Клейма російських збройних заводів на статутній холодній зброї ХVІІІ–ХІХ ст.
Стаття присвячена вивченню таврування холодної зброї Російської імперії періоду XVIII–XIX ст. Розглянувши передісторію укладання системи таврування, автор зосереджує увагу на дослідженні історії тавр найбільших зброярських заводів Росії — Сестрорецького, Олонецького, Тульського, Іжевського та Златоу...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215546 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Клейма російських збройних заводів на статутній холодній зброї ХVІІІ–ХІХ ст. / Н. Курсаніна // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 260-267. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860480251654569984 |
|---|---|
| author | Курсаніна, Н. |
| author_facet | Курсаніна, Н. |
| citation_txt | Клейма російських збройних заводів на статутній холодній зброї ХVІІІ–ХІХ ст. / Н. Курсаніна // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 260-267. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | Стаття присвячена вивченню таврування холодної зброї Російської імперії періоду XVIII–XIX ст. Розглянувши передісторію укладання системи таврування, автор зосереджує увагу на дослідженні історії тавр найбільших зброярських заводів Росії — Сестрорецького, Олонецького, Тульського, Іжевського та Златоустівського.
Статья посвящена изучению клеймления холодного оружия Российской империи периода XVIII–XIX вв. Рассматривая предысторию составления системы клеймления, автор сосредоточил внимание на исследовании истории клейм крупнейших оружейных заводов России — Сестрорецкого, Олонецкого, Тульского, Ижевского и Златоустьевского.
The article provides research on cold steel arms marking in the Russian Empire of the 18th–19th centuries. It includes the pre-history of the marking system, along with the study of gun proof marks of the largest Russian armories in Sestroretsk, Olonets, Tula, Izhevsk and Zlatoust.
|
| first_indexed | 2026-03-23T18:57:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наталія Курсаніна. Клейма російських збройних заводів…
259
ЗБРОЄЗНАВСТВО
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
260
УДК 623.444.2.
Наталія Курсаніна
КЛЕЙМА РОСІЙСЬКИХ ЗБРОЙНИХ ЗАВОДІВ
НА СТАТУТНІЙ ХОЛОДНІЙ ЗБРОЇ ХVІІІ–ХІХ СТ.
Традиції таврування зброї зародилися ще в Х ст. н.е. Перші тавровані
клинки археологи знаходили в германських поховальних комплексах
Середньої Європи — це так звані «каролінзькі» мечі1. Ці написи роз-
міщувалися по долу клинка та представляли собою прізвище майстра або
найменування його майстерні: Ulfbreht, Ingelrii (Інгельрі), Lizo, Gizelin2.
Ще однією країною, де були знайдені власні підписані мечі, стала
Київська Русь. 1964 р. було відкрито напис на мечі, знайденому 1890 р.
поблизу селища Форщевата, Полтавської обл. — з двох сторін клинка
після розчищення було виявлено по шість літер уставного слов’янського
алфавіту, які вказували на професію та ім’я виконавця: «Коваль Людота»3
(рис. 1).
Рис. 1. «Коваль Людота». Напис на мечі з с. Форщевата
Окрім імен, в ХІ–ХІІ ст. мечі таврували літероподібними геометрич-
ними фігурами, які віднаходять на холодній зброї в Естонії, Латвії,
Скандинавії та Англії. Ці знаки могли бути як особистими клеймами
майстрів, так і поширеними стародавніми символами вогню, сонця або
оберегами проти злих духів4.
У пізньому Середньовіччі традиції таврування холодної зброї продов-
жувалися та поширювалися. З’явилися такі відомі клейма, як «Пассау-
Наталія Курсаніна. Клейма російських збройних заводів…
261
Рис. 3. Клеймо Петровського заводу
в Олонецькій губернії на морському
кортику
ський вовк» (рис. 2) та «Гурда». Клейма поділялися на міські, або цехові,
та особисті. Більшість майстрів та цехів використовувала у складі клейм
знаки, закріплені за ними в офіційних документах.
Рис. 2. Вовк, що біжить. Клеймо майстрів міста Пассау (Німеччина)
Таким чином, фабричні, майстрові та особисті клейма до ХVІІІ ст.
утворили чітку систему таврування холодної зброї в Європі.
