Розвиток системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні

Регіональний розвиток держави є запорукою суспільного миру, й стабільного економічного зростання. Дієздатність державної регіональної політики сприятиме підвищенню готовності нашої країни до її інтеграції в європейську спільноту. Региональное развитие государства является ручательством общественного...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Культура народов Причерноморья
Дата:2006
Автор: Булюк, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21702
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Розвиток системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні / О.В. Булюк // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 84. — С. 89-91. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21702
record_format dspace
spelling Булюк, О.В.
2011-06-17T07:57:32Z
2011-06-17T07:57:32Z
2006
Розвиток системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні / О.В. Булюк // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 84. — С. 89-91. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21702
Регіональний розвиток держави є запорукою суспільного миру, й стабільного економічного зростання. Дієздатність державної регіональної політики сприятиме підвищенню готовності нашої країни до її інтеграції в європейську спільноту.
Региональное развитие государства является ручательством общественного мира, и стабильного экономического роста. Дееспособность государственной региональной политики будет оказывать содействие повышению готовности нашей страны к ее интеграции в европейское сообщество.
Regional development of the state is the guarantee of the public world, and stable economic growth. Capacity of the state regional policy will assist increase of readiness of our country to its integration into the European community.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Розвиток системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Розвиток системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні
spellingShingle Розвиток системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні
Булюк, О.В.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
title_short Розвиток системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні
title_full Розвиток системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні
title_fullStr Розвиток системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні
title_full_unstemmed Розвиток системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні
title_sort розвиток системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні
author Булюк, О.В.
author_facet Булюк, О.В.
topic Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
publishDate 2006
language Ukrainian
container_title Культура народов Причерноморья
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
format Article
description Регіональний розвиток держави є запорукою суспільного миру, й стабільного економічного зростання. Дієздатність державної регіональної політики сприятиме підвищенню готовності нашої країни до її інтеграції в європейську спільноту. Региональное развитие государства является ручательством общественного мира, и стабильного экономического роста. Дееспособность государственной региональной политики будет оказывать содействие повышению готовности нашей страны к ее интеграции в европейское сообщество. Regional development of the state is the guarantee of the public world, and stable economic growth. Capacity of the state regional policy will assist increase of readiness of our country to its integration into the European community.
issn 1562-0808
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21702
citation_txt Розвиток системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні / О.В. Булюк // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 84. — С. 89-91. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT bulûkov rozvitoksistemiupravlínnâzovníšnʹoekonomíčnoûdíâlʹnístûnaregíonalʹnomurívní
first_indexed 2025-11-24T21:57:05Z
last_indexed 2025-11-24T21:57:05Z
_version_ 1850499368242642944
fulltext Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 89 стратегічних завдань, як страховий фонд держави, що гарантує стабільне виробництво сільськогосподарсь- кої продукції й забезпечення населення питною водою. Без зрошуваного землеробства в сільського госпо- дарства республіки немає майбутнього. Важливість галузі "водне господарство" і надії на його подальше функціонування підтверджує Указ Президента України від 23.06.98 р. № 670 "Про міри Державної підтри- мки водогосподарсько-меліоративного комплексу". Вважаємо, що власні структури всіх рівнів повинні уді- ляти особливу увагу щодо проблем водопостачання в Криму на сучасному стані розвитку економічної сис- теми держави. Джерела та література 1. http://www.comwodhos.crimea-portal.gov.ua 2. Проект: „Вода для устойчивого развития и здоровья в Крыму” – Симферополь, – 2004 г. 3. В.Г. Федоренко. Про воду // Міжнародний науково-практичний журнал „Економіка та держава”, – № 7. – 2006 р. Булюк О.В. РОЗВИТОК СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ Вступ. Збалансований регіональний розвиток держави є запорукою суспільного миру, національної зла- годи й стабільного економічного зростання. Дієздатність державної регіональної політики є також важли- вим індикатором готовності нашої країни до її інтеграції в європейську спільноту. Суть системи державного та місцевого регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в основ- ному визначається Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Указом Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" (1999). Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. До компетенції Верховної Ради України належать: − прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності; − затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України; − розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної дія- льності; − укладання міжнародних договорів України відповідно до законів України про міжнародні договори та проведення чинного законодавства України відповідно правил, установлених цими договорами; − затвердження напрямів дій щодо валютних надходжень та умов оподаткування, митного тарифу, мит- них зборів і митних процедур України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; − встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України. Кабінет Міністрів України: − вживає заходів до здійснення зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до законів України; − здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України щодо регулю- вання зовнішньоекономічної діяльності, координує роботу торговельних представництв України в іно- земних державах; − приймає нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбаче- них законами України; − проводить переговори і укладає міжурядові договори з питань зовнішньоекономічної діяльності у ви- падках, передбачених законами України про міжнародні договори України; забезпечує виконання між- народних договорів з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та залучає до їхнього виконання інші суб'єкти зовніш- ньоекономічної діяльності на договірних засадах; − відповідно до своєї компетенції, визначеної законами України, вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції про систему міністерств, державних комітетів і відомств - органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, повноваження яких не можуть бути вищи- ми за повноваження Кабінету Міністрів України, які вона має згідно із законами України; − забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України; − здійснює заходи щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України. Виходячи з необхідності впорядкування системи центральних органів виконавчої влади та з метою по- етапного здійснення адміністративної реформи в Україні видано Указ Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" (1999). Цим Указом передбачено, що до складу Кабінету Міністрів України входять прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри, міністри. До системи центральних органів виконавчої влади України входять: − міністерства України: аграрної політики; внутрішніх справ; екології та природних ресурсів; економіки; палива і енергетики; закордонних справ; культури і мистецтв; з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; оборони; освіти і науки; охорони здоров'я; праці та соціальної політики; транспорту; фінансів; юстиції; http://www.comwodhos.crimea-portal.gov.ua Булюк О.В. РОЗВИТОК СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ 90 − державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України: архів, будівництва, архітектури та житлової політики; по водному гос- подарству; по земельних ресурсах; зв'язку та інформатизації; з енергозбереження; у справах релігій; інформаційної політики, телебачення і радіомовлення; лісового господарства; молодіжної політики, спорту і туризму; промислової політики; − у справах ветеранів; охорони державного кордону; стандартизації, метрології та сертифікації, статисти- ки, а також інші. Центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом України: антимонопольний комітет; пода- ткова адміністрація; митна служба; регуляторної політики та підприємництва; комісія регулювання елект- роенергетики; комісія з цінних паперів та фондового ринку та інші. Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів: − через Міністерство екології та природних ресурсів України – Державні комітети України: по водному господарству; по земельних ресурсах; лісового господарства; − через Міністерство економіки України – Державні комітети: будівництва, архітектури та житлової по- літики; з енергозабезпечення; промислової політики; стандартизації, метрології та сертифікації; − через Міністерство праці та соціальної політики Державний комітет у справах ветеранів; − через Міністерство фінансів України – Головне контрольно-ревізійне управління, Державне казначейс- тво України; − через Міністерство юстиції України – Державний комітет України у справах релігій. Державний комітет (державна служба) вносить пропозиції щодо формування державної політики від- повідним членам Кабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з пи- тань, віднесених до його відання. Установлено, що Кабінет Міністрів України може утворювати урядові органи державного управління – департаменти, служби, інспекції. Ці органи утворюються і діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади. Урядові органи державного управління здійснюють: управління окремими підгалузями або сферами діяльності; контрольно-наглядові функції; регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб. Державний експортно-імпортний банк України: 1) представляє інтереси України у відносинах з банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами й укладає відповідні міжбанківські угоди; 2) виконує кредитні та розрахункові функції від імені уряду, як надзвичайно важливі чинники у зовніш- ньоекономічному процесі. Основними завданнями Державної митної служби України визначені захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, контроль за додержанням вимог митного зако- нодавства України; використання засобів митного регулювання торговельних економічних відносин з ура- хуванням пріоритетів розвитку економіки; створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співтоваристві; удосконалення митного контролю, митного оформлення та оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; здійснення за участю інших міністерств та ві- домств заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку; створення сприятливих умов для прискорення товаро- обігу та збільшення пасажиропотоків через митний кордон України; боротьба із контрабандою, здійснення заходів щодо запобігання порушень митних правил. Державна митна служба України: здійснює митний ко- нтроль в Україні; веде митну статистику, розробляє митні правила, стягує митні збори та мито. Крім органів державного регулювання, окремий блок становлять органи місцевого управління зовніш- ньоекономічною діяльністю, до яких належать: 1) місцеві ради народних депутатів України, їхні виконавчі та розпорядчі органи; 2) територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльно- сті України. Компетенція місцевих рад народних депутатів України та їхніх виконавчих і розпорядчих органів ви- значається Законами України "Про зовнішньоекономічну діяльність та "Про місцеві ради народних депута- тів України та місцеве самоврядування". Нормативні акти місцевих рад народних депутатів України та під- порядкованих їм виконавчих органів стосовно регулювання зовнішньоекономічної діяльності приймаються тільки у випадках, прямо передбачених законами України. Місцеві ради народних депутатів України та їхні виконавчі органи діють як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності лише через створені ними зовнішньо- економічні комерційні організації, які мають статус юридичної особи України. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України можуть створювати свої територіальні підрозділи (відділення), якщо це випливає з їхньої компетенції, яка визначається законами України та положенням про ці органи. Зазначені органи територіального регулювання зовнішньоекономіч- ної діяльності створюються за погодженням з відповідними місцевими радами народних депутатів України та в межах загального ліміту бюджетних коштів, що виділяються на утримання відповідних органів держа- вного регулювання країни. Дії зазначених підрозділів (відділень) не повинні суперечити нормативним ак- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 91 там місцевих рад народних депутатів України, за винятком випадків, коли дії передбачені або випливають із законів України. В даний час в Миколаївській області основним органом управління ЗЕД є Управління зовнішніх зносин та ЗЕД Миколаївської обласної державної адміністрації. Його основні завдання: • Забезпечення реалізації на території області державної політики у сфері зовнішніх зносин та ЗЕД; • Сприяння виконанню зобов'язань за міжнародними договорами України, • Сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі економіки і торгівлі, захисту прав лю- дини, боротьби з тероризмом, екологічні безпеки, охорони здоров"я, науки, освіти, культури, туризму, фізкультури і спорту та інших сфер суспільного життя; • Сприяння активізації зовнішньоекономічних зв"язків та виходу на зовнішній ринок розташованих на території області підприємств, установ та організацій; • Здійснення заходів та сприяння створенню належних умов, спрямованих на розвиток та орга- нізацію міжрегіонального, прикордонного та прибережного співробітництва у сфері ЗЕД; • Сприяння діяльності правоохоронних та митних органів, органів охорони державного кордону Висновок. Аналіз реформування економічних відносин в Україні за роки її незалежності свідчить про те, що перехід економіки регіонів до ринкових відносин здійснювався недостатньо регульовано. Внаслідок цього відбулася руйнація звичних територіальних пропорцій, замість поступового нівелювання рівнів соці- ально-економічного розвитку регіонів спостерігається їхня подальша диференціація, наростання поляриза- ції між регіонами за рівнями соціального розвитку й потужністю економічного потенціалу. За цих обставин в Україні гостро постала необхідність формування й реалізації активної державної регіональної політики. Джерела та література 1.Колмацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в україні: правове регулювання та гарантії здійснення. На- вчальний посібник К.: ВД Професіонал, 2004 – 288с. 2.Гребельник О.П., Романовський О.О. Основи зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник. - :Деміург,2003 -296с. Гончаренко І.В. РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Вступ. Глобалізація світової економіки та інноваційний характер її розвитку в сучасних умовах визна- чають необхідність відповідних змін у розвитку економіки України. Таким першочерговим завданням є трансформація моделі економічного зростання (перехід до інноваційного типу розвитку) і зміна характеру розвитку – з мобілізаційного на революційний з урахуванням глобальних змін на міжнародному ринку. Постановка проблеми. Інноваційний тип економіки передбачає визначення пріоритетів розвитку дер- жави і регіонів, створення необхідних умов їх забезпечення – реформування відносин власності і системи управління в інноваційній сфері, стимулювання розвитку підприємництва, перехід до ринкового механізму регулювання економічних відносин. Не менш важливим завданням є всебічна активізація інноваційної дія- льності на рівні окремих підприємств, бо сучасна ситуація викликає значне занепокоєння. Вирішення проблеми. З 2000 року в Миколаївській області активно зменшується кількість підпри- ємств, що впроваджують інновації, в 2004 році вони становили тільки 6,8 % до загальної кількості промис- лових підприємств (табл.1) За міжнародними стандартами інновація – це кінцевий результат інноваційної діяльності, що знайшов втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або вдосконале- ного технологічного процесу, що використовується в практичній діяльності або в новому підході до соціа- льних послуг. Негативною особливістю в Україні є недостатній рівень державної підтримки інноваційного розвитку, хоча деякі кроки в цьому напрямку було здійснено. Свого часу було утворено Державний інноваційний фонд України, однак значної активізації інноваційної діяльності так і не сталося. В Миколаївській області у 2003 році обсяг інноваційних витрат був значно меншим ніж у 2003році. (табл.2) Сучасний інвестиційний ринок України характеризується гострою нестачею фінансових ресурсів і від- сутністю практичного досвіду ефективного застосовування відомих у світовій практиці методів фінансу- вання інновацій. В більшості країн світу основними джерелами фінансування інноваційної діяльності є бюджетні кошти і прибуток. В Україні розраховувати на значне бюджетне фінансування інноваційної діяльності не дово- диться. В Миколаївській області частка коштів державного бюджету у 2004 році становила 0,9%, а 98,7% витрат було забезпечено за рахунок власних коштів.(табл.3) Державні кошти використовуються в основному на фінансування фундаментальних наукових дослі- джень, державних наукових програм з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, на дотації науко- во-дослідним організаціям та вищим навчальним закладам, а також на матеріальну підтримку наукових працівників, включаючи стипендії видатним вченим, докторам, аспірантам тощо.