Скарби монет ХV–ХVІІІ ст. із Меджибожа та його окраїн
Велике значення для вивчення середньовічного подільського ринку, місцевої та міжнародної торгівлі, основних грошових одиниць, що перебували в повсякденному грошовому обігу, відіграють 12 меджибізьких скарбів монет ХV–ХVІІІ ст., які є важливими матеріальними та історичними джерелами. Большое значение...
Saved in:
| Published in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215533 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Скарби монет ХV–ХVІІІ ст. із Меджибожа та його окраїн / О. Курок, О. Бакалець // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 471-485. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860480201606037504 |
|---|---|
| author | Курок, О. Бакалець, О. |
| author_facet | Курок, О. Бакалець, О. |
| citation_txt | Скарби монет ХV–ХVІІІ ст. із Меджибожа та його окраїн / О. Курок, О. Бакалець // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 471-485. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | Велике значення для вивчення середньовічного подільського ринку, місцевої та міжнародної торгівлі, основних грошових одиниць, що перебували в повсякденному грошовому обігу, відіграють 12 меджибізьких скарбів монет ХV–ХVІІІ ст., які є важливими матеріальними та історичними джерелами.
Большое значение для изучения средневекового подольского рынка, местной и международной торговли, основных денежных единиц, пребывавших в повседневном денежном обращении, играют 12 меджибожских кладов монет ХV–ХVІІІ вв., являющихся важными материальными и историческими источниками.
The article deals with 12 Medzhybizh hoards of coins of the 15th–18th centuries as significant material and historical sources, with a special emphasis on their importance for studying the Medieval Podillia market, local and international trade.
|
| first_indexed | 2026-03-23T18:56:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
О. Курок, О. Бакалець. Скарби монет XV–XVIII ст. із Меджибожа…
471
УДК: 347.132.124:737.1(477.72/74) «ХV-ХVІІІ ст.»
Олександр Курок, Олексій Бакалець
СКАРБИ МОНЕТ ХV–ХVІІІ ст. ІЗ МЕДЖИБОЖА
ТА ЙОГО ОКРАЇН
Автори статті, використавши відомі наукові праці М. Котляра1,
М. Ягозінського2, археологічну карту Подільської губернії, складену
Ю. Сіцінським3, Н. Стрижаковою4, фонди історико-культурного запо-
відника «Меджибіж», роблять спробу детально проаналізувати 12 скарбів,
знайдених у різний час у Меджибожі та його околицях, прослідкувати
процес поширення в грошовому обігу краю західноєвропейських та
російських монет.
Розвиток товарно-грошових відносин на Поділлі, що перебувало у
складі Великого князівства Литовського в другій половині ХІV–ХVІ ст.,
під владою Речі Посполитої з 1569 р., призвів до входження їх у систему
тісних торгових контактів із країнами Західної Європи й до появи в
грошовому обігу золотих та срібних іноземних монет. Складність еко-
номічної ситуації була обумовлена відсутністю своєї національної
монети, окрім незначної кількості «подільських півгрошиків» Костянтина
Каріатовича, карбованих у Смотричі в кінці ХІV ст.5 Але, незважаючи на
це, на теренах Правобережної України проходив інтенсивний розвиток
міст, промислів, сільського господарства, ремесел, торгівлі, грошового
обігу, який відобразився у скарбах західноєвропейських монет, датованих
ХV–ХVІІІ ст.
Серед міст-замків, які були центрами ремесла й торгівлі та, як правило,
резиденціями королівських і магнатських урядів, було багато торго-
вельних центрів місцевого та міжнародного значення. Серед Подільських
міст, як відзначає О. Компан, виділялися: Кам`янець-Подільський, Бар,
Язловець, Жванець, Могилів-Подільський, Новий Костянтинів, Уланів,
Сатанів, Студениця, Скала, Проскурів, Меджибіж, Щедриків, Смотрич,
Городок, Гусятин, Лютичів, Хмільник. Кількість населення середніх міст
складала від 3 до 6 тис. осіб6.
На початку ХVІ ст. в Речі Посполитій, і відповідно на Поділлі, існувала
така лічильна система: 1 злот польський = 1 золотому дукатові = 1 талеру
= 2 півталерам = 5 шостакам (6 грошів) = 10 троякам (3 гроші) = 15 пів-
торакам (1,5 гроша) = 30 грошам = 60 півгрошам (1/2 гроша) = 90 шеля-
гам (1/3 гроша) =180 тернарам = 540 денарам7.
Одним із найбільших середньовічних скарбів Меджибізького краю та
найбільш чисельним за своїм національним складом є монетний комп-
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
472
лекс, детально описаний М. Ягодзинським8. Скарб був виявлений восени
1970 р. під час польових робіт між селами Аркадіївці й Редвинці Хмель-
ницького району (за 15 км від Меджибожа). Збережена частина скарбу
нараховує 915 західноєвропейських монет 30 держав, міст та абатств
кінця XV — початку XVI ст.
Із майже 1000 грошових одиниць — 834 монети були виявлені учи-
телем Редвинецької восьмирічної школи О. Ткаченком і передані ним до
Меджибізького музею-фортеці. Під час подальших розкопок на місці
знахідки О. Приходнюк зібрав у місцевих жителів ще 31 срібну монету.
Більшість монет Аркадіївецького скарбу (624 одиниці) сьогодні збері-
гається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Мед-
жибіж», а 291 монета — в Інституті археології НАН України.
