Книга Вихід хронографічної редакції (Іудейський хронограф та Троїцькі П’ятикнижжя)
Повний або четій переклад перших восьми книг Біблії — Восьмикнижжя (від Книги Буття до Книги Руф) — з’явився, вірогідно, на початку Х ст. в Болгарії. Рукописна традиція донесла його в трьох редакціях. У статті досліджуються характерні риси хронографічної редакції на матеріалі Книги Вихід. Ця версія...
Saved in:
| Published in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215531 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Книга Вихід хронографічної редакції (Іудейський хронограф та Троїцькі П’ятикнижжя) / Т. Вілкул // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 504-516. — Бібліогр.: 92 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860480197116035072 |
|---|---|
| author | Вілкул, Т. |
| author_facet | Вілкул, Т. |
| citation_txt | Книга Вихід хронографічної редакції (Іудейський хронограф та Троїцькі П’ятикнижжя) / Т. Вілкул // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 504-516. — Бібліогр.: 92 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | Повний або четій переклад перших восьми книг Біблії — Восьмикнижжя (від Книги Буття до Книги Руф) — з’явився, вірогідно, на початку Х ст. в Болгарії. Рукописна традиція донесла його в трьох редакціях. У статті досліджуються характерні риси хронографічної редакції на матеріалі Книги Вихід. Ця версія дійшла до нас у п’ятьох рукописах Іудейського хронографа та Троїцьких П’ятикнижій. Її читання часто консервативні, тоді як у інших двох редакціях бачимо інновації. Відтак, вона є важливим свідком для відновлення початкового перекладу. А також, між іншим, для суттєвого уточнення численних біблійних цитат давньослов’янських та давньоруських книжників ранньої доби.
Полный или четий перевод первых восьми книг Библии — Восьми- книжия (от Книги Бытия до Книги Руфь) — сделан, вероятно, в Болгарии в начале Х в. Рукописная традиция донесла его в трех редакциях. В статье на материале Книги Исход исследуются характерные черты хронографической редакции, дошедшей до нас в пяти рукописях. Имеются в виду списки Иудейского хронографа и Троицких Пятикнижий. Чтения этой хронографической версии часто консервативны и сохраняют черты исходного перевода, тогда как в двух других редакциях видим инновации. Соответственно, эта редакция представляет интерес для восстановления текста первоначального перевода. А кроме того, что также важно, для существенного уточнения многочисленных библейских цитат ранних древнеславянских и древнерусских книжников.
The complete or so-called «chetii» translation of the Octateuch is dated, apparently, by the early 10th century in Bulgaria. The manuscript is known to have three versions. The article covers the characteristic features of the chronographic version of the Exodus Book, which exists in five manuscripts of the Judaic Chronograph and Trinity (Troitsky) Pentateuch. The given Exodus version is a valuable source for a new initial translation and, thus, for essential updating of numerous Bible quotations in Old Slavonic and Old Russian translations.
|
| first_indexed | 2026-03-23T18:56:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
Тетяна Вілкул. Книга вихід хронографічної редакції
503
ТЕКСТОЛОГІЯ
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
504
УДК 930.1:27-243.2;2-23
Тетяна Вілкул
КНИГА ВИХІД ХРОНОГРАФІЧНОЇ РЕДАКЦІЇ
(ІУДЕЙСЬКИЙ ХРОНОГРАФ ТА ТРОЇЦЬКІ П’ЯТИКНИЖЖЯ)
У давньослов’янській книжності Книга Вихід читається у складі
П’ятикнижжя та Восьмикнижжя — перших п’яти або, відповідно, перших
восьми книг Старого Завіту, а також вміщена в хронографах — давньо-
руських компіляціях із всесвітньої історії. До багатьох хронографів
Восьмикнижжя потрапило практично без скорочення, так би мовити в
непереробленому вигляді. Таким чином, текст Книги Вихід становить
подвійний інтерес: він має значення як для історії слов’янської Біблії, так
і для вивчення виникнення та подальшого побутування одного з видів
історичної літератури в Давній Русі — хронографічного.
«Універсальна», або всесвітня історія для людей того часу була чи не
більш важливою, ніж історія «вітчизняна»1. Давні етапи цієї історії
традиційно викладалися за біблійною версією. Загалом, Біблія2 «за впли-
вовістю» для книжників слов’янського Середньовіччя виявляється най-
важливішим джерелом. Як відзначили О.О. Алексєєв та І.М. Данилев-
ський, біблійні переклади на слов’янських землях поклали початок книж-
ної культури, формували мову та мислення, а також розуміння історії,
долі своєї країни та власної. «При отсутствии грамматик и словарей»
«язык библейских текстов должен был восприниматься как воплощение
языковой нормы, которой стремились следовать сочинители оригиналь-
ных произведений»3. Книги Біблії задали сталий код сприйняття історії та
людського життя, де головну роль відігравала велика та мала (особиста)
есхатологія4. Певні повідомлення початкового літопису написані за ста-
розавітними моделями, у всіх літописних зводах трапляються прямі
цитати5. Що стосується власне Книги Вихід, окремі епізоди — життя
пророка Мойсея, єгипетський полон, десять кар Божих, створення
золотого тельця — прочитуються в таких творах, як «Промова Філософа»
з «Повісті временних літ», Історична палея, Толкова та Повна хроно-
графічна палеї. Безпосередній вплив друга книга Біблії справила на один
із найбільш ранніх хронографів, відомих на східнослов’янських теренах:
так званий Іудейський хронограф.
Вважають, що він був укладений західно-руськими книжниками й
вплинув на котрогось із авторів Галицького-Волинського літопису6.
Виникнення хронографа датують другою половиною XIII ст., хоч дійшов
Тетяна Вілкул. Книга вихід хронографічної редакції
505
він, як то типово для давньоруських творів, у пізніших рукописах. Ідеться
про три списки: Архівський датують XV ст., Віленський та Варшавський —
XVI ст.7 Видатний дослідник давньоруської книжності В.М. Істрін дав
хронографу назву «Іудейський», оскільки вважав, що укладач цієї ком-
піляції ставив собі за мету дати виклад історії єврейського народу8. Ця
гіпотеза згодом не підтвердилася, однак назва усталилася в наступній
літературі9. Іудейський хронограф — досить об’ємний текст, що обіймає
близько 450–700 арк. рукопису10. У його складі бачимо Восьмикнижжя,
чотири Книги Царств, десять перших книг «Хроніки» Іоанна Малали,
Александрію Хронографічну та хронографічну редакцію «Історії Іудей-
ської війни» Йосифа Флавія; фрагменти з «Шестиднева» Іоанна, екзарха
Болгарського та «Бесід» Іоанна Златоуста, «Слів» Григорія Богослова з
тлумаченнями Нікіти Іраклійського, паримійні читання11 з Книги Йова,
фрагменти «Хроніки» Георгія Амартола, пророків Данила та Єремії,
невеличкі вкраплення з малих пророків, Євангелії та ін.12 Книга Вихід
читається на своєму місці в перший частині за хронографічною редакцією
повного, або четієго тексту слов’янського Восьмикнижжя.
