Використання методу усної історії в дослідженні польсько-українських відносин періоду Другої світової війни (на прикладі проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943»)
У статті проаналізовано використання методу усної історії при проведенні польових досліджень польсько-українського протистояння на Волині в роки Другої світової війни, запропоновано спосіб систематизації зібраних свідчень про допомогу й порятунок поляків українцями. В статье проанализировано использ...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215550 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Використання методу усної історії в дослідженні польсько-українських відносин періоду Другої світової війни (на прикладі проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943») / Я. Борщик // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 190-197. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860480257025376256 |
|---|---|
| author | Борщик, Я. |
| author_facet | Борщик, Я. |
| citation_txt | Використання методу усної історії в дослідженні польсько-українських відносин періоду Другої світової війни (на прикладі проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943») / Я. Борщик // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 190-197. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | У статті проаналізовано використання методу усної історії при проведенні польових досліджень польсько-українського протистояння на Волині в роки Другої світової війни, запропоновано спосіб систематизації зібраних свідчень про допомогу й порятунок поляків українцями.
В статье проанализировано использование метода устной истории при проведении полевых исследований польско-украинского противостояния на Волыни в годы Второй мировой войны, предложен способ систематизации собранных сведений о помощи и спасении поляков украинцами.
The publication offers analysis of the oral history method use with regard to field studies on the Polish-Ukrainian confrontation in Volhynia during World War II, along with systematization mechanism related to assistance and rescue of Ukrainians by Poles.
|
| first_indexed | 2026-03-23T18:57:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ярослав Борщик. Використання методу усної історії…
189
ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
190
УДК94(477.«364»)930.2.093«1943»
Ярослав Борщик
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ УСНОЇ ІСТОРІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ
ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ВІДНОСИН ПЕРІОДУ
ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
(НА ПРИКЛАДІ ПРОЕКТУ «ПОЄДНАННЯ ЧЕРЕЗ ВАЖКУ
ПАМ’ЯТЬ. ВОЛИНЬ 1943»)
Події на Волині в роки Другої світової війни належать до най-
складніших моментів польсько-українських відносин. Поданий до поль-
ського сейму в квітні 2013 року законопроект стосовно ОУН і УПА1 є
яскравим прикладом втручання політиків у історичні дискусії стосовно
волинських подій. Однак щораз ширше коло польських і українських
дослідників, громадських і культурних діячів із обох сторін намагаються
по-новому підійти до складних моментів спільного минулого. Серед
таких нових підходів — польові дослідження й проекти, спрямовані на
пошук польсько-українського порозуміння, віднайдення таких сторінок
спільного минулого, які поєднують обидва народи, зокрема польові до-
слідження зі збору та документальної фіксації усноісторичних інтерв’ю
про порятунок і допомогу між українцями й поляками в роки Другої
світової на Волині. Саме цій тематиці присвячений проект «Поєднання
через важку пам’ять. Волинь 1943». Він був організований люблінським
науково-культурним осередком «Брама Гродська. Театр Н.Н.», із залу-
ченням польських та українських дослідників і студентів, які в спільних
групах збирали свідчення серед мешканців Волині.
Пошук респондентів відбувався різноманітними методами. Зазвичай,
керівники проекту намагалися налагодити контакти з місцевими дослід-
никами, активними громадськими діячами з метою отримати відомості чи
контакти майбутніх респондентів. Спершу організатори планували опиту-
вати респондентів за тематичним принципом (тих, кому відомі історії
порятунку й допомоги), однак уже перші польові виїзди показали недос-
коналість запропонованого підходу. Групи студентів натрапляли на не-
достовірну інформацію, а також на те, що людей, яким були відомі історії
порятунку, уже немає в живих. У такій ситуації було вирішено проводити
виїзди в сільську місцевість без попереднього списку можливих респон-
дентів. Населені пункти підбиралися за критерієм проживання в них
польської громади під час війни. У пошуку респондентів для проекту
допомогу надали співробітники Волинського національного університету
Ярослав Борщик. Використання методу усної історії…
191
ім. Лесі Українки, Волинського обласного братства вояків ОУН і УПА,
Нововолинської міської бібліотеки. Однак найчастіше контакти наполег-
ливо пропонувалися безпосередньо по приїзді групи в той чи інший
населений пункт. Слід відзначити доброзичливість місцевого україн-
ського населення до учасників проекту. Волиняни виражали своє заці-
кавлення й захоплення нашим проектом, допомагали знаходити старо-
жилів і людей, яким відомі історії допомоги й порятунку поляків у роки
війни. Місцеві жителі не одразу розуміли, що до них завітали мішані
польсько-українські групи, але коли вони дізнавалися про наявність поль-
ських гостей, то раділи ще більше та хотіли допомогти ще дужче.