Унаслідок реформування російської військової системи та перетво-
рення її із земського ополчення на регулярну армію Петро І повністю
змінив систему її озброєння. Замість індивідуальних замовлень або виго-
товлення зброї невеликими партіями він призначив кожному роду військ
окреме озброєння — піхота отримала коротку шпагу, а драгуни — важкі
палаші, шпаги або шаблі5. Із 1699 р. всі військові частини регулярної
армії почали отримувати обмундирування та озброєння від казни, а не
замовляти власним коштом, як це робило земське ополчення6.
До побудови великих збройних фабрик у Росії система таврування
холодної зброї була відсутня. Зброярі не мали особистих клейм, а замов-
ники зброї не вважали за необхідне мати клинки з підписами майстрів.
Однак зі збільшенням обсягів виробництва зброї постала проблема іден-
тифікації майстерень, які отримували державні замовлення на виготов-
лення зброї. За аналогією з іноземними зразками, які великими партіями
завозилися до Росії, російські майстри
почали ставити на клинках назви
заводів, на яких виготовлялася зброя:
так, Петровський завод в Олонецькій
губернії з 1705 по 1724 рр. ставив
клеймо «OLONEZ», яке наносилося
на верхню частину клинка7 (рис. 3).
Побудований 1721 р. Сестрорець-
кий збройний завод спочатку вико-
ристовував клейма з латинських літер «SB». У першій половині ХІХ ст.
клеймо змінюється — на ньому з’являється корона поверх слов’янських
літер «СР», які розділені направленою до гори стрілою, нижню частину
стріли, під літерами, перехрещують два пістолі (рис. 4). Водночас із
появою нового клейма Сестрорецький збройний завод почав викорис-
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
262
Рис. 4. Клеймо Сестрорецького
зброярського заводу
товувати контрольні клейма, що виконували
разом із основним здебільшого на ефесах або
п’яті солдатських тесаків. Вони представ-
ляли собою дві або три літери слов’янського
алфавіту: ДК, ПДП, ПДГ, ПА, МВ, М, НМ,
ЕЛ, ТЬ, АГ, МС, ИА, МНЕ8. Контрольні
клейма вказують на те, що зброя проходила
випробування та відбраківку, і були, мабуть,
особовими клеймами майстрів, відповідаль-
них за якість продукції.
1849 р. на заводі заснована зразкова майс-
терня, яка контролювала випуск типової
зброї. Із цього часу Сестрорецький зброяр-
ський завод використовував клеймо «С.О.З.»,
що складається з початкових (ініціальних)
літер найменування заводу російською мо-
вою — Сестрорецкий оружейный завод.
У кінці ХІХ ст. відбулася чергова зміна клейма заводу. Замість літер
почали використовувати символ — стрілу, направлену праворуч. Це
клеймо завод використовував протягом останнього десятиріччя ХІХ ст. та
на початку ХХ ст. Воно зустрічається на штиках та солдатських тесаках9.
Тульські майстри-зброярі від ХVІІ ст. розподілялися на дві окремі
групи: оброчні та казенні10, але до ХVІІІ ст. тульські ковалі зброю не
таврували. Тільки у ХVІІІ ст., після заснування в Тулі казенної збройної
фабрики, на виробах з’являється напис «ТУЛА», на одному боці п’яти, та
дата виготовлення, з іншого боку п’яти клинка11. Єдиного таврування не
проводилося, тому більшість написів відрізняються між собою за роз-
мірами літер, нахилом та технікою виконання. Тульські майстри дуже
рідко підписували свої витвори особистими клеймами12. Серед відомих
майстрів тульського збройного заводу особисті клейма використовували
тільки деякі, котрі виписували своє ім’я та прізвище на клинку та дода-
вали рік виготовлення клейма. Це майстер Осип Ротлоф, який працював у
першій чверті ХІХ ст., та майстри Амельянов та Клюкин, вироби яких
датуються другою чвертю ХІХ ст.
У другій чверті ХІХ ст. в тульських майстрів з’являється клеймо, що
наносилося голкою по обуху клинка біля ефесу. На цьому клеймі про-
писними літерами вказувалося місце виготовлення — Тула — та рік13
(рис. 5, 6).
Ще один завод — Іжевський зброярський завод, що виготовляв хо-
лодну зброю від часу свого заснування 1807 р. до 1835 р., мав клеймо у
вигляді лука зі стрілою14 (рис. 7, 8).
Наталія Курсаніна. Клейма російських збройних заводів…
263
Рис. 5. Клеймо тульського зброярського заводу на шашці козацькій нижніх чинів
зразка 1838 р., виготовленій 1845 р.
Рис. 6. Клеймо тульського зброярського заводу на шашці козацькій нижних чинів
зразка 1838 р., виготовленій 1845 р.