Четій текст13 Книги Вихід досі вичерпно не досліджений. Джерело-
знавчих та текстологічних проблем учені торкалися в деяких загальних
працях, присвячених слов’янській Біблії та історії Толкової Палеї14.
Біблійна частина хронографів не вивчалася15, й які версії використову-
валися їхніми укладачами та коли вони могли виникнути — поки що
невідомо. На початку ХХ ст. О.В. Михайлов визначив дві головні редакції
четієго давньослов’янського перекладу Восьмикнижжя: російську («рус-
скую») та південнослов’янську, виокремивши також списки «проміжної
групи»16. Поділ на ці три нерівні гілки, зокрема, стосовно Книги Вихід,
прийнятий пізнішими дослідниками — А.А. Пічхадзе, Ф. Томсоном,
О.О. Алексєєвим. У працях Ф. Томсона та О.О. Алексєєва російська
редакція отримала назву «східнослов’янської», однак у цій статті остання
назва не використовується, аби уникнути плутанини. Річ у тім, що
хронографічна редакція за походженням також є східнослов’янською.
Традиційно вважають, що «проміжна група» виникла внаслідок звірення
списків російської редакції зі списками південнослов’янськими17. Проте
така процедура, як правило, призводить до контамінацій та, принаймні,
великої кількості спільних вторинних читань. За моїми спостереженнями,
у хронографічній версії контаміновані варіанти відсутні, немає й значної
кількості спільних вторинних варіантів18. Колація та детальне дослід-
ження різночитань показали, що «проміжна група» насправді є само-
стійною редакцією, що зберігає початкові читання19. Відтак, її слід вва-
жати третьою редакцією Восьмикнижжя, на додаток до російської та
південнослов’янської. За списками Іудейського хронографа, ми дали їй
назву «хронографічна», і це позначення вживатиметься надалі.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
506
Хронографічна редакція часто доносить до нас початкові читання і в
цілому виявляє незначну кількість інновацій. Вона репрезентована п’ять-
ма рукописами: із них три є списками Іудейського хронографа та два —
П’ятикнижжя із зібрання Троїце-Сергієвої Лаври (Російська державна
бібліотека)20. Найстарший зі списків — знамените Лаврське (Троїцьке)
П’ятикнижжя № 1 — має значні інтерполяції з Паремійника21. Поза цим,
решта рукописів у найбільш «чистому» вигляді представляє четій текст,
паримійні запозичення поодинокі22. Виникнення хронографічної редакції
не може датуватися пізніше як другою половиною XIII ст., оскільки вже
утворення власне Іудейського хронографа пов’язують із часом близько
1261 р. У тексті хронографа вміщено так звану «Глосу про Совія» із
хронологічним розрахунком, який веде до цього року23. Щоправда, хро-
нологія в розрахунку відносна24, до того ж калькуляції залежать від точки
відліку, за яку треба брати хронологію однієї з перекладних хронік25.
Однак деякі деталі схиляють до прийняття традиційної думки про
виникнення компіляції в 1260-х рр.26
Усі три редакції четієго тексту слов’янської Книги Вихід — хроно-
графічна, південнослов’янська та російська — мають власний набір ха-
рактерних читань, зберігаючи в тому числі низку початкових варіантів
(останні виявляються при порівнянні різних версій між собою, а також
звірення з грецьким оригіналом — Εχοδος Септуагінти27). Така картина
мусить вказувати на те, що кожна з редакцій незалежно від інших
походить від архетипу перекладу.
Текст хронографічної версії поділяється на дві групи. Першу скла-
дають власне списки Іудейського хронографа, другу — Троїцькі П’яти-
книжжя № 1 та № 45. Визначною рисою Іудейського хронографа в тексті
Книги Вихід є кілька додаткових читань-глос, зроблених, вірогідно, під
впливом додаткових перекладних джерел. Зокрема, у Ex. 14.6–14.7 ідеть-
ся про те, що фараон для переслідування синів Ізраїлевих захопив із
собою «оружиє» (α{ρματα — колісниці) та «тристатов» (τριστα vτας —
візирів). Укладач хронографа зробив пояснення, намагаючися пояснити
складні слова. Пор Ex. 14.5 «ѡрүжиє дѣють колесницам . на коних же
тачають . четырми кони»28. В Ex. 14.7 замість виразу «и тристаты надъ
всѣми» читаємо: «и три стоѧть на колесници . два\\ борета . а єдинъ
держить бразды коньскыѧ . а три стоѧще на заду колесници да бьютьс ѿ
всѣхъ» (щоправда, завершення фрази читається лише у Віленському
списку, в Архівському та Варшавському: «а три стоѧщаа на всѣх»). Маємо
продубльований вираз: після вірша 18.25 повторюється 18.22, і тільки
після цього вписано 18.26. У багатьох випадках варіанти Іудейського
хронографа протистоять решті біблійних списків, особливо багато пропу-
щено29. Щоправда, випали лише два великі фрагменти: Ex. 22.22–
Тетяна Вілкул. Книга вихід хронографічної редакції
507
30/22.23–3130 та 36.29–33/39.22–26д, інші прогалини в тексті не пере-
вищують 1–2 рядків. Поновлення лексики побіжне, до того ж введення
нових лексем та форм часто пояснюється помилками прочитання31.
Початкові читання, що збереглися лише в групі списків Іудейського
хронографа (наводимо читання не на «паримійних» ділянках тексту та
тільки ті, що підтримуються грецьким текстом), див.:
Ex. 6.3 имѧ же ми бъ҃ . не повѣдах . имъ . — у решті рукописів випу-
щене «не» та спостерігаються подальші зміни вихідного тексту, по-
рівняємо: ου jκ εjδη vλωσα32;
6.25 стареишинъства рожниѧ (левгитьска) — в інших списках пропу-
щено «рожениش» або бачимо «старѣишины» замість «старѣишинь-
ства», порівняємо: αιJ αjρχαι; πατρια ~ς33;
7.18 пити воды ѿ рѣкы — в інших зміни (пропущено «воды», читається
«воды ѿ неش», «воды рѣчьныش»), порівняємо: υ{δωρ αjπο ; του~ ποταμου~34;
8.15/8.19 пръстъ бж҃ии єсть — в інших списках «прьсть бж ҃иش» чи
«прьстьныи бг҃ъ», порівняємо: δαvκτυλος θεου~35;
12.21 требите пасхү — у решті рукописів інакше: «заоутра бо شдите»,
«требно شдите»; «пожрѣвши شдете», тоді як у грецькому тексті: θυ vσατε
το; πασχα36;
25.7/25.5 саардьскыѧ37; 28.18 сапфиросъ38; 30.23 сиклүсъ39; 30.34 хал-
ванинъ40 — в усіх впипадках краще збережена назва, що виявляється
при порівнянні з грецьким текстом: σαρδι vου; σαvπφειρος; σι vκλους;
χαλβαvνην;
26.6 .н҃. притокъ — в інших списках змінене число (.з҃. чи .л҃.) або слово
(«проутокъ»), порівняємо: κριvκους πεντη vκοντα41;
34.9 жестокшии сүть — в інших «жестоци», тоді як у грецькому тексті:
σκληροτραvχηλοvς, чому й відповідає «жестокошии» / «жестокъшии»42;
36.20/39.13 и свѧзани златомъ — у решті рукописів вираз пропу-
щений43.