Основні методичні засади проведення польового дослідження було
напрацьовано під час наукової конференції 23–25 травня 2012 р. в
Любліні2. В основу збору усноісторичних джерел покладено метод біо-
графічного інтерв’ю, що охоплює життєвий шлях респондентів до завер-
шення Другої світової війни, з доповненням проблемного інтерв’ю3.
Заплановано, що оповідач має розповісти свою біографію, а потім від-
повісти на питання, дотичні до проблематики подій польсько-українських
відносин на Волині.
Важливим елементом проведення усноісторичних польових дослід-
жень є цілісне розуміння всієї вибірки респондентів, ступеня її репре-
зентативності. Вибірка складалася з мешканців колишнього Волинського
воєводства ІІ Речі Посполитої (далі — ІІ РП. — Я.Б.) — переважно
територія сучасних Рівненської й Волинської областей. Більшість рес-
пондентів була свідками подій польсько-українського протистояння в
роки Другої світової війни, зрідка — учасниками національно-визволь-
ного руху. Нижньої межею дати народження респондентів є 1914 рік,
верхня межа завершується кінцем 30-х — початком 40-х рр. Переважна
більшість респондентів народилися в 20–30-х рр. ХХ ст. Вибірка скла-
дається в основному з мешканців сільської місцевості на Волині. Доміну-
вання сільського населення видається логічним з огляду на те, що в
містах цивільне польське населення не піддавалося такому винищенню зі
сторони українців, як на селі. Респонденти різняться між собою за рівнем
здобутої освіти — від неписьменних до випускників Львівського уні-
верситету. Усі оповідачі добровільно зголосилися давати інтерв’ю для
проекту. У гендерному вимірі переважають жінки, що зумовлене біль-
шою тривалістю життя у представниць прекрасної статі. По-різному
склалася повоєнна доля опитаних нами респондентів, для деяких із них
польсько-українське протистояння було особистою родинною трагедією.
Життя залишило свій слід в індивідуальній пам’яті опитаних під час
проекту волинян. Особливо міцно в пам’яті закарбовуються складні стре-
сові ситуації, пов’язані з загрозою життю. Події Другої світової війни на
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
192
Волині, панування на цій землі сталінського й гітлерівського тоталі-
тарних режимів залишили свій відбиток у свідомості опитаних нами
респондентів. Протягом тривалого часу волиняни (як українці, так і
поляки) не мали можливості висловити власну думку чи розказати про
своє минуле. До того ж, більшість життя наші респонденти провели під
впливом тоталітарної комуністичної ідеології й радянської політики
пам’яті, де постійно нав’язувався й підтримувався дискурс міфу «Великої
Вітчизняної війни».
Однак опитані нами респонденти мають дещо відмінний від офіційної
радянської версії погляд на події Другої світової війни на Волині.
По-перше, у свідченнях абсолютно не знаходять свого підтвердження міф
«панської Польщі» й стереотипний негативний образ поляків. При від-
повіді на питання стосовно життя в ІІ РП опитані нами респонденти часто
використовують схвальні відгуки. Образ життя міжвоєнної Волині зобра-
жується ними як один із кращих періодів їхнього життя, ІІ РП постає
свого роду «прикладом» складного поліетнічного суспільства, де назагал
мирно між собою живуть три найбільш чисельні народи — українці,
поляки та євреї. Можливо, такі схвальні свідчення про ІІ РП пов’язані з
присутністю польських гостей під час збору інтерв’ю та є прикладом
сучасної політкоректності серед українців. Також це може бути пов’язане
на емоційному рівні з ідеалізацією періоду власної молодості й дитин-
ства, однак тоді аналогічні спогади мали б бути й стосовно Радянського
Союзу, що немає свого відображення у свідченнях. Хоча в будь-якому
випадку відсутність образу «поляка-ворога», «поляка-пана» слід віднести
до позитивних особливостей пам’яті українських волинян. Негативні
стереотипи стосовно поляків, які постійно підживлювалися радянською
пропагандою, мають місце в сучасних шкільних підручниках; за логікою
дослідників, які прив’язують метод усної історії до соціології, вони мали
б бути міцно закорінені «соціальним рамками» колективної пам’яті4,
однак матеріали проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943»
цього не підтверджують. Важливим елементом історичної пам’яті воли-
нян є засудження вбивства польського мирного населення, жоден із опи-
таних респондентів не став якимось чином виправдовувати винищення
цивільного польського чи українського населення, складалося враження,
що серед частини опитаних нами респондентів існує навіть «комплекс
провини» через те, що на цій землі люди гинули за національною оз-
накою. Також опитані нами свідки загалом були позитивно налаштовані
до поляків — як у ті буремні роки Другої світової, так і тепер; багатьом із
них були відомі історії допомоги й порозуміння з поляками, хоча з
плином часу гідні для наслідування й прикладу справи швидше зникають
з історичної пам’яті, ніж завдані в той же час кривди.
