Характеристика та проблеми впорядкування бібліотечного зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля у фондах НБУВ
У статті йдеться про частину книжкової спадщини відомого культурного та політичного діяча барона Ф.Р. Штейнгеля й проблеми її зберігання у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. В статье рассказывается о части книжного наследия известного культурного и политического деятеля барона...
Saved in:
| Published in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215542 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Характеристика та проблеми впорядкування бібліотечного зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля у фондах НБУВ / І. Гуржій // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 316-327. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860480231036420096 |
|---|---|
| author | Гуржій, І. |
| author_facet | Гуржій, І. |
| citation_txt | Характеристика та проблеми впорядкування бібліотечного зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля у фондах НБУВ / І. Гуржій // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 316-327. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | У статті йдеться про частину книжкової спадщини відомого культурного та політичного діяча барона Ф.Р. Штейнгеля й проблеми її зберігання у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ.
В статье рассказывается о части книжного наследия известного культурного и политического деятеля барона Ф.Р. Штейнгеля и проблемах его хранения в отделе библиотечных собраний и исторических коллекций НБУВ.
The publication covers the book heritage of well-known politician and cultural figure baron F.R. von Steinheil, including the issues of its preservation in the Department of Library and Historical Collections of the Vernadsky National Library of Ukraine.
|
| first_indexed | 2026-03-23T18:56:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
Іванна Гуржій. Характеристика та проблеми впорядкування…
315
КНИГОЗНАВСТВО
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
316
УДК 930.02 «Штейнгель»
Іванна Гуржій
ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПРОБЛЕМИ ВПОРЯДКУВАННЯ
БІБЛІОТЕЧНОГО ЗІБРАННЯ БАРОНА Ф.Р. ШТЕЙНГЕЛЯ
У ФОНДАХ НБУВ
На основі документів з фондів Інституту рукопису історичної колекції
Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського1 (далі — НБУВ), а
також залучення спеціальної літератури висвітлено значення приватної
бібліотечної колекції науковця, громадсько-політичного та культурного
діяча барона Ф.Р. Штейнгеля.
На сучасному етапі розвитку історичної науки стає все актуальнішим
вивчення приватних книгозбірень не лише видатних, а й маловідомих
громадських діячів, бо вони певною мірою доповнюють знання про
культурно-освітній рівень нашого народу того чи іншого періоду.
Порівняно небагато дослідників минулого займалися вивченням жит-
тєвого шляху Федора Штейнгеля, ще менше — його спадком — книж-
ково-рукописним зібранням. Це, наприклад, такі історики, як Н. Миро-
нець, Г. Бухало2. Частково ця тема в науково-популярній формі висвіт-
лювалася на шпальтах газет, зокрема рівненських: «Слово правди»,
«Червоний прапор», «Вільне слово»3.
Доволі своєрідна й цікава доля цієї людини. Понад 100 років минуло
відтоді, як 9 грудня 1870 р. в с. Городок Рівненського повіту Волинської
губернії в сім’ї балтійського німця Рудольфа Васильовича Штейнгеля
(1841–1892) і українки за походженням Марії Федорівни Штейнгель,
уродженої Камінської (1843–1890)4, народився син Федір. Батько служив
інженером шляхів сполучення спочатку на будівництві Петроградської, а
потім Московсько-Рязанської, Московсько-Курської, Балтійської та Рос-
тово-Владикавказької залізниць, мав чин статського радника.
На початку 1879 р., коли Федькові виповнилося вісім років, Рудольф
Штейнгель придбав маєтність у Городку. Однак тільки 1892 р. йому ви-
дали офіційний документ на право володіння нею5. Федько разом із
братом Іваном мешкали головним чином у Києві й лише під час літніх
вакацій∗ приїздили в Городок. У «стольному» граді діти жили в особняку
по вул. Бульварно-Кудрявській (нині — Воровського, 27), побудованому
батьком. 1901 р. його продали лікарю Михайлу Лапінському6.
————————
∗ Вакація — канікули.
Іванна Гуржій. Характеристика та проблеми впорядкування…
317
Вищу освіту Федір здобував на фізико-математичному факультеті Ки-
ївського, а згодом — Варшавського університетів. Завершити навчання
завадив стан здоров’я, адже юнак страждав від періодичних нападів
епілепсії й мусив часто проходити спеціальні курси лікування в Швей-
царії7.
1896 р. Ф.Р. Штейнгель у черговий раз повернувся до родинного
маєтку, де реалізував свій давній задум і заснував своєрідний музей —
фактично науковий центр історико-краєзнавчих досліджень Волині.
Завдячуючи його наполегливій суспільно-політичній діяльності, 1906 р.
був обраний депутатом І Державної думи від Києва й долучений до
складу української парламентської фракції. Після заснування М. Гру-
шевським 1907 р. в Києві Українського наукового товариства барона
обрали заступником голови цієї установи. 1908 р. він активізував діяль-
ність, ставши членом Товариства українських поступовців і ввійшовши
до складу Ради. Згодом його обрано головою Комітету Всеросійського
союзу міст (з 1915 р.), а також членом загальноросійської партії кадетів.