Монети скарбу датуються 1492–1623 рр. Найстарішими є монети поль-
ського короля Казимира (1447–1492) — коронний півгріш та сильно
стерті соліди, відкарбовані в Гданську, і 2 срібні гроші Тевтонского
ордену гросмейстера Іоганна (1489–1498). Наймолодшою монетою скарбу
є півторак (1,5 гроша) Сигізмунда III Августа (1587–1632) 1623 р. Аналіз
монет свідчить про те, що основну частину знахідки складають монети
XVI ст. Це — литовські півгроші Олександра (1501–1506), Сигізмунда І
(1505–1545) і Сигізмунда ІІ Августа (1545–1572), які нараховують
381 одиницю.
Польські соліди кінця XVI ст. представлені карбуванням Стефана
Баторія (1576–1586) і виявлені всього в 3 екземплярах, Сигізмунда III
(1587–1632) — у 7. 30 польських грошів і півгрошів були відкарбовані за
час правління Сигізмунда III.
Другими за кількістю в скарбі представлені угорські денарії (1/10
гроша) Фердинанда І (1526–1564), Максиміліана II (1564–1576) та Ру-
дольфа II (1576–1612). Усього зафіксовано 338 монет, що свідчить про
значні торговельні зв’язки Меджибожа з Угорщиною.
У скарбі також зафіксовані 24 монети німецьких держав, міст та
абатств XVI ст. — Пруссії, Сілезії, Бранденбурга, Брауншвейга, Кельна,
Юліха, Леве, Тіроля, Оснабрюка, Страсбурга, Бреслау та інших.
У 1999–2001 рр. за 2,5 км на схід від Меджибожа під час археологічних
розкопок на місці залишків укріплення — «замку Ракочі» — гостинного
двору (караван-сарая)9 знайдено 65 середньовічних монет, які карбовані в
період між 1468–1564 рр. Укріплення представляє собою задернований
майданчик, оточений валами й ровом. Він знаходиться на невисокому
підвищенні в заплаві річки Південний Буг.
Археолог С. Стопенчук поряд із монетами тут виявив цілий комплекс
торгово-побутових речей XVI ст. — фаянсовий та порцеляновий турець-
кий посуд, ваги, ключі, замки, підкови для ваговозів, що свідчить про
активну зовнішню та внутрішню торгівлю купців Меджибожа10.
О. Курок, О. Бакалець. Скарби монет XV–XVIII ст. із Меджибожа…
473
За державною приналежністю монети розподіляються так: 36 монет
були відкарбовані на монетних дворах Великого князівства Литовського,
15 — у Польщі, 10 — у Пруссії та 2 — у Кримському ханстві. Серед
знахідок є один талер 1541 р. Серед нумізматичних знахідок у скарбі
наявний шилінг Тевтонського ордену, відкарбований у Кенігсберзі за
часів Реффле фон Ріхтенберга (1470–1477), а також дві срібні кримські
монети — акче Менглі Гірея (1504–1515) та Девлет-Гірея І (1550–1577) із
зображенням тризуба — геральдичного знака Гіреїв. Якщо монета Тев-
тонського ордену кінця ХV ст. була присутня в Аркадіївецькому скарбі,
то кримські монети відсутні у всіх 12 досліджуваних меджибізьких скар-
бах, що свідчить про їхнє незначне перебування в грошовому обігу
Поділля.
Інший скарб монет цього ж періоду був знайдений у результаті архео-
логічних розкопок на території Меджибізької фортеці в 2008–2009 рр.
Ю. Толкачовим та Р. Радченком — 10 срібних та мідних монет. Їх можна
віднести до трьох періодів: польсько-литовського, часів Речі Посполитої
та Російської імперії. Монети зберігаються у фондах Державного істо-
рико-культурного заповідника «Меджибіж»11. Проаналізуємо державну
приналежність знахідок.
Польща: Ян Ольбрахт (1492–1501), срібний денарій. Монета карбу-
валась у період з 1499 до 1501 р.; Олександр Ягеллончик (1501–1506),
срібний півгріш (2); Сигізмунд І Старий (1506–1548), срібний півгріш,
срібний солід; Сигізмунд III Август (1587–1632), срібний гріш 1624 р.
Річ Посполита: Станіслав Август Понятовський (1764–1795), мідний
гріш 60-х рр. XVIII ст.
Росія: Катерина ІІ (1762–1796), срібний рубель 1768 р.; Павло І (1796–
1801), мідна копійка 1798 р. (2). Найстаріша монета скарбу — срібний
денарій Яна Ольбрехта 1499 р., наймолодша — мідна копійка Павла І
1798 р. Можна припустити, що монети цього скарбу не є традиційними, а
потрапили на територію фортеці в різний час і за різних обставин.
У Національному музеї історії України в Києві зберігається Меджи-
бізький скарб 1950 р., який складається з 27 одиниць, переважно тале-
рів12. Усього в скарбі виявлено 27 срібних монет: 11 талерів (левенда-
альдерів), 1 півталер, 14 ортів (1/4 талера), 1 шостак. Найстарішою моне-
тою скарбу є левендаальдер 1609 р., провінції Зеландія Голландської
республіки. Наймолодшою монетою — левендаальдер 1666 р., провінції
Гельдерн Голландської республіки. На 27 монет скарбу припадає 11
(51,8%) левендаальдерів. Усі левендаальдери — 800 проби срібла, вага —
від 23,4 до 27,2 г. Скарб належав, на нашу думку, місцевому купцеві або
заможному реміснику.
