Історія національного архіву США в працях американських авторів
У статті здійснено історіографічний огляд праць американських авторів з історії та досвіду діяльності Національного архіву США, президентських бібліотек, федеральних центрів документації, Національної комісії історичних публікацій і документів, Федерального регістру, Архіву електронних документів «E...
Saved in:
| Published in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215560 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історія національного архіву США в працях американських авторів / Л. Левченко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 6-25. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860480285604315136 |
|---|---|
| author | Левченко, Л. |
| author_facet | Левченко, Л. |
| citation_txt | Історія національного архіву США в працях американських авторів / Л. Левченко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 6-25. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | У статті здійснено історіографічний огляд праць американських авторів з історії та досвіду діяльності Національного архіву США, президентських бібліотек, федеральних центрів документації, Національної комісії історичних публікацій і документів, Федерального регістру, Архіву електронних документів «ERA». Автор дійшов висновку, що наведені праці є не лише історіографічним доробком архівістів, учених та практиків, а, насамперед, представляють значного обсягу й непересічного значення джерельну базу для дослідження історії, досвіду діяльності та внеску Національного архіву США в збереження історичного документального надбання людства. Здійснений у статті історіографічний аналіз стане в нагоді викладачам курсів архівознавства університетів України, студентам, дослідникам — усім, хто цікавиться історією архівів США, розвитком історичної та архівної науки цієї країни.
В статье представлен историографический анализ работ американских авторов по истории и деятельности Национального архива США, президентских библиотек, федеральных центров документации, Национальной комиссии исторических публикаций и документов, Федерального регистра, Архива электронных документов «ERA». Автор приходит к выводу, что проанализированные работы являются не только историографией истории Национального архива США, но и представляют значительного объема и важного значения источниковую базу для исследования его истории, опыта работы и вклада в сохранение исторического документального наследия человечества в целом. Данный историографический анализ послужит преподавателям курсов истории, теории и практики архивного дела в университетах Украины, студентам, исследователям — всем заинтересованным в изучении истории архивов и архивного дела в США.
The article contains a historiographical survey of the publications by American authors on history and practices of the US National Archives, Presidential libraries, federal document centers, National Historical Publications and Records Commission, US Federal Register, Electronic Records Archives (ERA). In the author’s opinion, the publications in question are, primarily, a massive and significant source base for further research of history, practices and role of the US National Archives with regard to preservation of historical documentary heritage. The publication will serve as a useful resource for Ukrainian faculty members, students, researchers, anyone interested in history of the US archives, history and archival affairs.
|
| first_indexed | 2026-03-23T18:57:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
Лариса Левченко. Історія національного архіву США
5
АРХІВОЗНАВСТВО
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
6
УДК 94(73)930.25
Лариса Левченко
ІСТОРІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АРХІВУ США В ПРАЦЯХ
АМЕРИКАНСЬКИХ АВТОРІВ
Національний архів США (National Archives and Records Admini-
stration, NARA) є одним із наймолодших, але найбільших архівів світу.
Заснований у результаті архівного руху істориків і громадськості, NARA
швидко став лідером архівної галузі Сполучених Штатів, а згодом і світу.
На зберіганні в NARA знаходяться найважливіші документи американ-
ської нації: Декларація незалежності, Конституція, Білль про права.
NARA зберігає документи урядових установ від започаткування США як
держави до теперішнього часу. За Актом 1934 року NARA був створений
як Архів уряду Сполучених Штатів, тобто архів федеральних органів
влади: Президента США, Конгресу США, Верховного суду, федеральних
департаментів. На архіви штатів його повноваження не розповсюджу-
ються. Разом з тим, у NARA знайшли своє місце персональні документи
батьків-засновників американської нації — Джорджа Вашингтона, Алек-
сандра Гамільтона, Томаса Джефферсона, Бенджаміна Франкліна, Джона
Адамса, Джеймса Медісона та інших видатних політичних, державних,
громадських, наукових, культурних діячів. У цілому у сховищах NARA
зберігається понад 10 млрд. аркушів текстових документів, 12 млн. мап,
схем, архітектурних та інженерних креслень, 25 млн. фотографій та
графічних зображень, 24 млн. аерофотознімків, 300 тис. роликів відзнятої
кіноплівки, 400 тис. відео- та звукозаписів, 133 ТВ електронних даних.
Від заснування NARA пройшов значний історичний шлях, витримав
структурні й функціональні зміни. NARA виконує дві основні функції:
архівну (зберігання, забезпечення інтелектуального й фізичного доступу)
і управління документацією у федеральних органах влади. NARA очолює
Архівіст Сполучених Штатів, який призначається Президентом США за
порадою та згодою Сенату. За всю історію NARA ним керували 10 Ар-
хівістів США: Р.Д.В. Коннор, С.Дж. Бакк, У.К. Гровер, Р.Х. Бахмер,
Дж.Б. Родс, Р.М. Ворнер, Д.У. Уілсон, Дж.У. Карлін, А. Вейнстейн,
Д.С. Феррієро (чинний Архівіст США). У Національному архіві працю-
вали такі видатні американські вчені, як Т.Р. Шелленберг, В.Д. Тейт,
Ф.М. Хамер, К.Дж. Харріс, О.В. Холмс, Ф.Б. Еванс, Г. Пінкетт, Т.Х. Пе-
терсон, К. Тібодо та інші.
NARA керує архівною системою федерального рівня, до якої включено
філіали Національного архіву, президентські бібліотеки, федеральні цент-
Лариса Левченко. Історія національного архіву США
7
ри документації та ще цілий ряд підрозділів. На NARA покладені не
притаманні архівам інших країн функції: зберігання й оприлюднення
законів, законодавчо-нормативних актів Конгресу й Президента США,
нормативних актів виконавчих органів влади (Федеральний регістр);
участь у двоступеневих виборах президента і віце-президента США в
частині передавання сертифікатів про встановлення від колегій виборців.
Головними рисами NARA є високий професіоналізм, застосування
передових досягнень науки, генерація ідей, що впливають на збереже-
ність історичної спадщини людства в цілому. Керівникам NARA нале-
жить ідея створення Міжнародної Ради Архівів. Однією з останніх ін-
новацій архіву є наукові дослідження з організації забезпечення збере-
женості цифрової спадщини американської нації та створення Архіву
електронних документів «ERA».
У цьому контексті значний інтерес представляє аналіз літератури,
присвяченої Національному архіву США. Такий аналіз може стати в
нагоді викладачам курсів архівознавства та зарубіжного архівознавства
університетів України, студентам, дослідникам, усім, хто цікавиться
історією США, історичною й архівною наукою цієї країни. Свого часу
професор Московського державного історико-архівного інституту, доктор
історичних наук Є.В. Старостін вказував на відсутність історіографії
зарубіжного архівознавства в архівній науці радянського та пострадян-
ського часів. То ж мета автора даної статті полягає в заповненні цієї
лакуни історіографії в частині аналізу літератури, присвяченої Націо-
нальному архіву США1.
Праці архівістів, теоретиків і практиків, з історії й організації діяль-
ності Національного архіву США та установ його системи можна роз-
поділити на історичні та прикладні, а також на ті, що висвітлюють
історію й діяльність Національного архіву, президентських бібліотек,
Федерального регістру, федеральних центрів документації, внесок у роз-
виток архівної справи та життєвий і творчий шлях керівників архіву й
видатних архівістів. Увесь комплекс публікацій також може бути розпо-
ділений на поточні публікації, що висвітлювали сучасні авторам події й
проблеми, та історичні дослідження, здійснені через певний проміжок
часу.