У березні 1917 р. він обійняв посаду голови виконавчого комітету Київ-
ської міської думи. У квітні 1917 р. в якості члена президії брав участь
у роботі Всеукраїнського національного конгресу. Федір Рудольфович
також входив до першого складу Центральної Ради (7 березня — 7 квітня
1917 р.). Наполегливо працював у комітеті охорони пам’яток старовини
та мистецтва в Києві. А за часів Гетьманату був призначений послом
Української держави в Німеччині. У міжвоєнний період він проживав у
Західній Україні, а 1939 р. емігрував до Німеччини, де провів останні
роки свого життя. Помер Федір Рудольфович 11 лютого 1946 р. у
Дрездені8.
Відомі українські краєзнавці та етнологи високо оцінили багатогранну
діяльність Ф.Р. Штейнгеля, особливо його внесок у музейну практику та
культурно-освітнє життя свого рідного міста.
Однією зі складових частин Городоцького музею, що заснував Федір
Рудольфович, стала бібліотека, яка забезпечувала інформаційні потреби
численних місцевих користувачів. Завдяки архівним матеріалам і опуб-
лікованим документам, що зберігалися в ній, ними написано чимало
наукових праць, а також проведено багато спеціальних досліджень. Серед
таких, зокрема, слід назвати археографічну розвідку С. Шевчука «Фоль-
клорно-етнографічні студії Городоцького музею»9, де вперше проаналі-
зовано стан деяких рукописних матеріалів з етнографічної колекції зіб-
рання Ф. Штейнгеля.
Колишня бібліотечна колекція Федора Рудольфовича на даному етапі є
вкрай розпорошеною, а тому існує нагальна потреба виявлення її окремих
книг і послідовної комплектації. Вона припинила своє існування як
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
318
комплексна одиниця після 1918 р. (унаслідок подій Великої війни 1914–
1918 рр., Української революції та встановлення радянської влади), коли
багато архівів і книжкових колекцій було кинуто на призволяще. Зокрема,
більшу частину книжкових зібрань різних установ і деяких діячів науки,
що спочатку опинилась у фондах бібліотеки університету Св. Воло-
димира, пізніше передано або викуплено Всенародною (Національною)
бібліотекою України∗. Питання ж про долю бібліотеки барона Штейнгеля
та її долучення до Всенародної (Національної) бібліотеки України (ВБУ)
неодноразово порушувалося на засіданнях Тимчасового комітету∗∗. У той
період, власне, була сформульована ідея комплектування національного
фонду, що могла стати чи не єдиним порятунком багатьох книжкових
колекцій і зібрань. Тодішній голова Тимчасового комітету В. Вернад-
ський наполіг на тому, щоб якомога швидше передати київську частину
бібліотечної спадщини Ф. Штейнгеля до Всенародної (Національної) біб-
ліотеки для запобігання її втрати10. Очевидно, у результаті таких дій
основну частину книжкових зібрань і архівних матеріалів Штейнгеля
передано до Київського університету, а пізніше — до Всенародної
(Національної) бібліотеки України. Це сталося за найактивнішої участі
М. Біляшівського, який очолював Художньо-промисловий музей і був
одним із найближчих друзів Федора Рудольфовича.
З огляду на процес поступової передачі, можна зробити припущення,
що частина особистих зібрань, що потрапили до університету, перед тим
зберігалася в одному із власних будинків Штейнгелів у Києві, а саме в
Липках, де родина мешкала в роки лихоліття війни. Цілком усвідом-
люючи наукову цінність такої спадщини барона Штейнгеля, керівництво
ВБУ мало твердий намір долучити її до фондів власної установи. З при-
воду цього питання Тимчасовий комітет неодноразово звертався до ново-
утворених установ. На засіданні Тимчасового комітету від 4 березня
1919 р. постановили: збереження бібліотеки барона Штейнгеля доручити
Є. Ківлицькому. Завдяки підготовчій роботі з’ясували, що частина біб-
ліотеки знаходиться у відомстві Книжкової ради. А тодішнім пред-
————————
∗ Всенародна (Національна) бібліотека України. Заснована 2 (15) серпня 1918 р. як
Національна бібліотека Української Держави на підставі Закону про утворення фонду
«Національної бібліотеки Української Держави», ухваленого Радою Міністрів Україн-
ської Держави. 3 травня 1919 р. Спільне зібрання Академії наук ухвалило змінити назву,
тож бібліотека стала називатися «Всенародна бібліотека України при Всеукраїнській
академії наук у м. Києві» (ВБУ)
∗∗ Тимчасовий Комітет було утворено 23 серпня (5 вересня) 1918 р. для заснування
Національної бібліотеки Української Держави в м. Києві. Перший склад Тимчасового
комітету: голова В.І. Вернадський (перший президент Української академії наук) і його
члени: С.О. Єфремов, А.Ю. Кримський, Г.П. Житецький і В.О. Кордт.