Рис. 7. Клеймо Іжевського
зброярського заводу на кинджалі-
бебуті зразка 1907 р., призначеному
для артилерійських команд
(НМК Великої Вітчизняної війни
1941–1945 рр. інв. № ЗТ-444)
Рис. 8. Клеймо Іжевського збройного заводу
на піхотному тесаку зразка 1848 р.
(Одеський краєзнавчий музей)
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
264
Рис. 9. Клеймо Златоустівської зброярської фабрики
Найбільшу кількість клейм використовували на Златоустівській збро-
ярській фабриці. Від часу її створення 1817 р. це підприємство змінювало
свої клейма декілька разів. Перше клеймо почали ставити на обухах
бойової зброї майстри ліквідованого 1834 р. відділу оздобленої зброї,
яких перевели до клинкового відділення15. Воно представляло собою
напис «Златоустъ» із роком виготовлення та виконувалося методом гра-
вірування голкою по лаку, із наступним протравленням16. Із середини
ХІХ ст. зазначений напис виконувався в техніці протравлення, а під
ефесом ставили прийомні клейма браковщики: Шрайбер — клеймо S у
колі, Вольферц — W у колі та головний майстер заводу Ібах — клеймо J у
колі17 (рис. 10). Особисті клейма з першими літерами прізвища ставили
також клинкові ковалі, полірувальники: ИП, ПАМ. ЕС, ПАП, МТ, ПАК,
ТБ, ІБ, ПАЖ, НП, КВ, ІАЖ, АЖ, ЯН, ЖЖЖ, НД, ГБ, ФЕ, ПП, КС, КА, К,
ФГ, ХН, НЛ, ЯА, НАП, ЕГ, ВЕ, ФА18.
Для контролю за якістю виробів від середини ХІХ ст. було введено
посаду артилерійських приймальників, які ставили особисті прийомні
клейма та клеймо у вигляді літери «П», яке фіксувало проведення проби
(рис. 11). Клеймо з літерою «А» та короною над нею вказувало, що зброя
була прийнята у зборі19.
Рис. 10. Клеймо
златоустівського браковщика
Шрайбера середини ХІХ ст.
Рис. 11. Клеймо артилерійського прийомщика
полковника Лоди та прийомне клеймо П на п’яті
піхотного тесака зразка 1848 р. (НВІМУ)
Наталія Курсаніна. Клейма російських збройних заводів…
265
Літери «ЛПО» або «ЛСПО» перед словом «Златоуст», які ставилися з
1855 по 1864 рр., означали, що клинок було виготовлено з литої сталі
Павла Матвійовича Обухова (рис. 12).
Рис. 12. Клеймо Златоустовскої зброярської фабрики — лита сталь Павла Обухова
Від 1870-х рр. до назви міста додали схематичне зображення герба
Російської імперії — двоголового орла, а самі клейма почали вибивати
ударним способом на п’яті клинка20 (рис. 13). З того часу й протягом
першої чверті ХХ ст. клеймо фабрики містило напис «Златоустъ. оруж.
фабрика» по колу, у центрі якого розташовано зображення двоголового
орла.
1876 р. комісією генерал-майора В.Г. Перепеловського було розроб-
лену шашку нового зразка, у тому ж році прийняту на озброєння Кубан-
ським козацьким військом. На ній, а потім і на кинджалі-камі, було
Рис. 13. Клеймо Златоустівської
зброярської фабрики із
зображенням двоголового орла
Рис. 14. Клейма Златоустівської зброярської
фабрики та Кубанського козацького війська.
Кінець ХІХ ст.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
266
нанесено абревіатуру «ККВ» — Кубанське козацьке військо, а з іншої
сторони на п’яті штампувалося клеймо «З.О.Ф» — Златоустівська збро-
ярська фабрика (рос. — Златоустовская оружейная фабрика)21. Ці абре-
віатури брали у віньєтки, що були ідентичні на обох написах.
Рис. 15. Клейма Златоустівської зброярської фабрики та Кубанського козацького
війська. Початок ХХ ст.
Зазначені клейма проіснували до утвердження радянської влади.
Тільки після зміни назв заводів та їхнього перепрофілювання на іншу
продукцію старі клейма були скасовані. Їм на зміну прийшла система
таврування зброї радянської доби.
————————
1 Петерсен Я. Норвежские мечи эпохи викингов: топохронологическое изучение
оружия эпохи викингов. — СПб, 2005. — С. 90.