Група Троїцьких рукописів П’ятикнижжя включає два рукописи:
найраніше — Лаврське — кінця XIV або початку XV ст. (список позна-
чений як Троїцький-1) та одне порівняно пізнє — XVI ст. (Троїцький-45).
Тут бачимо чимало вторинних читань, що, власне, і дозволило виок-
ремити їх в окрему групу. Див., наприклад: Ex. 4.21 («се три» Троїцького-
45 чи «се .г҃.» Троїцького-1 замість «смотри» в решті рукописів)44;
6.1 («егупетьскыش» замість «своєش» / «єго»)45, 6.16 («каоутъ» замість
«каатъ»)46, 7.14–15 («люди ииз҃лѧ჻ Реч гсь к моисѣю иди» замість «люди .
иди»)47. Спостерігаються прогалини в тексті, наприклад: 7.18 7.27–28/8.2
8.1–8.2/8.5–8.6 8.25/8.29 9.7 9.20–9.21 9.25 та ін.; заміни: 7.11 7.21
8.15/8.19 9.19 9.34 10.14 та ін.; доповнення: 7.10 8.5/8.9 8.19/8.23 9.34 10.7
та ін. В одному з доповнень виявився варіант, характерний для Повної
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
508
хронографічної палеї: Ex. 16.3 «єгда сѣдѧхомъ над котлы мѧсъ свиных»48 —
порівняємо у палеї «котлы свиных мѧс»49 — тоді, як у решті слов’янських
рукописів Книги Вихід, «котлы мѧсными», що відповідає грецькому: εjπι ;
τω ~ν λεβηvτων τω ~ν κρεω~ν. Проте систематичних збігів з Повною хроно-
графічною палеєю немає, так само, як у цьому виді палеї не просте-
жуються варіанти, характерні для Троїцької групи. Крім уже зазначеного,
у Троїцькому-1 та Троїцькому-45 бачимо великий пропуск обсягом біль-
ше однієї глави — після Ex. 37.5/36.37 відсутній текст аж до 39.3/38.2650 —
що, скоріше за все, пов’язане зі спробою позбутися дублювання в опису
скінії та одягу жерців, зробленому наприкінці Септуагінти та слов’ян-
ського перекладу Книги Вихід.
Початкові читання, збережені у Троїцькій групі, див., наприклад:
4.4 и простер рүкү и شтъ и за ѡшыб . и быс паки жезломъ в рүцѣ его —
так у Т-45, в інших списках синтагми переставлені місцями, або
відбулося скорочення, порівняємо з грецьким текстом: εjκτει vνας ουj~ν τη ;ν
χει ~ρα εjπελα vβετο τη ~ς κεvρκου, και; εjγεvνετο ρ Jα vβδος εjν τη ~/ χειρι ; αυjτου~51;
8.3/8.7 балованьєм — точніше за все відбиває грецьке: ται ~ς αρμακειvαις52
(«балии» — лікар53), в інших рукописах «(о)баваниемъ», «влъхвова-
ниемь», «чарованиемь» або пропущено;
9.18 (се азъ) надожду — в інших списках зіпсуте «наджю» або заміна
«поущу», «навожду», «наведоу», порівняємо: υ{ω54;
12.37 в сокхотъ — порівняємо Σοκχωθα55, в інших назву зіпсовано;
18.10 (ѿ рукы) егупетьскы . и ѿ руки фараѻнѧ — у решті списків вираз
випущений56;
25.7 епомидѣ — так Т-45, в інших помилка чи пропуск., порівняємо:
τη ;ν εjπωμι vδα57;
25.12 две\\ же ѻбѣди (на оуголъ .в҃.) — так Т-1, в інших пропущено
«обѣди», порівняємо: και; δυ vο δακτυλι vους;
30.24 (масло древѧное) і-маслину — порівняємо: εjξ εjλαι vων, в інших
«масла инноу», «масличьно» чи пропущено58;
33.1 к моiсѣю взиди — в інших лише: «изыди» або «възыди»,
порівняємо: προ ;ς Μωυση ~ν πορευvου α jνα vβηθι59;
36.18/39.11 иаспис — ι [ασπις, точно відтворена назва напівкоштовного
каменю60.
Зрозуміло, початкові варіанти, збережені тільки в Іудейському хроно-
графі або тільки у Троїцьких П’ятикнижжях — рештки тих читань хро-
нографічної редакції в цілому, що зазнали змін та переробок, відповідно,
у тій чи іншій групі списків. Вони не можуть свідчити про незалежне
походження від архетипу давньослов’янського перекладу, оскільки у
представників цієї редакції наявні численні вторинні читання.
Тетяна Вілкул. Книга вихід хронографічної редакції
509
Зокрема, у хронографічній редакції маємо більш як 40 прогалин у
тексті, коли випущені окремі слова та вирази (що виявляється при
порівнянні з південнослов’янською й російською редакціями та грецьким
оригіналом): див. Ex. 1.22 2.16 3.8 4.3 4.6 4.7 7.19 8.9/8.13 8.13/8.17
8.17/8.21 9.9 9.21 9.34–35 10.2 10.9 12.23 16.16 16.33 17.14 19.2 21.10 21.35
22.4/22.5 22.29/22.30 26.21 27.14 30.32 33.2 34.6 35.19 36.21/39.14 36.1д
36.3д 36.14/39.7д 36.24/39.17д 36.26/39.19д 36.29–33/39.19–26д 36.35–
36/39.28–29д 37.1/36.8д. Крім того, виявлено кілька лексичних замін до
реконструйованого тексту протографа: Ex. 4.26 «сн҃а» замість «дѣтища»61,
5.13 «тщахоусѧ» замість «тъщахоу 6.13 ,62«ش «изведеть» замість «испо-
устить» (εjξαποστει ~λαι)63, 16.36 «приимаше» Віл., Арх., Варш. чи «трии
менше» Т-45 замість «трии мѣръ бѣаше»64, 19.7 «вѣща» замість
«завѣща»65, 23.21 «ємоу» замість «моє»66, 26.27 «западномү» замість
«заднемоу»67, 28.33 «дѣлش» замість «долѣ»68, 39.11 «и быс точномъ»
замість «избыточномъ»69.