Література та наукові дослідження в галузі історії та діяльності Націо-
нального архіву та Адміністрації документації США й установ його
системи веде свій відлік від початку руху за створення федерального
архіву. Першою публікацією про федеральні архіви був підготовлений
У.Г. Ліландом та К.Х. Ван Тіном «Guide to the Archives of the Federal
Government at Washington» («Путівник по архівах федерального уряду у
Вашингтоні»), перше видання якого побачило світ 1904 р., друге —
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
8
1907 р. До 1948 р. це був єдиний ґрунтовний довідник по архівах феде-
ральних відомств. Структурно путівник містив: 1) описові статті, що
характеризували систему управління документацією в кожному депар-
таменті, інструкції в галузі діловодства та зберігання документів, поса-
дові обов’язки працівників, відповідальних за діловодство й архіви;
2) описові статті з характеристиками документальних колекцій, що знахо-
дилися на зберіганні у структурних підрозділах департаменту із зазна-
ченням їхніх обсягів та крайніх дат. Путівник описував колекції Дер-
жавного департаменту, Департаменту фінансів, Військового департа-
менту, Департаменту юстиції, Департаменту пошти, Військово-морського
департаменту, Департаменту внутрішніх справ, Департаменту агрокуль-
тури, Департаменту комерції і труда, Комісії цивільної служби, Міжде-
партаментської комісії комерції, Смітсоніївського інституту, Верховного
Суду США, Апеляційного Суду, Сенату й Палати представників, Біб-
ліотеки Конгресу, Міжнародного бюро американських республік та
дипломатичних архівів. До путівника було вміщено окремий розділ
«Бібліографія», який містив переліки збірників документів та інших
документальних публікацій, виданих за колекціями кожного департа-
менту, та індекси. У статті, присвяченій паперам президентів, вказувалось
на неприпустиму втрату цих архівних комплексів. Декілька колекцій
знаходилося на зберіганні в Бібліотеці Конгресу, документи Президента
Дж.Н. Полка (1845–1849) зберігались у бібліотеці Чиказького історичного
товариства, Президента Дж.К. Адамса (1817–1825) — у Массачусет-
ському історичному товаристві, Президента Дж. Бьюкенена (1857–1861) —
у Історичному товаристві Пенсильванії. У Білому Домі автори виявили на
той час лише дві книги з листами Президента У. Гранта (1869–1877) за
період з 1869 р. до липня 1875 р. Інші документи президентів були
розпорошені по архівах різних департаментів, бібліотеках і історичних
товариствах2.
Через деякий час видатний американський історик, один із фундаторів
Національного архіву США та соратник «батька-засновника» Архіву
Дж.Фр. Джеймсона У.Г. Ліланд оприлюднив на сторінках видання
«Records of the Columbia Historical Society» («Документи Колумбійського
історичного товариства») доповідь «Архіви федерального уряду», з якою
він виступав перед зібранням Товариства у Вашингтоні (1908 р.)3.
У доповіді Ліланд охарактеризував стан збереженості документів феде-
ральних відомств. Згодом учений у журналі Американської історичної
асоціації «American Historical Review» опублікував програму створення
федерального архіву (1912 р.)4.
Одна з перших праць з історії президентських бібліотек була написана
1-м Архівістом США Р.Д.В. Коннором у квітні 1940 р. Коннор захищав
Лариса Левченко. Історія національного архіву США
9
думку дорадчого комітету, зібраного Президентом Ф.Д. Рузвельтом для
розгляду проблеми президентських архівів, щодо неможливості подаль-
шого зберігання такого важливого для держави комплексу документів як
президентський у приватних бібліотеках і необхідність переведення їх під
федеральний контроль та про їх децентралізоване зберігання. Центра-
лізація значних за обсягами президентських архівів в одному місці, на
думку комітету, потребувала спорудження величезного депозитарію, в
якому б важко було дотримати належні охоронні та протипожежні умови,
систематизувати документи у відповідні комплекси, забезпечити їх вико-
ристання. Децентралізація розглядалась як культурна традиція американ-
ського народу, яка сприяла б наближенню документів до дослідників.
У статті висвітлюються передумови створення бібліотеки Ф.Д. Рузвельта,
склад колекції та переваги її систематизації і описування за життя
президента5.
Внеску Президента США Ф.Д. Рузвельта у збереження історичних
документів американської нації присвячена стаття Ф.У. Шипмана. Автор
написав її на пошану Рузвельта (з приводу його смерті 12 квітня 1945 р.) і
підкреслив, що звання «Першого архівіста Сполучених Штатів і [почес-
ного] президента Товариства [американських архівістів]» Рузвельту при-
своїли не просто з поваги до президентства, а через його значний внесок в
архівну справу країни. Рузвельт заснував Національний архів США, від-
крив першу президентську бібліотеку й передав її в дар американському
народові, ініціював у роки Великої депресії політику Нового курсу (1933–
1938), у ході реалізації якої були описані документи федерального уряду,
урядів і установ штатів і округів6. Р.Д.В. Коннор використав свої нотатки,
зроблені відразу після візиту Президента Ф.Д. Рузвельта до виставкової
зали Національного архіву США 5 жовтня 1943 р., листування із Руз-
вельтом, щоб підкреслити зацікавленість Президента проблемами забез-
печення збереженості архівних документів і манускриптів, мікрофільму-
ванням, ламінацією й реставрацією7.
Життєвий шлях, діяльність видатного американського історика та
«батька» Національного архіву США Дж.Ф. Джеймсона, його боротьба за
заснування архіву, історія створення архіву детально описані в непере-
січного значення працях Ф. Шиллі та У.Г. Ліланда8.
Перший Архівіст США Р.Д.В. Коннор залишив для нащадків надзви-
чайно цікаву працю, в якій описав перші кроки Національного архіву,
своє призначення на посаду, діяльність на посту Архівіста США, реакцію
можновладців, державних чиновників, учених, преси й громадськості на
створення архіву, боротьбу з федеральними департаментами, які, не
розуміючи переваг архівного зберігання документів, не бажали переда-
вати до Національного архіву накопичені ними документи. Праця Кон-
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
10
нора написана гарною мовою, відбиває почуття автора й має роман-
тичний ореол і назву: «Пригоди архівіста-аматора»9. Проте це не спогади
автора, це, швидше, його звіт, оскільки Коннор підготував свій текст як
доповідь і оприлюднив її на 6-й щорічній зустрічі Товариства амери-
канських архівістів у Річмонді, Вірджинія, 26 жовтня 1942 р. На той час
Коннор вже пішов з посади 1-го Архівіста США й працював в Уні-
верситеті Північної Кароліни, але він не втратив зв’язків із архівами,
більше того, 1941–1943 рр. він очолював Товариство американських архі-
вістів. Життєвому шляху, професійній, науковій, громадській і творчій
діяльності самого Р.Д.В. Коннора присвячені праці Т. Пейдж, У.Г. Лі-
ланда, Д.Р. МакКоя10.
Проблеми експертизи цінності й відбору документів федеральних
відомств на зберігання до Національного архіву та знищення стали пер-
шими, на яких зосередився щойно сформований штат архіву. 1942 р. в
журналі «The American Archivist» Ф.М. Хамер виклав досвід архіву з
відбору на зберігання та опрацювання документів федерального уряду
США та його територіальних органів у 48 штатах, напрацьований упро-
довж шести років роботи відділів комплектування, класифікації та ката-
логізації11.
Організацію захисту документів федеральних відомств та Національ-
ного архіву під час Другої світової війни, діяльність Комітету консервації
культурних ресурсів висвітлив голова його виконавчого підкомітету
К. Харріс; діяльності Національного архіву у сфері захисту архівів оку-
пованих країн Європи в період Другої Світової війни присвятив статтю
О.В. Холмс12. Ф.М. Хамер розповів про підготовку путівника по доку-
ментах періоду Другої Світової війни в Національному архіві США13.
1948 р. Національний архів США видав черговий «Guide to the Records
in the National Archives» («Путівник по документах Національного ар-
хіву»), який за кількістю описаних груп документів переважав путівники,
видані 1937 р. та 1940 р.14
Надзвичайну важливість для розуміння історії Національного архіву
представляє стаття О.В. Холмса «The National Archives at a Turn in the
Road» («Національний архів на повороті шляху»). У ній автор пророкував
проблеми, які можуть виникнути на шляху архіву після його підпоряд-
кування Адміністрації служб загального призначення і втрати ним ста-
тусу незалежної урядової агенції (1949 р.). Разом із тим, він указав і на
позитивну сторону цього рішення. Холмс визнав, що нове законодавство
в галузі управління документацією та контроль з боку Адміністрації
служб загального призначення сприятимуть унормуванню процесів екс-
пертизи цінності й відбору документів на постійне зберігання, обґрун-
тованому та своєчасному знищенню документів, укладанню переліків
Лариса Левченко. Історія національного архіву США
11
документів зі строками зберігання та покращенню стану управління
документацією у федеральних відомствах у цілому. Холмс навіть висло-
вив надії на збільшення фінансових асигнувань архіву. Проте роль
Національного архіву як культурного й наукового центру, на погляд
Холмса, могла зменшитися. Занадто перебільшене захоплення менедж-
ментом документації врешті-решт могло знехтувати його головну мету —
служіння науці й науковцям, що у свою чергу негативно вплинуло б і на
управління документацією. Холмс указав, що підпорядкування архіву
голові Адміністрації служб загального призначення обмежило свободу
Архівіста США. Більше того, будь-який голова Адміністрації міг би
призначити на посаду Архівіста непрофесіонала, що завдало б ще більшої
шкоди професійній місії архіву. Ще 1949 р. Холмс висловив надію, що
прийняте законодавство не є остаточним і вказав на необхідність його
перегляду15.
