До історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет XIV ст.
У статті розглядається процес розвитку карбування на території Київського князівства в 50–60-х рр. XIV ст. Основну увагу приділено аналізу нового джерельного матеріалу місцевих випусків срібних наслідувань джучидських монет, зокрема денгу Джанібека, випуску Гюлістану 753 р.х. В статье рассматриваетс...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215534 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет XIV ст. / І. Хромова // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 462-470. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860480798523654144 |
|---|---|
| author | Хромова, І. |
| author_facet | Хромова, І. |
| citation_txt | До історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет XIV ст. / І. Хромова // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 462-470. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | У статті розглядається процес розвитку карбування на території Київського князівства в 50–60-х рр. XIV ст. Основну увагу приділено аналізу нового джерельного матеріалу місцевих випусків срібних наслідувань джучидських монет, зокрема денгу Джанібека, випуску Гюлістану 753 р.х.
В статье рассматривается процесс развития чеканки на территории Киевского княжества в 50–60-х гг. XIV в. Основное внимание уделено анализу нового материала местных выпусков серебряных подражаний джучидским монетам, а именно — денгу Джанибека, выпуска Гюлистана 753 г.х.
The article deals with coinage development in Kyiv Principality in the 1350–1360s, with the key emphasis on analysis related to new sources on the local issue of silver Jochi coinage, particularly, Jani Beg deng (issued in Gulistan in 753 AD).
|
| first_indexed | 2026-03-23T19:05:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
462
УДК 94(477):737 «13»
Ірина Хромова
ДО ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ КАРБУВАННЯ
НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ: МІСЦЕВІ НАСЛІДУВАННЯ
ДЖУЧИДСЬКИХ МОНЕТ XIV ст.
Вивчення економічного розвитку українських територій, що в середині
XIV ст. увійшли до складу Великого князівства Литовського, але при
цьому залишалися прикордонням між Литовською державою та Улусом
Джучі, буде неповним без аналізу умов формування власної монетної
системи. В умовах, що історично склалися для цих територій, важливу
роль відіграв східний фактор. Активна участь джучидських монет у гро-
шовому обігу земель литово-ординського прикордоння стала однією з
основних передумов активного розвитку власного монетного карбування.
У цьому відношенні особливий інтерес для дослідження становлять як
аналіз самого виробництва монет-наслідувань офіційних випусків, що
відбувався поза правом монетної регалії Улусу Джучі, так і основні етапи
їхньої еволюції в самостійну монету.
Отже, місцеві наслідування, поряд із розповсюдженням монет власне
оригінального джучидського карбування, розглядаються як показник сту-
пеня впливу східної монетної традиції на розвиток регіонального кар-
бування. Водночас кількісно ці монети поступаються джучидським у
знахідках, що не дивно — зважаючи на роль і призначення таких на-
слідувань у місцевому грошовому обігу.
Для обраних територіальних меж одним із яскравих прикладів регу-
лярних випусків стали наслідування денгам Джанібека (карбованих у
Гюлістані 753 р. х.) у 50–60-х рр. XIV ст. (рис. 1).
В українській нумізматичній літературі загальноприйнятою вважається
локалізація емісій таких монет на території Київського князівства. Пер-
шим критерієм слугує топографія більшості знахідок. Це, переважно,
сучасна Київська область, де за відносно короткий проміжок часу серед
випадкових знахідок було знайдено більше 100 екземплярів. Саме вони
стали приводом до більш детального вивчення. Звернення до музейних
колекцій дозволило дослідникам виявити ці наслідування у складі того ж
Борщівського скарбу 1948 р. (17 екз.). Монети як перші випуски монет
київського князя Володимира Ольґердовича опублікував 1994 р. Георгій
Козубовський1, який і досі дотримується цієї точки зору. Його висновки
ґрунтуються на таких аргументах:
Ірина Хромова. До історії розвитку карбування на українських землях…
463
- наявність зображень зірок (тут проведені аналогії з елементами
оформлення київських денаріїв);
- перебування у складі скарбового матеріалу цих наслідувань в одному
масиві із сіверськими наслідуваннями й денаріями Володимира
Ольґердовича.
Дослідником на основі цього побудована теорія про використання
таких монет в якості дрібної розмінної монети, а вибір прототипу обу-
мовлений економічними потребами й фінансовими реаліями внутріш-
нього життя князівства, населення якого звикло до джучидської монети2.