Початкові читання, що збереглися лише в хронографічній редакції,
також є численними, див., наприклад:
Ex. 4.16 а ты бүдеши к немү / буди єму к бү҃ ҃ — у російській та
південнослов’янській редакціях тут бачимо «شко бъ҃» / «شко же бъ҃»,
тоді як у грецькому тексті: αυjτω ~/ ε[ση/ τα; προ;ς το;ν θεο vν70;
5.17 праздныش деєте . праздни єсте — в інших редакціях пропущено
«праздни єсте», порівняємо: σχολαvζετε, σχολασταιv ε jστε71;
6.13 и завѣща има — в інших «завѣщаита», και ; συνε vταξεν αυ jτοι~ς72;
6.26 со силою ихъ — в інших «съ славою», συ ;ν δυναvμει73;
ко нѣс иного развѣи га҃ — в інших «иного бгش 8.6/8.10 ҃а», порівняємо:
ουjκ ε[στιν α [λλος πλη ;ν κυρι vου74 (подібний приклад див. також 9.14);
9.4 ни слово же — в інших «ни едино же», «ни моокро», (ου j
τελευτη vσει…) ρJητοvν75;
9.24 не бѣ сицѣ во єгипте покова — в інших «понели» або «николи же
биль» при грецькому: αjφ’ ουJ~, ‘з того часу як’, тобто, «отнеле», що
відповідає преславізму «покова»76;
9.29 (да үвѣси) شко гь҃ на земли — в інших додано «(гь҃) на нб҃си и», при
ο{τι του~ κυρι vου η J γη ~;
11.10 моисеи же и аронъ сътвориста всѣми знамении / всѧ знаменiа . и
чюдеса в земъли єгипетьстѣи — в інших гаплографічний пропуск
всього виразу чи частковий пропуск77;
16.31 и прозваша имѧ ємоу сн҃ве iи҃леви . манна — в інших зайвий
додаток «(имѧ…) недѣлѧ . (манна)», порівняємо грецьке: εjπονο vμασαν οιJ
υι Jοι ; Ισραηλ το; ο[νομα αυjτου~ μαν78;
18.21 ѿ всѣхъ людии мүжа силны — в інших пропущено «ѿ всѣхъ
людии», αjπο; παντο;ς του~ λαου~ α [νδρας δυνατου ;ς79;
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
510
19.24 иди и слѣзи — в інших помилково: «єдинъ слѣзи /сниди» або
пропущено вираз: βαvδιζε κατα ;βηθι80;
19.25 и рече имъ — в інших пропущено вираз чи, навпаки, зайве
доповнення «(и реч имъ) въса شже», ει j~πεν αυjτοι ~ς;
21.19 походить вне . ѡ жезлѣ — в інших пропущено «внѣ» чи змінений
вираз («…вънѣ подпираесе жьзлѡм»), περιπατη vση/ ε[ξω εjπι ; ρ Jα vβδου81;
24.10–11 (бг҃ъ iи҃левъ) под ногама єго . акы камень сапфирү . и аки
ѡбраз ү тверди нбсныѧ . чстотою . избранных же израилы — в інших
пропущено цей вираз чи навіть більший фрагмент82;
27.18 сто до ста — в інших пропущено «сто» («.р҃.») чи «до ста»,
порівняємо: εJκατο;ν εjφ’ εJκατο vν83;
28.17 змарагдос / съмарагдосъ — в інших «измарагдъ» або «смарагдо»,
σμα vραγδος84;
28.43 племени єго по немъ — в інших «по тебѣ» замість «по немъ» або
заміна «сн҃омъ» замість «племени», σπεvρματι αυjτου~ μετ’ αυjτοvν85;
29.12 положиши / возлѡжиши — в інших «помажеши», θηvσεις86;
30.3 позлатиши и златом чистым . ѡгнище (ємү и) — в інших зайве до-
повнення: «златом и (ѡгнище)» чи «златом’ же и», και; καταχρυσωvσεις
αυjτα χρυσιvω / καθαρω~/, τη ;ν εjσχα vραν87;
33.19 рече ж гь ҃ . азъ — в інших додано «(гь҃) къ мѡисеѡви / мѡѵсею»,
και; ει j~πεν εjγω88 ;;
35.32 по всемоу дѣлү древадельства89 (творити) — в інших пропущено
вираз, κατα; παvντα τα; ε [ργα τη~ς αjρχιτεκτοιvας (ποιει~ν);
35.33д (по всемү) дѣлү премүдрости — в інших «древоу . дѣло
премд҃ростiю» або «дѣлү прѣдмастiю», (εjν παντι ;) ε[ργω / σοφι vας;
35.34д ахисамаховү — в інших «ахисамоховү» чи «ихысамаховү», του ~
Αχισαμακ.
Отже, хронографічна редакція часто зберігає початкові варіанти та є
важливим свідком давньослов’янського біблійного тексту Книги Вихід.
Слід додати, що з усього наведеного списку різночитань (що, до речі,
являє собою репрезентативну вибірку, а не вичерпний перелік) лише один
приклад, Ex. 4.16, був відзначений дослідниками90. Усе сказане мусить
означати, що галицькими книжниками в біблійній частині Іудейського
хронографа використовувалася версія досить давня й консервативна. Тим
часом, наприклад, у тексті одного з представників так званого «Хроно-
графа по великому изложению», Троїцькому, за нашими спостережен-
нями, бачимо вторинну версію біблійних книг91. Притому, що Іудейський
хронограф датується другою половиною ХІІІ ст., а «Хронограф по вели-
кому изложению», за дослідницькими реконструкціями, мав би виник-
нути в середині ХІ ст. Звичайно, для з’ясування повної картини необхідне
детальне дослідження всього тексту Восьмикнижжя в цілому. Однак уже
Тетяна Вілкул. Книга вихід хронографічної редакції
511
перші кроки демонструють, що історію виникнення хронографів на Русі
доведеться переглядати.
ДОДАТОК
Використані списки
Віленський (Віл.), Бібліотека Академії наук Литви, F 19–109, перша
третина XVI ст.
Архівський (Арх.), Російський державний архів давніх актів (РГАДА),
ф. 181, оп. № 1, зібрання Московського головного архіву Міністерства
іноземних справ (МГАМИД), № 279, третя чверть XV ст.
Варшавський (Варш.), Biblioteka Narodowa, Dział zbiorów specjalnych,
Biblioteka Ordynacji Zamoyskich, cim. 83, перша чверть XVI ст.
Троїцький-1 (Т-1), Російська державна бібліотека (РГБ), ф. 304.I,
зібрання Троїце-Сергієвої Лаври, № 1, кінець XIV ст.92.
Троїцький-45 (Т-45), РГБ, ф. 304.I, зібрання Троїце-Сергієвої Лаври,
№ 45, кінець XVI ст.
Григоровичів (Гр.), РГБ, ф. 87, зібрання Григоровича, № 1, середина
XVI ст.
Севастьянова (С.), РГБ, ф. 270, зібрання Севастьянова, № 11431,
початок XV ст.
————————
1 Див.: Водолазкин Е.Г. Всемирная история в литературе Древней Руси. — СПб.,
2008.
2 Правильніше, біблійні книги, оскільки на слов’янських землях Біблія як зібрання
усіх канонічних біблійних книг, а не окремі складові (напр., Псалтир, Апостол) чи збірки
(Восьмикнижжя, Книги пророцькі) — з’явилася на доволі пізньому етапі.
3 Алексеев А.А. Текстология славянской Библии. — СПб., 1999. — С. 9.
4 Див.: Данилевский И.Н. Повесть временных лет. Герменевтические основы изучения
летописных текстов. — М., 2004.