Третій Архівіст США У.К. Гровер написав статтю про перебіг подій
під час роботи першої Гуверівської комісії (7 липня 1947 — 12 червня
1949 рр.), оцінку звіту Е. Ліхі та його пропозицій із удосконалення зако-
нодавства в частині управління документацією, реакцію членів Гуверів-
ської комісії на звіт Ліхі, протести з боку Національного архіву на його
підпорядкування Адміністрації служб загального призначення, різні фак-
тори, що впливали на прийняття ряду законодавчих актів у сфері архівної
справи та управління документацією. Перед публікацією праця була
оприлюднена Гровером на зустрічі Товариства американських архівістів
10 жовтня 1950 р. в Медісоні, штат Вісконсин. Гровер, як і його колега й
соратник О.В. Холмс, указував на можливість втрати Національним архі-
вом статусу наукової установи та культурної інституції. Великі надії
Гровер покладав на Національну комісію історичних публікацій, засно-
вану одночасно з NARA і включену до його організаційної структури16.
Аналізу наслідків змін у законодавстві та статусі Національного архіву,
утворенню федеральних центрів документації, впровадженню програм
управління документацією у федеральних департаментах з часу закін-
чення роботи першої Гуверівської комісії (1947–1949) присвятив свою
роботу Г. Енжел17. Цій же проблематиці приділив увагу Р.У. Кроскопф,
який проаналізував вплив рекомендацій обох Гуверівських комісій (1947–
1949 рр., 1953–1955 рр.) на управління документацією в установах та на
Національний архів США18. Б. Гленн здійснила екскурс в історію й ви-
світлила стан управління документацією у федеральних департаментах,
починаючи від заснування Комісії Президента У.Х. Тафта по обстеженню
діяльності федеральних органів влади (1910–1913 рр.) до впровадження її
рекомендацій і аналізу наслідків19.
Підсумки діяльності Національного архіву США за перші двадцять
років історії були зроблені в ряді документів: у вітальній адресі
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
12
3-го Архівіста США У.К. Гровера, оголошеній на спільній сесії Амери-
канської історичної асоціації та Товариства американських архівістів
29 грудня 1953 р.20, виступі Помічника Архівіста США Р.Х. Бахмера на
щорічній зустрічі Товариства американських архівістів у Вільямсбурзі,
Вірджинія, 14 вересня 1954 р.21 та виступі Е. Познера на цьому ж
засіданні22. Доповідачі виокремили певні етапи у становленні й розвитку
архіву, піднесли значення внеску вчених, які вплинули на створення
архіву та відігравали важливу роль у його діяльності, указали на про-
блеми, що переслідували архів і його колектив, визначили перспективи на
майбутнє.
1950–1960-ті позначені цілим рядом значних праць з історії та орга-
нізації діяльності президентських бібліотек Ф.Д. Рузвельта та Г. Трумена,
центрів документації та інших структурних підрозділів Національного
архіву.
Огляд стану збереженості президентських колекцій Дж. Вашингтона,
Дж. Адамса, Т. Джефферсона, Дж. Медісона, Дж. Монро, Є. Джексона,
М. Ван Бюрена, У. Гаррісона, Дж. Тайлера, Фр. Пірса, Дж. Бьюкенена,
А. Лінкольна, Є. Джонсона, У. Гранта, Ч. Артура, Г. Клівленда, Б. Гар-
рісона, У. МакКінлі, Т. Рузвельта, У. Тафта, В. Вільсона, У. Гардінга,
К. Куліджа, Г. Гувера, Фр. Рузвельта здійснив Б. Роуленд. Автор нама-
гався визначити місце зберігання кожної колекції, її обсяг, зміст і долю
документів. Не завжди це вдавалось, але отримані результати мають
непересічне значення для усвідомлення долі президентських документів
до створення першої президентської бібліотеки Ф.Д. Рузвельта23. Історії
створення, складу колекції, напрямам роботи президентської бібліотеки
Ф.Д. Рузвельта присвятив статтю У.Г. Ліланд24. Діяльність бібліотеки
Г. Трумена висвітлена в працях Д.Д. Ллойда, директора бібліотеки,
Ф.К. Брукса, також директора цієї бібліотеки, та Р.С. Кіркенделла, дослід-
ника з Університету Міссурі25. Кіркенделл виклав свій досвід роботи над
докторською дисертацією в президентських бібліотеках. Як науковець,
він вбачав проблеми для дослідників у децентралізації бібліотек, недос-
татньому довідковому апараті до документів, малій кількості годин
роботи читальних залів. Кіркенделл проаналізував не лише свою роботу в
бібліотеках, а й роботу інших вчених і на підставі зібраних вражень
дійшов висновку, що головною причиною невдалих історичних дослід-
жень були обмеження доступу до президентських документів та від-
сутність опублікованих збірок історичних джерел, в особливості це
стосувалося документів часів президентства Г. Трумена. У різних цент-
ральних та регіональних періодичних виданнях були опубліковані статті
про президентські бібліотеки — Е.Х. Бакк, У.К. Гровера, Р.Х. Бахмера та
Г. Кахна, А. Пастора26. Національній комісії з історичних публікацій була
Лариса Левченко. Історія національного архіву США
13
присвячена стаття У.Г. Ліланда про передумови та історію заснування
Комісії27.
Е.О. Оллдрідж, директор Управління центрів документації, 1955 р.
описав історію заснування, структуру й функції, діяльність, склад і зміст
документів найбільшого в США центру персональних документів у Сент-
Луїсі28. Про федеральні центри документації, їхній внутрішній інтер’єр
та обладнання представив інформацію світовій архівній спільноті
Е.Дж. Кемпбелл, директор Відділу центрів документації Національного
архіву29. Організації роботи та обладнанню центрів документації присвя-
тив свою президентську адресу, проголошену на щорічній зустрічі
Товариства американських архівістів у Санта Фе, штат Нью-Мексико,
19 жовтня 1967 р. Г. Енжел30.
1961 р. Е.Х. Бакк з Національного архіву США спеціально для жур-
налу «Archivum» Міжнародної Ради Архівів написала статтю про архівне
законодавство, на засадах якого діяв Національний архів, організацію
управління архівом, класифікацію документів та укладання описів, діяль-
ність Національної комісії історичних публікацій та проекти, підтримані
нею, обладнання технічних лабораторій архіву, освітні програми для
архівістів. Цією статтею Національний архів уже вдруге був пред-
ставлений міжнародній архівній спільноті (перша публікація аналогічного
змісту про Національний архів здійснена 1953 р.)31.
Важливою подією 1960-х рр. була публікація Національною комісією
історичних публікацій путівника манускриптів і архівних матеріалів —
«A Guide to Archives and Manuscripts in the United States», підготовленого
до видання під керівництвом директора Комісії Ф.М. Хамера32. До нього
було включено інформацію на 1300 депозитаріїв архівних документів і
манускриптів. Л. Хекмен та його співавтори 1977 р. опублікували статтю,
в якій висвітлили роль Національної комісії з публікації історичних
джерел і документів у підготовці путівника Хамера. Головною метою
авторів було обґрунтування реалізації програми підготовки аналогічного
путівника, але вже у вигляді автоматизованої бази даних. Автори вказали,
що за станом на 1 квітня 1977 р. 2400 депозитаріїв країни надіслали
інформацію про себе для включення до «директорії депозитаріїв істо-
ричних документів». Ішлося про наповнення бази даних, першу версію
якої планувалось запустити 1978 р., інформацією від рівня депозитарію
до рівня групи документів або колекції33.