Ярослав Борщик. Використання методу усної історії…
193
Стосовно пам’яті волинських поляків, то вона часто є більш трав-
матичною. Загроза розправи з боку місцевих українців у 1940-х рр., вбив-
ства їхніх близьких і рідних є неодмінної частиною їхньої пам’яті про
Волинь. Однак навіть волинські поляки, які були піддані терору з боку
частини загонів ОУН і УПА, знаходять якісь певні позитивні моменти у
відносинах з українцями, як-от мирне життя за часів міжвоєнної Польщі
або допомогу під час проведення антипольських акцій. Досить часто
імена українців, які допомогли полякам, уже зникають з людської пам’яті;
залишилися тільки коротенькі спогади про допомогу, лишень частина
імен збереглася в пам’яті.
Події масового вбивства польського цивільного населення в роки
Другої світової війни на Волині не належали до офіційного канону радян-
ської політики пам’яті й не є частиною сучасного історичного дискурсу
незалежної України. Історії допомоги та порятунку поляків на Волині
взагалі є «білою плямою» як в українській історіографії, так і в історичній
пам’яті українців. На Західній Україні до 1991 року пам’ять, пов’язана з
українським підпіллям, у кращому випадку функціонувала й передавалася
в межах малих соціальних груп, насамперед між членами однієї родини,
або ж взагалі замовчувалася. Зі здобуттям незалежності на Західній
Україні відбулося «відновлення» пам’яті, пов’язаної з діяльністю ОУН і
УПА, у вигляді антитези до радянського міфу «Великої Вітчизняної
війни» й офіційної пропаганди, що беззастережно возвеличувало діяль-
ність українського підпілля й героїзувало його діячів. По суті, на Західній
Україні витворився міф «українця-повстанця», пов’язаний із діяльністю
відділів ОУН і УПА. Цей міф має надзвичайно великий вплив на до-
слідників національно-визвольного руху, досить часто науковим працям
не вистачає критичного підходу до аналізу діяльності повстанського руху.
Дослідження проявів людяності й допомоги полякам в роки Другої
світової на Волині є «білою плямою» сучасної української історіографії.
У переважній більшості джерелами для вивчення випадків допомоги є
спогади свідків, які пережили ті страшні події. Письмові архівні джерела
сфокусовані в основному на негативній інформації, хоча й тут також
можна натрапити на історії допомоги та порятунку.
Польський історик Ромуальд Нєдзєлько, автор «Кресової книги спра-
ведливих», який тривалий час досліджував прояви людяності серед укра-
їнців на території Південно-Східних Кресів, запропонував схему для
аналізу й опису спогадів про допомогу полякам5. Саме вона була засто-
сована для остаточної систематизації зібраних спогадів під час прове-
дення проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943». Слід
також усвідомлювати, що отримані під час проекту інтерв’ю можуть
містити одразу декілька видів допомоги зі схеми Ромуальда Нєдзєлька,
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
194
наприклад, попередження про небезпеку, переховування поляків, надання
їм одягу й харчів і т.д. Свідчення, які тематично пов’язані з допомогою чи
порятунком однієї особи або цілої польської родини та які підпадають під
декілька пунктів схеми Р. Нєдзєлька, вважаються одним випадком поря-
тунку чи допомоги полякам.
