Дипломатичний аналіз українських актових джерел кінця XV — першої половини XVI ст.
У статті проаналізовано українські актові джерела кінця XV — першої половини XVI ст. Це оригінальні акти, що зберігаються в Архіві головному актів давніх (м. Варшава) і стосуються історії Волинської землі. Основну увагу в публікації приділено дипломатичному аналізу змісту документів. Завершує статтю...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215547 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дипломатичний аналіз українських актових джерел кінця XV — першої половини XVI ст. / Д. Ващук // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 238-258. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860480252734603264 |
|---|---|
| author | Ващук, Д. |
| author_facet | Ващук, Д. |
| citation_txt | Дипломатичний аналіз українських актових джерел кінця XV — першої половини XVI ст. / Д. Ващук // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 238-258. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | У статті проаналізовано українські актові джерела кінця XV — першої половини XVI ст. Це оригінальні акти, що зберігаються в Архіві головному актів давніх (м. Варшава) і стосуються історії Волинської землі. Основну увагу в публікації приділено дипломатичному аналізу змісту документів. Завершує статтю анотований реєстр документів.
В статье анализируются украинские актовые источники конца XV — первой половины XVI вв. Это оригинальные акты, которые хранятся в Архиве главном актов древних (г. Варшава) и касаются истории Волынской земли. Основное внимание в публикации уделено дипломатическому анализу содержания документов. Завершает статью аннотированный реестр документов.
The article offers analysis of the Ukrainian original record sources on Volhynian region (the late 15th — 1st half of the 16th centuries) from the Head Archives of Ancient Acts in Warsaw. The key emphasis is made on diplomatic content analysis of the documents. It also includes the annotated register of the documents.
|
| first_indexed | 2026-03-23T18:57:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
Дмитро Ващук. Дипломатичний аналіз українських актових джерел…
237
ДИПЛОМАТИКА
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
238
УДК 930.22 (477) «14/15»
Дмитро Ващук
ДИПЛОМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКИХ АКТОВИХ ДЖЕРЕЛ
КІНЦЯ XV — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVI ст.
Необхідність ґрунтовного різнобічного вивчення джерел з історії
України литовської доби пов’язана, зокрема, з тим, що в цей період
удосконалюються процес ведення ділової документації та староукра-
їнська мова. Саме тому сьогодні джерелознавство потребує звернення до
дипломатичного аналізу документів. На жаль, у сучасній українській
історіографії дослідження такого характеру є не популярними й мало-
дослідженими. Проте це не означає, що праці з дипломатики відсутні
взагалі.
За останнє десятиліття, наприклад, треба згадати фундаментальне ви-
дання «Галицько-Волинського літопису» М. Котляром1. Велику увагу
питанням дипломатики актів Волинсько-Галицького князівства приділено
в ґрунтовній праці О. Купчинського2. Дослідження формуляру актів
XVI ст. здійснено у праці «Князі Масальські: документи і матеріали
XVI ст.»3. Окремі історики на сторінках своїх розвідок вивчали дипло-
матику джерел за XVII–XVIII ст.4 Означена проблематика присутня й в
окремих наукових статтях5. Загалом відмітимо, що у вітчизняній істо-
ріографії всі роботи мають практичний і, в окремих випадках, мето-
дологічний характер. Натомість, теоретичні праці, на кшталт монографії
російського вченого С. Каштанова6, відсутні.
Документи, які проаналізовані в цій статті, стосуються історії Волин-
ської землі кінця XV — першої половини XVI ст. Усі вони є ори-
гінальними та зберігаються в Архіві головному актів давніх (м. Варшава).
Серед 29-и представлених актів три написано на папері — № 21 (водяний
знак — «кабан» — Рис. 1), № 23 (водяний знак — «кабан» — Рис. 2),
№ 24 (водяний знак — «ліва рука» — Рис. 3)7, решта — на пергаменті.
У праці П. Кеннеді-Грімстед вони об’єднані в групу «Акти Волинського
воєводства»8, до складу якої ввійшло 27 пронумерованих актів. Ще два
розташовано в інших групах: № 1.1. — в «Актах Литовських»9, а № 1.2. —
в «Актах Польських»10.
Початковий протокол11 вивчених документів складається з наступних
складових. Інвокація (invocatio) представлена так: «Во имя Божьє станся»
(№ 1, 4), «In nomine Domini amen» (№ 2, 7, 16). Відповідно до інтитуляції
(intitulatio) акти розподіляються на такі групи:
Дмитро Ващук. Дипломатичний аналіз українських актових джерел…
239
Рис. 1. Рис. 2.
Рис. 3.
1) господарські (великокнязівські):
1.1. Олександра Ягеллончика — «Ad perpetuam Rei memoriam Ale-
xandra dei gratia Magnus dux Lithuanie, Russie, Semogithie q[uae] d[omin]us
et heres etc» (№ 2); «Самъ Александръ Божю милостью корол полский,
великий князь литовский, руский, княжа пруское, жомоитский и иных»
(№ 3);
1.2. Сигізмунда I Старого — «Жикгимонтъ, Божю м(и)л(о)стью корол
полский, великий князь литовский, руский, княжа пруское, жомоитский и
иных» (№5); «Proinde Nos Sigismundus dei gratia Rex Polonie, Magnus Dux
Lithuanie, Russie, Prussie, Samogithie quae dominus et heres etc» (№ 7);
також документи №№ 8, 9, 13, 15, 16, 18, 1.1, 1.2;
1.3. Бони Сфорци — «Бона, Божю милостью королавая полская, вели-
кая княгиня литовская, рyская, прyская, жомоитская, мазовεцка и иных»
(№ 25); також документи №№ 12, 24;
2) князівські — «Я, князь Андрей Михайлович Санкгушковича Ко-
ширский, маршалок господаря короля его милости» (№ 14); також доку-
менти №№ 17, 19, 22, 26;
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
240
3) шляхетські (зем’янські) — «Я, Ивашко Сенковичъ Денисковича,
земянин кремянецкий, зъ жоною и детми своими вжо лет дорослыми
Солтаномъ а Петром» (№ 11); «Я, земянин его к(о)ролевской милости
земли Дорогицкой Матыс Савицкий» (№ 27); також документи №№ 1, 4,
6, 10, 20, 21, 23.
Безсумнівна інскрипція (inscriptio), наприклад, «Дворянину короля его
м(и)л(о)сти пану Семену Бабиньскому»12, у проаналізованих джерелах
відсутня. Проте її можна визначити разом із нарацією (narratio): «Билъ
намъ чоломъ земянинъ волыньский Митько Ивановичь Бабиньский…»
(№ 2), «Продал есми именє свое отчизное на имя Сомин князю Василю
Михайловичу Санкнушковича Ковелскому…» (№ 6), «Иж которое
зашстье мели промежку себе з обудву сторон староста володимерский,
княз Федор Андреевич Сонкгушковича з братом своим князем Василием
Михайловичом Сонкгушковича Ковелским» (№ 12) і т. п.
Елементом салютації (salutatio) можуть витупати такі слова: «Ознай-
муєм тым-то нашим листом, хто на него посмотрит албо чтучи его
вслышит, нинешним и напотом будyчим, комy будет потреб того ведати»
(№ 12), «Чинимъ знаменито симъ нашиъ листомъ, хто на него посмот-
рить, або чтучи его yслышить, нынешнимъ и потомъ будучимъ, кому
бyдеть потребъ того ведати» (№ 18) тощо. В окремих випадках салютація
об’єднана з інтитуляцією: «Я, князь Петръ Михайлович Острожецкий,
чиню явно и сознаваю самъ на себе симъ моимъ листом, нинешнимъ и на
потом будучим, кому будет потреб того ведати або чтучи его слышати»
(№ 17).