Досить різноманітним за своїм складом виявився скарб із західно-
європейських срібних монет ХVІІ ст., який був виявлений 1984 р. в
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
474
с. Юрченки Летичівського району Хмельницької області й переданий
жителем села В. Тарасенком до Меджибізького історичного музею. За
нашими підрахунками, скарб нараховує 207 монет середніх номіналів:
4 орти, 2 шостаки, 5 трояків, 51 півторак, 15 драйпелькерів (західно-
європейська назва півтораків), 33 гроші, 7 тернаріїв (3 денарії) та
90 солідів. У скарбі представлені держави: Річ Посполита, прибалтійські
володіння Швеції, Литва, Бранденбург, Пруссія; міста Рига, Ельбінг та
Гданськ13. Найстарішою монетою Юрченківського скарбу є срібний солід
1613 р. Сигізмунда ІІІ Вази (1587–1632) з гербом м. Риги, наймолодші
монети скарбу — соліди 1643 р. шведської королеви Христини Августи
(1632–1654) карбування м. Риги та Ельбінга. Можна припустити, що
даний скарб був захований на початку 40-х рр. ХVІІ ст. місцевим селя-
нином, так як у ньому переважають півтораки, драйпелькери та срібні
соліди. У знахідці відсутні талери й півталери, дуже мала кількість ортів,
шостаків та трояків. Період накопичення скарбу складає 27 років.
Аналіз скарбів, знайдених у селах Горбасове, Попівці, Варенка, Тере-
шівці, Станіславчик, показує домінування в ХVІІ ст. на території, при-
леглій до Меджибожа, срібних та мідних монет Речі Посполитої часу
правління королів Сигізмунда ІІІ Августа (1587–1632) та Яна ІІ Казимира
(1648–1668) (див. Додаток 1). За свідченням Ю. Сіцінського в с. Варенка
Летичівського повіту Подільської губернії 1892 р. поблизу р. Згар
знайдено скарб із 240 срібних польських монет ХVІІ ст. У с. Горбасове
1890 р. на селянському полі знайдено 350 монет, з яких більшість —
польських часів Сигізмунда ІІІ (1587–1632), менше — шведських Густава
Адольфа (1621–1632) і Христини (1632–1654) та прусських Фрідріха
Вільгельма (1640–1688). 1888 р. в цьому ж селі виорано великий скарб
західноєвропейських монет, який нараховував 348 монет. З них 146 оди-
ниць (42%) належали Речі Посполитій: Сигізмунд ІІІ (1587–1632), орти
коронні 1622–1623 — 2, півтораки 1620–1627 — 82, гроші 1623–1624 —
12, литовські гроші 1626 — 3, шеляги 1623–1627 — 28, шеляги ризькі
1618–1621 — 19.
Прибалтійським володінням Швеції належало 155 монет (44,5%):
Густав ІІ Адольф (1621–1632) — драйпелькери ельбінгські 1632 (2),
шеляги ельбінгські й ризькі 1626–1634 (87); Христина (1632–1654) —
шеляги ельбінгські й ризькі 1635–1654 (66). У скарбі були присутні також
47 прусських монет (13,5%) Георга Вільгельма (1619–1640) — драйпель-
кери 1622–1625 (10), шеляги 1625–1630 (7). «Монети зовсім витерті» —
30.
У період кризи грошового господарства Речі Посполитої за Яна ІІ
Казимира розпочинається карбування замість білонних мідних солідів —
боратинок польського та литовського типів. Так, у с. Попівці Летичів-
О. Курок, О. Бакалець. Скарби монет XV–XVIII ст. із Меджибожа…
475
ського повіту Подільської губернії 1870 р. на городі знайдено глечик із
4 квартами дрібних монет — боратинок 1659–1663 рр. Яна ІІ Казимира
(1648–1668), а в с. Терешівці, яке знаходиться за 17 км від Меджибожа,
під час копання картоплі на городі Ю. Бакальця в кінці серпня 1979 р.
знайдено 3 мідних шеляги Яна ІІ Казимира (1648–1668): коронний 1663,
один зі стертою датою та литовський 1666.
Таким чином, розглянувши раніше опубліковані та нові скарби монет
ХV–ХVІІІ ст. на території Меджибіжчини, автори прийшли до висновку,
що в грошовому обігу краю, як і всього Поділля, переважали срібні
монети середніх номіналів — орти, шостаки, трояки, півтораки, драй-
пелькери, гроші, півгроші, соліди та денарії. Рідко в скарбах зустріча-
ються срібні талери, особливо Речі Посполитої. Майже відсутні москов-
ські, турецькі та татарські монети, що свідчить про незначний їхній вплив
на розвиток внутрішньої торгівлі даного регіону, особливо в ХVІІ ст.
Найбільше монет серед досліджених 12 меджибізьких скарбів припадає
на Річ Посполиту, Прибалтійські володіння Швеції, Пруссію, Бранден-
бург, Голландську республіку, Угорщину. У скарбах зустрічаються мо-
нети майже всіх держав та земель Європи. Це яскраво свідчить про
наявність у тогочасній Європі єдиного торговельного та фінансового
простору, у якому певну роль відігравали Поділля та Меджибіж зокрема.
Додаток 1.
Скарби монет ХV–ХVІІІ ст. із Меджибожа та його окраїн
№ 1. смт Меджибіж І (2,5 км на Схід по лівому березі р. Південний
Буг), Летичівський р-н, Хмельницька обл. Західноєвропейські срібні мо-
нети виявлені на місці залишків укріплення так званого «замку Ракочі» в
результаті археологічних розкопок у 1999–2000 рр. Укріплення представ-
ляє собою задернований майданчик, оточений валами й ровом, що зна-
ходиться на підвищенні в заплаві річки Південний Буг. На думку
С. Стопанчука, це був караван-сарай XV–XVI ст., де були розміщені
складські приміщення, магазини та будинки для іноземних купців. З дру-
гої половини XV — до кінця 60-х рр. XVI ст. по цій лінії проходив кордон
між Польським королівством та Великим князівством Литовським.