Розповіді мешканців колишнього Волинського воєводства ІІ Речі Пос-
политої є унікальними й безцінними джерелами не стільки для реконст-
рукції подій етнічних чисток польського населення, скільки для кращого
розуміння й бачення польсько-українських відносин у роки Другої
світової війни. Пам’ять мешканців Волині 40-х рр. ХХ ст., українців, як і
поляків, виходить за рамки офіційних дискурсів про Волинську трагедію/
Геноцид поляків на Волині. Незважаючи на офіційний радянський дис-
курс стосовно подій Другої світової війни, а також на відсутність полі-
тики пам’яті стосовно Волинської трагедії в незалежній Україні, індиві-
дуальна пам’ять мешканців Волині 1940-х рр. зберегла в собі спогади про
прояви людяності стосовно місцевого польського населення. Із плином
часу пам’ять волинян перебувала під різноманітними впливами, зокрема
під впливом негативного зображення Польщі й поляків. На щастя, тере-
нові дослідження виявили відсутність принаймні відкритих упереджень
щодо поляків серед місцевих українців, про що в щоденнику написали
польські учасники проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь
1943»6.
Інтерв’ю різняться між собою за часом розповіді, інформативністю,
насиченістю подіями й іменами поляків, котрі мешкали на Волині в той
час. Це зумовлено об’єктивними причинами: відкритістю-замкнутістю
респондентів, їхнім бажанням розповісти або приховати історію свого
життя, здобутою освітою, пізнішою діяльністю по завершенню війни.
Також повнота й розлогість спогадів залежала від психологічного типу,
характеру оповідачів. Розповіді тривали від 10–20 хвилин і аж до 2 годин
і більше. Отримані й зафіксовані на відео- та аудіоносіях 145 свідчень
послужили подальшим джерелом для аналізу.
У проаналізованих інтерв’ю важко простежити впливи радянської
політики пам’яті, особливо міфу «панської Польщі», «гноблення західних
українців польськими панами». Хоча стверджувати про повне ігнору-
вання офіційного радянського дискурсу неможливо. Пам’ять українців
містить певні елементи міфу «Великої Вітчизняної війни», зокрема це
проявилося у висловлюваннях типу «совєти визволили», «наші при-
йшли».
Зібрані під час проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943»
матеріали є прикладом конфлікту індивідуальної пам’яті з історіографією.
Спогади українців, як і поляків, про життя в ІІ РП входять у протиріччя з
Ярослав Борщик. Використання методу усної історії…
195
напрацюваннями істориків, які подають польсько-українські відносини у
світлі перманентного конфлікту, зокрема такі спогади важко вписуються
в концепцію «другої польсько-української війни» Володимира В’ятро-
вича7. До подібних висновків про мирне співжиття українців і поляків у
Галичині приходить російський дослідник Климентій Федевич у праці
«Галицькі українці в Польщі. 1921–1939»8. Образ мирного життя укра-
їнців і поляків, який простежується в спогадах мешканців Волині 1920–
1930-х рр., може послужити до нового концептуального переосмислення
міжвоєнного періоду історії Західної України з відходом від радянської
традиції «гніту українського народу під панською Польщею».
Індивідуальна пам’ять зберегла такі надзвичайно важливі та необхідні
для польсько-українського порозуміння й примирення спогади про вияви
допомоги та порятунку як зі сторони українців, так і зі сторони поляків.
На жаль, 70 років, які відділяють нас від досліджуваних подій, наклали
сильний відбиток на людську пам’ять про випадки допомоги й порятунку.
Багато імен українців-волинян, гідних прикладу для наступних поколінь,
уже стерлося з людської пам’яті, як й імена врятованих ними поляків.
Особливістю свідчень є те, що вони показують, наскільки глибока прірва
пролягла всередині українських волинян стосовно поляків. Часто ця
прірва знаходиться всередині родин, коли одні члени української родини
вбивали поляків, а інші — переховували й допомагали їм. Доходило до
того, що в одному господарстві розміщувався штаб ОУН і УПА та пере-
ховувалася польська родина.