Основний текст є найбільш змістовною частиною документів. Він
складається з таких елементів: аренга, промульгація, нарація, диспозиція,
санкція та коробрація. Далі розкриємо, які з цих позицій присутні в актах.
Аренга (arenga) визначається в латиномовних документах: «Quoniam
ea que in humanis aguntur facile oblivionis obducuntur caligine nisi litterarum
ministerio et monimentis posteritatis commendata fuerint noticie» (№ 16;
майже дослівно у № 13). Значно ширше представлена в № 7: «Ad perpe-
tuam rei memoriam Ne gesta aut alique ordinaciones et principum conces-
siones cum temporum labilitate pretereant et evanescant conveniens visum est
ut litterarum apicibus sigillorum quae autenticorum appensione et testium
annotacione ad posteritatis noticiam deducantur». У вигляді юридичної сен-
тенції аренга присутня в двох продажних листах: крем’янецького зем’я-
нина Івана Денисковича (№ 11): «Маючи и будучи в добромъ здорови и
суполномъ умыслу своєм»; князя Андрія Михайловича Сангушка: «Про-
дал есми имене свое власное, отчизне, ничимъ никому непенное, без
жадного припуженя и намовы, леч самъ своею доброю волею» (№ 14).
Дмитро Ващук. Дипломатичний аналіз українських актових джерел…
241
Промульгація (promulgatio) чітко визначається в рішенні комісарів
Миколи Корабя та Богдана Семашка щодо справи між королівськими
підданими міст Чернчі й Маневичі з князем Федором Андрійовичем
Сангушком-Кошерським (№ 23): «… объявямы тымъ листом нашим, яко
господарь корол его милость, пан наш милостивый, рачил нам, слугам
своим, росказати выехати до именя его милости господарского повету
Луцкого Чернче Городка и Маневич и кривдъ подданных его милости
того-то именя Чернчегородского и Маневицкого, которыи они менили
починены собе быти от князя Федора Андреевича Санкгушковича, мар-
шалка Волынское земли, старосты володимирского, з ыменя его Карасина
осмотрети и справедливое розознане о кгрунт того именя, маючи Бога, и
справедливост перед очима своими вчинити, и штобы было кгрунту
справедливого его королевски милости, иж быхмо то при именю его
милости господарьском зоставили…».
Нарація (narratio), як правило, присутня в кожному акті. Наведемо
декілька прикладів із різних, за своєю типологією, документів. У за-
ставному листі (№ 1) вона характеризується викладом обставин, за яких
Койца Ярославич Строчевич віддав у заставу свій маєток Липа доро-
гичинському старості Якубу Довойновичу: «… позычил есми оу пана
Якуба Довойновича, оу тои час будучом старостою оу Дорогичине,
пятисот злотых и сорока злотых и пяти злотых и десяти гроши широких
по два, а ву тых злотых заставил есми пану Якубу Довоиновичу, старосте
дорогицкому, имене свое двор ву Липой з людми зо всеми, и з бояры, и с
челядю неволною, и з животиною дворною, и со все тыи, як же сам есми
держал, ничого собе не оставля, и теж часть свою оу Дедковичах, десят
человеков з даню и з ыными доходы так, як сам есми держал, ничого собе
не оставляючи».
У підтвердній грамоті Олександра Ягеллончика (№ 3) нараційна час-
тина виглядає так: «Билъ намъ чоломъ земянинъ волыньский Митько
Ивановичь Бабиньский, што перво сего дали есмо ему село в Кремя-
ницкомъ повете на имя Денятинъ со въсимъ, што к тому здавъна
прислухало, и онъ на то и листы, данину нашу первую, передъ нами
вказывалъ, и билъ намъ чоломъ, абыхъмо потвердили ему нашимъ
листом».
У листі обміну маєтками між Івашком Сеньковичем Русиновичем з
паном Левом Боговитиновичем (№ 4) маємо таке формулювання:
«… менил есми и с паном Ильвом Боговитиновичом именьемъ своимъ
Сомином у Володимерьском повете а фолварком своим Хмелником,
который есми купил у Тимошка, мещанина володимерьского, а дворцем,
што у Володимери у городе, на именье его милости на Берестечко у
Луцком повете, а на Ляшки у Перемилскомъ повете, а на фолварок у
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
242
Лyцку на Гнидави, которыи ж его милость выслужил на господари
короли Александри подли двора тивyнова. А менял есми изь его милос-
тью вечно и непорушно у тых именьях, ничого на себе не оставляючи,
какь ся тые имянья сами у собе и мають y своих границах из стародавна».
Нараційна частина листа продажного Богдана Львовича Боговитино-
вича виглядає так (№ 6): «Продал есми имене свое отчизное на имя
Сомин князю Василю Михайловичу Санкнушковича Ковелскому, которое
имене отець мой выменил у пана Русина за отчизну нашу за Берестечко а
за Ляшки с подворьемъ, што у Володимери оу городе, и с фолварьком на
передместьи Володимерскомъ и со всимъ с тым, как отець мой от предка
нашого пана Русина мял и как я после отца своего то держал, за
полпетаста коп грошей литовское монеты его милости самому и его
милости княгини, и их милости детем, и на потом будучимъ ихъ
щадком».
Досить цікаво сформульовано нарацію в жалуваній грамоті Сигіз-
мунда I Старого вінницькому зем’янину Левону Берендею з братами
(№ 1.1): «Бил нам чолом земянин веницкий Левонъ Берендей и з братьею
своею о том, што перво сего брат наш, славное памяти Александро корол,
дал был был им именеицо оу Веницкомъ повете на имя Вонячич и потом
его милость тое именье от них отнемши и дал дворянину своему Оcтафью
Дашьковичу. И они били нам чолом, абыхмо ихъ напротивку того чим
пожаловали».
Диспозиція (dispositio) характеризується розпорядженням по сутності
справи. У підтвердних листах на нерухомість маємо таке формулювання:
«И волен то он отдати, продати, заменити, розшырити къ своєму вжи-
точному и лепшому обернути, как ся єму налепее оувидить» (№ 5); «Ино
мы з ласки н(а)шоє на єго чоломбитьє то вчинили, на то дали єму нашь
листъ и потвержаєм єму симъ нашимъ листом. Маєть он самъ и єго жона,
и дети их, и на потом будучии щадки их тоє именьє Сомин и двор в замку
Володимирскомъ и фольварок на передместьи у Володимири держати
вечно и на веки непорушно со всими людми того именья, и зъ землями
пашными и бортными, звериными и пташьими, и с посполитыми ловищи.
Воленъ он тамъ прибавити и людми осадити и розъширити, и къ своєму
лепшому и вжиточному обернути такъ, какъ самъ налепей розумеючи
водълугъ купли своєє и листу купчого» (№ 8).