2 Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие: в 3 вып. — М.–Л., 1966. — Вып. 1. Мечи
и сабли IX–XIII вв. — С. 21.
3 Там же. — С. 41.
Наталія Курсаніна. Клейма російських збройних заводів…
267
4 Там же. — С. 40.
5 Военная одежда русской армии / Хренов М.М., Зубов Р.Т., Коновалов И.Ф. и др. —
М., 1994. — С. 41, 43.
6 Там же. — С. 48.
7 Кулинский А.Н. Русское холодное оружие. — СПб., 2005. — С. 512.
8 Там же. — С. 518.
9 Там же. — С. 519.
10 Тульские оружейники: Сб. док-тов / Отв. ред. И.Н. Юркин, отв. сост. Н.К. Фомин. —
М., 2003.– С. 15.
11 Кулинский А.Н. Указ. соч. — С. 512.
12 Миллер Ю.А. Оружейное искусство Тулы XVIII–XIX веков в собрании Эрмитажа:
Каталог выставки. — СПб., 2005. — С. 9.
13 Фролов Б.Е. Холодное оружие кубанских казаков. — Краснодар, 2009. — С. 101.
14 Кулинский А.Н. Указ. соч. — С. 521.
15 Окунцов Ю.П. Златоустовская оружейная фабрика. — М., 2011. — С. 83.
16 Там же. — С. 247.
17 Там же. — С. 125.
18 Кулинский А.Н. Указ. соч. — С. 518.
19 Окунцов Ю.П. Указ. соч. — С. 247.
20 Там же.
21 Там же. — С. 131.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215546 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-3144 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-23T18:57:12Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Курсаніна, Н. 2026-03-19T16:32:09Z 2013 Клейма російських збройних заводів на статутній холодній зброї ХVІІІ–ХІХ ст. / Н. Курсаніна // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 260-267. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215546 623.444.2. Стаття присвячена вивченню таврування холодної зброї Російської імперії періоду XVIII–XIX ст. Розглянувши передісторію укладання системи таврування, автор зосереджує увагу на дослідженні історії тавр найбільших зброярських заводів Росії — Сестрорецького, Олонецького, Тульського, Іжевського та Златоустівського. Статья посвящена изучению клеймления холодного оружия Российской империи периода XVIII–XIX вв. Рассматривая предысторию составления системы клеймления, автор сосредоточил внимание на исследовании истории клейм крупнейших оружейных заводов России — Сестрорецкого, Олонецкого, Тульского, Ижевского и Златоустьевского. The article provides research on cold steel arms marking in the Russian Empire of the 18th–19th centuries. It includes the pre-history of the marking system, along with the study of gun proof marks of the largest Russian armories in Sestroretsk, Olonets, Tula, Izhevsk and Zlatoust. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Зброєзнавство Клейма російських збройних заводів на статутній холодній зброї ХVІІІ–ХІХ ст. Клейма российских оружейных заводов на уставном оружии ХVІІІ–ХІХ вв. Gun proof marks of Russian armories on statute cold steel arms of the 18th–19th centuries Article published earlier |
| spellingShingle | Клейма російських збройних заводів на статутній холодній зброї ХVІІІ–ХІХ ст. Курсаніна, Н. Зброєзнавство |
| title | Клейма російських збройних заводів на статутній холодній зброї ХVІІІ–ХІХ ст. |
| title_alt | Клейма российских оружейных заводов на уставном оружии ХVІІІ–ХІХ вв. Gun proof marks of Russian armories on statute cold steel arms of the 18th–19th centuries |
| title_full | Клейма російських збройних заводів на статутній холодній зброї ХVІІІ–ХІХ ст. |
| title_fullStr | Клейма російських збройних заводів на статутній холодній зброї ХVІІІ–ХІХ ст. |
| title_full_unstemmed | Клейма російських збройних заводів на статутній холодній зброї ХVІІІ–ХІХ ст. |
| title_short | Клейма російських збройних заводів на статутній холодній зброї ХVІІІ–ХІХ ст. |
| title_sort | клейма російських збройних заводів на статутній холодній зброї хvііі–хіх ст. |
| topic | Зброєзнавство |
| topic_facet | Зброєзнавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215546 |
| work_keys_str_mv | AT kursanínan kleimarosíisʹkihzbroinihzavodívnastatutníiholodníizbroíhvíííhíhst AT kursanínan kleimarossiiskihoružeinyhzavodovnaustavnomoružiihvíííhíhvv AT kursanínan gunproofmarksofrussianarmoriesonstatutecoldsteelarmsofthe18th19thcenturies |