Іванна Гуржій. Характеристика та проблеми впорядкування…
319
ставником від неї був Д. Багалій. Тому саме йому й доручили подбати про
те, щоб частина зібрання Штейнгеля потрапила до фондів бібліотеки. За
результатами обговорення проблеми на засіданні Тимчасового комітету
16 травня 1919 р. було вирішено про остаточну передачу бібліотеки
Штейнгеля до ВБУ11.
Нині у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ зна-
ходиться чимала частина з колишньої приватної колекції барона Штейн-
геля. Насамперед, це книжки, що подарували йому колеги, а також
придбані ним особисто в різні періоди подорожей за кордон. Деякі з них
раніше належали його батькам і перейшли до нього як спадщина.
Структурно особиста бібліотека барона складалася з багатьох тематичних
відділів, усього їх нараховується 14: словесність, технічний, довідковий,
періодичних видань, природничі науки, географія, філософія, мистецтво,
медицина, педагогіка, історія, богослов’я, правознавство, сільське гос-
подарство.
Якщо розглядати рубрикації відділів за абетковим порядком, то, оче-
видно, слід почати з відділу богослов’я, де представлено всього 4 томи з
20-томного видання «Великия Минеи Четии, собранныя всероссийским
митрополитом Макарием», що є однією з дорогоцінних пам’яток сло-
в’янсько-російської писемності. У ньому детально описано життя деяких
святих, учителів і церковних письменників, містяться урочисті похвальні
та повчальні слова на свята та в дні пам’яті всіх святих, «Книги святого
Писанія», різні сказання, повісті, притчі, послання та грамоти.
Враховуючи той факт, що «Великия Минеи Четии…» має дуже важ-
ливе значення для науки, то друк цієї праці свого часу взяла на себе
Археографічна комісія. Для збереження оригінальності тексту «Великия
Минеи Четии…», особливостей стародавнього письма було залишено
основні знаки та літери, що використовували писарі. Водночас деякі дати,
зображені слов’янськими літерами, замінено на відповідні ним арабські
цифри. Ті ж окремі слова, що писарі написали разом, належним чином
роз’єднали. Зверху в кутку на берегах кожної сторінки всіх томів за-
значена нумерація листів і столбців з орігіналу.
Наявні чотири томи мають великий формат, тверду обкладинку жовто-
зеленого кольору та шкіряний корінець. На форзаці кожного з томів
«Великия Минеи Четии…» є екслібрис, на якому зазначено: «Бібліотека
барона Ф.Р. Штейгеля», а також назву відповідного відділу, номер, під
яким книга знаходилася в ньому, номери шафи та полиці. Наприклад,
напис на першій частині 9-го тому (вересень, дні 1–13) виглядає так:
«Отдел Богословие, № 619, шкап № 52, полка № 1». На другій частині
9-го тому (вересень, дні 14–24) читаємо: «Відділ Богословие, № 620,
шкап 52, полка № 1». На частинах 10-го тому (жовтень, дні 4–18 та 19–31)
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
320
містяться № 622 та № 623. Розмір екслібрису 10x12 см. На кожному
титульному аркуші є овальної форми печатка фіолетового кольору —
«Киевский музей». У кінці всіх томів вміщено іменний покажчик, а також
додатки. Усі вони видруковані в Санкт-Петербурзі, але в різних типо-
графіях і в різні роки. Зокрема, дві частини 9-го тому — у Тип. Імпе-
раторської академії наук, відповідно 1868 і 1869 рр.; перша частина 10-го
тому — у «Типографии и литографии А. Траншеля», а друга — у
«Типографии Ф.Г. Єлеонского и Кº, Невскій просп., № 140», рік видання —
1880. Як бачимо, серед томів у відділі відсутній № 621. Швидше за все
він мав бути за вересень (дні 25–31). Однак чи дійсно це так, і чи він
існував узагалі, на жаль, невідомо. Кожне видання відділу богослов’я має
власний інвентарний номер і зберігається за шифром в електронному
каталозі: 9-й том за вересень, дні 1–13 — шифр «Штейнгель 619»;
9-й том, 2-га частина за вересень, дні 14–24 — шифр «Штейнгель 620»;
10-й том за жовтень, дні 4–18 — шифр «Штейнгель 622» та 10-й том за
жовтень, дні 19–31 — шифр «Штейнгель 623»).
Одним із захоплень Федора Рудольфовича стали описи життя та
діяльності видатних діячів. Одночасно він переймався створенням різного
роду програм, настанов для вчителів міських шкіл, а особливо нотаток
власних вражень від подорожей, творчих відряджень. Тому цілком зако-
номірним є той факт, що в особистій бібліотеці письменника наявний
відділ географія, до складу якого входили ілюстровані путівники, книги з
описами різних країн, а також наукові праці з природознавства. До
нашого часу з цього відділу збереглося лише чотири видання, зокрема
путівник по Берліну — «Guide à Berlin, avec le plan de Berlin», який
створено упорядниками «Brasch & Rothenstein» («Браш и Розенштейн»).
Він написаний французькою мовою та видрукований у Берліні 1887 р.