У продажних листах маємо інше формулювання: «А вжо чрез тоє я
самъ ани жона моя, ани дети, ани ближнии мои не мают ся в тое имене
вступати и къ своему лепшому и вжиточному обернути, як сам налепей
розумеючи» (№ 6); «Волен кн(я)зь Василей єго м(и)л(о)сть и єго
м(и)л(о)сти кн(я)г(и)ня, и ихъ м(и)л(о)сти дети и потомки тоє вышшо
мененоє именьє продати и отдати, и заменити, и на ц(е)рков Божю
Дмитро Ващук. Дипломатичний аналіз українських актових джерел…
243
записати, и къ своєму лепшому пожитку обернути, яко самъ налепей
розумети будеть, а я, кн(я)зь Петръ, жона и дети мои, и ближнии и
потомки н(а)ши не маємъ ся в тоє именьє ничимъ въступати, а ни тоє
купли єго м(и)л(о)сти зрушити. И которыи листы, твердости привиля,
г(о)с(по)даръскии потверженя на Туличов и листъ судовый, што єсми мел
право з летовскими о землю туличовскую, тыи вси листы єго м(и)л(о)сти
єсми дал» (№ 17).
Значно ширше диспоцизія представлена в обмінних листах. Напри-
клад: «... и спyстилмо тыи имεня свои сполмо с кн(е)г(и)нεю и з дεтми
своими г(о)с(по)д(а)рини нашой м(и)л(о)стивой, королεвой єє м(и)л(о)сти
самой и их м(и)л(о)сти потомком г(о)с(по)д(а)рεмъ нашим м(и)л(о)сти-
вым, вечно и навεки нεпорyшно, волна єє м(и)л(о)ст королεвая сама и их
м(и)л(о)сти потомки г(о)с(по)д(а)ри н(а)ши м(и)л(о)стивыи, тыи замки,
места, дворы и имεня мои вышεй мεнεныи, отдати, продати, записати,
замεнити, розширити и прибавити, замки и места бyдовати, и люди
садити, гдε наслушных мεстцах их м(и)л(о)сти ся подоба, и ку своεмy
лепшомy и вжиточномy обεрнути, водлε воли своεй г(о)с(по)д(а)рской,
якъ сами налεпεй розyмεючи. А я сам, и жона моя, и дεти, и потомки мои
тоє yмовы и мεны своεε рyшати, ани под єє м(и)л(о)стью и под потомки
их м(и)л(о)сти г(о)с(по)д(а)рε н(а)шими м(и)л(о)стивыми, тых имεнεй
поискивати нεмаεм. Алε вжо на тои мεне, которyю от єє м(и)л(о)сти
г(о)с(по)д(а)рини н(а)шоε м(и)л(о)стивоε одεржал, пεрεставам и досыт
маю, и то от єє м(и)л(о)сти, г(о)с(по)д(а)рини н(а)шоε м(и)л(о)стивоε,
вдячнε приймyю» (№ 22); «Маεт вжо кн(я)зь Коширский и εго потомки
тыи два имεня н(а)ши Красноε и Ставров на сεбε дεржати, кром зεмян
н(а)ших шляхты Богуша Павловича з ымεнεм εго Былчо, Богдана Зyбо-
вича з ымεнεм εго Пεрεкладовичи, в которых ся нε маεт он ничим
yступовати, алε они прεд ся то повинни бyдyт кy замку Лyцкому слyжити
и εго вживати, людми осаживати, и всякими пожитки тамъ собε
прибавлят и от тол на сεбε брат. И волεн бyдεт то отдать, продат и што
хотя с тым вчинит. А мы вжо пεрεставаεм и досыт маεм на том имεни их
Рεчицы и за ровную отмεну от нεго маεмъ котороε мεны яко мы з нашεε
стороны, так и княз Коширъский с потомки своими нынε и напотомныε
часы нε маεмъ рyшати» (№ 25).
Записні листи мають таку диспозицію: «А того, Б(о)жε вховай, εстли
бы над зятεм н(а)шимъ, паномъ Яномъ або дочкою н(а)шою, жоною εго,
Б(о)жя воля стала смεрть зашла, дεтεй нε мεвши, а мы быхмо того имεня в
нεго нε окупили, тогды в той сyмε y трεхсот копах грошεй маεмъ с
паномъ Яномъ або братεю εго заховатися водлε Статутy прав зεмскихъ и
подлугъ листy εго вεновного, который он жонε своεй, дочцε н(а)шой, дал.
А остатку сумы пенязεй, то εсть y двусот копахъ грошεй и в полосмядεсит
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
244
золотых чεрлεных, которыи мы на томъ имεни маεмъ, маεт намъ пан Ян
Загоровский того имεня поступити бεз кождого гамованя. И того тεж,
Б(о)жε милый, рач вховати εстли бы на нас обεюх смεрть пришла, а тоε
бы имεнε в п(а)на Яна, зята н(а)шого, прεд ся в той сумε было, тогды
сыновε и дочки, або зяти н(а)ши мают ся в томъ с нимъ справовати
водлугъ того листу и тεпεрεшнεε вмовы н(а)шоε» (№ 21).
Цікава диспозиція міститься в рішенні королівських комісарів сто-
совно справи між королівськими підданими містечок Чернчі та Маневичі
в Луцькому повіті з маршалком Волинської землі, володимирським ста-
ростою, князем Федором Андрійовичем Сангушком-Кошерським: «А так
мы, видячи справедливост подданых короля его м(и)л(о)сти и выведавши
от обаполних суседов тамошних, маючи Б(о)га и справедливост пред
очима своими, а звлаща бачачи на то, иж кн(я)зь староста володимирский
самъ сведецство на тых подданых своих выдал, што они не з уряду, але
злодейским обычаем тыи границы клали, подданых короля его
м(и)л(о)сти при тых гарницах их єсмо зоставили, и межи старыми их
гранми новыи границы им єсмо казали позначити. А по болотом копцы
по грудом казали єсмо покопати. Нижли што ся дотычет того островка
Дубровицы, выведали єсмо от короля ж его м(и)л(о)сти подданых их. Тыи
подданыи єго карасинцы мяли в нем пол своих в заставе от сто лет и
далей, и не хотячи єсмо нарушити сумненя своего, придали єсмо єму в
том островку ку болоту земли» (№ 23).
Санкція (sanctio) — заборона порушувати диспозицію під загрозою
Божого покарання чи штрафу — є нечисельною. Найчастіше зустріча-
ється в документах судового характеру. Наприклад, у суддівському
вироку зустрічаємо такий вираз: «Гдε ж княз Фεдор, и княз Василεй ку
всεмy томy, што пановε εдначи промεжку них знашли и сказали при-
ступили и тот вырок их приняли хотячи всε то, як они промεжку них
знашли и сказали, и поровновали, дεржати на вεчныи часы под закладом
вышεмεноным тисячма копами грошεй на нас, гос(пода)р(и)ню, а под
пятмасот копами грошεй паном εдначом, а под пятмасот копами грошεй
сторонε, которая бы то дεржати и на том остати хотεла» (№ 12). У ко-
місарському рішенні санкцію сформульовано так: «... што ж кн(я)зь
староста володимирский и подданыи короля его м(и)л(о)сти от нас вдячне
приняли, и юж по тыи граници и по тыи копцы як кн(я)зь староста
володимирский, так подданыи короля его м(и)л(о)сти спокойне вечне
держати подняли и через оныи грани и копцы в тыи земли уступовали, не
мают под закладом на короля его м(и)л(о)сти двеми тисячма копами
грошей» (№ 23). Водночас у продажному листі вона виглядає так: «А я
вжо от сего часу самъ, жона моя, дети и потомки и вси блиские мои не
маемъ ся в тое именє Речицкое и в наменшую речъ, што єст и будет в
Дмитро Ващук. Дипломатичний аналіз українських актових джерел…
245
немъ причинено господарствомъ, вступовати и переказы держанью спо-
койному пана Матысовому и его потомъков чинити под закладомъ на
г(о)с(по)дара короля его м(и)л(о)сти чотырма тисячи копъ грошей, а пану
Матысу и его потомкамъ другими чотырма тисячми копами грошей.