За час досліджень у 1999–2000 рр. виявлено 65 монет, які карбовані в
період між 1468–1564 рр.
Велике князівство Литовське: 36 срібних монет.
Польща: 15 срібних півгрошів та грошів.
Священна Римська імперія: срібний талер 1541 р. ландграфства
Лангтенберг.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
476
Тевтонський орден: Кенігсберг, Реффле фон Ріхтенберг (1470–1477),
шилінг.
Кримське ханство: Менглі Гірей (1504–1515), акче; Девлет-Грей І
(1550–1577), лакче.
Джерела: Стопенчук С.М. Облаштування Волино-Подільського пору-
біжжя на Верхньому Побужжі у XV–XVI століття за матеріалами роз-
копок замку Ракочі… — Ч. 1. — С. 157–158.
№ 2. смт Меджибіж ІІ, Летичівський р-н (тодішній Летичівський повіт
Подільської губернії), 1893 р. Срібні монети разом із 15 ф. мідних шелягів
коронних і литовських 1659–1666 рр. Яна ІІ Казимира (1648–1668).
Джерела: Kotlar М. — S. 160, № 668.
№ 3. смт Меджибіж ІІІ, Летичівський р-н, 1950 р. Знайдено скарб із
27 срібних монет західноєвропейських держав: Речі Посполитої —
14 екз., Бранденбурга — 1 і Голландської республіки — 12, із яких
11 левкових талерів та 1/2 талера. Усі левендаальдери 800 проби срібла,
їхня вага складає від 13,4 до 27,2 г. Скарб зберігається в Національному
історичному музеї України.
Річ Посполита: Сигізмунд ІІІ (1587–1632), коронні орти 1622 — 4,
1623 — 3, гданські орти 1616 — 1, 1617 — 1, 1623 — 3, 1624 — 1, шостак
1625 — 1.
Бранденбург: Георг Вільгельм (1619–1640), орт 1623 — 1.
Голландська республіка: левендаальдери — Гельдерн 1648, 1651,
1666; Голландія 1645; Фризія 1617; Західна Фризія 1637, 1640, 1651;
Зеландія 1609; м. Кампен 1647; Оверіссель 1717; Утрехт 1/2 левенда-
альдера 1617. Найстаріша монета скарбу — левендаальдер 1609 р., про-
вінції Зеландія, наймолодша — левендаальдер 1666 р. провінції Гельдерн
Голландської республіки.
Джерела: Національний музей історії України, фонди, інв. № АР–
11834; Стрижакова Н. Талери в грошовому обігу України. — С. 322.
№ 4. смт Меджибіж ІV, Летичівський р-н. В результаті археологічних
розкопок на території Меджибізької фортеці в 2008–2009 рр. знайдено
10 срібних та мідних монет. Їх можна віднести до трьох періодів:
польсько-литовського, часів Речі Посполитої та Російської імперії.
Монети зберігаються у фондах Державного історико-культурного запо-
відника «Меджибіж».
Польща: Ян Ольбрахт (1492–1501), срібний денарій. Монета карбу-
валася в період з 1499 до 1501 р.; Олександр Ягеллончик (1501–1506),
срібний півгріш (2); Сигізмунд І Старий (1506–1548), срібний півгріш,
срібний солід; Сигізмунд III Август (1587–1632), срібний гріш 1624 р.
О. Курок, О. Бакалець. Скарби монет XV–XVIII ст. із Меджибожа…
477
Речі Посполитої: Станіслав Август Понятовський (1764–1795), мідний
гріш 60-х рр. XVIII ст.
Росія: Катерина ІІ (1762–1796), срібний рубель 1768 р.; Павло І (1796–
1801), мідна копійка 1798 р. (2).
Найстаріша монета скарбу — срібний денарій Яна Ольбрехта 1499 р.,
наймолодша — мідна копійка Павла І 1798 р.
Джерела: Толкачов Ю.І., Радченко Р.І. Археологічний матеріал з роз-
копок на території Меджибізької фортеці… — Ч. 2. — С. 11–12.
№ 5. с. Аркадіївці, Хмельницький р-н, Хмельницька обл. Скарб вияв-
лений за 15 км від Меджибожа в 70-х рр. ХХ ст. Збережена частина
скарбу нараховує 915 західноєвропейських монет 30 держав, міст та
абатств.
Велике князівство Литовське: Олександр (1501–1506), пігроші (180);
Сигізмунд І (1506–1548), півгроші 1509 (2), 1510 (4), 1511 (6), 1513 (13),
1514 (5), 1515 (7), 1516 (1), 1517 (2), 1518 (2), 1519 (4), 1520 (3), 1521 (6),
1523 (1) 1524 (1) 1526 (1), зі стертими датами (33); Сигізмунд Август
(1545-1572), півгроші 1546 (1), 1547 (7), 1548 (2), 1549 (1), 1550 (7), 1551
(1), 1555 (1), 1556 (4) 1557 (8) 1558 (8), 1559 (16), 1560 (14), 1561 (12),
1562 (8), 1563 (9), 1564 (6), 1565 (14); Стефан Баторій (1576–1586), соліди
1581 (1), 1583 (1), 1584 (1).
