:30:41Z 2013 Аксесуари одягу для носіння грошей у населення Волині в останній чверті ХVI ст. (за актовими джерелами) / В. Безпалько // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 566-576. — Бібліогр.: 68 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215528 930(477):347.931:903.24+336 «16» У статті розглядається використання населенням Волинського воєводства предметів одягу для носіння грошей в останній чверті XVI ст. Опрацювання актового матеріалу книг Луцького гродського суду 1580-х рр. дало автору можливість показати різноманіття вмістилищ для грошей, особливості їх використання різними станами суспільства в економічних, господарських та побутових ситуаціях. В статье рассматривается практика использования населением Волынского воеводства принадлежностей одежды для ношения денег в последней четверти XVI в. Обработка актового материала книг Луцкого гродского суда 1580-х гг. дала автору возможность показать разнообразие емкостей для денег, особенности их использования разными классами общества в различных экономических, хозяйственных и бытовых ситуациях. The article sheds light on dress accessories for carrying money by the population of Volhynian voivodeship in the last quarter of the 16th century. Based on the 1580 record books of the Lutsk Hrodsky Court, it offers a variety of items for carrying money, their specific use by different social strata in various economic and real-life situations. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Уніформологія та історія одягу Аксесуари одягу для носіння грошей у населення Волині в останній чверті ХVI ст. (за актовими джерелами) Аксессуары одежды для ношения денег у населения Волыни в последней четверти XVI в. (на основании актовых источников) Dress accessories for carrying money by Volhynian population in the last quarter of the 16th century (the case of record books sources) Article published earlier |
| spellingShingle | Аксесуари одягу для носіння грошей у населення Волині в останній чверті ХVI ст. (за актовими джерелами) Безпалько, В. Уніформологія та історія одягу |
| title | Аксесуари одягу для носіння грошей у населення Волині в останній чверті ХVI ст. (за актовими джерелами) |
| title_alt | Аксессуары одежды для ношения денег у населения Волыни в последней четверти XVI в. (на основании актовых источников) Dress accessories for carrying money by Volhynian population in the last quarter of the 16th century (the case of record books sources) |
| title_full | Аксесуари одягу для носіння грошей у населення Волині в останній чверті ХVI ст. (за актовими джерелами) |
| title_fullStr | Аксесуари одягу для носіння грошей у населення Волині в останній чверті ХVI ст. (за актовими джерелами) |
| title_full_unstemmed | Аксесуари одягу для носіння грошей у населення Волині в останній чверті ХVI ст. (за актовими джерелами) |
| title_short | Аксесуари одягу для носіння грошей у населення Волині в останній чверті ХVI ст. (за актовими джерелами) |
| title_sort | аксесуари одягу для носіння грошей у населення волині в останній чверті хvi ст. (за актовими джерелами) |
| topic | Уніформологія та історія одягу |
| topic_facet | Уніформологія та історія одягу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215528 |
| work_keys_str_mv | AT bezpalʹkov aksesuariodâgudlânosínnâgrošeiunaselennâvolinívostanníičvertíhvistzaaktovimidžerelami AT bezpalʹkov aksessuaryodeždydlânošeniâdenegunaseleniâvolynivposledneičetvertixvivnaosnovaniiaktovyhistočnikov AT bezpalʹkov dressaccessoriesforcarryingmoneybyvolhynianpopulationinthelastquarterofthe16thcenturythecaseofrecordbookssources |