А естли бы хто пана Матыса або потомъковъ его в томъ находилъ у тое
именє якимъ выналязкомъ розуму або блискостю доискиваючи ся под
нимъ от него отняти хотел и трудность в границахъ задавал, тогды я и
потомъкове пану Матысу и потомъкамъ его за обосланемъ от него
листомъ г(о)с(по)д(а)ръскимъ або врадовым без всякого позываня маемъ
от такового позыскованя блискости у всякого права тое имене и границу
очищати» (№ 26).
Завершує основну частину формуляру короборація (corroboratio), яка
присутня практично в кожному документі. Ось найбільш цікаві приклади:
«А при том были люде добрыє: пан Богушь, наместник володимерьскии
кн(я)зя Андрея Александровича, а пан Сирота Бобицький, пан Федко,
воитъ володимерьскии. И просили єсмо г(о)с(по)д(и)на єго м(и)л(о)сти
вл(а)д(ы)ки печати. И єго м(и)л(о)сть на наше чолобитьє вчинил и печать
свою привесил к сему нашему листу для лепшеи твердости. А я, Ивашко,
свою єсми печат привесил к сему моему листу» (№ 4); «И жεдали нас
кн(я)зь Фεдор Анъдрεεвич, староста володимεрский, княз Василεй Ми-
хайлович Ковεлский, абыхмо им для вεчноε памяти и лεпшεго свεдомя
тоε рεчи, на то лист наш дали. Ино мы, на жεданε их то вчинили, сεсъ наш
листъ им на то дали с пεчатю н(а)шою привесистою» (№ 12); «И на то дал
есми его к(о)ролевской м(и)л(о)сти г(о)с(по)д(а)ру моему м(и)л(о)сти-
вому сес мой листъ вызнанный з подписомъ власное моее руки и з моею
печатью» (№ 27).
У заключному протоколі кожного документа міститься лише дату-
вання (datum). Ось найбільш типові приклади: «П(и)сан у Дорогичин(е), в
лет(о) 6999, м(е)с(я)ца июл(я) 10 д(е)нь, индик(т) 10» (№ 1); «Dat[um] in
Vilno feria s[e]c[un]da in crastino sete[m] Trinitatis Anno Do[min]i Millesimo
quadriugin[t]o nonagesimo quarto» (№ 2); «П(и)сан в Менску, лета Божєго
тисяча пятьсот осмого м(е)с(я)ца июл(я) 27 д(е)нь, индикт 11» (№ 5);
«П(и)сан в Кракове, подъ леты Божєго нароженя тисяча пятьсот двадцать
второго, месяца июля двадцатый д(е)нь, индикта девятый» (№ 8); «Actum
et datum Vilne feria sexta in Vigilia Sanctorum omnium. Anno domini
Millesimo Quingentesimo Tricesimo Tercio» (№ 13); «П(и)сан оу Смо-
ленску, сен(тября) 29 д(е)нь, индикт 12» (№ 1.1.).
Завершують формуляр документів часткові свідчення. Субскрипція
(subscriptio) наявна в таких документах: «А коли боудут розєзды, Коици
под нас ся о своя часть мовити и покладати» (№ 1); «Тот листъ дал
королεвой εε м(и)л(о)сти княз Ковεлский, з оного фримарку поспол з
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
246
ыншими листы» (№ 12). До субскрипції можна також віднести такі
свідчення: «Прав(ил) воєвод(а) тр(о)ц(кий) пан Мик(олай) Мик(олаевич)
Рад(ивил), п(а)н стар(оста) луц(кий), мар(шалок) вел(икий) зем(ский)
кн(язь) Констан(тин) Остроз(кий), пан тр(о)цкий, стар(оста) жом(оит-
ский) пан Стан(ислав) Ян(ович)» (№ 5); «Яко ж заховываючи ся я, водле
звычаю права посполитого, оповедал есми тую продажу мою его к(о)ро-
левской м(и)л(о)сти, г(о)с(по)д(а)ру моему м(и)л(о)стивому ч(о)л(о)мъ
бъючи, абы то его королевская м(и)л(о)сть ку ведомости своей г(о)с(по)-
д(а)рской припустивши до книгъ канцлярейскихъ росказать записати
рачилъ» (№ 26); «Пр(а)в(ил) г(е)т(ман), ст(а)р(оста) луц(кий), и бр(ацлав-
ский), и вен(ицкий), м(а)р(шалок) Вол(ынское) з(е)м(ли), кн(язь) Ко(н)-
с(тантин) Иван(ович) (Острожский)» (№ 1.1).
Сигнатура (signature) є в декількох актах: Scripsit aut[em] Laurentius
Miedzileski p[rae]p[osi]tus vilnen[si] et Secretarius Regie (№ 7); Копоть
Васкович, маршалок и писарь (№ 9); Bona Regina (№ 12, 24, 25); Sigis-
mundus Rex (№ 13, 15); Михайло, писар, державца медницкий и сто-
клишский (№ 15); Михайло писарь (№ 18); Иванъ Шимкович (№ 24, 25);
Александр, рука в(л)асне подпи(са)л (№26); Матыс Савицкий власною
рукою (№ 27); Paulus de Vola, R. P. Canc[ellarii] (№ 1.2).
Отже, незважаючи на невелику кількість типологічно різних доку-
ментів (публічно- та приватно-правові), їхній зміст практично повністю
відповідає структурній частині актового формуляра. Водночас у пред-
ставлених джерелах не ідентифікується лише один елемент заключного
протоколу — апрекація (apprecatio).
Реєстр документів
№ 1. 1492, липня 10. Дорогичин. — Лист заставний Койці Ярославича
Строчевича старості дорогичинському Якобу Довойновичу на маєток
Липа та частину в Дедковичах у сумі 545 злотих і 10 грошів, позичених у
Довойновича до того часу, поки не віддасть борг.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4783. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 29,5х33,2 см. Кількість рядків — 20. Стан
збереження — добрий. Чорнило світло-коричневе. Скоропис. Почерк
писаря виразний. Натиск сильний. Збереглися залишки слідів від
трьох печаток. Ім’я писаря відсутнє.
№ 1.1. 1508, вересня 29. Смоленськ. — Жалувана грамота великого
князя литовського Сигізмунда I Старого вінницькому зем’янину Левону
Берендею з братами на маєток Кузьмин у Крем’янецькому повіті.
Дмитро Ващук. Дипломатичний аналіз українських актових джерел…
247
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4637. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 34х24,5 см. Кількість рядків — 18. Стан
збереження — відмінний. Чорнило світло-коричневе. Скоропис.
Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Збереглася печатка Сигіз-
мунда I Старого під паперовою кустодією.
№ 1.2. 1539, лютого 27. Краків. Король Сигізмунд I Старий оголошує
про те, що Беата, вроджена Костелецька, дружина Іллі Костянти-
новича Острозького, надала посвідчення щодо повного отримання свого
спадку.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4661. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 39,5х25 см. Кількість рядків — 17. Стан
збереження — відмінний. Чорнило темно-коричневе. Почерк писаря
виразний. Натиск сильний. Документ підписано писарем Павлом де
Воля. Збереглася велика гербова печатка червоного кольору, яка
прив’язана пергаментною стрічкою.