5 Про моделювання літопису за біблійними зразками та цитування Біблії в літописних
зводах див.: Данилевский И.Н. Указ. соч. Біблійні цитати у Повісті временних літ див.,
напр.: Шахматов А.А. Повесть временных лет. Введение. Текст. Комментарии. — Пг.,
1916. — Т.1 (перевидання: Шахматов А.А. История русского летописания. — СПб.,
2003. — Т. 1. — Кн. 2. — С. 527–977).
6 Орлов А.С. К вопросу об Ипатьевской летописи // Известия отдела русского язика и
словесности Академии наук (далі — ИОРЯС). — Л., 1926. — ХХХІ. — С. 93–126; Его
же. О галицко-волынском летописании // Труды одела древнерусской литературы (далі —
ТОДРЛ). — Л., 1947. — V. — С. 15–35.
7 Сігли та короткі відомості про рукописи див.: Додаток. Детальний опис списків
Іудейського хронографу: Lemeškin Ilja. Sovijaus sakmė ir 1262 metų Chronografas (pagal
Archyvinį, Varšuvos, Vilniaus ir I.J. Zabelino nuorašus). — Vilnius, 2009. — S. 48–107.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
512
8 Истрин В.М. Александрия древнерусских хронографов. — М., 1893. — С. 349, 353–
354. Перед тим назву «Иудейский» застосовував І.І. Срезневський до Архівного списку,
акцентуючи увагу на запозиченнях з «Історії Іудейської війни» Йосифа Флавія:
Срезневский И.И. Русский исторический сборник XV в. Сведения и заметки о мало-
известных и неизвестных памятниках. — СПб., 1879. — LXXXIV. — С. 133.
9 Творогов О.В. Древнерусские хронографы. — М., 1975. — С. 12–13, 16–18, 20–21 та ін.
10 Обсяг залежить від почерку та кількості рядків у аркуші.
11 Паримійник — збірник вибраних читань переважно зі Старого Завіту, що про-
читувалися під час служб. Вважається, що переклад цього збірника на слов’янську
вперше здійснено за апостолів Кирила та Мефодія, хоча згодом текст зазнав переробок.
12 Опис складу Іудейського хронографа: Истрин В.М. Указ. соч. — С. 318–341;
уточнення: Вилкул Т. Иудейский и Софийский хронографы в истории древнерусской
хронографии // Palaeoslavica. — 2009. — XVII / 2. — P. 65–86.
13 Появу повного / четієго тексту пов’язують з діяльністю давньоболгарських
книжників епохи царя Симеона (перша чверть Х ст.). Підставою для віднесення тієї чи
іншої версії перекладного тексту до творчості Кирила, Мефодія, їхніх учнів чи книж-
ників царя Симеона послуговують особливості мови пам’ятки, визначення редакції
грецького оригіналу та якості перекладу, наявності тексту в глаголичних місалах та
бревіаріях, іноді також — інформація про «преложениѥ книгъ» у джерелах (див., напр.:
Алексеев А.А. Кирилло-мефодиевское переводческое наследие и его исторические
судьбы // История, культура, этнография и фольклор славянских народов. Х Между-
народный съезд славистов. — М., 1988. — С. 127–138). Атрибуція перекладних творів
часто є спірною. Напр., припускають, що початковий повний (а не службовий) переклад
Восьмикнижжя був зроблений Мефодієм. Проте цей давній текст не зберігся, від нього
випадково дійшла лише Книга Руфі в одному з глаголічних бревіаріїв. Новий переклад
було здійснено у Болгарії напочатку Х ст. Власне в Іудейському хронографі вміщено
приписку щодо книг «Завѣта Божiа Ветхаго, сказающе образы Новаго Завѣта», «пре-
ложенных» «от греческаго شзыка в’ словен’скыи при кнѧsи блъгар’стѣм Симеоне, сынѣ
Бориши, Григорiем презвитером мнихом» (Арх. — Арк. 199а, Віл. — Арк. 242, Варш. —
С. 666а). Хоча приписка передує п’ятій книзі Хроніки Малали, де розповідається про
події Троянської війни, припускають, що початково вона стосувалася Восьмикнижжя.
Див.: Пичхадзе А.А. К истории четьего текста славянского Восьмикнижия // ТОДРЛ. —
СПб., 1996. — Т. 49. — С. 10; Тhomson F.The Slavonic Translation of the Old Testament //
Interpretation of the Bible. — Ljubljana, 1998. — Р. 729; Franklin S. Writing, Society and
Culture in Early Rus, с. 950–1300. — Cambridge, 2002. — P. 207, note 86. Плутанина могла
виникнути через переробки змісту, що простежуються у цьому хронографі. Раніше
висловлювали припущення, що у приписці пресвітера Григорія мова йде про Толкову
Палею, а В.М. Істрін вважав, що так було розписано назву усього хронографа в цілому:
Истрин В.М. Указ. соч. — С. 354–357; огляд думок див. ще: Пеев Димитър. Заглавката
на Григорий, презвитер мних на всички църковници на българските църкви, и Имен-
никът на българските ханове // Littera et lingua. e-journal. — 2007, зима. — Статии:
http://www.slav.uni-sofia.bg/lilijournal/index.php/bg/issues/winter-2007/64-peev-d-winter2007.
14 Див. напр.: Пичхадзе А.А. Указ. соч. — С. 10–21; Тhomson F. Op. сit. — P. 729–735;
Михайлов А.В. К вопросу о происхождении и литературных источниках Толковой Палеи //
ИОРЯС. — 1928. — Т. 1. — Кн. 1. — С. 49–80; Славова Т. Толковната палея в контекста
на старобългарската книжнина. — София, 2002. — С. 128–132.
15 Видатні дослідники хронографічної літератури В.М. Істрін та О.В. Творогов зосе-
редилися на хронографічній складовій у вузькому смислі слова: хроніках Амартола,
Малали та ін.
Тетяна Вілкул. Книга вихід хронографічної редакції
513
16 Див.: Михайлов А.В. Опыт изучения текста книги Бытия пророка Моисея в древ-
неславянском переводе. Ч.1. Паримейный текст. — М., 2011. — С. 322–324.
17 Пичхадзе А.А. Указ. соч. — С. 13; Тhomson F. Op. сit. — Р. 730.
18 Звичайно, окремі спільні вторинні читання можна виявити у різних редакціях,
групах та підгрупах, однак їх небагато і вони не складають певної системи. Най-
вірогідніше, слід твердити про незалежну правку різних переписувачів та випадкових
збігах у інноваціях. Щодо подібних різночитань на матеріалі грецьких Євангелій див.:
Colwell E.C. Studies in Methodology in Textual Criticism of the New Testament. — Leiden,
1969. — Р. 51, 123–124 та ін.
19 Древнеславянская книга Исход. Текст в хронографической редакции, с разночте-
ниями из других редакций по спискам XIV–XVI вв. / Упорядник Т.Л. Вилкул (у друці).
20 О.В. Михайлов у своєму виданні Книги Буття та дослідницьких працях врахував
два рукописи: найдавніше Лаврське Троїцьке П’ятикнижжя XIV або початку XV ст. № 1
(Т-1) та Архівський хронограф (Арх., один із списків Іудейського хронографу).