видавництвом «Уго Стейниц» і був незамінною річчю мандрівника, адже
в ньому докладно описано всі історико-культурні та релігійні пам’ятки
міста, які варто побачити. Водночас на перших сторінках книги вміщено
три таблиці: у першій наведено курс валюти в Британії, Франції, Гол-
ландії, Австрії й Америці; друга — це показники ваги, а третя —
співвідношення температури за цельсієм і фарингейтом. Назви всіх
пам’яток у путівнику розташовані за абеткою — для більш зручного
користування. Також наведено списки готелей, ресторанів і кав’ярень.
У кінці — перелік вулиць і площ, які відзначені на мапі, яка є додатком
до видання. Путівник виготовлено в кишеньковому форматі, у твердій
обкладинці червоного кольору. На форзаці є екслібрис (розміром
10x12 см): «Библиотека барона Штейнгеля. Отдел География, № 414,
шкап № 31, 2-я полка». Перед титульною сторінкою вміщено рекламку,
поставлена овальна печатка з таким самим написом. Загальна кількість
Іванна Гуржій. Характеристика та проблеми впорядкування…
321
сторінок XII+148. Примірник має інвентарний номер, введений до ка-
талогу за шифром «Штейгель 414».
У період правління гетьмана Скоропадського Ф.Р. Штейнгель пере-
бував за кордоном як посол у Берліні. У Німеччині й залишився. Отже, не
дивно, що відтоді його особиста бібліотека поповнилася значною кіль-
кістю європейської літератури. Одна з книг має назву «Illustrirter Führer k.
k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken». Це путівник із найпривабливіших
місць Австро-Угорської імперії. У ньому дуже чітко та поетапно роз-
писано, як дістатися з одного міста до іншого, а також надані поради, що
слід оглянути в першу чергу, де зупинитися на відпочинок і які сувеніри
краще придбати. Водночас подано лапідарний опис міст, їхня стисла
історія. За структурою видання є конвалютом і вміщує фактично три
путівники за окремою тематикою. До першого ввійшла інформація про
групу провідних міст, а саме: Przemyśl–Lemberg, Lemberg–Stryj–Lawo-
czne, Stryj–Dolina–Stranislau, Dolina–Wygoda, Lemberg–Rawa Ruska–Sokal,
Rawa Ruska–Bełżec (Heft 31). Його упорядник — Освальд Обогі. Друга
група — це такі міста, як: Lemberg–Krasne–Podwołoczyska, Krasne–Brody,
Lemberg–Stanislau–Klomea–Sniatyn–Czernowitz, Kolomea–Słoboda Rungur-
ska, Kolomea–Kniażdwór, Stanislau–Buczacz–Husiatyn, Stanislau–Woronien-
ka, Podolische Bahnen (Heft 32). Упорядником зазначено Адольфа Інлен-
дера. І нарешті третій конвалют, що містить описи таких міст, як Hliboka–
Meżyhroby mit Karapcziu a. S.–Czudyn, Hliboka–Sereth, Hadikfalva–Brodina
mit Karlsberg–Putna, Hatna–Kimpolung mit Wama-Russ. Moldawitza und
Itzkany–Suczawa (Heft 33). У книзі розміщено за відповідною тематикою
20 ілюстрацій, на яких зображено видатні історичні та культурні пам’ятки
(здебільшого костьоли, собори, палаци тощо). До кожного конвалюта
додано мапу зі схемами проїзду від одного міста до іншого, а в кінці
зазначено відстань між ними. Наведено їхній загальний список за абет-
кою. Цікавою тут є інформація про різні народи, котрі заселяли тогочасну
територію Австро-Угорської імперії, їхні побут та звичаї. Загальна кіль-
кість сторінок 1-го конвалюта — 125, 2-го — 94, а 3-го — 71 сторінка.
Видрук здійснено у Відні 1912 р. видавництвом «Druck und Verlag der
Buch- und Kunstdruckerei Steyrermühl». Видання має кишеньковий фор-
мат, темну обкладинку та шкіряний корінець, на якому є екслібрис із
№ 6426. Такий самий номер стоїть на форзаці біля печатки «Киевский
музей». Також є екслібрис із позначкою «Библиотека барона Ф.Р. Штейн-
геля. Отдел География, № 4751, шкап 31, полка № 2». Формат екслібриса —
10x12 см. Кожен конвалют введений до електронного каталогу й збе-
рігається під єдиним шифром «Штейнгель 4751».
Інша книга з відділу географія — «Italie Manuel du voyageur. Premiére
Partie: Italie Septentrionqle Jusqu’a Livourne, Florence et Ravanne et les
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
322
routes menant de France, de Suisse et D’autriche en Italie», німецького
видавця, упорядника перших путівників Карла Бедекера (1801–1859). Цей
путівник по Італії для мандрівників написано французькою мовою, на-
друковано в Лейпцигу та Парижі 1886 р. широковідомими на той час
видавництвами автора Карла Бедекера та Паула Оллендорфа. Працюючи
над його створенням, Бедекер безпосередньо намагався вмістити якомога
докладнішу інформацію про країни, якими він подорожував особисто.