1960-ті рр. завершуються важливою працею з історії Національного
архіву США, автором якої був Архівіст штату Південної Кароліни та
чинний на 1968–1969 рр. Президент Товариства американських архівістів
Х. Джонс. Автор зосередився не лише на історії архіву, а, насамперед, на
«трагічній» втраті архівом статусу незалежної державної агенції й
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
14
підпорядкуванні Адміністрації служб загального призначення. Джонс
фокусував увагу на стосунках Національного архіву й Адміністрації
служб загального призначення, діяльності Об’єднаного Комітету зі ста-
тусу Національного архіву (Joint Committee on the Status of the National
Archives), створеного 1967 р., головою якого був Дж.П. Бойд (Julian
P. Boyd), а секретарем — сам Джонс.
Джонс вказував на можливість втрати архівом статусу наукової й
просвітницької установи та втягування його в корупційні ігри політиків.
Учений наполягав на відновленні незалежності Національного архіву й
закликав боротися за цей статус Товариство американських архівістів,
Американську історичну асоціацію та Організацію американських істо-
риків. Він писав: «Створення нового, сильного, незалежного Національ-
ного архіву й Управління документацією… є надійнішим шляхом гаран-
тування, що американська історія буде переказана і що вона буде
переказана точно і об’єктивно»34. Гострій критиці Джонс піддав режим
доступу до документів у президентських бібліотеках. Хоча його опоненти
(Кіркенделл) визнали це звинувачення Джонса на адресу президентських
бібліотек перебільшеним, але разом із тим указали, що пропозиція
Джонса про розмежування приватних і публічних паперів президентів
була вартою уваги35.
Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х рр. вибухнув гучний скандал
у середовищі архівістів і істориків, спричинений заявами професора
Ф.Л. Лоевенхейма про обмеження доступу до документів Президента
Ф.Д. Рузвельта в його бібліотеці. Ішлося про листування Ф.Д. Рузвельта
та посла США в Німеччині У.Е. Додда 1933–1934 рр. Лоевенхейм пра-
гнув опублікувати шість листів Додда до Рузвельта, проте адміністрація
бібліотеки не надала йому ці листи для опрацювання. Керівництво
бібліотеки стверджувало, що Лоевенхейм не запитував листи, жодних
обмежень на них не було, інші дослідники у цей час працювали з листами
без зауважень щодо доступу. Учений вважав, що йому відмовлено через
прагнення бібліотеки опублікувати листи першою в тритомному збірнику
документів «Franklin D. Roosevelt and Foreign Affairs» («Ф.Д. Рузвельт та
іноземні справи»), підготовка якого тривала на той час у співробітництві з
видавництвом Гарвардського університету. Конфлікт вилився на шпальти
«New York Times», а потім дійшов до суду. Для з’ясування проблеми був
створений спеціальний комітет на чолі з професором Р.У. Леопольдом.
Звіт комітету виявив низку помилок, допущених, як з боку керівництва
бібліотеки Ф.Д. Рузвельта та Національного архіву, структурним підроз-
ділом якого вона була, так і з боку дослідника Ф.Л. Лоевенхейма та
Американської історичної асоціації. Для усунення можливих аналогічних
проблем у майбутньому бібліотека опублікувала каталог своєї колекції,
Лариса Левченко. Історія національного архіву США
15
покажчик документів відкритого доступу, оприлюднила план своїх
майбутніх видавничих проектів та створила консультативний комітет із
публікації документів. Директор бібліотеки Дж. Е. О’Нейлл прискорив
роботи з розсекречування документів. Цей конфлікт був висвітлений у
низці публікацій, у тому числі в статтях Р. Поленберга, колишнього
директора бібліотеки Г. Кахна та голови комітету Р.У. Леопольда36.
Початок 1970-х рр. в історії архівної галузі США позначений катаст-
рофою, яка забрала з собою тисячі документів військовослужбовців, що
згоріли під час пожежі в Центрі персональної документації в Сент Луїсі
12 липня 1973 р. Про перебіг подій до, під час та відновлювальні роботи
після пожежі написали статтю помічник Архівіста Центру У.У. Стендер
та співробітник Центру Е. Уолкер37.
У 1970-х рр. продовжилась дискусія про президентські бібліотеки.
Заступник Архівіста США Дж.Е. О’Нейлл визначив цілі утворення пре-
зидентських бібліотек та вказав, що вони реалізовані достатньо успішно.
По-перше, президентські документи зберігалися в одному місці цілісним
комплексом і якщо раніше багато які з них були втрачені, тепер втрати
були мінімізовані. Президентські документи опинялися під архівним
контролем уже до того, як президент залишав свій офіс у Білому Домі.
По-друге, Президент Ф.Д. Рузвельт оголосив документи, розміщені на
зберігання в його президентській бібліотеці, не лише фізичною, а,
насамперед, юридичною власністю уряду США. Проте його рішенню
заважала традиція, за якою президентські документи вважалися колись
приватною власністю президентів. Дехто у США ніяк не міг усвідомити,
що президент не є звичайною людиною, його документи, як історичне
джерело непересічного значення, важливі для історії всієї нації. Прези-
дентські бібліотеки забезпечували доступ до цих документів, але разом із
тим, оберігали президентів і їхні сім’ї від нападок політичних ворогів,
вторгнення в приватне життя та розкрадання документальної спадщини.
По-третє, Ф.Д. Рузвельт встановив відкритий доступ до своїх документів
на однакових умовах для всіх дослідників. На час його меморандуму
1938 р. документи Джона та Джона Квінсі Адамсів, Лінкольна, Гарфілда,
Клівленда, МакКінлі, Теодора Рузвельта, Тафта, Вілсона, Гардінга, Ку-
ліджа та Гувера були або повністю закриті для досліджень, або доступ
надавався привілейованим особам із дозволу родини й нащадків. Обме-
ження на доступ були правилом. Поява президентських бібліотек змінила
ситуацію. 1950 р. більшість документів Ф.Д. Рузвельта, як публічних, так
і приватних, була відкрита для дослідників. Дослідники очікували, більше
того — вимагали, щоб президентські документи ставали доступними для
вивчення якомога швидше — через 6–7 років після закінчення каденції.
Четверта мета, досягнута бібліотеками, — їхнє подвійне призначення: як
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
16
архіву президентських документів і як музею. Ф.Д. Рузвельт був колек-
ціонером, він збирав манускрипти, фотографії й картини, його шану-
вальники дарували йому експонати музейної цінності. Крім цього, існу-
вала значна кількість кіно- та аудіозаписів виступів, візитів, зустрічей
президента. Рузвельт бажав, щоб громадськість отримала можливість
побачити його колекцію, але критики вважали створення меморіальних
музеїв за життя президентів антидемократичною й неамериканською
традицією на кшталт спорудження пірамід фараонів та монументів
цезарів. Однак президент — це не просто людина, це інститут влади, і в
цьому сенсі його матеріали відображають не лише його життя, а,
насамперед, історію країни, вони існують не тільки для вчених, а для всієї
нації в цілому. Тому президентські бібліотеки є свого роду пам’ятником
історії нації. Разом із доведеним, О’Нейлл не ідеалізував президентські
бібліотеки й назвав цілий ряд недоліків у їхній роботі, пов’язаних із
недостатньою чисельністю працівників, значними обсягами документів,
багатоманітними потребами дослідників, дотриманням вимог на обме-
ження доступу до певних документів. Секретність була визначена О’Ней-
лом як головна причина нерозуміння ролі й значення президентських
бібліотек у суспільстві й критики38. Х. Джонс указав на необхідність
розмежування понять «papers» (папери, тобто особисті документи прези-
дентів) та «records» (документи про діяльність президентів, як глав уряду
й країни). Він оскаржував розуміння президентських документів як
власності президентів, критикував спроби легалізації традиції персональ-
ного розпорядження колишніх президентів, членів їхніх родин та нащад-
ків документами, що повинні належати нації. Конституційна незалежність
інституту президентства, указував Джонс, автоматично не є передумовою
для вилучення історичних документів національного значення39.
1978 р. світ побачила праця Д.Р. МакКоя «The National Archives: Ame-
rica’s Ministry of Documents, 1934–1968» («Національний архів: Мініс-
терство документів Америки»)40. Д.Р. МакКой (1928–1996) був викла-
дачем (1957–1964) і професором історії Канзаського університету (1964–
1995) та Президентом історичного товариства штату Канзас (1981–1982).
Він захистив докторську дисертацію в Американському університеті у
Вашингтоні (1954) і працював архівістом у Національному архіві США
(1949–1952). МакКой написав сім книг, серед яких праця з історії Націо-
нального архіву має особливе значення. На той час це була найбільш
повна історія Національного архіву від його створення в 1934 р. до
1968 р.
