Про користь від читання надгробних інскрипцій

• Published in: Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики
• Date: 2014
• Main Author: Гужинський, С.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут історії України НАН України 2014
• Subjects: Генеалогія та просопографія
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/215690
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Про користь від читання надгробних інскрипцій / С. Гужинський // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 24. — С. 17-27. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.

Переклад з польської Віталія Перкуна. Оригінал статті опублікований: Генеалогія. Збірка наукових праць. — К.: Видавничий дім «Простір», 2013. — Вип. І / Упор. В. Томазов. — С. 125–134. Автор дослідив пам’ятну дошку в замку Монтрезор, яка походить із костелу Босих Кармелітів у Львові та присвячена Пьотру Браницькому, котрий помер 1761 р. Предмет уваги дослідника склали напис на дошці, герб та промова, виголошена на похованні Пьотра Браницького. Аналіз трьох згаданих складових демонструє хитросплетіння генеалогічних зв’язків, ментальність епохи та джерельний потенціал епіграфічних студій. Автор исследовал памятную доску в замке Монтрезор, которая находилась в костёле Босых Кармелитов во Львове и была посвящена Петру Браницкому, умершему в 1781 г. Предметом внимания ученого стала надпись на доске, герб и речь, произнесенная на похоронах Петра Браницкого. Анализ трех названных составляющих демонстрирует хитросплетения генеалогических связей, ментальность эпохи и источниковый потенциал эпиграфических исследований. The author has investigated the memorial plaque in the castle in Montrezor, which comes from the church of the Discalced Carmelites (or Barefoot Carmelites) in Lviv and is dedicated to Piotr Branicki, died in 1761. The inscription on the memorial plaque, the coat of arms and the epitaph proclaimed at the funeral of Piotr Branicki has become the subjects of the researcher’s attention. The analysis of three mentioned components shows the intricacies of the genealogical connections, the mentality of the epoch and the potential of the sources of the epigraphic studies.