Зі 145 свідчень, зібраних під час проекту «Поєднання через важку
пам’ять. Волинь 1943», переважна більшість польських і українських
очевидців розповідає про мирне й дружнє життя українців і поляків на
Волині в міжвоєнний період. Такі розповіді варіюються в залежності від
особистого досвіду, від простого констатування того, що українці й
поляки жили «добре», до наповнення цих узагальнень конкретним зміс-
том, підтвердження їх прикладами чи історіями з життя, наприклад, коли
українська родина залишала свою дитину на догляд польській родині, і ця
дитина була безневинно вбита разом із поляками, які наглядали за нею.
Під час проекту отримано 18 спогадів українців про допомогу полякам,
а також 8 спогадів поляків про надання їм допомоги з боку українців.
Отримані спогади про допомогу полякам можна розділити за наступними
видами схеми Ромуальда Нєдзєлька: переховування та надання притулку
полякам — 16 випадків; надання інформації про можливий напад чи
небезпеку — 2 випадки; надання неправдивої інформації — 1 випадок;
перевезення поляків у безпечніше місце — 2 випадки; допомога харчами —
2 випадки; посередництво між членами польських родин, які втратили
зв’язок між собою — 1 випадок, опіка над польськими дітьми-сиротами
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
196
та їх усиновлення — 6 випадків; публічний протест проти репресій над
поляками — 2 випадки. Свідчення, які є заплутаними, важкими для
зрозуміння або які містять відповіді, на кшталт, «так, рятували поляків» і
не мають подальшого підтвердження якимось випадком чи історією, до
уваги не бралися. Також спогади про допомогу чи порятунок поляків, які
містили в собі кілька видів допомоги (переховування, перевезення в без-
печне місце, забезпечення їжею, опіка над сиротами), при аналізі вва-
жаються як один прояв людяності.
Перевірка достовірності усних свідчень можлива декількома спосо-
бами, зокрема, співставленням інформації зі свідчень між собою, особ-
ливо наданих із польської та української сторін. Інший спосіб — це
співставлення зібраних під час проекту свідчень із доступними архівними
матеріалами, який стане наступним етапом верифікації зафіксованих
усноісторичних джерел. Порівняння наявної у спогадах інформації з
інформацією, що міститься в архівних документах, є доволі трудомістким
процесом, хоча вже зараз можна зробити наступні спостереження: доку-
менти автентичного волинського походження, незважаючи на те, що вони
націлені переважно на збереження інформації про напади й масові
розправи над мирним населенням, також містять інформацію стосовно
історій допомоги й порятунку полякам9. Зібрана у спогадах інформація
про мирне й приязне співжиття українців і поляків на Волині між-
воєнного періоду знаходить певне підтвердження в документах фонду
Армії Крайової10. Зауваги опитаних нами респондентів стосовно прово-
кування польсько-українського протистояння на Волині нацистськими
й радянськими окупантами, які переважно абсолютно не сприймаються
польськими дослідниками, співпадають із ситуаційними донесеннями
польського підпілля на Волині11. Верифікація усноісторичних інтерв’ю
повинна охопити всі наявні й доступні архівні матеріали з метою спро-
стувати або підтвердити інформацію зі спогадів очевидців.
Проведені польові дослідження під час проекту «Поєднання через
важку пам’ять. Волинь 1943» засвідчили великий потенціал для дослід-
ження історії допомоги й порятунку поляків у загальному контексті
досліджень польсько-українських відносин на Волині часів Другої світо-
вої війни. На основі зібраних під час проекту свідчень було видано
однойменну пам’ятну книгу «Поєднання через важку пам’ять. Волинь
1943»12 польською, українською та англійською мовами з надією, щоб
історії допомоги й порятунку поляків на Волині в роки Другої світової
війни не були забуті й слугували поєднанню польського й українського
народів. Подальші польові дослідження зі збору усних свідчень збага-
чуватимуть джерельну базу проблематики, сприятимуть польсько-україн-
ському діалогу, послаблюватимуть намагання розпалити конфлікт між
Ярослав Борщик. Використання методу усної історії…
197
незалежною Україною та відродженою Польщею з використанням най-
трагічніших моментів нашої спільної історії.
————————
1 Польський сейм готується засудити УПА за геноцид // Історична правда. —
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/short/2013/04/19/
121271/
2 Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943 / Під ред. А. Зіньчук. — Люблін, 2012. —
С. 294–295.
3 Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — Харків, 2009. — Вип. 13–14.
Спеціальне видання. — С. 151.
4 Хальбвакс М. Социальные рамки памяти. — М., 2007. — С. 265–319.