№ 2. 1494, червня 16. Вільно. — Жалувана грамота великого князя
литовського Олександра Ягеллончика Анні, вдові троцького воєводи
Мартина Гаштольда, на замок Дорогобуж на Смоленщині з містом і
селами.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4784. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 34,5х29,5 см. Кількість рядків — 25. Стан
збереження — відмінний. Чорнило світло-коричневе. Почерк писаря
виразний. Натиск сильний. Збереглася печатка червоного кольору з
гербом «Погоня», яка прив’язана плетеним шнурком червоного
кольору. Ім’я писаря відсутнє.
№ 3. 1506, липень 19. Ейшишки. — Підтвердна грамота великого князя
литовського Олександра Ягеллончика волинському зем’янину Митьку
Івановичу Бабинському на село Денятин у Крем’янецькому повіті на
вічність.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4808. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 52х38 см. Кількість рядків — 17. Стан
збереження — відмінний. Чорнило темно-коричневе. Скоропис.
Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Збереглася печатка чер-
воного кольору з гербом «Погоня», яка прив’язана плетеним шнур-
ком червоного кольору. Ім’я писаря відсутнє.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
248
№ 4. 1509, березня 15. Володимир. — Лист обмінний Івашка Сень-
ковича Русиновича з паном Левом Боговитиновичем маєтку Сомин у
Володимирському повіті з фільварком Хмельником і палацом у Воло-
димирі на маєток Берестечко в Луцькому повіті, Ляшки в Перемиль-
ському повіті і фільварок у Луцьку в Гнідаві.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4782. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 34,5х24,6 см. Кількість рядків — 21. Стан
збереження — відмінний. Чорнило світло-коричневе. Скоропис.
Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Перша літера з візе-
рунком. Збереглося дві печатки чорного кольору, які прив’язані
плетеними шнурками (перша — синього й зеленого кольору, друга —
синього). Ім’я писаря відсутнє.
№ 5. 1508, червень 26. Мінськ. — Лист підтвердний великого князя
литовського Сигізмунда I Старого дворянину господарському Івашку
Денисковичу на пусте селище Демківці в Крем’янецькому повіті, палац
Верх Вілії та двір під містом Ров навічність, які йому пожалував
Олександр Ягеллончик.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4788. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 38х32,7 см. Кількість рядків — 22. Стан
збереження — добрий. У верхній правій частині пляма. Чорнило
світло-коричневе. Скоропис. Почерк писаря виразний. Натиск силь-
ний. Збереглася печатка червоного кольору з гербом «Погоня», яка
прив’язана плетеним шнурком червоного кольору. Ім’я писаря
відсутнє.
№ 6. 1520, липня 1. Лист продажний Богдана Львовича Боговити-
новича князю Василю Михайловичу Сангушковичу Ковельському маєтку
Сомин у Володимирському повіті за 450 кіп грошів.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4791. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 42х34,5 см. Кількість рядків — 16. Стан
збереження — добрий. Чорнило світло-коричневе. Скоропис. Почерк
писаря виразний. Натиск сильний. Збереглося шість плетених шнур-
ків (кожен з яких складається із зеленого та бордового кольорів), на
одному з них залишилась печатка чорного кольору. Ім’я писаря
відсутнє.
Дмитро Ващук. Дипломатичний аналіз українських актових джерел…
249
№ 7. 1518, грудня 23. Берестя. — Дозвіл великого князя литовського
Сигізмунда I Старого князю Василю Михайловичу Сангушковичу Ковель-
ському заснувати на місці села Ковель у Волинській землі однойменне
місто й надати його мешканцям (полякам, русинам, євреям, вірменам і
татарам) магдебурзьке право.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4792. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 56х44 см. Кількість рядків — 33. Стан збе-
реження — відмінний. Чорнило світло-коричневе. Почерк писаря
виразний. Натиск сильний. Перша літера з візерунком. Збереглася
печатка червоного кольору з гербом «Погоня», яка прив’язана
плетеним шнурком червоного кольору.
№ 8. 1521, липня 20. Краків. — Лист підтвердний великого князя
литовського Сигізмунда I Старого князю Василю Михайловичу Сангуш-
ковичу Ковельському купівлі маєтку Сомин у Володимирському повіті в
зем’янина волинського Богдана Львовича Боговитиновича.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4793. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 56х28 см. Кількість рядків — 15. Стан
збереження — добрий. Чорнило світло-коричневе. Скоропис. Почерк
писаря виразний. Натиск сильний. Збереглася печатка червоного
кольору з гербом «Погоня», яка прив’язана двокольоровим (білий та
коричневий) плетеним шнурком. Ім’я писаря відсутнє.
№ 9. 1523, квітня 12. Краків. — Лист підтвердний великого князя
литовського Сигізмунда I Старого на обмін маєтка Тишковичі князя
Василя Михайловича Сангушковича Ковельського на маєток Сядмярти
владики володимирського Пахнотія.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
sygn. 4794. — К. 1.
Пергамент. Розміри: 44,5х26,5 см. Кількість рядків — 16. Стан
збереження — відмінний. Чорнило темно-коричневе. Скоропис.
Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Збереглася печатка чер-
воного кольору з гербом «Погоня», яка прив’язана двокольоровим
(білий та коричневий) плетеним шнурком.
№ 10. 1532, квітня 8. Луцьк. — Лист продажний Тихна та Олехна
Гриньковичів Козинських віленському біскупу Яну з князів литовських
(позашлюбного сина короля) на дворище Ісаєвське разом із сіножатями
Хотенове, Ловче та Гремяче в Крем’янецькому повіті за 60 кіп грошів.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
250
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4789. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 43,5х33,5 см. Кількість рядків — 16. Стан
збереження — відмінний. Чорнило темно-коричневе. Скоропис.
Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Перша літера сильно
виділена. Збереглося п’ять печаток чорного кольору, кожна з яких
прив’язана плетеним шнурком червоного кольору. Ім’я писаря
відсутнє.
№ 11. 1533, травня 20. Крем’янець. — Лист продажний крем’я-
нецького зем’янина Івашка Сеньковича Денисковича віленському біскупу
Яну з князів литовських (позашлюбного сина короля) на селище Демківці
та двір Верх Вілії за 230 кіп грошів.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4790. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 49х39,5 см. Кількість рядків — 23. Стан
збереження — добрий. Чорнило темно-коричневе. Скоропис. Почерк
писаря виразний. Натиск сильний. Перша літера з візерунком.
Збереглося три печатки світло-коричневого кольору, які прив’язані
плетеним шнурком коричневого кольору. Від першої та п’ятої
печаток залишилися тільки шнурки. Ім’я писаря відсутнє.
№ 12. 1533, серпня 5. Вільно. — Лист підтвердний королеви Бони на
рішення третейських суддів у справі між старостою володимирським
Федором Андрійовичем Сангушковичем і князем Василем Михайловичем
Сангушковичем Ковельським щодо різноманітних збитів та волинських
маєтностей.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
sygn. 4796. — К. 1.
Пергамент. Розмір 63х51,5 см. Кількість рядків — 51. Стан
збереження — відмінний. Чорнило темно-коричневе. Скоропис.
Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Документ підписано
королевою Боною (латина). Збереглася особиста печатка королеви
Бони, яка прив’язана двокольоровим (червоний та синій) плетеним
шнурком. Ім’я писаря відсутнє.