Путівник складається зі вступу, де вміщено необхідну інформацію про
результати власного мандрування, а також про курси валюти, види пас-
портів, що використовуються в країнах; зазначено розміщення митниць і
які сезони більш комфортні для подорожей тощо. Також автор охарак-
теризував готелі, ресторани, церкви, музеї, театри, магазини, навіть пош-
ту та телеграф. Описав клімат та його специфіку в різних містах. У вступі
наведено найважливіші дати з історії Італії XIX ст. У 7-ми розділах
ідеться про найбільші міста північної частини Італії — Турин, Модену,
Флоренцію, Верону, Мілан, Венецію та деякі ін. До них додано таблицю —
список, де наведено інформацію про відстань між усіма містами та
вулицями, а також названі місця для відпочинку та найбільш цікавих
пам’яток. У путівнику вміщено 13 мап, одна з яких загальна — Північної
Італії, інші — її окремих міст, а також 26 планів-схем головних
адміністративно-політичних осередків. Загальна кількість сторінок —
432+LIV. Примірник має тверду оправу, обкладинку червоного кольору із
тканини з написом золотом на титулі й корінці. На форзаці написано
чорними чорнилами від руки: «Баронъ Николай Николаевичъ Штейн-
гель», а далі олівцем, але, на жаль, не розбірливо. З цього можна зробити
такий висновок: швидше за все, книга спочатку належала родичу Федора
Рудольфовича по материнській лінії. Біля назви на титульному аркуші в
правому кутку є запис «еn 163», на форзаці — екслібрис «Библиотека
барона Ф.Р. Штейнгеля. Отдел География, № 482, шкап 31, 2 полка».
Його формат стандартний — 10x12 см. Цей примірник введений до
електронного каталогу під шифром «Штейнгель 482».
Третій том путівника — «Italie Manuel du voyageur. Troisième Partie:
Italie Méridionale, Sicile et Sardaigne suivies d’excursions a Malte, a Tunis et
a Corfou» — видрукувано теж у Лейпцигу та Парижі 1890 р. видав-
ництвом Карла Бедекера та Паула Оллендорфа. Путівник складається теж
з 5-и розділів, де рекомендовано відвідати південь Італії — Сицилію та
Сардинію, а також Мальту, Туніс і Карфаген. Значну увагу приділено
описам 43-х маршрутів, що спеціально визначені на мапах. Усього в
путівнику 26 кольорових мап і 16 планів-схем чорно-білого кольору, що
знаходяться на розворотах і складені декілька разів. Вони безпосередньо
зображують структуру таких міст, як Неаполь, Палермо, Помпей, а також
Іванна Гуржій. Характеристика та проблеми впорядкування…
323
острова Сицилія тощо. Один із підрозділів спеціально присвячено роз-
витку стародавнього мистецтва Неапольського королівства. Загальна
кількість сторінок: вступ XLVI+423 загального змісту. На титулі — екс-
лібрис білого кольору, 10x12 см, на якому зазначено: «Библиотека
Ф.Р. Штейнгеля. Отдел География, № 417, шкап 31, полка № 2». Обкла-
динка примірника: тканина червоного кольору з написом назви золотими
літерами «Baedeker Italie Méridionale». Примірник знаходиться в гарному
стані, має власний інвентарний номер і введений до електронного ката-
логу під шифром «Штейнгель 417».
Найзначнішу частину особистої бібліотеки власника становлять книги
історичної та етнографічної тематики. З історичного відділу до фондів
НБУВ потрапив лише перший том трьохтомного видання «Les origines de
la France Contemporaine» відомого французького вченого та письменника
Іполита Тена (Hippolite Taine, 1828–1893), який створив культурно-істо-
ричну школу в мистецтвознавстві. Праця «Походження сучасної Франції»
(у якій автор критикує діячів Великої французької революції і якобінської
диктатури) написана французькою мовою протягом 1876–1892 рр. Пер-
ший із них видано в Парижі 1880 р., складається зі вступу, де автор
розповів про власний пошук архівних джерел і використану літературу.
Перший том складається з 5-и частин, які поділяються на параграфи, що
розкривають окремі аспекти розвитку тогочасної Франції. На титульному
аркуші примірника стоїть печатка «Киевский музей», виконана чорною
фарбою. На форзаці є екслібрис із позначкою «Библиотека Ф.Р. барона
Штейнгеля. Отдел История, № 810, шкап № 57, 2-я полка», а також
печатка — «Переплетчик М. Буймистров в Киеве». Формат екслібриса
стандартний — 10x12 см. Видання має шкіряну обкладинку, тиснення
золотом на корінці, а також порядковий № 6690. Можна припустити, що
цей номер означає загальну нумерацію книг із колекції власника. Загаль-
на кількість сторінок — 7+560. Примірник введений до електронного
каталогу за шифром «Штейнгель 810».
Спеціальний відділ, зазначений у бібліотеці барона Штейнгеля, —
медичний. Нині з нього представлена лише одна праця відомого швей-
царського психіатра та невропатолога Августа Фореля (1848–1931) —
«Der Hypnotismus seine psycho-physiologische, medicinische, strafrechtliche
bedeutung und seine Handhabung» (видання третє). У ній пояснюється, що
таке гіпноз та карна відповідальність за його неправомірне застосування.