Д. МакКой зробив спробу періодизації історії Національного архіву
1934–1968 рр., виокремлюючи п’ять періодів: «дитинства та юнацтва»
(childhood and adolescence) (1934–1945), «норовливості й бунту проти
Лариса Левченко. Історія національного архіву США
17
2-го Архівіста США С.Дж. Бакка» (a period of restiveness and «mutiny»
against the second Archivist of the United States, Solon J. Buck) (1946–1948),
«механічного шлюбу» з Адміністрацією служб загального призначення
(the shotgun marriage with the General Services Administration) (1949–1955),
«палацової революції» (a palace revolution) (1956–1963), «ліквідації руху
за незалежність» (an abortive independence movement) (1965–1968). Події
після 1968 р. МакКой розглядав як другий рух за незалежність Націо-
нального архіву.
Викладення матеріалу в книзі МакКоя персоналізовано й пов’язано з
діяльністю та внеском кожного з керівників цього періоду: Р.Д.В. Кон-
нора, 1-го Архівіста США (1934–1942), С.Дж. Бакка, 2-го Архівіста США
(1941–1948), та У.К. Гровера, 3-го Архівіста США (1948–1965). МакКой
указав, що Коннор приділяв увагу переважно формуванню організаційної
структури архіву, за його часів були впроваджені концепція групи доку-
ментів «record group», анотовані описи, опублікований перший путівник
по документах Національного архіву (1937 р.), засновано Товариство
американських архівістів та прийнято Закон про опікунський фонд архіву
«National Archives Trust Fund Board». МакКой критикував С.Дж. Бакка за
його образливе ставлення до співробітників і безкінечні реорганізації
управлінь і відділів архіву. Разом із тим, МакКой віддав належне Бакку за
ініціювання програми мікрофільмування документів, проголошення ідеї
заснування регіональних депозитаріїв для зберігання документів терито-
ріальних підрозділів федеральних відомств, уведення перших програм
управління документацією, заснування Міжнародної Ради Архівів та
управління архівом у роки Другої Світової війни. Натомість МакКой
підкреслив, що хоча У.К. Гровер став архівістом після служби в армії, він
був доброзичливою та скромною людиною, що допомагало йому нала-
годжувати стосунки, як у середовищі колег-архівістів, так і поза архівом.
Гроверу не поталанило керувати архівом як незалежною агенцією: через
рік архів був підпорядкований Адміністрації служб загального призна-
чення. Саме завдяки Гроверу, на думку МакКоя, вдалося успішно впро-
вадити Закон про федеральні документи «Federal Records Act» (1950 р.),
заснувати мережу федеральних центрів документації, систему президент-
ських бібліотек, оновити виставкове обладнання й програми, дати нове
життя Національній комісії історичних публікацій, перемістити до
Національного архіву оригінали Декларації незалежності та Конституції.
Період Гровера МакКой оцінює як «сімнадцятирічну успішну історію»
архіву. Зовсім небагато МакКой пише про Р.Х. Бахмера, 4-го Архівіста
США (1965–1968). Учений вбачав у толерантності, доброзичливості, інте-
лігентності Бахмера ключ до успішної діяльності Національного Архіву
як структурного підрозділу Адміністрації служб загального призначення.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
18
У часи Бахмера було збільшено фінансування Національній комісії істо-
ричних публікацій, засновано Дорадчу раду архіву, журнал «Prologue»,
архівістам офіційно відведено час для проведення історичних наукових
досліджень.
Оцінка, надана МакКоєм підпорядкуванню Національного архіву
Адміністрації служб загального призначення, відрізняється від усіх інших
і характерна своїм позитивізмом. МакКой критикує Х. Джонса. Він вка-
зує, що книга Джонса була адресована, насамперед, можновладцям для
усвідомлення тими необхідності повернення Національному архіву ста-
тусу незалежної державної агенції та спонукання їх до прийняття такого
рішення. МакКой заперечує, що в часи підпорядкування Адміністрації
архів переслідували нескінченні скорочення бюджетного фінансування та
штатної чисельності працівників. Він зазначає, що і коштів, і працівників
архів мав у достатній кількості, крім того ще й був самостійним роз-
порядником свого бюджету. Бюро бюджету в 1950-х рр. щедро фінан-
сувало впровадження програм управління документацією та створення
мережі федеральних центрів документації. Академічні функції архіву
МакКой вважав несуттєвими. Він вбачав проблеми Архіву у чварах, що
процвітали в середовищі архівістів, жоден з підрозділів, крім довідкової
служби, не працював ефективно. То ж МакКой вважав, що нарікання
Джонса на Адміністрацію служб загального призначення недоречні,
перебільшені й упереджені. На його думку, Національний архів слід
поставити за приклад того, як підпорядкована агенція знайшла свій шлях
серед інших таких самих підпорядкованих агенцій у великій Адмі-
ністрації.
У. Робертсон у своїй рецензії на книгу Д.Р. МакКоя вказав, що вона
достойна посісти красне місце в архівній літературі. Рецензент вважав,
що МакКой дав неупереджену й детальну оцінку спробам Гровера повер-
нути незалежний статус Національному архіву41. У цілому, погоджу-
ючись із оцінкою Робертсона, нам варто порадити читачу завжди пам’я-
тати, що МакКой був єдиним автором, який визначив підпорядкування
архіву Адміністрації служб загального призначення як неминучий і
позитивний факт в історії архіву.
У 1970-х рр. опубліковано статті Л.Дж. Каппона, Дж.Б. Родса, Е. Поз-
нера, Я. Макліна, A. Таноді, К.В. Блека, Дж.С. Улібаррі (бібліографія
праць Шелленберга) — на пошану видатного архівіста та вченого
Т.Р. Шелленберга; Ф.К. Брукса — на пошану 3-го Архівіста США
У.К. Гровера; Е. Познера — на пошану Е.Х. Бакк, архівіста та дружини
2-го Архівіста США С.Дж. Бакка; Дж Бойда — на пошану Ф.М. Хамера;
Г.Е. Енжела — на пошану Е.О. Олдріджа42. Цінність цих публікацій
полягає в тому, що їхні автори висвітлили життєвий, науковий, творчий
Лариса Левченко. Історія національного архіву США
19
шлях своїх колег, визначили ступінь їхнього внеску в розвиток архівної
справи.
1981 р. у Філадельфії вийшла монографія В. Гондоса «J. Franklin Jame-
son and the Birth of the National Archives, 1906–1926» (Дж.Фр. Джеймсон і
народження Національного архіву)43, підготовлена за результатами його
дисертації. Гондос спрямував свій інтерес на дослідження життєвого
шляху, наукової діяльності та доробку Джеймсона у сфері публікації та
забезпечення збереженості історичних документів. Особливу увагу Гон-
дос приділив законодавчим ініціативам Джеймсона та планам створення
федерального архіву як установи.
До 50-ої річниці від дня заснування Національного архіву США
була видана книга директора Національного антропологічного архіву
Г.Дж. Вайоли. Ця ілюстрована захоплююча розповідь про джерела аме-
риканської історії та місце, де вони зберігаються, призначена для від-
відувачів архіву, американців та іноземців44. До ювілею опублікував
статтю й 6-й Архівіст США Р.М. Ворнер. У ній він висвітлив перед-
історію Національного архіву США, починаючи з Першого континен-
тального конгресу 1774 р., коли Секретарю Чарльзу Томсону було дору-
чено зберігання урядових документів. Ворнер вказав на значні втрати
документів через переїзди федерального уряду від столиці до столиці,
пожежі та війни. Учений зазначив, що члени федерального уряду США,
як і історики у штатах, намагалися забезпечити збереження інформації
урядових документів шляхом їхньої публікації. Ворнер писав, що 1810 р.
був створений комітет для обстеження архівів уряду США, декілька разів
президенти зверталися до Конгресу з проханням про виділення потрібних
асигнувань для заснування архіву, 1903 р. навіть була придбана ділянка
землі для спорудження на ній архіву, але будинок так і не з’явився.
Ворнер указав на внесок Еліу Рута (1845–1937), 38-го Державного
Секретаря США (1905–1909), який ще до Дж.Фр. Джеймсона порушував
питання про заснування федерального архіву. У статті коротко охаракте-
ризовано найбільш важливі періоди в історії Національного архіву45.