Інший український археолог — Сергій Климовський — також слідує
київській локалізації емісії, однак пропонує іншу версію щодо можливого
емітента. Ним, за його словами, могла виступати громада міста на чолі з
виборним князем. Такий характер розподілу влади міг би пояснити від-
сутність імені правителя на монетах3. У будь-якому випадку, на думку
С. Климовського, ці наслідування стали першими випусками українських/
київських князів і появі своїй зобов’язані кризі в Орді кінця XIV ст., через
яку призупинилося поповнення місцевого ринку джучидською монетою.
У такій ситуації місцеві правителі й проявили ініціативу з підтримки
грошового ринку. І вже згодом монетна справа часів Володимира Оль-
ґердовича ввібрала в себе попередній досвід київського карбування,
додавши свої характерні особливості4.
Типологічна класифікація київських наслідувань монетам Джанібека
на сьогодні розроблена Костянтином Хромовим. Принцип її побудови
спирається на іконографічний аналіз (якість імітації легенди оригіналу) та
метричні показники (вага) і складає 3 варіативних типи. Така типологія
відображає й умовну періодизацію випусків. Даючи коротку характерис-
тику, можна відзначити, що найбільш якісно оформлені монети 1 типу,
що дозволяє припустити першість їхніх випусків; 2 тип — відповідно
виконані гірше, без використання як зразка оригінальної монети, однак
при цьому мають найбільший варіативний ряд із усіх типів; 3 — дво-
сторонні наслідування реверсу. Є припущення, що останні випуски монет
виготовлялися за зразком 1 типу, однак при цьому не використовувалися
ті самі штемпелі, оскільки якість відтворення легенди значно гірша.
Характерною особливістю виготовлення київських наслідувань за такого
оформлення слід також назвати високу якість металу, чого вимагала дро-
това технологія, а також велику кількість штемпельних заготовок (більше
100 монет, серед відомих на сьогодні, виготовлені різними парами
штемпелів)5.
У результаті проведеної дослідниками порівняльної характеристики
вагових груп виявилася відповідність київським наслідуванням не тільки
інших розповсюджених на території Київського князівства наслідувань
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
464
монетам Абдаллаха й Мухаммеда (випадкові знахідки з території сучас-
ної Сумської області), Мухаммеда (Борщівський скарб), але й вагових
показників монет Володимира Ольґердовича зі складу Сосницького скар-
бу, що дало підстави для припущення К. Хромовим щодо формування
саме в період карбування київських наслідувань монет Джанібека міс-
цевої оригінальної грошової системи, котру пізніше було взято за основу
при карбуванні монет Володимира Ольґердовича, однак подальшого роз-
витку вона вже не отримала6.
Нумізматичний матеріал, як і письмові джерела того часу, не містить
інформації щодо емітента цих монет. Зображення зірок, аналогії з якими
Г. Козубовський шукав серед деферентів на денаріях Володимира Ольґер-
довича, як формування основи його княжої символіки, на нашу думку,
виглядає малоймовірним. Такі диференти — широко розповсюджене яви-
ще в оформленні джучидського карбування й швидше свідчать про
запозичення цих елементів і наступне їхнє входження в місцеву монетну
традицію. До того ж, попередніми дослідниками вже відзначалось, що
навіть хронологічно ці наслідування не могли бути випущені в період
правління Володимира Ольґердовича в Києві, оскільки прототип їх випус-
кався ще 1352 р. У такому випадку дивним виглядав би вибір прототипу
імітування за наявності більш пізніх випусків оригінальних джучидських
монет, які в той проміжок часу мали куди більше розповсюдження на
територіях Київського князівства, ніж монети Джанібека та ще й зразка
десятирічної давнини.
Звертаючись до хронології, як можливий емітент цих монет у період
1354–1363 рр. дослідниками пропонуються згадуваний у літописах київ-
ський князь Федір або, враховуючи відсутність будь-якої князівської
символіки на монетній продукції, — представники ханської адміні-
страції7. В останньому руслі, однак із поглибленням в особливості життя
та побуту литовських татар на території Великого князівства Литов-
ського, деякі дослідники розвивають теорії походження цих монет.