Слід зазначити, що А. Форель служив директором психіатричної лікарні в
Бургхольці, поблизу Цюриха, а згодом став професором Цюрихського
університету та займався анатомією центральної нервової системи. Саме
він популяризував у Швейцарії метод гіпнозу, розробив методи лікування
від алкоголізму за допомогою навіювань і переконань. Праця написана
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
324
німецькою мовою, надрукована 1895 р. у Штутгарті видавництвом «Ver-
lag von Ferdinand Enke». Вона складається з передмови до трьох видань
(1889, 1891, 1895) і 12-и розділів. 1-й та 2-й розділи, де трактується, що
таке гіпноз і свідоме буття, мають загальний характер і найбільші за
обсягом. В інших розділах пояснюються окремі поняття з психофізіології.
Примірник знаходиться в гарному стані, має тверду обкладинку із
шкіряним корінцем, на форзаці — екслібрис (форматом 10x12 см), з
написом «Библиотека барона Ф.Р. Штейнгеля. Отдел № 4516, шкап 61,
полка № 4». Загальна кількість сторінок — XII+223. Введений в обо-
в’язковому порядку до електронного каталогу, має свій інвентарний
номер і зберігається за шифром «Штейнгель 4516».
У ході опрацювання особистої бібліотеки барона Штейнгеля виділено
відділ «Мистецтво», в якому знаходяться книги про архітектуру, історію
створення оперного театру в Парижі тощо. Одна з них має назву «Le
Nouvel Opéra», автором якої є Шарль Луї Етьєн Нюітер, (Charles-Louis-
Étienne Nuitter, 1828–1899). Паризька опера — один із найвеличніших
театрів опери та балету світу, описаний у відомому романі письменника
Гастона Леру «Примара Опери» (1910). Власне, її будівлю фахівці вва-
жають еталоном еклектичної архітектури, а час будівництва визначають
добою розквіту міста за правління Наполеона III (1852–1870).
Структурно книга розпочинається з листа-звернення автора до архі-
тектора Шарля Гарньє (1825–1898), де висловлена подяка за натхнення,
що зумовило написання, хоча й у стислому вигляді, історії створення
знаменитого театру. У п’яти розділах, поділених на підрозділи, Ш. Нюі-
тер описав, як непросто вирішувалося питання щодо місця розташування
споруди, охарактеризував її конструкцію та внутрішнє оздоблення й
зазначив, хто безпосередньо працював над проектом. До кожного розділу
вміщено ілюстрації (загалом 59 гравюр), що відтворюють елементи
оформлення опери. На сторінках уміщено детальний план-схему головної
зали, а також сходів до неї, вестибюлю, фойє, ложі, бальної зали та інших
частин. Видання написано французькою мовою, побачило світ у Парижі
1875 р. Має оправу темного кольору зі шкіряним корінцем, на якому
золотими літерами тиснено власне назву праці. На форзаці — екслібрис
«Библиотека барона Ф.Р. Штейнгеля», а також зазначено відділ мистецтва
№ 3525, шафа 32, полиця № 3. Формат екслібриса — 10x12 см. На ти-
тульному аркуші внизу біля позначки видавництва стоїть печатка фіоле-
тового кольору «Всенародная Бібліотека ВУАН України». Загальна кіль-
кість сторінок — 255. Зберігається у відділі бібліотечних зібрань, введена
до електронного каталогу за шифром «Штейнгель 3525».
Друга книга про створення оперного театру має назву «Le Nouvel
Opéra de Paris», автором якої є відомий архітектор Жан Луї Шарль Гарньє
Іванна Гуржій. Характеристика та проблеми впорядкування…
325
(1825–1898). Її написано французькою мовою. Вона складається зі вступу,
чотирьох розділів, поділених на підрозділи, у кінці вміщено список
підприємців і «заключне слово» автора до читача. Вийшла друком у
паризькому видавництві «Ducher et C**» 1881 р. Загальна кількість сто-
рінок — 424. Праця є одним із найцінніших джерел із архітектури та
мистецтва XIX ст. До неї ввійшла велика кількість гравірованих малюн-
ків, атласів і фотографій, що відтворюють уподобання тогочасного сус-
пільства щодо архітектури. В окремих розділах безпосередньо описано
технологію створення ліпки, скульптур та іншого оздоблення опери.
Примірник має тверду обкладинку темного кольору та шкіряний корі-
нець. На титульному аркуші знаходиться друкарська марка чорно-білого
кольору. На форзаці — екслібрис із написом «Библиотека барона
Ф.Р. Штейнгеля. Отдел искусства, № 3549, шкап 32, полка № 3». Формат
екслібриса — 10x12 см. Книга знаходиться в належному стані, введена до
електронного каталогу під шифром «Штейнгель 3549».