Польща: Казимир (1447–1492), півгроші (2); Ян Ольбрахт (1492–
1501), півгроші (8); Олександр, півгроші (10); Сигізмунд І (1506–1548),
півгроші 1507 (6), 1508 (3) 1509 (5), 1511 (1), зі стертими датами (4);
гроші 1527 (1), 1529 (1), 1548 (1), Стефан Баторій, соліди 1582 (1), 1583
(1), 1584 (1), 1585 (1), 1586 (2); Сигізмунд III (1587–1632), соліди 1590 (1),
1592 (4), 1593 (1), 1599 (1), 1616 (1), півторак 1623 (1).
Пруссія (під владою Польщі): Сигізмунд І, солід (1), гріш 1531 (1).
Пруссія (герцогство, лен Польщі): Альберт II (1525–1569), соліди 1530
(1), 1531 (1), 1553 (1), зі стертими датами (2); гроші 1542 (1), 1545 (1).
Гданськ: Казимир, соліди (2); Сигізмунд І, соліди 1530 (І), 1540 (1).
Ельблонг: Сигізмунд І, соліди 1532 (2).
Рига: Стефан Баторій, соліди 1582 (5), 1586 (1); Сигізмунд III, соліди
1588 (2), 1591 (2), 1594 (1), 1595 (4), 1596 (10), 1597 (5), 1598 (7), 1599 (4),
1600 (12), 1601 (7), 1602 (4), 1603 (9), 1604 (2), 1605 (5), зі стертими
датами (9), підробки солідів із нечіткими написами (2).
Сілезія, м. Свидниця: Людовік II (1516–1526), півгроші 1520 (2), 1521
(1), 1525 (1), 1526 (3), зі стертими датами (3).
Тевтонский орден: Іоганн (1489–1498), гріш (1), зі стертим іменем
гросмейстера (1).
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
478
Угорщина: Фердинанд (1526–1564), денарії 1528 (1), 1529 (1), 1532
(2), 1535 (2), 1536 (1), 1537 (1), 1538 (1), 1539 (2), 1540 (6), 1541 (2), 1542
(1), 1543 (9), 1544 (4), 1545 (3), 1546 (3), 1547 (2), 1548 (1), 1549 (10), 1550
(4), 1551 (4), 1552 (6), 1553 (1), Ї554 (5), 1555 (7), 1556 (5), 1557 (10), 1558
(3), 1559 (3), 1560 (3), 1561 (3), 1562 (2), 1563 (2), 1564 (4), 1565 (3), зі
стертими датами (8); Максиміліан II (1564–1576), денарії 1565 (1), 1566
(1), 1567 (3), 1568 (1), 1569 (2), 1570 (8). 1571 (9), 1572 (6), 1574 (3), 1575
(6), 1576 (8), 1577 (7), 1578 (10), зі стертою датою (1); Рудольф II (1576–
1612), денарії 1579 (5), 1580 (11), 1581 (10), 1582 (1), 1583 (7), 1584 (9),
1585 (13), 1586 (7), 1587 (4), 1588 (2), 1589 (7), 1590 (3), 1591 (10), 1592
(3), 1593 (6), 1594 (3), 1595 (2), 1596 (6), 1597 (1), 1599 (4), 1601 (5), 1602
(7), 1603 (6), 1604 (3), 1605 (1), 1606 (1), 1607 (3), зі стертими датами (6).
Бранденбург, маркграфство: Іоахим II (1535–1571), крейцер 1552.
Брауншвейг, місто: марієнгріш 1550.
Брауншвейг-Каленберг, герцогство: Еріх II (1540–1584), марієнгріш
1550.
Бреслау, єпископство: Іоганн (1506–1520), гріш 1508.
Вормс, єпископство: Георг (1580–1595), 1/2 батцена 1588.
Гамельн, місто: марієнгріш 1546, гріш 1573.
Голштейн-Готторп, герцогство: Іоганн Адольф (1590–1616), гріш
1602.
Гослар, місто: марієнгріш 1553.
Кельн, місто: альбус 1584 — 1, 1595 — 1.
Корбах, місто: марієнгріш, б.д.
Кореєй, абатство: марієнгріш 1544–1554 рр., Каспар (1547–1555), марі-
єнгріш 1549 — 1.
Лійніц-Бриг, герцогство: Фрідріх II (1495–1547), гріш б.д. — 1, 1543 —
1, 1545 — 1.
Нейсе, місто: 6 гелерів, рік стертий — 1.
Оснабрюк, єпископство: Еріх II (1508–1532), 1/4 шиллінга б.д.
Пфальц-Вельден, графство: Георг Іоганн (1544–1592), 1/2 батцена
1577 — 1.
Сольмс-Ліх, графство: Ернст, Еберхард і Герман Адольф (1562–1590),
1/2 батцена.
Страсбург, єпископство: Іоганн (1569–1592), 1/2 батцена 1575 — 1.
Тіроль, графство: Фердинанд (1521–1564), 1/2 батцена б.д.
Шпейер, єпископство: Марквард (1560–1581), 1/2 батцена 1575 — 1.
Юліх-Клеве-Берг, герцогство: Вільгельм (1539–1592), штюбер 1577 — 1.
Монети скарбу датуються 1492–1623. Найстарішими є монети поль-
ського короля Казимира (1447–1492) — коронний півгріш та сильно
стерті соліди, відкарбовані в Гданську, і 2 срібні гроші Тевтонского
О. Курок, О. Бакалець. Скарби монет XV–XVIII ст. із Меджибожа…
479
ордену гросмейстера Іоганна (1489–1498). Наймолодшою монетою Арка-
діївецького скарбу є півторак (1,5 гроша) Сигізмунда III Августа 1623 р.