Наприклад, білоруська дослідниця Наталія Курбанова, описуючи знахідку
такої монети 2007 р. на території Гродненської області Білорусі (рис. 2а),
пов’язує участь наслідувань монет Джанібека в грошовому обігу на тери-
торії ВКЛ з економічною активністю місцевих татарських поселень у
період 50–60-х рр. XIV ст.: «Знахідка монети-наслідування на території
Білорусі свідчить про триваючу тоді залежність татар-переселенців від
джучидських грошей, що були для них близькі передусім символікою та
оформленням, знайомим для корінних татар. Населення їх добре знало і
до них звикло, тому немає нічого дивного у тому, що на таких монетах-
наслідуваннях малюнок був повною копією татарських грошей. Про це
свідчить і орнаментальний малюнок (розетка Тохтамиша на одній зі
Ірина Хромова. До історії розвитку карбування на українських землях…
465
сторін монети). [...] Таким чином, знахідка монети-наслідування свідчить
про можливу участь таких монет у грошовому обігу ВКЛ (XIII–XIV ст.),
економічну активність на території татарських поселень у даний період,
проникнення монетної продукції Джучидів у регіон, де вона могла б
курсувати поряд з монетами місцевого карбування»8.
Дозволимо зробити тут кілька уточнень. Враховуючи те, що авторка
згаданого вище дослідження так само визначає карбування київських
наслідувань на території Київського князівства (Лівобережжя) у 1350–
60-х рр. — до часів князювання Володимира Ольгердовича. Однак при-
пущення щодо орієнтування такого примітивного типу імітації офіційних
ординських випусків для татарських переселенців у ВКЛ, на наш погляд,
малоймовірне. Навіть з огляду на їхнє соціально-економічне становище,
охарактеризоване в тій же роботі так: «Білоруські татари ніколи не ро-
били спроб завоювати панівне становище в політичному чи економічному
становищі країни»9, це ніяк не відображає їхню економічну активність за
рахунок перебування в обігу наслідувань джучидських монет, якщо
тільки вони не були карбовані за їхньої ініціативи та на цих територіях.
Однак тут і цю можливість не доводиться розглядати. До того ж, історії
відомі приклади карбування наслідувань з татарської місцевої ініціативи,
орієнтованих на місцеві ринки, виконання яких у рази якісніше від
представлених наслідувань гюлістанських випусків Джанібека. Для при-
кладу можна навести наслідування мідній монеті Сараю ал-Джедід із
квітковою розеткою на аверсі, а також кілька серій мідних монет з
підкреслено точною імітацією срібних денгів Сараю ал-Джедід з іменами
ханів Бердибека та Хизра, з датами — 760 і 762 р. х., що походять з
території Нижнього Побужжя (Миколаївська обл.) і карбовані в той же
проміжок часу, що й київські наслідування — 50 — поч. 60-х рр. ХІV ст.,
умовно визначені дослідниками як татарські «військові гроші» напере-
додні Синьоводської битви10. У нашому ж випадку представлена лише
візуальна, більш-менш наближена імітація головних елементів легенди
без спроб її точного відтворення як власне написів. Тому й серед до-
слідників прийнято вважати, що майстри карбування були з місцевого —
руського — населення, неосвічені в арабській чи уйгурській абетці, які
вирізали штемпелі за зразками монет, про написи в легенді й їхнє
смислове навантаження нічого не знали.
Що ж стосується згадки про «розетку Тохтамиша», то її на київських
наслідуваннях немає. Очевидно, мова йде про татарську плетінку, так
званий «вузол щастя», розташовану на аверсі як оригінальних гюліс-
танських випусків, так і їхніх наслідувань, тоді як розетка — це елемент
оформлення у східній монетній традиції, що являє собою складно вико-
наний квітковий орнамент (орнамент у вигляді квітки з пелюстками різної
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
466
форми й конфігурації загальної композиції залежно від емітента й типу),
котрий розміщували на одній зі сторін монет, причому мідних, якщо вже
говорити про часи Тохтамиша.
Повертаючись до питання про знахідки таких монет на території
сучасної Білорусі, треба відзначити, що їх дійсно мало. Крім згаданої
вище, відома ще одна випадкова знахідка, що зараз знаходиться в
місцевій приватній колекції (рис. 2б).
Загалом, говорячи про топографію знахідок київських наслідувань,
варто відзначити поповнення джерельної бази останнім часом — з
моменту останньої систематизації знахідок 2011 р. (106 екз.) нами було
відстежено до 70 екземплярів. Ареал їхніх знахідок, у порівнянні з попе-
редніми даними, розширився до території сучасних Волинської та Рів-
ненської областей, відомі знахідки на Поділлі. Однак це лише одиничні
випадки. Більшість знахідок випадкові й походять переважно з території
Лівобережжя Київської області (рис. 3). Звичайне явище — знаходження
в одному матеріалі поряд із денаріями Володимира Ольґердовича. Ново-
знайдені екземпляри вповні вписуються в раніше розроблену класифі-
кацію й переважно представляють 2 тип (таблиця 1).