Одним із найбільших в особистій бібліотеці Федора Рудольфовича був
відділ журналів, що включав тематичний підвідділ із педагогіки. Саме з
останнього надійшли № 5–10 профільного часопису «Семья и школа:
Родителям и воспитателям» 1872 р, редагованого Ю. Симашком. Номери
5, 9 і 10 побачили світ у Санкт-Петербурзі в типографії «П.П. Мер-
кульева» (Графский пер., № 5), а номери 6, 7, 8 видруковано в типографії
«Министерства путей сообщения, по Фонтанке № 99». Кожен номер
журналу складається з п’яти розділів: 1-й — «Педагогія, дидактика та
методика», 2-й — «Критика й бібліографія, бібліографічні очерки», 4-й —
«Хроніка» та 5-й, змішаний. У них висвітлюється порядок викладання
уроків у школі, зокрема німецької, англійської та французької мов. Також
уміщено рекомендації щодо розвитку навичок малювання, історичні
нариси тощо. В окремих примірниках наводяться ілюстрації, та в кож-
ному номері на початку змісту оголошення. Сторінки всіх номерів за
певний рік мають суцільну нумерацію. Зокрема, у № 5 вона починається з
964 сторінки. № 6, 7 та 10 у кінці містять додатки та списки нової
літератури, № 5 та № 8 без закінчення. Зшиток має тверду обкладинку
сірого кольору, на форзаці екслібрис — «Библиотека барона Ф.Р. Штейн-
геля. Отдел Педагогика, шкап 21, полка № 3» (формат екслібриса —
10x12 см). Книга в гарному стані, має інвентарний номер, зберігається за
шифром «Штейнгель 4532».
В Інституті рукопису НБУВ також був виявлений каталог книг біб-
ліотеки матері Федора Рудольфовича — баронеси Марії Федорівни12. Її
помітки знаходяться на форзаці журналу «Семья и школа» 1872 р, що
пояснює, яким саме чином видання потрапило до бібліотеки барона.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
326
Вивчаючи творчі вподобання й наукові інтереси Ф.Р. Штейнгеля,
можна зробити висновок, що він був людиною різнобічних поглядів і
цікавився багатьма науками. А тому не дивно, що один із відділів його
бібліотеки тематично означений як «технічний». Серед інших до істо-
ричних колекцій потрапила праця французького фізика та математика
Жюля Гауніна «Tables Trigonométriques pour le tracé des chemins de fer
exprimant le longueurs naturelles des sinus, sinus verse, cosinus, cosinus verse,
tangentes, cotangentes, sécantes et cosécantes; des arcs et de leurs comp-
léments; des demi-cordes et des flèches: des abscisses et des ordonnées du
cercle en fonction des tangentes». Це видання є збіркою 179-и тригоно-
метричних таблиць, необхідних при будівництві залізниць. Французько-
мовний посібник видруковано 1874 р. в Парижі видавництвом «Dunod,
éditeur». Загальна кількість сторінок — XXXI, 181. Видання має оправу
чорного кольору із золотим тисненням на корінці, зверху зазначено
номер 181. На форзаці — екслібрис із записом «Библиотека барона
Р. Штейнгель. Отдел технический, № 2». Цей екслібрис дещо від-
різняється від попередніх і має формат поштової марки (приблизно
3x4 см). Книга в доброму стані та містить власний інвентарний номер, її
введено до каталогу за шифром «Штейнгель 2».
Одним із найбільш вагомих за своїм наповненням був відділ «Філо-
софія». Нині з нього маємо в колекції дві праці професора, доктора
філософії Фрідріха Ріхнера (1848–1900) «Ethik. Katechismus der Sitten-
lehre» та «Katechismus der Logik». Перша з них написана німецькою
мовою, видрукована в Лейпцигу 1881 р. Структурно вона складається зі
звернення автора до читача, 3-х розділів, що поділені на 30 параграфів, і
висновків. За своєю формою та змістом ця книга є навчальним посіб-
ником, в основі якого лежать положення віровчення. Останні викладені у
формі питань і відповідей на них. Перші вісім сторінок позначені рим-
ськими цифрами, загальна ж кількість сторінок праці — 257. Після
висновків уміщено термінологічний словник, що нараховує 6 сторінок.
Видання виконане в кишеньковому форматі, у твердій оправі рудого
кольору, на якій зазначено назву праці та місце друку. Зверху на
обкладинці зазначено № 98. На форзаці є екслібрис — «Библиотека
барона Ф.Р. Штейнгеля. Отдел Философия, № 645, шкапъ 52, полка 2».
Формат екслібриса — 10x12 см. Примірник знаходиться в доброму стані,
введений до електронного каталогу й зберігається за шифром «Штейн-
гель 645».
Зміст філософської праці Фрідріха Ріхнера «Katechismus der Logik»
теж викладено німецькою мовою. Надрукована вона в Лейпцигу 1881 р.
видавництвом «Werlagsbuchhandlung on J.J. Weber» і становить цінний
посібник із питань культури та філософії. Зокрема, у ній ідеться про
Іванна Гуржій. Характеристика та проблеми впорядкування…
327
мислення та логіку пізнання, систему понять і взаємозв’язку: Бог —
людина — духовна рівновага. Містить чотири розділи, поділених на
27 параграфів, і термінологічний словник у кінці книги. Має кишень-
ковий формат, тверду оправу рудого кольору, на якій зазначено 100 (над
назвою). Загальна кількість сторінок — VIII, 240+8. На форзаці знахо-
диться екслібрис білого кольору форматом 10x12 см з позначкою: «Биб-
лиотека барона Ф.Р. Штейгеля. Отдел Философия, № 647, шкап 52, полка
№ 2». Примірник має інвентарний номер та зберігається за шифром
«Штейнгель 645».