А.А. Пічхадзе визначила, що до цієї ж версії належить Троїцьке П’ятикнижжя № 45
(Т-45). Крім цього, існують ще два списки Іудейського хронографу.
21 За спостереженнями О.В. Михайлова, Т-1 настільки повно запозичує паримійний
текст, що міг використовуватися й як службова книга: Михайлов А.В. Опыт… — С. LI.
Як відзначив О.О. Алексєєв, з введенням у XIV ст. Ієрусалимського статуту, що спи-
рався не на «специальные литургические композиции, но использовал обычные полные
библейские тексты с литургической разметкой», подібні кодекси могли виконувати
службові функції: Алексеев А.А. Текстология… — С. 33. Виокремлення паримійних
читань полегшується тим, що паримійна версія Книги Вихід видана та фундаментально
досліджена А.А. Пічхадзе: К истории славянского Паримейника (паримейные чтения
книги Исход) // Традиции древнейшей славянской письменности и языковая культура
восточных славян. — М., 1991. — С. 147–173; Типология паримейных чтений книги
Исход // Старобългаристика. — 1986. — № 1. — С. 20–34; Книга «Исход» в древне-
славянском Паримейнике // Ученые записки Российского православного университета
ап. Иоанна Богослова. — М., 1998. — Вып. 4. — С. 5–60.
22 Переписувачі біблійних кодексів, як і більшість письменних і неписьменних людей
епохи Середньовіччя, краще за все знали паримійну версію, яку вислуховували під час
служб, і тому інтерполяції з неї трапляються практично в усіх кодексах — йдеться лише
про масштаб запозичень.
23 Віл. — Арк. 28, Арх. — Арк. 27а, Варш. — С. 57: «…лѣт же имѣют ѿ Авiмелеха . и
многогѡ родү сквернаго Совьش . до сего лѣта в нѧ ж начахом писати книгы си , єсть лѣт во
/Арх., Варш. пропущено лѣт во/ رг҃ и у҃ и .м҃. и .s҃. лѣт тоє было /Арх., Варш. лише: лѣт/».
24 Вказано дати від творення світу та роки від життя того чи іншого патріарха «и до
сего дне».
25 Як вказав Ф. Томсон, датування 1260 р. можливе лише у тому випадку, якщо
приймаються дати, наведені у «Хроніці» Іоана Малали. Інакше діапазон дат укладення
хронографу може бути досить широким: від 1144/45 р. по 1299/1300 р. Тhomson F.
Op. cit. — P. 649.
26 Хронологічний розрахунок вміщено саме у тій частині хронографа, де бачимо
компіляцію з «Хроніки» Малали та «Слів» Григорія Богослова з коментарями Нікіти
Іраклійського: Иванов С.А. Мифологический конвой «басни о Совии» в составе Иудей-
ского хронографа // Славяноведение. — 2010. — № 2. — С. 63–71; Вилкул Т. Создание
Совия: работа составителя Иудейского хронографа (ХIII в.) // Istorijos šaltinių tyrimai. —
Vilnius, 2010. — S. 11–32. Відповідно, дослідник в даному разі має право брати хро-
нологічні репери з Малали.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
514
27 Septuaginta. Id est Vetus Testamentum graece iuxta LXX interpretes / Ed. Alfred Rahlfs:
Duo volumina in uno. — Stuttgart, (1935) 1979.
28 Порівняємо у «Словах» Григорія Назіанзіна (перша редакція): «аште и пѣша оубо
людъскаго : на колесници точаховѣ». Будилович А. ХІІІ Слов Григория Богослова в древ-
неславянском переводе по рукописи Императорской публичной библиотеки ХІ века. —
СПб., 1875. — Арк. 42 а.
29 За підрахунками автора, в Іудейському хронографі порівняно з іншими групами
списків, найбільша кількість випущених виразів: 77, порівняємо: у Троїцьких П’яти-
книжжях — пропущено 15 виразів, в російській редакції — 45, у південнослов’янській —
39. Крім того, тут висока кількість лексичних замін, близьких за звучанням та
написанням (як то «инъ не» з «и нынѣ», «поустыни» з «поусти» та под.): 97 прикладів.
Порівняємо: у Троїцьких П’ятикнижжях таких — 33, в російській редакції — 55,
південнослов’янській — 43. Разом з тим, в Іудейському хронографі найменша кількість
доповнень (додано лише 3 вирази та 31 окреме слово — тоді, як у найбільш «творчого»
південнослов’янського укладача — додано 25 виразів та 96 окремих слів). Така картина
обумовлюється, вірогідно, тим, що хоча текст копіювався переважно механічно, хро-
нограф не є власне Восьмикнижжям, що дозволяло випускати зайві, з точки зору його
укладача, деталі. Див.: Книга Исход…
30 Номери віршів подано через косу риску, якщо наявні розбіжності у нумерації
Септуагінти та сучасного перекладу на українську та російську мови (український
переклад І. Огієнка, російський — Синодальний). Першим проставляється номер глави
та вірша за Септуагінтою, оскільки давньослов’янський текст залежить від грецького, а
нові переклади зазнали різноманітних повторних звірок. Слід враховувати, що у
Септуагінті окремі вірші та одну з глав (гл. 38) пропущено. Напр., після Ex. 32.8 йде
32.10, після 35.14 — 35.16 — 35.19, після 40.6 — 40.8 і т.д. Крім того, у слов’янських
списках Книги Вихід у главах 36–37 відбулося дублювання. Продубльовані вірші мають
нумерацію з доданою літерою «д» (36.5д, 36.33/39.25д, і т. п.).
31 Виявлено більше як 30 інновацій, що не зустрічаються в інших редакціях та
групах: бразды, вдѣлающе, весло, вонѧщии, воѡружитисѧ, гадание, дѣльно, елижьды,
жадилникъ, зазлащенъ, изменьно, искоущеи (замість ищоу..), коньскыи, кочати/тачати,
лоука, навыклъ, постѧщесѧ, прьвоѥ, прѣславьныи, прѣтварѧти, распригоша, ревнитель,
свободою, съмѫщениѥ, тщетно, оувѣдати, оумалити, оутренش, чадна, шьствиѥ,
ѡбитникъ (замість обитал…). Див. покажчики до видання: Книга Исход...
32 Віл. — Арк. 99; Арх. — Арк. 92а; Варш. — С. 301б; Septuaginta. — Р. 94.
33 Віл. — Арк. 99 зв.; Арх. — Арк. 92с; Варш. — С. 302а; Septuaginta. — Р. 95.
34 Віл. — Арк. 100 зв.; Арх. — Арк. 92д; Варш. — С. 304б; Septuaginta. — Р. 96.
35 Віл. — Арк. 101; Арх. — Арк. 93б; Варш. — С. 306а; Septuaginta. — Р. 98.
36 Віл. — Арк. 104; Арх. — Арк. 95с-д; Варш. — С. 314б; Septuaginta. — Р. 105.
37 Віл. — Арк. 113 зв.; Арх. — Арк. 102с; Варш. — С. 339а; Septuaginta. — Р. 128.
38 Віл. — Арк. 116 зв.; Арх. — Арк. 104с; Варш. — С. 346а; Septuaginta. — Р. 134.