Стосовно можливого емітента, літописні відомості про князя Федора
відображають контроль Києва литовцями, адже Федір виступав в інте-
ресах Гедиміна11 (а на думку деяких дослідників, міг взагалі бути його
братом, поставленим намісником у Київському князівстві після походу
Гедиміна 1324 р.)12. Тобто монети були карбовані в період, коли ВКЛ
активно утверджувало свій вплив у Київській землі, згоджуючись, водно-
час із присутністю ординської адміністрації (інститут баскаків). Врахо-
вуючи неоднозначність обстановки, шукати політичне підґрунтя в емісіях
місцевих монет-наслідувань (і це стосується не тільки розглянених нами
«київських») у той час усе ж не варто, рівно як і національну складову.
Нагадаємо, що залишків, які б прямо свідчили про монетне вироб-
ництво наслідувань на території самого Києва, досі знайти не вдалося.
Однак основну кількість монет знайдено на території Вишгородського й
Бориспільського районів, що свідчить про можливе місце виробництва
саме в центрі Київського князівства.
Різноманітність штемпелів відомих на сьогодні екземплярів підкрес-
лює масовий характер карбування, а висока якість металу й багатора-
зовість випусків, про що свідчить типологічна різниця в їхньому оформ-
ленні й вагових показниках, додатково вказують на користь санкціо-
нованого карбування.
Враховуючи рівень оформлення легенд, майстри карбування цих монет
були однозначно місцевими, перед якими не стояло завдання точної
імітації оригіналу — відтворювалася лише загальна рядність і окремі
Ірина Хромова. До історії розвитку карбування на українських землях…
467
близькі до сприйняття літери-символи, що також свідчить на користь
орієнтації продукції виключно на місцеве населення.
Ініціатором карбування дійсно могла виступати князівська адміністра-
ція, яка при здійсненні емісій не спиралася на політичні розрахунки.
Єдиними причинами були саме економічні потреби князівства.
Основний масив знахідок, включно з останніми, сконцентрований по
основних торговельних шляхах, що проходили територією Київського
князівства. Враховуючи номінал монет — це напряму свідчить про їх
основне призначення, уже обговорене попередніми дослідниками, —
головним чином для дрібних роздрібних торговельних операцій на міс-
цевих ринках. Взагалі, питання розмінної монети дискусійне як для
Київської, так і для Сіверської земель. Враховуючи традиції торгівлі, усі
операції того часу проводилися тільки за участі основних джучидських
грошових номіналів або крупнішої привозної монети (празький гріш,
львівський півгріш). Водночас розмінної срібної монети східний ринок не
знав. Для дрібних розрахунків слугувала мідь, але обмеженість її знахідок
далеко від офіційних джучидських монетних центрів Подніпров’я, При-
азов’я та Побужжя свідчить про неприйняття такої місцевими ринками.
За таких умов додалася ще й політична смута в Орді, що стала причиною
дефіциту джучидського срібла. Тому місцева князівська адміністрація
змушена була вживати заходи зі збереження економічної активності в
князівстві. На входження наслідування до грошового обігу вказує й до-
статньо широка топографія їхніх знахідок (хоч і не масових) і за межами
територій Київського князівства.
Таким чином, хоча питання можливого емітента досі лишається від-
критим, призначення цих випусків, на нашу думку, визначається, у першу
чергу, точкою зору економічної необхідності — для підтримки життє-
діяльності локальної торгівлі, від якої залежала економіка Київського
князівства і яка відчула на собі негативний вплив внутрішньополітичної
кризи в Золотій Орді.
Описані екземпляри стали унікальними свідченнями етапу переходу
від так званого «безмонетного періоду» до формування місцевої традиції
карбування в період послаблення політичного та економічного впливу
Улусу Джучі на вказаних територіях. Враховуючи аргументи попередніх
дослідників про те, що наслідування монет Джанібека в подальшому
продовжили розвиток у системі номіналів монет київського князя Воло-
димира Ольґердовича, то детальне вивчення таких монет дозволить отри-
мати більше інформації про процеси становлення регіональних монетних
систем і типів.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
468
Ілюстрації:
Рис. 1. Срібнийденг, Джанібек — Гюлістан, 753 р.х.
(Борщівський скарб. НМИУ Інв. № 6537-5)
Рис. 2. Знахідки з території Білорусі
а. За публікацією Н. Курбанової (С. 55), аналогічний екземпляр міститься в
публікації К. Хромова13
б. Знахідка 2008 р.