1985 р. Національний архів і Адміністрація документації видала
збірник із шести есе під редакцією Т. Волч. До збірника увійшли
невеличкі статті Д. МакКоя з історії створення Національного архіву,
В. Парді — про спорудження будинку архіву на Пенсильванія авеню,
Р. Росса — про діяльність архіву в період від заснування 1934 р. до
підпорядкування Адміністрації служб загального призначення 1949 р.,
Дж. Бредшера — з історії архіву в період між 1950 р. і 1965 р.,
Т. Петерсон — про складні стосунки архіву й Адміністрації в період
«сутінок» 1965–1980 рр. та Р. Ворнера — про здобуття архівом статусу
незалежної урядової агенції46.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
20
Журнал «Prologue» розмістив у літньому числі 1989 р. статті Ф. Фрей-
дела, Д.У. Вілсона, Р.Н. Сміта, Д.Б. Шіві про президентські бібліотеки47.
Початок 1990-х рр. знову був позначений черговим гучним скандалом.
Цього разу йшлося про знищення електронних документів щодо таємного
продажу зброї Ірану. Національний архів був звинувачений у недбалому
ставленні до зберігання електронних документів. Конфлікт став відправ-
ною точкою для створення Архіву електронних документів. Перебіг подій
висвітлив у своїй статті Д. Бірман, консультант і власник фірми «Archives
and Museum Informatics»48. Надзвичайно важливою для розуміння про-
блеми президентських бібліотек є стаття Б.П. Монтгомері, який вивчив
і виклав суть та хронологію конфлікту Президента США Р.М. Ніксона
з Конгресом і урядом Сполучених Штатів та Національним архівом
США49.
1995 р. світ побачили мемуари 6-го Архівіста США Р. Ворнера. Його
книга з романтичною назвою «Diary of a Dream: A History of the National
Archives Independence Movement» («Щоденник мрії: Історія руху за
незалежність Національного архіву») висвітлювала перебіг подій 1980–
1985 рр., на завершення яких Національний архів повернув собі статус
незалежної державної агенції. Книга Ворнера має непересічне значення,
оскільки її автор не лише на папері, а й у житті довів, що архіви та
архівісти не можуть бути політично заангажованими, найперший обо-
в’язок архівіста — зберігати колективну пам’ять нації й передавати
знання прийдешнім поколінням50.
У середині 1990-х рр. Національний архів підготував і видав чергову
версію путівника по документах архіву «Guide to Federal Records in the
National Archives of the United States», до якого увійшли всі види феде-
ральних документів, майже 1,7 млн. куб. футів, що зберігалися в архіві за
станом на 1 жовтня 1994 р. Цей же путівник на теперішній час пред-
ставлений в електронному вигляді на веб-сайті Національного архіву51.
Дослідження з історії Національного архіву та Адміністрації доку-
ментації США початку ХХІ ст. представлені працями С.М. Кок та
Л.А. Бассенс, які опублікували статтю про бібліотеку Ф.Д. Рузвельта52,
Б. Кларка — про внесок Ф.Д. Рузвельта у створення Національного архіву
США53; Р.Х. Геселбрахта — про заснування бібліотеки Президента
Г. Трумена та її діяльності упродовж 50 років54. А. Брюнер Ілс оприлюд-
нила своє дослідження, виконане на підставі архівних документів з історії
Національного архіву періоду Другої Світової війни55, Дж. Ейкін ви-
світлила діяльність Комітету з консервації культурних ресурсів у 1939–
1944 рр.56 6-й Архівіст США Р.М. Ворнер ще раз звернувся до часів
боротьби Національного архіву за незалежність57. Дж.С. Лентзер охарак-
теризував напрями роботи президентських бібліотек із обслуговування
Лариса Левченко. Історія національного архіву США
21
різних категорій відвідувачів58. До 75-річного ювілею Національного ар-
хіву журнал «Prologue» надрукував статті Дж. Вошема, Б. Гутермена,
Р. Кротті та Г. Бредшера59. До 100-річного ювілею Управління урядового
друку були видані праці Дж.Л. Харрісона та під редакцією У.Дж. Бор-
мена, які надають уявлення про роботу Федерального регістру як під-
розділу Національного архіву, відповідального за реєстрацію, публікацію
та зберігання актів Конгресу та Президента США60.
У ґрунтовній статті Е. Кліффорд Ньюхолл про напрями роботи Націо-
нальної комісії з публікації історичних джерел і документів на сучасному
етапі історії окреслено проекти, підтримані комісією у сфері забезпечення
збереженості та використання електронних документів і оцифрування
традиційних документів з історії американської нації та її лідерів61.
У. Бенедон представив аналіз автоматизованих систем та засобів центрів
документації. На підставі вивчення роботи двох федеральних центрів
документації, одного центру документації штату та восьми центрів при-
ватних корпорацій Бенедон дійшов висновку, що зменшення паперового
документообігу в суспільстві є лише міфом, автоматизація роботи центрів
є ключовим елементом контролю всіх процесів, виконуваних у центрах, із
плином часу головним напрямом роботи все більше стає приймання та
зберігання електронних документів62. У статті Дж.У. Карліна були ви-
світлені деякі питання діяльності Національного архіву США у сфері
вирішення проблеми забезпечення збереженості електронних документів
та кроки до створення Архіву електронних документів «ERA»63.
Історичні відомості про NARA та установи його системи, загальні
теоретичні висновки авторів наведених праць дають можливість отримати
ретроспективне уявлення про історичний шлях Національного архіву
США та усвідомити перспективи подальшого розвитку Архіву. Зазначені
праці висвітлюють різні аспекти досвіду американських архівістів феде-
рального рівня, проблеми, з якими їм довелося зіткнутися, і шляхи їх
вирішення. Особливу цікавість для української архівної спільноти, на
погляд автора даної статті, можуть представляти праці, присвячені бо-
ротьбі американських архівістів за статус Національного архіву США як
незалежного органу в системі федеральних органів влади, публікації, що
висвітлюють проблеми доступу до документів президентів, статті про
вирішення проблеми тимчасового зберігання документів у федеральних
центрах документації, а також роботи з вирішення проблеми забезпе-
чення збереженості й використання електронних документів. Для іно-
земного дослідника, як і для американського також, наведена література
про Національний архів США є не лише історіографічним доробком
архівістів, учених та практиків, вона, насамперед, представляє значного
обсягу й непересічного значення джерельну базу для дослідження його
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
22
історії, досвіду діяльності та внеску в збереження історичного докумен-
тального надбання людства.
————————
1 Старостин Е.В. Зарубежное архивоведение: проблемы истории, теории и мето-
дологии. — М.: Русский мир, 1997. — С. 6.
2 The White House // Van Tyne, Claude Halstead, Leland Waldo Gifford. Guide to the
Archives of the Government of the United States in Washington. Second edition. —
Washington, D.C.: Carnegie Institution, 1907. — P .1.
3 Leland Waldo Gifford. The archives of the federal Government // Records of the
Columbia Historical Society. — Washington, D.C.: Historical Society of Washington, D.C.,
1908. — Vol. 11. — P. 71–76.
4 Id. The National Archives: A Programme // American Historical Review. — 1912,
October. — Vol. 18. — № 1. — P. 1–28.
5 Connor R.D.W. The Franklin D. Roosevelt Library // American Archivist. — 1940, April. —
Vol. 3. — № 2. — Р. 81–92.
6 Shipman Fred W. Franklin Delano Roosevelt, 1882–1945 // American Archivist. — 1945,
October. — Vol. 8. — № 4. — Р. 229–232.
7 Connor R.D.W. FDR Visits The National Archives // American Archivist. — 1949,
October. — Vol. 12. — № 4. — Р. 323–332.
8 Shelley Fred. The Interest of J. Franklin Jameson in the National Archives: 1908–1934 //
American Archivist. — 1949, April. — Vol. 12. — № 2. — Р. 99–130; Leland Waldo Gifford.
John Franklin Jameson // American Archivist. — 1956, July. — Vol. 19. — № 3. — Р. 195–
201.
9 Connor R.D.W. Adventures of an Amateur Archivist // American Archivist. — 1943,
January. — Vol. 6. — № 1. — Р. 1–18.
10 Page Thad. R.D.W. Connor 1878–1950 // American Archivist. — 1950, April. —
Vol. 13. — № 2. — Р. 99–101; Leland Waldo Gifford. R.D.W. Connor, First Archivist of the
United States // American Archivist. — 1953, January. — Vol. 16. — № 1. — Р. 45–54;
McCoy R. Donald. The Crucial Choice: The Appointment of R.D.W. Connor As Archivist of
the United States // American Archivist. — 1974, July. — Vol. 37. — № 3. — P. 399–413.