№ 13. 1533, жовтня 31. Вільно. — Привілей підтвердний великого
князя литовського Сигізмунда I Старого магдебурзького права місту
Кременцю на Волині (за взірцем Кракова й Вільно) відповідно до попе-
редніх привілеїв великого князя Свидригайла та свого батька — короля
Казимира Ягеллончика.
Дмитро Ващук. Дипломатичний аналіз українських актових джерел…
251
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
sygn. 4797. — К. 1.
Пергамент. Розміри: 68х48,5 см. Кількість рядків — 31. Стан
збереження — відмінний. Чорнило темно-коричневе. Почерк писаря
виразний. Натиск сильний. Документ підписано Сигізмундом I Ста-
рим. Збереглася печатка червоного кольору з гербом «Погоня», яка
прив’язана плетеним шнурком червоного кольору. Ім’я писаря
відсутнє.
№ 14. 1534, березня 20. Вільно. — Лист продажний князя Андрія
Михайловича Сангушковича Кошерського віленському біскупу, князю Яну
з князів литовських, (позашлюбного сина короля) на маєток Цеценівці в
Крем’янецькому повіті за 830 кіп грошів.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
sygn. 4798. — К. 1.
Пергамент. Розміри: 55х34,4 см. Кількість рядків — 15. Стан
збереження — відмінний. Чорнило темно-коричневе. Скоропис.
Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Перша літера написана
олівцем. Збереглося чотири печатки чорного кольору, кожна з яких
прив’язана плетеним шнурком червоного кольору. Ім’я писаря
відсутнє.
№ 15. 1534, вересня 22. Вільно. — Лист підтвердний великого князя
литовського Сигізмунда I Старого продажного запису маршалка госпо-
дарського князя Андрія Михайловича Сангушковича Кошерського вілен-
ському біскупу, князю Яну з князів литовських (позашлюбного сина
короля) маєтку Цеценівці в Крем’янецькому повіті за 830 кіп грошів.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4799. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 66,5х46,3 см. Кількість рядків — 26. Стан
збереження — відмінний. Чорнило темно-коричневе. Скоропис.
Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Перша літера з візе-
рунком. Документ підписано Сигізмундом I Старим (латина). Зберег-
лася печатка червоного кольору з гербом «Погоня», яка прив’язана
плетеним шнурком малинового кольору.
№ 16. 1534, листопада 10. Вільно. — Лист підтвердний великого князя
литовського Сигізмунда I Старого продажного запису Миколая та Яна
Радзивілів віленському біскупу Яну, з литовських князів (позашлюбному
сину короля), на маєтки Дунаїв, Куликів і Рудка в Крем’янецькому повіті
за 560 кіп грошів.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
252
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4795. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 62х45,3 см. Кількість рядків — 31. Стан
збереження — відмінний. Чорнило темно-коричневе. Почерк писаря
виразний. Натиск сильний. Документ підписано Сигізмундом I Ста-
рим. Збереглася печатка червоного кольору з гербом «Погоня», яка
прив’язана двокольоровим (жовтий та червоний) плетеним шнур-
ком.
№ 17. 1535, травня 16. Туличів. — Лист продажний князя Петра
Михайловича Острожецького князю Василю Михайловичу Сангушковичу
Ковельському на маєток Туличів за 400 кіп грошів.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4785. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 53,5х30 см. Кількість рядків — 15. Стан
збереження — добрий. Чорнило світло-коричневе. Скоропис. Почерк
писаря виразний. Натиск сильний. Перша літера з візерунком.
Збереглися місця від п’яти печаток, а також два плетених шнурки
(кожен з яких складається із зеленого та коричневого кольорів). На
одному з них залишилась кустодія без печатки. Ім’я писаря відсутнє.
№ 18. 1536, травня 20. Вільно. — Лист підтвердний великого князя
литовського Сигізмунда I Старого князю Василю Михайловичу Сангуш-
ковичу Ковельському на купівлю половини маєтка Туличова у Воло-
димирському повіті на вічність.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4786. — К. 1.
Пергамент. Розміри: 66х40,5 см. Кількість рядків — 24. Стан
збереження — добрий. У верхній правій частині — дві плями
округлої форми. Чорнило світло-коричневе. Скоропис. Почерк
писаря виразний. Натиск сильний. Перша літера з візерунком.
Збереглася печатка червоного кольору з гербом «Погоня», яка
прив’язана плетеним шнурком червоного кольору.
№ 19. 1536, жовтня 12. Вільно. — Лист обміну маршалка Волинської
землі, володимирського старости, князя Федора Андрійовича Сангуш-
ковича Кошерського з королевою Боною маєтку Ставрів біля Луцька на
маєток Лепесовку Кременецького повіту.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4800. — К. 1.
Пергамент. Розміри: 56х33,5 см. Кількість рядків — 25. Стан
збереження — добрий. У лівій та правій верхніх частинах — плями.
Дмитро Ващук. Дипломатичний аналіз українських актових джерел…
253
Чорнило темно-коричневе. Скоропис. Почерк писаря виразний.
Натиск сильний. Збереглося чотири плетених шнурки (кожен з яких
складається із червоного та зеленого), на першому й третьому
залишилися печатки. Перша — світло-коричневого, друга — чорного
кольорів. Ім’я писаря відсутнє.
№ 20. 1538, січня 05. Миляновичі. — Лист продажний волинського
зем’янина Левка Ласковича Задибського князю Василю Михайловичу Сан-
гушковичу Ковельському отчинного маєтку Задиби у Володимирському
повіті за 500 кіп грошів.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4801. — К. 1.
Пергамент. Розміри: 46х30,5 см. Кількість рядків — 18. Стан
збереження — добрий. Чорнило світло-коричневе. Скоропис. Почерк
писаря виразний. Натиск сильний. Збереглося п’ять плетених шнур-
ків (кожен з яких складається з бордового та синього), на третьому та
п’ятому залишились печатки чорного кольору. Під третьою печат-
кою тріснута кустодія. Ім’я писаря відсутнє.
№ 21. 1538, листопад 7. Шумбар. — Лист записний Боговитина
Петровича Шумбарському з дружиною Софією зятю своєму, пану Яну
Богдановичу Загоровському, маєтків Кокорєва та Динятина вартістю
500 кіп грошів та 40 золотих черлених замість приданого за дочкою
Федорою в сумі 300 кіп грошів до того часу, поки їх не віддадуть.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4787. — К. 1–2.
Папір. Водяний знак — «кабан» — міститься на першому аркуші.
Загальні розміри: 42,4х32,2 см. Розміри аркушів текстової частини:
21,2х32,2 см. Кількість рядків: арк. 1–32, арк. 2–15. Стан збереження —
добрий. У місцях згину папір надірваний. Чорнило темно-коричневе.
Скоропис. Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Збереглося
п’ять печаток під паперовою кустодією. Ім’я писаря відсутнє.
№ 22. 1543, березня 04. Краків. — Лист обміну князя Василя Михай-
ловича Сангушковича Ковельського з королевою Боною замку Ковель з
усіма прилеглими населеними пунктами та землями на волость Горвол і
двори Смолняни й Обольці.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4804. — К. 1.
Пергамент. Розміри: 67х51 см. Кількість рядків — 33. Стан збе-
реження — задовільний. У деяких місцях надірваний пергамент,
частково пошкоджено текст документа. Чорнило світло-коричневе.