Ірина Хромова. До історії розвитку карбування на українських землях…
469
Рис. 3. Місця концентрації знахідок на карті
Таблиця 1. Вибрані екземпляри із нових знахідок. Приватні колекції
1. І тип
2. І тип
3. І тип
4. ІІ тип
5. ІІ тип
6. ІІ тип
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
470
7. ІІ тип
8. ІІ тип
9. ІІІ тип
10. ІІІ тип
————————
1 Kozubowski G. Monety księstwa Kijowskiegow XIV w. // Wiadomości Numizmatyczne. —
Warszawa, 1994. — R. XXXVIII. — Z. 3–4 (149–150). — S. 121–139.
2 Козубовський Г. Синьоводська битва 1362 р. і зміни у грошовому обігу Південної
Русі-України // Синьоводська проблема у новітніх дослідженнях / Наук. ред. Ф.М. Ша-
бульдо, упор. О.Д. Брайченко. — К., 2005. — C. 96.
3 Климовський С. Київські монети Володимира Ольгердовича: приоритет політики чи
економіка? // Історико-географічні дослідження в Україні / Відп. ред. О.А. Удод. — К.,
2007. — Число 10. — С. 371.
4 Там само. — С. 372.
5 Хромов К.К. О монетной чеканке на территории Киевского княжества в 50-е годы
ХІV века // Восточная нумизматика на Украине. — К., 2007. — Часть ІІ. Монеты Джу-
чидов и сопредельных государств в XIII–XV вв. / Под общ. ред. К. Хромова. — C. 62.
6 Там же.
7 Там же. — С. 62.
8 Курбанова Н. Находка подражания монете Джанибека // Банкаўскi веснiк. — 2012,
сакавік. — С. 56.
9 Там же.
10 Хромов К. Об одной группе медных подражаний джучидским денгам из Никола-
евской области [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.hordecoins.folgat.net/
Rpubl_Bulgar2005-conf-2.htm — Назва з екрану.
11 Московский летописный свод конца XV в. // Полное собрание русских летописей. —
М.–Л., 1949. — Т. 25. — С. 170.
12 Шабульдо Ф. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. —
К., 1987. — С. 29–30.
13 Хромов К.К. О монетной чеканке на территории Киевского княжества... — C. 68 (з
посиланням на Інтернет-ресурс).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215534 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-3144 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-23T19:05:53Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Хромова, І. 2026-03-19T16:31:15Z 2013 До історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет XIV ст. / І. Хромова // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 462-470. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215534 94(477):737 «13» У статті розглядається процес розвитку карбування на території Київського князівства в 50–60-х рр. XIV ст. Основну увагу приділено аналізу нового джерельного матеріалу місцевих випусків срібних наслідувань джучидських монет, зокрема денгу Джанібека, випуску Гюлістану 753 р.х. В статье рассматривается процесс развития чеканки на территории Киевского княжества в 50–60-х гг. XIV в. Основное внимание уделено анализу нового материала местных выпусков серебряных подражаний джучидским монетам, а именно — денгу Джанибека, выпуска Гюлистана 753 г.х. The article deals with coinage development in Kyiv Principality in the 1350–1360s, with the key emphasis on analysis related to new sources on the local issue of silver Jochi coinage, particularly, Jani Beg deng (issued in Gulistan in 753 AD). uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Нумізматика До історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет XIV ст. К истории развития чеканки на украинских землях: местные подражания джучидским монетам XIV в. On coinage development history in Ukrainian lands: local imitations of Jochi coins of the 14th century Article published earlier |
| spellingShingle | До історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет XIV ст. Хромова, І. Нумізматика |
| title | До історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет XIV ст. |
| title_alt | К истории развития чеканки на украинских землях: местные подражания джучидским монетам XIV в. On coinage development history in Ukrainian lands: local imitations of Jochi coins of the 14th century |
| title_full | До історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет XIV ст. |
| title_fullStr | До історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет XIV ст. |
| title_full_unstemmed | До історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет XIV ст. |
| title_short | До історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет XIV ст. |
| title_sort | до історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет xiv ст. |
| topic | Нумізматика |
| topic_facet | Нумізматика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215534 |
| work_keys_str_mv | AT hromovaí doístoríírozvitkukarbuvannânaukraínsʹkihzemlâhmíscevínaslíduvannâdžučidsʹkihmonetxivst AT hromovaí kistoriirazvitiâčekankinaukrainskihzemlâhmestnyepodražaniâdžučidskimmonetamxivv AT hromovaí oncoinagedevelopmenthistoryinukrainianlandslocalimitationsofjochicoinsofthe14thcentury |