Джерела: Ягодзінский Михайло Йосипович… — С. 19–22.
№ 6. с. Горбасове І, Летичівський р-н (тодішній Летичівський повіт
Подільської губ.), 1890 р. На селянському полі знайдено 350 польських
монет Сигізмунда ІІІ (1587–1632), шведських Густава Адольфа (1621–
1632) і Христини (1632–1654) та прусських Фрідріха Вільгельма (1640–
1688).
Джерела: Сіцінський Ю. — С. 212.
№ 7. с. Горбасове ІІ, Летичівський р-н (тодішній Летичівський повіт
Подільської губ.), 1888 р. Виорано великий скарб, який розійшовся по
руках. Залишилося 348 монет.
Річ Посполита: Сигізмунд ІІІ (1587–1632), орти коронні 1622–1623 —
2, півтораки 1620–1627 — 82, гроші 1623–1624 — 12, литовські гроші
1626 — 3, шеляги 1623–1627 — 28, шеляги ризькі 1618–1621 — 19.
Прибалтійські володіння Швеції: Густав ІІ Адольф (1621–1632),
драйпелькери ельбінгські 1632 — 2, шеляги ельбінгські й ризькі 1626–
1634 — 87; Христина (1632–1654), шеляги ельбінгські й ризькі 1635–
1654 — 66.
Пруссія: Георг Вільгельм (1619–1640), драйпелькери 1622–1625 — 10,
шеляги 1625–1630 — 7. «Монети зовсім витерті» — 30. Скарб пере-
плавлено.
Джерела: Сіцінский Ю. — С. 210; Kotlar М. — S. 157, № 656.
№ 8. с. Попівці, Летичівський р-н (на той час — Летичівський повіт
Подільської губ.), 1870 р. На городі знайдено глечик із 4 квартами дріб-
них монет (боратинок 1659–1663 рр.) Яна ІІ Казимира (1648–1668).
Джерела: Сіцінський Ю. — С. 211; Kotlar М. — S. 160, № 673.
№ 9. с. Варенка, Летичівський р-н (тодішній Летичівський повіт По-
дільської губ.), 1892 р. Поблизу р. Згар знайдено скарб із 240 срібних
польських монет ХVІІ ст.
Джерела: Сіцінский Ю. — С. 211.
№ 10. с. Юрченки, Летичівський р-н, червень 1984 р. Скарб виявив
В. Тарасенко й передав його до Меджибізького історико-культурного
заповідника. Скарб нараховує 207 срібних та білонних монет середніх
номіналів: Речі Посполитої, Прибалтійських володінь Швеції, Бранден-
бурга та Пруссії. У комплексі наявні: 4 орти, 2 шостаки, 5 трояків,
51 півторак, 15 драйпаелькерів, 33 гроші, 7 тернаріїв, 90 шелягів.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
480
Річ Посполита: Сигізмунд ІІІ (1587–1632), орти коронні 1622, 1624,
орти гданські 1618, 1629; шостаки коронні 1625, 1627; трояки 1620 — 5;
півтораки 1623 — 3, 1620–1630 — 48, гроші коронні 1623–1624 — 8, 1627 —
1, гріш литовський 1625–1626 — 14, гроші м. Гданська 1613–1624 — 8,
1626 — 1, тернарії 1627–1630 — 7; шеляги коронні 1621, 1626 — 4,
шеляги литовські 1616–1627 — 25, шеляги ризькі 1613–1620 — 8.
Прибалтійські володіння Швеції: Густав Адольф (1621–1632), шеля-
ги ельбінгські 1630–1633 –12, шеляги ризькі 1625–1631 — 19; Христина
(1632–1654), драйпелькери 1633–1635 — 8, шеляги ризькі 1630–1648 —
11, шеляги ельбінгські 1634 — 3, 1635 — 3, 1648 — 2.
Пруссія: Георг Вільгельм (1619–1640), шеляги 1630 — 3.
Бранденбург: Георг Вільгельм (1619–1640), драйпелькери 1622–
1625 — 7.
Найстаріша монета Юрченківського скарбу — шеляг 1613 р. Сигіз-
мунда ІІІ, наймолодша — шеляг 1643 р. Христини, карбування м. Риги.
Джерела: Державний історико-краєзнавчий заповідник «Меджибіж»,
фонди, інв. № НМ–297–505; Бакалець О.А. Фінансова політика, грошовий
обіг Гетьманщини та Поділля в ХVІІ–ХVІІІ ст. … — С. 88–89.
№ 11. с. Терешівці, Хмельницький р-н, Хмельницька обл. Під час
копання картоплі на городі Ю. Бакальця в кінці серпня 1979 р. знайдено
3 мідних шеляги Яна ІІ Казимира (1648–1668): коронний 1663, один зі
стертою датою та литовський 1666.
Джерела: Колекція монет Бакальця О.; Бакалець О.А. Скарби монет
яке джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини… — С. 245.
№ 12. с. Станіславчик, Летичівський р-н (тодішній Летичівський
повіт Подільської губ.), 1893 р. На вулиці викопано 207 білонних і мідних
монет вагою 25 золотників 72 долі. Скарб складався із солідів ризьких і
литовських Сигізмунда ІІІ (1587–1632), ризьких і ельблонгських Густава ІІ
Адольфа (1621–1632), ризьких Христини (1632–1654), прусських Георга
Вільгельма (1619–1640) разом із оболами кейсунськими. Скарб передано
місцевій владі села.
Джерела: Сіцінский Ю. — С. 214; Kotlar М. — S. 161, № 675.