11 Hamer Philip M. Finding Mediums in The National Archives: An Appraisal of Six Years'
Experience // American Archivist. — 1942, October. — Vol. 5. — № 2. — P. 82–92.
12 Harris Collas G. The Protection of Federal Records Against Hazards of War // American
Archivist. — 1942, October. — Vol. 5. — № 4. — Р. 228–239; Holmes Oliver W. The
National Archives and The Protection of Records in War Areas // American Archivist. —
1946, April. — Vol. 9. — № 2. — Р. 110–127.
13 Hamer Philip M. Guides to Records of World War II // American Archivist. — 1947,
October. — Vol. 10. — № 4. — Р. 339–345.
14 Guide to the Records in the National Archives. — Washington. U.S.: Government
Printing Office, 1948. — 684 р.
15 Holmes Oliver W. The National Archives at a Turn in the Road // American Archivist. —
1949, October. — Vol. 12. — № 4. — Р. 339–354.
16 Grover Wayne C. Recent Developments in Federal Archival Activities // American
Archivist. — 1951, January. — Vol. 14. — № 1. — P. 3–12.
Лариса Левченко. Історія національного архіву США
23
17 Angel Herbert E. Federal Records Management Since the Hoover Commission Report //
American Archivist. — 1953, January. — Vol. 16. — № 1. — P. 13–26.
18 Krauskopf Robert W. The Hoover Commissions and Federal Recordkeeping // American
Archivist. — 1958, October. — Vol. 21. — № 4. — P. 371–399.
19 Glenn Bess. The Taft Commission and the Government's Record Practices // American
Archivist. — 1958, July. — Vol. 21. — № 3. — P. 277–303.
20 Grover Wayne C. The National Archives at Age 20 // American Archivist. — 1954,
April. — Vol. 17. — № 2. — P. 99–107.
21 Bahmer Robert H. The National Archives After 20 Years // American Archivist. — 1955,
July. — Vol. 18. — № 3. — P. 195–205.
22 Posner Ernst. The National Archives and the Archival Theorist // American Archivist. —
1955, July. — Vol. 18. — № 3. — P. 207–216.
23 Rowland Buford. The Papers of the Presidents // American Archivist. — 1950, July. —
Vol. 13. — № 3. — P. 195–211.
24 Leland Waldo Gifford. The Creation of the Franklin D. Roosevelt Library: A Personal
Narrative // American Archivist. — 1955, January. — Vol. 18. — № 1. — Р. 11–29.
25 Lloyd David D. The Harry S. Truman Library // American Archivist. — 1955, April. —
Vol. 18. — № 2. — P. 99–110; Kirkendall Richard S. Presidential Libraries — One
Researcher's Point of View // American Archivist. — 1962, October. — Vol. 25. — № 4. —
P. 441–448; Kirkendall Richard S. A Second Look at Presidential Libraries // American
Archivist. — 1966, July. — Vol. 29. — № 3. — P. 371–386; Brooks Philip C. The
Harry S. Truman Library — Plans and Reality // American Archivist. — 1962, July. —
Vol. 25. — № 1. — P. 25–37.
26 Buck Elizabeth H. General Legislation for Presidential Libraries // The American
Archivist. — 1955, October. — Vol. 18. — № 4. — P. 337–341; Grover Wayne C. Presidential
Libraries: A New Feature of the Archival System of the United States // Indian Archives. —
1957. — Vol. 11. — P. 1–6; Id. The Presidential Library System // Palimpsest. — 1962, August.
— Vol. 43. — P. 387–392; Bahmer Robert H., Kahn Herman. Presidential Libraries: Their
Growth and Development. U.S. Interagency Records Administration Conference //
Proceedings. — 1958, January 17. — 15 p.; Pastore Arthur R. Jr. Presidential Libraries //
Travel. — 1965, October. — Vol. 124. — P. 50–51, 58–59.
27 Leland Waldo Gifford. The Prehistory and Origins of the National Historical Publications
Commission // American Archivist. — 1964, April. — Vol. 27. — № 2. — P. 187–194.
28 Alldredge Everett O. The Federal Records Center, St. Louis: Personnel Files and Fiscal
Records // American Archivist. — 1955, April. — Vol. 18. — № 2. — P. 111–122.
29 Campbell E.G. Buildings and Equipment of Federal Records Centers in the United States //
Archivum. — Paris, 1958. — Vol. VII (1957). — P. 21–24.
30 Angel Herbert E. Archival Janus: The Records Center // American Archivist. — 1968,
January. — Vol. 31. — № 1. — P. 5–12.
31 Buck Elizabeth Hawthorn. The National Archives and Records Service of the United
States // Archivum. — Paris, 1963. — Vol. VII (1961). — P. 121–135.
32 A Guide to Archives and Manuscripts in the United State / Edited by Hamer Philip M. —
New Haven: Yale University Press, 1961. — 775 p.; Billington Ray Allen. A Guide to Archives
and Manuscripts in the United States by Philip M. Hamer // The American Historical Review. —
1961, July. — Vol. 66. — № 4. — Р. 1049–1051.
33 Hackman Larry J., Sahli Nancy, Burton Dennis A. The NHPRC and a Guide to
Manuscript and Archival Materials in the United States // American Archivist. — 1977, April. —
Vol. 40. — № 2. — P. 201–205.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 22–23
24
34 «The creation of a new, strong, independent, and professionally administered National
Archives and Records Authority ... is the surest way of guaranteeing that the American story
will be told and that it will be told accurately and objectively» (Р. 265) // Jones H.G. The
Records of a Nation: Their Management, Preservation and Use. — New York: Atheneum,
1969. — 311 р.
35 Kirkendall Richard S. Reviews of Books // American Archivist. — 1969, July. —
Vol. 32. — № 3. — P. 272–273.
36 Polenberg Richard. The Roosevelt Library Case: A Review Article // American
Archivist. — 1971, July. — Vol. 34. — № 3. — P. 277–284; Kahn Herman. The Long-Range
Implications for Historians and Archivists of the Charges Against the Franklin D. Roosevelt
Library // American Archivist. — 1971, July. — Vol. 34. — № 3. — P. 265–275; Leopold
Richard W. A Crisis of Confidence: Foreign Policy Research and the Federal Government //
American Archivist. — 1971, April. — Vol. 34. — № 2. — P. 139–155.
37 Stender Walter W., Walker Evans. The National Personnel Records Center Fire: A Study
in Disaster // American Archivist. — 1974, October. — Vol. 37. — № 4. — P. 521–549.
38 O'Neill James E. Will Success Spoil the Presidential Libraries? // American Archivist. —
1973, July. — Vol. 36. — № 3. — Р. 339–351.
39 Jones H.G. Presidential Libraries: Is There a Case for a National Presidential Library? //
American Archivist. — 1975, July. — Vol. 38. — № 3. — P. 325–328.
40 McCoy Donald R. The National Archives: America's Ministry of Documents, 1934–
1968. — Chapel Hill: The University of North Carolina Press, 1978. — 437 p.
41 Robertson Walter Jr. Reviews // American Archivist. — 1979, April. — Vol. 42. —
№ 2. — P. 206–209.
42 Cappon Lester J. Prodigious worker and archival envoy; Rhoads James B. An Archivist
of intellect and industry; Posner Ernst. He broke new ground; Maclean Ian. Archival world
leader; Tanodi Aurelio. Giving dignity to archival work; Black Clinton V. The complete
archivist; Ulibarri George S. Bibliography of Selected Wrings of Theodore R. Schellenberg //
American Archivist. — 1970, April. — Vol. 33. — № 2. — Р. 190–202; Brooks C. Philip.
Wayne C. Grover, 1906–1970 // American Archivist. — 1970, July. — Vol. 33. — № 3. —
Р. 282–284; Posner E. We claim her as an Archivist // American Archivist. — 1970, April. —
Vol. 33. — № 2. — Р. 205–206; Boyd Julian P. Philip May Hamer, 1891–1971 // American
Archivist. — 1971, July. — Vol. 34. — № 3. — Р. 285–287; Angel H.E. Everett O. Alldredge //
American Archivist. — 1973, October. — Vol. 36. — № 4. — Р. 635–639.
43 Gondos Victor Jr. J. Franklin Jameson and the Birth of the National Archives, 1906–
1926. — Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1981. — 232 p.