Отже, досліджена нами частина книжок і журналів з особистого
зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля засвідчила, що його колекція пройшла
складний шлях: довго збиралася, потім розпорошувалася за різних об-
ставин, а нині її залишки зосереджені у сховищах Національної біб-
ліотеки України імені В.І. Вернадського.
Проте пошуки літератури з особистої бібліотеки Ф.Р. Штейнгеля три-
вають, досі ведеться ретельне вивчення його спадщини. Цьому неабияк
мають посприяти актуалізація доробку Федора Рудольфовича та увіч-
нення пам’яті про нього.
————————
1 Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (далі —
ІР НБУВ), ф. 109, 744 од. зб; ф. 3, № 8115, 11198, 57480–57486.
2 Миронець Н.Р. Доля книжково-рукописного зібрання українського культурного
діяча Ф.Р. Штейгеля // Бібліотечний вісник. — 2003. — № 3. — С. 32–36; Бухало Г.В.
Музей барона Федора Штейгеля // Наукові записки. — Рівне, 1996. — Вип. 1. — С. 11–
16.
3 Слово правди. — 1989, 25 жовтня; Вільне слово. — 1995, 9 грудня.
4 ІР НБУВ, ф. 109, спр. 181, арк. 1–1 зв.
5 Там само, спр. 21, арк. 1, 2.
6 Звід пам’яток історії та культури України. — К., 1999. — Кн. 1. — Ч. 1. — С. 299–
300.
7 ІР НБУВ, ф. 31, спр. 2183, арк. 2.
8 Довідник з історії України (А–Я) / Заг. ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К., 2002. —
С. 1096–1097.
9 Шевчук С.І. Фольклорно-етнографічні студії Городоцького музею // Народна твор-
чість та етнографія. — 1983. — № 6. — С. 60–64.
10 Дубровіна Л.А., Онищенко О.С. Історія Національної бібліотеки України імені
В.І. Вернадського, 1918–1941. — К., 1998. — С. 66–67.
11 ІР НБУВ, ф. 1, № 6, пункт 3.
12 Там само, ф. 109, спр. 742, арк. 8.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215542 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-3144 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-23T18:56:52Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гуржій, І. 2026-03-19T16:31:53Z 2013 Характеристика та проблеми впорядкування бібліотечного зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля у фондах НБУВ / І. Гуржій // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 316-327. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215542 930.02 «Штейнгель» У статті йдеться про частину книжкової спадщини відомого культурного та політичного діяча барона Ф.Р. Штейнгеля й проблеми її зберігання у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. В статье рассказывается о части книжного наследия известного культурного и политического деятеля барона Ф.Р. Штейнгеля и проблемах его хранения в отделе библиотечных собраний и исторических коллекций НБУВ. The publication covers the book heritage of well-known politician and cultural figure baron F.R. von Steinheil, including the issues of its preservation in the Department of Library and Historical Collections of the Vernadsky National Library of Ukraine. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Книгознавство Характеристика та проблеми впорядкування бібліотечного зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля у фондах НБУВ Характеристика и проблемы упорядочения библиотечного собрания барона Ф.Р. Штейнгеля в фондах НБУВ Characteristics and organization issues of Baron F.R. Steinheil’s Library collection in the fonds of the Vernadsky National Library of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Характеристика та проблеми впорядкування бібліотечного зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля у фондах НБУВ Гуржій, І. Книгознавство |
| title | Характеристика та проблеми впорядкування бібліотечного зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля у фондах НБУВ |
| title_alt | Характеристика и проблемы упорядочения библиотечного собрания барона Ф.Р. Штейнгеля в фондах НБУВ Characteristics and organization issues of Baron F.R. Steinheil’s Library collection in the fonds of the Vernadsky National Library of Ukraine |
| title_full | Характеристика та проблеми впорядкування бібліотечного зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля у фондах НБУВ |
| title_fullStr | Характеристика та проблеми впорядкування бібліотечного зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля у фондах НБУВ |
| title_full_unstemmed | Характеристика та проблеми впорядкування бібліотечного зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля у фондах НБУВ |
| title_short | Характеристика та проблеми впорядкування бібліотечного зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля у фондах НБУВ |
| title_sort | характеристика та проблеми впорядкування бібліотечного зібрання барона ф.р. штейнгеля у фондах нбув |
| topic | Книгознавство |
| topic_facet | Книгознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215542 |
| work_keys_str_mv | AT guržíií harakteristikataproblemivporâdkuvannâbíblíotečnogozíbrannâbaronafršteingelâufondahnbuv AT guržíií harakteristikaiproblemyuporâdočeniâbibliotečnogosobraniâbaronafršteingelâvfondahnbuv AT guržíií characteristicsandorganizationissuesofbaronfrsteinheilslibrarycollectioninthefondsofthevernadskynationallibraryofukraine |