Скоропис. Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Збереглося
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
254
вісім плетених шнурків зеленого кольору, на яких залишилось вісім
печаток. Перша, п’ята, шоста, сьома та восьма — світло-коричневого
кольору; друга, третя й четверта — червоного кольору. Ім’я писаря
відсутнє.
№ 23. 1543, липня 6. Чернче. — Рішення комісарів стосовно скарги
підданих королівських маєтків у містечку Чернчі та Маневичі Луцького
повіту на утиски маршалка Волинської землі, володимирсько старости,
князя Федора Андрійовича Сангушка Кошерського.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4803. — K. 1–8.
Папір. Водяний знак — «кабан» — міститься на аркушах 5–6, 7–8.
Два аркуші паперу зігнуті навпіл. Зверху та знизу зашиті білою
ниткою. У нижній частині скріплені шнурком червоного кольору,
який на арк. 8 закріплений печаткою з червоного сургучу з гербом
Російської імперії 3-го Департаменту Урядового Сенату. Загальні
розміри великого аркуша: 45х33 см. Розміри аркушів текстової час-
тини: 22,5х16,5 см. Кількість рядків: арк. 1–24, арк. 2–24, арк. 3–23,
арк. 4–23, арк. 5–21, арк. 6–20, арк. 7–4. Стан збереження — відмін-
ний. Чорнило темно-коричневе. Скоропис. Почерк писаря виразний.
Натиск сильний. Збереглося дві печатки під паперовою кустодією.
Ім’я писаря відсутнє.
№ 24. 1544, вересня 29. Берестя. — Лист обміну королеви Бони ста-
рості луцькому, маршалку господарському, князю Андрію Михайловичу
Сангушковичу Кошерському та наступним луцьким старостам маєтків
Бруховичі, Козлиничі й частини Головб, що стали належати до маєтку
Мельниці, на луцьке війтівство з усіма доходами.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4805. — K. 1.
Папір. Водяний знак — «ліва рука». Великий аркуш паперу
складений навпіл і закріплений паперовою стрічкою в місці печатки.
Розміри: 42х29 см. Кількість рядків — 19. Стан збереження —
відмінний. Чорнило світло-коричневе. Скоропис. Почерк писаря
виразний. Натиск сильний. Документ підписано королевою Боною
(латина). Збереглася особиста печатка королеви Бони під паперовою
кустодією.
№ 25. 1544, вересня 30. Берестя. — Лист обміну королеви Бони
старості луцькому, маршалку господарському, князю Андрію Михай-
ловичу Сангушковичу Кошерському маєтків Красне і Ставрів Луцького
повіту на маєток Річицю Володимирського повіту.
Дмитро Ващук. Дипломатичний аналіз українських актових джерел…
255
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4802. — К. 1.
Пергамент. Розміри: 57,3х36 см. Кількість рядків — 23. Стан
збереження — відмінний. Чорнило темно-коричневе. Скоропис.
Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Перша літера з візе-
рунком. Документ підписано королевою Боною (латина). Збереглася
особиста печатка королеви Бони, яка прив’язана плетеним шнурком
малинового кольору.
№ 26. 1562, квітня 20. Вільно. — Лист продажний маршалка гос-
подарського князя Александра Андрійовича Сангушковича Кошерського,
писарю пана Миколая Радзивіла пану Матису Савицькому маєтку Річиці
Володимирського повіту за 4000 кіп грошів.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4806. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 54,8х49,5 см. Кількість рядків — 37. Стан
збереження — відмінний. Чорнило світло-коричневе. Скоропис.
Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Документ підписано
Олександром Андрійовичем Сангушком-Кошерським. Збереглося
п’ять плетених шнурків (кожен з яких складається із бордового та
зеленого), на яких залишилось п’ять печаток темно-зеленого ко-
льору. Ім’я писаря відсутнє.
№ 27. 1565, травень 23. Петриків. — Лист обміну дорогицького
зем’янина Матиса Савицького великому князю литовському Сигізмунду II
Августу маєтку Річиця Володимирського повіту на 60 волок землі в
Упітській волості.
Оригінал: AGAD. — Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych. — Dz. X. —
Sygn. 4807. — K. 1.
Пергамент. Розміри: 70х59 см. Кількість рядків — 49. Стан
збереження — добрий. Однак у декільком місцях є невеликі дірки в
пергаменті. Чорнило світло-коричневе. Скоропис. Почерк писаря ви-
разний. Натиск сильний. Документ підписано Матисом Савицьким.
Збереглося чотири плетених шнурки малинового кольору, на яких
залишились печатки темно-зеленого кольору. Ім’я писаря відсутнє.
Додаток до реєстру
Попередні публікації документів
№ 6. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława
Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. III. (1432–1534) — Lwów,
1890. — № CCVIII. — S. 198–199.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
256
№ 7. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława
Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. III. (1432–1534) — Lwów,
1890. — № CXCIII. — S. 182–184. У цьому виданні документ помилково
датується 24 грудня 1518 р.
№ 8. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława
Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. III. (1432–1534) — Lwów,
1890. — № CCXIX. — S. 209–210.
№ 9. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława
Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. III. (1432–1534) — Lwów,
1890. — № CCLVI. — S. 248–249.
№ 12. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronis-
ława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. III. (1432–1534) —
Lwów, 1890. — № CDL. — S. 421–426; Ващук Д. До історії родинної
суперечки князів Сангушків на початку другої третини XVI ст. // Укра-
їнський історичний збірник. —К.: Інститут історії України НАН України,
2009. — Вип. 12. — С. 468–474.
№ 14. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronis-
ława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. III. (1432–1534) —
Lwów, 1890. — № CDLXXX. — S. 458–459.
№ 15. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronis-
ława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. III. (1432–1534) —
Lwów, 1890. — № CDXCIV. — S. 474–475.
№ 17. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronis-
ława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. IV. (1535–1547). —
Lwów, 1890. — № VIII. — S. 11–12. У цьому виданні документ помилково
датується 17 травня 1535 р.
№ 18. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronis-
ława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. IV. (1535–1547). —
Lwów, 1890. — № XXX. — S. 28–30; Блануца А.В. Ринок землі у Вели-
кому князівстві Литовському в 1529–1566 рр.: джерелознавчі, правові та
соціально-економічні аспекти // Український історичний журнал. — 2010. —
№1. — С. 62–63.
№ 19. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronis-
ława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. IV. (1535–1547). —
Lwów, 1890. — № L. — S. 52–54.
№ 20. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronis-
ława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. IV. (1535–1547). —
Lwów, 1890. — № XCVIII. — S. 123–124.
№ 22. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronis-
ława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. IV. (1535–1547). —
Lwów, 1890. — № CCLXXVI. — S. 339–343. Документ вписаний у
підтвердний лист Сигізмунда І Старого на С. 340–343 вказаного видання.
Дмитро Ващук. Дипломатичний аналіз українських актових джерел…
257
№ 23. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronis-
ława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. IV. (1535–1547). —
Lwów, 1890. — № ССLXXXIII. — S. 353–355.
№ 24. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronis-
ława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. IV. (1535–1547). —
Lwów, 1890. — № СССXXIV. — S. 401–402; Блануца А.В. Ринок землі у
Великому князівстві Литовському в 1529–1566 рр.: джерелознавчі, право-
ві та соціально-економічні аспекти // Український історичний журнал. —
2010. — № 1. — С. 61–62.
№ 25. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronis-
ława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. IV. (1535–1547). —
Lwów, 1890. — № ССCXXV. — S. 402–404.