44 Viola Herman J. The National Archives of the United States. — Publisher: Har-
ry N. Abrams, 1984. — 288 р.
45 Warner Robert M. The National Archives at Fifty // Government Publications Review. —
1986. — Vol. 13. — P. 249–255.
46 McCoy Donald R. The Struggle to Establish a National Archives in the United States;
Purdy Virginia C. A Temple to Clio: The National Archives Building; Ross Rodney A. The
National Archives: The Formative Years, 1934–1949; Bradsher James Gregory. The National
Archives: Serving Government, the Public and Scholarship, 1950–1965; Peterson Trudy
Huskamp. The National Archives: Substance and Shadows, 1965–1980; Warner Robert M. The
National Archives: A Memoir, 1980–1985 // Guardian of Heritage: Essays on the History of
the National Archives / Edited by Timothy Walch. — Washington, D.C.: NARA, 1985. —
98 р.
47 Freidel Frank. Roosevelt to Reagan: The Birth and Growth of Presidential Libraries //
Prologue. — 1989, Summer. — Vol. 21. — № 2. — P. 100, 103–113; Wilson Don W.
Лариса Левченко. Історія національного архіву США
25
Presidential Libraries // Prologue. — 1989, Summer. — Vol. 21. — № 2. — P. 100–101; Smith
Richard Norton. A Presidential Revival: How the Hoover Library Overcame a Mid-Life Crisis //
Prologue. — 1989, Summer. — Vol. 21. — № 2. — P. 115–123; Schewe Donald B.
Establishing a Presidential Library: The Jimmy Carter Experience. — Prologue. — 1989,
Summer. — Vol. 21. — № 2. — P. 101, 125–133.
48 Bearman David. The Implications of Armstrong v. Executive of the President for the
Archival Management of Electronic Records // American Archivist. — 1993, Fall. — Vol. 56. —
№ 4. — P. 674–689.
49 Montgomery Bruce P. Nixon's Legal Legacy: White House Papers and the Constitution //
American Archivist. — 1993, Fall. — Vol. 56. — № 4. — P. 586–613.
50 Warner Robert M. Diary of a Dream: A History of the National Archives Independence
Movement, 1980–1985. — Metuchen, NJ. and London: The Scarecrow Press, 1995. — 211 p.
51 Guide to Federal Records in the National Archives of the United States / Compiled by
Robert B. Matchette. — Washington, DC: National Archives and Records Administration,
1995: 3 vol. — 2428 p.
52 Koch Cynthia M., Bassanese Lynn A. Roosevelt and His Library // Prologue. — 2001,
Summer. — Vol. 33. — № 2.
53 Clark Bob. FDR, Archivist: The Shaping of the National Archives // Prologue. — 2006,
Winter. — Vol. 38. — № 4.
54 Geselbracht Raymond H. Creating the Harry S. Truman Library: The First Fifty Years //
Public Historian. — 2006, Summer. — Vol. 28. — № 3. — Р. 37–78.
55 Eales Anna Bruner. Fort Archives. The National Archives Goes to War // Prologue. —
2003, Summer. — Vol. 35. — № 2.
56 Aikin Jane. Preparing for a national emergency: the Committee on Conservation of
Cultural Resources, 1939–1944 // Library Quarterly. — 2007, July. — Vol. 77. — № 3. —
Р. 257–286.
57 Warner Robert M. Secrecy and Salesmanship in the Struggle for NARA's Independence //
Proloque. — 2005, Spring. — Vol. 37. — № 1.
58 Lantzer Jason S. The Public History of Presidential Libraries: How the Presidency is
Presented to the People // Journal of the Association for History and Computing. — 2003,
April. — Vol. 6. — № 1. — URL: http://hdl.handle.net/2027/spo.3310410.0006.101
59 Worsham James. Our Story: How the National Archives Evolved over 75 Years of
Change and Challenges // Prologue. — 2009, Summer. — Vol. 41. — № 2; Guterman
Benjamin. Archives through the Decades // Prologue. — 2009, Summer. — Vol. 41. — № 2;
Crotty Rob. The Congressional Archives. NARA Unit Preserves Histories of Legislation in
House, Senate // Prologue. — 2009, Fall. — Vol. 41. — № 3; Bradsher Greg. Longest-Serving
Archivist Wayne Grover Steered Agency during Critical Years // Prologue. — 2009, Winter. —
Vol. 41. — № 4.
60 Harrison James L. 100 GPO years. 1861–1961. A History of United States Public
Printing. — Washington, D.C., 2010. — 168 р.; Keeping America Informed. The U.S.
Government Printing Office. 150 years of Service to the Nation (1861–2011) / Under edit
Boarman William J. — Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office, 2011. — 149 p.
61 Clifford Newhall Ann. The NHPRC in the New Records Age // American Archivist. —
2000, Spring–Summer. — Vol. 63. — № 1. — P. 67–89.
62 Benedon W. The Records Center — A Proven Concept // Journal of Information
Processing and Management. — 2012. — Vol. 32. — Iss. 11. — Р. 967–979.
63 Carlin John W. The ERA: An Archives of the Future and for the Future // Prologue. —
2004, Spring. — Vol. 36. — № 1. — Р. 4–5.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-215560 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-3144 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-23T18:57:44Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Левченко, Л. 2026-03-19T16:33:22Z 2013 Історія національного архіву США в працях американських авторів / Л. Левченко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 22-23. — С. 6-25. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. 2307-3144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215560 94(73)930.25 У статті здійснено історіографічний огляд праць американських авторів з історії та досвіду діяльності Національного архіву США, президентських бібліотек, федеральних центрів документації, Національної комісії історичних публікацій і документів, Федерального регістру, Архіву електронних документів «ERA». Автор дійшов висновку, що наведені праці є не лише історіографічним доробком архівістів, учених та практиків, а, насамперед, представляють значного обсягу й непересічного значення джерельну базу для дослідження історії, досвіду діяльності та внеску Національного архіву США в збереження історичного документального надбання людства. Здійснений у статті історіографічний аналіз стане в нагоді викладачам курсів архівознавства університетів України, студентам, дослідникам — усім, хто цікавиться історією архівів США, розвитком історичної та архівної науки цієї країни. В статье представлен историографический анализ работ американских авторов по истории и деятельности Национального архива США, президентских библиотек, федеральных центров документации, Национальной комиссии исторических публикаций и документов, Федерального регистра, Архива электронных документов «ERA». Автор приходит к выводу, что проанализированные работы являются не только историографией истории Национального архива США, но и представляют значительного объема и важного значения источниковую базу для исследования его истории, опыта работы и вклада в сохранение исторического документального наследия человечества в целом. Данный историографический анализ послужит преподавателям курсов истории, теории и практики архивного дела в университетах Украины, студентам, исследователям — всем заинтересованным в изучении истории архивов и архивного дела в США. The article contains a historiographical survey of the publications by American authors on history and practices of the US National Archives, Presidential libraries, federal document centers, National Historical Publications and Records Commission, US Federal Register, Electronic Records Archives (ERA). In the author’s opinion, the publications in question are, primarily, a massive and significant source base for further research of history, practices and role of the US National Archives with regard to preservation of historical documentary heritage. The publication will serve as a useful resource for Ukrainian faculty members, students, researchers, anyone interested in history of the US archives, history and archival affairs. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Архівознавство Історія національного архіву США в працях американських авторів История национального архива США в трудах американских авторов History of the US National Archives in publications by American authors Article published earlier |
| spellingShingle | Історія національного архіву США в працях американських авторів Левченко, Л. Архівознавство |
| title | Історія національного архіву США в працях американських авторів |
| title_alt | История национального архива США в трудах американских авторов History of the US National Archives in publications by American authors |
| title_full | Історія національного архіву США в працях американських авторів |
| title_fullStr | Історія національного архіву США в працях американських авторів |
| title_full_unstemmed | Історія національного архіву США в працях американських авторів |
| title_short | Історія національного архіву США в працях американських авторів |
| title_sort | історія національного архіву сша в працях американських авторів |
| topic | Архівознавство |
| topic_facet | Архівознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215560 |
| work_keys_str_mv | AT levčenkol ístoríânacíonalʹnogoarhívusšavpracâhamerikansʹkihavtorív AT levčenkol istoriânacionalʹnogoarhivasšavtrudahamerikanskihavtorov AT levčenkol historyoftheusnationalarchivesinpublicationsbyamericanauthors |