5 Niedzielko R. Kresowa księga sprawedliwych. 1939–1945. — Warszawa, 2007. — C. 14.
6 Поєднання через важку пам’ять… — С. 299–300.
7 В’ятрович В. Друга польсько-українська війна. 1942–1947. — К., 2012. — Вид. 2-е,
доп.
8 Федевич К. Галицькі українці в Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких укра-
їнців до Польської держави у 1920–1930-і рр.). — К., 2009.
9 Arcuhiwum Akt Nowych. Zespół Armia Krajowa. Komenda Lwów, sygn. 203/XV — 42,
k. 11, 94–95: Wypadki na Wołyniu w powiecie włodzimierskim.
10 Ibid.
11 Ibid, k. 7–8, 12, 47.
12 Поєднання через важку пам’ять...
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215550 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-3144 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-23T18:57:17Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Борщик, Я. 2026-03-19T16:32:33Z 2013 Використання методу усної історії в дослідженні польсько-українських відносин періоду Другої світової війни (на прикладі проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943») / Я. Борщик // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 190-197. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215550 94(477.«364»)930.2.093«1943» У статті проаналізовано використання методу усної історії при проведенні польових досліджень польсько-українського протистояння на Волині в роки Другої світової війни, запропоновано спосіб систематизації зібраних свідчень про допомогу й порятунок поляків українцями. В статье проанализировано использование метода устной истории при проведении полевых исследований польско-украинского противостояния на Волыни в годы Второй мировой войны, предложен способ систематизации собранных сведений о помощи и спасении поляков украинцами. The publication offers analysis of the oral history method use with regard to field studies on the Polish-Ukrainian confrontation in Volhynia during World War II, along with systematization mechanism related to assistance and rescue of Ukrainians by Poles. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Джерелознавство Використання методу усної історії в дослідженні польсько-українських відносин періоду Другої світової війни (на прикладі проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943») Использование метода устной истории в исследовании польско-украинских отношений периода Второй мировой войны (на примере проекта «Объединение сквозь тяжелую память. Волынь 1943») The oral history method in research of the Polish-Ukrainian relations during World War II (the case of the «Unification through painful memories. Volhynia 1943» project) Article published earlier |
| spellingShingle | Використання методу усної історії в дослідженні польсько-українських відносин періоду Другої світової війни (на прикладі проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943») Борщик, Я. Джерелознавство |
| title | Використання методу усної історії в дослідженні польсько-українських відносин періоду Другої світової війни (на прикладі проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943») |
| title_alt | Использование метода устной истории в исследовании польско-украинских отношений периода Второй мировой войны (на примере проекта «Объединение сквозь тяжелую память. Волынь 1943») The oral history method in research of the Polish-Ukrainian relations during World War II (the case of the «Unification through painful memories. Volhynia 1943» project) |
| title_full | Використання методу усної історії в дослідженні польсько-українських відносин періоду Другої світової війни (на прикладі проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943») |
| title_fullStr | Використання методу усної історії в дослідженні польсько-українських відносин періоду Другої світової війни (на прикладі проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943») |
| title_full_unstemmed | Використання методу усної історії в дослідженні польсько-українських відносин періоду Другої світової війни (на прикладі проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943») |
| title_short | Використання методу усної історії в дослідженні польсько-українських відносин періоду Другої світової війни (на прикладі проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943») |
| title_sort | використання методу усної історії в дослідженні польсько-українських відносин періоду другої світової війни (на прикладі проекту «поєднання через важку пам’ять. волинь 1943») |
| topic | Джерелознавство |
| topic_facet | Джерелознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215550 |
| work_keys_str_mv | AT borŝikâ vikoristannâmetoduusnoíístoríívdoslídžennípolʹsʹkoukraínsʹkihvídnosinperíodudrugoísvítovoívíininaprikladíproektupoêdnannâčerezvažkupamâtʹvolinʹ1943 AT borŝikâ ispolʹzovaniemetodaustnoiistoriivissledovaniipolʹskoukrainskihotnošeniiperiodavtoroimirovoivoinynaprimereproektaobʺedinenieskvozʹtâželuûpamâtʹvolynʹ1943 AT borŝikâ theoralhistorymethodinresearchofthepolishukrainianrelationsduringworldwariithecaseoftheunificationthroughpainfulmemoriesvolhynia1943project |