О. Курок, О. Бакалець. Скарби монет XV–XVIII ст. із Меджибожа…
481
Додаток 2
Таблиця № 1
Меджибізький скарб 1950 р. Летичівського району Хмельницької області,
який зберігається в Національному музеї історії України
№ з/п Назва країни, правителя Назва монети Рік
карбування Кількість
І. Річ Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587–1632)
1. Орт
2. Орт,
м. Гданськ
1622
1623
1616
1617
1623
1624
1625
4
3
1
1
3
1
1
ІІ. Бранденбург, Георг
Вільгельм (1619–1640)
1. Орт 1623 1
Голландська республіка
1) Гельдерн 1. Левендаальдер 1648
1651
1666
1
1
1
2) Голландія 1. Левендаальдер 1645 1
3) Фризія 1. Левендаальдер 1617 1
4) Західна Фризія 1. Левендаальдер 1637
1640
1651
1
1
1
5) Зеландія 1. Левендаальдер 1609 1
6) м. Кампен 1. Левендаальдер 1647 1
7) Оверіссель 1. Левендаальдер 1617 1
ІІІ.
8) Утрехт 1. ½ Левендаальдера 1617 1
Всього: 3 держави – – 27
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
482
Таблиця № 2
Монетний скарб із с. Юрченки Летичівського району
Хмельницької області
Реєстрацій-
ний номер
НМ
Назва монети Країна, правитель
Рік
карбу-
вання
Вага
(г)
Діаметр
(мм)
Товщи-
на
(мм)
1 2 3 4 5 6 7
373
374
375
376
Орт,
м. Гданськ
Орт
м. Гданськ
Орт
(коронний)
« – »
Річ
Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587–1632)
« – »
« – »
« – »
1618
1620
1622
1624
6,54
6,41
6,75
6,30
29,05
29
29,60
29,50
1,05
1,1
(з отв.)
1,05
1,1
377
378
Шостак
(коронний)
« – »
« – » 1625
1627
3,75
3,72
25,20
25,70
0,80
0,80
(з отв.)
379
380
381
382
383
Трояк
« – »
« – »
« – »
« – »
Річ
Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587–1632)
« – »
1620
1620
1620
1620
1620
1,68
1,80
1,76
1,88
1,55
18,95–
20,50
0,75
0,75
0,75
0,75
0,75
384–386
3 монети
Півторак
Річ
Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587–1632)
1623
« – »
« – »
0, 96
1,03
5
1,250
19,25–
19,55
0,50
« – »
« – »
384–434
48 монет
Півторак Річ
Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587–1632)
1620–
1630
0,80–
1,395
19,05–
19,90
0,50
435–442
8 монет
Драйпелькер
Прибалтійські
володіння
Швеції,
Христина
Августа
(1632–1654)
1633–
1635
0,930
19,40–
20,25
0,45–
0,50
443–446
4 монети
Драйпелькер
Бранденбург,
Георг Вільгельм
(1619–1640)
1622–
1624
0,895
1,065
1,080
1,220
18,75–
19,80
0,45–
0,60
О. Курок, О. Бакалець. Скарби монет XV–XVIII ст. із Меджибожа…
483
Продовження таблиці 2
1 2 3 4 5 6 7
447–449
3 монети
Драйпелькер
Бранденбург,
Георг Вільгельм
(1619–1640)
1624–
1625
0,65
1,020
1,060
19,30
« – »
« – »
0,50
450–458
9 монет
Гріш
(коронний)
Річ Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587–1632)
1623–
1624,
1627
0,760
–1,50
18,50–
18,85
0,50
459–472
14 монет
Гріш
литовський
Річ
Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587–1632)
1625–
1626
0,63–
1,19
18,40–
18,50
0,50
473–480
8 монет
Гріш
м. Гданська
Річ
Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587–1632)
1623,
1624,
1626
0,805
–1000
18,40–
20,05
0,40–
0,55
297–303
7 монет
Тернарій
(коронний),
третяк
Річ
Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587–1632)
1627–
1630
0,460
–
0,660
15,75–
17,20
0,35–
0,40
304–307
4 монети
Солід
(коронний)
Річ
Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587–1632)
1621,
1626
0,78
15,00
0,65
308–319
11 монет
Солід
(ризький)
Прибалтійські
володіння
Швеції,
Христина
(1632–1654)
1630–
1640
0,785
15,00
0,65
320–325
6 монет
Солід
литовський
« – »
1616–
1620
0,43
0,500
0,550
0,620
0,700
0,736
15,75–
16,25
0,30–
0,40
326–333
8 монет
Солід
ельблон-
ський
Прибалтійські
володіння
Швеції,
Христина
(1632–1654)
1634,
1635,
1643
0,500
16,00 0,30–
0,45
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
484
Закінчення таблиці 2
1 2 3 4 5 6 7
334–352
19 монет
Солід
литовський
Річ Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587–1632)
1616–
1627
0,415
–
0,685
15,90–
17,40
0,30–
0,45
353–364
12 монет
Солід
ельблон-
ський
Прибалтійські
володіння
Швеції, Густав
Адольф
(1621–1632)
1630–
1633
0,385
–
0,675
14,95–
17,20
0,30–
0,40
365–372
8 монет
Солід
(ризький)
Річ
Посполита,
Сигізмунд ІІІ
(1587–1632)
1613–
1620
0,500
0,531
0,598
0,632
0,640
0,690
0,749
15,45–
16,85
0,60
483–485
3 монети
Солід
(прусський)
Пруссія, Георг
Вільгельм
(1619–1640)
1630 0,550
16,00–
16,50
0,30–
0,35
486–505
19 монет
Солід
(ризький)
Прибалтійські
володіння
Швеції,
Густав Адольф
(1621–1632)
1625-
1631
0,435
–
0,755
15,50–
16,95
0,35–
0,55
Всього: 207 монет
————————
1 Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. — К., 1971. —
С. 95–96; Kotlar М. Znaleziska monet z ХІV–ХVІІ w. na obzazse Ukrainskiey SSR. —
Wroclaw, 1975. — S. 160.