————————
1 Галицько-Волинський літопис. Дослідження. Текст. Коментар / За ред. М.Ф. Кот-
ляра. — К., 2002.
2 Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII — пер-
шої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. — Львів, 2004.
3 Князі Масальські: документи і матеріали XVI ст. — К, 2007. — Випуск 1 / Під-
готовка до друку й авторський текст А. Блануци, Д. Ващука.
4 Універсали Богдана Хмельницького 1648–1657 / Упоряд.: І. Крип’якевич, І. Бутич. —
К., 1998; Листи Івана Мазепи. 1687–1691 / Упоряд. та автор передмови В. Станіслав-
ський. — К., 2002. — Т. 1; Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до
Івана Самойловича (1657–1687) / Упоряд. І. Бутич, В. Ринсевич, І. Тесленко. — К.–Львів,
2004; Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / Упоряд. С.О. Павленко. — К., 2007;
Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи в документах / Упоряд.: С.О. Павленко. —
К., 2009; Листи Івана Мазепи. 1692–1700 / Упоряд. та автор вступного дослідження
В. Станіславський. — К., 2010 — Т. 2; Документальна спадщина Свято-Михайлівського
Золотоверхого монастиря у Києві XVI–XVIII ст. з фондів Національної бібліотеки
України імені В.І. Вернадського: Зб. документів / Автори-укладачі: Ю.А. Мицик,
С.В. Сохань, Т.В. Міцан, І.Л. Синяк, Я.В. Затилюк. — К., 2011; Білоус Н. Тестаменти
киян середини XVI — першої половини XVII ст. — К., 2011.
5 Степанков В. «Реляція панів комісарів Острозької комісії» (вересень 1970 р.) як
джерело дослідження політичної історії Правобережного гетьманства // Спеціальні істо-
ричні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. праць / Відп. ред. М.Ф. Дмитрі-
єнко. — К., 2002. — Число 8–9. — Ч. 2. — С. 164–177; Василенко В. Аналіз доку-
ментальних відомостей про литовсько-московські угоди 70–80-х рр. XIV ст. // Спеці-
альні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. праць / Відп. ред.
М.Ф. Дмитрієнко. — К., 2003. — Число 10. — Ч. 2. — С. 131–142; Міцан Т. Актові
документи з колекції архівних матеріалів Всеукраїнського історичного музею імені
Т.Г. Шевченка як джерела з історії козацького землеволодіння України XVІІ–XVІІI ст. //
Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. праць / Відп. ред.
Г.В. Боряк. — К., 2007. — Число 15. — С. 16–24; Ващук Д. До питання про обіг
нерухомого майна на Волині в середині XVI ст.: історія одного документу // Наукові
праці Кам’янець-Подільського національного університету: історичні науки. — Кам’я-
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
258
нець-Подільський, 2008. — Т. 18: На пошану професора В. С. Степанкова. — С. 84–97.
Попельницька О. Універсали гетьмана Івана Мазепи у зібранні Національного музею
історії України // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук.
праць / Відп. ред. Г.В. Боряк. — К., 2009. — Число 16. — C. 36–45; Її ж. Писемні
документи з історії Батурина кінця XVII–початку XVIII ст. у зібранні документів
Національного музею історії України // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії
та методики. Зб. наук. праць / Відп. ред. Г.В. Боряк. — К., 2011. — Число 19. — С. 117–
121; Сокирко О. Мобілізаційні та оповіщувальні універсали і листи гетьманів середини
XVII — першої третини XVIII ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та
методики. Зб. наук. праць / Відп. ред. Г.В. Боряк. — К., 2011. — Число 19. — С. 122–134.
6 Каштанов С. Русская дипломатика. — М., 1988.
7 Прорисовки виконала І.К. Хромова.
8 Kennedy-Grimsted P. The «Lithuanian Metrica» in Moscow and Warsaw: Reconstructing
the Archives of the Grand Duchy of Lithuania. — Cambridgh, Massachusetts, 1884. —
P. 238–243.
9 Ibid. — Р. 216.
10 Ibid. — Р. 220.
11 «Розгорнутий вигляд акту» взято із видання: Князі Масальські: Документи і
матеріали XVI ст. — С. 12–13.
12 Российский государственный архив древних актов, ф. 389: Литовская метрика,
оп. 1, д. 32. Листъ, писаный до дворанина г(о)с(по)д(а)ръского пана Семена Бабинского,
ижъ вольно з ним правом чынити о имєнє Городищо подскарбему князя Ильиному
Ивану (20 червня 1547 р.), л. 2.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215547 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-3144 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-23T18:57:13Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ващук, Д. 2026-03-19T16:32:14Z 2013 Дипломатичний аналіз українських актових джерел кінця XV — першої половини XVI ст. / Д. Ващук // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 238-258. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215547 930.22 (477) «14/15» У статті проаналізовано українські актові джерела кінця XV — першої половини XVI ст. Це оригінальні акти, що зберігаються в Архіві головному актів давніх (м. Варшава) і стосуються історії Волинської землі. Основну увагу в публікації приділено дипломатичному аналізу змісту документів. Завершує статтю анотований реєстр документів. В статье анализируются украинские актовые источники конца XV — первой половины XVI вв. Это оригинальные акты, которые хранятся в Архиве главном актов древних (г. Варшава) и касаются истории Волынской земли. Основное внимание в публикации уделено дипломатическому анализу содержания документов. Завершает статью аннотированный реестр документов. The article offers analysis of the Ukrainian original record sources on Volhynian region (the late 15th — 1st half of the 16th centuries) from the Head Archives of Ancient Acts in Warsaw. The key emphasis is made on diplomatic content analysis of the documents. It also includes the annotated register of the documents. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Дипломатика Дипломатичний аналіз українських актових джерел кінця XV — першої половини XVI ст. Дипломатический анализ украинских актовых источников конца XV — первой половины XVI вв. Diplomatic analysis of Ukrainian record sources of the late 15th — 1st half of the 16th centuries Article published earlier |
| spellingShingle | Дипломатичний аналіз українських актових джерел кінця XV — першої половини XVI ст. Ващук, Д. Дипломатика |
| title | Дипломатичний аналіз українських актових джерел кінця XV — першої половини XVI ст. |
| title_alt | Дипломатический анализ украинских актовых источников конца XV — первой половины XVI вв. Diplomatic analysis of Ukrainian record sources of the late 15th — 1st half of the 16th centuries |
| title_full | Дипломатичний аналіз українських актових джерел кінця XV — першої половини XVI ст. |
| title_fullStr | Дипломатичний аналіз українських актових джерел кінця XV — першої половини XVI ст. |
| title_full_unstemmed | Дипломатичний аналіз українських актових джерел кінця XV — першої половини XVI ст. |
| title_short | Дипломатичний аналіз українських актових джерел кінця XV — першої половини XVI ст. |
| title_sort | дипломатичний аналіз українських актових джерел кінця xv — першої половини xvi ст. |
| topic | Дипломатика |
| topic_facet | Дипломатика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215547 |
| work_keys_str_mv | AT vaŝukd diplomatičniianalízukraínsʹkihaktovihdžerelkíncâxvperšoípolovinixvist AT vaŝukd diplomatičeskiianalizukrainskihaktovyhistočnikovkoncaxvpervoipolovinyxvivv AT vaŝukd diplomaticanalysisofukrainianrecordsourcesofthelate15th1sthalfofthe16thcenturies |