39 Віл. — Арк. 119; Арх. — Арк. 106а; Варш. — С. 352а; Septuaginta. — Р. 139.
40 Віл. — Арк. 119; Арх. — Арк. 106б; Варш. — С. 352б; Septuaginta. — Р. 140.
41 Віл. — Арк. 114 зв.; Арх. — Арк. 103б; Варш. — С. 341б; Septuaginta. — Р. 130.
42 Віл. — Арк. 121 зв.; Арх. — Арк. 108а; Варш. — С. 359а; Septuaginta. — Р. 146.
43 Віл. — Арк. 123 зв.; Арх. — Арк. 109с; Варш. — С. 363б; Septuaginta. — Р. 151.
44 Т-1. — Арк. 60б; Т-45 Арк. 59; Septuaginta. — Р. 92 (ο{ρα).
45 Т-1. — Арк. 61б; Т-45. — Арк. 60 зв.; Septuaginta. — Р. 94 (αυjτου~).
Тетяна Вілкул. Книга вихід хронографічної редакції
515
46 Т-1. — Арк. 61д; Т-45. — Арк. 61; Septuaginta. — Р. 94 (Κααθ).
47 Т-1. — Арк. 62б; Т-45. — Арк. 62; Septuaginta. — Р. 96 (το;ν λαοvν. βαvδισον...).
48 Т-1. — Арк. 71б; Т-45. — Арк. 71 зв.; Septuaginta. — Р. 113.
49 Толковая палея 1477 года. Воспроизведение Синодальной рукописи № 210. —
1892. — Вып. 1. — Арк. 208d.
50 Т-1. — Арк. 89б; Т-45. — Арк. 96 зв. Слід додати, тут пропущений фрагмент і
плутанина як у протографі слов’янського перекладу, так і в оригіналі — Септуагінті,
тому обсяг не можна вирахувати за випущеними главами. Крім того, у Т-45 в Ex. 5.10–
13, 5.23 та 12.16–19 — бачимо приклади діттографії (арк. 60, 67 зв.). Не виключено, вони
походять від спільного протографа списків цієї групи. Однак не збереглися у іншому
списку цієї групи, Т-1, через те, що в ньому списку систематично проведене скорочення
копійованого тексту.
51 Т-1. — Арк. 59д; Т-45. — Арк. 58; Septuaginta. — Р. 90.
52 Т-1. — Арк. 62д; Т-45. — Арк. 63; Septuaginta. — Р. 97.
53 Щиро вдячна Анні Абрамовні Пічхадзе за уточнення у визначенні читання цього
рядка.
54 Т-1. — Арк. 64а; Т-45. — Арк. 64 зв.; Septuaginta. — Р. 100.
55 Т-1. — Арк. 67б; Т-45. — Арк. 68 зв.; Septuaginta. — Р. 106.
56 Т-1. — Арк. 73а; Т-45. — Арк. 74; Septuaginta. — Р. 117.
57 Т-1. — Арк. 79а; Т-45. — Арк. 81 зв.; Septuaginta. — Р. 128.
58 Т-1. — Арк. 85а; Т-45. — Арк. 89; Septuaginta. — Р. 140.
59 Т-1. — Арк. 86д; Т-45. — Арк. 91 зв.; Septuaginta. — Р. 144.
60 Т-45. — Арк. 96 (у Т-1 тут великий пропуск); Septuaginta. — Р. 150.
61 Т-1. — Арк. 60с; Т-45. — Арк. 59; Віл. — Арк. 98 зв.; Арх. — Арк. 91б; Варш. —
С. 299а; Septuaginta. — Р. 92.
62 Т-1. — Арк. 61а; Т-45. — Арк. 60; Віл. — Арк. 99; Арх. — Арк. 91с; Варш. —
С. 300б; Septuaginta. — Р. 93.
63 Т-1. — Арк. 61д; Т-45. — Арк. 61; Віл. — Арк. 99 зв; Арх. — Арк. 92б; Варш. —
С. 302а; Septuaginta. — Р. 94.
64 Тут розходження у двох групах, однак очевидно, варіанти Іудейського хронографа
та Т-45 (у Т-1 пропуск, арк. 72б) походять від спільного різночитання: Т-45. — Арк. 73;
Віл. — Арк. 108 зв.; Арх. — Арк. 98д; Варш. — С. 325б; Septuaginta. — Р. 115 (τω ~ν τριω~ν
μεvτρων ηj~ν).
65 Т-1. — Арк. 73д; Т-45. — Арк. 75; Віл. — Арк. 109 зв.; Арх. — Арк. 99д; Варш. —
С. 329а; Septuaginta. — Р. 118.
66 Т-1. — Арк. 77д; Т-45. — Арк. 80; Віл. — Арк. 112 зв.; Арх. — Арк. 101д; Варш. —
С. 336б; Septuaginta. — Р. 125.
67 Т-1. — Арк. 80д; Т-45. — Арк. 83 зв.; Віл. — Арк. 115; Арх. — Арк. 103с; Варш. —
С. 343а; тут вторинне «заднему» також у південнослов’янській редакції, порівняємо:
С. — Арк. 114 зв.; Гр. — Арк. 63 зв.; Septuaginta. — Р. 130 (τω~/ οjπισθιvω /).
68 Т-1. — Арк. 82с; Т-45. — Арк. 86; Віл. — Арк. 116 зв.; Арх. — Арк. 104д; Варш. —
С. 346б; Septuaginta. — Р. 135.
69 Т-1. — Арк. 89д; Т-45. — Арк. 97; Віл. — Арк. 125 зв.; Арх. — Арк. 110д; Варш. —
С. 368а; Septuaginta. — Р. 155.
70 Т-1. — Арк. 60а; Т-45. — Арк. 58 зв.; Віл. — Арк. 98; Арх. — Арк. 91б; Варш. —
С. 298б; Septuaginta. — Р. 91.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
516
71 Т-1. — Арк. 61б; Т-45. — Арк. 60; Віл. — Арк. 99; Арх. — Арк. 91с; Варш. —
С. 301а; Septuaginta. — Р. .
72 Т-1. — Арк. 61д; Т-45. — Арк. 61; Віл. — Арк. 99 зв.; Арх. — Арк. 92б; Варш. —
С. 302а; Septuaginta. — Р. 94.
73 Т-1. — Арк. 61д; Т-45. — Арк. 61 зв.; Віл. — Арк. 100; Арх. — Арк. 92с; Варш. —
С. 303а; Septuaginta. — Р. 95.
74 Т-1. — Арк. 63а; Т-45. — Арк. 63; Віл. — Арк. 101; Арх. — Арк. 93б; Варш. —
С. 305б; Septuaginta. — Р. 97.
75 Т-1. — Арк. 63д; Т-45. — Арк. 64; Віл. — Арк. 101зв.; Арх. — Арк. 93д; Варш. —
С. 307б; Septuaginta. — Р. 99.
76 Т-1. — Арк. 64б; Т-45. — Арк. 64 зв.; Віл. — Арк. 102; Арх. — Арк. 94а; Варш. —
С. 308б; Septuaginta. — Р. 100.