2 Ягодзінский Михайло Йосипович (1923–2008): історик, археолог, музейник / Упо-
рядник А.М. Трембіцький. — Хмельницький, 2011. — С. 19–22.
3 Сицинский Ю.А. Археологическая карта Подольской губернии / Cост. О.Л. Баженов. —
Каменец-Подольский, 2001. — С. 210–214.
4 Стрижакова Н. Таляри Західної Європи в українських скарбах // Українська нуміз-
матика і боністика. — 2000. — № 2. — С. 322.
5 Погорілець О., Саввов Р. Про нові знахідки монет подільського князівства //
Нумізматика і фалеристика. — 2007. — № 4. — С. 28–31.
6 Компан О. Міста України в другій половині ХVІІ ст. — К., 1963. — С. 23.
7 Бакалець О.А. Скарби монет яке джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини
(1648–1781). — К., 2012. — С. 245.
8 Там само. — С. 18–19.
О. Курок, О. Бакалець. Скарби монет XV–XVIII ст. із Меджибожа…
485
9 Трембіцький А.М. Караван-сараї (гостинні (заїжджі) двори на Поділлі // Науковий
вісник «Меджибіж»: Матеріали другої науково-краєзнавчої конференції «Стародавній
Меджибіж в історико-культурній спадщині України» / Під ред. О.Г. Погорільця,
Л.В. Баженова, А.М. Трембіцького. — Меджибіж–Хмельницький, 2009. — Ч. 1. —
С. 89–90.
10 Стопенчук С.М. Облаштування Волино-Подільського порубіжжя на Верхньому
Побужжі у XV–XVI століття за матеріалами розкопок замку Ракочі // Там само. —
С. 273.
11 Толкачов Ю.І., Радченко Р.І. Археологічний матеріал з розкопок на території
Меджибізької фортеці // Там само. — Ч. 2. — С. 11–12.
12 Там само. — С. 322.
13 Бакалець О.А. Грошовий обіг та фінансова політика на території Гетьманщини та
Поділля в другій половині в ХVІІ–ХVІІІ ст. (за скарбовими та письмовими джерелами). —
Бар, 2010. — С. 158–160.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215533 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-3144 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-23T18:56:24Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Курок, О. Бакалець, О. 2026-03-19T16:31:12Z 2013 Скарби монет ХV–ХVІІІ ст. із Меджибожа та його окраїн / О. Курок, О. Бакалець // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 471-485. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215533 347.132.124:737.1(477.72/74) «ХV-ХVІІІ ст.» Велике значення для вивчення середньовічного подільського ринку, місцевої та міжнародної торгівлі, основних грошових одиниць, що перебували в повсякденному грошовому обігу, відіграють 12 меджибізьких скарбів монет ХV–ХVІІІ ст., які є важливими матеріальними та історичними джерелами. Большое значение для изучения средневекового подольского рынка, местной и международной торговли, основных денежных единиц, пребывавших в повседневном денежном обращении, играют 12 меджибожских кладов монет ХV–ХVІІІ вв., являющихся важными материальными и историческими источниками. The article deals with 12 Medzhybizh hoards of coins of the 15th–18th centuries as significant material and historical sources, with a special emphasis on their importance for studying the Medieval Podillia market, local and international trade. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Нумізматика Скарби монет ХV–ХVІІІ ст. із Меджибожа та його окраїн Клады монет ХV–ХVІІІ вв. из Меджибожья и его окраин Hoards of coins of the 15th–18th centuries from Medzhybizh and its outskirts Article published earlier |
| spellingShingle | Скарби монет ХV–ХVІІІ ст. із Меджибожа та його окраїн Курок, О. Бакалець, О. Нумізматика |
| title | Скарби монет ХV–ХVІІІ ст. із Меджибожа та його окраїн |
| title_alt | Клады монет ХV–ХVІІІ вв. из Меджибожья и его окраин Hoards of coins of the 15th–18th centuries from Medzhybizh and its outskirts |
| title_full | Скарби монет ХV–ХVІІІ ст. із Меджибожа та його окраїн |
| title_fullStr | Скарби монет ХV–ХVІІІ ст. із Меджибожа та його окраїн |
| title_full_unstemmed | Скарби монет ХV–ХVІІІ ст. із Меджибожа та його окраїн |
| title_short | Скарби монет ХV–ХVІІІ ст. із Меджибожа та його окраїн |
| title_sort | скарби монет хv–хvііі ст. із меджибожа та його окраїн |
| topic | Нумізматика |
| topic_facet | Нумізматика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215533 |
| work_keys_str_mv | AT kuroko skarbimonethvhvííístízmedžibožataiogookraín AT bakalecʹo skarbimonethvhvííístízmedžibožataiogookraín AT kuroko kladymonethvhvííívvizmedžibožʹâiegookrain AT bakalecʹo kladymonethvhvííívvizmedžibožʹâiegookrain AT kuroko hoardsofcoinsofthe15th18thcenturiesfrommedzhybizhanditsoutskirts AT bakalecʹo hoardsofcoinsofthe15th18thcenturiesfrommedzhybizhanditsoutskirts |