77 Т-1. — Арк. 66а; Т-45. — Арк. 66 зв.; Віл. — Арк. 103 зв.; Арх. — Арк. 95а; Варш. —
С. 312б; Septuaginta. — Р. 104.
78 Т-1. — Арк. 72а; Т-45. — Арк. 73; Віл. — Арк. 108; Арх. — Арк. 98с; Варш. —
С. 325б; Septuaginta. — Р. 115.
79 Т-1. — Арк. 73с; Т-45. — Арк. 74 зв.; Віл. — Арк. 109; Арх. — Арк. 99с; Варш. —
С. 328а; Septuaginta. — Р. 117.
80 Т-1. — Арк. 74с; Т-45. — Арк. 76; Віл. — Арк. 110; Арх. — Арк. 100а; Варш. —
С. 330б; Septuaginta. — Р. 119.
81 Т-1. — Арк. 75д; Т-45. — Арк. 77 зв.; Віл. — Арк. 111; Арх. — Арк. 100д; Варш. —
С. 332б; Septuaginta. — Р. 122.
82 Т-1. — Арк. 78д; Т-45. — Арк. 81; Віл. — Арк. 113–113 зв.; Арх. — Арк. 102б;
Варш. — С. 338а–338б; Septuaginta. — Р. 127.
83 Т-1. — Арк. 81с; Т-45. — Арк. 84 зв.; Віл. — Арк. 116; Арх. — Арк. 104а; Варш. —
С. 344б; Septuaginta. — Р. 133.
84 Т-1. — Арк. 82б; Т-45. — Арк. 85 зв.; Віл. — Арк. 116 зв.; Арх. — Арк. 104с; Варш. —
С. 346а; Septuaginta. — Р. 134.
85 Т-1. — Арк. 83а; Т-45. — Арк. 86 зв.; Віл. — Арк. 117; Арх. — Арк. 105а; Варш. —
С. 347б; Septuaginta. — Р. 135.
86 Т-1. — Арк. 83б; Т-45. — Арк. 86 зв.; Віл. — Арк. 117; Арх. — Арк. 105а; Варш. —
с. 348а; Septuaginta. — Р. 136.
87 Т-1. — Арк. 84б; Т-45. — Арк. 88; Віл. — Арк. 118; Арх. — Арк. 105д; Варш. —
С. 350б; Septuaginta. — Р. 138.
88 Т-1. — Арк. 87с; Т-45. — Арк. 92 зв.; Віл. — Арк. 121; Арх. — Арк. 107д; Варш. —
с. 358а; Septuaginta. — Р. 145.
89 Арх. — 109а, Варш. — с. 362а, Т-45. — Арк. 95; Віл. пропущено (арк. 123); Т-1
частковий пропуск (арк. 89а); Septuaginta. — Р. 149.
90 Пичхадзе А.А. Указ. соч. — С. 13; Тhomson F. Op. cit. — Р. 733.
91 Спостереження зроблені на матеріалі Книги Ісуса Навіна.
92 На думку А.Л. Ліфшица та А.А. Турілова, рукопис датується початком XV ст.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215531 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-3144 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-23T18:56:20Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вілкул, Т. 2026-03-19T16:31:04Z 2013 Книга Вихід хронографічної редакції (Іудейський хронограф та Троїцькі П’ятикнижжя) / Т. Вілкул // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 504-516. — Бібліогр.: 92 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215531 930.1:27-243.2;2-23 Повний або четій переклад перших восьми книг Біблії — Восьмикнижжя (від Книги Буття до Книги Руф) — з’явився, вірогідно, на початку Х ст. в Болгарії. Рукописна традиція донесла його в трьох редакціях. У статті досліджуються характерні риси хронографічної редакції на матеріалі Книги Вихід. Ця версія дійшла до нас у п’ятьох рукописах Іудейського хронографа та Троїцьких П’ятикнижій. Її читання часто консервативні, тоді як у інших двох редакціях бачимо інновації. Відтак, вона є важливим свідком для відновлення початкового перекладу. А також, між іншим, для суттєвого уточнення численних біблійних цитат давньослов’янських та давньоруських книжників ранньої доби. Полный или четий перевод первых восьми книг Библии — Восьми- книжия (от Книги Бытия до Книги Руфь) — сделан, вероятно, в Болгарии в начале Х в. Рукописная традиция донесла его в трех редакциях. В статье на материале Книги Исход исследуются характерные черты хронографической редакции, дошедшей до нас в пяти рукописях. Имеются в виду списки Иудейского хронографа и Троицких Пятикнижий. Чтения этой хронографической версии часто консервативны и сохраняют черты исходного перевода, тогда как в двух других редакциях видим инновации. Соответственно, эта редакция представляет интерес для восстановления текста первоначального перевода. А кроме того, что также важно, для существенного уточнения многочисленных библейских цитат ранних древнеславянских и древнерусских книжников. The complete or so-called «chetii» translation of the Octateuch is dated, apparently, by the early 10th century in Bulgaria. The manuscript is known to have three versions. The article covers the characteristic features of the chronographic version of the Exodus Book, which exists in five manuscripts of the Judaic Chronograph and Trinity (Troitsky) Pentateuch. The given Exodus version is a valuable source for a new initial translation and, thus, for essential updating of numerous Bible quotations in Old Slavonic and Old Russian translations. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Текстологія Книга Вихід хронографічної редакції (Іудейський хронограф та Троїцькі П’ятикнижжя) Книга Исход хронографической редакции (Иудейский хронограф и Троицкие Пятикнижия) «The Exodus» Book of chronographic edition (the Judaic chronograph and Trinity Pentateuch) Article published earlier |
| spellingShingle | Книга Вихід хронографічної редакції (Іудейський хронограф та Троїцькі П’ятикнижжя) Вілкул, Т. Текстологія |
| title | Книга Вихід хронографічної редакції (Іудейський хронограф та Троїцькі П’ятикнижжя) |
| title_alt | Книга Исход хронографической редакции (Иудейский хронограф и Троицкие Пятикнижия) «The Exodus» Book of chronographic edition (the Judaic chronograph and Trinity Pentateuch) |
| title_full | Книга Вихід хронографічної редакції (Іудейський хронограф та Троїцькі П’ятикнижжя) |
| title_fullStr | Книга Вихід хронографічної редакції (Іудейський хронограф та Троїцькі П’ятикнижжя) |
| title_full_unstemmed | Книга Вихід хронографічної редакції (Іудейський хронограф та Троїцькі П’ятикнижжя) |
| title_short | Книга Вихід хронографічної редакції (Іудейський хронограф та Троїцькі П’ятикнижжя) |
| title_sort | книга вихід хронографічної редакції (іудейський хронограф та троїцькі п’ятикнижжя) |
| topic | Текстологія |
| topic_facet | Текстологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215531 |
| work_keys_str_mv | AT vílkult knigavihídhronografíčnoíredakcíííudeisʹkiihronograftatroícʹkípâtiknižžâ AT vílkult knigaishodhronografičeskoiredakciiiudeiskiihronografitroickiepâtiknižiâ AT vílkult theexodusbookofchronographiceditionthejudaicchronographandtrinitypentateuch |